78293

Фізіологічні та біохімічні основи тренування жінок

Лекция

Медицина и ветеринария

Функціональні зміни в організмі жінок в процесі тренування. Анаеробні енергетичні системи у жінок. Аеробна працездатність витривалість жінок.

Украинкский

2015-02-07

117 KB

1 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

І СПОРТУ УКРАЇНИ

КАФЕДРА анатомії та фізіології

ЛЕКЦІЯ №15

тема: Фізіологічні та біохімічні основи тренування жінок.

для студентів ІІ  курсу факультету здоров’я людини, фізичного виховання, туризму та менеджменту НУФВСУ

Затверджено на засіданні кафедри

пр.№______ від “___”__________200__р.

завідувач кафедри______________О.О.Шевченко

(підпис, І.П.Б.)

План лекції:

1. Морфофункціональні особливості жіночого організму.

2. Функціональні зміни в організмі жінок в процесі тренування.

3. Анаеробні енергетичні системи у жінок.

4. Аеробна працездатність (витривалість) жінок.

5. Функціональні зміни, що виникають під час тренування на витривалість.

6. Біологічний цикл та фізична працездатність.

Рекомендована література:

1. Назар П.С. Медико-біологічні основи фізичної активності і спорту. – Київ. – 2010. – 462 с.

2. Анатомия и физиология. В 2-х томах./ Под.ред. Род.Р.Стили, Тренд Д. Стивенс, Филип Тейт. Киев:«Олимпийская литература», 2007.

3. Внутренние болезни, Учебник в 2-х томах./ Под ред. Н.А.Мухина, В.С.Моисеева, А.И.Мартынова. - 2-е. изд.исп.и.доп. –М.:ГЕОТАР. Медицина, 2006.

4. Спортивная медицина (практические рекомендации)/Под.ред. Р.Джексона. Пер.с англ. Г.Гончаренко. Киев. «Олимпийская литература»,2003.

5. Уилмор Дж.Х., Физиология спорта и двигательной активности. /Пер.с англ. Киев. «Олимпийская литература», 1997.

Короткий зміст лекції:

1.  Морфофункціональні особливості жіночого організму.

Порівняння рівнів світових рекордів чоловіків і жінок показує, що у жінок вони в кількісному відношенні нижчі, ніж у чоловіків. Так, наприклад, на бігових дистанціях вони на 18-13 % нижчі, ніж у чоловіків, у плаванні на 6-10% і так далі.

Для розуміння причин таких відмінностей має значення розуміння біологічних особливостей жіночого організму. До 12-14 років між дівчатками і хлопчиками не існує значних відмінностей в рості, масі тіла, обхваті талії, ширині кісток, товщині підшкірної складки.

У пубертантному періоді внаслідок ендокринних змін тіла дівчаток і хлопчиків починають істотно відрізнятися через секрецію передньою частиною гіпофізу, гонадотропних, фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, які стимулюють розвиток яєчників і яєчок. Яєчники починають секретувати естрогени, яєчка секретують тестостерон, який сприяє збільшенню розмірів кісток; він обумовлює також стимуляцію білкового синтезу, що веде до збільшення м'язової маси. Тому в пубертантному періоді хлопчики мають більш розвинуті м'язи, ніж їх ровесниці.

Естрогени сприяють розширенню тазу, розвитку грудних залоз, збільшенню відкладення жиру, особливо в ділянці стегон. Останнє залежить від активності ферменту - ліпопротеїдліпази. Водночас ліполітична активність в цій частині тіла жінок невелика порівняно з активністю їх в ділянці стегон у чоловіків, що обумовлює накопичення жиру у жінок, необхідного для репродуктивної функції.

Естрогени також стимулюють зростання маси кісток, особливо в перших 2-4 роки після досягнення статевої зрілості, в подальшому таке зростання зупиняється. Для хлопчиків характерний триваліший період зростання кісткової маси. У зв'язку з цим дорослі чоловіки зростом вищі за дорослих жінок приблизно на 13 см. Вага жінок на 14-18кг є меншою, ніж у чоловіків, окрім того вони  мають на 18-22 кг менше чистої маси тіла, і на 3-6кг більше жиру. У віці 18-24 років тіло жінки містить 20-25% жиру, а у чоловіка - 13-16%. Проте слід зазначити, що не дивлячись на те, що в жіночому організмі акумулюється більше жиру, ніж в організмі чоловіка, за умови інтенсивних фізичних тренувань жінки можуть значно зменшити запаси жиру.

Жирова тканина майже не містить води, тому в тілі у жінок вміст води істотно нижчий, ніж в тілі у чоловіків (приблизно на 15%).

Відмінність в розмірах тіла, за наявності однакових інших умов, обумовлюють неоднакову працездатність жінок і чоловіків.

Причини такої залежності виявляються під час докладнішого розгляду змін низки показників функціональних можливостей залежно від розмірів тіла.

Всі лінійні розміри, тобто довжина всіх частин тіла і кінцівок, довжина важелів (відстаней від осі обертання суглоба до місця прикріплення м'язів), амплітуда рухів і т. д., у чоловіка в 1,1 рази більші, ніж у жінки.

Поверхневі розміри пропорційні квадрату лінійних розмірів (L2). Тому площа поперечного перетину м'язів, аорти, поверхня тіла, альвеолярна поверхня легенів в даному прикладі у чоловіка в 1,21 рази більші (1,12), ніж у жінки.

Об'ємні розміри пропорційні кубу лінійних розмірів (L3). Отже, об'єм легенів, об'єм циркулюючої крові або об'єм серця у чоловіка  в 1,33 рази більші (1,13), ніж у жінки.

Маса (вага) тіла (М) також пропорційна L3, тому за інших різних умов вага чоловіка в 1,33 рази більша, ніж вага жінки.

Максимальна сила (F), яку здатні розвинути м'язи, пропорційна площі їх поперечного перетину, тобто L2 В даному прикладі максимальна сила скорочення м'язів у чоловіків в 1,21 рази більша, ніж у жінок.

Механічна робота (W) визначається силою скорочення м'язів (F) і дистанцією (S), на якій прикладена ця сила: W=F х S. Сила м'язів (F) пропорційна L2, а дистанція (S) пропорційна L. Відповідно робота пропорційна кубу лінійних розмірів тіла (L3) або масі (вазі) тіла. Вищий, за зростом, ніж жінка, чоловік здатний виконати і більшу роботу - в даному прикладі в 1,33 рази.

Потужність зовні виконуваного навантаження (N) є кількість роботи (W) за одиницю часу (t); N = W/t. Максимально можлива потужність навантаження пропорційна квадрату лінійних розмірів тіла (L2) або вазі тіла.

Виконувана робота певної потужності повинна забезпечуватися еквівалентним постачанням працюючих м'язів киснем. З теоретичних передумов слід чекати, що максимальне споживання О2 повинно бути пропорційне L2. Саме відмінності в розмірах тіла (вазі тіла і м'язовій масі) в першу чергу пояснюють вищі величини МСК у чоловіків порівняно з жінками.

Серцевий викид (Q) визначається об'ємом крові, прокачуваним серцем за одиницю часу. Відповідно максимальний серцевий викид повинен бути пропорційний L2.

Легенева вентиляція (Vе), як добуток дихального об'єму на частоту дихання, пропорційна квадрату лінійних розмірів тіла (L2).

Легеневі об'єми у жінок і чоловіків різного віку відповідають розмірам тіла (пропорційні L3). Відмінності в легеневих розмірах визначаються переважно (якщо не виключно) статевими відмінностями в лінійних розмірах тіла.

2.Функціональні зміни в організмі жінок в процесі тренування.

Загальна м'язова сила у жінок складає приблизно 2/3 цього показника у чоловіків. В силі різних м'язових груп є істотні відмінності. Порівняно з чоловіками, у жінок відносно слабкіші м'язи верхніх кінцівок, пояси верхніх кінцівок і тулуба. Їх МДМС (максимальна довільна м΄язова сила)складає 40-70% від МДМС м'язів у чоловіків. Водночас сила м'язів нижньої половини тіла, включаючи м'язи нижніх кінцівок, у жінок приблизно лише на 30% менша, ніж у чоловіків. Ймовірно, на м'язи нижніх кінцівок під час ходьби, бігу і т.ін. впливає побутове тренування.

Відмінності в силових можливостях жінок і чоловіків головним чином залежать від різниці в розмірах тіла, а точніше - в об'ємі м'язової тканини. Силові можливості м'язів однакових розмірів (товщина) у жінок майже такі ж, як і у чоловіків.

Процентне співвідношення швидких і повільних волокон в м'язах у нетренованих жінок і чоловіків схоже, як, втім, і у спортсменів (жінок і чоловіків) - представників одних і тих же видів спорту. Товщина всіх видів м'язових волокон у жінок в середньому менша, ніж у чоловіків.

Результати в стрибках і в спринтерському бігу певною мірою залежать від м'язової сили, що особливо проявляється за умов швидких рухів. Жінки помітно програють чоловікам в цих вправах. У разі великих швидкостей руху динамічна сила, що проявляється у жінок, достовірно менша, ніж у чоловіків. Однак віднесена до ваги чистої маси тіла ізометрична і динамічна (ізокінетична) сили у випадку малих швидкостей руху майже однакова у жінок і чоловіків. Якщо віднести результат в стрибках до ваги тіла, то жінки в цьому показнику практично не поступаються чоловікам: рекордний стрибок у висоту однаковий - 3,2 см/кг у чоловіків і у жінок, а рекордний стрибок в довжину відповідно 12,5 і 12,3 см/кг. У бігу на 100 м середня швидкість у чоловіка-рекордсмена, віднесена до ваги його тіла дорівнює 8,4 м/хв/кг, а у жінки-рекордсменки - 9,5 м/хв/кг. Таким чином, жінки навіть бігають "швидше" за чоловіків, якщо швидкість їх бігу співвідносять з вагою тіла.

Здатність до зростання м'язової сили під впливом спрямованого силового тренування, у жінок відносно менша, ніж у чоловіків. Ця відмінність найпомітніша у віковий період від 16 до 30 років і менше [в період статевого дозрівання (до 12-14 років)], а в період статевої інволюції (після 40 років) це зростання припиняється, що опосередковано вказує на важливу роль чоловічих статевих гормонів (андрогенів) у розвитку м'язової сили.

Силове тренування у жінок відносно більше впливає на зменшення жирової тканини і ваги тіла та збільшення м'язової маси порівняно з чоловіками. Це, ймовірно, пояснюється тим, що ступінь м'язової гіпертрофії значною мірою регулюється чоловічими статевими гормонами, концентрація яких в крові в нормі у чоловіків в 10 разів вище, ніж у жінок

3. Анаеробні енергетичні системи у жінок.

До анаеробних енергетичних систем, як відомо, відносяться алактатна, фосфагенна (АТФ + КФ) і лактатна (гліколітична) системи. Ємність їх у жінок нижче, ніж у чоловіків, що пов'язане перш за все з меншою м'язовою масою у жінок. Нижча ємність систем анаеробної енергопродукції визначає і нижчу анаеробну працездатність.

Концентрація АТФ і КФ в м'язах у жінок приблизно така ж, як і у чоловіків. Через менший об'єм м'язової тканини загальна кількість м'язових фосфагенов у жінок знижена порівняно з чоловіками. Навіть у спортсменок високого класу, що спеціалізуються у веслуванні, максимальна ємкість фосфагенної системи (близько 100 кал/кг ваги тіла) в середньому лише рівна такій у нетренованих молодих чоловіків. У нетренованих молодих жінок вона значно менша (близько 60 кал/кг ваги тіла). Різниця між спортсменами і спортсменками ще більша. Якщо ємність фосфагенної системи відносити до ваги чистої маси тіла (м'язової маси), різниця між жінками і чоловіками буде менша.

Потужність фосфагенної системи, визначена під час короткочасної тестової роботи (вбігання на сходи з максимально можливою швидкістю), рівна у нетренованих жінок в середньому близько 130 кгм/с, що на 20% менше, ніж у нетренованих чоловіків (160 кгм/с). Приведена до ваги тіла, вона однакова у жінок і чоловіків в різному віці. Це добре узгоджується з даними про відсутність переваги чоловіків перед жінками в швидкості спринтерського бігу, коли її теж співвідносять з вагою тіла.

Концентрація молочної кислоти в крові після максимальної анаеробної роботи у жінок менше, ніж у чоловіків (і у нетренованих, і у високотренованих). На підставі цих даних можна припускати, що ємкість анаеробної лактатної системи у жінок менша, ніж у чоловіків. Відмінності виявляються і під час визначення її стосовно відношенню до ваги тіла: в середньому у нетренованих жінок близько - 100 кал/кг, у нетренованих чоловіків - близько 200 кал/кг, у жінок-веслярів - близько 170 кал/кг, у чоловіків-веслярів - більше 250 кал/кг. Статеві відмінності в ємкості лактатної енергетичної системи залежать не тільки від різниці в розмірах тіла (об'ємі м'язової маси), але і від виду фізичної підготовленості. Жінки мають нижчі результати порівняно з чоловіками в змаганнях на таких дистанціях, на яких енергетичне забезпечення в дуже значній мірі спирається на лактатну (гліколітичну) енергетичну систему. Тому результати жінок в бігу на 400 і 800 м, і в плаванні на 100 м відносно більше відстають від результатів чоловіків.

4. Аеробна працездатність (витривалість) жінок.

До періоду статевого дозрівання, коли відмінності в розмірах і складі тіла між хлопчиками і дівчатками мінімальні, МСК теж майже однакова. У молодих чоловіків воно в середньому на 20- 30% більше, ніж у жінок того ж віку. У міру старіння відмінності в МСК між чоловіками і жінками стають менш суттєвими.

Відмінності в МСК між жінками і чоловіками практично зникають, якщо МСК співвідносять з активною м'язовою масою, за умови виключення жирової тканини. Жирова тканина є метаболічно неактивною і практично не використовує кисень.

Серед чоловіків і жінок одного віку можливі значні індивідуальні варіації у величинах МСК. У фізично підготовленіших жінок МСК таке ж, як у фізично менш підготовлених чоловіків. У групі тих, що не займаються спортом величини МСК приблизно у 75% жінок співпадають з величинами МСК у 50% чоловіків.

У спортсменок - представниць видів спорту, що вимагають на витривалості - МСК істотно більше, ніж у спортсменок інших видів спорту, не кажучи про тих, які взагалі не займаються спортом. Проте в середньому різниця в МСК між спортсменками і спортсменами більша, ніж між нетренованими жінками і чоловіками. МСК, віднесене до ваги тіла, у жінок-спортсменок на 20-25% нижче, ніж у чоловіків-спортсменів (у нетренованих ця різниця складає близько 15-2.0%). Навіть за умови віднесення до ваги чистої маси тіла МСК у провідних жінок-марафонців на 8,6% менше, ніж у чоловіків (відповідно 76,5 і 96,6 мл/кг х хв).

Таким чином у жінок порівняно з чоловіками максимальна аеробна продуктивність (потужність) нижча, що зумовлює і нижчі результати жінок у видах спорту, що вимагають прояву витривалості. Це, зокрема, пояснює відносне зниження рекордних жіночих результатів порівняно з чоловічими у міру збільшення дистанції пробігу.

      Нижче МСК у жінок обумовлене нижчими кисневотранспортними можливостями жіночого організму. Максимальна кількість кисню, яка може транспортуватися артеріальною кров'ю, у жінок менша, ніж у чоловіків. Ця відмінність пов'язана з тим, що у жінок менший об'єм циркулюючої крові, концентрація гемоглобіну в крові, АВР-О2 (артеріально-венозна різниця), об'єм серця, максимальний серцевий викид (табл.8.1).

Таблиця 1. Середні показники крові у спокої та під час максимальної роботи у молодих чоловіків і жінок

Показники

Жінки

Чоловіки

Об'єм циркулюючої крові (ОЦК) (л):

 

 

Спокій

4,3

5,7

максимальна робота

4,0

5,2

Концентрація еритроцитів (млн/мм3):

 

 

Спокій

4,6

5,4

максимальна робота

5,0

5,9

Концентрація лейкоцитів (тис/мм3):

 

 

Спокій

7,0

7,0

максимальна робота

15,0

15,0

Концентрація гемоглобіну (г. %):

 

 

Спокій

14,0

16,0

максимальна робота

15,4

17,6

Гематокрит (%):

 

 

Спокій

42,0

47,0

максимальна робота

45,0

50,0

Вміст О2 в артеріальній крові (мл/100 мл):

 

 

Спокій

16,8

19,0

максимальна робота

17,7

20,0

Вміст О2 в крові стегнової вени (мл/100 мл):

 

 

Спокій

9,0

9,0

максимальна робота

3,0

3,0

Вміст О2 в змішаній венозній крові в правому передсерді (мл/100 мл):

 

 

Спокій

12,0

14,0

максимальна робота

6,2

6,0

Системна АВР-О2 (мл/100 мл):

 

 

Спокій

4,8

5,0

максимальна робота

11,5

14,0

Згідно рівнянню Фіка, МСК визначається як добуток максимального серцевого викиду на максимальну системну різницю за киснем. Обидва ці множники у жінок менше, ніж у чоловіків. Пояснюється це наступним.

Концентрація гемоглобіну  в крові жінок  в середньому на 10-15% нижча, ніж у чоловіків. Тому у жінок менша і киснева ємність крові і, відповідно, вміст О2 в артеріальній крові. Максимальна системна АВР-О2 у жінок менше, ніж у чоловіків, що врешті-решт пов'язане з нижчою концентрацією гемоглобіну в крові.

Порівняно з чоловіками у жінок менший об'єм циркулюючої крові, а також загальний об'єм серця(в середньому відповідно близько 600 і 800 мл, або 9 і 12 мл/кг ваги тіла). Розміри порожнин серця (шлуночків) у жінок в середньому менші, ніж у чоловіків. У жінок порівняно з чоловіками менший і максимальний систолічний  об'єм. У нетренованих жінок він складає в середньому близько 90 мл, а у нетренованих чоловіків 120 мл.

Максимальна ЧСС у нетренованих жінок в середньому дещо більша, ніж у нетренованих чоловіків (відповідно близько 205 і 200 хв-1). Проте вона не компенсує зменшеного об'єму систоли, так що максимальний сердцевий викид у нетренованих жінок значно нижчий, ніж у нетренованих чоловіків(в середньому відповідно 18 і 24 л/хв). Таким чином, зменшений максимальний серцевий викид у жінок лімітований зниженим порівняно з чоловіками об'ємом крові в систолу.

Киснетранспортні можливості організму знаходяться у зв'язку з ЖЄЛ та максимальною легеневою вентиляцією. ЖЄЛ у жінок в середньому на 1 л менша, ніж у чоловіків, а максимальна легенева вентиляція приблизно на 30%. У жінок є певні фізіологічні особливості в регуляції дихання під час м'язової роботи. Зокрема, жінки досягають однакових з чоловіками величин легеневої вентиляції менш вигідним співвідношенням частоти і глибини дихання. До певної міри це обумовлено меншим легеневим об'ємом і слабкішою дихальною мускулатурою у жінок. У жінок помітно менша дифузійна здатність легенів для О2.

Тренування на витривалість підвищує кисневотранспортні можливості організму. Проте в різних його ланках ці зміни неоднакові. Відтак, з гематологічних показників, приведених в табл.8.1, в результаті тренування на витривалість змінюється (збільшується) лише загальний об'єм циркулюючої крові. Пропорційно підвищується загальна кількість циркулюючого гемоглобіну, а тому концентрація його в крові не змінюється.

Максимальний систолічний об'єм у спортсменок значно вищий, ніж у нетренованих жінок; у видатних стайєрів він досягає 140-150мл.

Максимальна ЧСС у спортсменок нижча, ніж у нетренованих жінок (відповідно близько 195 і 205 хв.-1). Проте завдяки збільшеному систолічному об'єму крові максимальний серцевий викид у спортсменок більший, ніж у не-спортсменок. У видатних лижниць, наприклад, він досягає 28-30 л/хв. Таким чином, як і у чоловіків, так і у жінок, які тренуються на витривалість, збільшення об'єму крові в систолу є головним механізмом підвищення кисневотранспортних можливостей організму.

Систематичне тренування на витривалість впродовж декількох тижнів і місяців може викликати дуже значний приріст МСК (до 25-30% у раніше не тренованих жінок). Досягнення максимальних рівнів аеробних можливостей у жінок і чоловіків в принципі однакова, хоча абсолютний приріст у жінок менший, а індивідуальна варіабільність тренувальних ефектів більша, ніж у чоловіків.

Під час виконання чоловіками і жінками однакового немаксимального аеробного навантаження (з однаковою швидкістю споживання О2) фізіологічні зрушення у жінок більші, оскільки є вищим відносне фізіологічне навантаження на жіночий організм (вищий % МСК). Виконання жінками того ж самого навантаження, що і чоловіками важче, воно може викликати значніші зміни з боку фізіологічних систем організму. Це пояснюється низкою чинників. По-перше, як вже зазначалось раніше вміст гемоглобіну в крові жінок нижчий, ніж у чоловіків, у них також менша і  АВР-О2 під час виконання однакових аеробних навантажень. Отже, серце у жінок повинне прокачувати більшу кількість крові, щоб транспортувати таку ж кількість кисню, що й у чоловіків. Тому серцевий викид на кожен літр спожитого О2 під час аеробної роботи у жінок в середньому на 10-15% більший, ніж у чоловіків.

Через зменшений систолічний об'єму крові, збільшення серцевого викиду у жінок в значній мірі обумовлено зростанням ЧСС. За однакового відносного аеробного навантаження ЧСС у жінок в середньому на 10 ударів за хвилину більша, ніж у чоловіків. Так само, як і у чоловіків, ЧСС у тренованих жінок нижча, ніж у нетренованих, за умови виконання ними однакової субмаксимальної аеробної роботи. Концентрація лактату в крові жінок вища, ніж у чоловіків під час виконанні немаксимальної аеробної роботи. В даному випадку жінки працюють на вищому відносному рівні споживання О2 (% МСК), тобто ближче до своєї "кисневої стелі", аніж чоловіки. Тому за однакової фізичної потужності роботи фізіологічне навантаження у жінок може бути вище від анаеробного порогу, а у чоловіків - нижче. Спортивне тренування підвищує аеробні можливості і, отже, аеробний поріг: під час виконання однакової аеробної роботи концентрація лактату в крові у спортсменок нижча, ніж у нетренованих жінок. Разом з тим анаеробний поріг у жінок нижчий, ніж у чоловіків тієї ж спортивної спеціалізації.

У випадку аеробних навантажень, що відповідають нижчому, ніж 80-85% від МСК рівню, використання (окислення) жирів робочими м'язами у жінок є інтенсивнішим, ніж у чоловіків.

Під час зіставлення енергетичної вартості однакової аеробної роботи у жінок і чоловіків звертає на себе увагу, що відмінності варіюють залежно від характеру вправ. Зокрема, у випадку визначення енергетичної вартості їзди на велосипеді у жінок і чоловіків встановлені значні відмінності, які проте зникають за умови віднесення калорійної вартості роботи до ваги тіла. Таким чином, ні вік, ні композиція (або будова тіла) істотно не впливають на енергетичні витрати.

5.Фунціональні зміни, що виникають під час тренувань на витривалість.

Як випливає з викладеного, функціональні зміни, викликані тренуванням на витривалість, у жінок в цілому схожі з такими у чоловіків. Порівняння фізіологічних показників в стані спокою, на висоті однакової (стандартної) немаксимальної аеробної роботи до і після певного періоду тренування витривалості виявляє наступне.

       1.Швидкість споживання кисню залишається такою ж (іноді лише з тенденцією до невеликого зниження).

       2.Легенева вентиляція зменшується.

       3.Серцевий викид не міняється.

       4.ЧСС знижується.

  5.Систолічний об'єм збільшується.

  6. АВР-О2 не мінюється або лише трохи знижується.

  7. Концентрація лактату в крові зменшується.

Максимальні показники (реєстровані під час максимальної аеробної роботи) після тренувань відрізняються від передтренувальних:

          1.Збільшується величина виконаної роботи.

            2. МСК збільшується.

            3. Максимальна легенева вентиляція зростає.

            4. Максимальний серцевий викид підвищується.

            5. Максимальна ЧСС дещо знижується.

            6. Максимальний об'єм систоли збільшується.

            7. Максимальна АВР-О2 збільшується.

            8. Максимальна концентрація лактату в крові підвищується.

Всі ці показники свідчать про підвищення аеробних можливостей під впливом тренування на витривалість. Отже, має місце посилення кисневотранспортних можливостей жіночого організму і аеробних можливостей скелетних м'язів, що утилізують кисень в окислювальних процесах енергопродукції. Як і у чоловіків, (хоча і у меншій мірі) через тренування на витривалість у жінок збільшується об'єм м'язових мітохондрій, вміст і активність специфічних ферментів аеробного (окислювального) метаболізму, вміст основних енергетичних субстратів в м'язах (глікогену і тригліцеридів). Покращується окислення вуглеводів та жирів. Внаслідок чого фізична працездатність збільшується.

6. Біологічний цикл та фізична працездатність.

Фізіологічний стан різних систем і фізична працездатність в цілому у жінок знаходяться в певній залежності від фаз менструального циклу. В свою чергу фізичні навантаження можуть здійснювати вплив на його перебіг. Без огляду на дуже значні індивідуальні варіації у характері й інтенсивності фізіологічних змін впродовж менструального циклу, в цілому виділяють найбільш типові. Безпосередньо перед початком менструації вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові зростає, особливо у спортсменок. В дні менструації відбувається втрата еритроцитів і гемоглобіну, що призводить до зниження кисневої ємності крові, ступінь якого залежить від об'єму крововтрат. У цю фазу зсідання крові знижується через зменшення числа тромбоцитів й активності фібринолітичної системи. Крововтрати слугують могутнім фізіологічним подразником для подальшого посилення еритропоезу. Приблизно до середини менструального циклу киснева ємність крові досягає максимуму.

У передменструальну фазу і фазу менструації знижені основний обмін і температура тіла. У фазу менструації потовиділення під час м'язової роботи починається раніше, ніж у решти фаз циклу. Цей ефект, ймовірно, пов'язаний із зниженням змісту естрогенів (жіночих статевих гормонів), які пригнічують потовиділення. Тому під час менструації м'язова працездатність може бути дещо зниженою, особливо у разі підвищення температури навколишнього середовища.

Ніяких значних змін в МСК або кисневому боргу, як показниках ємності анаеробних енергетичних систем, впродовж менструального циклу не відбувається. Реакція  пульсу на одне і те ж аеробне навантаження може дещо змінюватися. Навіть за відсутності змін з боку пульсової реакції або швидкості споживання кисню, звичне фізичне навантаження в період менструації суб'єктивно сприйматися, як важче. Тому вплив менструального циклу на фізичну працездатність в деякій мірі залежить від психічного стану жінки.

Максимальна м'язова сила часто знижується за декілька днів до початку менструації і залишається такою  упродовж всіх днів менструації.

Зазвичай менструальний цикл істотно не впливає на спортивну працездатність. Проте є великі індивідуальні варіації. Певне значення має вид спортивної діяльності. Менструація менше всього впливає на працездатність спринтерів і більше всього на працездатність спортсменок, яких тренують на витривалість. В період менструації працездатність волейболісток, баскетболісток, гімнасток зазвичай нижча від нормальної, але порівняно вища, ніж у тих, що спеціалізуються у вправах на витривалість.

У спортсменок менструація з'являється в середньому пізніше і, крім того, у них частіше спостерігаються аменорея (відсутність) або олігоменорея (зменшення менструальних кровотеч). Частково це може бути наслідком специфічного відбору в спорті жінок з деякими особливостями соматичного профіля - зниженим вмістом жиру в тілі (відомо, що недостатнє харчування і нестача жиру в тілі затримує статеве дозрівання дівчаток).  Проте тут безперечний вплив інтенсивності та об'єму тренувальних навантажень. Наприклад, у бегунків на середні дистанції аменорея спостерігалася у 20% випадків за умови загального об'єму тижневого навантаження 16 км; у 30% випадків – за умови тижневого навантаження 80 км; більш ніж у 40% випадків за умови тижневого навантаження приблизно 120 км.

Відмічений зв'язок між появою аменореї і втратою жиру через систематичні фізичні навантаження.

Крім того, у представників видів спорту, що вимагають прояву витривалості, особливо часто у жінок-стайєрів, виявляється дефіцит заліза. В цьому випадку аменорею розглядають як захисний механізм, що запобігає втратам заліза з менструальною кров'ю.

Лекцію підготовлено

доцентом кафедри                         _________________М.М.Левон

            (підпис, І.П.Б.)

   

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31344. КУЛЬТ АРЕСА В РЕЛИГИОЗНЫХ ПРЕДСТАВЛЕНИЯХ СКИФСКИХ ПЛЕМЕН СЕВЕРНОГО ПРИЧЕРНОМОРЬЯ (V-III вв. до н.э.) 3.56 MB
  Неудивительно что у скифов главным занятием которых была война совершенно особое место занимал культ бога войны Ареса. С точки зрения марксистской концепции религии перед нами яркое подтверждение того что религиозные верования вызревают и принимают различные формы под воздействием определенных социальных условий достигнутой обществом степени развития. Здесь же отметим что важнейшие аспекты скифского военного культа остаются недостаточно разработанными. Считается что до нас не дошло ни одного скифского мифа связанного с Аресом.
31345. ГЕНЕЗИС И ЭВОЛЮЦИЯ СОЛЯРНЫХ АСПЕКТОВ МИФОЛОГИИ АПОЛЛОНА 9.61 MB
  Лосев писал что широкая публика а значительной мере также и наука отождествляет Аполлона и Солнце1. Цель предлагаемой им реконструкции состоит в том чтобы дать правдоподобное объяснение известному и довольно странному факту: по сравнению с восточными религиозными системами в Греции в историческую эпоху культ Солнца как и других астральных божеств был очень мало развит. Рапп объясняет это тем что известный нам греческий Гелиос был последним звеном цепи развития мифологических представлений и именно поэтому сохранил в своей мифологии...
31346. МЕТАФИЗИКА КУЛЬТУРЫ. ОПЫТ СИСТЕМАТИЗАЦИИ ИДЕЙ РУССКИХ РЕЛИГИОЗНЫХ МЫСЛИТЕЛЕЙ 9.52 MB
  Духовная скудость текущей повседневности российского социума ужасает. Сейчас уже мало кто сомневается в бесперспективности новейшего российского либерализма. Дело не только в его роковой беспочвенности, в отрыве от национальных культурно-исторических корней, но и в каком-то совершенно немыслимом ранее «либеральном варварстве», выражающемся и в переходе от преклонения перед Западом к расовой ненависти к Востоку
31347. Образ птицы Бену в контексте древнеегипетской религии и мифологии 3.8 MB
  Важность специального исследования образа Бену обусловлена не только стремлением подробнее осветить его значение, но, и уходит гораздо глубже. На наш взгляд, объяснив закономерности развития и функционирования этого образа в системе древнеегипетских религиозно-мифологических представлений, мы во многом приблизимся к решению проблем, касающихся некоторых аспектов культа животных; и шире, к выявлению закономерностей мифотворчества в древнем Египте.
31348. ЭКРАННАЯ КУЛЬТУРА КАК НОВАЯ МИФОЛОГИЯ (НА ПРИМЕРЕ КИНО) 6.3 MB
  Экранная культура: основные понятия история развития и специфика современного состояния Понятие экранной культуры и основные этапы ее развития Экранная культура и современное коммуникативное пространство Экранная культура в контексте средств массовой коммуникации. Мифы в экранной культуре: традиции и современность Понятие мифа применительно к экранной культуре Новая мифология как способ...
31349. Фантастика и миф : использование мифологических образов в современной фантастической литературе 571.13 KB
  Тем не менее мы видим здесь не хронику давно забытых событий а историю о подлой неблагодарности королей об интриганахпридворных о законниках выворачивающих истину наизнанку чтобы отправить на тот свет неугодного им человека. И теперь перед нами возникает следующий не менее интересный вопрос: зачем же понадобилось невероятное в романе изображающем человека Всем известно что Свифт не единственный писатель который вводил в свои произведения фантастические образы. Вспомним лермонтовского Демона пушкинскую Русалку в повести Гоголя...
31350. РАЗВИТИЕ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ ИНИЦИАТИВНОСТИ В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ 9.73 MB
  Структура и функции исследовательской инициативности в деятельности человека . Психологические исследования деятельности человека по изучению сложных многосвязных объектов . В настоящее время развитие общества характеризуется все возрастающей динамичностью проникновением на новые уровни познания природы изменением социального устройства и возникновением качественно новых видов деятельности в ранее неизвестных областях. Особое значение здесь приобретает стремление и способность личности активно исследовать новизну и сложность меняющегося...
31351. КОММУНИКАТИВНЫЕ СТРАТЕГИИ И ТАКТИКИ АГИТАЦИОННОГО ТЕКСТА И ИХ СТИЛИСТИЧЕСКАЯ РЕПРЕЗЕНТАЦИЯ 850 KB
  Формирование в стране новой коммуникационной среды, новых форм коммуникационного обмена, становление системы активных публичных коммуникаций обусловило актуальность социопрагматического аспекта анализа феноменов вербальной коммуникации. По выражению О.С. Иссерс, «в сегодняшнем обществе сформировался социальный заказ на знание закономерностей общения»
31352. Параметрические модели популяционной динамики и их приложение к задачам демографии 6.7 MB
  Приближение стабильного населения и решение уравнения Лотки. Макроэкономическая модель устойчивого развития населения. В настоящей диссертационной работе проведена систематизация и предпринята попытка развития параметрических методов моделирования динамики численности популяций и в частности населения вводится понятие информационного параметра как отличительной черты цивилизованного общества от биологической популяции и рассматривается его участие в демографических процессах. В работе уделено особое внимание параметрическому...