78453

Тема: Особливості гасіння пожеж в будівлях підвищеної поверховості П л а н л е к ц і ї: 1.

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Особливості обстановки при виникненні пожеж у будівлях підвищеної поверховості. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості. На сьогодні в Україні експлуатується 4094 житлових будинків підвищеної поверховості більшість з яких знаходяться в незадовільному протипожежному стані внаслідок чого щорічно в них виникає понад 1000 пожеж.

Украинкский

2015-02-07

921.5 KB

38 чел.

Лекція № 10

Тема: Особливості гасіння пожеж в будівлях підвищеної поверховості

П л а н    л е к ц і ї:

1. Особливості обстановки при виникненні пожеж у будівлях підвищеної поверховості

2. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості

3. Вимоги безпеки праці під час гасіння пожеж

Література:

1. Наказ МНС України від 07.02.2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ)”.

2 .Наказ МНС України від 07.05.2007 № 312 „Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України” (Частина перша для підрозділів державної пожежної охорони).

3. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998.

Зміст лекції:

ВСТУП

Аналіз пожеж, які виникають у житловому секторі, свідчить, що їх кількість з часом лише збільшується. Особливу стурбованість викликають багатоповерхові будівлі. Пожежі у цих будинках складні в гасінні і нерідко супроводжуються великою кількістю людських жертв внаслідок ускладнених умов евакуації. Простим громадянам страшно мешкати на 15-му поверсі, знаючи, що автодрабини пожежних автомобілів вітчизняного виробництва, якими озброєні пожежно-рятувальні підрозділи, не дістають вище 9-го поверху.

І хоча пожежні-рятувальники знайдуть інший шлях, аби дістатися до палаючого помешкання, та на це потрібен час, якого, як правило, у критичний момент бракує.

На сьогодні в Україні експлуатується 4094 житлових будинків підвищеної поверховості, більшість з яких знаходяться в незадовільному протипожежному стані, внаслідок чого, щорічно в них виникає понад 1000 пожеж.

1. Особливості обстановки при виникненні пожеж у будівлях

підвищеної поверховості

Усі будівлі, які мають від 10 до 16 поверхів, вважають будівлями підвищеної поверховості (БПП).

Їх будують з неспалимих конструкцій, що мають великі межі вогнестійкості. За планувальним вирішенням поверхів вони бувають коридорного типу та секційного планування (в тому числі одно- та багато секційними). Як правило це житлові будинки, готелі, адміністративні будівлі різного призначення. Конструктивне та об`ємно-планувальне вирішення цих будівель, незалежно від призначення, повинно забезпечувати успішну евакуацію людей та створювати необхідні умови для успішного гасіння пожеж.

З метою забезпечення успішної евакуації людей на випадок пожежі та створення необхідних умов для її гасіння БПП обладнуються системами протипожежного захисту, а саме: 

  •  сходовими клітинами, що мають входи через повітряну (відкриту) зону;

- внутрішнім протипожежним водопроводом;

- автоматичними системами пожежної сигналізації та системами сповіщення про пожежу;

  •  системи видалення диму з коридорів на кожному поверсі та створення підпору повітря в ліфтових шахтах та на сходових клітках.

Вмикання системи підпору повітря та видалення диму передбачається від пожежних сповіщувачів та дистанційно від кнопок, що встановлені у шафах пожежних кранів.

Будівлі підвищеної поверховості обладнуються водопроводами, які через насоси-підвищувачі забезпечують необхідний тиск в пожежних кранах на кожному поверсі.

Насоси-підвищувачі внутрішніх протипожежних водопроводів мають дистанційний пуск від кнопок, що встановлені у шафах пожежних кранів.

З метою своєчасної евакуації людей під час виникнення пожеж у будівлях підвищеної поверховості використовують системи сповіщення про пожежі.

Приймально-передаюча апаратура цих систем влаштовується приміщеннях, де ведеться цілодобове чергування (вахтера). В будівлях готелів та гуртожитків передбачається використання світлових, звукових та мовних систем сповіщення про пожежі та керування евакуацією.

Під час виникнення пожеж у БПП ліфти переходять до режиму роботи “Пожежна небезпека”. Під час подачі сигналу з системи протипожежного захисту кабіни ліфтів (порожні чи з пасажирами) прямують на перший поверх без зупинки на побічні виклики. При цьому виключається можливість подальшого руху кабін ліфтів під час будь-якого виклику. 

Крім цього, в нових будівельних нормах вимагається при будівництві нових будівель підвищеної поверховості та висотних будівель передбачати окремі спеціальні пожежні ліфти на випадок пожежі з автономним електроживленням. В свою чергу це створює умови для більш своєчасного та ефективного гасіння пожежі особовим складом оперативно-рятувальної служби.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Окремі будівлі підвищеної поверховості обладнують спеціальними ліфтами вантажопідйомністю не менше 1000 кг, які мають систему керування в режимі «Транспортування пожежних підрозділів», що дає можливість входу та транспортування пожежних підрозділів. Кабіни цих ліфтів повинні бути виконані з негорючих матеріалів, у стелі яких встановлюють люки для виходу в шахту ліфта в разі аварії. Двері шахт на поверхах повинні мати пристрої для ручного їх відмикання, при умові що пожежні-рятувальники повинні мати навички з відчинення дверей у ліфтах. Двері ліфту з боку ліфтового холу та двері ліфтового холу ліфту з боку коридорів та приміщень на кожному поверсі повинні бути марковані піктограмою відповідно до ДСТУ ЕN 81-72: 2002 (малюнок № 1 ).

За   умови   блокування   особового   складу   пожежного підрозділу всередині кабіни ліфта для транспортування пожежних підрозділів (далі ЛТПП) звільнення здійснюється зсередини кабіни ліфта  або  ззовні  (малюнок № 2 ).

Самопорятунок (зсередини кабіни ЛТПП)  здійснюється  в такій послідовності:

- рятування пожежних  зсередини  кабіни  ліфта   здійснюється через  кришку аварійного люка.  Кришка аварійного люка розташована біля задньої стінки кабіни.  При відчиненні кришки аварійного люка вона  спирається  на стінку кабіни й утворює не менше трьох щаблів східців. Поручень, установлений на стінці безпосередньо під люком, може  використовуватися  як додатковий щабель,  за допомогою якого пожежний потрапляє на дах кабіни;

- після цього  пожежний знімає жорстко  закріплену ззовні кабіни ЛТПП драбину (якщо є необхідність) та  встановлює  на  дах  кабіни ЛТПП;

- пожежний піднімається драбиною, дістає до замка дверей шахти, відчиняє  двері шахти зсередини і виходить у ліфтовий хол (тамбур)поверху;

1 – замок дверей шахти;

2 – аварійний люк зі східцями;

3 – драбина, що прикріплена ззовні до кабіни.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Пожежі в будівлях підвищеної поверховості характеризуються швидким розповсюдженням вогню до вищерозташованих поверхів  по горючих предметах та обладнанню, через внутрішнє оздоблення коридорів, вестибюлів, холів, а також через віконні прорізи, в яких від високої температури зруйнувалось скління.

Основними шляхами розповсюдження вогню та диму є сходові клітки, шахти ліфтів, канали та короби для інженерних комунікацій, сміттєпроводи та нещільності у перекриттях.

Аналіз пожеж, що сталися, а також проведені досліди показують, що під час виникнення пожеж на перших поверхах (1-3 поверхи) будівлі вже через 5-6 хв. задимлення розповсюджується  всією сходовою клітиною та ліфтовими шахтами, а рівень задимлення такий, що перебувати там без використання засобів індивідуального захисту неможливо. Швидкість руху продуктів згоряння на сходових клітинах без включення систем протипожежного захисту під час початкової стадії пожежі складає 78 м\хв.

Одночасно зі сходовими клітинами виникає задимлення приміщень верхніх поверхів над тими, що горять, особливо тих, які знаходяться з підвітряного боку. В цих умовах погіршується видимість, а токсична дія продуктів згоряння, паніка, що виникає, можуть призвести до загибелі людей.

В умовах пожеж по висоті сходової клітини в межах 2-3 поверхів вище поверху, що горить, утворюється мов би “теплова подушка” з температурою 100-1500С, яку подолати без засобів захисту неможливо.

Під час розкриття віконних та балконних шибок квартири, що горить, відразу змінюється газообмін в результаті припливу свіжого повітря до зони горіння. При цьому швидкість руху та кількість продуктів згоряння, що проникають на сходову клітину, збільшується, тому температура у міжквартирних коридорах та дверних прорізах сходових кліток суттєво підвищується.

Температура у приміщенні, де знаходиться осередок пожежі, залежить від величини та властивостей горючих речовин та матеріалів. Максимальне значення середньооб`ємної температури сягає 10000С, температура поверхні перекриття - 9600С, стін - 8600С.

В таких умовах, та при відсутності перешкод, через 15-20 хв. від початку пожежі з віконних прорізів приміщень, що горять, вогонь розповсюджується уверх  балконами, лоджіями, віконними рамами, запалюючи спалимі елементи будівельних конструкцій та предмети у приміщеннях верхнього поверху.

З метою підготовки особового складу до оперативних дій на даних об’єктах, а також з метою запобігання загибелі великої кількості людей внаслідок паніки, високої температури, отруєння токсичними продуктами горіння, недопущення великих матеріальних збитків, виконується цілий ряд заходів:

- на БПП встановлюється підвищений номер виклику;

- розробляються та відпрацьовуються плани пожежегасіння;

- проводяться тактичні навчання на яких відпрацьовуються питання взаємодії з допоміжними службами, адміністрацією та черговим персоналом  будівель підвищеної поверховості.

Особливості оперативних дій при пожежах в будівлях підвищеної поверховості ми розглянемо в 2-му питанні.

ВИСНОВОК: Таким чином, у 1-му питанні ми розглянули особливості розвитку пожеж у будівлях підвищеної поверховості.

2. Гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості

2.1. Розвідка пожежі. У зв`язку з тим, що під час розвідки одночасно здійснюються пошуково-рятувальні роботи та дії з гасіння, розвідувально-рятувальні групи утворюють у складі не менш 4-5 чоловік; крім цього розвідку організують у декількох напрямках. Кожна розвідувально-рятувальна група повинна мати необхідне пожежно-технічне озброєння та засоби зв`язку (ізолюючі протигази, переносну радіостанцію, переговорний пристрій та ін.).

Незалежно від того, в якій зоні будівлі (нижній чи верхній) виникла пожежа, основним завданням розвідувально-рятувальних груп є визначення ступеня загрози людям. При цьому особливу увагу приділяють приміщенням, розташованим на поверсі, що горить, та на вищих.

Під час проведення розвідки визначають загальні питання розвідки пожежі: місце виникнення, що горить, шляхи розповсюдження вогню та продуктів згоряння; загрозу шляхам евакуації людей, шляхи та засоби підйому рукавних ліній, вводу вогнезахисних засобів та інші питання, виходячи з конкретних умов, що склалися на пожежі.

В процесі розвідки, крім визначення загальних питань, особовий склад повинен визначити: 

  •  наявність та кількість людей яким загрожує небезпека;
  •  можливість виникнення паніки серед людей та заходи щодо її припинення;
  •  найкоротші шляхи евакуації людей до нижче- та вищерозташованих поверхів незадимленими сходовими клітинами, на покрівлю будівлі, до суміжних незадимлених приміщень через балкони, лоджії тощо;
  •  необхідність використання автодрабин, колінчатих автопідіймачів та інших рятувальних засобів;
  •  в якому стані система протипожежного захисту та визначити ефективність її використання (можливість використання насосів-підвищувачів внутрішнього протипожежного водопроводу, застосування стаціонарних засобів гасіння пожежі, можливість використання спеціальних пожежних ліфтів для підйому до верхніх поверхів, а якщо це неможливо, вжити засобів щодо їх блокування на першому поверсі).

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

При  проведенні розвідки керівник пошуково-рятувальної групи повинен зупинити ЛТПП на один поверх нижче рівня  пожежі.  Гасіння  пожежі треба починати із захищеної ділянки,  вільної  від  диму (малюнок № 3). Якщо  умови  пожежогасіння  на  поверсі,  на якому виникла пожежа,  стають неможливими для приєднання  рукавів,  вони приєднуються на поверсі нижче.

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2.2. Рятування людей. В будівлях з масовим перебуванням людей в першу чергу, відразу після прибуття до місця виклику, необхідно організувати їх евакуацію. З цією метою використовують систему сповіщення про пожежу (якщо вона ще не використана обслуговуючим персоналом), застосувати інші засоби гучномовного зв`язку, залучити для цього обслуговуючий персонал та задіяти раніше розроблений план евакуації.

Особовий склад підрозділів після прибуття до місця пожежі, при необхідності, негайно повинен приступити до рятування людей, залучаючи максимально можливу кількість сил та засобів. Вирішальним чинником успішного проведення рятувальних робіт є швидке зосередження необхідних сил та засобів на пожежі.

Пасажирські та вантажні ліфти для проведення рятувальних робіт не використовуються.

Під час масової евакуації на евакуаційних шляхах необхідно розмістити пожежників, які повинні допомагати просуванню людей до виходів та не допускати виникнення паніки.

Якщо неможливо використати шляхи евакуації, що ведуть безпосередньо з будівлі надвір, здійснюють виведення людей до безпечних місць та вводять засоби гасіння для захисту шляхів евакуації від подальшого розповсюдження вогню та диму. В цих умовах для евакуації людей використовують зовнішні переходи через балкони та лоджії, що ведуть до суміжних секцій, з поверха на поверх зовнішніми сходами, що ведуть з балкона на балкон, на покрівлю будівлі, що горить, або прилягає до неї, різні допоміжні приміщення із самостійними виходами та ін.

Під час пошуку людей у задимлених приміщеннях необхідно ретельно перевірити все приміщення.

Особливу увагу приділяють приміщенням на поверсі, що горить, та вищерозташованих поверхах, а також заблокованим кабінам ліфтів. Щоб запобігти повторним оглядам одних і тих же приміщень, на входних дверях до цих приміщень після перевірки роблять позначки.

При застосуванні висувних пожежних драбин їх можна встановлювати на плоскі дахи будівель, які прилягають до тих, що горять, а штурмові драбини, якщо необхідно, підвішують послідовно одна за одною “ланцюжком”, починаючи з верхівки висувної або автодрабини. З цією метою для більшої стійкості використовують штурмові драбини з двома гаками.

Людей, яких спускають з висоти, обов`язково страхують за допомогою рятувальних мотузок.  

Під час масового рятування людей із будівель підвищеної поверховості можуть використовувати саморятувальники (малюнок № 4).

                                                      Мал. № 1 Комплект рятувального спорядження КРС

Призначений для індивідуальної евакуації   людей з квартир та офісів.

         Техничні характеристики: вага – 2,5 кг, висота спуску         від   15 до 30 м

На підйом ланки ГДЗС із 3 чоловік і виносу потерпілого масою 80 кг із 14 поверху потрібен  час, зазначений в таблиці.

Спосіб виносу потерпілого

                 Час

«За руки - ноги» або за допомогою підручних засобів (брезента і т.п.)

15 хв

«Хрестовина»

22 хв

Одночасно з проведенням рятувальних робіт необхідно вживати заходи щодо запобігання розповсюдженню вогню та диму на шляхах евакуації, а також щодо видалення диму та зниження температури у коридорах та на сходових клітках, де ведуться рятувальні роботи.

З цією метою використовують пожежні крани, стаціонарні системи гасіння пожеж та димовидалення. У деяких випадках (за відсутністю або зіпсованістю систем димовидаляння), щоб видалити дим, використовують димососи, пожежні автомобілі димовидалення.

2.3. Оперативні дії з гасіння пожеж. Для успішного проведення рятувальних робіт та гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості у всіх випадках створюється оперативний штаб.

Оперативні ділянки під час гасіння пожеж у будівлях підвищеної поверховості утворюють з боку сходової клітки, з кожного боку периметра будівлі, на даху будівлі, що горить, у прибудовах та стилобатних частинах будівлі.

При гасінні пожеж у верхній зоні будівель підвищеної поверховості виникає необхідність подачі вогнегасник засобів та прокладання рукавних ліній до верхніх поверхів.

При неможливості використання ПК, застосовують також сухотруби для подачі води пожежними автомобілями. Прокладання рукавних ліній до верхніх поверхів здійснюють за допомогою рукавів підвищеної міцності, як правило, використовують нові рукава.

Враховуючи, що драбини не завжди можуть достати до верхніх поверхів будівлі, а внутрішні сходи можуть бути задимленими, найбільш надійним засобом є прокладання рукавних ліній за допомогою рятувальних мотузок або зі скаток зверху вниз із зовнішнього боку будівлі. 

Закріплення рукавних ліній, які прокладені із зовнішнього боку будівлі на висоту 13 поверху та вище, здійснюють за конструкції  з допомогою рукавних затримок із розрахунку дві затримки на кожний рукав. Для контролю за рукавними лініями на кожний рукав, прокладений вертикально, призначають одного пожежного  із резервним рукавом.

Здійснюючи подачу води до верхніх поверхів БПП, доцільно прокладати магістральну лінію та встановлювати розгалуження на 1-2 поверсі нижче від місця пожежі, а для спуску води з неї після гасіння біля будівлі ставлять друге розгалуження, один із штуцерів якого залишають вільним.

Щоб ліквідувати горіння, як правило застосовують воду, розчини змочувачів, порошкові суміші та пінні засоби. Для гасіння пожеж першочергово використовують стволи РСК-50, які подають від внутрішніх протипожежних водопроводів, а під час розвинених пожеж можуть застосовуватись більш потужні стволи (наприклад лафетний ствол з АД, АКП).

Стволи в середину будівлі вводяться за допомогою ланок та відділень ГДЗС, в першу чергу, щоб захистити шляхи евакуації та рятування людей. Кількість стволів визначається виходячи з числа приміщень, що горять, площі горіння. 

У зв`язку зі складностями забезпечення необхідних витрат води на гасіння, особливо на верхніх поверхах будівель, необхідно використовувати перекривні стволи та здійснювати швидке їх маневрування в процесі гасіння пожежі.  

Разом з гасінням вводять стволи на захист верхнього та нижнього поверхів у місця можливого розповсюдження вогню, а також у суміжні секції на поверсі, що горить.

ВИСНОВОК: Таким чином, у 2-му питанні ми розглянули особливості розвідки, рятування людей та гасіння пожежі у будівлях підвищеної поверховості.

3.  Вимоги безпеки праці під час гасіння пожеж

При ліквідації горіння в будівлях і спорудах за необхідності перед гасінням вживаються заходи щодо:

  •  перекриття заглушок на газопроводі;
  •  відключення подачі електроенергії;
  •  зниження температури і видалення диму з приміщення;
  •  охолодження виявлених балонів з газом і їх евакуації під прикриттям водяних струменів.

Забороняється під час гасіння пожежі використовувати вантажні та пасажирські ліфти для піднімання особового складу і ПТО. Допускається використання тільки ліфтів, спеціально передбачених для цих цілей у будівлях підвищеної поверховості.

Вимоги до оперативної роботи особового складу по розбиранню конструкцій, рятуванню людей, роботі в задимленому середовищу, гасінні на висотах ті ж що і при гасінні пожеж на поверхах будівель.

ВИСНОВОК: Отже, в 3-му питанні ми нагадали загальні вимоги безпеки праці, а також вивчили особливості заходів безпеки праці, яких необхідно дотримуватись при виконанні оперативних завдань в будівля підвищеної поверховості.

Контрольні питання:

1. Яка обстановка виникає при пожежах в будівлях підвищеної поверховості?

2. Назвіть які протипожежні системи влаштовуються в будівлях підвищеної поверховості та способи приведення їх в дію?

3. Які питання необхідно з’ясувати для оцінки оперативної обстановки ?

4. Назвіть які особливості проведення розвідки при пожежах в будівлях підвищеної поверховості?

Домашнє завдання:

1. Наказ МНС України від 07.02.2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (Частина ІІ)”. – ст. 183 - 186.

2 .Наказ МНС України від 07.05.2007 № 312 „Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України” (Частина перша для підрозділів державної пожежної охорони). – ст.5.5.1.- 5.10.1.

3. Клюс П.П., Пожежна тактика. – Харків: Основа, 1998.  – с. 267-279.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31594. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ КРОВІ 82 KB
  Численні форми патології і реактивні зміни в системі крові умовно можна обєднати у 5ть груп. Типові форми патології і реактивних змін загального обєму співвідношення плазми і формених елементів крові. Типові форми патології зсідаючої та протизсідаючої систем крові порушення гемостазу.
31595. ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ 85.5 KB
  Класифікація недостатності травлення: За масштабами порушення: а загальна тотальна порушення засвоєння всіх видів поживних речовин і б селективна парціальна порушення засвоєння окремих класів поживних речовин. інфекційного походження вплив бактерій бактеріальних токсинів вірусів найпростіших гельмінтів обумовлену дією фізичних факторів травми гостра променева хвороба повязану із дією хімічних агентів отруєння неорганічними і органічними речовинами дисрегуляційну різні види порушення нервової і гуморальної...
31596. ПОРУШЕННЯ БІЛКОВОГО та ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНІВ 80.5 KB
  Порушення білкового обміну проявляється розвитком білкової недостатності яка може обумовлюватися: 1 Аліментарними причинами. 2 Порушенням біосинтезу білка. 3 Порушенням проміжного обміну амінокислот.
31597. ПОРУШЕННЯ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 85.5 KB
  Порушення відчуттів і сприйняття подразнень із зовнішнього середовища. Порушення зорової сенсорної системи зона кори навколо шпорної борозни sulcus clcrinus. Ушкодження зорового аналізатора письмової мови ІІ сигнальна система gyrus ngulris lobulus prietlis inferior супроводжується виникненням алексії порушення здатності читати та розуміти написане.
31598. ПОРУШЕННЯ ГЕМОСТАЗУ. Тромбоцитопенії 83 KB
  2 Тромбоцитопенії повязані із посиленим руйнуванням тромбоцитів: а імунне ушкодження обумовлене антитромбоцитарними антитілами на власні компоненти кровяних пластинок чи на лікарські препарати адсорбовані на тромбоцитах розвиток ідіопатичної тромбоцитопеничної пурпури хвороби Верльгофа; б гіперспленізм гіперфункція селезінки що супроводжується підвищенням фагоцитарної активності фіксованих макрофагів які фагоцитують усі формені елементи крові у тому числі і тромбоцити; в механічне ушкодження тромбоцитів часто виникає при...
31599. ПОРУШЕННЯ ГЕМОСТАЗУ. Система гемостазу 76.5 KB
  За нормальних умов кров перебуває в рідкому агрегатному стані що забезпечується системою РАСК умовна назва від перших літер слів: рідкий агрегатний стан крові яка обумовлюється: 1 Впливом простацикліну який синтезується ендотеліоцитами із арахідонової кислоти під дією циклоксигенази ЦОГ і простациклінсинтетази ПЦС попереджує адгезію тромбоцитів до судинної стінки має виражений антиагрегантний вплив. 2 Впливом оксиду азоту NO який синтезується ендотеліоцитами із Lаргініну під впливом NOсинтетази дифундує у м‘язову оболонку...
31600. ПОРУШЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБМІНУ. ГОЛОДУВАННЯ 71.5 KB
  Енергетичний обмін – це складний біохімічний процес обміну речовин, в якому задіяний каскад біохімічних реакцій, в результаті яких енергія, закладена в структурі вуглеводів, білків, жирів, які надходять в організм, акумулюється в макроергічних зв‘язках особливих хімічних сполук, зокрема, АТФ.
31601. ПОРУШЕННЯ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ 80.5 KB
  Характерні: а високий рівень холестерину і ТГ у плазмі; б ксантелазми ліктьові і колінні ксантоми жовтуватокоричневі відкладення ліпідів у шкірі долонних ліній і в місцях тиску кілець; в атеросклероз коронарних артерій периферичних судин і судин мозку; в ожиріння цукровий діабет гіпотиреоз. Клінічно проявляються: а загальним ожирінням б ожирінням печінки в цукровим діабетом г хронічними захворювання нирок д органними ангіопатіями є жировими відкладеннями в сітківці. 4 Гормональні порушення хвороби обміну...
31602. ПАТОЛОГІЧНА ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ПОРУШЕННЯ СЕНСОРНОЇ ФУНКЦІЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 93.5 KB
  Екстралемнісковий шлях проводить больову чутливість пізня глибока і вісцеральна біль. На відміну від двох попередніх є багатонейронним і філогенетично більш давній. Біль неприємне сенсорне і емоційне відчуття повязане із загрозою або самим ушкодженням тканин. Особливості болю як виду чутливості: 1 Біль дає мало інформації про навколишній світ проте інформує про небезпеку яка може виникнути або уже виникла внаслідок дії ушкоджуючих факторів захисна функція болю.