78736

Андріївські вечорниці

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці». Готувались до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю.

Украинкский

2015-02-09

73 KB

0 чел.

                                          Андріївські  вечорниці.

Вчитель. 13 грудня одне з великих та улюблених свят — день св. Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці». Готувались до них у складчину. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю. Бо ж Пилипівський піст. І обов'язково пекли калиту — цю найвеличнішу ознаку свята. Печеться калита із прісного тіста у вигляді тонкого коржа. Бо ж рік «стоншився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір ворожили і на заміжжя: чи скоро їх віддадуть та яким буде майбутній чоловік. Примічали і якою буде погода.

Сьогодні й ми з вами повернемо трохи в минуле, щоб відчути красу та поезію древніх обрядів. Давайте ж завітаємо до однієї з українських хат, де на нас вже чекають гостинні господарі.

(Стукає).

А чи можна до вас, господарі, на свято

Господиня.

Добрий вечір, любі гості,

Просимо до світлиці,

Будемо розпочинати

Наші вечорниці.

Господар.

Поспішайте, дівчатонька

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Господиня.

Ось наліпимо вареничків,

Біленьких, пухкеньких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Господар.

Щоби вони разом з нами

Гарно святкували.

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.

Господиня

Люблю слухати, як наші дівчата співають. У мене аж серце завмирає. А заспівайте – но , дівчата.

Пісня  « Калина»

Годі сумувати, дівчатонька. Заспівайте якоїсь веселішої.

Кину кужіль на полицю

(Дівчата    допомагають   господині  ліпити вареники    і   співають  пісню   «Ой   варенички  кручені».   

 
 

 1-а дівчина. Ой, там

 щось грюкнуло.

 Господиня. Та це вам
 почулося, дівчатка.

1 дівчина 

  •  Ой, дівчата, дівчата! Сьогодні ми уже дізнаємось.

Дівчата. 

Про що дізнаємося?

2 дівчина 

  •  Ой, які ж ви нетямущі! Таж сьогодні Андрій скаже нам котра коли, куди, за кого вийде заміж.
  •  Дівчата. 
  •  А й справді, цікаво.
  •  3 дівчина
  •  Пам’ятаєте, друзі, як у Жуковського:

Раз в крещенский вечерок

Девушки гадали,

За ворота башмачок,

Сняв с ноги, бросали.

4 дівчина

  •  Що ж ,дівчата, почнемо. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати. Я перша.

Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

5 дівчина

  •  Лети, впади та не розбийся,

І з вулицями розберися

Й минувши  вуличку Івана

Вкажи на вулицю Степана.

6 дівчина

  •  А я свій кину аж під хмару,

Хай розшукає мою пару.

7дівчина

  •  І торік я чобіток кидала

Та щастя свого не впіймала.

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

8 дівчина

  •  Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті

Кину просто навмання,

Нехай долю доганя.

О добре чую, впав

Аби в снігу десь не пропав.

А тепер ходімо, подивимось,куди наші халявки нас поведуть.

Чути стукіт у двері. 

Дівчата. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут. 

 

Господиня. Та це вам почулося! 

Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати. 

1-ша дівчина (руки в боки). Признавайся, що ти хотів нам зробити? 

Гриць. Ну, двері підперти, щоб не відчинялися! 

2-га дівчина. А ще що? 

Гриць. Ще, ще! Ну, віник прив'язати до стріхи! 

3-тя дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити? 

                     Покараємо тебе! Дівчата, викупаймо його у воді! 

(Ведуть до криниці.) 

Гриць. Дівчатка, відпустіть! Відпустіть! Я більше 

не буду! 

Врешті виривається, заправляє сорочку в  штани і гордо співає на українську народну мелодію «Ой, джигуне, джиґуне». 
      Чи я, тату, не доріс, 

      Чи я, тату, переріс, 
     Чи не рублена хата,         
 
         
Що не люблять дівчата?  
Дівчата перешіптуються, сміються і повторюють останні слова пісні. 

Дівчата. Не просись і не жалійся, все одно не 

відпустимо. 

1-ша дівчина. Ми для вас старалися, вареники 

ліпили! 

Гриць. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних 

хлопців приведу.                              

Дівчата. Правда, приведеш? 

Гриць. Їй Богу, приведу! 

Дівчатка. Веди. 

Гриць іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави. 

Гриць. Хлопці, ану всі сюди!                             

 

Хлопці з гармошкою заходять і співають пісню «По дорозі жук».

Дівчата (пританцьовуючи).

До нас, парубочки,

     Бо в нас вечорниці.

А в нашої господині

Тисові полиці.

 

Гриць. Дівчата, а злийтеся в одну — і я вас посватаю!

 

1-ша дівчина. Ти бач, ожив, зараз таки викупаємо!

1-й хлопець. Чекайте, чекайте залицятися! Спершу дайте води напитися, а то їсти хочеться, що нема де переночувати!

Всі сміються.

Господиня. Е ні, хлопці, спочатку до роботи!

Ось вам квасоля в ситі, перелущіть і переберіть, а  дівчата вареники доліплять.

Господиня порається з калитою, дівчата співають

«На вулиці скрипка грає», хлопці їм допомагають.

Господиня. От хлопці молодці, швидко впоралися, всю квасолю перелущили. Ось погляньте, любі гості, яку я вам калиту виробила. Треба її в піч посадити, щоб випеклася, рум'яною стала. Але спочаткупромовимо прохання до вогню:

Гори, вогонь, ясно,               '

Спечи нам калиту красну.

Діти повторюють.

Господиня. А  перш ніж саджати калиту в піч, дорогу до неї кроплять водою, промовляючи:

Водице - студенице

Окропи калиті дорогу

Аж від печі та до стелі,

              Щоб ми були веселі.

 

Діти утворюють коридор, господиня його «скроплює» водою, діти повторюють слова. Потім господиня бере калиту і садить її в піч, закриває заслінкою.

 

Господиня. А водичкою, що залишилася, вмиваю ваші личка, аби були гарні та красні. (Вмиває.)

Поки печеться калита, розкажу вам те, що часто чула від моєї бабусі. І в них були вечорниці, де вони і пряли, і вишивали, і пір'я дерли. І обов'язково жартували,

веселились і співали гарних пісень, бо пісня українська, як душа народу. Може й хлопці нам щось заспівають?

Хлопці виконують пісню. «Ой лопнув обруч» 

1-й хлопець. Нумо позмагаємося, дівчата, хто кого переспіває?!

Переспівки.
. Дівчата починають спів.
      Дівчата (грайливо). Іде, іде дід, дід.

                 Несе, несе міх, міх.                             

                               Отакий дідище

                              Такий холодище!

                                     
Хлопці. Трах, трах, тарарах,

             їде баба на волах

Дівчата. їде дід на волах,

           Трах-трах, тарарах!

Хлопці. Диби, диби, диби-ди,

Пішла баба по гриби.

Дівчата. А дід по опеньки

   В неділю раненько!

Ми вас переспівали, а тепер пограємо?

Хлопці. Пограємо!

Українська народна гра «Горобчик».     

Господиня. А що це наших весельчаків не чути?

Хлопці читають гуморески.

Господиня. А що цікавого нам Гриць розкаже?   

 Гриць- А я люблю все, особливо на печі спати! (Лягає.)

Дівчата виконують інсценівку пісні -«Грицю, Гри цю, до роботи».

1-ша дівчина. І все ж треба його викупати. (Ловлять і ведуть до криниці)

 Хлопці. Дівчата, вода холодна?

 Дівчата. Холодна!

 Хлопці. А напитись дасте?

 Дівчата. А ви нам затанцюєте?

 Хлопці виконують танець.

Господиня. Ну й розвеселили ви мене, забула про калиту.(Заглядає в піч)
Ой, та вона вже спеклася.
Рум'яна та ясна,
На весь світ прекрасна!
Господиня бере калиту і промовляє:
Добрий вечір! З калитою
Будьте здорові!
З калитою золотою,
З пресвітлим святом Андрія!

 Діти. Ой калита, калита!

Із чого ти вилита?

 Господиня. З жита сповита,

Сонцем налита,

Для красного цвіту,

По білому світу!

1-й хлопець.

І, нарешті, калита,

Наче сонце, золота,

Хто вкусить калити хоч раз,

Той буде першим серед нас.

Нумо, хлопці і дівчата,

Хто з нас буде починати?

 2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути

їду, їду я до річки,

           Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.
Спроба невдала. Чухає потилицю.
Дівчина. Ще ні разу не стрибала,
Калити не куштувала.
Підстрибує, але невдало.
Хлопець. Калито смачна, духмяна,
                 Подивлюся, аж голос в'яне.
    Скажи, ну як тебе дістати?

   Як таємницю розгадати? Підстрибує, кусає. Всі регочуть.

 Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?

 Різні голоси. Що можна?

Дівчина. Та відкусити кусок калити.

 Голоси. А навіщо?

Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.

Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,

Щоб найщасливіша була поміж нами.

Дівчата, а де ж ваші вареники?

 Господиня. А ось вам_вареники! Ставить макітру.

 Пісня «Наші хлопці вареників хочуть» 

Наші хлопці вареників хочуть .

Наші хлопці, хлопці вареників хочуть.

Навари милая, навари милая,

Навари, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я дров не маю, ви мої хороші,

А я дров не маю, хлопці мої гожі.

Нарубай, милая, навари, милая.  

Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

Я рубать не вмію, мої соловейки.

Научись милая, навари, милая,

Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

А я сил не маю, ви мої хороші,

А я сил не маю, хлопці мої гожі.

Не балуй, милая, навари, милая,

Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Стук у двері

Господиня (здивовано). І хто там ще в такий час? Ідемо, подивимося.

Відчинивши двері, злякано тікає. Застрибує Чорт.

 Чорт. Всі святкуєте?     Всі гуляєте?

  Мене, красеня-Андрія,

   Навіть не згадаєте.

  Я — чорт Андрій, -

       Андрій був батько,

Андрон був дід,

Андрій був дядько.

Династія вся загранична

І бездоганно блискавична.

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте! Звертається до господині

 Бо як не станеш пригощати,

Рознесу всю твою хату.

Всю челядь позабираю,

В чортенят понаряджаю.

Ну то як? Готово? Ні?

Господиня. Чорте, Чорте! Постривай,

Ти мене не підганяй.

Є для тебе калита,

Із мукички вилита!

Треба ще її дістать,

Гарно вгору пострибать.

Як дістанеш її там,

То з'їси її всю сам!

У цей час діти замінюють калиту на іншу, зроблену з  пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.

 Чорт. Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,

          Мої зуби обломили. Плаче.

Господиня. Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось завдання тобі від дітей, відгадай. Загадки.

Що у світі найсильніше? (Вода.)

 На чиїх полях трава не росте? (На крисах капелюха.)

Спортивна гра з перешкодами.

Чорт врешті добирається до калити, хапає її та їсть.

От дякую, що і мене пригостили. А я вашим Андріям гостинців приніс. Але нехай їх виграють .Виходьте наперед. Я  зав’яжу  вам хусточкою очі. Гостинці розкладаю по підлозі. А тоді розкручую вас. І хто перший їх збере, той і матиме.

Ха-ха-ха! Ти бачиш, подумали  що я  віддам їм гостинці, от смішні!

Господар.А ну, геть звідсіль , якщо не вмієш гратися!

Чорт. Ой, вай, я більше так не буду.

Господиня. Послухайте, ми ж сьогодні віватів Андрійкам не співали.

Пісня «З’їж , Андрійку, пиріжок»

 1-ша дівчина. Чом ви, хлопці, зажурилися?

Замерзли дівчата.

2-га дівчина. Тож заграйте нам, музики,

Будем танцювати.

Діти виконують український народний танок.

1-ша дівчина.

Наше слово щире, щире, без прикрас:

Спасибі, Андрію, за свято для нас.

Обряди і звичаї хай оживають

І душу народу завжди звеселяють.

Андрій. Хай Ганни, і Сави, і Варвари

Знаходять, шукаючи, пари.

Хай завжди і всюди в народу-творця

Праця і свято ідуть без кінця.

Так чи інакше, наше Поділля

Віддавна святкує Андрія.

Ми показали, як колись жило

Без будинків культури

Українське село. 

Питай, цікався, пізнавай,

Яким же був колись твій край!

Бо-хоче рідна Україна,

Аби росла достойна зміна.

Господиня Зі святом, вас, Андрії, Андріївни та Андрійовичі!

Нехай ніколи не гасне вогонь ваших сердець на добро та радість  людям!

Господар. Всім, хто прийшов на наше свято – многії і благії літа.

Пісня «І в вас, і в нас  хай буде гаразд »

А тепер, шановні гості, запрошуємо скуштувати вареників, калити.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40704. Услуги, их специфические черты. Основные виды 34.5 KB
  Услуги их специфические черты. Услуги действия направленные непосредственно на потребителя. Услуги виды деятельности в процессе выполнения которых не создается новый материальновещественный продукт но изменяется качество имеющегося продукта. Услуги блага предоставляемые в форме деятельности.
40705. Рынок услуг, механизм его функционирования и регулирования 26.5 KB
  Рынок услуг механизм его функционирования и регулирования. Рынок услуг сфера обращения или совокупность актов куплипродажи различных видов деятельности удовлетворяющие потребности отдельного человека группы людей организаций. Рынок нематериальных услуг как совокупность социальноэкономических институтов – это набор субъектов хозяйствования связей отношений норм социальноэкономической жизни которые имеют устойчивый характер и сохраняются в течение длительного времени. На рынке нематериальных услуг проявляются экономические отношения...
40706. Направления развития сферы услуг в современных условиях 35 KB
  Направления развития сферы услуг в современных условиях. Рынок услуг сфера обращения или совокупность актов куплипродажи различных видов деятельности удовлетворяющие потребности отдельного человека группы людей организаций. Рынок нематериальных услуг как совокупность социальноэкономических институтов – это набор субъектов хозяйствования связей отношений норм социальноэкономической жизни которые имеют устойчивый характер и сохраняются в течение длительного времени. На рынке нематериальных услуг проявляются экономические отношения...
40707. Регион как территориальный социально-экономический комплекс. Основные характеристики 28.5 KB
  Она исследует экономические явления и процессы связанные с рыночным развитием хозяйства отдельных регионов и их включением в единое экономическое пространство России. Основные черты : узкая специализация регионов с доминированием какоголибо одного комплекса: рыбопромышленного мясомолочного военнопромышленного и т. Типы проблемных регионов: слаборазвитые хронически отстают от среднероссийского уровня экон.
40708. Устойчивое развитие регионов как фактор стабильности национальной экономики 76 KB
  И в городе и в районе и в субъекте Федерации необходимо осуществлять разработку стратегии развития оценивать положительные и отрицательные стороны этого развития выявлять факторы конкурентоспособности формировать общую и функциональные стратегии вести стратегический контроль проводить мероприятия городского и регионального маркетинга. Эти программы позволяют властным структурам координировать работу всех органов и лиц...
40709. Налоговое бремя экономики и его измерение 31.5 KB
  Проблема тяжести налогового бремени волнует различных агентов хозяйственной деятельности: государство как субъект управления хозяйственной деятельностью на своей территории и перераспределения доходов от нее в виде налогов в пользу прочих элементов государственной и социальной жизнедеятельности; организации и предприятия как объекты управляющего воздействия государства и субъекты собственно предпринимательской деятельности обеспечивающие формирование источника предпринимательского дохода и соответственно налогооблагаемой базы; ...
40710. Налоговая политика: сущность, содержание и механизмы реализации 26.5 KB
  Налоговая политика: сущность содержание и механизмы реализации. Налоговая политика комплекс правовых действий органов власти и управления определяющий целенаправленное применение налоговых законов. Налоговая политика является частью финансовой политики. Экономическая обоснованная налоговая политика преследует цель оптимизировать централизацию средств через налоговую систему.
40711. Инвестиции - источники формирования и объекты вложений (инвестирования) 32 KB
  Инвестиции источники формирования и объекты вложений инвестирования. Инвестиции от лат. Выделяют также производственные инвестиции направляемые на новое строительство реконструкцию расширение и техническое перевооружение действующих предприятий и интеллектуальные вкладываемые в создание интеллектуального духовного продукта; контролирующие прямые инвестиции обеспечивающие владение более чем 50 голосующих акций другой компании и неконтролирующие обеспечивающие владение менее чем 50 голосующих акций другой компании. В зависимости...
40712. Финансовый рынок: структура и механизм функционирования 28.5 KB
  Финансовый рынок – это сфера проявления экономических отношений между продавцами и покупателями финансовых денежных ресурсов и инвестиционных ценностей то есть инструментов образования финансовых ресурсов между их стоимостью и потребительной стоимости. Как и любой рынок финансовый рынок предназначен для установления непосредственных контактов между покупателями и продавцами финансовых ресурсов. Финансовая система Российской Федерации включает следующие звенья финансовых отношений: государственную бюджетную систему; внебюджетные...