78441

Гасіння пожеж у театрально-видовищних установах

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Особливості гасіння пожежі в сценічній частині. Особливості гасіння пожежі в глядацькому залі. ВСТУП Гасіння пожеж у видовищних установах пов’язане з необхідністю проведення рятувальних робіт особливо під час вистав.

Украинкский

2015-02-07

93.5 KB

2 чел.


Лекція № 11

Тема: Гасіння пожеж у театрально-видовищних установах

П л а н    л е к ц і ї:

1. Обстановка на пожежі.

2. Евакуація глядачів.

3. Особливості гасіння пожежі в сценічній частині.

4. Особливості гасіння пожежі в глядацькому залі.

Література:

1. Наказ МНС України від 07.02.2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ)”. – ст. 197-202.

2. Наказ МНС України від 07.05.2007 № 312 „Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України” (Частина перша для підрозділів державної пожежної охорони). – ст. 5.4.1.- 5.8.31.

3. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998.  – с. 267-279.

ВСТУП

Гасіння пожеж у видовищних установах пов’язане з необхідністю проведення рятувальних робіт, особливо під час вистав. За статистикою, приблизно 10-12 % пожеж виникає під час вистав, коли в театрах знаходяться глядачі. Деякі пожежі супроводжувались масовою загибеллю людей. Це траплялося від дії отруйних речовин, які входять в склад диму, високої температури, нестачі кисню, а також в результаті виникнення паніки. Тому до гасіння пожеж та рятування людей слід готуватися заздалегідь. З цією метою керівництвом видовищних установ розробляються та узгоджуються плани евакуації глядачів та інструкції для місцевої пожежної охорони і обслуговуючого персоналу, які містять інформацію про їх першочергові дії з організації гасіння та проведення евакуаційних робіт. На видовищні установи заздалегідь складають плани або картки пожежегасіння, в яких, крім питань організації та особливостей гасіння пожеж, докладно розробляють питання евакуації та рятування людей на пожежах.

1. Обстановка на пожежі

1.1 Оперативно-тактична характеристика театрально-видовищних установ

Спільним для театрально-видовищних установ є наявність в них театрально-видовищного комплексу, який складається з сценічної частини, глядацької частини (глядацького залу) та суміжних з ним приміщень і вестибуля. В палацах, будинках культури та клубах додатково розташовують бібліотеки, лекційні зали, виставки, кімнати для гуртків художньої самодіяльності та інші приміщення, а в цирках – приміщення для розміщення різних тварин.

Театральні будівлі діляться на сценічну та глядацьку частини портальною (протипожежною) стіною. Демонстрація вистав здійснюється через портальний проріз, площа якого складає 200-300 м2.

У видовищних установах, де зал для глядачів вміщує 800 місць і більше, портальний проріз перекривають протипожежною завісою, щоб уникнути швидкого розповсюдження вогню та диму до глядацької частини. Сценічну коробку будують із негорючих матеріалів заввишки 30-40 м і більше.

Трюм розташовується під сценою і значно опускається нижче нульової відмітки. В трюмі розміщують механізми поворотних кругів, підйому чи опускання окремих ділянок сцени, протипожежної завіси. Трюм має входи з сцени та сходових кліток сценічної частини, які ведуть до робочих майданчиків та колосників, а також виходи до оркестрової ями, пункту керування освітлення та суфлерську.

Сцена являє собою суцільний настил з дощок та брусів, розміщений на спеціальних каркасах, які для швидкої зміни декорацій забезпечують приміщення окремих його частин (поворотний круг у центрі сцени, поворотне кільце за периметром круга, підйом та опускання окремих ділянок сцени). Під сценою прокладають електричні мережі для забезпечення вистав і в окремих її місцях влаштовують прорізи для підключення електроспоживачів. Площа сцени може сягати 300-600 м2 та більше.

Сценічна частина театрів має велику кількість горючих матеріалів у вигляді дерев’яних конструкцій сцени, трюму, робочих майданчиків колосників та покриття сцени, горючої декорації та бутафорії. Кількість горючих матеріалів у сценічній частині  у середньому сягає 200-350 кг/м2.

Покриття сцени безгорищеве, нерідко виконане із спалимих елементів. У покритті влаштовують димові люки для видалення диму, зниження температури та зміни напрямку руху продуктів згоряння під час пожежі. Управління ними здійснюють зі сцени та приміщення пожежного поста театру.

Глядацька частина складається із залів для глядачів, фойє, гардеробів, кафе, буфетів та інших приміщень, що обслуговують глядачів. Зал для глядачів від цих приміщень відокремлюється негорючими стінами, які мають достатню кількість основних та запасних виходів для евакуації глядачів із залу до вестибулів або безпосередньо надвір. Перекриття над залом для глядачів, як правило, важкогорючі, підвісні, мають складні дерев’яні або металеві ферми в горищному приміщенні. Покрівля, частіше за все, металева по дерев’яних латах. Підлогу в залах для глядачів влаштовують з нахилом у бік сцени, в наслідок чого  під нею (підлогою) утворюються значні порожнини. Велику небезпеку в залах під час пожеж являють собою яруси та балкони, які виконуються, особливо в будівлях старої забудови, з горючих конструкцій з порожнинами.

В будівлях театрально-видовищних установ влаштовують стаціонарні системи водяного гасіння та внутрішній пожежний водопровід, в глядацьких залах системи кондиціювання повітря. Повітропроводи систем вентиляцій, особливо в старих будівлях театрів, виконані з горючих матеріалів.

1.2. Особливості розвитку пожежі в театрально-видовищних установах

Обстановка на пожежах у сценічній частині та їх розвиток бувають різними та складними.

Якщо горіння виникає на сцені в умовах закритого портального прорізу протипожежною завісою та закритих або відсутніх димових люках, то вогонь протягом 5-10 хв розповсюджується, як правило, на весь об’єм сцени. В таких умовах горіння швидко поширюється підвісними декораціями та завісами на галереї, колосники та покриття сцени, може проникати на горище для глядачів, до трюму, через відкриті прорізи до суміжних приміщень, а потім глядацького залу.

Лінійна швидкість розповсюдження вогню на сцені сягає 3 м/хв, а вгору підвісними декораціями та завісами – до 6 м/хв. При цьому в об’ємі сцени підвищується тиск повітря та продуктів згоряння до 40-60 кг/м2 та більше в порівнянні із зовнішнім, що, як підтверджує практика веде до руйнування цілісності окремих частин протипожежної завіси. В процесі пожеж на сцені швидкість вигоряння дерев’яних конструкцій, декорацій та бутафорії складає у середньому 70-80 кг/м2год, а температура в зоні горіння може сягати 1100-1200оС. В умовах таких температур металоконструкції та троси підвісних декорацій можуть обрушитися на сцену, пробити її та впасти у трюми, а через 25-30 хв. можливе обвалення покриття сцени та колосників.

Якщо пожежа виникла на сцені і портальний проріз був закритий протипожежною завісою, а димові люки відкриті або покриття над сценою вже обвалилось, через усі прорізи та нещільності відбувається підсмоктування повітря до об’єму сцени, яке зумовлює газовий обмін та сприяє інтенсивному горінню в сценічній коробці. В таких умовах знижується небезпека та швидкість поширення вогню та продуктів згорання у глядацький зал.

Якщо пожежа виникла на сцені коли портальний проріз відкритий а димові люки закриті, складається велика загроза поширення вогню та диму у глядацький зал. Як свідчить практика, в таких умовах глядацький зал заповнюється продуктами згорання протягом 1-2 хв. Задимлення ярусів та лоджії буває особливо значним. Під час горіння декорацій та бутафорії, виконаних із синтетичних тканин та різних пластмас, продукти горіння містять велику кількість отруйних парів та газів, а якщо в глядацькому залі знаходяться люди, то вже через 2-3 хв після початку інтенсивного горіння може складатися загроза їх життю.

Якщо горіння виникло на сцені, димові люки та портальний проріз були відкриті продукти згорання в основному виходять через димові люки, і тільки частина їх може попадати до залу, в цих випадках нижня частина залу і сцена знаходяться під розрідженням, потоки повітря з нього та інших прилеглих приміщень пересуваються до зони горіння і декілька знижуються, але не виключається можливість розповсюдження вогню в цих напрямках. Потоки повітря можуть бути настільки інтенсивними, що всі двері, що ведуть до сцени, можуть бути міцно ними притиснуті.

Пожежі в трюмах відрізняються тим, що вогонь інтенсивно розповсюджується дерев’яними конструкціями на сцену, а через дверні прорізи проникає до оркестрової ями, на пульт керування освітлення, а потім до глядацького залу.

Під час пожеж у залах вогонь швидко розповсюджується меблями, спалимими конструкціями та складається загроза переходу вогню на підвісні перекриття та горища.

Швидкому поширенню вогню сприяють системи вентиляції, повітряного опалення та кондиціювання повітря. Лінійні швидкість розповсюдження вогню у глядацьких залах знаходиться у межах 0,8-1,5 м/хв.

Якщо портальний проріз відкритий, то вогонь із залу найбільш інтенсивно розповсюджується у бік сцени, тому що завжди в таких умовах існують потоки повітря у напрямку сценічної частини, а також може розповсюджуватись через відриті дверні прорізи до інших суміжних приміщень.

Якщо портальний проріз закритий, то вогонь та нагріті продукти згоряння найбільш інтенсивно поширюються на перекриття і системами повітропроводів до горища. В таких умовах можлива швика деформація металевих конструкцій та обвалення окремих ділянок підвісних перекриттів. Виникнення та поширення вогню у підпільному просторі викликає швидке задимлення залів для глядачів та складає умови для розповсюдження вогню вентиляційними каналами.

Пожежі в глядацькій частині цирків виникають та швидко поширюються в наслідок наявності великого об’єму порожнин у конструкціях амфітеатрів, трибун, ярусів. Відсутність протипожежних перепон, у більшості випадків веде до швидкого розвитку пожеж на значній площі. В таких умовах можливе велике задимлення глядацької частини, обвалення конструкції, приховане розповсюдження вогню система вентиляції, повітряного опалення та кондиціонування повітря, а також порожнинами та підпільними просторами амфітеатрів, ярусів та трибун.

Пожежі в кінотеатрах частіше виникають в кіноапаратних. В таких умовах вогонь швидко розповсюджується кіноплівкою, конструкціями, обладнанням та системами вентиляції кіноапаратної, виділяється велика кількість продуктів згорання, що проникають до глядацького залу та створюється загроза людям.

2. Евакуація глядачів

Перші дії з гасіння пожежі та евакуації людей здійснює місцева пожежна охорона театру та адміністрація. Якщо пожежа виникла у сценічній частині, чергові місцевої пожежної охорони викликають оперативно-рятувальні підрозділи, закривають декоративну та опускають пожежну завіси, вмикають насоси-підвищувачі, якщо потрібно, вмикають зрошення пожежної завіси, починають гасіння пожежі та організовують зустріч оперативно-рятувальних підрозділів. Під час вистав представники адміністрації переривають видовище, вмикають повне світло, відчиняють усі виходи та залучають обслуговуючий персонал згідно з розробленим планом евакуації людей. В цих умовах необхідно забезпечити якомога швидше спокійний вихід глядачів із залу та направити їх до безпечних місць.

Під час розвідки першочергово визначається наявність глядачів, артистів, обслуговуючого персоналу, їх кількість, місця розташування, визначається ступінь загрози їх життю, шляхи та засоби евакуації, а також з’ясовується, як здійснюється евакуація глядачів. В подальшому визначається місце горіння, шляхи та засоби поширені вогню та диму, небезпеку обвалень конструкцій та декорацій, чи опустили протипожежну завісу, увімкнули насоси-підвищувачі та стаціонарні установки пожежегасіння, чи потрібно димові люки і евакуювати декорації, бутафорію.

Якщо глядачі ще не евакуйовані із залу, розвідку необхідно проводити з боку сценічної частини, починаючи з приміщень пожежного поста та, якщо необхідно, зробити розпорядження увімкнути системи пожежегасіння. Потім провести розвідку на сцені так, щоб глядачі, які знаходяться у залі, не бачили працівників пожежної охорони тому що може викликати паніку серед глядачів.

Розвідку пожежі в районі колосників, галерей, на горищах залу для глядачів, у трюмі на задимлених приміщеннях, проводять за допомогою ланок ГДЗС.

В тих випадках, коли евакуацію глядачів вже організовано адміністрацією і вона відбувається швидко та спокійно, КГП вживає заходів щодо повного виходу людей із залу та інших приміщень, використовуючи обслуговуючий персонал. Сили та засоби оперативно-рятувальних підрозділів, що прибули на пожежу, КГП використовує, якщо це необхідно, для рятування людей із задимлених приміщень, перевірки небезпечних місць, де можуть знаходитись люди, та для гасіння пожежі.

Якщо після прибуття на пожежу КГП встановив, що немає загрози глядачам і адміністрація не починала їх евакуацію, основні сили та засоби він використовує для швидкої ліквідації горіння і одночасно вживає застережних заходів, щоб не викликати паніки серед глядачів.

В тих випадках, коли для глядачів, артистів, обслуговуючого персоналу склалася загроза від вогню та диму і шляхи евакуації відрізані, КГП вводить усі сили та засоби для захисту існуючих шляхів евакуації, а якщо необхідно робить отвори в огороджуючи конструкціях для евакуації людей та використовує всі засоби для їх рятування. Першочергово рятують людей з галерей, балконів та інших місць, де можливе швидке задимлення та різке підвищення температури.

Якщо серед глядачів виникла паніка, КГП повинен очолити евакуацію спрямувати зусилля пожежних підрозділів на організацію чіткої евакуації, розставити особовий склад на шляхах евакуації для підтримання порядку та організації спокійного виходу людей. Найбільш досвідчених працівників пожежної охорони направляють для припинення паніки та заспокоєння людей. З цією метою використовують електромегафони, гучно мовний зв’язок видовищної установи та інші засоби зв’язку, а також вводять стволи для гасіння осередків горіння, що бачать глядачі. Одночасно з організацією евакуації КГП складає пошукові групи з числа газодимозахисників для перевірки задимлених приміщень, балконів, ярусів та інших місць, де можуть залишитися люди, які знепритомніли.

Оперативне розгортання під час пожеж у видовищних установах завжди здійснюють так, щоб не порушити евакуації людей, а в тих випадках, коли глядачі не знають про виникнення пожежі, дії оперативно-рятувальних підрозділів та пожежна техніка має знаходитись поза їх зором. В цих умовах пожежні автомобілі установлюють на найближчі вододжерела з боку сцени та прокладають магістральні рукавні лінії до службових входів сценічної частини. Стволи вводять через службові входи, бокові сходові клітки, що не зайняті евакуацією людей. Одночасно виділяють частину особового складу для подачі стволів від внутрішніх протипожежних кранів.

3.  Особливості гасіння пожежі в сценічній частині

Гасіння пожеж у трюмах схоже на гасіння пожеж у підвалах будівель. Для вводу вогнегасних засобів для гасіння трюмів, як правило використовують ланки ГДЗС. Стволи на гасіння подають з бокових сходових кліток та через безпосередні входи до трюму з боку планшету сцени а також одночасно на захист планшета, щоб не допустити розповсюдження вогню на підвісні декорації, галереї і колосники та інші суміжні приміщення. За наявністю входів до трюму з обох боків сценічної частини вогнегасні засоби подають з двох напрямків одночасно.

Якщо склалася загроза розповсюдження вогню на сцену, стволи вводять на захист сцени, особливо над місцем горіння у трюмі, одночасно піднімають підвісні декорації угору з сцени, видаляють декорації та бутафорію і розкривають його ділянки для введення вогнегасних засобів до осередку горіння.

Під час гасіння пожеж у трюмах використовують воду з інтенсивністю подачі, що дорівнює 0,1-0,15 л/(м2с), а для гасіння розвинених пожеж, коли трюми дуже задимлені та склалася висока температура, застосовують повітряно-механічну піну середньої кратності. Піногенератори вводять на гасіння через основні входи, а також через розкриті отвори у планшеті сцени.

Гасіння пожеж на сцені здійснюють за допомогою водяних струменів зі стволів РС-70 та лафетних. За відсутністю протипожежної завіси стволи вводять першочергово збоку залу для глядачів, подають стволи на захист робочих галерей, колосників та карманів сцени, а потім до трюму та суміжних приміщень. Кількість стволів для гасіння розраховують, виходячи з інтенсивності подачі води, яка дорівнює 0,2 л/(м2с). для гасіння та захисту таких декорацій доцільно використовувати водяні розчини змочувачів, які в значній мірі ефективніші за воду.

Основним завданням під час гасіння пожеж на планшеті сцени, якщо портальний проріз відкритий, є ліквідація горіння на сцені, та захисту залу і колосників.

Якщо пожежа на планшеті сцени виникла за відсутністю протипожежної завіси та сил і засобів для її гасіння недостатньо, а в залі знаходиться багато людей яких необхідно евакуювати, то КГП приймає рішення розкрити димові люки у покритті сцени. Коли димові люки відчинені, різко знижується небезпека швидкого розповсюдження вогню та диму до залу, бокових карманів та в інші суміжні приміщення. Димові люки доцільно також відчиняти після локалізації пожежі в процесі її догашування для видалення диму і ліквідації прихованого горіння на сцені та в інших прилеглих приміщеннях, а також для остаточного провітрювання сценічної частини після ліквідації пожеж.

Під час виникнення пожежі на сцені, коли портальний проріз закритий протипожежною завісою, основні сили та засоби зосереджують та вводять на гасіння з боку бокових сходових кліток та карманів для гасіння декорації і на захист колосників, а також подають резервні стволи для захисту трюму та з боку залу для глядачів від внутрішніх пожежних кранів для додаткового охолодження та запобігання розповсюдженню вогню до залу через оркестрову яму та пункт керування освітленням і на горище залу. Інтенсивність подачі води на охолодження протипожежної завіси має дорівнювати не менше, ніж 1л/(м2с).

4. Особливості гасіння пожежі в глядацькому залі.

Під час виникнення пожежі у глядацькому залі першочергово вводять водяні стволи до осередку горіння, щоб запобігти розповсюдженню вогню через портальний проріз на сцену та на захист горища залу, а потім на захист інших суміжних приміщень, особливо розташованих на верхніх поверхах за лоджіями та балконами. Якщо є протипожежна завіса, її негайно опускають та вводять водяні струмені для його інтенсивного охолодження. За відсутністю протипожежної завіси негайно вводять стволи РС-70 та лафетні з боку сценічної частини, щоб запобігти розповсюдженню вогню на сцену. Кількість стволів для гасіння пожежі в залі та суміжних їх приміщеннях має бути таким, щоб забезпечити подавання води з інтенсивністю не менш 0,15 л/(м2с).

Під час горіння під підлогою залу на основних шляхах найбільш інтенсивно поширення вогню знімають та видаляють ряди крісел, розкривають підлогу та вводять, як правило, стволи РС-50, РСК-50 на гасіння та продовжують розбирання і проливання підлоги до повної ліквідації пожежі. Щоб запобігти швидкому розповсюдженню вогню в підвальних порожнинах, з успіхом використовують повітряно-механічну піну середньої кратності якою заповнюють підпільні простори.

Для гасіння пожеж на горищах над залом для глядачів першочергово вводять розпилені та компактні струмені води зі стволів РС-50 та РСК-50 до місця найбільш інтенсивного горіння і розповсюдження вогню, а потім на покриття залу до місць його розкривання для випуску диму та зниження температури. Одночасно із гасінням подають водяні струмені на захист ферм, несучих елементів та з’єднувальних вузлів підвісних перекриттів, щоб не допускати їх до деформації та обвалення. Під час гасіння пожеж у залі для глядачів бойові дільниці утворюють з боку сцени, з боків залу, з боку суміжних приміщень та на горищі.

Евакуацію людей та гасіння пожеж у будинках культури та клубах здійснюють таким же чином, як і в театрах, де немає протипожежної завіси. Разом з тим, під час пожеж у будинках культури та клубах люди можуть знаходитися не тільки у залах для глядачів, але і в читацьких залах бібліотек, виставочних залах та приміщеннях, де розташовані різні гуртки тощо. Тому під час пожеж КГП має організувати евакуацію людей не тільки з залу для глядачів але й виділити частину сил та засобів для виведення людей з цих приміщень.

На крупних та складних пожежах КГП може призначити та включити до складу штабу пожежогасіння відповідального за безпеку праці з числа начальницького складу. Він повинен  суворо слідкувати, щоб особовий склад, що працює на висоті надійно страхувався та дотримувався застережних заходів. Під час роботи особового складу на планшеті сцени, у глядацькій частині цирків, у трюмах та інших місцях він має запобігти нещасним випадкам від падіння підвісних декорацій та їх противаг, які у випадках обривання можуть пробивати планшет сцени та падати до трюмів, а також від обвалення частин колосників, люстр, підбаневих пристроїв у цирках та ін. Якщо склалася загроза обвалення колосників, покриттів сцени, підвісних перекриттів залів тощо, необхідно своєчасно вивести особовий склад до безпечних місць. Місця конструкцій, що обвалилися, люки та місця, де розкривався планшет сцени, позиції робіт на горищі освітлюють прожекторами, а якщо необхідно, виставляють пости з числа пожежних для попередження про небезпеку.

Начальники оперативних дільниць ділянок та командири на позиціях робіт мають постійно слідкувати за поведінкою конструкцій, повідомляти про небезпеку та вживати необхідні заходи безпеки. Під час гасіння пожеж необхідно вимикати електричні мережі та установки, не зосереджувати людей на підвісних перекриттях підгорілих конструкцій, ділянках покриттів та інших місцях можливого обвалення.

Контрольні питання:

1. Яка обстановка може виникнути під час пожежі на сцені ?

2. Які особливості евакуації глядачів ?

3. Як попередити паніку при пожежі ?

4. Які  особливості гасіння пожеж у глядацькому залі?

5. Які заходи безпеки праці при гасінні пожежі в театрально-видовищних установах?

Домашнє завдання:

1. Наказ МНС України від 07.02.2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ)”. – ст. 197-202.

2. Наказ МНС України від 07.05.2007 № 312 „Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України” (Частина перша для підрозділів державної пожежної охорони). – ст. 5.4.1.- 5.8.31.

3. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998.  – с. 267-279.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79517. Становление психологической службы в системе образования в России 35.21 KB
  С начала 1980х годов происходит интенсивное становление психологической службы в системе образования что было обусловлено потребностью общества бурным социальным развитием повышением требований к творческому и нравственному потенциалу личности. Начало развития школьной психологической службы связано с именами таких ученых как А. Основные вехи становления психологической службы образования в России Дата Мероприятия Основные проблемы 1983 Круглый стол журнала Вопросы психологии Анализ результатов экспериментальных попыток создания...
79518. Главные направления и цели деятельности школьной психологической службы 32.56 KB
  Психопрофилактика предполагает: Ответственность за соблюдение в образовательных учреждениях психологических условий необходимых для полноценного психического развития и формирования личности на каждом возрастном этапе: Своевременное выявление таких особенностей ребенка которые могут привести к определенным сложностям отклонениям в интеллектуальном и эмоциональном развитии в поведении и отношениях; Предупреждение возможных осложнений в связи с переходом на следующую возрастную ступень.Психодиагностика это изучение особенностей...
79519. Основные принципы деятельности педагога-психолога 29.62 KB
  Принцип индивидуального подхода к учащемуся основной принцип работы практического психолога в его основе лежат понимание и признание индивидуальности человека как ценности как уникального явления. Принцип целостности предполагает что деятельность психолога и психологической службы образовательного учреждения должна быть ориентирована на целое на систему. Это означает что внимнием психолога должно быть охвачено большинство учащихся.
79520. Этические принципы деятельности психолога 31.11 KB
  Укрепление авторитета психологической службы образования среди обучающихся воспитанников родителей и педагогической общественности. Принцип квалификационной пропаганды психологии.Информация полученная психологом в процессе проведения работы не подлежит сознательному или случайному разглашению а в ситуации необходимости передачи ее третьим лицам должна быть представлена в форме исключающей ее использование против интересов клиента.
79521. Психологическая служба как отрасль прикладной психологии. Роль психологической службы в образовании 31.88 KB
  Государственная ПСО – структура призванная в рамках общей концепции соблюдения прав ребенка на достойный уровень жизни и полноценное психическое развитие обеспечить психологическую поддержку воспитания и образования оказать квалифицированную помощь при наличии проблем и отклонений в развитии ребенка Развитие практической психологии в 1990 гг. в значительной степени обусловило гуманизацию системы образования что способствовало постановке и решению следующих задач: Переход от унифицированного образования к вариативному; Переход от...
79522. Концепция школьной психологической службы Л.М. Фридмана 31.7 KB
  Фридмана цели школьной психологической службы должны соответствовать главной цели школы на современном этапе воспитание каждого ученика образованной культурной высоконравственной творчески активной и социально зрелой личностью. Поэтому главной целью школьной психологической службы является научное психологическое обеспечение учебновоспитательного процесса в школе т. Утверждается что главная функция психологической службы образования профессиональная забота о психологическом здоровье детей.
79523. Объединение Русских земель Москвы (14-первая половина 16 веков) 21.07 KB
  Объединение Руси начавшийся в XIV XV веках процесс объединения раздробленных русских земель вокруг нескольких новых политических центров приведший в конечном итоге к образованию централизованного Русского государства и его последующему возобладанию над внешними политическими конкурентами за земли Руси. Объединение Северовосточной Руси завершилось в правление Ивана III присоединение Новгорода 1478 Твери 1485 ликвидация формальной автономии Пскова 1510 и Рязани 1521. Он принял титул государя всея Руси...
79524. Начало эпохи великих географических открытий и первые колониальные захваты. Новое время как особая фаза всемирно исторического процесса 22.1 KB
  Новое время или новая история период в истории человечества находящийся между Средневековьем и Новейшим временем. Критерием определения нового времени его новизны по сравнению с предшествующей эпохой был с точки зрения гуманистов расцвет в период Ренессанса светской науки и культуры то есть не социальноэкономический а духовнокультурный фактор. Однако этот период довольно противоречив по своему содержанию: Высокое Возрождение Реформация и гуманизм соседствовали с массовым всплеском иррационализма развитием демонологии...
79525. Реформация и ее экономические, политические и социокультурные причины. Религиозные войны в Европе 21.7 KB
  С одной стороны католический мир который объединял все народы Западной Европы под духовным руководством папы римского прекратил существование. С другой стороны национальные церкви способствовали росту национального сознания народов Европы. При этом существенно повысился культурный и образовательный уровень жителей Северной Европы которая до этого была как бы окраиной Христианского Мира необходимость изучения Библии приводила к росту как начальных учебных заведений в основном в форме церковноприходских школ так и высших что...