7838

Професійна діяльність педагога сучасної школи

Реферат

Педагогика и дидактика

Професійна діяльність педагога сучасної школи Педагогічна діяльність - особливий вид соціальної діяльності, спрямований на передачу від старших поколінь молодшим накопиченого людством досвіду і культури, створення умов для їх особистісного розв...

Украинкский

2013-01-29

51.5 KB

30 чел.

Професійна діяльність педагога сучасної школи

Педагогічна діяльність – особливий вид соціальної діяльності, спрямований на передачу від старших поколінь молодшим накопиченого людством досвіду і культури, створення умов для їх особистісного розвитку.

Педагогічна діяльність – це вид професійної діяльності, змістом якої є навчання, виховання, освіта і розвиток учнів (дітей різного віку, учнів шкіл, технікумів, училищ, вищих навчальних закладів, інститутів підвищення кваліфікації, закладів додаткової освіти і т.п.).

Педагогічна діяльність може бути професійною і непрофесійною. Непрофесійною є діяльність батьків по вихованню дітей в сім’ї. У сімейному вихованні немає спеціальних уроків, запланованих бесід про мораль, природу, красу. Все сімейне життя з його повсякденними турботами, стосунками, радощами і драмами – це уроки, які дають дорослі дітям. І ці уроки, як правило, залишаються з людиною на все життя, формуючи її педагогічні погляди на виховання наступного покоління дітей.

Людина, яка займається професійно педагогічною діяльністю, може називатися по-різному: вихователь, учитель, викладач, педагог. Часто це залежить від закладу, в якому людина працює: вихователь – у дитячому садку, учитель – у школі, викладач – у технікумі, училищі, вищому навчальному закладі. Педагог – родове поняття по відношенню до всіх інших вище перерахованих понять.

Педагог – це фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює (виконує) навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах.

Професійна діяльність вимагає спеціальної освіти, тобто оволодіння певною системою спеціальних знань, умінь і навичок, що необхідні для виконання функцій, пов’язаних з цією професією.

Слід розмежовувати терміни “педагогічна професія”, “педагогічна спеціальність” і “педагогічна кваліфікація”. Професія – це вид трудової діяльності, що характеризується сумою вимог до особистості. Спеціальність – це вид занять у рамках цієї професії. Кваліфікація – це рівень і вид професійної підготовленості, що характеризує можливості спеціаліста у вирішенні певного класу задач.

Випускники педагогічних навчальних закладів отримують такі рівні педагогічної кваліфікації: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

·        Молодший спеціаліст – забезпечують педучилища й інші навчальні заклади еквівалентного рівня акредитації.

·        Бакалавр – забезпечують коледжі, інститути педагогічного профілю.

·        Спеціаліст – забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня акредитації.

·        Магістр – забезпечують інститути, університети, академії, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат і рівень акредитації.

Педагогічну діяльність можна представити як сукупність таких взаємодіючих компонентів як: 1) ціль діяльності, 2) суб’єкт діяльності (викладач), 3) об’єкт-суб’єкт діяльності (учні), 4) зміст діяльності, 5) способи діяльності, 6) результат діяльності.

Метою професійної педагогічної діяльності є ціль виховання особистості в гармонії з собою і соціумом.

При всіх відмінностях педагогічних професій у них є спільна мета, властива педагогічній діяльності, - залучення людини до цінностей культури. Саме в меті проявляється специфіка цієї діяльності. Ця мета (ціль) визначається як особлива місія, призначення якої – творення і самовизначення особистості в культурі, утвердження людини в людині.

Змістом викладацької діяльності є:

·        процес організації навчальної діяльності учнів, спрямованої на засвоєння ними предметного соціокультурного досвіду як основи і умови розвитку, і

·        процес організації власної діяльності.

Засобами діяльності вчителя є:

1) наукові (теоретичні та емпіричні) знання;

2) у якості “носіїв” знань виступають тексти підручників чи результати самостійних спостережень учнів;

3) допоміжні засоби: технічні, графічні, комп’ютери і т.п.

Результатом викладацької діяльності є розвиток учня, його особистісне, інтелектуальне удосконалення, становлення його як особистості, як суб’єкта навчальної діяльності.

Таким чином, діяльність педагога представляє собою неперервний процес вирішення величезної кількості задач різних типів, класів, рівнів.

Види педагогічної діяльності:

·        викладання – такий вид спеціальної діяльності, який спрямований на управління переважно пізнавальною діяльністю школярів;

·        виховна робота – педагогічна діяльність, спрямована на організацію виховного середовища і управління різноманітними видами діяльності (у т.ч. і пізнавальною) вихованців з метою вирішення завдань їх гармонійного розвитку;

Викладання і виховна робота – дві взаємопов’язані сторони одного процесу (педагогічного), воєдино злиті в ньому.

·        класне керівництво – деякі вчителі окрім викладацької діяльності виконують ще функції класних керівників по організації і вихованню учнівського колективу у певному класі;

·        діяльність з самоосвіти і професійного самовиховання;

·        управлінська – діяльність керівників освітніх закладів та їх заступників;

·        організаторська – діяльність організаторів дитячого і юнацького руху у школі і поза нею;

·        методична – діяльність методистів з вивчення кращих досягнень психолого-педагогічних наук і передового педагогічного досвіду;

·        позашкільна – робота в позашкільних закладах, дитячих кімнатах міліції;

·        науково-дослідницька – діяльність педагогів-експериментаторів.

Функції вчителя:

·        інформаційна (учитель транслює ту чи іншу інформацію);

·        розвивальна (розвиток мислення, уяви, мови і т.д. школярів);

·        орієнтувальна (орієнтує в різноманітній інформації, моральних цінностях);

·        мобілізаційна (мобілізує на виконання вправ, завдань, справ);

·        конструктивна (конструює урок, позакласні справи, різнорівневу самостійну роботу й спілкування і т.д.);

·        комунікативна (спілкування з учнями, їх батьками, колегами по роботі);

·        організаційна (організовує учнів, інших учителів, батьків, самого себе; уроки, позакласні заходи, які проводить);

·        дослідницька (досліджує особистість учня, дитячий колектив, навченість і вихованість школярів).

Учитель реалізує означені функції у різноманітних видах викладацької і виховної діяльності.

Структура педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність як складна динамічна система складається із взаємопов’язаних компонентів – що являють собою відносно самостійні функціональні види діяльності.

Конструктивний компонент пов’язаний з відбором та композицією навчально-виховного матеріалу у відповідності з віковими та індивідуальними особливостями учнів, з плануванням і побудовою педагогічного процесу, з визначенням структури своїх дій та вчинків, проектуванням навчально-матеріальної бази для проведення навчально-виховної роботи.

Організаційний компонент передбачає включення учнів у різноманітні види діяльності, організацію учнівського колективу та перетворення його в інструмент педагогічного впливу на особистість.

Комунікативний компонент означає встановлення педагогічно доцільних взаємин з учнями, колегами, батьками, представниками громадськості.

Педагогічна діяльність учителя, як і будь-яка інша, характеризується певним стилем. Стиль діяльності (наприклад, управлінської, виробничої, педагогічної) у самому широкому смислі слова – це стійка система способів, прийомів, що проявляються в різних умовах її існування. Він зумовлюється специфікою самої діяльності, індивідуально-психологічними особливостями людини.

Розрізняють поняття індивідуального стилю діяльності.

За Є.С.Клімовим, індивідуальний стиль діяльності у вузькому смислі – “це обумовлена типологічними особливостями стійка система способів, що складається у людини, яка прагне до найкращого виконання даної діяльності, ... індивідуально-своєрідна система психологічних засобів, до яких свідомо чи несвідомо удається людина з метою найкращого урівноваження своєї (типологічно зумовленої) індивідуальності з предметними зовнішніми умовами діяльності.

Підкреслюється, що це індивідуальне своєрідне поєднання прийомів і способів, що забезпечують найкраще виконання діяльності.

Стиль педагогічної діяльності, відображаючи її специфіку, включає і стиль управлінської діяльності, і стиль саморегуляції, і стиль спілкування, когнітивний стиль її суб’єкта – учителя.

Стиль педагогічної діяльності виявляє вплив щонайменше трьох факторів:

а) індивідуально-психологічних особливостей учителя, що включають індивідуально-типологічні, особистісні й поведінкові особливості;

б) особливостей самої діяльності;

в) особливостей учнів (вік, стать, статус, рівень знань і т.п.).

Стилі педагогічної діяльності диференціюються насамперед на три загальні види:

·        авторитарний,

·        демократичний,

·        ліберальний.

Демократичний стиль. Учень розглядається як рівноправний партнер у спілкуванні, колега у спільному пошуку знань. Учитель залучає учнів до прийняття рішень, враховує їх думки, заохочує самостійність суджень, враховує не тільки успішність, але й особистісні якості учнів. Методами впливу є спонукання до дії, порада, прохання. У таких учителів школярі частіше відчувають стан спокійної задоволеності, високу самооцінку. Учителі-демократи більше звертають увагу на свої психологічні уміння. Їх характеризує висока професійна стійкість, задоволеність своєю професією.

Авторитарний стиль. Учень розглядається як об’єкт педагогічного впливу, а не як рівноправний партнер. Учитель одноосібно вирішує, приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням поставлених ним вимог, не обґрунтовує свої дії перед учнями. Унаслідок цього учні втрачають активність або проявляють її лише при керівній ролі вчителя, у них низька самооцінка, проявляється агресивність. При авторитарному стилі сили учнів спрямовані на психологічний захист, а не на засвоєння знань і власний розвиток. Головними методами впливу такого вчителя є наказ, повчання. Для таких вчителів характерні низька задоволеність професією, професійна нестійкість. Учителі з цим стилем діяльності головну увагу звертають на методичну культуру, у педагогічному колективі часто лідирують.

Ліберальний стиль. Учитель уникає ситуацій прийняття рішень, передає ініціативу учням і колегам. Організацію і контроль діяльності учнів здійснює без системи, проявляє нерішучість, вагання. У класі нестійкий мікроклімат, є приховані конфлікти.

Ефективність педагогічної діяльності залежить і від мотивів вибору цієї професії. Негативні наслідки неправильно вибраної професії зачіпляють як саму людину, так і її соціальне оточення. За даними досліджень американських вчених, правильний вибір професії у 2-2,5 рази зменшує плинність кадрів і на 10-15% підвищує продуктивність праці. При правильному виборі професії індивідуальні особливості випускника середнього закладу освіти в цілому співпадають з вимогами професії.

Підготовка до професії вчителя повинна починатися задовго до того, як людина здійснить свій професійний вибір, і продовжуватися у процесі її професійної підготовки у певному навчальному закладі.

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64576. Правоотношения. Понятия, структура и виды 28.5 KB
  Одна из ближайших целей органа издающего правовые нормы состоит в наделении участников общественных отношений правами и обязанностями установлении между ними определенных связей. Правовые отношения это особая юридическая связь между участниками социального общения...
64577. Стиль одежды 93.5 KB
  Стиль одежды является одним из основных элементов имиджа человека см. Основные стили 20 века Классический стиль Наиболее нейтральный стиль классический. Но это не значит что одеваться классически может любой – стиль диктует свои правила и им нужно следовать.
64578. ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК 33 KB
  Литературный язык ЛЯ это исторически сложившаяся высшая образцовая обработанная форма национального языка обладающая богатым лексическим фондом упорядоченной грамматической структурой и развитой системой стилей. Литературному языку присущи особые свойства...
64579. Советский союз в период правления Ю.В.Андропова и К.У.Черненко 112 KB
  Какие изменения произошли в советском союзе за период правления Ю.В.Андропова. Перемены в советском союзе в период правления К.У.Черненко. Рассмотреть итоги социализма...
64580. Инновационный процесс. Формы инновационного процесса 17.28 KB
  Натуральный инновационный процесс предполагает создание и использование новшества в рамках одной и той же организации. При товарном инновационном процессе новшество выступает как предмет купли-продажи как товар.
64581. Смешанные экономические системы: структура, виды, историческое место 110 KB
  Национально-государственные экономические системы. Под объектом экономической системы понимают все то на что направлена деятельность человека земля природные ресурсы факторы производства имущество деньги ценные бумаги информация и т.
64583. Преднаука (натурфилософия) в эпоху эллинизма и Рима 39 KB
  Третий период это закат древнегреческой философии IV в. Эпикур является самой крупной фигурой в философии греко-римского периода. Большое внимание Эпикур уделил теме счастья человека он был сторонником гедонизма философии счастья. упадок древнегреческой философии стал очевиден.