78762

У Марійки Підгірянки, мов із золота співанки

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Однак незважаючи на її велике бажання вчитися батько -– незаможний лісник не міг дати освіту всім дітям тому в сімейному колі вирішили що вчитися буде син а дівчатка займатимуться хатньою роботою. Допомагав дочці батько котрий досконало володів німецькою мовою добре знав математику біологію.

Украинкский

2015-02-09

80 KB

0 чел.

Свято «Марійки Підгірянки, мов із золота співанки»

Старобогородчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Вчитель початкових класів, вищої категорії, старший вчитель

Проць

Оксана Василівна

2011р.

Тема: У Марійки Підгірянки, мов із золота співанки.

Мета: Вчити читати вірші, ознайомити з біографією М.Підгірянки, виховувати любов до рідного краю.

  •  Народилася Марійка Підгірянка в селі Білі Ослави на Івано-Франківщині в багатодітній родині (в сім’ї Ленертів було п’ять дочок і один син). Росла вона талановитою і вразливою дівчинкою на лоні природи чудового гуцульського краю. « Я несміливе дитя Підгір’я, списувала, що мені старі ліси розказували» - згадувала згодом поетеса
  •  Дівчинка тяглася до науки. Вона з дитинства поринула у світ літератури, а сприяв цьому дідусь по матері, священник Микола Волошин, який навчив улюблену внучку читати і писати. У його домі була багата бібліотека. Провідуючи дідуся, Марійка часто засиджувалась у бібліотеці, вчитувалась у рядки творів української і світової літератури. Однак, незважаючи на її велике бажання вчитися, батько – незаможний лісник не міг дати освіту всім дітям, тому в сімейному колі вирішили, що вчитися буде син, а дівчатка займатимуться хатньою роботою.
  •  Марійка здобула лише початкову освіту, але на досягнутому не зупинилася. Мріючи стати вчителькою, вона зайнялася самоосвітою. Допомагав дочці батько, котрий досконало володів німецькою мовою, добре знав математику, біологію. У п’ятнадцять років Марійка в Коломиї склала екстерном іспит за восьмикласну жіночу школу, а через чотири у – у Львові (також екстерном) за жіночу вчительську семінарію. Її мрія здійснилась.
  •  «Я все життя була вчителькою», –  не раз казала Марія Омелянівна, яка віддала вихованню дітей понад сорок років. Вона розказувала учням цікаві казки, співала разом з ними щедрівки, колядки, пісні, а діти душею горнулися до своєї вчительки.
  •  Вчила Марія Омелянівна не лише дітей, а й їхніх матерів: як готувати смачні страви, правильно доглядати немовлят, вести домашнє господарство. І писала вірші. Щирі, задушевні, прості.. Вони знайомили дітей з навколишнім світом, виховували любов до рідного краю, вчили мислити.
  •  Перші поезії майбутньої письменниці вийшли у світ в дев’яностих роках, підписані «Марійка Підгірянка», який вона обрала на згадку про рідний прикарпатський край і в знак любові до нього. У 1908 р. вийшла її перша поетична збірка «Відгуки душі»
  •  Нелегкі випробуванні випали на долю цієї талановитої жінки: переслідування, звільнення з роботи, злигодні воєнних літ… А вона незважаючи ні на що, невтомно працювала. Твори вчительки поетеси вводились у підручники для початкової школи, з’являлись на сторінках періодичної преси, видавались окремими книжками.
  •  У роки другої світової війни нове лихо спіткало поетесу: від ворожої бомби згорів будинок, а сама Марія Омелянівна була тяжко травмована.

На схилі літ марійка Підгірянка багато писала для внуків. Вона складала для них лічилки, загадки, вірші-задачки, а підписувала «бабця Клапця»

  •  Марія Омеляна володіла багатьма мовами: українською, російською, польською, чеською, читала грецькою, латинською та італійською. Померла Марійка Підгірянка 18 травня 1963 року. Похована у Львові на Личаківському кладовищі.

Школо наша, школа

Приголуб нас, мила,

Пригорни усіх нас,

Як голуб під крила.

Ти нас всіх научиш,

Як у світі жити,

Як зло оминати,

А добро чинити.

Бджілоньки – на квіти,

Дітоньки – до школи,

Там збирають мудрість,

Як мед в полі бджоли.

Пісня«Малий школярик»

Гей, нема то так нікому,

Як школярику малому:

Він не журиться ніколи,

Взяв книжечки – і до школи!

А в тій книжці – малюночки,

А в тій книжці співаночки,

І наука, і забава,

Бо та книжечка цікава,

Бо та книжечка рідненька…

Тулить її до серденька,

Сторінки все оглядає,

Вірші радісно читає.

Гнат читає, Гнат рахує,

Гнат малюночки малює,

А Федь гонить вулицями

Та шпурляє камінцями.

По науці Гнат гуляє,

Та на чемність все зважає.

А Федькові це байдуже:

Де лиш ступить – збитки в струже.

І в Гнатка думки веселі,

Жарти й смішки йому милі,

Але кожний чує й видить –

Гнат нікого не обідить.

А Федь? Ні! Я соромлюся

Більш писати про Федуся.

До поправи час залишу,

Як поправиться – напишу!

  •  Сів Івасик до столу,

Узяв зошит й ручку нову,

Головонька у журі:

Чи напише добре «і»?

Пише ключки і карлючки,

Аж трясуться малі ручки.

В очках слізоньки дрібні6

Не вдається красно «і»!

Івась хлопчик був завзятий –

То й не думав спочивати.

І вже знають в школі всі –

Написав він добре «і»!

Пісні «Голосні звуки»

О-о-о,

Яєчко одно

Знесла курочка чорненька,

Знайшла дівчинка маленька.

О-о-о,

Яєчко одно.

А-а-а,

А яблучка два,

Два яблучка червоненькі

Несе донечка для неньки.

А-а-а,

Аж яблучка два.

И-и-и,

А хлопчики три

В калабаню упали

І всі разом кричали –

И-и-и,

Тих хлопчиків три.

І-і-і,

Лошачки малі,

Є у них чотири ніжки;

Коло воза ідуть пішки –

І-і-і,

Лошачки малі.

У-у-у,

Песик на шнурку,

Цуценяток п’ять кудлатих

Полягало біля хати.

У-у-у,

Песик на шнурку.

Е-е-е,

Де то мама,де?

Нема мами, пішла в поле,

Там бур’ян на ниві поле;

Е-е-е,

Ось вже мама йде!

А-А-А,

Котика нема.

Е-Е-Е,

Де наш котик,де?

У-У-У,

Мишку з’їв малу.

І-І-І,

Він спить на печі.

И-И-И,

Має гарні сни.

О-О-О,

Не будіть його.

І-І-І,

Тихо мишки всі!

- Все раніше ясне сонце

На свій шлях виходить,

Все тепліше по віконцях

Проміннячком водить.

Щораз довше огріває

Замерзлу земельку –

Всміхається, обіцяє

Пору веселеньку.

Всміхається приязненько,

Що вже минув лютий,

Що приходить березенько

Річечку розкути.

Розкувати річку з льоду,

Сніги розтопити,

Сонячнії бережечки

Квітами встелити.

Насипати зілля-рясту

В садочку, в леваді –

Приходь, приходь, березеньку,

Діти тобі раді.

-  Узяв червень колісничку золоту,

Та й захопив ще зірничку на льоту.

Ти, зірничко, скоресенько поспішай

Та сонечко ранесенько виряджай,

Дам я йому позлітоньку на той віз,

Бо він добру робітоньку має скрізь:

Купіленьку нагрівати в річечках,

Черішеньки наливати по садках.

Має вбрати зелен-квітом все село,

Щоб веселим тепле літо нам було!

- Колишися, калинонько, колишися,

Зеленими листочками розпишися.

Сонячними променями розмалюйся,

З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.

А ще срібною росою вмийся чисто,

Надінь свої ягідочки, як намисто.

Буде тобі, калинонько, дуже радо,

Коли глянеш в чисту річку – у свічадо.

- Ой селом – селом

Зелено кругом:

Кожна пташечка співає,

Над квітками бджілка грає

Золотим крилом.

Вийду на поля:

Ой пахтить земля?

Мов співає рідна скиба

Пісню праці, пісню хліба,

Серце звеселя.

Все кругом росте,

Буйно так цвіте.

Пестить гори і долини,

Гріє простір України

Сонце золоте!

- Вже сонце не гріє,

Не жовтіє жито,

Мак не червоніє, -

Тільки мряка сіє

Крізь небесне сито.

Хмароньки нависли

Довкола, довкола,-

Наче сльози, бризки

Дощові заблисли

Спроквола, спроквола.

Верба листя ронить

Помалу, помалу –

Вітер листя гонить,

Воно сумно дзвонить:

Літечко пропало.

- Два горобчики вгледіли

Черв'ячка малого

Й по хвилині суперечки

Зчубились за нього.

Та побачив це півник,

Із плота злетів,

Того дзьобнув, того дзьобнув

І черв’ячка – з’їв.

А опісля добра мати

Гороб’ят навчала,

Щоб родина за дурниці

Сварки не здіймала.

- Скочив зайчик у тернину

І роздер кожушину,

Йде лисичку просити

Кожушину зашити.

А лисичка регоче,

Зашивати не хоче:

- Де ти був? Нащо дер?

Ходи в дранім тепер! –

Біжить зайчик до мами,

Зайшли очка сльозами:

- Мамо, любко, не бийте,

Кожушину зашийте! –

Мама сина не била,

Кожушину зашила.

Зайчик очка обтер

І знов скаче тепер.

-      Скажу, діти, вам казку:

Приніс зайчик дров в'язку,

Поколов їх дрібненько,

Зварив кашку швиденько.

Кашка булла солодка –

Моя казка коротка.

Скажу, дітки, і другу:

Прибіг котик із лугу,

Ліг собі серед печі,

Муркотів дивні речі.

Дасте бубликів в'язку –

Докажу вам ту казку.

Ще б і третю сказала:

Мушка в хаті літала,

У сметану влетіла,

Вийти звідти не вміла.

Далі? Далі не можна,

Бо ця казка тривожна.

Ба ще й знаю четверту:

Був горобчик упертий,

Дзьобав скирту він спритно:

Змолочу усе жито!

Чи змолотить – не знати,

Доведеться чекати.

Ще послухайте п’яту:

Вбіг хлопчина в кімнату,

У болоті по вуха,

Бо він мами не слуха

А що далі – не знаю,

Хіба маму спитаю.

Скажу шосту вам завтра,

Сьому й восьму позавтра,

У суботу – дев’яту,

А в неділю – десяту.

Певно, будете раді

Казочок цих громаді.

  •  Ластівочка чорно-біла

Під стріхою гніздо вила,

Над подвір’ям кружеляла

І на діток споглядала.

І питалася сердечно:

  •  Чи гніздитись тут безпечно?
  •  Люба, мила ластівочко,

Ти не бійся за гніздечко:

Ми і киці накажемо,

І песика привяжемо,

Відженем лихого хлопчика

І недоброго горобчика.

Ліпи гніздо скоро, духом,

Вистеляй м’якеньким пухом,

Бо надійна наша стріха

Захистить тебе від лиха.

  •  Ой місяцю, місяченьку,

срібнолиций стороженьку,

Що сторожиш ти?

  •  Я сторожу в тиху нічку

гай і поле, луг і річку

І сільські хати.

  •  Ой місяцю, місяченьку,

срібнолиций стороженьку,

Хто є в тих хатках?

  •  Там сплять діти в колисочках,

сон цілує їхні очка –

Бачать мрії в снах.

  •  Ой місяцю, місяченьку,

Срібнолиций стороженьку,

Про що мрії ті?

  •  Про край рідний, край єдиний,

про майбутнє України

Сплять діти малі.

  •  Ой місяцю, місяченьку,

срібнолиций стороженьку,

Чи здійсняться сни?

  •  Стануть діти підростати,

Для народу працювати –

І здійсняться сни.

  •  Любить мене матуся,

Що я гарно учуся,

Любить мене тато,

Що читаю багато.

Люблять мене сусіди,

Що я чемний завсіди:

Не пустую ніколи,

Ні удома, ні в школі.

  •  Хто тебе так щиро любить,

І вбирає, і голубить,

І кладе у постіль спати?

Мати.

Хто стеріг тебе від злого,

Відмовляв собі усього,

Щоб тобі віддати?

Мати.

Хто тебе узяв за руку

І до школи на науку

Вів, щоб розуму навчати?

Мати.

Пісня «Мати наша мати»

Мати наша, мати, як голубка сива,

Крильцями любові усіх нас прикрила.

Мати наша, мати, як сонечко ясне,

Цілий день нам світить і в нічку не гасне.

Мати наша, мати,як сонечко з неба,

В день і в нічку знає, чого дітям треба.

  •  Я донечка матусина, -

Мама мене любить.

Мама мені на ярмарку

Черевички купить.

Черевички шнуровані,

Жупаник в три поли,

Я книжечку – у тайстрочку,

Та й бігом до школи!

  •  Люблю матусю,батька люблю,

Люблю хатину рідну свою,

І рідну школу, і вчителів,

Село, де вперше сонце зустрів.

Люблю в криничці блакитну глиб,

І лан, що родить для мене хліб,

Садок, з якого грушки несу,

Горбок, де білі вівці пасу.

Бо ті горбочки, лани, ліси

Для мене повні добра й краси,

Бо все, що бачу навколо я, -

То люба, рідна моя земля!

Пісня «Снилось мені ясне сонце»

Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світило, -

А то лиш так моя мама

Дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик,

Що пестив колосся, -

А то мені моя мама

Гладила волосся.

Снилась мені ягідочка,

Як мед, солоденька, -

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Снилось мені, що на крилах

Я вгору несуся, -

А то мене із постелі

Піднесла матуся.

Осіння казка

На тім боці при потоці

Верби затужили.

Там худібку хлопці пасли,

Ватру розложили.

Горить, трощить ріща в’язка,

В’ється диму смуга.

Біля ватри ходить казка,

То одна, то друга.

Одна казка – про ватажка,

Боротьбу нерівну

Є й про Змія-Веремія,

Про сплячу князівну…

Догоріла ріща в’язка,

Сонце йде за гору,

І немає кінця казці,

І не буде скоро…

Задумались срібні роси,

Білих мряк завої,

Як із хлопців пастушечків

Виростуть герої.

Пісня «Маленькі наші ноги»

Маленькі наші ноги,

Та знають, куди йти:

На службу Україні

Йдім, сестри і брати!

Маленькі наші руки,

Та кріпнуть і ростуть:

На службу Україні

Весь труд свій віддадуть!

Серця дитячі наші,

Та щире в них чуття:

Любити Україну

Будуть ціле життя!

Маленькі наші ноги,

Та знають свою путь:

На службу Україні,

Як виростуть, підуть!

  •  Де я тії пісеньки події,

Що розраду в серце моє ллють?

Хіба між квітами посію,

Хай поміж ними розцвітуть.

Зійдуть мої пісеньки, як рута,

Наче ряст, розквітнуть навесні.

І як я вже буду позабута,

То цвістимуть пісеньки мої.

  •  Моя земленько ти ріднесенька,

як твій чар описати?

Не затихла ще моя пісенька,

щоб про тебе співати.

Ніч невидная, ніч тихесенька,

але сон не приходить.

Знов в душі бринить нова пісенька,

попід вікнами бродить.

Моя земленько ти ріднесенька,

святе моє кохання,

для тебе була перша пісенька,

Тобі  буде й остання.

  •  Та як собі заспіваю

На лані в долині, -

Піде голос попід колос,

Між дзвіночки сині.

А я вложу в ті дзвіночки

Свої співаночки,

Щоби мені задзвонили

На всі голосочки.

Щоби мені задзвонили,

Щоби процвітали,

Щоби мені, як ті пташки,

В гаю щебетали.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29959. Творческое мышление как предмет исследования в психологии 43.5 KB
  Продуктивная умственная деятельность не обеспечивается только свойствами интеллекта она определяется качествами мышления и личной позицией занимаемой субъектом по отношению к своей деятельности. Проблема изучения продуктивного творческого мышления. На основе модели были сконструированы южнокалифорнийские тесты RP тесты творческого мышления Торренса. Выделил 4 особенности творческого мышления: оригинальность семантическая гибкость способность видеть новое спонтанная гибкость способность дальновидения.
29960. Учение о развитии интеллекта Ж.Пиаже и других представителей швейцарской школы 51 KB
  Развитие операционального интеллекта в концепции Пиаже. Позднее Пиаже при изучении детского мышления больше фокусируется на анализе самих действий основными для Пиаже становятся исследования систем операций интеллекта. Важнейшее открытие Пиаже открытие эгоцентризма ребенка как центральной особенности мышления скрытой умственной позиции и как следствие своеобразие детской логики детской речи детских представлений о мире. Феномены Пиаже: 1.
29961. Психологическая сущность и механизмы воображения 45.5 KB
  Воображение и его развитие в детском возрасте Рибо Т. В основе способности к предвосхищению лежит воображение. В старой психологии существовала точка зрения согласно которой воображение не рассматривается как самостоятельный психический процесс поскольку преобразование образа и открытие нового традиционно выделяемые в качестве основных признаков воображения являются необходимыми сторонами любого процесса чувственного отражения действительности и функциями всех психических процессов Вундт Т. Рибо: воспроизводящее воображение = памяти...
29962. Виды и функции речи 48 KB
  Рубинштейн Речь – это процесс материализации мысли. Леонтьев Речь – Это деятельность общения – выражения воздействия сообщения = посредством языка; речь – это язык в действии. Речь это форма существования сознания мыслей чувств переживаний для другого служащая средством общения с ним и форма обобщённого отражения действительности или форма существования мышления. Рубинштейн Важно отличать речь от языка.
29963. Теория поля Курта Левина 46.5 KB
  Теория поля Курта Левина 1.: категория гешт образ Левин мотив; у гештальтистов образ рассматривался в отрыве от мотивации а мотивация у Левина отрывается от предметносмыслового содержания ситуации т. Для Левина поле это структура в которой совершается поведение. Понятие поля у Левина охватывает внутренний человека и внешний окружающее факторы.
29964. Структура личности и различные методологические подходы к ее изучению 52.5 KB
  Структура личности и различные методологические подходы к ее изучению Понятие личности Л – внешн проявление индивидуальности – как чел воспринимается окружающими и как он на них воздействует в римском театре маска актера =личина лицо обращенное к аудрии. Общее представление о структуре личности. Структурный и динамический подходы к изучению личности Каждая теория личности тем или иным образом отвечает на вопрос: Каким образом определяются структурные единицы личности и взаимосвязи между ними....
29965. Роль индивидных свойств человека в развитии личности 48 KB
  Темперамент как форма интеграции первичных индивидных свойств. Темперамент характеристика индивида со стороны динамических особенностей его психической деятельности т. У темперамента нет единого содержания и единой системы внешних проявлений. Попытки такого анализа приводят к выделению трех главных ведущих компонентов темперамента относящихся к сферам общей активности индивида его моторики и его эмоциональности.
29966. Личность и характер 70.5 KB
  Современное состояние исследований характера. По Рубинштейну способ поведения является наиболее существенным и показательным выражением характера но характер определяет и сам способ поведения. Основные проблемы психологии характера К настоящему времени понятие характер признано дискуссионным. сомнения в возможности изучения характера как самостоятельного явления вообще.
29967. Личность и способности 44 KB
  Личность и способности. ПРОБЛЕМЫ что такое способности как способности соотносятся с основными психическими процессами соотношение наследственности и среды в развитии способностей соотношение общих способностей и интеллекта природа и взаимосвязь общих и специальных способностей возможности измерения способностей пути и методы эффективного развития способностей Ученые: В. Понятие о способностях Петровский: Способности это такие психологические особенности человека от которых зависит успешность приобретения ЗУНов это...