78440

Цифрова система комутації МТ-20/25

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Для зв’язку з різними АТС та вузлами необхідні спеціальні комплекти з’єднувальних ліній. В АТСЕ типу МТ20 25 можуть включатися наступні типи ліній: абонентські лінії; лінії таксофонів міських і міжміських; з’єднувальні лінії з установчо-виробничими АТС УВАТС; лінії від кабінних комутаторів міжміських переговорних пунктів із серійним шуканням по вихідному зв’язку; з’єднувальні лінії з іншими АТС які існують на мережі. В АТСЕ забезпечується автоматична перевірка всього обладнання вимірювання електричних параметрів...

Украинкский

2015-02-07

162 KB

23 чел.

Лекція 5

Тема: Цифрова система комутації МТ-20/25.

Час заняття: 90 хвилин.

Список використаної літератури

  1.  И.Ф. Болгов и др. Электронно-цифровые системы коммутаций, 1985, с.142.
  2.  Вайсман А.И., Максимов В.В. Электронная АТС типа МТ-20/25. Киев 1995.
  3.  Кривуца В.Г., Булгач В.Л., Мірталібов А.Я., Мірталібов Ф.А. «Цифрові системи комутації електрозв’язку». Монографія. Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: 2006. – 394с.
  4.  Цифровые системы коммутации для ГТС/под ред. В.Г. Карташевского и А.В. Рослякова. – М.: Эко-Трендз, 2008. – 352с.: ил. 

План лекції

  1.  Технічні характеристики системи МТ-20/25.
  2.  Структура системи МТ-20/25.
  3.  Принципи побудови цифрового комутаційного поля МТ-20/25.

  1.  Технічні характеристики системи МТ-20/25.

    ЦСК МТ-20/25 призначена для роботи на мережах загального користування для передавання в основному телефонної інформації з можливістю передавання даних. Система розроблена фірмою Telephon Tomson (Франція).

    Обладнання системи МТ-20/25 призначене для використання на не- районованих і районованих МТМ із вузлоутворенням і без. На мережі може застосовуватися п’яти-, шести-, семизначна і змішана нумерація. Обладнання системи МТ-20/25 може працювати з однотипними АТСЕ, а також з АТС декадно-крокової, координатної і квазіелектронної системами. АТС системи МТ-20/25 можуть включатися у вузли вхідного та вихідного повідомлень, у вузли сільсько-приміського зв’язку. Для зв’язку з різними АТС та вузлами необхідні спеціальні комплекти з’єднувальних ліній.

    В АТСЕ типу МТ-20/25 можуть включатися наступні типи ліній:

  •  абонентські лінії;
  •  лінії таксофонів (міських і міжміських);
  •  з’єднувальні лінії з установчо-виробничими АТС (УВАТС);
  •  лінії від кабінних комутаторів міжміських переговорних пунктів із серійним шуканням по вихідному зв’язку;
  •  з’єднувальні лінії з іншими АТС, які існують на мережі.

    Ємність АТСЕ МТ-20/25 може змінюватися від 768 до 64000 номерів. Система розрахована на обслуговування 32 тис. викликів у ГНН. В АТСЕ або у вузол може бути включено від 32 до 2048 трактів з ІКМ відповідно від 1024 до 64536 каналів, у тому числі тракти для зв’язку з концентраторами і допоміжним станційним обладнанням.

    У системі передбачається можливість присвоєння абонентам 10 різних категорій обслуговування викликів при організації автоматичного міжміського зв’язку і додаткових видів обслуговування. У системі МТ-20/25 передбачається надавання абонентам 15 додаткових видів обслуговування (ДВО).

    В АТСЕ забезпечується автоматична перевірка всього обладнання, вимірювання електричних параметрів абонентських і з’єднувальних ліній, а також облік телефонного навантаження. Передбачається облік вартості місцевих та міжміських розмов.

    Електроживлення обладнання АТСЕ системи МТ-20/25 здійснюється постійним струмом напруги 60±6 В. На станції використовуються також вторинні джерела електроживлення напругою 5 і 12 В.

    Середня ймовірність встановлення з’єднання повинна бути не меншою, ніж 0,999.

  1.  Структура системи МТ-20/25.

    До складу обладнання системи МТ-20/25 входять (рис.1):

    1) Узгоджуюче обладнання для підключення аналогових ліній (UAD);

    2) Обладнання сигналізації (USI);

    3) Обладнання комутації (UCX);

    4) Обладнання управління (UCD);

    5) Проміжне обладнання.

    Узгоджуючі пристрої (UAD) забезпечують інтерфейс абонентських, з’єднувальних ліній низької частоти і високочастотного ущільнення, пультів операторів з ІКМ-лініями, які включені у комутаційне поле станції. Узгоджуючі пристрої діляться на два види обладнання підключення: абонентських (URA) і з’єднувальний (URJ) ліній.   

     

    Блок підключення абонентських ліній (URA) забезпечує вхідним і вихідним місцевим та міжміським зв’язком максимально 768 аналогових АЛ і складається із 12 концентраторів по 64 АЛ в кожному. Обмін інформацією між URA і UCX здійснюється, в залежності від навантаження, по двом-шести ІКМ-лініям зі швидкістю 2048 кбіт/с.

    Блок підключення аналогових з’єднувальних ліній (URJ), які призначені для узгодження аналогових з’єднувальних ліній з цифровим комутаційним полем станції, перетворює аналогові високочастотні сигнали у цифровий сигнал і адаптує сигналізацію різних комплектів з’єднувальних ліній із сигналізацією станції. Один пристрій URJ обслуговує групу з 30 з’єднувальних ліній, яким з боку поля станції відповідає одна ІКМ-лінія.  

 

Рисунок 1 – Структура обладнання МТ-20/25

    

    Обладнання сигналізації (USI) (рис.2) складається із сукупності пристроїв, які приймають і передають сигнали різних систем сигналізації в процесі встановлення потрібних з’єднань. За допомогою пристрою сигналізації є можливість перевірки правильності функціонування цифрових фільтрів, комутаційного поля та вимірювання величини загасання у з’єднувальних лініях. Пристрій обробки сигналів МТ-20/25 складається із сигналерів трьох типів: SVV, SMF, SME. Всі сигнальні канали різних ІКМ-ліній, які надходять від абонентських концентраторів, комплектів з’єднувальних ліній, комутуються через комутаційне поле з пристроєм сигналізації, утворюючи внутрішні тракти сигналізації.

Рисунок 2 – Обладнання сигналізації

    Сигналер по виділеному сигнальному каналу (SVV). Обробляє лінійну сигналізацію, імпульсні коди, які передаються по 16-му часовому каналу, та повідомлення по загальному каналу управління. Основна задача SVV полягає в тому, щоб у будь-який момент часу виявити зміну стану абонентського шлейфу, інформація про який передається по 16-му часовому каналу зовнішніх ІКМ-ліній. Для цієї мети всі 16-ті часові канали ІКМ-ліній комутуються на внутрішній тракт сигналізації за рахунок напівпостійних з’єднань, що встановлені у комутаційному полі.  

    Багаточастотний сигналер (SMF). Обробляє частотні сигнали, які передаються у смузі тональних частот. Призначений для передавання і розпізнавання сигналів у багаточастотному коді. Обробляє з розподілом в часі 31 з’єднання. Багаточастотні коди передаються безпосередньо у розмовних каналах. SMF може обробляти 8 типів багаточастотної сигналізації. SMF підключається визначеним часовим каналом до ІКМ-лінії по команді, яка видається UCD у пристрій управління комутаційним полем.

    Сигналери випробувань (SME). Виробляють багаточастотні комбінації з різними рівнями загасання з метою перевірки з’єднання. SME необхідний для прийому та передавання кодів багаточастотної сигналізації при виконанні функцій техобслуговування відносно 31 ІКМ-лінії. До функцій сигналеру відноситься формування комбінації частот у смузі від 300 до 3400 Гц з різними рівнями загасання для перевірки з’єднувальних ліній, цифрових фільтрів.

    Пристрій сигналізації операторів (СО) здійснює обмін сигналами з UCX при встановленні зєднань та спостереженні за ними з робочого місця оператора.

    Пристрій загальноканальної сигналізації (СИ6) обробляє сигнали загальноканальної сигналізації, які відповідають міжнародному сигнальному коду МККТТ№6.

    Пристрій спряження з телефонною периферією (СТП) здійснює зв’язок USI з UCD.

    Цифрове комутаційне поле (UCX) призначене для комутації розмовних, зумер- них сигналів і сигналів управління. Комутаційне  поле  в  системі  МТ-20/25 в залежності від загальної ємності станції має структуру «Ч-Ч» або «Ч-П-Ч».

    Обладнання управління (UCD) системи МТ-20/25 представляє собою двох- машинний обчислювальний комплекс на базі ЕОМ 3202 АЕ із системою між- машинного зв’язку для взаємного контролю. ЕОМ 3202 АЕ – спеціалізована 32-розрядна обчислювальна машина, яка використовується для управління системами комутації по записаній програмі.

    Дубльований пристрій управління працює в режимі розподілу навантаження, тобто при нормальній роботі кожна ЕОМ (СА і СВ) обробляє половину повідомлень.

    Проміжним обладнанням між пристроєм комутації і пристроєм управління є:

- програмуємий периферійний пристрій маркування комутаційного поля (РРМ), який встановлює з’єднувальний тракт для обміну інформацією між пристроєм управління UCD і комутаційним полем UCX;

- програмуємий периферійний пристрій пасивного контролю (РРС), який контролює з’єднання протягом усього часу розмови по команді, що отримана з UCD;

- мікропроцесорний пристрій аварійної сигналізації (РРА), який сканує 8192 аварійні точки на станції, призначений для виявлення аварійних сигналів на станції.

  1.  Принципи побудови цифрового комутаційного поля МТ-20/25.

    ЦКП (UCX) призначене для комутації розмовних сигналів, сигналів управління і зумерних сигналів. Комутаційне поле однонаправлене і може бути побудоване по схемі «час-час» (Ч-Ч) або «час-простір-час» (Ч-П-Ч) в залежності від кількості включених цифрових трактів. У поле UCX включається розподілювач тональних сигналів VS, який генерує і розподіляє тональні сигнали у розмовні канали.

    При структурі Ч-Ч максимальна ємність КП складає 512 ІКМ-ліній, 480 з яких призначені для передавання розмовних сигналів, інші – для сигналізації та передавання зумерних сигналів.

    При структурі Ч-П-Ч максимальна ємність КП складає 2048 ІКМ-ліній, 1920 з яких несуть розмовний трафік.

    Комутаційне поле (рис.3) складається з:

  •  пристрою узгодження TR;
  •  блоку часових комутаторів GT;
  •  блоку просторових комутаторів SG.

    Пристрій узгодження TR. До складу TR входить перетворювач коду TRC і блок вибору гілки SB. Інформація в ІКМ-лініях передається лінійним кодом HDB3, а електронні елементи станції працюють з двійковими сигналами, тому вхідні та вихідні ІКМ-лінії включаються у TRC, де здійснюється перетворення коду HDB3 у двійковий, і навпаки.

    Для забезпечення надійності КП дублюється. Є дві однакові гілки, кожна з яких обробляє половину повідомлень. При нормальній роботі обох гілок ймовірність блокування практично дорівнює нулю. У випадку виходу однієї гілки з ладу інша здатна обробити все навантаження, яке надходить, з коефіцієнтом внутрішнього блокування не більше, ніж 10-5.

    Часовий комутатор GT. Комутатор GT є базовим модулем комутаційного поля. Обслуговує групу з 32 ІКМ-ліній і розділений на дві симетричні частини: часовий комутатор прийому GTR і часовий комутатор передачі GTE. Кожна з цих частин включає інтерфейс комутації ІС і часовий комутатор GT.

Рисунок 3 – Структурна схема комутаційного поля МТ-20/25

    Інтерфейс комутації прийому ICR здійснює синхронізацію, мультиплексування 32 ІКМ-ліній, послідовно-паралельне перетворення інформації цифрового каналу, усунення флуктуації частот.

    Інтерфейс комутації передачі ІСЕ забезпечує демультиплексування і паралельно-послідовне перетворення.

    Просторовий комутатор SG. Ступінь просторової комутації SG призначена для комутації різних часових комутаторів прийому та передавання. Ступінь SG використовується на станціях при кількості цифрових ліній більше, ніж 512.

    

        

 


URA

URJ

USI

UCX

UCD

AD

      АЛ і аналогові ЗЛ

 ЗЛ ІКМ

UAP

USI

SVV

SMF

SME

CO

CИ6

СТП

до UCX

ІКМ

від UCX

  ЕОМ-А

       ЕОМ-Б

ПУУ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74335. Компактные, компенсированные электропередачи переменного тока 66 KB
  Компактные компенсированные электропередачи переменного тока. В основу конструкций перспективных компактных воздушных линий электропередач разработанных в нашей стране положена простая идея. Образцы таких распорок уже созданы и составлены проекты будущих компактных воздушных линий электропередач рис. В скобках показаны для сравнения расстояния между фазами для обычных воздушных линий электропередач Расчеты показали что при меньших по сравнению с обычными воздушными линиями электропередач размерами компактные воздушные линии электропередач...
74336. Моделирование (представление) эл нагрузок при расчете рабочих режимов эл.передач и эл.сетей 114.5 KB
  Активные элементы схем замещения электрических сетей и систем нагрузки и генераторы представляются в виде линейных или нелинейных источников. Способы задания нагрузок при расчетах режимов: а постоянный по модулю и фазе ток; б постоянная по модулю мощность; вгпостоянные проводимость или сопротивление; дстатические характеристики нагрузки по напряжению; еслучайный ток Нагрузка задается постоянным по модулю и фазе током рис.Такая форма представления нагрузки принимается при всех расчетах распределительных сетей низкого напряжения...
74337. Статические характеристики электрических нагрузок 75 KB
  Зависимости показывающие изменение активной и реактивной мощности и от частоты f и подведенного напряжения U при медленных изменениях менее 1 сек этих параметров называют статическими характеристиками нагрузки СХН. Полученные при этом СХН называются естественными. Примерный состав нагрузки соответствующий типовым СХН Асинхронные двигатели...
74338. Представление генераторов при расчете установившихся режимов эл.передач ЭЭС. 105 KB
  В расчетах установившихся режимов электрических сетей и систем как правило не учитываются и а генератор представляется источником подключенным к шинам генераторного напряжения. Обычно для генерирующих узлов при фиксированных и не известны модуль и фаза напряжения узла и либо активные и реактивные составляющие напряжения и . Постоянные активная мощность и модуль напряжения В этом случае переменными являются как правило реактивная мощность и фаза напряжения. Задание постоянного модуля напряжения при соответствует реальным...
74339. Моделирование (представление) линии эл.передачи 0,38-220 кВ. характерные данные и основные соотношения между параметрами схем замещения ЛЭП 210.5 KB
  Характерные данные и основные соотношения между параметрами схем замещения ЛЭП. Выше приведена характеристика отдельных элементов схем замещения линий. При расчете симметричных установившихся режимов ЭС схему замещения составляют для одной фазы
74340. Особенности моделирования воздушных линий электропередачи со стальными проводами 116.5 KB
  Особенности моделирования воздушных линий электропередачи со стальными проводами. Поэтому стальные провода применяют при выполнении больших переходов через естественные препятствия широкие реки горные ущелья и т.
74341. Моделирование протяженных линий эл.передачи напряжением 330-750 кВ 38 KB
  Линии электропередачи с номинальным напряжением 330 500 750 кВ разделяют посредством переключательных пунктов на участки в 250 350 км что локализует и уменьшает влияние поврежденных участков на изменение параметров режима и устойчивость работы сети рис. Такое построение линии а также включение промежуточных подстанций разбивает электропередачу на участки и ее удобно моделировать цепочной схемой замещения. Протяженные линии в режиме минимальных нагрузок имеют избыток реактивной мощности генерируемой линией. Для компенсации этой...
74342. Режим передачи активной мощности для идеализированной электропередачи. Условия передачи активной мощности 319.5 KB
  Отложим вектор фазного напряжения U1ф в начале линии по вещественной оси. Под углом φ к нему построим вектор тока I в линии. В результате получим падение напряжения ΔU и вектор фазного напряжения U2ф в конце линии. Линия без потерь: а схема замещения; б векторная диаграмма; в угловая характеристика мощности Тогда активная мощность в начале линии 10.
74343. Режимные и технические мероприятия повышения пропускной способности электропередачи 31 KB
  Причем с увеличением длины линий второй фактор устойчивость определяет предел передаваемой мощности. Известно что передаваемая по линии без потерь активная мощность АМ и потребляемая по ее концам реактивная мощность РМ в зависимости от угла передачи d определяются как: Ограничения передаваемой мощности Р0 вызваны необходимостью обеспечить статическую устойчивость в нормальном режиме с коэффициентом запаса по передаваемой мощности: где предельная мощность Также нужно обеспечить динамическую устойчивость в аварийном режиме и передачу...