78445

Порядок розрахунку необхідної кількості сил та засобів для гасіння пожежі при недостатній кількості води

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Способи організації подачі води при її недостатній кількості для пожежегасіння. Вихідні дані та способи організації перекачки води. Розрахунок необхідної кількості автоцистерн для організації перекачки води.

Украинкский

2015-02-07

84 KB

7 чел.

Лекція № 15

Тема: Порядок розрахунку необхідної кількості сил та засобів для гасіння пожежі при недостатній кількості води

П л а н    л е к ц і ї:

1. Способи організації подачі води при її недостатній кількості для пожежегасіння.

2. Вихідні дані та способи організації перекачки води.

3. Розрахунок необхідної кількості автоцистерн для організації перекачки води.

Література:

1. Иванников В.П., Клюс П.П. Справочник руководителя тушения пожара. – Москва, 1987. - с. 147-151.

2. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998. – с. 124-132.

3. Повзик Я.С., Пожарная тактика. – Москва: Стройиздат, 1990. – с. 106-108.

Зміст лекції:

В с т у п

Гасіння пожеж на різних об`єктах, у більшості випадків, здійснюється водою або вогнегасними речовинами на її основі (змочувачами, пінами різної кратності, водоброметиловою емульсією, тощо). Тому, однією з найважливіших умов успішного гасіння пожеж є наявність достатньої кількості води біля місця пожежі.

Разом з тим, на території міст, населених пунктів та об`єктів нерідко зустрічаються безводні райони (ділянки) або райони з недостатнім протипожежним водозабезпеченням. Безводними районами або ділянками прийнято вважати такі, де вододжерела віддалені від будівель та споруд більше ніж на 500 м, а з недостатнім протипожежним водозабезпеченням - ті території міст, населених пунктів і об`єктів, де водопровід здатний забезпечити витрату води тільки до 10-15 л\с або вододжерела, віддалені на 300-500 м.

У цих умовах відсутності або нестачі води на місці пожежі організують подачу її з віддалених вододжерел шляхом перекачування пожежними автомобілями або підвозу автоцистернами. Ці питання вирішує, як правило, начальник тилу.

1. Способи організації подачі води при її недостатній кількості для пожежегасіння.

З досвіду роботи пожежних підрозділів відомо, що перекачування води можна здійснювати на будь-яку відстань пересічної місцевості. Разом з тим, не кожна відстань може бути доцільною для організації подачі води вперекачку під час гасіння пожеж на різних об`єктах.

Доцільною відстанню для перекачки води вважається відстань, яка забезпечує оперативне розгортання підрозділів та подачу води до місця пожежі в такі строки, коли пожежа ще не набуває інтенсивного розвитку.

Цей показник залежить від багатьох факторів, і в першу чергу від тактичних можливостей караулу.

Так, якщо до складу караулу входять відділення на автоцистерні та автонасосі (насосно-рукавному автомобілі), його можливості на подачу води вперекачку будуть значно більші, ніж у караулу, що складається з відділень на автоцистернах.

Доцільні відстані для подачі води вперекачку на гасіння розвинених, великих та складних пожеж залежать від тактичних можливостей гарнізонів, які зумовлюються кількістю пожежних підрозділів, а також наявності на озброєнні в бойових розрахунках автонасосів, насосно-рукавних, рукавних автомобілів, насосних станцій та іншої техніки і засобів зв`язку. Таким чином, доцільні відстані для різних гарнізонів різні. Так, при наявності в гарнізоні одного рукавного автомобіля доцільною відстанню для організації перекачки води можна вважати відстань до 2 км, а при наявності двох рукавних автомобілів – до 3 км. Якщо в гарнізоні рукавні автомобілі відсутні та перекачку доцільно здійснювати при відстані до вододжерела не більше 1 км.

Для успішного гасіння пожеж за допомогою перекачки води в гарнізонах повинні братись на облік всі ділянки з незадовільним водопостачанням і відділеними вододжерелами.

У ряді випадків перекачування води організують не з віддалених вододжерел, а з вододжерел, що знаходяться поблизу місця пожежі. Це зумовлюється умовами гасіння. Так, під час гасіння пожеж на верхніх поверхах будівель підвищеної поверховості, у будівлях елеваторів, на технологічних установках значної висоти необхідно організувати подачу вогнегасних засобів та забезпечити нормальну і стійку роботу приладів гасіння на значній висоті. Тому необхідно на насосі пожежної машини, що забезпечує їх роботу, підтримувати підвищений напір води. У цих випадках перший автормобіль встановлюють безпосередньо біля об`єкта, що горить, а другу - на найближче вододжерело і подають воду вперекачку безпосередньо до насосу першого автомобіля під напором 60-80 м, а другий, розвиваючи напір на насосі 100-120 м, забезпечує роботу приладів гасіння.

Перекачка води здійснюється наступними способами:

1. Перекачування води з насосу в насос поля гає в тому, що пожежний автомобіль, який встановлений на вододжерело, забирає воду, створює максимальний робочий напір на насосі і рукавними магістральними лініями подає її під напором до всмоктуючої порожнини насосу наступного  пожежного автомобіля, а він, у свою чергу, створює напір води своїм насосом та подає її до всмоктуючої порожнини насосу  наступного пожежного автомобіля.

Для забезпечення стійкої роботи системи перекачування води даним способом необхідно дотримуватись наступних умов:

  •  під час організації перекачування встановлюють на вододжерело найбільш потужний пожежний автомобіль щодо продуктивності та напору його насосу;
  •  на кінці магістальної лінії при вході її до наступного насосу підтримують напір води не менше 10 м для запобігання здавлювання рукавів магістральної лінії;
  •  підтримують чітку синхронність роботи всіх насосів пожежних автомобілів системи перекачки та взаємодію усіх водіїв цих автомобілів;
  •  забезпечують стійкий зв`язок між автомобілями і постами контролю за станом і роботою рукавних систем перекачки води;
  •   підтримують напори води на насосах у межах 90 м, що забезпечує найбільш тривалий і стійкий режим роботи насосів пожежних автомобілів.

2. Перекачування води з насосу до цистерни пожежного автомобіля полягає у наступному: насос пожежного автомобіля, встановленого на вододжерело, розвиває напір і магістральними рукавними лініями подає воду до цистерни другого пожежного автомобіля. Далі вода з цистерни поступає до насосу, який розвиває необхідний напір води і подає її магістральними рукавними лініями у другу автоцистерну і т.д.

Умови перекачування  за даним способом мають свої відмінності від попереднього способу і полягають в тому:

  •  найбільш потужний автомобіль з насосною установкою ставлять на вододжерело;
  •  вода до цистерни іншого пожежного автомобіля подається навилив, отже, на кінці магістральної лінії не потрібно підтримувати напір 10 м, а при розрахунках перекачки необхідно враховувати збитки напору для підйому води до цистерни, тобто враховувати лище висоту машини до горловини цистерни (2,5-3 м);
  •  не слід суворо підтримувати синхронність роботи насосів, а їх роботу визначають за рівнем води в цистерні;
  •  для контролю за поступанням води до цистерни та за її рівнем необхідно призначити пожежних на кожну автоцистерну.

Даний спосіб перекачування більш стійкий та надійний в роботі, ніж попередній. Разом з тим, він потребує застосування тільки пожежних автоцистерн, за винятком пожежного автомобіля, що встановлюється на вододжерело, і додаткової кількості особового складу для контролю надходження води до цистерни.

3. Перекачування води з насосу через проміжну ємкість полягає в тому, що пожежний автомобіль насосом забирає воду з вододжерела і подає її у будь-яку ємкість місткістю не менше 2-2,5 м3, розташовану на трасі перекачування. Другий пожежний автомобіль встановлюють на проміжну ємкість, звідки пожежний автомобіль своїм насосом забирає воду і подає у другу проміжну ємкість і т.д. У якості проміжних ємкостей можуть використовуватись пожежні водоймища, виробничі ємкості для води, водопровідні колодязі, а також можуть бути виготовлені брезентові ємкості, що встановлюються на трасі перекачування під час її організації.

Цей спосіб перекачування є різновидністю попереднього і умови перекачування лишаються такими ж, як і при перекачуванні з насосу до цистерни пожежного автомобіля. Разом з тим, у даному способі при визначенні відстані між автомобілями, що перекачують воду, не треба враховувати напір на кінці магістральної рукавної лінії, тому що вода подається навилив. Тільки у тих випадках, коли для перекачування використовують наземні виробничі ємкості, що мають певну висоту, її необхідно враховувати при розрахункові перекачування. При цьому способі перекачування також не потрібно призначати пожежних для контролю поступання води до проміжної ємкості, так як його здійснює сам водій пожежного автомобіля. Даний спосіб перекачування найбільш простий і стійкий. Проте застосовується рідко, тому що не завжди на трасі перекачування існують які-небудь проміжні ємкості.

4. Перекачування води комбінованими способами може здійснюватись в тих випадках, коли до місця пожежі прибули різні пожежні автомобілі (автонасоси, АНР, автоцистерни, мотопомпи), а також на трасі перекачки або біля місця пожежі знаходиться проміжна ємкість, частіше пожежні водоймища невеликої місткості (25-50м3).

Кожний із способів перекачки води на пожежу може здійснюватись  однією магістральною рукавною лінією або  двома паралельними рукавними лініями. Це залежить від наявності на пожежі пожежних автомобілів основного призначення, рукавних автомобілів, насосних станцій. При цьому необхідно пам`ятати,  якщо прокласти другу магістральну лінію перекачки, не змінюючи відстані перекачки, можна подати додатково у два рази більше приладів гасіння, а якщо двома магістральними лініями забезпечувати ту кількість приладів гасіння, що подавалась від однієї магістральної лінії, то відстані між автомобілями, що працюють вперекачку, можна збільшити у чотири рази.

Висновок: таким чином, у першому питанні ми вивчили способи перекачки води для гасіння пожеж та умови що їх забезпечують.

2. Вихідні дані та способи організації перекачки води.

Кількість пожежних автомобілів для подачі води вперекачку визначають аналітичним розрахунком, а також за таблицями, графіками та з допомогою експонометрів.

Під час організації перекачки води на пожежу необхідно вибрати найбільш раціональний спосіб.  Для цього необхідно врахувати кількість та тактико-технічну характеристику пожежних автомобілів, призначених для перекачки, наявність пожежних та інших водоймищ і ємкостей для використання їх у якості проміжних на маршруті перекачки, число, тип та діаметр рукавів для магістральних рукавних ліній і можливість їх механізованого прокладання, рельєф місцевості та інші умови  на трасі перекачки води.

Перш ніж приступити до розрахунку кількості пожежних автомобілів для перекачки, визначають довжину магістральної рукавної лінії від вододжерела до місця пожежі з урахуванням коефіцієнта 1,2 на нерівність місцевості. Для зручності розрахунку системи перекачування в умовах пожежі, особливо під час механізованого прокладання магістральної лінії з допомогою АНР та рукавних автомобілів, усі відстані (загальну довжину магістральної лінії, відстань головного пожежного автомобіля від місця пожежі, відстані між машинами у системі перекачки) доцільно визначати в кількості рукавів (довжиною 20 м).

У цих випадках відстань від вододжерела до місця пожежі визначають за формулою:

Nмл = 1,2 L\20 шт.

де        Nмл - кількість рукавів для всієї магістральної лінії, шт;

           1,2 - коефіцієнт, що враховує нерівність місцевості;

           L - відстань від вододжерела до місця пожежі, м;

           20 - довжина одного пожежного рукава, м.

Висновок: таким чином, у другому питанні ми вивичили вихідні дані та способи організації перекачки води.

3. Розрахунок необхідної кількості автоцистерн для організації перекачки води.

Аналітичний метод розрахунку кількості пожежних машин для перекачки води проводять у наступній послідовності:

1. Визначають граничну відстань від головного пожежного автомобіля у рукавах, який безпосередньо забезпечує роботу стволів та генераторів на бойових позиціях за формулою:

Nгол=  Нн - (Нпр   Zм    Zпр)\S Q2,   шт.                      

де  Нн - максимальний робочий напір на насосі, м;

     Нпр - напір біля приладу гасіння (біля лафетних, ручних стволів та генераторів, що працюють не від розгалуджень, приймають напір безпосередньо біля них), м; Нпр - напір біля розгалуджень приймають рівним на 10 м більше, ніж біля стволів та генераторів, тому що втрата напору у робочих лініях, що складені з 2-3 рукавів, з`єднаних з розгалудженнями, не перевищують 10 м; Zм - найбільша висота підйому (+) або спуску (-) місцевості на дільниці граничної відстані, м; Zпр - найбільша висота підйому або спуску приладу гасіння (стволів, піногенераторів) від місця установки розгалудження або прилягаючої місцевості на об`єкті гасіння пожежі, м; S - опір одного пожежного рукава магістральної лінії довжиною 20 м (приймають за таблицями); Q - сумарна витрата води найбільш навантаженої магістральної лінії, л\с.

2. Обчислюють відстань між автомобілями при перекачці води за формулою:

Nм.р.=  [Нн - (Нвх  Zм )]\S Q2,   м.                      

де Nм.р - відстань між автомобілями в системі перекачки в рукавах, шт.; Нвх -  напір на кінці магістральної лінії ступені перекачки (приймають в залежності від способу та умов перекачки), м; Zм - підйом або спуск місцевості на трасі даного ступеню перекачки, м; S - опір одного рукава магістральної лінії (приймають за таблицею), Q - витрата води  однією магістральною лінією під час перекачки, л\с.

Якщо підйом або спуск місцевості спостерігається на дільниці головного автомобіля, то при визначенні довжини сходин перекачування їх не враховують, але повністю враховують при визначенні відстані головного автомобіля до місця пожежі. При наявності підйому або спуску місцевості на окремих сходинах або  усією трасою перекачки їх враховують повністю або частково при визначенні довжини сходин перекачки.

3. Встановлюють число ступенів перекачки за формулою:

Nступ = (Nмл - Nгол)\Nмр, шт.                               

де Nступ - кількість ступенів перекачки, шт.;

    Nмл - відстань від вододжерела до місця пожежі в рукавах, шт.; Nгол - відстань від головної пожежної машини до місця пожежі в рукавах, шт.; Nмр - довжина між машинами, що працюють вперекачку (довжина сходини) в рукавах,  шт.

4. Визначають загальну кількість пожежних автомобілів для подачі води вперекачку:

Nм = Nступ + 1, шт.                                      

де Nм - число пожежних машин для перекачки води, шт.

При достатній кількості пожежних машин головний автомобіль, як правило, автоцистерну встановлюють біля місця пожежі (20 - 30 м), щоб було зручно керувати подачею вогнегасних засобів на бойові позиції і відстань головного автомобіля до місця пожежі не визначають. При цьому загальна відстань від вододжерела до місця пожежі у рукавах ділять на відстань однієї сходини перекачки і визначають кількість автомобілів для подачі води вперекачку.

Разом з тим, в усіх випадках доцільно головний пожежний автомобіль встановлювати як можна ближче до позицій на пожежі, а пожежні автомобілі, що працюють на кожному ступені  перекачки, використовувати на повну розрахункову відстань. Для цієї мети необхідно визначити фактичну відстань головного пожежного автомобіля від місця пожежі за формулою:

Nгол.ф = Nмл - Nсход . Nмр, шт.     

                        

де Nгол .ф - фактична відстань головного пожежного автомобіля до місця пожежі в рукавах, шт; Nмл - загальна відстань від вододжерела до пожежі в рукавах, шт.;  Nсход - кількість сходин перекачки, шт.; Nмр - довжина однієї сходини перекачки в рукавах, шт.

При складному рельєфі місцевості по трасі перекачки води розрахунок проводять для кожної сходини перекачки окремо, а потім число рукавів підсумовують за всіма сходинами перекачки і, знаючи загальну кількість рукавів для всієї траси перекачки, визначають кількість пожежних машин для перекачки води на пожежу.

Якщо при визначенні Nгол.ф результат буде отримано нульовим або негативним числом, то це означає, що автомобілі, які працюють на сходинах перекачки, повністю перекривають відстань від вододжерела до місця пожежі і головний автомобіль можна встановлювати безпосередньо біля пожежі.

Кількість пожежних автомобілів для подачі води вперекачку можуть визначати за графіками витрат напору у рукавних магістральних лініях. Для розрахунку граничної відстані головного пожежного автомобіля від місця пожежі встановлюють максимальний робочий напір на насосі і віднімають з нього робочий напір біля приладу гасіння, максимальний їх підйом на позиціях під час гасіння пожеж та підйом місцевості. Отриманий напір знаходять на осі ординат і проводять лінію паралельно осі абсцис до перетину з відповідним графіком витрат напору для вибраної схеми оперативного розгортання. Точку перетину проектують на вісь абсцис і отримують число рукавів у магістральній лінії. Аналогічним чином визначають граничну (максимальну) відстань між автомобілями, що працюють вперекачку. При цьому з максимального робочого напору відраховують підйом місцевості і напір на вході до наступного насосу на кінці магістральної рукавної лінії (або висоту підйому води до пожежної автоцистерни). Отриманий напір відшукують на осі ординат і проводять паралельну лінію осі абсцис до перетину з графіком витрат напору вибраної схеми оперативного розгортання від головного пожежного автомобіля. Точку перетину проектують на вісь абсцис і отримують кількість рукавів у магістральній рукавній лінії між машинами, що працюють вперекачку. Затим, для визначення кількості сходин перекачки із загальної суми рукавів усієї магістральної лінії відраховують кількість рукавів від головної пожежної машини до місця пожежі, а число, що лишилося, ділять на суму рукавів між машинами, що працюють вперекачку, і отримують кількість сходин перекачки. До числа сходин додають головний пожежний автомобіль і отримують загальну їх кількість для перекачки води на пожежу.

Висновок: таким чином, у третьому питанні ми вивичили порядок розрахунку необхідної кількості автоцистерн для організації перекачки води.

Контрольні питання:

  1.  Які є способи організації подачі води при її недостатній кількості для пожежегасіння ? Коли використовується той чи інший спосіб ?

2. Які є способи організації перекачки води ? Від яких умов вони залежать ?

3. Які особливості кожного способу перекачки води ?

Домашнє завдання:

- опрацювати (прочитати):

1. Иванников В.П., Клюс П.П. Справочник руководителя тушения пожара. – Москва, 1987. - с. 147-151

2. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998. – с. 124-132.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79481. Туризм как форма социально-культурной деятельности: специфика и классификация видов 27.89 KB
  Туризм с точки зрения потребителя – это СК и досуговая деятельность осущ. Или же туризм – отрасль экономики сфера бизнеса и предпринимательства. Туризм – временные выезды за пределы постоянного места жительства и работы в культурнопознавательных рекреационнооздоровительных религиозных спортивных и иных целях без занятия оплачиваемой деятельностью в месте временного пребывания. Существуют многочисленные виды и формы туризма которые подразделяются по различным параметрам.
79482. Функции социально-культурной деятельности 26.71 KB
  СКД это обусловленная нравственно-интеллектуальными мотивами общественно целесообразная деятельность по созданию освоению распространению и дальнейшему развитию ценностей культуры. Адаптивно-нормативная освоение формирующихся индивидом основ санитарно-гигиенической культуры культуры речи а также других элементов человеческой жизнедеятельности адаптация к социуму приобретение способностей к самоконтролю саморегулированию поведения Образовательно-развивающая освоение ценностей культуры последовательный процесс социализации и...
79483. Организационные и сценарно-режиссерские особенности подготовки и проведения различных игровых программ 27.65 KB
  Успешное применение игры происходит лишь при соблюдении ряда условий: игра должна несет положительный эмоциональный заряд в самых разнообразных игровых ситуациях; в ней должны быть задействованы все участники мероприятия и осуществляться сменность ролей играющих; она должна предусматривать преодоление определенных трудностей усложняющихся в процессе игры; в игру необходимо вводить элемент состязательности. Сценарий мероприятия должен иметь два аспекта: художественный и психологопедагогический которые программируются не только выстраиваемый...
79484. Основные направления социально-культурной деятельности в условиях информационного общества 27.15 KB
  Теория Информационного общества начала складываться в 6070ые годы XX века в работах Белла Тоффлера Масуды и т. Предпосылками информационного общества являются: Появление языка письменности изобретение печатного станка появление радио и телевидения развитие информационных компьютерных технологий. Термином информационное общество обычно определяют уровникондиции западного общества и его культурносоциальный эволюционные феномены и ориентиры.
79485. Технология бизнес-планирования в социально-культурном проектировании 29.34 KB
  Бизнесплан – документ перспективный и составлять его рекомендуется минимум на ряд лет вперед. Основные рекомендации в подготовке бизнесплана – это краткость т. бизнесплан должен быть понятен широкому кругу людей а не только специалистам.
79486. Сущность культурной политики: субъекты, направления, механизмы реализации 26.94 KB
  Это совокупность основанных на концептуальном представлении о роли и месте культуры в жизни общества организационно управленческих материально технических финансовых информационных кадровых ресурсов и правового обеспечения. В любой стране государственная культурная политика призвана: обеспечить охрану и учет культурного наследия сохранение и преемственность национальнокультурных традиций защиту национальной культуры и языка в мире расширяющихся международных контактов и усиления межконтинентальных и межрегиональных информационных...
79487. Понятие «игра» и «игровая деятельность». Ведущие признаки игровой деятельности 28.75 KB
  Игра – это совокупность каких – то норм и правил необходимых реквизитов и аксессуаров которые нужны для организации игровой деятельности. Существуют общие требования к играм выполняемые на определенных этапах их организации и провидения. Добровольная и свободная должна быть игра для играющих.
79488. Основные требования к статусу психолога 26.23 KB
  К статусу психолога представляются такие требования: формирование адекватных ожиданий педколлектива через полное его ознакомление с правами обязанностями основными направлениями и формами работы психолога стратегией психологической службы; диагностическое общение психолога со всеми категориями воспитателей и воспитанников предполагающее эмпатию безоценочное отношение личностное поведение позицию партнерства и опору на положительные личности; сотрудничество и взаимодействие с педагогами в определении общих позиций школьных планов...
79489. Модели деятельности школьного психолога 31.89 KB
  Деятельность психолога организуется по запросу и на основании плана утвержденного администрацией школы. Цели деятельности – сопровождение процесса психологического развития учащихся посредвтом создания определенных условий в образовательной среде школы. Задачи: Отслеживание результатов развития учащихся на различных этапах обучения; Создание условий для оказания психологической помощи учащимся; Осуществление психологического анализа внутришкольных образовательных программ технологий с точки зрения их соответствия индивидуальным и...