78548

Жива природа

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Когнітивні рівні Конкретизовані навчальні цілі Перелік завдань –запитань які забезпечують досягнення конкретних цілей Навчальне методичне забезпечення Знання формулює визначення поняття природа; знає що таке жива і нежива природа; називає основні 5 царств живої природи...

Украинкский

2015-02-08

184.5 KB

1 чел.

Тема.   Жива природа

Загальнопізнавальні цілі:

  •  продовжити формування поняття «природа», вчити розрізняти природу живу і неживу;
  •  ознайомити учнів з характерними особливостями живих організмів;
  •  розвивати навички дослідницької діяльності та спостереження, пізнавальну активність учнів;
  •  виховувати любов до всього живого, викликати у дітей бажання оберігати та примножувати живу природу.

Когнітивні рівні

Конкретизовані навчальні цілі

Перелік завдань –запитань, які забезпечують досягнення  конкретних цілей

Навчальне методичне забезпече-ння

Знання

  •  формулює визначення поняття «природа»;
  •  знає що таке жива і нежива природа;
  •  називає основні 5 царств живої природи;

Що таке природа?

Що ми відносимо до живої та неживої природи?

Які класи має жива природа?

Розуміння

  •  пояснює,  які основні ознаки має жива природа;
  •  розпізнає тваринний та рослинний світ за певними ознаками;
  •  Назвати предмети, що відносяться до неживої природи;
  •  Розповісти про основні ознаки живої природи

Робота з підручником

Застосування

  •  вміє віднести певну живу істоту до однієї із груп;
  •  моделює і будує ланцюг живлення живих організмів; 
  •  може за характерними ознаками відрізнити комах, земноводних, плазунів.
  •  
  •  розкажіть про характерні ознаки кожної із груп живої природи;
  •  побудуйте ланцюги живлення;
  •  визначіть, які тварини до якого класу належать.

Робота з таблицями, малюнками

Аналіз

Характеризує кожну групу живих організмів за характерними ознаками

Виконання тестових завдань

Картки із завданням для кожного учня

Синтез

Висловлює оцінні судження щодо збереження та примноження природи рідного краю;

  •  поясніть з якою метою створюються заповідники;
  •  яке ваше ставлення  щодо збереження природи;

Оцінювання

Складає усну розповідь про живу природу своєї місцевості.

Складіть усну розповідь про природу Уманщини та Черкащини.

                                  

ХІД  УРОКУ

План уроку

  1.  Повторення вивченого про живу і неживу природу.
  2.  Розповідь вчителя та презентація про живу природу.
  3.  Самостійне читання учнями статті підручника.
  4.  Виконання тесту (з метою усвідомлення  понять «жива  та нежива природа».)
  5.  Підведення підсумків уроку: записування вчителем на дошці коротких тез: «Ми сьогодні  дізнались про живу природу….»
  6.  Повідомлення домашнього завдання.

 І.  Організаційний  момент

       - Ось до класу всіх скликає

Голосистий наш дзвінок,

І ми радо поспішаєм

На цікавий наш урок!

ІІ. Актуалізація знань учнів.

  1.  Фронтальне опитування.
  •  Що таке природа?
  •  Яка буває природа?
  •  Яку природу ми називаємо живою, неживою?
  •  Які живі організми ви знаєте?(вказати групи)
  •  Розкажіть про основні відмінності живої і неживої природи.

2.     Перевірка виконання домашнього завдання у зошитах.

3.      Гра «Відгадай загадки»

                    Народжується, дихає, росте,

Спочатку повзає, а потім ходить кроком,

Навчається і світ цей пізнає,

Стає сильнішим і мудрішим  з кожним роком. ( Людина)

Все від нього навкруги

Набирається снаги.

Тільки ранок настає,

Виглянь у віконце!

Всім воно життя дає,                           

Променисте...( Сонце)

Напроти бабусі сидить дід у кожусі,

біля печі гріється, без водички вмиється. (Кіт).

Уночі гуляє, а вдень спочиває,

має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

Летить – пищить, сяде – мовчить.

Хто його вбє, той кров свою проллє. (Комар)

У хатах прозорих всі вони живуть, можеш ти їх бачить,

та не можеш чуть. (Риби)

Повзе і хату за собою везе. (Равлик)

Літає крилами, висить догори лапками. (Кажан)

Прийшов він з довгим віником на бесіду із півником.

Схопив півня на обід та й замів мітлою слід. (Лис)

Квітка ця на сонце схожа,                                                                   

На олію вона гожа,

Жовті пелюсточки має,

Їх до сонця повертає. (Соняшник)

В сукні зеленій стою цілий рік:

Сонечко світить, чи падає сніг.

Голок багато в ґадзівстві тримаю,

Тільки не шию і не вишиваю.  (Ялинка)

  •  Чи всі слова відгадки відносяться до живої природи?  Доведи свою думку.

Сторінка для допитливих.  Цікаве про тварин.

  •  Найбільша риба прісних водойм – сом.
  •  Найкращим стрибуном є прудка жаба. Вона стрибає на 2 метри в довжину та на 1 метр у висоту і зустрічається лише у передгір’ях Закарпаття, в світлих листяних лісах.
  •  Найбільша ящірка з усіх, що зустрічається в Україні – жовтобрюх. Вона схожа на змію, бо не має ніг. Довжина її сягає одного метра, з якого половина припадає на хвіст.
  •  Найнебезпечнішою з комах є муха, бо, сідаючи на різні нечистоти, переносить такі тяжкі хвороби, як холера, черевний тиф, дизентерія.
  •  Найвищим птахом в Україні є журавель сірий. Висота його сягає 120 сантиметрів, а маса – 7 кілограмів.
  •  Комах на планеті Земля у 250 мільйонів разів більше ніж людей.
  •  Сойка у мішечку, який знаходиться під язиком може перенести за один раз від 5 до 10 жолудів. 

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

Демонстрація ілюстрацій живих організмів ( людина, тварини, рослини, гриби, бактерії, віруси)

- Чим суттєво відрізняється людина від тварин?

     - Які живі організми можуть розмовляти?

ІV. Робота над вивченням нового матеріалу

  1.  Робота в групах

Захист дитячих проектів про різні групи живих організмів.

  1.  Робота в малих групах за картками.

1 картка: Муха, оса, комар, джміль – це …, тому що…

2 картка: Журавель, горобець, синичка, курка – це…, тому що …

3 картка: Ведмідь, білка, борсук, вовк, коза – це …, тому що…

4 картка: Окунь, оселедець, сом, салака – це…, тому що…

(Доповідають спікери груп).

ІV. Усвідомлення нового матеріалу

  1.  Практична робота

Прочитайте статтю підручника

  •  Ми знаємо, що до живої природи належать рослини і тварини. Вчені визначили 5 царств живих організмів. На які царства поділяють усі живі  організми ми дізнаємося із джерела знань – книги. ( ст. 75, 1,2 абзаци)
    •  Назвіть п’ять царств живих організмів. (Рослини, тварини, гриби, віруси, дробянки.)

Виконайте практичну роботу в зошиті.

2. Робота із  зошитом.

- Людина – частина живої природи.  Давайте пригадаємо, що відноситься до живої природи.  В цьому нам допоможуть наші робочі зошити.

*  ст. 22 завдання  №1

- Назвіть, що на цьому малюнку відноситься до живої природи?

( Яблуко, равлик, гриби, метелик, трава, квіти, дерева, пташка, людина).

- А чому  ми відносимо до живої природи  рослин і тварин?

( Бо вони народжуються, ростуть, живляться, дихають, дають потомство)

Фізкультхвилинка( діти співають пісню, імітують рухи)

Негадано, нечувано

Бувають же дива,

Коли під теплим сонечком

Природа ожива.

                У лісі все прокинулось,

                Природа вже не спить.

                Танцює вся галявина

                У цю казкову мить.

У лісі на галявині

Кружляє хоровод.

В природі, як у казочці

Не можна без пригод.

  •  Робота в малих групах (4-5 уч.) з використанням технології «Мікрофон». (Про результати роботи доповідають спікери груп). 

З дидактичного матеріалу, що знаходиться в коробочках, виділити об’єкти живої, неживої природи та плоди праці людини.

Дидактичний матеріал для першої групи:

Жолудь, камінь, кам’яне вугілля, олівець, крейда, яблуко, гайка, пісок, вода.

Завдання:

Виділити об’єкти неживої природи.

Дидактичний матеріал для другої групи:

Шишка, жолудь, квасоля, ґрунт, пластилін, галька, листок, кукурудза, гумка, калина.

Завдання:

Виділити об’єкти живої природи.

Дидактичний матеріал для третьої групи:

Каштан, цукерка, іграшка, крилатки клена, ключ, шнурок, горіх.

Завдання:

Виділити плоди праці людини.

Дидактичний матеріал для четвертої групи:

Пшениця, реп’яхи, жолудь, яблуко, плоди шипшини, шматочок цукру, шишка.

Завдання:

Виділити зайве, обґрунтувати свій вибір.

  •  Узагальнення роботи учнів.

  •  Порівняти тварин різних видів (Робота в малих групах за картками з малюнками тварин. Результати досліджень доповідають віце-спікери груп). 

Перша група:

Порівняти дятлів: чорного і великого строкатого.

Друга група:

Порівняти лелек: білого і чорного.

Третя група:

Порівняти їжаків: звичайного і вухастого.

Четверта група:

Порівняти ведмедів: білого і бурого.

 

4.  Розповідь вчителя. Перегляд презентації «Жива природа»

V.  Закріплення та осмислення знань.

     Бесіда.

  •  Яку тему ми вивчаємо сьогодні?
  •  Доведіть, що людина – це частина живої природи.
  •  Які групи живих організмів ми називаємо дроб’янками?
  •  У чому полягають особливості звірів, птахів, риб?
  •  Чому такий різноманітний тваринний світ?
  •  Які листяні та хвойні рослини ростуть у нашій місцевості?
  •  Назвіть спільні ознаки рослин і тварин?    
  •  Які звірі населяють ліси України?
  •  Які риби водяться у річках і ставках Уманщини?
  •  На які групи поділяються тварини?
  •  Для чого потрібно оберігати природу?

VII. Узагальнення та систематизація знань.

       Робота в зошитах:

  •   завдання на с. 22.

Тестування

  1.  До живої природи відносяться:

а) сонце;       б)гриби;     в)зорі

  1.  Всі живі організми:

        а) живляться; б)думають;  в) плавають

  1.  Характерною ознакою риб є:

а)хвіст;   б)луска;   в) шерсть

  1.  Тіло звірів вкрите:

а) пір’ям;  б)шерстю;  в) колючками

  1.  Рослинам для росту потрібно:

а) світло; б)місяць; в) молоко

  1.  Дроб’янки за розмірами:

а)великі;  б)маленькі; в) дуже маленькі  

  1.  Людина особлива тим, що:

а)говорить; б)росте; в) живиться.

Перевірка:  1 – б, 2 – а, 3 – б; 4 – б, 5 – а, 6 – в, 7 – а.

ІХ. Підсумки уроку

X. Домашнє завдання

1.Опрацювати статті підручника (с. 74 - 75).

2.Звернути увагу на рубрики «Перевір себе», «Поміркуй», виконати практичні завдання на с. 75.

3.Закінчити виконання завдань на с. 22 зошита.

4.Творче завдання: підготувати ілюстративний матеріал про живу природу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73998. Великая Отечественная война: крупнейшие военные операции 1941 – 1945 годов 21.99 KB
  Великой Отечественной войне первоначальный ход военных действий сложился крайне неблагоприятно для СССР. Суворовым идея неподготовленности СССР к войне оборонительной ввиду подготовки его к войне наступательной иными словами воскрешение еще Гитлером выдвинутой концепции превентивной вынужденной войны с целью обезопасить себя от нападения Красной Армии. Таким образом Советский Союз в упорной борьбе сумел одержать победу в Великой Отечественной и разделить успех с союзниками по антигитлеровской коалиции во II мировой войне. Полководческое...
73999. Деятельность тыла в Великой Отечественной войне. Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны 17.77 KB
  Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны. Благодаря высокому уровню централизации государственного хозяйства в первые же месяцы войны удалось обеспечить его перестройку на военномобилизационный лад. Успех во многом определялся удачной организацией управления страной в условиях войны: при всех своих издержках советская система как раз и была предназначена для действия в условиях чрезвычайных обстоятельств для быстрой и решительной мобилизации имеющихся ресурсов и их перераспределения в соответствии с первоочередными...
74000. СССР во 2-й половине 50 - 1-й половине 80-х гг. XX в. От попыток либерализации к всеобщему кризису 22.46 KB
  Первые послевоенные годы принесли мало изменений в функционирование политической системы СССР. Будучи отражением реальной потребности в мобилизации сил для быстрого завершения восстановительных работ централизация в то же время подошла к своему пределу за которым она теряла всякую эффективность что отчетливо проявилось в нарастании кризисных явлений во всех сферах жизни СССР в начале 50х гг. Все это подводило руководящие круги СССР к осознанию необходимости преобразований.
74001. Основные направления и этапы внешней политики СССР в годы «холодной войны» 19.09 KB
  Основные направления и этапы внешней политики СССР в годы холодной войны. Победа СССР в войне значительно изменило его международное положение. СССР принял участие в создании ООН где ему было определено место одного из постоянных членов Совета безопасности.президент США сформулировал доктрину Трумена меры против экспансии СССР.
74002. Перестройка 1985 – 1990 годов 22.31 KB
  Именно эти меры положили начало развалу политической системы СССР поскольку именно партийная вертикаль обеспечивала реальное функционирование политической системы; советские органы были властью сугубо номинальной а потому оказались не готовы к выполнению возложенных на них полномочий. когда оппозиции удалось добиться отмены 6й статьи Конституции СССР закрепляющей особую роль КПСС в государственной системе СССР и внушительного представительства в ряде...
74003. Становление новой российской государственности в 1990-е годах 18.55 KB
  Распавшийся Советский Союз оставил весьма сложное наследство России в виде экономического кризиса всеобщего социального недовольства и наконец отсутствия реальной российской государственности. В условиях краха умеренной и консервативной моделей периода перестройки вполне естественной была победа весьма радикальной для России концепции демократического либеральнорыночного государства с ориентацией на западные страны. В принципе основные направления реформ к моменту их осуществления в России были уже испытаны в ряде государств Восточной...
74004. Основные этапы развития исторической науки в России XVIII – начале XX веков 20.07 KB
  Главною заслугою Миллера было собирание материалов по русской истории; его рукописи так наз. И исследования Миллера имели значение он был одним из первых ученых заинтересовавшихся позднейшими эпохами нашей истории им посвящены его труды: Опыт новейшей истории России и Известие о дворянах Российских. видное место трудами по русской истории занял и М.
74005. Основные этапы развития советской исторической науки 23.2 KB
  Начало новому этапу в развитии марксистской исторической мысли положили труды В. И. Ленина. Особенно большое значение для И. имела разработка Лениным теоретико-методологических основ общественных наук (в том числе исторической науки)...
74006. Влияние колониальной эксплуатации на традиционное общество в Индии в XIX – начале ХХ веках 23.77 KB
  Влияние колониальной эксплуатации на традиционное общество в Индии в XIX – начале ХХ вв. Заключительным этапом средневековой истории Индии стало возвышение на ее севере в начале XVI в. Власть моголов в Индии укрепилась в годы полувекового правления Акбара 14521605 завоевавшего Бенгалию а вместе с ними и выход к морю. Таким образом в Индии XVIXVII вв.