78754

Сценарій святкового заходу, присвяченого Т.Г. Шевченку

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України, вшанування пам’яті видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка, формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови, пропагування творчості обдарування рідного краю.

Украинкский

2015-02-09

60 KB

1 чел.

Сценарій святкового заходу, присвяченого Т.Г. Шевченку

Мета:

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування памяті видатного художника слова,

 патріота України - Т.Г.Шевченка.

- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

І частина

На сцені – рушник і вислів “Не одцурайтесь своєї мови…”.

Біля сцени на столі рушник, портрет Шевченка, квіти, свічка.

Ведучий 1: Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

Запалює свічку.

Ведучий 2:  Хай палає свічка.

  Хай палає,

  Поєднає нас вона в цей час.

  Друзів голоси нехай лунають,

  Слово й музика нехай єднають нас.

Звучить мелодійна музика та вірш М.Бригільського.

Учень 1:     Мова українська – то Шевченка слово,

 Лесі  Українки і Марка Вовчка.

Учень 2:     Мова українська – то дарунок Бога,

 Це барвисте слово генія Франка.

Учень 1:     Мова українська – це і степ широкий,

 Це сади вишневі, і гаї, й ліси.

Учень 2:     Мова українська – океан глибокий

 Мудрості народу – вічної краси.

Учень 1:     Мова українська – берегиня наша,

 Пісня материнська, голос немовлят.

Учень 2:     Мова українська – це достатку чаша

 І найбільше свято із відомих свят.

Український танок.

Ведучий 1: Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам’ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його.

Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.

То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути,

Бог послав Кобзаря.

Ведучий 1: Дякуємо Богу святому, що живемо не в такий вік, коли за слово правди людей на хрестах розпинали або на кострах палили. Не в катакомбах, не в вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались ми серед білого дня і всією громадою складаємо йому щиру дяку за його животворне слово.

Учень 1:    Щовесни, коли тануть сніги

 І на рясті засяє веселка,

 Повні сил і живої снаги

 Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Учень 2:     Ти, Тарасе, сьогодні

 Нас зібрав докупи.

 І зійшлися у цій залі

 Шевченка онуки.

Пісня “Одна калина”.

Учень 3:     Хліб і сіль тобі, Тарасе,

 Сьогодні підносимо…

(Виносимо хліб-сіль, кладемо біля портрету)

 Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

Учень 4:    Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

 Сходиш хлібом духовним на яр-рушнику.

 У розкриллі земних і заобрійних трас

 Височієш над світом, великий Тарас.

Учень 5:     Твій голос – повнить пшеничний колос,

 Бо те, за що ми жили й боролись,

 Твій сон щасливий, зоря твоя,

 Велика, вольна, нова сім’я…

Український танок.

Ведучий 1: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Ведучий 2: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:

Учень 6:    …Не одцурайтесь своєї мови

 Ні в тихі дні, ні в дні громові,

 Ні в дні підступно мовчазні,

 Коли стоїш на крутизні

 Один, чолом сягнувши птаха,

 Й холодний вітер попід пахви

 Бере і забиває дих,

  Щоб ти скорився і притих.

  Не одцурайсь, мій сину,

  Мови. У тебе іншої нема.

  Ти плоть і дух – одне-єдине

  Зі словом батьківським – Людина,

  Без нього – просто плоть німа.

  Без мови в світі нас – нема!

Учень 7:    Схаменіться,…

 Подивіться на рай тихий,

 На свою країну,

 Полюбіте  щирим серцем

 Велику руїну,

 Розкуйтеся, братайтеся!

 У чужому краю

 Не шукайте, не питайте

 Того, що немає

 І на небі, а не тілько

 На чужому полі.

 В своїй хаті своя й правда,

 І сила, і воля.

Учень 8: Учітесь, читайте,

 І чужому научайтесь,

 Й свого не цурайтесь,

 Бо хто матір забуває,

 Того Бог карає,

 Того діти цураються,

 В хату не пускають.

 Чужі люди проганяють,

  І немає злому

  На всій землі безконечній

  Веселого дому.

Учень 9:    Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Учень 10:   І мене в сім’ї великій,

 В сім’ї вольній, новій,

 Не забудьте пам’янути

 Незлим тихим словом.

Пісня на слова Шевченка “Зоре моя вечірняя” .

Ведучий 1: “Незлим тихим словом” згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми?

Учень 11:   Залишим у спадок новим поколінням

 Свої ідеали й свої устремління,

 Могутню Вкраїну, в якій наша сила,

 І геній Шевченка як нації крила.

Учень 12:   Залишим і те, що душею народу

 Зовуть недаремно від роду до роду,

 Як вищу красу і життєву основу,

 Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову.


ІІ частина

До участі в ІІ частині запрошуються сучасні творці слова, літератори, члени літературних, мовних товариств  рідного краю, обдаровані учні, які досягли високих успіхів у олімпіаді з української мови та літератури, у конкурсах учнівської творчості.

Ведучий 1: Сьогодні у нас в гостях присутні сучасні творці слова, люди, які все своє життя, працюючи творчо й натхненно, бережуть і леліють мову. Вони залишають у спадок новим поколінням животворне слово.

Введучий 2: Ми раді вітати на нашому святі громадських діячів, сучасних митців нашого краю: …………

Присутнім надається слово для виступу.

Ведучий 2: Дякуємо вам, ……….., за щирі слова, за чудові поезії. Дозвольте побажати вам міцного здоров’я, натхнення й творчої наснаги. Нехай у ваших душах ніколи не перестає палати вогонь любові до рідної мови, до свого народу, до України. Прийміть, будь ласка, від учнів нашої школи в подарунок – пісню.

Пісня “Про добро”.

Ведучий 1: Ми продовжуємо знайомство з митцями нашого міста. І зараз наша мова піде не про відомих досвідчених поетів і письменників, а про початківців, про наших ровесників. Вони навчаються, як і ви, в школі, живуть у нашому місті, ходять тими ж вулицями, що і ви. Але відрізняються від нас особливим сприйняттям оточуючого нас життя, особливим даром розповісти про свої відчуття, думки мовою поезії. Це молоді музи наших шкіл.

Представлення, привітання гостей (можна у віршовій формі).

Інтерв’ю з юними даруваннями, читання власних творів гостями.

Ведучий 1: Хотілося б висловити слова подяки юним поетичним даруванням за ті почуття й думки, які пробудили вони в нас. І, мабуть, усі присутні у цій залі погодяться з нами, що “якщо і є на світі Бог, то це поезія”, це слово, це наша мова, це генетичний код нації.

Вірш Віктора Баранова “До українців”

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

 І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

 І що є у нас думка, яка ще од Байди нам в’ється,

 І що ми на Вкраїні – таки український народ,

 А не просто населення, як це у звітах дається.

І що хміль наш – у пісні, а не у барилах вина.

І що щедрість – в серцях, а не лиш у крамничних вітринах.

І що є у нас мова, і що українська вона,

Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

 Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори!

 Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!

 Запитаймо у себе: відколи, з якої пори

 Почали українці себе у собі забувати?

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,

У якому свідомості нашій збагнути незмога,

Чом солодшим од меду нам видався чад забуття

Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

 Українці мої! То вкраїнці ми з вами – чи як?

 Чи в “моголах” і вмерти судила нам доля пихата?

 Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,

 Що розцвів нам у душах смиренністю “меншого брата”?

Українці мої! Як гірчать мені власні слова…

Знаю добре, що й вам вони теж – не солодкі гостинці.

Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,

Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

 Я вже й сам ладен мовить: “Воно тобі треба?.. Стерпи!”

 Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво:

 Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?

 Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,

І хіба не зотліє на тлін українство між нами,

Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря

Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

 Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.

 Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

 Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

 Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна…

Ведучий 2: Світ починався зі Слова, і Україна починалася зі Слова. Слово, як плуг, орало правічний переліг життя, із черноземної скиби його виростали поети, і в кожного на устах у час недолі й радості була своя, але одна молитва – Україна.

Ведучий 1: Слово, як собор, і в його святості палахкотять, як свічки, праведні душі поетів, і з блакитного купола благословляє нас небо, і хоралом віри зливаються голоси наших предтеч і сущих в одну молитву – Мова.

Дівчина в національному костюмі зі свічкою в руках читає “Молитву до мови”

Дівчина:   Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

 Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво у своїй нероздільній трійці, що ти єси і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія. Мово, що стояла біля вівтаря нашого національного храму і не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби, і множила край веселий, святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотонебесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо “споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю, Русь-Україну возвелич, порятуй народ її навіки.

Ведучий 1: Шановні гості! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі слова і теплі обличчя.

Дай вам, Боже, дай із неба,

Дай, чого вам більше треба, -

Дай вам миру і спокою

Під могутньою рукою…

Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова, звучить рідна пісня.

Звучить “Пісня про Україну”.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28819. Объясните название и сущность политики военного коммунизма 14.24 KB
  Решение о прекращении военного коммунизма было принято 21 марта 1921 года на X съезде РКПб и введен НЭП. Политика военного коммунизма включала комплекс мероприятий затронувших экономическую и социальнополитическую сферу. Основой военного коммунизма были чрезвычайные меры в снабжении городов и армии продовольствием свертывание товарноденежных отношений национализации всей промышленности включая мелкую продразверстка снабжение населения продовольственными и промышленными товарами по карточкам всеобщая трудовая повинность и...
28820. Каковы причины, особенности и последствия гражданской войны в России 15.36 KB
  В ходе Гражданской войны от голода болезней террора и в боях погибло по различным данным от 8 до 13 млн человек в том числе около 1 млн бойцов Красной Армии. Эмигрировало из страны до 2 млн человек. По одним данным в 1921 году в России насчитывалось 45 млн беспризорников по другим в 1922 году было 7 млн беспризорников.
28821. На каких принципах был построен СССР в 1922г? Какие альтернативные варианты объединения обсуждались 14.64 KB
  I съезд Советов СССР утвердил Декларацию и Договор об образовании Союза Советских Социалистических республик. II съезд Советов СССР принял первую Конституцию СССР она состояла из Декларации и Договора об образовании СССР. Конституция признавала республики суверенными государствами с правом свободного выхода из Союза внесения в свои конституции изменений в соответствии с Конституцией СССР.
28822. Какое значение имел НЭП для социалистического строительства? Почему он был свернут 20.45 KB
  Достижения нэпа значительны: к 1925 г. Вместе с тем успехи нэпа не следует преувеличивать. Противоречия нэпа проявлялись в: экономике техническая отсталость промышленности высокие темпы ее восстановления острая потребность в обновлении производственных мощностей нехватка капиталов внутри страны. невозможность широкого привлечения иностранных капиталовложений абсолютное преобладание мелких полунатуральных крестьянских хозяйств на селе; социальной сфере усиление неравенства неприятие нэпа значительной частью рабочего класса и...
28823. Планы осуществления индустриализации в СССР: проекты, цели, пути осуществления, итоги 16.39 KB
  Задачу осуществления индустриализации т. Где взять капиталы для финансирования промышленности Какие темпы индустриализации дадут стабильный устойчивый рост Какую пену готово заплатить за неизбежные лишения общество К 1927 г. первый подход обоснованный видными ученымиэкономистами: капиталы для финансирования индустриализации дадут развитие частного предпринимательства привлечение иностранных займов расширение торгового оборота; темпы индустриализации должны быть высокими но при этом ориентироваться на реальные возможности а не на...
28824. «Великий перелом» в сельском хозяйстве и его цена 19.12 KB
  когда крестьяне продавали зерно по выгодным для себя рыночным ценам а государство сделало успешные закупки. Деревня была обеспокоена внешними проблемами и крестьяне не желали продавать зерно. Серьезные ошибки были допущены в политике цен которая стимулировала развиьтие технических культур и животноводства за счет посевов зерновых. Страх перед войной побуждал крестьянина насколько это было возможно придерживать зерно.
28825. Почему «культурная революция» является составной частью «Большого скачка»? Каковы ее задачи 16.46 KB
  Иными словами сущность культурной революции это в первую очередь коренное качественное изменение субъекта культурноисторического процесса выражающееся в приобщении масс и каждого отдельного человека к сознательному историческому творчеству. Сущность культурной революции можно сформулировать и как социалистическое обновление условий и характера творческой деятельности в области культуры и системы распределения и потребления духовных ценностей и связанный с этим резкий культурный подъем общества. Основу ленинской концепции культурной...
28826. Эволюция советской политической системы в 20-30гг. Было ли неизбежно становление тоталитарного режима в СССР 15.43 KB
  Она поддерживалась всей мощью государства на всех уровнях.Тоталитаризм Одна из форм устройства авторитарного государства характеризующаяся его полным господством над всеми сторонами жизни; тоталитарный режим. Так происходит провоцирование ГОСУДАРСТВА на расширение его контрольных функций то есть подталкивание к ТОТАЛИТАРИЗМУ. В итоге общество получает полное огорчение по поводу деятельности ГОСУДАРСТВА и начинает ратовать за освобождение от тоталитаризма.
28827. Становление детской психологии в конце 19 н 20 в. 48.5 KB
  Предпосылками возникновения возрастной психологии явились запросы педагогической практики разработка идей развития в психологии появление экспериментальной психологии и разработка объективных методов исследования детей. Бюлера биогенетический закон периодизации психического развития. Эволюция как основа психологического развития. В основе развития психики лежит биогенетический закон.