78444

Гасіння пожеж у сільських населених пунктах

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Особливості розвитку та гасіння пожеж у житловій зоні сільських населених пунктів. Вимоги безпеки праці під час гасіння. Основними вододжерелами для гасіння пожеж тут є річки ставки озера свердловини колодязі і т.

Украинкский

2015-02-07

71.5 KB

4 чел.

ЛЕКЦІЯ № 14

 

Тема: Гасіння пожеж у сільських населених пунктах

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Загальна характеристика сільських населених пунктів.

2. Особливості розвитку та гасіння пожеж у житловій зоні сільських населених пунктів.

3.  Вимоги безпеки праці під час гасіння.

Література: 

1.Наказ МНС України від 07.02.2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ)”.

2. Наказ МНС України від 20.09.2004 № 65 „Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій”.

3. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998.  

Зміст лекції:

1. Загальна характеристика сільських населених пунктів.

Сучасні сільські населені пункти, особливо районні центри, за своєю архітектурою, благоустроєм та плануванням мало відрізняються від невеликих міст. Усю територію населеного пункту можна умовно розподілити на житлову та виробничу зони. У центрі населеного пункту розташовуються адміністративні споруди, кінотеатри, клуби, палаци культури, школи, дошкільні дитячі заклади, торгові і побутові підприємства тощо. Адміністративні та громадські центри забудовуються будинками від трьох до п'яти поверхів і вищими, решту площі населеного пункту займають, як правило одно- або двоповерхові приватні будинки.

Житлова зона розділяється вулицями з двосторонньою забудовою та кварталами довжиною і шириною приблизно 300 м. Вулиці, які ведуть до центру, більш широкі, з твердим покриттям. Кожна присадибна ділянка має господарський двір, де розташовані: одно- або двоповерховий житловий будинок, будівлі для тварин і домашньої птиці, сарай для дров та інвентарю, гараж тощо. В умовах майже суцільної електрифікації багато сільських населених пунктів газифіковано або має газобалонні установки.

Виробнича зона складається з будинків та споруд, об'єднаних технологічним процесом, енергетичними, санітарно-технічними і транспортними системами та пристроями. Вона включає тваринницькі і птахівницькі ферми та комплекси, звіроферми, тепличне господарство, цехи первинної переробки сільськогосподарської продукції, складське господарство, а також механічні майстерні, цехи й гаражі для ремонту і зберігання сільськогосподарської техніки.

Населені пункти старої забудови або їх окремі квартали можуть не відповідати сучасним вимогам пожежної безпеки, а саме: розриви між житловими та господарськими будівлями не відповідають діючим нормам, під час будівництва використано багато спалимих матеріалів, часто будинки і господарські споруди мають спалимі покрівлі. У таких населених пунктах вододжерела для протипожежного використання, як правило, відсутні або наявні в обмеженій кількості. Основними вододжерелами для гасіння пожеж тут є річки, ставки, озера, свердловини, колодязі і т. ін. Подача води для гасіння пожеж часто утруднюється відсутністю під'їздів до природних вододжерел, глибоким розташуванням рівнів води від місця установки пожежних машин (більше 7 м), а також утрудненням експлуатації вододжерел у зимовий період. У сучасних сільських населених пунктах будують об'єднані водопроводи, які забезпечують водою житлову та виробничу зони. У разі значної відстані житлової зони від виробничої, для кожної з них споруджують окремі водопроводи, на яких встановлюють пожежні гідранти, а у водонапірних баштах передбачають недоторканий запас води на випадок гасіння пожеж.

Розрахункова витрата води із водопроводів у виробничих зонах, як правило, не перевищує 10 л/с, що значно менше, ніж потрібно для гасіння великих пожеж. Тому у виробничих зонах запаси води для пожежогасіння необхідно накопичувати у пожежних водоймах, а всі водонапірні башти та артезіанські свердловини мають бути обладнані пристроями для забирання води пожежними автомобілями. При наявності природних вододжерел треба створювати надійні під'їзди до них, а також будувати пірси, берегові колодязі для забирання води пожежними машинами. Віддаленість. вододжерел від об'єктів сільських населених пунктів часто буває однією з причин розвитку пожеж до великих розмірів.

Шляхи між сільськими населеними пунктами, а також між населеними пунктами та виробничими зонами часто не мають твердого покриття, що ускладнює пересування транспорту, особливо в осінній та зимовий періоди.

В сільській місцевості є населені пункти, де відсутній або не працює телефонний зв’язок. Відсутність надійного зв'язку утруднює своєчасний виклик пожежно-рятувальних підрозділів на місце пожежі.

Висновок: Отже, складна оперативно-тактична характеристика сільських населених пунктів зумовлює особливі вимоги до організації гасіння пожеж у житлових та виробничих зонах і залучення для цього необхідних сил та засобів.

2. Особливості розвитку та гасіння пожеж у житловій зоні сільських населених пунктів.

Усі пожежі в сільських населених пунктах умовно можна поділити на три групи:

- у житловій зоні;

- у виробничий зоні;

- на окремих об'єктах (криті токи, окремі будови, скирти і т. ін.).

Більшість пожеж у житлових будинках виникає в місцях приготування їжі, на горищах або у сараях, збудованих поруч з житлом. Пожежа, яка виникла у житловому будинку, швидко розповсюджується внутрішніми спалимими конструкціями та майном й об'ємі приміщення або горища. Пожежа, що виникла усередині одноповерхового будинку приватної забудови при зачинених дверях та вікнах, поширюється назовні протягом 20-30 хв. Щільність забудови в житлових зонах приватними будинками, дерев'яними підсобними будівлями, наявність корму для тварин та спалимих покрівель сприяють швидкому розповсюдженню вогню як у межах окремої садиби, так і на сусідні подвір'я. Від інтенсивного горіння та наявності вітру утворюються потужні конвекційні потоки, які підіймають у повітря і розносять над населеним пунктом масу іскор і головешок. Це особливо спостерігається під час горіння спалимих покрівель будинків та підсобних забудов. Практика знає випадки, коли іскри та головешки під час пожеж розлітались на відстань до 500-600 м і більше, а лінійна швидкість поширення вогню при щільній забудові спалимими будинками в суху жарку погоду та при сильному вітрі досягала 25 м/хв.

Як показує практика, під час виникнення пожеж на кухнях, верандах, у коридорах вогонь швидко поширюється і відрізає шляхи евакуації людей із житлових приміщень. Це особливо небезпечно, коли там знаходяться діти, хворі або літні люди. Швидке поширення вогню на підсобні будівлі призводить до загибелі тварин та птиці.

Пожежі у житлових будинках приватної забудови можуть супроводжуватись вибухами газових балонів, гасових приладів, а при наявності транспорту в гаражах і на подвір'ї — вибухом бензобаків і розливом горючих рідин.

За своїм характером і обсягом пожежі у приватних будинках сільських населених пунктів бувають значно меншими, ніж у багатоповерхових спорудах і часто гасяться незначною кількістю сил та засобів. Після прибуття на пожежу, що виникла в такому будинку, організують розвідку, передусім усередині приміщень, і при наявності людей негайно їх евакуюють через основні виходи або через вікна. У розвідці також визначають: можливість поширення вогню на горище, сусідні приміщення та надвірні будівлі; небезпеку вибухів балонів з газом і гасових приладів; наявність побутових електроприладів, відкритих електропроводок та можливість ураження електрострумом. Одночасно з розвідкою подають стволи для захисту шляхів евакуації, запобігання вибухів балонів з газом і т. ін. У цих умовах гасові прилади евакуюють, електропроводки відключають шляхом перерізування вводів біла стовпа, при необхідності організують евакуацію майна, тварин та птиці.

Багато пожеж у сільських населених пунктах поширюється до великих розмірів через великі відстані до боєздатних пожежних підрозділів, до вододжерел, запізніле виявлення пожежі, відсутність засобів зв'язку та інші причини. Якщо пожежі набувають відкритої форми, КАРРіГП повинен негайно організувати розвідку декількома розвідгрупами як у приміщеннях будинків, що горять, так і на основних шляхах поширення вогню, особливо з підвітряного боку, на глибину розлітання іскор та головешок.

У процесі розвідки необхідно визначити:

- наявність небезпеки людям у будинках, що горять, і в сусідніх будівлях, необхідність, їх евакуації;

- місця, розміри та особливості горіння;

- наявність небезпеки тваринам і птиці, необхідність та способи їх евакуації, розміщення і охорони у безпечному місці;

- можливість обвалення конструкцій та виникнення інших осередків пожежі від розльоту іскор та головешок;

- наявність вододжерел і відстань до них, можливість та способи забору води і забезпечення безперебійної подачі її на гасіння пожежі;

- яка господарська техніка та механізми необхідні для виконання робіт на пожежі.

На тих напрямках, де найбільш інтенсивно поширюється вогонь, особливо з підвітряного боку, КАРРіГП повинен направити розвідку на чолі з найбільш досвідченим членом особового складу підрозділу, щоб не тільки визначити обстановку пожежі, а й при необхідності, організувати евакуацію та гасіння за допомогою населення і виставити пости із засобами пожежогасіння.

Однією з основних умов гасіння пожеж у сільських населених пунктах є безперебійне забезпечення подачі необхідної кількості води для гасіння. Виконання цієї умови ускладнюється тим, що водопровідні мережі в селах або відсутні, або дають малу витрату води (до 10 л/с) для гасіння пожеж. Інші ж вододжерела (річки, ставки, озера тощо) знаходяться далеко від місця пожежі і потребують багато пожежних рукавів і техніки для організації подачі води. Якщо вододжерела розташовані недалеко від місця пожежі, то у цих випадках пожежні автоцистерни, автонасоси, мотопомпи та інші насосні установки, пристосовані для подачі води, установлюють на них і використовують на повну потужність. За цих умов витрати води від пожежних машин можуть обмежуватись у залежності від витрати води з водопровідної мережі, дебіту артезіанських свердловин, пропускної здатності забірних пристроїв на водонапірній башті, на які установлені пожежні машини.

Під час гасіння пожеж у сільських населених пунктах використовують різні види бойового розгортання. Це зумовлюється віддаленістю вододжерел, їх характером, наявністю під'їздів до них, водовіддачею та іншими місцевими умовами.

Якщо вододжерела знаходяться на значній відстані від місця пожежі, а на пожежу прибула необхідна кількість пожежних та пристосованих для гасіння автоцистерн, то КАРРіГП організує підвезення ними води для гасіння пожежі. У цих умовах на вододжерела установлюють пожежні мотопомпи або інші насоси для забору води та подачі в ємності автоцистерн і розгортають роботу пункту заправки автоцистерн водою, а з досвідчених працівників пожежної охорони призначають відповідального за цю роботу. Якщо пожежних і пристосованих автоцистерн мало для того, щоб організувати підвезення води на пожежу, залучають різні господарські автоцистерни, здатні підвозити воду (автоцистерни для перевезення пального, питної води, автополивальниці, молоковози тощо). На місці пожежі організують пункт втрати і подачі води для гасіння. Коли на пожежу прибула достатня кількість пожежних машин, які мають запас рукавів для прокладення магістральної лінії від вододжерела до місця пожежі, КГП організує перекачування води пожежними машинами.

У випадку, коли під'їзди до вододжерел заболочені або наявні круті та високі береги, бойове розгортання і забір води здійснюється гідроелеваторами    Г-600 та Г-600А. При цьому слід пам'ятати, що для забору води гідроелеватором у пожежній автоцистерні має бути запас води, щоб заповнити рукави гідроелеваторної системи, а також те, що гідроелеваторами можна забирати воду з глибини до 20 м або на відстані до 100-120 м від автоцистерни. За цих умов можна забирати воду переносними мотопомпами та подавати її в автоцистерни. Для цього мотопомпу спускають до води, установлюють на твердому майданчику або на плоту, закріплюють, розгортають рукавну лінію і подають по ній воду в ємність автоцистерни або безпосередньо на гасіння пожежі.

Для забору води з мілководних джерел рекомендується робити заглиблення для розташування всмоктуючих рукавів, а струмки — гатити з метою, утворення невеликих водоймищ.

Внутрішні пожежі в житлових, адміністративних і громадських будинках сільських населених пунктів гасять так, як і пожежі у цивільних міських спорудах.

На великих відкритих пожежах у житлових зонах сільських населених пунктів всі сили і засоби КГП направляє, у першу чергу, для забезпечення захисту людей, евакуації тварин та птиці, а також для обмеження поширення вогню на вирішальному напрямку. Для поповнення бойових обслуг, виконання різноманітних робіт з рятування людей, тварин, матеріальних цінностей і гасіння пожежі оголошують тривогу в населеному пункті і збирають населення на місці пожежі.

Людей, які прибули на пожежу з передбаченим пожежним інвентарем, розподіляють на загони (10-15 чоловік) та відділення (3-5 чоловік), а їх керівниками призначають найбільш досвідчених і відповідальних осіб.

Організовуються загони:

- з подачі води в осередок пожежі (населення, що прибуло з відрами); з розбирання будівельних конструкцій (люди, які прибули з баграми, сокирами, ломами);

- зі створення розривів шляхом знесення та видалення спалимих огорож і малоцінних будівель, видалення кормів для тварин та інших спалимих матеріалів;

- з евакуації майна і тварин та інші, у залежності від обставин, що склалися на пожежі.

У разі розлітання іскор та недогарків, частину населення із засобами гасіння направляють на пости і в дозори з підвітряного боку.

Якщо сил і засобів, котрі прибули на пожежу, недостатньо, КАРРіГП, у залежності від обстановки, може визначити найважливішу ділянку фронту пожежі і зосередити на ній усі наявні сили й засоби, щоб не допустити поширення вогню на вирішальному напрямку.

Для гасіння пожеж у житловій зоні сільських населених пунктів використовують компактні і розпилені струмені води, які подають із стволів РС-50, РСК-50, а під час відкритих пожеж застосовують більш потужні стволи РС-70 та лафетні. Кількість стволів визначають, виходячи з площі пожежі, речовин і матеріалів, що горять, та інтенсивності подачі води, яка дорівнює: для житлових будинків та підсобних забудов І-ІІІ ступеня вогнестійкості — 0,06,  IV ступеня вогнестійкості — 0,1 та V ступеня вогнестійкості — 0,15 л/(м2с).

Якщо вогнегасних засобів недостатньо, КГП може прийняти рішення про механічне завалювання будинків та споруд, що горять, за допомогою тракторів, бульдозерів, багрів та іншого інструменту. При цьому інтенсивність горіння знижується, зменшується загроза сусіднім будинкам і спорудам. Остаточне гасіння здійснюється шляхом розбирання та розтягання будівельних конструкцій, майна і спалимих матеріалів, а струмені води подають у зони інтенсивного горіння.

Під час горіння ЛЗР та ГР, транспортних засобів тощо для їх гасіння використовують повітряно-механічну піну.

Якщо вогонь інтенсивно поширюється будівлями під час сильного вітру, а сил і засобів для стримування фронту пожежі недостатньо, КАРРіГП організує розбирання спалимих будівель, огорож та видалення їх конструкцій на шляху розповсюдження вогню. Розбирання будинків та споруд на шляху поширення вогню і видалення спалимих матеріалів з розриву необхідно завершити до підходу фронту пожежі, а за утвореним розривом спід зосередити достатню кількість сил та засобів для того, щоб не допустити розповсюдження вогню на будівлі, розташовані за розривом. З метою швидкого створення розривів необхідно застосовувати різноманітні механізми (трактори, бульдозери, автомобілі з тросами і т. ін.) і виділяти максимально можливу кількість населення. З будинків та споруд, які потрібно розібрати, необхідно евакуювати майно і тварин.

Для гасіння великих пожеж створюють оперативні дільниці (ОД), як правило, за видами роботи (з гасіння, захисту, евакуації тощо). Начальниками ОД призначають начальників ДПК, ДПД або пожежних підрозділів, які прибули на місце пожежі за додатковим викликом. Під час роботи на пожежі значної кількості підрозділів, ДПД, ДПК та населення КАРРіГП може утворити штаб пожежогасіння і залучити до його роботи керівників сільськогосподарських підприємств і організацій.

Висновок. Щільність забудови, значна кількість будівель ІІІ-V ступенів вогнестійкості, наявність великої кількості горючого матеріалу, поганий стан доріг, відсутність або несправність зв’язку сприяють розвитку пожеж до значних розмірів, загибелі людей, свійських тварин та птиці в наслідок пожеж.

3. Вимоги безпеки праці під час гасіння.

           Під час гасіння пожеж в сільській місцевості необхідно дотримуватись загальних вимог безпеки праці, щодо роботи зі стволами, ПТО, а також особливу увагу необхідно звертати на дотримання цих вимог під час знеструмлення будівель.

Висновок по лекції. Гасіння пожеж в сільських населених пунктах значно ускладнюється через віддаленість пожежних частин, поганий стан доріг, недостатність забезпечення протипожежним водопостачанням. Для гасіння пожеж досить часто потрібно залучати населення, пристосовану техніку. Тому успіх гасіння пожеж багато в чому залежить від злагодженості дій пожежно-рятувальних підрозділів, працівників об’єктів та місцевого населення.

4. Закріплення нового матеріалу.

  1.  Які фактори в сільській місцевості ускладнюють гасіння пожеж ?
  2.  Які застосовуються способи евакуації тварин ?.
  3.  Які особливості гасіння пожеж в будівлях приватної забудови ?

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29931. Основные этапы, техника и технология проведения аудиторских проверок 33 KB
  Для успешной реализации целей конкретной аудиторской проверки необходимо чтобы последовательно выполнялись основные этапы проведения аудита. Некоторые российские специалисты с различной степенью детализации выделяют следующие этапы аудиторской проверки: 1 на этапе подготовки и планирования аудита производится ознакомление с экономикой проверяемого предприятия оцениваются существенность и аудиторский риск система бухгалтерского учета и система внутреннего контроля разрабатываются общий план и программа проверки; 2 этап документирования и...
29932. Природные чрезвычайные ситуации гидрологического происхождения: наводнения, сели, цунами и их последствия; мероприятия, проводимые по защите населения 38.5 KB
  Цунами это гигантские океанские волны возникающие чаще пито в результате подводных и островных землетрясений или извержений вулканов. Наиболее опасны цунами для населенных пунктов расположенных на низких океанских берегах. Вторичными последствиями цунами являются пожары возникающие в результате повреждения пожароопасных объектов.
29933. Лесные и торфяные пожары и их последствия. Профилактика лесных и торфяных пожаров 32.5 KB
  Лесные пожары бывают низовыми верховыми и подземными. Верховые пожары уничтожают верхний полог леса и распространяются со скоростью 825 км ч. Подземные пожары случаются на торфяных грунтах распространяются со скоростью 210 м в день.
29934. Чрезвычайные ситуации техногенного характера. Общие понятия и определения. Классификация чрезвычайных ситуаций по масштабам их распространения и тяжести последствий 35 KB
  Правила ухода за кожей зубами и волосами: регулярно менять белье носки чулки колготки гольфы; У мыться ежедневно теплой водой с туалетным или детским мылом; если кожа чешется смазать ее кремом или мазью; не выдавливать прыщи не вскрывать гнойники так как на их месте может начаться воспаление; при обнаружении на теле сыпи сразу же сказать об этом родителям; употреблять в пищу больше свежих овощей и фруктов молока; в них достаточно витаминов и минеральных веществ необходимых для кожи; зимой защищать кожу от...
29935. Радиационно-опасные объекты. Аварии на радиационно-опасных объектах и их возможные последствия. Обеспечение радиационной безопасности населения 39 KB
  Это поражение может произойти следующими способами: внешнее облучение при прохождении радиоактивного облака; внешнее облучение обусловленное радиоактивным загрязнением почвы и местных предметов; внутреннее облучение при вдыхании воздуха зараженного радиоактивными веществами; внутреннее облучение при употреблении загрязненной воды пищи; контактное облучение в результате попадания на кожу и одежду радиоактивных веществ.
29936. Химически опасные объекты. Аварии на химически опасных объектах и их возможные последствия. Обеспечение безопасности населения 43 KB
  Аварии на химически опасных объектах и их возможные последствия. Обеспечение безопасности населения Ответ: Химически опасный объект это такой объект при аварии на котором или при разрушении которого могут произойти массовые поражения людей животных и растений опасными химическими веществами. Поэтому аварии на таких объектах очень опасны. Эти аварии классифицируются следующим образом: аварии с выбросом или угрозой выброса аварийно химически опасных веществ АХОВ при их производстве переработке в хранении; аварии на...
29937. Пожаро - и взрывоопасные объекты. Возможные последствия аварий на пожаро- и взрывоопасных объектах. Правила поведения при пожаре и угрозе взрыва 33 KB
  Возможные последствия аварий на пожаро и взрывоопасных объектах. Правила поведения при пожаре и угрозе взрыва Ответ: Пожаро и взрывоопасные объекты это предприятия на которых в производственном процессе применяют взрывчатые и легковоспламеняющиеся вещества а также железнодорожный и трубопроводный транспорт используемый для перевозки перекачки пожаро и взрывоопасных веществ. К таким объектам относятся предприятия химической газовой нефтеперерабатывающей целлюлознобумажной пищевой лакокрасочной промышленности производства...
29938. Гидротехнические сооружения, возможные аварии на них и их последствия 38.5 KB
  Защита населения от последствий гидродинамических аварий Ответ: Гидродинамически опасные объекты это сооружения и естественные образования создающие разницу уровней воды до и после них верхний бьеф и нижний бьеф. Этому способствует также скопление населения на ограниченных площадях при значительном ухудшении материальнобытовых условий жизни людей. Защита и безопасность населения при гидродинамических авариях обеспечивается организационными инженернотехническими и другими мероприятиями. Меры по защите населения при...
29939. Криминогенные ситуации, которые могут возникнуть в повседневной жизни. Общие правила личной безопасности в криминогенных ситуациях 36 KB
  Инфекции передаваемые половым путем меры по их профилактике Ответ: Вступление в половые отношения в подростковом возрасте чаще всего происходит по следующим обстоятельствам: алкогольное опьянение насилие скука материальная выгода желание привлечь к себе внимание партнера для самоутверждения как средство доказать свою взрослость. Как правило эти связи приводят к таким последствиям: ранняя беременность которая обычно заканчивается абортом со всеми вытекающими отсюда последствиями; воспалительные заболевания половых путей и...