78337

АДСОРБЦИЯ. ОСОБЕННОСТИ АДСОРБЦИИ НА ТВЕРДОМ КАТАЛИЗАТОРЕ

Реферат

Физика

Адсорбция — это самопроизвольное концентрирования вещества на поверхности раздела фаз. Вещество, на котором происходит адсорбция, называется адсорбентом. Вещество, которое адсорбируется, называется адсорбатом или адсорбтивом.

Русский

2015-02-07

131.84 KB

3 чел.

АДСОРБЦИЯ

Адсорбция это самопроизвольное концентрирования вещества на поверхности раздела фаз.       

Вещество, на котором происходит адсорбция, называется адсорбентом. Вещество, которое адсорбируется, называется адсорбатом или адсорбтивом.

Адсорбция

Физическая

Химическая (хемосорбция)

1. Сила взаимодействия между адсорбентом и адсорбатом слабая физическая или силы Ван-дер-Ваальса.

1. Химическая связь

2. Обратимая адсорбция

адс.↔десорция

2. Процесс необратим

3. С увеличением температуры возрастает скорость десорбции

ОСОБЕННОСТИ АДСОРБЦИИ НА ТВЕРДОМ КАТАЛИЗАТОРЕ.

ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ТЕОРИИ ЛЕНГМЮРА

1. На поверхности адсорбента имеются активные адсорбционные центры, т.е. участки, на которых происходит адсорбция.

2. Все адсорбционные центры одинаковы.

3. На каждом адсорбционном центре может адсорбируется только одна молекула адсорбата.

4. Адсорбционные молекулы не взаимодействуют друг с другом.

5. Адсорбционные молекулы находятся в динамическом равновесии с молекулами адсорбата, находящимся в среде, из которой происходит поглощение.

При описании адсорбции используют величину θ

 степень заполнения поверхности

 ;  где n число занятых центров; N общее число центров.

Скорость адсорбции равна : wадс.1С(1- θ)

Скорость десорбции описывается уравнением: wдес.2θ

Предположим динамическое равновесие wадс.= wдес.

К1С(1- θ) = К2θ;  К1С-К1С θ = К2θ;

разделим на К2;  

w=КӨ скорость процесса, лимитируемая адсорбцией.

АНАЛИЗ УРАВНЕНИЯ

1. Если С1, то скорость процесса равна:

кинетическое уравнение 1 порядка (n=1).

2. Если С 1, то скорость процесса равна:

 кинетическое уравнение 0 порядка (n=0).

3. Если Сср, то n= от 0 до 1.

В 1 и 2 случаях используют уравнения Ленгмюра:

 — уравнение Ленгмюра

адсорбция насыщения

Адсорбция насыщения — это процесс полного адсорбирования на всех адсорбционных центрах.

Адсорбция в средних областях концентраций описывается уравнением Фрейндлиха:

 ,

где β и n — константы, описывающие данный процесс.

Задача решения уравнения Фрейндлиха сводится к нахождению постоянных β и n. Для этого уравнения логарифмируют и строят график в координатах "lgГ — lgC".

.

КАТАЛИЗ

Катализ — явление изменения скорости реакции под действием веществ, называемых катализатором.

Катализатор — вещество, учавствующее в реакции и изменяющее её скорость, но остающееся неизменным после того, как химическая реакция заканчивается.

Катализатор, замедляющий реакцию, называется ингибитором. Биологические катализаторы белковой природы называются ферментами.

Катализ

Положительный

Отрицательный

Увеличение скорости реакции

Уменьшение скорости реакции

Связан с уменьшением ∆H ⃰

Связан с уменьшением ∆S ⃰

По теории активированного комплекса:

ОСОБЕННОСТИ КАТАЛИЗА

1. Катализатор образует с одним или несколькими реагирующими веществами переходное состояние с гораздо меньшим значением энергии активации, чем значение энергии активации комплекса, образованного исходными веществами, т.е. реакция протекает по иному механизму с другими значениями энергии активации.

Взаимодействие с катализатором может протекать по следующим механизмам: слитному и раздельному.

Для реакции: А+В→АВ ⃰ → АВ,

где АВ ⃰ — активированный комплекс, представим раздельный механизм.

а) Раздельный механизм.

А + К → АК ⃰

АК ⃰ + В → АКВ ⃰

АКВ ⃰ → АВ + К

С катализатором протекает реакция по более энергетически выгодному пути.

б) Слитный механизм.

А+В+К→ АВК ⃰ →АВ+К

В этом случае также каталитический процесс является более энергетически выгодным.

Действие катализаторов можно оценить величиной, которая называется степенью компенсации æ "каппа" (это понятие ввел Боресков).

,

где - сумма энергий связи всех участников реакции4

- энергия активации.

Чем меньше значение энергии активации, тем больше значение æ.

Степень компенсации для:

- некаталитической реакции ≈ 0,5;

- каталитических реакций ≈ 0,8;

- цепных, радикальных реакций —  (0,95-0,98).

Скорость любого некаталитического процесса меньше скорости любого каталитического процесса.

СН3СНО(уксусный альдегид) → СН4 + СО; =191,1 кДж/моль

catJ2     1) СН3СНО + J2 → СН3 J + HJ + СО;

               2) СН3 J + HJ → СН4 + J2; =136,5 кДж/моль

Скорость второй стадии в  10000раз больше скорости первой.

2. Катализаторы обладают свойствами селективного, т.е. катализатор может ускорять какой - либо один из идущих процессов.

3. Каталитической активностью обладают даже малое количества катализатора (этим они отличаются от исходных веществ).

4. На действие катализаторов влияют различные добавки. Их классифицируют на:

а) усаливающие, или промоторы;

б)ослабляющие, или каталитические яды.

5. Катализаторы не влияют на состояние термодинамического равновесия, они лишь ускоряют момент достижения этого равновесия.

Если ∆G > 0, то с помощью катализатора процесс заставить идти быстрее невозможно.

6. Скорость процесса зависит от количества каталтзатора.

7. По фазовому состоянию катализ делится на следующие типы:

- гомогенный, когда все вещества и катализаторы находятся в одной фазе;

- гетерогенный, когда исходные вещества  и катализаторы находятся а разных фазах;

- микрогетерогенный, который в свою очередь, делятся на ферментативный и гельиммобилизованный.

                                            КИНЕТИКА ГОМОГЕННОГО КАТАЛИЗА

По характеру взаимодействия с катализатором все вещества делятся на две группы:

- вещества Аррениуса, которые находятся в термодинамическом равновесии с катализатором;

- вещества Вант-Гоффа, которые не образуют равновесного состояния с катализатором.

ВЫВОД И АНАЛИЗ КИНЕТИЧЕСКИХ УРАВНЕНИЙ С УЧАСТИЕМ ВЕЩЕСТВ АРРЕНИУСА И ВАНТ-ГОФФА

1. Вещества Аррениуса. 

 

w11САКАК ⃰ ), где СК - суммарная концентрация катализатора.

w22САК ⃰ 

т.к. считается, что промежуточное соединение находится а равновесии с исходными веществами, то w1 = w2.

к1САСК - к1САСАК ⃰ - к2 САК ⃰ =0

Выражаем концентрацию промежуточного соединения.

Рассчитаем суммарную скорость реакции.

Основное уравнение для веществ Аррениуса.

Анализ уравнения:

1) если к1к2, то величиной к2  в знаменателе пренебрегаем и

Порядок по катализатору не входит в выражение общего порядка реакции — n=1;

2) если  к1к2, то имеем , n=2;

2. Вещества Вант-Гоффа.

Используя метод стационарных концентраций Боденштейна, выводим кинетическое уравнение:  

;  .

АНАЛИЗ УРАВНЕНИЯ

1) если к1к2, то , n=1 по веществу В.

2) если  к1к2, то имеем , n=1 по веществу А.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31668. Проблема важких підлітків 36.5 KB
  Девіантна поведінка це система вчинків чи окремі вчинки що протирічать прийнятим в суспільстві правовим чи моральним нормам. Девіантна поведінка ділиться на дві великі категорії. Поперше це поведінка відхилена від норм психічного здоровя при наявності вираженої чи невираженої психопатології. Подруге це антисоціальна поведінка що порушує якісь соціальні і культурні норми особливо правові.
31669. Психологічні аспекти та барєри професійного самовизначення у ранньому юнацькому віці 45 KB
  У вітчизняній науці прийнято розглядати юність як самостійний період розвитку людини його особистості та індивідуальності. Юнацький вік дуже відповідальний етап розвитку у житті школяра коли завершується морфофункціональне дозрівання організму відбуваються суттєві зміни його особистості психологічне та соціальне дорослішання. Багато дослідників вважають основним новоутворенням у старшому шкільному віці особистісне та професійне самовизначення оскільки саме у самовизначенні в обставинах життя у вимогах до школяра у період раннього...
31671. Психічне відображення як процес 26.5 KB
  Образ формується розвивається існує тільки в процесі відображення.Ломова [5;134173] дозволили виділити 5 основних стадій фаз процесу зорового сприймання: 1 визначення положення предмета в просторі й груба оцінка його загальних пропорцій; 2 âмерехтінняâ форми; 3 розрізнення різких перепадів кривизни; 4 глобальноадекватне сприймання у якому форма подана без розрізнення її деталей зокрема величини кутів; 5 адекватне відображення форми у всій повноті її деталей. Сутність психічного як процесу: а загальна тенденція полягає в...
31672. Основні методи психології. Спостереження, експеримент 33.5 KB
  Спостереження експеримент Спостереження як метод обєктивного дослідження широко за стосовується у психології педагогічній практиці соціологічних до слідженнях. Обєктом спостереження є поведінка особистості в найрізно манітніших її зовнішніх виявах коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани переживання прагнення. Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогідністю робити висновки про їхні внутрішні духовні особливості. Спостереження може бути звичайним...
31673. Виникнення та розвиток психіки 23 KB
  На певному етапі розвитку природи завдяки взаємодії механічних термічних хімічних акустичних та світлових властивостей матерії з неорганічної матерії виникла органічна матерія білкова речовина. Якщо в неорганічній матерії згаданий процес має пасивний характер то у живій активний відмінною рисою якого є здатність предмета що відображує реагувати на відображуване. Першими проявами такого біологічного відображення є процеси обміну речовин асиміляція та дисиміляція що відбуваються у живій матерії та є необхідною умовою життя....
31674. Свідомість 30.5 KB
  Складна діяльність вищих тварин що підпорядкована природним предметним звязкам і відношенням у людини перетворюється на діяльність підпорядковану суспільним звязкам і відносинам. Вона є тією безпосередньою причиною завдяки якій виникає специфічна людська форма відображення дійсності свідомість людини. У людини завдяки її участі в спільній діяльності з іншими людьми в умовах розподілу функцій між ними те на що спрямована дія саме по собі може і не мати прямого біологічного смислу. У людини ж користування штучним знаряддям...
31675. Поняття про особистість та її структуру 26.5 KB
  Належність особистості до певного суспільства до певної системи суспільних відносин визначає її психологічну Та соціальну сутність. Характерними ознаками особистості є наявність у неї свідомості виконувані нею суспільні ролі суспільно корисна спрямованість її діяльності. Однією з найяскравіших характеристик особистості є її індивідуальність під якою розуміють своєрідне неповторне поєднання таких психологічних особливостей людини як характер темперамент особливості перебігу психічних процесів сприймання памяті мислення мовлення...
31676. Поняття про діяльність 23 KB
  Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками. Людська діяльність за сутністю є соціальною. Діяльність людини характеризується свідомістю і цілеспрямованістю.