7878

Сутність та форми використання доказів

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Сутність та форми використання доказів Всебічна оцінка доказів завершується побудовою висновків у справі та обґрунтуванням рішень, які приймаються щодо використання доказів. Докази використовуються не тільки для формулювання та обгрунтування висновк...

Украинкский

2013-01-29

22.53 KB

19 чел.

Сутність та форми використання доказів

Всебічна оцінка доказів завершується побудовою висновків у справі та обґрунтуванням рішень, які приймаються щодо використання доказів.

Докази використовуються не тільки для формулювання та обгрунтування висновків (рішень), а й для побудови версій у справі, моделювання обстановки слідчого експерименту тощо.

Доказування-обгрунтування є важливою, основною, але не єдиною частиною процесу використання доказів. Використання доказів включає в себе логічні операції із застосування їх як аргументів в обґрунтуванні висновків по справі, застосування доказів як вихідних даних при моделюванні, висуненні і перевірці версій, фактичне ознайомлення окремих учасників процесу зі змістом доказів з метою одержання додаткової доказової інформації.

Використання доказів є заключним етапом роботи з доказами: після їх збирання, дослідження й оцінки суб’єкт доказування оперує ними, вирішує за їх допомогою ті або інші завдання доказування. Використання доказів – це і є оперування ними. Іноді в процесі доказування використання як самостійний елемент не згадується, оскільки оперування доказами і виступає самим доказуванням, тому що самі по собі докази, не використані для підтвердження або спростування того чи іншого твердження, залишаються за межами цього процесу і можуть взагалі в подальшому у справі не фігурувати.

Оперування доказами – це виключно логічний процес, тобто розумова діяльність, яка відбувається відповідно до законів і правил логіки.

М.С. Строгович зазначав, що використання доказів відбувається на основі процесуального закону і у відповідності з його вимогами.

Як і будь-яка цілеспрямована людська діяльність, використання доказів підкоряється певним закономірностям, зокрема, логічного мислення.

Метою використання доказів є:

а) перевірка:

  1.  версій;
  2.  інших доказів;
  3.  розшукової інформації;

б) обґрунтування:

  1.  рішень, що приймаються у справі;
  2.  обвинувального висновку;

в) моделювання:

  1.  слідчої ситуації;
  2.  механізму злочину;
  3.  психологічного портрету і зовнішності злочинця;

г) отримання нових доказів;

д) формування комплексу доказів;

е) ознайомлення з доказами учасників процесу на предмет:

  1.  усунення протиріч між доказами;
  2.  викриття дачі неправдивих показань;
  3.  переконання в тому, що не слід протидіяти розслідуванню.

Перевірка версій здійснюється шляхом виведення з них слідчих і наступних дій по встановленню наявності або відсутності фактів, які складають ці дії.

Перевірити версію значить оцінити, чи відповідає вона дійсності. У доказуванні як пізнавальній діяльності у кримінальних справах неминуче виявляються загальні закономірності процесу пізнання, котре, як правило, перевіряється на істинність у практичній діяльності суб’єктів доказування.

При розслідуванні злочину висунуті в справі слідчі версії містять можливе пояснення шуканих. Для того, щоб ці невідомі обставини були встановлені вірогідно, версії повинні бути перевірені. Перевірка у такому випадку здійснюється шляхом проведення слідчих дій, у ході яких встановлюються факти, що підтверджують або спростовують висунені припущення. Очевидно, що слідчі дії не можуть проводитися безсистемно, за випадковим вибором. Вони плануються слідчим згідно з кожною висунутою версією, що забезпечує цілеспрямований і об’єктивний характер усього наступного розслідування. План розслідування в основному і служить планом перевірки висунутих версій.

Повнота і всебічність розслідування залежить від своєчасності й правильності висування та перевірки слідчих версій.

Перевірка доказів здійснюється шляхом зіставлення їх змісту та з’ясування їх погодженості між собою.

Виявлення протиріч між доказами та оперативно-розшуковою інформацією може стати підставою для сумнівів у їх джерелах, може викликати необхідність їх замінити, отримати додаткову інформацію, переглянути рішення, які були прийняті на основі цієї інформації.

Обґрунтування рішень, що приймаються у справі – на основі наявних доказів вирішуються питання, пов’язані з проведенням слідчих дій, а також способи впливу на слідчу ситуацію.

Обгрунтування обвинувального висновку зумовлює його достовірність, оскільки він має містити всю сукупність зібраних у справі доказів, які підтверджують та розкривають всі елементи, що входять до предмету доказування.

Моделювання як метод пізнання, як засіб отримання нової, значущої для доказування інформації отримало достатньо широке розповсюдження у правоохоронній практиці. Характерною особливістю будь-яких моделей, що конструюються при доказуванні, є те, що всі вони використовують докази, що стосуються вихідних матеріалів справи.

Метою моделювання є:

  1.  визначення напрямків доказування, вибір оптимальних засобів і методів доказування;
  2.  виявлення зв’язків між доказами;
  3.  систематизація і поповнення знань про об’єкти, явища, процеси, які мають значення для справи;
  4.  створення умов для проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Моделювання слідчої ситуації і системи доказування суттєво впливає на попередження та виявлення слідчих помилок. Слідча помилка – це результат добросовісної помилки слідчого. Це визначальна ознака помилки. Усвідомлене відхилення від закону, ігнорування його вимог – це вже не помилка, а умисні дії, що можуть кваліфікуватись як службовий проступок або злочин.

С.А. Шейфер визначає слідчу помилку як прийняття, на думку слідчого, правильного остаточного рішення по кримінальній справі, коли незаконність і необгрунтованість цього рішення констатована у відповідному процесуальному актів прокурором або судом.

На думку А.І. Михайлова, та деяких інших науковців, слідча помилка – це неправильна дія або неправомірна бездіяльність слідчого, що об’єктивно відобразилась на неповноті встановлення обставин злочину, суттєвому порушенні кримінально-процесуального закону, невірному застосуванні кримінального закону та яка тягне за собою прийняття слідчим рішення, незаконність і необґрунтованість якого констатована у відповідному процесуальному документі.

Більш прийнятною, на нашу думку, є точка зору А.Р. Бєлкіна, що слідча помилка – це оцінки, рішення, дії, думки слідчого, які помилково він вважає вірними, правомірними, адекватними ситуації.

Слідчі помилки в свою чергу поділяються на:

  1.  Гносеологічні помилки – помилки змістовного і оціночного застосування законів логіки (аналізу, синтезу, індукції, аналогії тощо).
  2.  Правові – помилки в кримінально-правовій кваліфікації, в дотриманні вимог процесуального закону.
  3.  Організаційні – вибір невірного напрямку розслідування, помилки у висновках при перевірці версій.
  4.  Тактичні – помилки, що допускаються на всіх етапах проведення слідчих дій.

Отримання нових доказів як мета використання доказів досягається проведенням на основі доказів, що використовуються, інших слідчих дій або прийняттям заходів для отримання оперативної інформації з того самого чи іншого джерела.

Докази використовуються також для подолання протидії розслідуванню, в першу чергу, для подолання протидії у формі приховування злочину.

Використання наявних доказів з метою встановлення факту приховування інформації про злочин або її носіїв полягає в аналізі їх змісту, який дозволяє зробити висновок щодо існування прихованих джерел доказів або предметів, які можуть бути речовими доказами, цінностей, грошей, набутих злочинним шляхом. Інформація про приховування може міститись в письмових документах, виявлених при обшуку, виїмці тощо.

Результатом використання доказів може бути:

  1.  прийняття рішення про провадження конкретних слідчих дії;
  2.  проведення повторних слідчих дій;
  3.  здійснення оперативно-розшукових заходів .

При приховуванні шляхом відмови від дачі показань формою використання доказів є пред’явлення їх допитуваній особі.

Встановлення фактів знищення слідів злочину і злочинця проводиться на підставі аналізу доказів, отриманих в результаті провадження таких слідчих дій як: огляд місця події, обшук, призначення експертизи тощо. Це можуть бути показання осіб, які особисто знищили сліди або були присутні при їх знищенні; предмети – речові докази – зі слідами часткового знищення, результати висновків експертизи ситуаційних або діагностичних задач.

Встановлення факту маскування інформації або її носіїв здійснюється шляхом використання доказів:

а) що свідчать про переміщення об’єктів;

б) що підтверджують факт зміни зовнішності суб’єкта злочину;

в) що встановлюють факт створення, використання об’єкта не за призначенням (наприклад, висновки товарознавчої експертизи).

Встановлення неправдивості інформації або її носіїв – відноситься, в першу чергу, до використання доказів з метою викриття осіб, що дають завідомо неправдиві показання. Використання доказів у таких випадках відбувається шляхом пред’явлення їх у певному порядку або в певній ситуації, що складає зміст окремих тактичних прийомів або комбінацій.

Використання доказів у даному аспекті служить і викриттю інсценованих алібі, злочинів. Засобами викриття в таких випадках є речові докази і висновки експертів про результати їх досліджень; детальні показання причетних до інсценування осіб, свідків; результати особистого обшуку та освідування винної особи, що мають доказове значення і спростовують ті або інші епізоди, деталі інсценованої події.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22011. Османская империя в XIII-первой половине XVII вв. 94 KB
  Расцвет военно-политического могущества Османской империи. Будой была включена в состав Османской империи. Второй соперник Ирана – Египет в контроле над торговыми путями перестал существовать как самостоятельное государство его территории были включены в состав империи. Социальноэкономическое развитие Османской империи определялось прежде всего тем что в рамках этого государства все еще продолжался процесс феодализации и вплоть до XVII в.
22013. Позднее средневековье, или раннее новое время 140 KB
  К началу XVI в. Через французский и немецкий языки слово инженер проникло в Россию в XVII в. Но все же XVI век несмотря на многочисленные технические находки и нововведения еще не был отмечен подлинной технической и технологической революцией.
22014. Позднесредневековый Иран 62 KB
  Запустевшие и заброшенные земли были отданы на льготных условиях землевладельцам с обязательством заселить и обрабатывать их. Знать захватывала земли у мелких феодалов либо путем прямого захвата и насилия либо путем судебных процессов. участок обрабатываемый в течение сезона упряжкой волов мера земли разного размера для разных местностей в ср.000 федданов земли.
22015. Польские земли до XV вв. 115.5 KB
  В Польше некоторое ограничение крестьянских выходов были узаконено для всей Малой Польши Вислицким статутом Казимира III так как села пустеют то мы устанавливаем чтобы из одного села в другое вопреки желанию господина села в котором они живут могло перебраться не больше чем 12 кметя. Изданный одновременно для Великой Польши Пётрковский статут разрешал выход на рождество если за крестьянином не было недоимок. В христианизации Польши большую роль сыграла Чехия. Мешко в борьбе с Чехией овладел Силезией и частью Малой Польши.
22016. Польша в XVI-XVII вв. 89 KB
  В XVI в. Население Польши росло вплоть до середины XVII в. Судя по данным описей второй половины XVI в.
22017. Скандинавия до XV в. 127.5 KB
  Температура января – в Северной Норвегии 0 7 в Южной и Центральной Швеции – от 1 до 3. Климат морской в Норвегии Дании Исландии умеренно континентальный на большей части Швеции. Это было вызвано тем что доля территории Швеции и Норвегии это не касается Дании на которой можно вести земледельческое хозяйство невелика – в Норвегии – 3 в Швеции – 9 в Исландии – около 1 от площади страны. Полная деревня Швеции – 48 дворов.
22018. Кальциевый насос животной клетки 208.5 KB
  Он выполняет важнейшую функцию активный перенос ионов кальция через мембраны клеток поддерживая тем самым низкую концентрацию этих ионов в клетке 107 М по сравнению с окружающей средой 3103 М. Введение В цитоплазме клеток концентрация ионов кальция составляет всего 50100 нМ 5108 1107 М тогда как в окружающей клетки среде она равна примерно 3 мМ 3103 М. Поддерживает эту разницу в концентрации на четыре порядка величины система активного транспорта ионов кальция главную роль в которой играет кальциевый насос ...
22019. Общая схема реакций 129.5 KB
  Кинетика окисления ионов Fe2 образование продуктов перекисного окисления липидов MDA и хемилюминесценции I в суспензии митохондрий к которой добавлены ионы двухвалентного железа момент введения показан стрелкой Vladimirov Yu. Кинетика окисления ионов Fe2 образование продуктов перекисного окисления липидов MDA и хемилюминесценции I в суспензии митохондрий к которой добавлены ионы двухвалентного железа момент введения показан стрелкой Vladimirov Yu. Кинетика процесса перекисного окисления обладает большой сложностью...