78716

Контрольна робота – хімія

Контрольная

Химия и фармакология

Атомно-молекулярне вчення підсумок сучасної фізики хімії та природознавства провідною ідеєю якого є дискретність перервність будови речовини: уявлення про існування двох видів найдрібніших частинок речовини атомів і молекул; остаточно запроваджене в науковому світі лише на початку другої половини XIX ст.

Украинкский

2015-02-09

70 KB

0 чел.

Контрольна робота –хімія

1. Основні поняття хімії. Атомно-молекулярне вчення, молекула, атом,молярні маси.

Хі́мія  — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.

Основними поняттями хімії є атом, молекула, малярні маси та інші.

Атомно-молекулярне вчення — підсумок сучасної фізики, хімії та природознавства, провідною ідеєю якого є дискретність (перервність будови) речовини: уявлення про існування двох видів найдрібніших частинок речовини —атомів і молекул; — остаточно запроваджене в науковому світі лише на початку другої половини XIX ст. Основні положення розробили в середині XVIII ст. Ломоносов і Дальтон. Суть теорії полягає в тому, що всі речовини складаються з надзвичайно дрібних невідчутних частинок, які перебувають у безперервному русі (змінюючи положення внаслідок обертання, коливання, переміщення та поступального руху).

Швидкість руху молекул залежить від природи та фізичного стану речовини: якнайшвидше рухаються молекули газів, значно повільніше — молекули рідин, найповільніше — молекули твердих речовин. Молекули складаються зі ще дрібніших частинок — «елементів» (атомів), які бувають різних видів. Якщо молекули складаються з атомів одного виду, то вони утворюють прості речовини, а коли з атомів різних видів, то складні речовини.

У сучасній хімії молекули — це найменші частинки речовини, які можуть самостійно існувати та мають такий самий хімічний склад і хімічні властивості, що й речовина. Всі молекули однієї речовини однакові та відрізняються від молекул інших речовин своєю масою, розмірами, будовою та хімічними властивостями.

Під час фізичних явищ молекули залишаються незмінними. В процесі хімічних реакцій молекули однієї чи кількохречовин руйнуються, перетворюючись на іншу речовину чи речовини з новими молекулами та новимивластивостями. Молекули всіх речовин складаються з атомів, які не є хімічно подільними частинками. Це означає, що в усіх хімічних перетвореннях речовин атоми не руйнуються й не утворюються — загальна кількість атомів під час хімічних реакцій залишається незмінною: атоми тільки перегруповуються, утворюючи молекули нових речовин.

Атом — це найменша, хімічно неподільна електронейтральна частинка хімічного елемента, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів і є носієм хімічних властивостей елемента.

В центральній частині атома міститься ядро, яке складається з позитивно заряджених протонів (р) і електронейтральних нейтронів (n), які об'єднують під загальною назвою нуклони. Тобто протон і нейтрон є різними станами однієї частинки — нуклона. Позитивний заряд ядра визначається числом протонів і дорівнює порядковому номеру елемента (Z).

Навколо ядра рухаються негативно заряджені електрони (ē), які утворюють електронну оболонку атома. Від'ємний заряд електрона (1,602∙10-19Кл), за абсолютним значенням дорівнює позитивному заряду протона, або у відносних одиницях, відповідно, g(ē)=-1; g-(p)=+1. Атом є електронейтральною частинкою, так як кількість електронів, що оточують ядро атома, дорівнює кількості протонів у ядрі, тобто позитивний заряд ядра компенсується негативним зарядом електронів.

Атом і ядро мають мікроскопічно малі розміри, які виражаються, величинами порядку десятих часток нанометра (10-9 м). Так, радіуси атомів становлять близько 10-10 м, а радіус ядра -10-(14-15)м, тобто в 105разів менший за радіус атома.

Атоми позначаються хімічними знаками (символами). Хімічні знаки – це одна або дві букви латинських назв хімічних елементів, наприклад: Алюміній – Al, Калій – K, Ферум – Fe, тощо.

Молекула – це найменша частинка речовини, яка складається з атомів, має сталий склад та проявляє всі її основні хімічні властивості. Фізичні властивості, такі як температура плавлення, температура кипіння, густине та багато інших визначаються не одиничними молекулами, а їх великою сукупністю, хоча й залежить від природи молекул.

Проста речовина – їх молекули складаються з атомів одного хімічного елемента, наприклад: O2, Cl2, N2, H2 та ін.

Складна речовина – молекули складаються з атомів різних хімічних елементів, наприклад: H2O, HCl, CuSO4, HNO3 та ін.

Кожна речовина характеризується певними фізико-хімічними властивостями, а також певним складом і будовою молекул.

Атоми і молекули мають мікроскопічно маленкі розміри, а тому абсолютні маси їх мізерні, наприклад: маса атома Гідрогену становить 1,674∙10-27кг, Оксигену – 2,667∙10-26кг, Карбону – 1,993∙10-26кг, Феруму – 9,3∙10-24кг. На практиці такими величинами користуватись незручно, а тому застосовують не абсолютні значення атомних і молекулярних мас, а відносні. В 1961р. за одиницю вілносної атомної маси і відносної молекулярної маси прийнято атомну одиницю маси(скорочено – а.о.м.).

Молярна маса — маса 1 моля речовини, тобто такої кількості структурних одиниць цієї речовини (атомів чи молекул), що міститься в 0,012 кг вуглецю 12С. Іншими словами молярна маса — величина, що дорівнює відношенню маси речовини до кількості речовини.

Вона має розмірність кг/моль або г/моль; звичайно її позначають буквою М.

Молярну масу речовини легко обчислити, знаючи масy молекули. Так, якщо маса молекули води дорівнює 2,99 • 10-26 кг, то молярна маса M(Н2О) = 2,99 • 10-26 кг • 6,02 • 1023 1/моль = 0,018 кг/моль, або 18 г/моль. У загальному випадку молярна маса речовини, виражена в г/моль, чисельно дорівнює відносній атомній або відносній молекулярній масі цієї речовини. Наприклад, відносні атомні й молекулярні маси С, Fe, О2, Н2О відповідно дорівнюють 12, 56, 32, 18, а їх молярні маси становлять відповідно 12 г/моль, 56 г/моль, 32 г/моль, 18 г/моль.

2. Теорія електролітичної дисоціації.

Електроліти́чна дисоціа́ція — явище розпаду нейтральних молекул на іони, що відбувається в електролітах. Наприклад, молекула солі NaCl розпадається при розчиненні на іони Na+ та Cl-.

В основі теорії електролітичної дисоціації лежать два допущення: 1)розчинення електроліту супроводжується розпадом його молекул на іони; 2)електролітична дисоціація є оборотним процесом.

У 1887 р. шведський учений Арреніус запропонував теорію електролітичної дисоціації, суть якої зводиться до наступного: речовини, розчини яких є електролітами, при розчиненні розпадаються на частинки (іони), що несуть позитивні і негативні заряди.

Розчини є провідниками електричного струму тоді, коли вони містять іони. Чим більше розчинених частинок розпадається на іони, тим краще вони проводять електричний струм, тобто тим краще їх електропровідність. У міру розпаду електролітів на іони росте загальне число частинок, що знаходяться в розчині, оскільки при цьому з однієї частинки утворюються дві або більше. Отже, закони Рауля і Вант-Гоффа вірні і для розчинів електролітів, якщо враховувати як недісоційовані частинки, так і іони, що утворюються при їх розпаді.

В результаті утворення іонів розчини багатьох речовин, які називаються електролітами (солі, кислоти, основи), проводять електричний струм. Теж саме можна сказати і про розплави солей (наприклад, KCl, NaCl, CaCl2), основ (KOH, NaOH) і деяких кислот. При дисоціації утворюються позитивно і негативно  заряджені іони, які називають катіонами іаніонами. Наявність в розчині іонів, які безперервно рухаються, зумовлює електропровідність розчинів електролітів.

Катіонами є позитивні іони металів, іон гідрогену, а аніонами – гідроксид-іон  і кислотні залишки. Величина заряду іона співпадає з валентністю атома або кислотного залишку, а кількість позитивних зарядів дорівнює кількості негативних зарядів. Тому в цілому розчин електронейтральний.

Теорія електролітичної дисоціації пояснила багато явищ, пов'язаних з властивостями розчинів електролітів, але не відповіла на питання чому одні речовини є електролітами, а інші – ні, а також яку роль в утворенні іонів виконує розчинник.

Відповіді на поставлені питання були отримані тільки після встановлення природи хімічного зв'язку. На підставі експериментальних досліджень було встановлено, що розпад молекул солей, кислот і основ на іони відбувається тільки в розчинниках, молекули яких полярні, а властивості електроліту проявляють речовини із сильно полярним або іонним зв'язком.

Електролітична дисоціація сполук залежить як від характеру хімічних зв'язків в них, так і від характеру розчинника. Цей взаємний вплив можна спостерігати на дослідах.

Якщо замкнути замкнути яким-небудь провідником ланцюг, що складається з електродів і електричної лампи, то остання сплалахує. Якщо ланцюг замкнути по черзі через кристали натрій хлориду, безводого їдкого натра, борної кислоти, цукру, лампа не спалахує. Повторивши досліди з розчинами указаних речовин в дистильованій воді, можна переконатися, що розчини натрій хлориду, їдкого натра і борної кислоти проводять електричний струм, а розчин цукру не проводить.

Використана література

М. Л. Глінка (1982). Загальна хімія (Підручник) (вид. 2-ге, перероб. і доп.). Київ: «Вища школа». с. 608.

Посібник з хімії для вступників до вищих навчальних закладів закладів. Київ 2002 с.243

Енциклопедія юного хіміка. - М., 1998

Основи теоретичної хімії. Посібник. - М., 2000.

Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45302. Характеристики систем подвижной связи. Стандарт сотовых систем связи (ССС). Пути усовершенствования ССС 45 KB
  Характеристики систем подвижной связи. Стандарт сотовых систем связи ССС. Системы подвижной радиосвязи предназначены для связи между движущимся абонентом и абонентом ТФОП или между двумя движущимися абонентами. Виды систем связи подвижной службы К основным видам ССПС относятся: региональные мобильные системы наземной связи; глобальные мобильные системы спутниковой связи; системы персонального радиовызова СПРВ.
45303. Стандарт GSM: услуги, архитектура, назначение узлов MSC, кодирование и модуляция, интерфейсы, каналы сигнализации и трафика, хэндовер, протоколы, частотный план структура кадров трафика и управления, речевое кодирование 1.08 MB
  Стандарт GSM: услуги архитектура назначение узлов MSC кодирование и модуляция интерфейсы каналы сигнализации и трафика хэндовер протоколы частотный план структура кадров трафика и управления речевое кодирование. Система сотовой связи стандарта GSM. Разработка GSM началась в 1982 году группой из 26 Европейских национальных телефонных компаний. В 1989 году Европейский Телекоммуникационный Институт Стандартов ETSI взял ответственность за дальнейшее развитие GSM.
45304. Стандарт CDMA: услуги, архитектура, кодирование и модуляция, прямые и обратные каналы трафика и управления, хэндовер и управление мощностью, борьба с многолучевостью. Кодирование в прямом и обратном каналах. Достоинства и недостатки CDMA 4.39 MB
  Стандарт CDM: услуги архитектура кодирование и модуляция прямые и обратные каналы трафика и управления хэндовер и управление мощностью борьба с многолучевостью. Достоинства и недостатки CDM. CDM англ. 1995 год коммерческая эксплуатация первой СПС с CDM.
45305. Перспективный план нумерации для ЕСЭ РФ. Отличия нумерации в СПС, нумерация в GSM. Перспективы развития плана нумерации 342.1 KB
  Перспективный план нумерации для ЕСЭ РФ. Отличия нумерации в СПС нумерация в GSM. Перспективы развития плана нумерации. Под системой нумерации понимается совокупность правил позволяющих идентифицировать сети их фрагменты а также вызывающих и вызываемых пользователей.
45306. Сотовые сеты связи третьего поколения. Концепция, отличительные черты, услуги. Основные стандарты, их характеристика, пути развития. Цели проекта IMT-2000 92.86 KB
  Радиоинтерфейсы: IMTDS использует DSCDM и FDD IMTMC использует MCCDM и FDD IMTTC использует TDM CDM и TDD IMTSС использует TDM и FDD IMTFT MCTDM и FDD TDD IMT dvnced для систем связи с одновременной передачей нескольких ортогональных несущих OFDM и FDD. Характеристика систем 3 поколения Системы основанные на CDM WCDM: Разработана японской фирмой REB. Сети GSM не могут быть модернизированы для работы с WCDM хотя например GPRS может многократно транслироваться через сеть CDM. Отличия от CDM One отсутствие...
45307. Система UMTS: архитектура, состав и назначение узлов UTRAN и CN. Контроллер радиосети RNC. Центр коммутации, типы каналов: логические, транспортные, физические. Частотный план, кодирование речи, управление мощностью 164.12 KB
  Центр коммутации типы каналов: логические транспортные физические. UE должно обеспечивать: передачу речи с принятым для системы набором скоростей услуги служб видеоконференции и приложений видеотелефонии использующие как коммутацию каналов так и пакетов; услуги Internet со скоростями 4736 кбит с в обычном режиме и с mx возможной скоростью в режиме best effort негарантированное обслуживание с наилучшими из возможных в данный момент характеристиками; удаленный доступ к локальным сетям; приложения электронной почты. Контроллер...
45308. Развитие сетей UMTS. Требования к системе в Release-7. Переход к сетям LTE. Требования к системе в Release 8-10 501.5 KB
  Переход к сетям LTE. Начавшиеся работы над Relese 9 определяют вторую фазу развития системы LTE. По мнению специалистов ETSI и 3GPP качественно изменения в Releses 9 и 10 по отношению к базовому для системы LTE Relese 8 можно представить в виде диаграммы рис. Совершенствование функциональных возможностей LTE в Relese 9 будет заключаться в реализации двух диапазонной или многодиапазонной передачи данных в одном физическом канале дальнейшем расширении возможностей сети радиодоступа EUTRN внедрении новых сценариев высокоскоростной...
45309. Конституционные основы судебной власти 27.59 KB
  Численность судей за исключением судей Конституционного Суда РФ и конституционных уставных судов субъектов РФ ежегодно устанавливается федеральным законом о федеральном бюджете на соответствующий год. Такой подход объясняется тем что установить эту численность единожды как постоянную величину сложно: она меняется в связи с созданием новых участков мировых судей последовательным учреждением арбитражных апелляционных судов в перспективе административных судов и т. Законодательство предусматривает достаточно высокие требования к...
45310. Порядок формирования и организация Конституционного Суда РФ 25.17 KB
  Порядок формирования и организация Конституционного Суда РФ Статус Конституционного Суда РФ определяется в ст. Закон является кодифицированным актом в сфере конституционного судопроизводства он содержит как материальные так и процессуальные нормы. Статус Конституционного Суда закрепленный действующим законодательством по многим параметрам существенно изменился по сравнению со статусом Конституционного Суда РФ учрежденного в 1990 г. В состав Конституционного Суда РФ входят 19 судей назначаемых на должность Советом Федерации по...