78440

Цифрова система комутації МТ-20/25

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Для звязку з різними АТС та вузлами необхідні спеціальні комплекти зєднувальних ліній. В АТСЕ типу МТ20 25 можуть включатися наступні типи ліній: абонентські лінії; лінії таксофонів міських і міжміських; зєднувальні лінії з установчо-виробничими АТС УВАТС; лінії від кабінних комутаторів міжміських переговорних пунктів із серійним шуканням по вихідному звязку; зєднувальні лінії з іншими АТС які існують на мережі. В АТСЕ забезпечується автоматична перевірка всього обладнання вимірювання електричних параметрів...

Украинкский

2015-02-07

162 KB

38 чел.

Лекція 5

Тема: Цифрова система комутації МТ-20/25.

Час заняття: 90 хвилин.

Список використаної літератури

  1.  И.Ф. Болгов и др. Электронно-цифровые системы коммутаций, 1985, с.142.
  2.  Вайсман А.И., Максимов В.В. Электронная АТС типа МТ-20/25. Киев 1995.
  3.  Кривуца В.Г., Булгач В.Л., Мірталібов А.Я., Мірталібов Ф.А. «Цифрові системи комутації електрозв’язку». Монографія. Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: 2006. – 394с.
  4.  Цифровые системы коммутации для ГТС/под ред. В.Г. Карташевского и А.В. Рослякова. – М.: Эко-Трендз, 2008. – 352с.: ил. 

План лекції

  1.  Технічні характеристики системи МТ-20/25.
  2.  Структура системи МТ-20/25.
  3.  Принципи побудови цифрового комутаційного поля МТ-20/25.

  1.  Технічні характеристики системи МТ-20/25.

    ЦСК МТ-20/25 призначена для роботи на мережах загального користування для передавання в основному телефонної інформації з можливістю передавання даних. Система розроблена фірмою Telephon Tomson (Франція).

    Обладнання системи МТ-20/25 призначене для використання на не- районованих і районованих МТМ із вузлоутворенням і без. На мережі може застосовуватися п’яти-, шести-, семизначна і змішана нумерація. Обладнання системи МТ-20/25 може працювати з однотипними АТСЕ, а також з АТС декадно-крокової, координатної і квазіелектронної системами. АТС системи МТ-20/25 можуть включатися у вузли вхідного та вихідного повідомлень, у вузли сільсько-приміського зв’язку. Для зв’язку з різними АТС та вузлами необхідні спеціальні комплекти з’єднувальних ліній.

    В АТСЕ типу МТ-20/25 можуть включатися наступні типи ліній:

  •  абонентські лінії;
  •  лінії таксофонів (міських і міжміських);
  •  з’єднувальні лінії з установчо-виробничими АТС (УВАТС);
  •  лінії від кабінних комутаторів міжміських переговорних пунктів із серійним шуканням по вихідному зв’язку;
  •  з’єднувальні лінії з іншими АТС, які існують на мережі.

    Ємність АТСЕ МТ-20/25 може змінюватися від 768 до 64000 номерів. Система розрахована на обслуговування 32 тис. викликів у ГНН. В АТСЕ або у вузол може бути включено від 32 до 2048 трактів з ІКМ відповідно від 1024 до 64536 каналів, у тому числі тракти для зв’язку з концентраторами і допоміжним станційним обладнанням.

    У системі передбачається можливість присвоєння абонентам 10 різних категорій обслуговування викликів при організації автоматичного міжміського зв’язку і додаткових видів обслуговування. У системі МТ-20/25 передбачається надавання абонентам 15 додаткових видів обслуговування (ДВО).

    В АТСЕ забезпечується автоматична перевірка всього обладнання, вимірювання електричних параметрів абонентських і з’єднувальних ліній, а також облік телефонного навантаження. Передбачається облік вартості місцевих та міжміських розмов.

    Електроживлення обладнання АТСЕ системи МТ-20/25 здійснюється постійним струмом напруги 60±6 В. На станції використовуються також вторинні джерела електроживлення напругою 5 і 12 В.

    Середня ймовірність встановлення з’єднання повинна бути не меншою, ніж 0,999.

  1.  Структура системи МТ-20/25.

    До складу обладнання системи МТ-20/25 входять (рис.1):

    1) Узгоджуюче обладнання для підключення аналогових ліній (UAD);

    2) Обладнання сигналізації (USI);

    3) Обладнання комутації (UCX);

    4) Обладнання управління (UCD);

    5) Проміжне обладнання.

    Узгоджуючі пристрої (UAD) забезпечують інтерфейс абонентських, з’єднувальних ліній низької частоти і високочастотного ущільнення, пультів операторів з ІКМ-лініями, які включені у комутаційне поле станції. Узгоджуючі пристрої діляться на два види обладнання підключення: абонентських (URA) і з’єднувальний (URJ) ліній.   

     

    Блок підключення абонентських ліній (URA) забезпечує вхідним і вихідним місцевим та міжміським зв’язком максимально 768 аналогових АЛ і складається із 12 концентраторів по 64 АЛ в кожному. Обмін інформацією між URA і UCX здійснюється, в залежності від навантаження, по двом-шести ІКМ-лініям зі швидкістю 2048 кбіт/с.

    Блок підключення аналогових з’єднувальних ліній (URJ), які призначені для узгодження аналогових з’єднувальних ліній з цифровим комутаційним полем станції, перетворює аналогові високочастотні сигнали у цифровий сигнал і адаптує сигналізацію різних комплектів з’єднувальних ліній із сигналізацією станції. Один пристрій URJ обслуговує групу з 30 з’єднувальних ліній, яким з боку поля станції відповідає одна ІКМ-лінія.  

 

Рисунок 1 – Структура обладнання МТ-20/25

    

    Обладнання сигналізації (USI) (рис.2) складається із сукупності пристроїв, які приймають і передають сигнали різних систем сигналізації в процесі встановлення потрібних з’єднань. За допомогою пристрою сигналізації є можливість перевірки правильності функціонування цифрових фільтрів, комутаційного поля та вимірювання величини загасання у з’єднувальних лініях. Пристрій обробки сигналів МТ-20/25 складається із сигналерів трьох типів: SVV, SMF, SME. Всі сигнальні канали різних ІКМ-ліній, які надходять від абонентських концентраторів, комплектів з’єднувальних ліній, комутуються через комутаційне поле з пристроєм сигналізації, утворюючи внутрішні тракти сигналізації.

Рисунок 2 – Обладнання сигналізації

    Сигналер по виділеному сигнальному каналу (SVV). Обробляє лінійну сигналізацію, імпульсні коди, які передаються по 16-му часовому каналу, та повідомлення по загальному каналу управління. Основна задача SVV полягає в тому, щоб у будь-який момент часу виявити зміну стану абонентського шлейфу, інформація про який передається по 16-му часовому каналу зовнішніх ІКМ-ліній. Для цієї мети всі 16-ті часові канали ІКМ-ліній комутуються на внутрішній тракт сигналізації за рахунок напівпостійних з’єднань, що встановлені у комутаційному полі.  

    Багаточастотний сигналер (SMF). Обробляє частотні сигнали, які передаються у смузі тональних частот. Призначений для передавання і розпізнавання сигналів у багаточастотному коді. Обробляє з розподілом в часі 31 з’єднання. Багаточастотні коди передаються безпосередньо у розмовних каналах. SMF може обробляти 8 типів багаточастотної сигналізації. SMF підключається визначеним часовим каналом до ІКМ-лінії по команді, яка видається UCD у пристрій управління комутаційним полем.

    Сигналери випробувань (SME). Виробляють багаточастотні комбінації з різними рівнями загасання з метою перевірки з’єднання. SME необхідний для прийому та передавання кодів багаточастотної сигналізації при виконанні функцій техобслуговування відносно 31 ІКМ-лінії. До функцій сигналеру відноситься формування комбінації частот у смузі від 300 до 3400 Гц з різними рівнями загасання для перевірки з’єднувальних ліній, цифрових фільтрів.

    Пристрій сигналізації операторів (СО) здійснює обмін сигналами з UCX при встановленні зєднань та спостереженні за ними з робочого місця оператора.

    Пристрій загальноканальної сигналізації (СИ6) обробляє сигнали загальноканальної сигналізації, які відповідають міжнародному сигнальному коду МККТТ№6.

    Пристрій спряження з телефонною периферією (СТП) здійснює зв’язок USI з UCD.

    Цифрове комутаційне поле (UCX) призначене для комутації розмовних, зумер- них сигналів і сигналів управління. Комутаційне  поле  в  системі  МТ-20/25 в залежності від загальної ємності станції має структуру «Ч-Ч» або «Ч-П-Ч».

    Обладнання управління (UCD) системи МТ-20/25 представляє собою двох- машинний обчислювальний комплекс на базі ЕОМ 3202 АЕ із системою між- машинного зв’язку для взаємного контролю. ЕОМ 3202 АЕ – спеціалізована 32-розрядна обчислювальна машина, яка використовується для управління системами комутації по записаній програмі.

    Дубльований пристрій управління працює в режимі розподілу навантаження, тобто при нормальній роботі кожна ЕОМ (СА і СВ) обробляє половину повідомлень.

    Проміжним обладнанням між пристроєм комутації і пристроєм управління є:

- програмуємий периферійний пристрій маркування комутаційного поля (РРМ), який встановлює з’єднувальний тракт для обміну інформацією між пристроєм управління UCD і комутаційним полем UCX;

- програмуємий периферійний пристрій пасивного контролю (РРС), який контролює з’єднання протягом усього часу розмови по команді, що отримана з UCD;

- мікропроцесорний пристрій аварійної сигналізації (РРА), який сканує 8192 аварійні точки на станції, призначений для виявлення аварійних сигналів на станції.

  1.  Принципи побудови цифрового комутаційного поля МТ-20/25.

    ЦКП (UCX) призначене для комутації розмовних сигналів, сигналів управління і зумерних сигналів. Комутаційне поле однонаправлене і може бути побудоване по схемі «час-час» (Ч-Ч) або «час-простір-час» (Ч-П-Ч) в залежності від кількості включених цифрових трактів. У поле UCX включається розподілювач тональних сигналів VS, який генерує і розподіляє тональні сигнали у розмовні канали.

    При структурі Ч-Ч максимальна ємність КП складає 512 ІКМ-ліній, 480 з яких призначені для передавання розмовних сигналів, інші – для сигналізації та передавання зумерних сигналів.

    При структурі Ч-П-Ч максимальна ємність КП складає 2048 ІКМ-ліній, 1920 з яких несуть розмовний трафік.

    Комутаційне поле (рис.3) складається з:

  •  пристрою узгодження TR;
  •  блоку часових комутаторів GT;
  •  блоку просторових комутаторів SG.

    Пристрій узгодження TR. До складу TR входить перетворювач коду TRC і блок вибору гілки SB. Інформація в ІКМ-лініях передається лінійним кодом HDB3, а електронні елементи станції працюють з двійковими сигналами, тому вхідні та вихідні ІКМ-лінії включаються у TRC, де здійснюється перетворення коду HDB3 у двійковий, і навпаки.

    Для забезпечення надійності КП дублюється. Є дві однакові гілки, кожна з яких обробляє половину повідомлень. При нормальній роботі обох гілок ймовірність блокування практично дорівнює нулю. У випадку виходу однієї гілки з ладу інша здатна обробити все навантаження, яке надходить, з коефіцієнтом внутрішнього блокування не більше, ніж 10-5.

    Часовий комутатор GT. Комутатор GT є базовим модулем комутаційного поля. Обслуговує групу з 32 ІКМ-ліній і розділений на дві симетричні частини: часовий комутатор прийому GTR і часовий комутатор передачі GTE. Кожна з цих частин включає інтерфейс комутації ІС і часовий комутатор GT.

Рисунок 3 – Структурна схема комутаційного поля МТ-20/25

    Інтерфейс комутації прийому ICR здійснює синхронізацію, мультиплексування 32 ІКМ-ліній, послідовно-паралельне перетворення інформації цифрового каналу, усунення флуктуації частот.

    Інтерфейс комутації передачі ІСЕ забезпечує демультиплексування і паралельно-послідовне перетворення.

    Просторовий комутатор SG. Ступінь просторової комутації SG призначена для комутації різних часових комутаторів прийому та передавання. Ступінь SG використовується на станціях при кількості цифрових ліній більше, ніж 512.

    

        

 


URA

URJ

USI

UCX

UCD

AD

      АЛ і аналогові ЗЛ

 ЗЛ ІКМ

UAP

USI

SVV

SMF

SME

CO

CИ6

СТП

до UCX

ІКМ

від UCX

  ЕОМ-А

       ЕОМ-Б

ПУУ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29328. Классификация по организации светового пучка 68 KB
  В принципе световым пучком можно управлять путем импульсного управления попиксельная запись и возможно осуществлять запись методом строчной записи когда не каждый пиксель пишется отдельно. Поскольку в этих системах осуществляется сканирование то соответственно в этих системах записи формируются строки с помощью записывающего пятна следовательно используется кадровая развертка. Чтобы обеспечить сплошность записи строки должны частично перекрываться диметр пятна должен быть больше периметра записи на 20 то есть диметр пятна...
29329. Лекция 11 Формирование углов поворота растра при электронном растрировании В качестве стандартных угло 61.5 KB
  Проблем совмещения пиксельной и растровой сетки нет только для желтой краски потому что угол поворота растра для нее равен 0. Что бы получить рациональный угол линия растровой решетки должна проходить через вершины ячеек пиксельной сетки. Использование рациональных углов растрирования а также идея необходимости совмещения узлов растровой и пиксельной сетки приводит к тому что растровая структура отличается от традиционной ранее применяемой по углам поворота и линиатуре. Первая идея заключается в том что чем больше разность между...
29330. Химико-фотографическая обработка 56 KB
  Для современных ФВУ используются пленки с контрастностью не менее 6. Технологическая настройка ФВУ Технологическая настройка ФВУ в себя включает: настройку фокусировки экспонирующей головки подбор оптимальной экспозиции для обеспечения необходимой оптической плотности фона процесс линеаризации ФВУ Необходимость фокусировки экспонирующей головки может возникнуть в связи со сменой сорта пленки если при этом меняется толщина этой пленки. При этой операции обеспечиваются условия экспонирования при которых будет обеспечена необходимая...
29331. Формула Юлла-Нильсена 38.5 KB
  Чем больше линиатура растра тем ближе расположены точки тем хуже функция размытия. ∆S получила название растискивания точки. На самом деле в этом значении растискивания точки значительную долю вносит рассеивание света в процессе визуального рассмотрения оттиска. Конечно в это ∆S удобно внести все искажения которые возникают не только в процессе визуального восприятия рассеивания света а также реальное растискивание в процессе печати и изменение размера растровой точки в копировальноформном процессе.
29332. Технологическая настройка системы обработки под реальный технологический процесс 54 KB
  Имеется специальный тестобъект который по сути дела представляет собой шкалу цветового охвата которая доступна в виртуальном виде то есть в виде информации записанной на магнитный носитель. Однако в некоторых случаях получение такой информации не оправдано изза разовых тиражей или если часть информации не доступна. Второй метод основан на использовании некоторой стандартной информации которая включается в состав программного обеспечения обработки изобразительной информации фирмой изготовителем. Эта информации по сути своей позволяет...
29333. Цветовые системы, используемые в обрабатывающей станции 58 KB
  Недостатки такого выражения: неоднозначность системы координат RGB и аппаратная зависимость неясное представление о цвете на основе соотношения этих сигналов Воздействие на один из каналов приводит к изменению цвета которое трудно предсказать. Если хотим получить насыщенные цвета должны работать в пределах 50 светлоты По координате а цвет меняется от Зеленого до Пурпурного. У нас имеются две группы основных цветов: цвета аддитивного синтеза однозональные цвета: Красный Зеленый Синий двузональные цвета субтрактивного синтеза:...
29334. Калибровка монитора без использования специальных аппаратных средств (по разработкам фирмы Gretag) 56 KB
  Однако для более точной коррекции цвета на экране монитора и корректного представления его в колориметрических координатах необходимо провести стадию технологической калибровки монитора. Это приводит к тому что если не принять специальных мер коррекции голубая краска выделится на синефильтровой и зеленофильтровой фотоформе будет запечатываться соответственно желтой и пурпурной краской. По сути дела при правильной настройки системы и правильной работе в соответствующих цветовых пространствах задача базовой коррекции решается автоматически...
29335. Селективная коррекция 56.5 KB
  Цветопроба в процессе коррекции Без проведения цветопробы оптимальная цветовая коррекция является затруднительной и может не дать удовлетворительных результатов. Контроль этого изображения экранная цветопроба. Такая цветопроба называется контрактной цветопробой. Такая цветопроба называется аналоговой.
29336. Коррекция структурных свойств изображения 54.5 KB
  Коррекция резкости изображения Коррекция резкости изображения в системе поэлементной обработки может осуществляться двумя методами: аппертурным и программным. Аппертурный метод включает аппертурную коррекцию резкости изображения по методу нерезкого маскирования при этом коррекция производится непосредственно при сканировании изображения. В соответствие с этой процедурой производится обработка массива цифровой информации формируя сигнал нерезкого изображения путем интегрирования нескольких пиксель в окрестностях обрабатываемой пиксели.