78669

Программно-целевой метод управления

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Программноцелевой метод управления. Программноцелевой метод научнопрограммный и временной способ увязки планируемых целей с ресурсами. Программноцелевой метод в управлении ориентирован на достижение конечного результата в логике поэтапного действия: формирование дерева целей разработка адекватной исполняющей программы реализация управляющей программы. Ключевой идеей программноцелевого метода выступает матрица цель средство иерархическая структура строго сформулированных целей программных элементов каждый из которых служит...

Русский

2015-02-09

28 KB

1 чел.

67. Программно-целевой метод управления.

Программно-целевой метод - научно-программный и временной способ увязки планируемых целей с ресурсами.

Системный подход (синоним - системный анализ) - совокупность методологических средств, используемых для подготовки и обоснования решений по сложным проблемам политического, социального, экономического, научного, технического характера. Системный анализ располагает детализированными методами и процедурами, в то же время их применение часто основано на интуиции и качественных оценках.

Программно-целевой метод в управлении ориентирован на достижение конечного результата в логике поэтапного действия: формирование дерева целей, разработка адекватной исполняющей программы, реализация управляющей программы. Ключевой идеей программно-целевого метода выступает матрица "цель - средство" - иерархическая структура строго сформулированных целей - программных элементов, каждый из которых служит ступенью и средством решения проблемы.

ПРОГРАММНО-ЦЕЛЕВОЕ УПРАВЛЕНИЕ — управление, ориентирующееся на достижение конкретного конечного результата в решении определенной проблемы, развитии той или иной отрасли или региона и в заранее установленные сроки.

Основными принципами программно-целевого управления являются: ориентация на конечную цель, сквозное планирование объекта управления, принцип непрерывности. Программно-целевое управление предназначено для решения сложных проблем общественного производства, возникающих при реализации крупномасштабных народнохозяйственных, межотраслевых и межрегиональных целей с жесткими директивными сроками.

Основными этапами программно-целевого управления являются: формулировка цели программы; декомпозиция (расчленение) цели на отдельные задачи и мероприятия — формирование дерева целей и задач и оценка его элементов; обоснование альтернативных направлений (средств) достижения целей программы; оптимизация распределения ресурсов между отдельными ветвями дерева целей и темпов финансирования; изменение приоритетности отдельных целей программы или средств их достижения; адаптация целевой части программы к изменяющимся внешним условиям.

С усложнением задач развития и совершенствования производства роль программно-целевого управления возрастает. Принципы программно-целевого управления, разработка и осуществление комплексных целевых программ находят все большее распространение на всех уровнях управления — народном хозяйстве в целом, отраслях и регионах, объединениях и предприятиях.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22989. Віртуальна пам’ять. Мікропроцесор 80286 4.24 MB
  Мікропроцесор 80286 Як добре відомо процесор може безпосередньо працювати лише з тією інформацією яка записана в його оперативній пам’яті. Однак об’єм оперативної пам’яті у сучасних ЕОМ порівняно невеликий і часто виявляється недостатнім для розв’язання більшменш складних задач. Віртуальна організація пам’яті дає користувачеві практично необмежений об’єм пам’яті.
22990. Артикуляційна база мови 33 KB
  Робота органів мовлення тобто сукупність їх порухів при вимові певного звука називається артикуляцією від лат. excursio вибігання вилазка або приступ початковий рух органів мовлення підготовка органів мовлення до вимови звука. culmen вершина або витримка поло' ження органів мовлення в момент вимовляння звуків. recursio повернення або відступ повернення органів мовлення у вихідне положення.
22991. Будова мовного апарату і функції його найважливіших частин 36 KB
  Мовленнєвий апарат І порожнина рота; II глотка фаринкс; III порожнина носа; IV гортань; 1 трахея; 2 голосова зв'язка; 3 неправдива голосова зв'язка; 4 щитовидний хрящ; 5 персневидний хрящ; 6 під'язикова кістка; 7 надгортанник; 8 язик; 9 тверде піднебіння; 10 м'яке піднебіння. Верхній поверх надставна порожнина її ще називають надставною трубою до якої належать порожнини глотки фаринкс рота і носа. Коли м'яке піднебіння опущене порожнина рота змикається з порожниною носа і частина повітря проходить...
22992. Акустичний аспект вивчення звукової будови мови 30.5 KB
  Акустичний аспект вивчення звукової будови мови Акустика розрізняє в звуках силу висоту довготу і тембр. Сила звука залежить від амплітуди розмаху коливання: чим більша амплітуда тим звук сильніший. Так скажімо що сильніше ударити по струні то більшою буде й амплітуда коливання і відповідно сила звука. Висота звука залежить від частоти коливань за одиницю часу: чим більша частота коливань тим вищий звук.
22993. Типологія наголосу в мовознавстві 38 KB
  Типологія наголосу в мовознавстві Наголос виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів. Залежно від того з якою сегментною одиницею функціонально співвідноситься наголос розрізняють словесний тактовий фразовий логічний і емфатичний наголос. Словесний наголос буває динамічним музикальним і кількісним. Динамічний силовий експіраторний наголос виділення вимова одного із складів слова такту більшою силою тобто сильнішим видихом струменя повітря.
22994. Інтонація, основні складники, функції 32 KB
  Інтонація основні складники функції Інтонація рух зміна динаміка тну що супроводжує висловлювання ритмікомелодійний малюнокмовлення. Інтонація складається з мелодики інтенсивності пауз темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення від гр. pausa припинення перерва у звучанні зупинка в потоці мовлення.
22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.