78556

Роль позашкільної роботи з української мови у процесі розвитку творчих здібностей учнів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Учні повинні знати: 8 клас знати творчість поетів фольклористів етнографів краєзнавців; знати історію вірувань релігій; знати історію нищення самобутності українців; знати походження української мови; знати традиційні місця ярмарків брати участь у них; знати державні символи України.

Украинкский

2015-02-08

168 KB

0 чел.

Роль позашкільної роботи з української мови, у процесі розвитку творчих здібностей учнів

Позашкільна робота з української мови - важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і це є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.

Під позашкільною роботою переважна більшість учителів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів.

Завданням позашкільної роботи є: збагачення й розширення знань учнів із рідної мови, створення інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, дружби.

Уміло й цікаво проведені позашкільні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства нашої мови, її фразеології; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток української мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

Позашкільна робота з мови будується з урахуванням основних загально дидактичних принципів: на кожному позаурочному занятті в нерозривній єдності реалізуються освітні й виховні завдання; усі відомості про мову розглядаються і з'ясовуються відповідно до положень сучасного мовознавства, чим забезпечується принцип науковості; явища і факти, що аналізуються в процесі позашкільної роботи, мають відповідати віковим можливостям учнів, принцип доступності тісно пов'язаний із принципом усвідомлення знань; позашкільна робота враховує вимоги розвиваючого навчання: формуються навички спостереження й аналізу мовних явищ і фактів, уміння самостійно працювати з доступною мовознавчою літературою, складати анотації, реферати. Особлива увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів: на писання творів, випуск газет, журналів, оформлення альбомів тощо.

У позашкільній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель повинен враховувати ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах. Одночасно позашкільні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках (наприклад народознавчі свята), до участі у факультативних заняттях. У позашкільній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словниковий запас, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позашкільній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили. Дійсно, це не треба доводити, бо саме учні початкового рівня знань розкриваються з іншого боку на таких заходах.

Проте одночасно позашкільна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме: врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять, взаємозв'язок позашкільної роботи і класних занять, добровільність, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позашкільної роботи, що дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також залежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позашкільної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, не передбачені обов'язковою програмою.

У зміст позашкільної роботи входять найрізноманітніші питання - загальні відомості про мову, питання лексики, фразеології; ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження прізвищ, імен, географічних назв, топоніміка селища, району, області, аналіз діалектних особливостей у мові жителів даної місцевості; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

У старших класах позашкільна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників класиків і митців слова. Але всі діти дуже полюбляють брати участь у різних виставах, де розкривають свої творчі (акторські) здібності.

Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позашкільній роботі спиратися на обов'язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позашкільній роботі, як вона розширить знання учнів, допоможе збагатити їх словник, удосконалити мовні навички, як сприятиме розвитку усного мовлення. Обсяг такого матеріалу регулює сам учитель. Добираючи тематику позашкільної роботи, він враховує, по-перше, інтереси самих учнів, по-друге, їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість теми для навчання, удосконалення культури мовлення, виховання учнів.

Позашкільна робота з мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року (мовні гуртки), та епізодичну - заходи, що проводяться один-два рази на рік (вистави).

До систематичних форм позашкільної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів , мови в школі, олімпіад тощо.

Удосконалення змісту роботи передбачає урізноманітнення, пошук ефективних форм, видів занять.

У позашкільній роботі практикують проведення мовних вечорів.

Найчастіше мовний вечір проводиться як самостійний вид позашкільної роботи, присвячується важливим мовним проблемам або приурочується до знаменних дат. Тоді його організовують широко, до участі в ньому залучають учнів відповідних класів, учителів-словесників, зал святково оформляють, учні готують спеціальний номер стінгазети, виставку наочності, виготовленої учнями, демонструють кращі учнівські зошити з творчими роботами, альбоми тощо. Тематика мовних вечорів може бути найрізноманітніша.

Мовні конференції проводять один або два рази на рік, мета їх - популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. Тематика мовних конференцій зумовлюється інтересами та запитами учнів.

Закінчується конференція читанням уривків кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.

Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності.

До масових форм позашкільної роботи з мови належить також організація і проведення тижнів мови.

Тиждень мови краще проводити в листопаді або в березні, а підготовку здійснювати протягом усього року. При цьому результати будуть кращими за умов, якщо готуватися будуть учні під керівництвом учителів мови школи. Учитель разом з учнями-активістами добирає потрібний матеріал, виготовляє таблиці, плакати, альбоми, макети, готує магнітофонні записи тощо. Комісія по проведенню тижня мови складає програму й затверджує її, визначає відповідальних за окремі заходи. Усю підготовчу роботу - затвердження складу комісії, програми тижня мови, обов'язки кожного члена комісії - треба розпочинати заздалегідь, ще на початку року, тоді ж складають оголошення й основні питання, вивчення яких буде своєрідною перепусткою на це шкільне свято.

Під час проведення тижня мови можна провести такі конкурси: на кращого декламатора творів, на добір слів-синонімів; на кращий твір; на грамотність; на кращий зошит; вікторини: "Чи знаєш ти мову?", "Люби і знай свою мову". Серед інших завдань для мовних конкурсів можуть бути вправи на пояснення правопису слів, на вживання слова в прямому й переносному значеннях тощо.

Великий інтерес у школярів викликає участь у мовних олімпіадах, що проводяться в масштабах школи, міста, району, області . Для кожного туру журі розробляє план проведення олімпіади і визначає її зміст. Зміст і складність завдань визначаються як програмовим матеріалом, що вивчався на уроках, так і тим матеріалом, який зорієнтований на загальний мовний розвиток учнів.

У завдання олімпіади включають творчі роботи (твори, перекази залежно від віку учасників), запитання з різних розділів шкільного курсу мови, виконання різних практичних завдань: поставити наголос у словах, утворити нові слова від поданих, визначити твірну основу, виділити слова з переносним значенням, дібрати синоніми, фразеологізми відповідної групи, замінити дані словосполучення синонімічними, виправити порядок слів у поданих реченнях, дібрати відповідні синонімічні варіанти синтаксичних конструкцій, відредагувати текст тощо.

Але для того, щоб позакласні заходи були корисними, цікавими та повчальними вашій увазі пропоную проект факультативного курсу «Українське народознавство  в умовах полікультурного суспільства» для учнів 8-11 класів.

Пояснювальна записка

Народознавство - це наука про націю, людину у її зв'язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.

Процес формування особистості засобами народознавства являє собою взаємозв'язану діяльність вчителів і учнів у розвитку моральних почуттів і рис поведінки, а саме любов до Батьківщини, відданість їй, активну працю на благо Вітчизни, примноження трудових традицій, звичаїв   народу,   дбайливе   ставлення    до   історичних   пам'яток,   традицій, обрядів.

Проблема  вивчення   народознавства  вимагає  найпильнішої уваги  до себе не тільки з боку педагогів, але й всього суспільства. Тут йдеться про виховання юної зміни, про моральний світ майбутніх поколінь.

Діти повинні відчути себе не на словах, а на ділі спадкоємцями духовних скарбів народу! К.Г.Стеценко - український композитор, доводив, що красу, як вічну правду життя, для розвитку в дітях художнього почуття,   ми   повинні   черпати   у "великій   скарбниці   української   народної творчості".

Уроки народознавства приваблюють учнів. Діти - творці всіх заходів;   вони   знайомляться   з давніми   обрядами,     звичаями,   традиціями нашого народу.

Найголовніше - це те, що діти збагачують душу і серце високими думками   і   глибокими    почуттями   -   вірності   батьківській   хаті,   маминій пісні, рідній землі. Батьківщині.

Виховання учнів засобами народознавства відбувається під час вивчення основ наук (історія, географія, мова, література, біологія, музика й співи, малювання, трудове навчання). На таких уроках учитель знаходить прийоми і засоби прилучення учнів до народних джерел, органічно поєднує навчальний матеріал підручника з місцевим краєзнавчим. Це сприяє кращому засвоєнню знань з даного предмета.

Основна мета факультативного курсу «Українське народознавство  в умовах полікультурного суспільства» - формувати навчально-виховний процес так, щоб кожен учень добре знав свій народ, а в ньому пізнав себе.

Завдання курсу:

  •  дати ґрунтовні й систематичні знання про мову, історію, побут, обряди та звичаї, усну народну творчість як українців так і інших етносів;
  •  сформувати вміння й навички теоретичного й фактичного матеріалу;
  •  ознайомити з обрядами, звичаями, побутом, культурою тощо;
  •  створити правильні умови для відображення, розуміння й засвоєння учнями закономірностей навчального матеріалу;
  •  виховувати потребу вивчати українську мову, плекати повагу до неї, до історії, до пращурів, до інших національностей тощо.

Вивчення факультативного курсу «Українське народознавство  в умовах полікультурного суспільства» передбачено у 8-11 класах із розрахунком 17 навчальних годин (0,5 години на тиждень).

У результаті вивчення курсу

Учні повинні вміти:

8 клас

  •  мати уявлення про невідємні частини життя в Україні;
  •  мати поняття про громаду й громадське самоврядування, дозвілля, норми поведінки;
  •  уміти проводити екскурсії, присвячені українським стравам та національному одягу;
  •  виконувати новорічні привітання в народних стилях;
  •  уміти інсценізувати народні й сучасні обряди.

9 клас

  •  мати уявлення про кількість і географічне розселення українців, етнічний склад України, свого села;
  •  мати поняття про рушникарство, декоративний розпис та орнаменти;
  •  розуміти взаємозвязок мови з етносом, суспільством, культурою;
  •  брати участь у збиранні рушників, вишиванок тощо;
  •  мати елементарні навички мистецтва, живопису, графіки.

10 клас

  •  мати уявлення про характерні особливості УНТ;
  •  мати знання про найцінніші культурні скарби України;
  •  усвідомлювати значення незалежності держави;
  •  уміти готувати 12 різдвяних страв;
  •  уміти оригінально складати новорічні привітання, букети;
  •  володіти культурою мовлення.

11 клас

  •  усвідомлювати статус національного відродження в Україні;
  •  уміти пояснити своє світобачення, визначитись у виборі професії;
  •  розуміти  свою відповідальність перед державою;
  •  усвідомлювати участь своєї родини в долі України;
  •  уміти визначати національні цінності й пріоритети;
  •  уміти готувати їжу;
  •  уміти зображати господаря та господиню в святковій інсценівці;
  •  володіти літературною українською мовою;
  •  уміти співати народні пісні.

Учні повинні знати:

8 клас

  •  знати творчість поетів, фольклористів, етнографів, краєзнавців;
  •  знати історію вірувань, релігій;
  •  знати історію нищення самобутності українців;
  •  знати походження української мови;
  •  знати традиційні місця ярмарків, брати участь у них;
  •  знати державні символи України.

9 клас

  •  знати елементи весільного обряду в Україні та в своєму місті, селі;
  •  знати елементи сімейного побуту;
  •  знати музичні інструменти свого етнікосу;
  •  знати щедрівки та колядки;
  •  знати твори українського фольклору;
  •  знати народні символи України;
  •  знати історію прийняття і зміст Закону про державну мову в Україні.

10 клас

  •  знати причини еміграції українців за кордон;
  •  розумітися на мистецтві українського бароко;
  •  знати народні легенди;
  •  знати імена видатних українців;
  •  знати місце української мови серед інших мов світу;
  •  знати способи різдвяних гадань;
  •  підготувати реферат (презентацію)  про народні фольклорні скарби;
  •  знати тексти українських дум.

11 клас

  •  знати мовні обовязки громадян;
  •  знати стан сучасного села, міста, їх перспективи й проблеми розвитку;
  •  знати наукові теорії щодо шляху України до незалежності;
  •  знати правила поведінки гостя й господаря;
  •  зібрати місцевий фольклор та речі побуту;
  •  знати історичну долю свого народу.

Програма факультативу

  1.  Знати народ – знати його історію.

Народознавство є історичною наукою, тому що вивчає проблеми походження народу, місце даного народу серед інших, історичні етапи формування етнографічного терену, тобто воно характеризує народ у всьому комплексі його життя.

  1.   Знати народ – знати його духовну культуру

Дати знання з культури – це означає показати розвиток культурних цінностей та їхній вплив на життя суспільства й особистості в усіх основних сферах життєдіяльності людини, а також дати учням можливість осмислити факти духовної культури на нашій землі з погляду філософських уявлень. Це особливо необхідно для формування особистості в наш час, коли відродження та розвиток культури є умовною повноцінного життя як особистості, так і суспільства.

  1.  Знати народ – знати його УНТ

Фольклор – це першоджерело. У фольклорних творах відображено культурно-історичний шлях народу. Міфологія – коріння нашої духовності, вічна скарбниця знань про найбільш ранні етапи розвитку народу. Вивчаючи УНТ, учні сповнюються глибокої любові до життя, поваги до праці, теплоти серця. Характерно, що УНТ містить у собі переконливі моральні настанови, відображені у обрядах, міркуваннях, які впливають на емоційну сферу дитини, а тому запамятовуються на все життя.

  1.  Знати народ – знати його господарство

Значна роль належить господарству українців. Учні повинні знати різні види господарської діяльності: житло, ремесло, одяг, їжу  тощо. Одже, господарська діяльність – одна з найважливіших ланок у формуванні особистості.

  1.  Знати народ – знати сімейні звичаї, традиції та обряди

Від рівня духовної культури сімї залежить і рівень культури, вихованості дитини. Культура сімї  насамперед визначається тим, чи шанують батьки своїх предків, один одного, чи бережуть честь свого роду, родини. У народі кажуть: «Яка сімя, такий і я», «Яка сімя, такі й діти». Саме тут закладаються основи гуманності, корінь духовності, фундамент особистості людини. Діти повинні бути глибоко обізнані з сімейними традиціями, звичаями, святами, що сприяє  формуванню в них любові до батька й матері, бабусі й дідуся.

Настав, нарешті, час визначити істину: батьки – головні вихователі. Проблему родинного виховання на народних традиціях треба вважати найголовнішою в ідейно-моральному, культурному житті суспільства.

Знання сімейних обрядів та звичаїв готує дітей до сімейного життя.

  1.  Знати народ – знати його сучасне життя

Учні повинні усвідомлювати плин історії та місце в ній людини, своє місце як окремо взятої особистості. Вони повинні знати, що суспільство складається не з самих талантів та геніїв, а з усіх громадян держави. І те, як вони розбудовують свою Батьківщину, і визначає сучасність України.

8 клас

Кількість годин – 17 (0,5 г.  на тиждень), з них:

Лекційних занять – 6 г.

Семінарських занять – 4 г.

Практичних занять – 5 г.

Екскурсій – 2 г.

№ заняття

Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Види  занять

  1.  

1

Ми – українці. Краса й багатство рідного краю.

Лекція

  1.  

1

Державні символи України.

Семінар

  1.  

1

Походження нашої мови (інших мов). Назва нашої мови.

Лекція

  1.  

1

Говоримо українською. Формування етичних навичок спілкування в школі, на вулиці, громадських місцях, удома.

Семінар

  1.  

1

Перевіримо себе. Практичне заняття з метою перевірки мовної культури учнів.

Практичне заняття

  1.  

1

Дитячий фольклор (казки, легенди, приказки, колискові тощо).

Лекція

  1.  

1

Українські народні казки. Інсценування їх.

Практичне заняття

  1.  

1

Ярмарок. Із історії ярмарків. Міста – центри ярмарків і торгівлі.

Лекція

  1.  

1

Традиційні ярмарки нашого села, міста, краю. Участь школярів у ярмарках.

Практичне заняття

  1.  

1

Сучасне Новорічне свято нашої місцевості. Святкування Нового року різними культурами.

Семінар

  1.  

1

Інсценування новорічних обрядів.

Практичне заняття

  1.  

1

Світогляд українців. Вірування. Релігія.

Лекція

  1.  

1

Скарби бабусиної скрині (скрині, рушники, сорочки…).

Лекція

  1.  

1

Народна кулінарія українців (кримських татар, росіян, білорусів, греків, німців…). Повсякденні  та святкові страви.

Семінар

  1.  

1

Національні страви моєї країни, міста, села. Оформлення альбому (компютерної презентації) з рецептами страв.

Заочна екскурсія «країною страв»

  1.  

1

Національне вбрання мого народу.

Екскурсія до музею або заочний екскурс «країною одягу»

  1.  

1

До чого душа лежить. Оформлення реферату на вільну тему або презентації.

Підсумкове практичне заняття

9 клас

Кількість годин – 17 (0,5 г.  на тиждень), з них:

Лекційних занять – 7 г.

Семінарських занять – 3 г.

Практичних занять – 4 г.

Екскурсій – 2 г.

Захист проекту – 1 г.

№ заняття

Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Види  занять

  1.  

1

Моя держава. Кількість і  географічне розселення українців.

Лекція

  1.  

1

Формування української народності, нації.

Лекція

  1.  

1

Держава як найвища політична форма організації нації.

Лекція

  1.  

1

Етнічний склад населення України, нашого міста, села.

Лекція

  1.  

1

Весільні обряди в Україні, в нашому селі, місті.

Семінар

  1.  

1

Інсценівки весільних обрядів.

Практичне заняття

  1.  

1

Сімя, сімейний побут. Родинні взаємини.

Семінар

  1.  

1

Вертеп. Будова українського «Вертепу». Колядування з ним у окремих регіонах України.

Лекція

  1.  

1

Колядки та щедрівки.

Практичне заняття

  1.  

1

Рушникарство. Ознаки вишивки різних регіонів.

Лекція

  1.  

1

Вишиванка. Прикрашання вишивкою одягу. Зразки вишивок у різних народів.

Екскурс у історію

  1.  

1

Декоративний розпис та орнаментика.

Лекція

  1.  

1

Малювання писанок.

Практичне заняття

  1.  

1

Народні музичні інструменти мого народу.

Семінар

  1.  

1

Інтерєр української хати та його елементи. Особливості хати, її оздоблення.

Екскурсія до музею або заочний екскурс

  1.  

1

Житло мого народу колись.

Практичне заняття

  1.  

1

Народна символіка. Пошана до народної символіки свого народу.

Підсумкове заняття, захист проекту

10 клас

Кількість годин – 17 (0,5 г.  на тиждень), з них:

Лекційних занять – 7 г.

Семінарських занять – 4 г.

Практичних занять – 4 г.

Екскурсій – 2 г.

№ заняття

Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Види  занять

  1.  

1

Наші браття за кордоном. Причини еміграції українців. Сучасне розселення українців у ближніх державах.

Лекція

  1.  

1

Зв’язки діаспори з прабатьківщиною. Письменники діаспори.

Лекція

  1.  

1

Українська мова серед інших мов світу.

Семінар

  1.  

1

Культура мовлення. Взаємодія мов.

Лекція

  1.  

1

УНТ України. Особливості, жанрова система.

Семінар

  1.  

1

За різдвяним столом. Дванадцять ритуальних страв. Порядок куштування.

Лекція

  1.  

1

Складання новорічних привітань, виготовлення новорічних букетів.

Практичне заняття

  1.  

1

Українські легенди та перекази.

Лекція

  1.  

1

Підготовка до свята легенд.

Семінар

  1.  

1

Свято народної легенди.

Практичне заняття

  1.  

1

Українське бароко – одне з вершин європейського.

Лекція

  1.  

1

Скарби України. Шедеври української архітектури.

Заочна екскурсія

  1.  

1

Підготовка реферату або презентації на тему: «Скарби землі моєї».

Практичне заняття

  1.  

1

Науковий потенціал України.

Лекція

  1.  

1

Місце української культури у всесвітній культурі.

Семінар

  1.  

1

Славетні імена України.

Заочна екскурсія

  1.  

1

Талановиті люди України

Підсумкове практичне заняття

11 клас

Кількість годин – 17 (0,5 г.  на тиждень), з них:

Лекційних занять – 7 г.

Семінарських занять – 3 г.

Практичних занять – 5 г.

Екскурсій – 1 г.

Колоквіум – 1 г.

№ заняття

Кількість годин

Зміст навчального матеріалу

Види  занять

  1.  

1

Відродження й розвиток України в сучасних умовах. Письменники цієї доби.

Лекція

  1.  

1

Історична доля народу (українців, росіян, євреїв тощо).

Лекція

  1.  

1

Права, закони, обовязки громадянина України.

Семінар

  1.  

1

Україна – член всесвітніх організацій.

Лекція

  1.  

1

Моє місце на землі. Мої захоплення й вибір професії.

Практичне заняття

  1.  

1

Сучасне весілля в нашому районі, селі, місті.

Лекція

  1.  

1

Весілля в нашому домі.

Практичне заняття

  1.  

1

Взаємоповага та взаємодопомога в сімї.

Семінар

  1.  

1

Архітектурні зразки сучасних будівель України. Дизайн.

Лекція

  1.  

1

Приходьте до нас у гості. Правила прийому гостей. Правила поведінки в гостях.

Практичне заняття

  1.  

1

Застілля. Правила сервірування стола.

Практичне заняття

  1.  

1

Новий рік – свято сімейне. Святкування Нового року різними національностями. Різдво Христове. Святий вечір.

Заочний екскурс

  1.  

1

Сучасний одяг. Його призначення.

Лекція

  1.  

1

Шануймо батьків своїх. Стосунки між членами великого сімейства.

Семінар

  1.  

1

Проблеми розвитку сучасного міста, села.

Колоквіум

  1.  

1

Престиж мови. Мовні обовязки громадян.

Лекція

  1.  

1

Народознавче свято «Я – громадянин, я – особистість творча…».

Практичне заняття

 Примітка:

* Учитель може самостійно визначати види занять.

** Заочний екскурс (екскурсія) – учні самостійно підбирають матеріал по даній темі  (у вигляді презентації, слайд шоу, відео матеріалів, рефератів тощо).

*** Колоквіум – вид іспиту, який звичайно включає тільки частину обовязкового  матеріалу, також рід симпозіуму, наукова сесія, присвячена визначеній темі. Вирішення проблемних питань.

Перелік використаної та рекомендованої навчально-методичної літератури :

1.С.П. Павлюк, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчів. Українське народознавство: Навч. посібник.- Львів, 1994;

2.Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. - № 06. – 55с.

3.О.В.Король. Методика викладання українського народознавства в школі. – Київ, 1998;

4.Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах. – 2010. - № 05. – 26с.

5.Конституція України. – К.: Хрінком, 1996;

6.Постанова ВРУ «Про Рекомендації парламентських слухань «Про функціонування української мови в Україні» від 22.05.2003р. № 886-1 // Відом. Верховна Рада України. – 2003. - №38;

7.Постанова КМУ «Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки» від 02.10.2003 №1546;

8.Б.Антоненко-Давидович. Як ми говоримо. – К.: Видавн. Дім КМ «АСАйЕМІА», 1994;

9.А.А.Бурячок. Орфографічний словник української мови. – К.: Наук. думка, 2000;

10.Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», «Книга пам’яті України», 2000;

11.С.І. Головащук. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К.: Наук. думка, 2001;

12.С.І. Головащук. Словник-довідник із українського літературного слововживання. – УНВЦ «Рідна мова», 2000;

13.Д.Принчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Герпак. Словник-довідник з культури української мови /Між нар. фонд «Відродження». – Л.: Фенікс, 1996;

14.О.Д. Пономарів. Культура слова і мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002;

15.Тлумачний словник української мови. У 3-х томах. – К.: Аконіт, 2002;

16.І.П. Ющук. Практичний довідник з української мови. – К.: Рід. мова, 1998;

17.Освітні сайти мережі Інтернет;

18.П.Р. Ігнатенко. Народознавство у школі.

19.М.К. Дмитренко, Г.К. Дмитренко. Уроки з народознавство. – К., 2001;

20.Л.Ф. Вудвуд, І.М. Вудвуд. Українське народознавство. З батьківської криниці. – Д., 2000;

21.Журнал «Українська мова і література в школі». – 2009. - № 25. – 5с.

22.В.І. Щербина, О.В. Волкова, О.В. Романенко. Інтерактивні технології на уроках української літератури. – Х., 2005;

23.В.Т. Скуратівський. Дідух. – К.,2006;

24.И.И. Довгопол, Т.А. Ивакова. Современные образовательные  и педагогические технологии. – Симферополь, 2007.