78735

Свято врожаю (6-7 класи)

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Творці небувалого світлого дня Хай поле врожайнеє вам піснею буде Братихлібороби моя рідня. Розстелемо тут рушничок покладемо окраєць хліба й дрібок солі. Кожен колос зерном налитий Кожен колос зерном налитий Борода наша пишна Оце тобі борода хліб сіль і вода. Хліб.

Украинкский

2015-02-09

395.5 KB

2 чел.

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Первомайске мiське управлiння освiти

Первомайска багатопрофiльна гiмназiя

Розробка позакласного заходу

Свято врожаю

(6 – 7 класи)

Грiдiна Тетяна Анатоліївна,

учитель російської мови та літератури

вища категорія

звання Старший учитель

домашня адреса:

вул. Кiм,14/91

м. Первомайськ

Луганська область

93200

телефон

0501675535

Думич Лариса Петрівна,

учитель української мови та літератури

вища категорія

звання Старший учитель

домашня адреса:

вул. Київська 33/95

м. Первомайськ

Луганська область

93200

Первомайськ

2010

ПЕРЕДМОВА

Хотілось би звернути увагу на декілька факторів.

По-перше, ми живемо у віці атому й фізики, на зміну книгам прийшли комп’ютери, людство далеко пішло вперед, прискорюючи темп і час. Багато залишилось позаду, крім одного головного компоненту – Пам’яті.

По-друге, доки ми пам’ятаємо, ми будемо жити вічно, тому що наша фортеця могутня – наша Пам’ять.  Ми не манкурти «без роду, без імені, без пам’яті». Впевнені: виживають лише ті народи, які пам’ятають. Івани, які не пам’ятають родинних зв’язків, гинуть у забутті.

По-третє, метою даного заходу стало повернення до наших витоків, виховуючи у дітей почуття любові та поваги до минулого, а різноманітні випереджувальні завдання (в тому числі, творчого та пошукового характеру), дозволили узагальнити й систематизувати матеріал, сприяли виникненню непідробного інтересу та любові до народних традицій.

Хочеться вірити, що цей матеріал знайде гідне застосування на уроках літератури (при вивченні теми «Календарно – обрядові пісні», «Суспільно-побутові пісні»), позакласних заходах.

Мета заходу:

  •  розповсюдження, поглиблення і систематизація знань учнів про виникнення народної обрядової поезії; вміти розповідати про головні календарні обряди росіян, українців; розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків;
  •  формування вміння працювати в групі;
  •  розвиток пошукових вмінь;
  •  розвиток швидкості мислення, розумової та мовленнєвої реакції;
  •  збільшення обсягу історичних знань, розширення словникового запасу учнів;
  •  розвиток пізнавальної, самоосвітньої, соціальної, креативної, особистісної компетентностей учнів, діяльнісної, мовленнєвої компетенцій.
  •  виховання інтересу та любові до літератури та рідної мови.

Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук; українські, російські костюми, магнітофон, сноп пшениці, малюнки із зображенням поля, пшениці, дарів природи.

Попередня підготовка: учні збирали інформацію про проведння свята збору врожаю у різних країнах, підбирали пісні, готували українські, російські костюми, костюм Осені.

Виходять ведучі на сцену, прикрашену квітами, снопами. Звучить лірична мелодія, яка поступово притишується.

Ведучий.

- Ще дуже тепло, але вже сумно від запаху літа, яке пройшло. Дерева скидають обпалене за літо листя. Здається, що стовбури темніють, вони стомилися і хочуть спати. Невтомні маленькі павучки з неймовірною швидкістю плетуть павутиння, і ти, не побачивши його, зриваєш їх пастки. Особливо радісні чомусь птахи. Хтось збирається у вирій, хтось, готується до зими. Вони ще не знають, що таке зима і не чекають від неї перешкод. На схилах, у високій траві, стрімко пробігають ящірки. Ще літають бджоли. Самотній метелик сидить на пахучій квітці. Він може сидіти так довго, склавши крила, і, здається, не полетить вже ніколи у небо – блакитне, високе. Ця святкова осіння акварель буде недовго.

Лунає музика Гайдна «Прощальна симфонія».

Читець. Я люблю эти дни, когда замысел весь уже ясен и тема угадана,

А потом все быстрей и быстрей, подчиняясь ключу,

Как в «Прощальной симфонии» - ближе к финалу – ты помнишь, у Гайдна –

Музыкант, доиграл свою партию, гасит свечу

И уходит – в лесу все просторней теперь – музыканты уходят –

Партитуры листвы обгорает строка за строкой –

Гаснут свечи в оркестре одна за другой – музыканты уходят –

Скоро-скоро все свечи в оркестре погаснут одна за другой –

Тихо гаснут березы в осеннем лесу, догорают рябины,

И по мере того как с осенних осин облетает листва,

Все прозрачней ставится лес, обнажая такие глубины,

Что становится явной вся тайная суть естества,

Читець.

- Что может быть прелестнее и краше

Приветливой улыбки сентября:

Звенит голубизна в небесной чаше,

Парит. И долы, золотом горя,

Протягивают нити-паутинки,

Пытаясь удержать чудесный миг…

О, Бабье лето, светлые поминки.

Последний вздох и просветленный лик.

Еще скользит, ласкаясь, луч и нежит.

И солнце раздевает погодя.

Еще чуть-чуть, а там пускай и скрежет,

И стоны ветра, сполохи дождя.

Еще чуть-чуть, немного – насладиться

Прозрачностью и звонкой тишиной.

Отдать надежду перелетным птицам

И перейти с природой в мир иной.

Читець.

- Улетай, журавлик, да не насовсем,

Читець. Осень, осень золотые кружева,

Осень, осень расписные рукава,

Осень, осень бусы-ягоды горят,

Осень, подари нам свой наряд.

Где-то в перелесках бродит дух грибной,

Что ты хочешь, то у осени проси.

Наслаждайся красотою неземной,

Осени нынче на Руси.

Читець.

- Осень, осень золотые кружева,

Осень, осень расписные рукава,

Осень, осень бусы-ягоды горят,

Осень, подари нам свой наряд.

Читець.

Летить багряне й золотисте

Березове й кленове листя;

Поміж зеленою травою

Лягає ніжною габою.

Мовчать переліски й діброви,

Не чуть пташиної розмови,

Осінній сон колише віти,

Голівками поникли квіти.

Повіє вітер – листя вмить

Зашепче щось, зашелестить,

Дивується, що тихе літо.

Так швидко встигло пролетіти.

Немов казковий дідуган,

Всю землю оповив туман,

Сріблять березам жовті коси,

Віщує нам сніги й морози.

Читець.

-Осінь.

Добрий день, вам, славні люди.

Творці небувалого світлого дня,

Хай поле врожайнеє вам піснею буде,

Брати-хлібороби, моя рідня.

Від щедрої ниви – святої землиці

Дозвольте в пошані усім поклонитись.

Ведучий.

  •  У землеробному календарі слов’ян цей день називали «осеніни» або «обжинки» і відзначали як свято врожаю. У цей день ушанувалась Матір-Земля.

Ведуча.

- На початку вересня закінчувалася жатва, яка повинна б була забезпечити добробут сім’ї на майбутній рік. Крім того, зустріч осені відмічалась оновленням вогню: старий вогонь тушили та запалювали новий, який добували ударами кременю.

На сцені з’являється дівчина, яка жне пшеницю.

Додаток №1

Ведучий.

  •  Зажинки починали в будь-який день, крім понеділка. Він вважався важким днем для започаткування всякої важливої роботи. Жінки зодягалися по-святковому, і всім сімейством вирушали в поле.

Ведуча.

  •  Першою починала зажинок найстаріша жінка. Їй дозволялося нажати початкового снопа.

До жниці виходять дівчата.

Дівчина1.

  •  Принеси нам, серпе, стільки сніпок, скільки в небі зірок. Зажинок зроблено.

Дівчина 2.

  •  Розстелемо тут рушничок, покладемо окраєць хліба й дрібок солі. Це для пташечок, щоб не клювали зерна.

Дівчата співають пісню «Гей, ставаймо в коло, дівчата»

Гей, ставаймо в коло дівчата,

Будемо снопа прибирати,

Будемо снопа прибирати,

Квіточками рясно квітчати.

Квіточками рясно квітчати,

Ще й стрічками переплітати,

Щоб увесь народ дивувався:

Який у нас снопок удався,

Який у нас снопок удався

Височенький ще й ваговитий.

Кожен колос зерном налитий

Кожен колос зерном налитий

Борода наша пишна

Оце тобі борода хліб, сіль і вода.

Сидить ворон на коні,

Дивується бороді,

Ой диво мені, вашій бороді.

Ой паночку наш –

Обжинки в нас.

Ой, чия то борода

Сріблом – золотом облита,

То господаря борода.

Сріблом – золотом облита,

І облита і обшита

Господар.

  •  Треба зерном посіяти, щоб і на той рік діждати гарного врожаю.

Бере кілька колосків, виминає зерно і розсіває по полю, промовляючи:

  •  Сійся-родися, жито-пшениця,

Всяка пашниця.

Дай, боже, діждати на той рік

Кращу, ніж торік

Дівчина.

  •  Дівчата, треба покачатися біля «бороди», щоб нивка силу вернула.

Всі качаються на ниві, промовляючи:

  •  Нивко, нивко, віддай мені силу!

Я на тобі робила, всю силу лишила.

Дівчина.

  •  Дівчата, пора водити хоровод.

Дівчата заводять хоровод навкруги «бороди».

Жали ми, жали,

Жали – пожинали,

Жнеи молодые,

Серпы золотые,

Нива долговая,

Постать широкая,

По месяцу жали

Серпы поломали,

В краю не бывали,

Людей не видали.

Дівчина.

  •  Пора вінок плести княгині та йти до села.

Сплівши вінок, одягають його найкращій дівчині – княгині.

Додаток №2

Ведуча.

  •  А ось така російська пісня лунала на полях.

И говорило

Аржаное жито,

Да в поле стояти,

Да в поле стояти.

Не хочу я

Аржаное жито,

Да в поле стояти

Колосом махати,

А хочу я,

Аржаное жито,

Во пучок завязаться,

В засеку ложиться

А чтоб меня,

Аржаное жито,

Во пучок взвалили,

С меня рожь выбирали

Уходять зі сцени.

Ведучий.

  •  Завершальним циклом обрядів аграрного календаря були обряди, пов’язані з вбиранням врожаю. Вони не були приурочені певній даті, а залежали від дозрівання злаків.

Ведуча.

  •  Час летить непомітно під час польових робіт. Все потрібно встигнути зробити і своєчасно, і до дощів. Нарешті настав Семенів день – 1(14) вересня, з 1 (14) по 14 (23) вересня починалось «бабине літо». Жінки могли відпочити від тяжкої праці, піти у ліс по гриби, відпочити.

Ведучий.

  •  З Семенова дня на Україні починались «вечорниці», робота в хатах при вогні. Молодь жила за своїми законами. Після 25 вересня в Росії починають різати капусту. Цей час так і називався капусником, і продовжувався він 2 тижні. Цим фактично і закінчувалося свято врожаю. На капусниках з’являються пиріжки з капустою.

Ведуча.

  •  Ще в минулому столітті в Росії дівчата в святковому одязі ходили з будинку в будинок – сікти капусту. Гості поздоровляли господарів з капустою. Так починались осінні ігри та вечорниці.

На сцені з’являються дівчата.

Гості.

  •  Добрий день вашій хаті! Помагай – бо і нашим і вашим!

Господиня.

  •  Доброго здоров’я! Помагай – бо вашим!

Гості.

  •  А котрі ваші?

Господар.

  •  А ті, що господарів пошанували та до цієї хати примандрували!

Господиня.

  •  Ой ви, кумоньки, подружки мої,

Ви прийшли працювати в мене,

Допоможіть мені капусту порубати,

Допоможіть мені її посолити.

Діти грають в гру «Тин»

Діти стоять, взявшись за руки ідуть за ведучим і повертаються, звиваючись у тин.

  •  Вейся ты, вейся, капустка моя,

Вейся ты, вейся, виловатая моя.

Вечор на капустке, вечор на виллой,

Частый, сильный дождик.

Как мне, капуста, не виться?

Как мне, виллой, не свиваться?

Діти починають розвертатися назад

  •  Розвивайся ты, капустынька,

Розвивайся ты, виллой коченок,

Не женися ты, милой женишок,

Если женишся, покаешься,

Со мной, девицей, расстанешься,

Входит капуста

  •  Уродилась я на славу,

Голова бела, кудрява

Кто любит щи,

Меня там ищи.

Господар.

  •  Молодці! Добре пограли. А  тепер ви, хлопчики, звеселіть усіх.

На сцену виходять хлопчики з дерев’яними ложками у руках і у супроводі баяну грають веселу мелодію.

Додаток №3

Господиня.

  •  Дорогі гості! А наша світлиця вам подобається? Спробуйте відгадати, яке начиння повинно бути у світлиці?

Господар.

  •  У хлів іде без шкіри, а виходить з шкірою

Дівчина.

  •  Хліб.

Господиня.

  •  Людей годую, сама голодую, часом гаряча, часом холодна.

Дівчина.

  •  Піч.

Ведучий.

  •  З давніх-давен народ наш цінував над усе хліб, сіль і честь. Хліб – то багатство, сіль – то гостинність і щирість, а честь - то людська гідність.

Ведуча.

  •  Батько В.Сухомлинського, відомого українського педагога, писав: «Коли я підріс, моя мати передала запашну хлібину в чистій торбиці, а поруч лежав батьків лист. Не забувай, сину, про хліб насущний, пам’ятай, хто ти і звідки вийшов, пам’ятай, як важко дістається хліб. Ніколи не забувай, що поки ти вчишся, хтось працює, добуваючи тобі хліб у поті чола».

Ведучий.

  •  У давнину орали землю сохою, зерно висівали вручну, жали хліб серпом або косили косою, молотили ціпом, мололи борошно ручними жорнами. Випікали хліб у домашніх печах. Отже, щоб отримати шматок хліба, люди витрачали багато сил і часу. Хліб для бідної людини був дорогоцінним скарбом. Люди ставились до хліба, як до святого, й шанували кожну крихту. Колись хліб різали суворою товстою ниткою, щоб не кришився. Якщо залишалися на столі крихти, їх ретельно збирали та кидили в рот. Змести крихту додолу вважалося злочином. Справжню ціну хлібу складають хлібороби, ті, хто до землі найближче, хто живе турботами хлібної ниви, у кого в житті вміщується весь колосовий лан.

Ведуча.

  •  Ще з пелюшок привчали дитину любити й шанувати хліб. Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі. Дуже пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти його, поцілувати та з’їсти.

Ведучий.

  •  Тому будь-яке свято чи обряд не обходиться без хліба.

Ведуча.

  •  Тож вклонімося всій цій святині, щоб одвічно був у кожній хаті, щоб не черствів. Бо в народі, кажуть: «Коли хліб черствіє, то черствіють наші душі, черствіємо ми».

Діти вклоняються тричі хлібу.

Додаток №4

Звучить пісня «Зелене жито, зелене» у виконанні фольклорного ансамблю «Джерельце».

Ведучий.

  •  Вінцем збирання врожаю був ярмарок, куди приїжджали люди не тільки обміняти свої товари, але й показати надлишок, та й себе показати. А ви були коли-небудь на ярмарку? Ні?! Тоді ярмарок до вас завітав!

На сцену виходять учні у костюмах.

Хлопець1.

  •  Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок, прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх там чудові гостинці.

Хлопець 2.

  •  На ярмарку нашім веселім, богатім,

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти – усім в нагороду.

Дівчина.

  •  Тут речі умільців, ні з чим незрівнянні –

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Поливаний посуд – тарілки, горнятка.

Сопілки – хлоп’ятам, намисто – дівчатам.

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Дівчата і хлопці проходять по сцені та припрошують купувати свій товар.

Додаток №5

Хлопець 1.

  •  Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіте і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб, вона всіх нагодує.

Дівчина 1.

  •  Беріть помідори, вони пречудові!

До вашого столу хоч зараз готові!

Хлопець 2.

  •  Хто гострого хоче – часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Дівчина 2.

  •  Лотків із яблуками не минайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте,

Сортів тут багато, усі вони – різні!

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Хлопець 3.

  •  Беріть калину – червоні корали –

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм –

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Звучить пісня «Ой там на товчку, на базарі» у виконанні фольклорного ансамблю «Джерельце».

Ведуча.

  •  Ось бублейниці ідуть.

Всім вам щиро продадуть

Й апетиту побажають

До нового урожаю.

Ведучий.

  •  З вишиванками ідуть дівчата

Гляньте, ось, як їх багато.

Якщо купите у них речі.

Буде радість для малечі.

Ведуча.

  •  На ярмарку є й по брехачі, а якщо є по брехачі, то є послухачі.

Двоє хлопців виконують побрехеньку.

  •  Здоров, куме?
  •  Здоров.
  •  Як живеш?
  •  З мошна впав.
  •  Ото-то й худо.
  •  А як саме?
  •  Шага знайшов.
  •  Ото-то й добре.
  •  А як саме?
  •  Мішок горіхів купив
  •  Ото-то й добре
  •  Так не так-то й добре
  •  А які саме?
  •  Червиві
  •  Ото-то й худо
  •  Та не так-то й худо
  •  А як саме?
  •  Кабан поїсть
  •  Ото-то й добре
  •  Та не так-то й добре
  •  А як саме
  •  Вовк кабана з’їв.

Ведучий.

  •  Все почало стихати. Люди розійшлися по домівках. Ярмарок скінчився.

На сцену виходить учень, одягненний у англійский костюм.

«Англієць» говорить англійською.

  •  I liked it very much! It’s wonderful. But I am from England.

Ведучі.

  •  Хто ви? Звідки приїхали до нас?

Англієць.  

  •  З Великобританії, я хочу розповісти про те, як у нас відзначають свято врожаю.

Ведучий.

  •  Багато народів світу відзначають восени свято врожаю. У Великобританії він називається Harvest festival. Воно настільки було популярним, що люди, які не відвідували церкву, цього дня обов’язково приходили туди.

Ведуча.

  •  З 1843 року свято стало загальнонаціональним. Нове зерно або хліб приносили до алтаря на знак подяки. Церкву прикрашали фруктами та овочами, хлібом і зерном, які приносили парафіяни. По закінченню свята все це відправлялося в місцеві лікарні.

Ведучий.

  •  По закінченню збору врожаю святкували весілля, відбувалися ярмарки, проводилися всілякі змагання, ігри. На багатьох фермах був звичай - оголошення останнього снопа. Колосся, скошені останніми, зв’язувались у букет і виходив останній сноп. Лорд врожаю – літній жнець на фермі – піднімав його високо над головою і оголошував: «Він у мене! Він у мене! Він у мене!». Всі інші кричали, запитуючи: «Що у тебе? Що у тебе? Що у тебе?». Він відповідав: «Останній сніп».

Ведуча.

  •  Врожай везли з поля до сараю, співаючи такі рядки:

Мы собрали урожай!

Мы ахали, засевали,

Молотили, скирдовали,

Мы собрали урожай!

Пить хотим, водички дай!

«Англiєць» спiває пiсню.

HARVEST

Did I see you down

in a young girl's town

With your mother in so much pain?

I was almost there

at the top of the stairs

With her screamin' in the rain.

Did she wake you up

to tell you that

It was only a change of plan?

Dream up, dream up,

let me fill your cup

With the promise of a man.

Did I see you walking with the boys

Though it was not hand in hand?

And was some black face

in a lonely place

When you could understand?

Did she wake you up

to tell you that

It was only a change of plan?

Dream up, dream up,

let me fill your cup

With the promise of a man.

Will I see you give

more than I can take?

Will I only harvest some?

As the days fly past

will we lose our grasp

Or fuse it in the sun?

Did she wake you up

to tell you that

It was only a change of plan?

Dream up, dream up,

let me fill your cup

With the promise of a man.

Ведучий.

  •  Мешканці ферми радісно вітали останній сніп, а будь-який парубок, схопивши сніп, біг додому. Якщо йому вдавалося вбігти до хати і не бути облитим водою (одна з дівчат стояла на порозі з відром води), він отримував право на поцілунок дівчини.

«Англiєць» iде зi сцени.

Ведучий.

  •  А ось у Німеччині свято врожаю в католицькій церкві вiдзначалось у першу неділю жовтня з третього століття.

Ведуча.

  •  У Прусії вперше святкували в 1773 році в першу неділю після дня Михайла (29 вересня), після цього воно стало постійним. У цей день відбувається особлива служба в церкві. При цьому церкву прикрашають найкращими плодами нового урожаю, вінками з пшениці. Овочі, фрукти, пшеницю освячують та викладають перед алтарем.

Звучить пісня «Im M?rzen der Bauer die R??lein einspannt» у виконанні фольклорного ансаблю «Джерельце» німецькою мовою.

1. Im M?rzen der Bauer die R??lein einspannt;

Er ackert, er egget, er pfl?get und s?t

Und regt seine H?nde gar fr?h und noch sp?t.

Er pflanzt und beschneidet die B?ume in Land.

2. Den Rechen, den Spaten, den nimmt er zur Hand

Und ebnet die?cker und Wiesen in Land..

Auch pfropft er die B?ume mit edlerem Reis

Und spart weder Arbeit noch M?he noch Flei?.

3. Die Knechte und M?gde und all sein Gesind,

Es regt und bewegt sich wie er so geschwind;

Sie singen manch munteres, fr?hliches Lied,

Und freu?n sich von Herzen, wenn alles schцn bl?ht.

4- Und ist dann der Fr?hling und Sommer vorbei,

Dann f?llt sich die Scheuer im Herbst wieder neu;

Es f?llt sich der Keller, der Stall und das Haus,

Da gibt es im Winter manchґ fr?hlichen Schmaus.

Ведуча.

  •  А тепер давайте запросимо Осінь, яку в народі називали «Осеніна».

Входить дівчина, сукня якої вбрана у листя.

На голові віночок з горобини, калини.

Осінь.  

  •        Люди добре працювали

 Все вродило тут на славу:

Морква, ріпка, бурячок,

І цибуля, й часничок,

Огірочки і капуста,

Поселилсь густо, густо.

А поглянемо назад,

Гарбузів тут цілий ряд.

Все забрали ви підряд.

Славні руки у дітей.

  •  Як гарно мені було з вами на святі, але мені час йти.

Ведучий.

  •  Сумно, але все ж необхідно прощатися. І як у давнину, проводжаючи, осінь, свистіли у пищики, начебто птахи, які збираються у вирій.

Діти свистять у пищики. Осінь уходить зі сцени.

Учитель.

  •  Рідний край. Золота чарівна сторона. Земля рястом уквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Учитель.

  •  З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про її щирий і працьовитий народ, про її лани широкополі, гаї зелені, тихі ріки та озера.

Учитель.

  •  А пісня українська! Хто не був зачарований нею? Вона завжди натхненна, багата мелодією, безмежна широтою й красою образів. Українська пісня таїть в собі чарівну силу, викликає в душі людській найскладніші, найтонші почуття, думки й прагнення.

Фольклорний ансамль "Джерельце" cпiває пiсню "Ой я молода на базар ходила".

Учитель.

  •  Разом з золотою, красивою, щедрою осінню прийшли народні свята і звичаї. Деякі з них забулися, а деякі відзначаються до цих пір.

Ведуча.

  •  Наші пращури, які жили важко, вміли відводити душу в святах. Ці дні були днями необхідного та осмисленого відпочинку, годинами радості, зустрічей з унікальною природою.

Учитель.

  •  Все побачене і почуте на нашому святі особливо дороге, бо в народних святах і звичаях наші духовні корені, історія народу. Народ утілив у своїх святах все велике і піднесене, свою духовну самостійність і незалежність.

Всi учасники дiйства виходять на сцену i спiвають пiсню "Веселкова".

За веселковим за небокраєм

Хтось на сопілці чарівно грає,

А чи то грає чи то здається,

Чи пісня лине з мого серця

Над моїм краєм,

Над моїм містом

Пісня лунає

Голосом чистим

Пісня співає.

У світ широкий

Веселка грає

На семи нотах.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63305. Сравнение технологий коммутации при передаче данных 22.62 KB
  Единица коммутаций Ячейка Ячейка Кадр пакеты Режим работы С установлением и без установления Без установления С установлением Без установления Без установления Гарантированная доставка С помощью протокола...
63306. Сети связи на базе протоколов TCP/IP 25.27 KB
  На ее базе строятся как фиксированные так и беспроводные сети. Эталонная модель протоколов сети. Сеть Интернет представляет услуги коммутации пакетов без установления соединений что является фундаментальным свойством этой сети.
63308. Робота по мобілізації доходів бюджету 34.53 KB
  Безпосередню роботу по мобілізації доходів бюджету відповідно до статті 50 Бюджетного кодексу України виконують органи стягнення до яких відносяться: Державна податкова служба України Державна митна служба України інші органи...