78716

Контрольна робота – хімія

Контрольная

Химия и фармакология

Атомно-молекулярне вчення підсумок сучасної фізики хімії та природознавства провідною ідеєю якого є дискретність перервність будови речовини: уявлення про існування двох видів найдрібніших частинок речовини атомів і молекул; остаточно запроваджене в науковому світі лише на початку другої половини XIX ст.

Украинкский

2015-02-09

70 KB

0 чел.

Контрольна робота –хімія

1. Основні поняття хімії. Атомно-молекулярне вчення, молекула, атом,молярні маси.

Хі́мія  — одна з наук про природу, яка вивчає молекулярно-атомні перетворення речовин, тобто, при яких молекули одних речовин руйнуються, а на їх місці утворюються молекули інших речовин з новими властивостями.

Завданням хімії є дослідження властивостей елементів і хімічних сполук, вивчення залежності властивостей речовин від їх складу й будови, вивчення умов перетворення одних речовин в інші, поширення хімічних речовин у природі, технологій їх одержання, механізмів взаємодії хімічних сполук, а також практичне використання хімічних реакцій.

Основними поняттями хімії є атом, молекула, малярні маси та інші.

Атомно-молекулярне вчення — підсумок сучасної фізики, хімії та природознавства, провідною ідеєю якого є дискретність (перервність будови) речовини: уявлення про існування двох видів найдрібніших частинок речовини —атомів і молекул; — остаточно запроваджене в науковому світі лише на початку другої половини XIX ст. Основні положення розробили в середині XVIII ст. Ломоносов і Дальтон. Суть теорії полягає в тому, що всі речовини складаються з надзвичайно дрібних невідчутних частинок, які перебувають у безперервному русі (змінюючи положення внаслідок обертання, коливання, переміщення та поступального руху).

Швидкість руху молекул залежить від природи та фізичного стану речовини: якнайшвидше рухаються молекули газів, значно повільніше — молекули рідин, найповільніше — молекули твердих речовин. Молекули складаються зі ще дрібніших частинок — «елементів» (атомів), які бувають різних видів. Якщо молекули складаються з атомів одного виду, то вони утворюють прості речовини, а коли з атомів різних видів, то складні речовини.

У сучасній хімії молекули — це найменші частинки речовини, які можуть самостійно існувати та мають такий самий хімічний склад і хімічні властивості, що й речовина. Всі молекули однієї речовини однакові та відрізняються від молекул інших речовин своєю масою, розмірами, будовою та хімічними властивостями.

Під час фізичних явищ молекули залишаються незмінними. В процесі хімічних реакцій молекули однієї чи кількохречовин руйнуються, перетворюючись на іншу речовину чи речовини з новими молекулами та новимивластивостями. Молекули всіх речовин складаються з атомів, які не є хімічно подільними частинками. Це означає, що в усіх хімічних перетвореннях речовин атоми не руйнуються й не утворюються — загальна кількість атомів під час хімічних реакцій залишається незмінною: атоми тільки перегруповуються, утворюючи молекули нових речовин.

Атом — це найменша, хімічно неподільна електронейтральна частинка хімічного елемента, що складається з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів і є носієм хімічних властивостей елемента.

В центральній частині атома міститься ядро, яке складається з позитивно заряджених протонів (р) і електронейтральних нейтронів (n), які об'єднують під загальною назвою нуклони. Тобто протон і нейтрон є різними станами однієї частинки — нуклона. Позитивний заряд ядра визначається числом протонів і дорівнює порядковому номеру елемента (Z).

Навколо ядра рухаються негативно заряджені електрони (ē), які утворюють електронну оболонку атома. Від'ємний заряд електрона (1,602∙10-19Кл), за абсолютним значенням дорівнює позитивному заряду протона, або у відносних одиницях, відповідно, g(ē)=-1; g-(p)=+1. Атом є електронейтральною частинкою, так як кількість електронів, що оточують ядро атома, дорівнює кількості протонів у ядрі, тобто позитивний заряд ядра компенсується негативним зарядом електронів.

Атом і ядро мають мікроскопічно малі розміри, які виражаються, величинами порядку десятих часток нанометра (10-9 м). Так, радіуси атомів становлять близько 10-10 м, а радіус ядра -10-(14-15)м, тобто в 105разів менший за радіус атома.

Атоми позначаються хімічними знаками (символами). Хімічні знаки – це одна або дві букви латинських назв хімічних елементів, наприклад: Алюміній – Al, Калій – K, Ферум – Fe, тощо.

Молекула – це найменша частинка речовини, яка складається з атомів, має сталий склад та проявляє всі її основні хімічні властивості. Фізичні властивості, такі як температура плавлення, температура кипіння, густине та багато інших визначаються не одиничними молекулами, а їх великою сукупністю, хоча й залежить від природи молекул.

Проста речовина – їх молекули складаються з атомів одного хімічного елемента, наприклад: O2, Cl2, N2, H2 та ін.

Складна речовина – молекули складаються з атомів різних хімічних елементів, наприклад: H2O, HCl, CuSO4, HNO3 та ін.

Кожна речовина характеризується певними фізико-хімічними властивостями, а також певним складом і будовою молекул.

Атоми і молекули мають мікроскопічно маленкі розміри, а тому абсолютні маси їх мізерні, наприклад: маса атома Гідрогену становить 1,674∙10-27кг, Оксигену – 2,667∙10-26кг, Карбону – 1,993∙10-26кг, Феруму – 9,3∙10-24кг. На практиці такими величинами користуватись незручно, а тому застосовують не абсолютні значення атомних і молекулярних мас, а відносні. В 1961р. за одиницю вілносної атомної маси і відносної молекулярної маси прийнято атомну одиницю маси(скорочено – а.о.м.).

Молярна маса — маса 1 моля речовини, тобто такої кількості структурних одиниць цієї речовини (атомів чи молекул), що міститься в 0,012 кг вуглецю 12С. Іншими словами молярна маса — величина, що дорівнює відношенню маси речовини до кількості речовини.

Вона має розмірність кг/моль або г/моль; звичайно її позначають буквою М.

Молярну масу речовини легко обчислити, знаючи масy молекули. Так, якщо маса молекули води дорівнює 2,99 • 10-26 кг, то молярна маса M(Н2О) = 2,99 • 10-26 кг • 6,02 • 1023 1/моль = 0,018 кг/моль, або 18 г/моль. У загальному випадку молярна маса речовини, виражена в г/моль, чисельно дорівнює відносній атомній або відносній молекулярній масі цієї речовини. Наприклад, відносні атомні й молекулярні маси С, Fe, О2, Н2О відповідно дорівнюють 12, 56, 32, 18, а їх молярні маси становлять відповідно 12 г/моль, 56 г/моль, 32 г/моль, 18 г/моль.

2. Теорія електролітичної дисоціації.

Електроліти́чна дисоціа́ція — явище розпаду нейтральних молекул на іони, що відбувається в електролітах. Наприклад, молекула солі NaCl розпадається при розчиненні на іони Na+ та Cl-.

В основі теорії електролітичної дисоціації лежать два допущення: 1)розчинення електроліту супроводжується розпадом його молекул на іони; 2)електролітична дисоціація є оборотним процесом.

У 1887 р. шведський учений Арреніус запропонував теорію електролітичної дисоціації, суть якої зводиться до наступного: речовини, розчини яких є електролітами, при розчиненні розпадаються на частинки (іони), що несуть позитивні і негативні заряди.

Розчини є провідниками електричного струму тоді, коли вони містять іони. Чим більше розчинених частинок розпадається на іони, тим краще вони проводять електричний струм, тобто тим краще їх електропровідність. У міру розпаду електролітів на іони росте загальне число частинок, що знаходяться в розчині, оскільки при цьому з однієї частинки утворюються дві або більше. Отже, закони Рауля і Вант-Гоффа вірні і для розчинів електролітів, якщо враховувати як недісоційовані частинки, так і іони, що утворюються при їх розпаді.

В результаті утворення іонів розчини багатьох речовин, які називаються електролітами (солі, кислоти, основи), проводять електричний струм. Теж саме можна сказати і про розплави солей (наприклад, KCl, NaCl, CaCl2), основ (KOH, NaOH) і деяких кислот. При дисоціації утворюються позитивно і негативно  заряджені іони, які називають катіонами іаніонами. Наявність в розчині іонів, які безперервно рухаються, зумовлює електропровідність розчинів електролітів.

Катіонами є позитивні іони металів, іон гідрогену, а аніонами – гідроксид-іон  і кислотні залишки. Величина заряду іона співпадає з валентністю атома або кислотного залишку, а кількість позитивних зарядів дорівнює кількості негативних зарядів. Тому в цілому розчин електронейтральний.

Теорія електролітичної дисоціації пояснила багато явищ, пов'язаних з властивостями розчинів електролітів, але не відповіла на питання чому одні речовини є електролітами, а інші – ні, а також яку роль в утворенні іонів виконує розчинник.

Відповіді на поставлені питання були отримані тільки після встановлення природи хімічного зв'язку. На підставі експериментальних досліджень було встановлено, що розпад молекул солей, кислот і основ на іони відбувається тільки в розчинниках, молекули яких полярні, а властивості електроліту проявляють речовини із сильно полярним або іонним зв'язком.

Електролітична дисоціація сполук залежить як від характеру хімічних зв'язків в них, так і від характеру розчинника. Цей взаємний вплив можна спостерігати на дослідах.

Якщо замкнути замкнути яким-небудь провідником ланцюг, що складається з електродів і електричної лампи, то остання сплалахує. Якщо ланцюг замкнути по черзі через кристали натрій хлориду, безводого їдкого натра, борної кислоти, цукру, лампа не спалахує. Повторивши досліди з розчинами указаних речовин в дистильованій воді, можна переконатися, що розчини натрій хлориду, їдкого натра і борної кислоти проводять електричний струм, а розчин цукру не проводить.

Використана література

М. Л. Глінка (1982). Загальна хімія (Підручник) (вид. 2-ге, перероб. і доп.). Київ: «Вища школа». с. 608.

Посібник з хімії для вступників до вищих навчальних закладів закладів. Київ 2002 с.243

Енциклопедія юного хіміка. - М., 1998

Основи теоретичної хімії. Посібник. - М., 2000.

Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17113. Формування робочих масивів за допомогою операцій селекції вихідного масиву 74 KB
  Лабораторна робота № 22 Тема: Формування робочих масивів за допомогою операцій селекції вихідного масиву Ціль роботи: вивчити і навчитися застосовувати обробку масивів по заданих логічних умовах формування нових масивів. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відо
17114. Обробка символьних даних 57 KB
  Лабораторна робота № 23 Тема: Обробка символьних даних Ціль роботи: вивчити і навчитися використовувати масиви символьних даних. Обладнання: ПКПО Borland C Хід роботи 1.Вивчити теоретичні відомості 2.Відповідно до індивідуального завдання розробити алгоритм...
17115. Використання бібліотечних функцій для роботи із символьними даними 79.5 KB
  Лабораторна робота № 24 Тема: Використання бібліотечних функцій для роботи із символьними даними Ціль роботи: виробити практичні навички в написанні програм з використанням бібліотечних функцій для роботи із символьними даними. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичн...
17116. Вкладені цикли. Багатомірні масиви. Масиви покажчиків 92 KB
  Лабораторна робота № 25 Тема: Вкладені цикли. Багатомірні масиви. Масиви покажчиків Ціль роботи: вивчити конструкції мови С и оператори для обробки багатомірних масивів із застосуванням оператора циклу for. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості Масиви і по...
17117. Розробка програм зі складеними типами даних 334.5 KB
  Лабораторна робота № 26 Тема: Розробка програм зі складеними типами даних Ціль: виробити практичні навички в написанні програм з використанням комбінованих типів даних. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості Структури З підтримує визначений корист
17118. Використання покажчиків для роботи зі складеними типами даних 98 KB
  Лабораторна робота № 27 Тема: Використання покажчиків для роботи зі складеними типами даних Ціль роботи: виробити практичні навички у використанні покажчиків при роботі зі складеними комбінованими типами даних. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості ...
17119. Використання покажчиків для роботи з функціями 95.5 KB
  Лабораторна робота № 28 Тема: Використання покажчиків для роботи з функціями Ціль роботи: виробити практичні навички в написанні програм з функціями й у використання покажчиків для роботи з функціями. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості З дозволяє вик
17120. Розробка програм із багатофайлової структурою. Заголовні файли. Класи пам'яті перемінних і функцій 88.5 KB
  Лабораторна робота № 29 Тема: Розробка програм із багатофайлової структурою. Заголовні файли. Класи пам'яті перемінних і функцій. Ціль роботи: ознайомитися з написанням програм із багатофайлової структурою заголовними файлами вивчити класи пам'яті перемінних і функц
17121. Розробка програм з використанням класів 112 KB
  Лабораторна робота № 30 Тема: Розробка програм з використанням класів Ціль роботи: вивчити синтаксичні конструкції для оголошення визначення і використання класів. Розібратися з особливостями використання класів у мові С. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відо...