78792

Скарби бабусиної скрині

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ліна: Ну а я що можу зробити? Візьми он книжку яку почитай. Марія: Та ти що з дуба впала, яка книжка, я ж покоління ХХІ століття - часу інтернету, - ми книжок не читаємо. Ліна: Тобі ж гірше. Не хочеш читати - візьми в хаті поприбирай. Подвійна користь буде: себе займеш і бабусі допоможеш.

Украинкский

2015-02-10

77.5 KB

0 чел.

Скарби бабусиної скрині

Діючі персонажі:

Ліна – десятикласниця, що приїхала з молодшою сестрою Марією до бабусі в село на канікули;

Ігор – студент, друг Ліни;

Андрій, Тетяна, Дмитро, Сергій, Ольга – сільська молодь.

ДІЯ І

В сільській хаті

Ліна біля дзеркала одягається, фарбується

Марія: Лін, ну Ліно…

Ліна: Чого тобі?

Марія: Пограйся зі мною, мені нудно.

Ліна: Я тобі що нянька?! Ти вже не маленька, сама себе розважай.

Марія: Як я себе розважатиму, як тут комп'ютера немає, а телевізор тільки два канали добре

показує – набридло.

Ліна: Ну а я що можу зробити? Візьми он книжку яку почитай.

Марія:Та ти що з дуба впала, яка книжка, я ж покоління ХХІ століття- часу інтернету,- ми книжок не читаємо.

Ліна: Тобі ж гірше. Не хочеш читати - візьми в хаті поприбирай. Подвійна користь буде: себе займеш і бабусі допоможеш.

Марія:От порадила! Сама на гульки збирається, а я прибирати мушу!(Трохи згодом )

Краще б я вдома на ці канікули лишилася, дома хоч інтернет, телик, сусідка Дашка.

Лін, а Лін, а візьми мене з собою.

Ліна: Таке придумала, у нас в компанії всі дорослі. Ігор он-студент, Тетяна школу закінчує, як і я, Андрій працює. Що тобі з нами робити, дорослі балачки слухати?

Марія: Ну-да, ти просто не хочеш, щоб я бабусі потім розказала, що ви там курите, п'єте і цілуєтесь.

Ліна: Що? Що ти верзеш, у нас ніхто не куре, а тим паче не п'є.

Марія: Да-да, я вас знаю, і все бабусі розкажу, якщо мене не возьмеш.

Ліна: Ах ти ж гадина мала, я тобі зараз задам.

Бігають навколо столу, Ліна намагається спіймати Марійку. Нарешті їй це вдається

**** весела музика

Марія: Пусти, пусти. Все одно бабусі розкажу, і вона тебе гулять не пусте.

Ліна: Ах так, ну, стривай, йди-но сюди, посидь трохи ось тут, у чулані, охолонь і подумай, як себе слід вести.

Марія: Випусти мене, чуєш, випусти кажу, бо битиму! Випусти, Лінка проклята, бо двері виламаю!

Ліна: Ну-ну, ламай скільки влізе! А в чулані темно, страшно. Та зараз ще й миші повилазять, пальчики тобі повідкушують.

Марія: А-А.. (вереск) Випусти, чуєш, випусти!

Ліна: Просись, обіцяй, що будеш гарною дівчинкою, тоді подумаю.

Марія: Не буду проситись!

Ліна: Тоді сиди!

Марія:Ха-ха, а я світло включила, і зовсім тут не страшно, і ніяких мишей тут немає.

Ліна: Боже, ну й дитина! Бісеня мале. Ну що з нею робити? Як оце її саму залишати? І бабуся, як на зло, сьогодні у лікарні на чергуванні. Вже три роки як на пенсію вийшла, а все одно роботу не полишає, інші мріють про відпочинок, а вона….

Щось Машка затихла…. Ей, мала, ти там не заснула?! Дивно, підозріла тиша. Ну добре, виходь, я вже не серджуся. Давай миритися.

Марія: Зараз, почекай.

Ліна: Не зрозуміла… так вона каже, коли годинами в інтернеті просиджує. Маш, отямся, я відкрила двері, виходь з чулану.

Марія: Та чую вже, зачекай.

Ліна: Та що ти там таке робиш?

(голоси за сценою)

Марія: Глянь яка гарна, допоможи її витягти.

Ліна: Ти здуріла, нащо тобі ця скриня здалася, пішли звідси.

Марія: Ні, я без неї звідси не вийду.

Ліна: Та що ти ще вигадала, кишкомотко! Що в цій скрині такого?

Марія:Ти ж хотіла, щоб я чимось зайнялася, от я собі заняття й знайшла. Тягни вже швидше.

Ліна: Та нам її ніколи не витягти, глянь, яка важелезна.

(Стук у двері)

Ігор: Ей, хазяйки, ви вдома?

Ліна: Дома, дома, проходь, Ігорю.

Ігор: Ну, то як, ти вже зібралася, нас там чекають…

Ліна: Та в мене проблемка…

Ігор: Навіть здогадуюся яка, й ім'я цій проблемці — Марія. Привіт, Маруська, а чого це ти в чулані сидиш?

Ліна: Та ось знайшла там якусь бабусину скриню і не хоче без неї виходить, тягни-каже- її в хату, а вона ж важелезна така.

Ігор: Добре, спробую допомогти вашому горю, давайте разом навалимося. Ось так. Де ставити?

Марія: Ось сюди. О, моя скринечка, мій скарб!

Ліна: І що ти в ній хорошого знайшла, покажи.

Марія: Ні-і-і, скриня моя, і те, що в ній лежить, теж.

Ліна: Ну не зовсім вже й твоя, а бабусина, а їй від її бабусі лишилася, а в чужих речах порпатися не годиться!

(Трохи згодом) Ат, чим би дитя не тішилось, аби не плакало. Грайся поки. Я повернуся, назад поставимо, щоб бабуся і не довідалася. Ходімо, Ігорю!

Ігор: Бувай, мала!

Марія: Та йдіть вже!

( виходять)

***** музична заставка

ДІЯ ІІ

Вулиця. На лавочках сидить молодь. Про щось тихо говорять

Сергій: Ну, нарешті, ми вже думали ви не прийдете.

Ігор: Привіт усім.

Дмитро: (подає гітару) Тримай, заграй щось, щоб дівчата не сумували.

**** Пісня під гітару….

Ігор: А де це Андрій?

Тетяна: Казав, що буде. Чекаємо.

Дмитро: Мабуть, знов з батьком посварився… може, й не прийде.

Ольга: А коли це йому заважало… батько кричить – не кричить, а він все одно своє робить.

Ліна: А що його батько так і пє щодня?

Дмитро: Зараз менше, поки робота на тракторі є, то тримається. А тільки в зиму — все починається….

Тетяна: Тому й з Андрієм сварки, бо йому боляче дивитися, як батько спивається. Поки матір була жива такого не було, а не стало жінки – чоловік зовсім розкис; синові- каже- я не потрібний, роботи немає – от і пє з нудьги.

Сергій: А скільки тут таких за останні роки поспивалося… Молоді мужики, сімї діти, а вони вже зранку під лотком.

Ольга: Хто пє, а хто вже й до наркотиків призвичаївся. Он у нашої сусідки весь город перетовкли – мак різали. В неї зацвів по весні то там, то там. Наче й не садила- каже,- сам десь узявся ріденько. Цвів яскраво, око радував, тож вона й не стала виривать і ось діждала.

Тетяна: А у нас два дні тому вночі усю цибулю вибрали і кароплю порили, мати так плакала, скільки праці пропало. У сусіда курей забрали, а на крайній вулиці все, що було залізне, за ніч з двору повиносили.

Сергій: Чого дивуватися, як більш ніж півсела алкоголіки і наркомани, робити - не роблять, а гроші на горілку десь брати треба.

Дмитро: А скільки їх від тієї горілки погоріло. Торік двоє померло, і цей рік один.

Ольга: Людей взагалі на селі мало залишилося. Молодь вся до міста потікала, а старі відходять потихеньку.

Дмитро: Та й не дуже старі. Вчора, чули, дядька Тараса поховали.

Ігор: Дядька Тараса? Так йому ж тільки 60 було. Здоровий такий, кримезний чоловік.

Дмитро: Серце…

Сергій: Смерть не питає скільки тобі стукнуло 60, 40 чи ще менше. Он місяць тому Сашка малого нестало, що біля церкви жив, йому 17 ще не було- рак. За два місяці хлопець згорів.

Тетяна: Страшно, коли люди ось так хворіють, помирають…

Ольга: Щось у нас в селі стало багато людей на рак хворіти.

Ігор: А що дивуватися. Наше село недалеко від хвостосховища уранових руд знаходиться.

**** Заставка

Дмитро: О, Андрій, ну, нарешті. Де ти так довго пропадав, сідай, розказуй.

А.: Немає чого розказувати, все як завжди. Сил не вистачає. Так від цього стомився: батько… на роботі не ладиться… весь час грошей бракує… не можу більше, поїду геть з цього села.

Ігор: Думаєш, в місті краще? Там теж з роботою напряжно. Ще й з житлом проблеми. Винаймати квартиру дорого, а своє купити- і не мрій.

Андрій: А хто сказав, що я до міста поїду. Я, може, вирішив з України взагалі тікати.

Сергій: Ти що? як? на зовсім?

Андрій: Побачимо, може, й на зовсім. Що тут робити… все годують обіцянками: потерпіть, скоро стане жити легше, і що? Коли на цій нещасній Україні стане легше?

Тетяна: Ти думаєш, на чужині буде просто? Та і куди ти поїдеш? В Америку, Німеччину, Канаду? Куди? Ні мови, ні звичаїв. Там зовсім інші люди, інша культура.

Андрій: Мову вивчу, а люди… Люди кругом однакові.

Тетяна: Однакові? Ти як наче тільки народився. У кожної нації свій менталітет. Скільки наших емігрантів, виїхавши за кордон, не змогли звикнути до чужини і, помаявшись, повернулися назад.

Ліна: Ми хоч і живемо в центрі Європи, але європейці дуже відрізняються культурою від нас. Вони більш вільніші, егоцентричніші. Не привязуються так до батьків, дітей, друзів,-кожен сам за себе.

Ольга: Та й що ми знаємо про ту Європу, через почуття меншовартості ми готові прийняти будь-який міф чи стереотип.

Дмитро: Чому нічого не знаємо? Ну, я трохи знаю про англійців, нам в школі розповідали: вони дуже стримані, ніколи не говорять про особисте, прямо думок не висловлюють, говорять натяками із підтекстом.

Тетяна: Стримані в розмові не тільки англійці, у іспанців, наприклад, теж говорити за столом про особисте, політику або кориду – вважається поганим тоном. До речі, знаєте о котрій вони снідають. Ніколи не здогадаєтесь - о 14:00, а обід припадає на 22 рівно.Але, якщо вас запрошують на сніданок, приймати пропозицію не варто, бо то лише акт ввічливості. Ось такі диваки.

Ольга: Зате танці в них гарні, і музика запальна.

**** Іспанський танець….

Ігор: А я чув, що французи дуже іронічні і уїдливі, люблять покепкувати зі співрозмовника, зате завжди дотримуються субординації. Панібратство сприймають як поганий тон, і про особисте теж ні з ким не говорять. Вони, до речі, дуже дбайливі щодо грошей, інколи це більше схоже на скнарість, але вони сприймають це як турботу про своє майбутнє.

Сергій: Німці теж скнари. Вони навіть коли запрошують у ресторан, платять кожен за себе сам.

Ігор: Це не скнарість. Це менталітет. Ще німці люблять, щоб до них зверталися за титулами, а у кого їх немає, говорять «Herr Doctor».

Ліна: Ну якщо вже обирати між французами і німцями, я б обрала французів.

Ігор: Чому?

Ліна: Бо Франція - це так романтично, це мода, парфуми, це Париж – найкрасивіше місто у світі. Так, ви знали, що у Франції проводяться карнавали, майже як у Бразилії?

Ігор: Ну то й що, а в Німеччині – свято пива! А ще саме з Німеччини прийшов звичай запалювати свічки на іменинному торті. Раніше Дні народження взагалі святкували тільки чоловікам – господарям. У ХІІІ столітті почали відзначати дитячі, тільки торт не їли аж до вечора, міняючи свічки. Свічок на одну більше ніж років – символ народження.

Ліна: А мені все одно німці не подобаються, і мова у них якась груба. Інша справа французька… Їхня пісня ллється мелодійно, ну майже як наша…

**** Пісня французькою мовою «Жутем»

Ольга: А мені українське все одно краще. І мова, і звичаї, і етикет…

Сергій: Ну, до нас подібні хіба що італійці…

Ольга: Чим це вони подібні?!

Сергій: Розумні, кмітливі, експресивні, ввічливі, але одночасно запальні й мстиві. Вони просто «фонтанують» енергією, завжди відкрито виявляють почуття, тому стриманість інших сприймають як ліцемірство. До того ж вони не дуже організовані і пунктуальні. Ну хіба не наш портрет?!

Ольга: Та ти що! Ми зовсім не такі галасливі і не мстиві.

Сергій: Ага, не мстиві, бо ліниві.

Ольга: Українці терплячі, великодушні, щирі і доброзичливі.

Сергій: А ще хитрі і заздрісні.

Ольга: Та годі тобі, чого вївся? Ти що не любиш нашої нації? Чи сам не українець?

Сергій: Українець, просто дуже прикро, що найкращі свої риси ми розгубили, а все оте гидке назовні повилазило і жовто-блакитним прапотом махає. Свою культуру розгубили, історію не знали та ще й забули, а чуже тягнемо, та якби хоч хороше, а то ж….

Андрій: Немає нічого доброго на Україні, от і я кажу, треба тікати звідси, поки не пізно.

Тетяна: Ну чому це нічого доброго? Нам що й пишатися немає чим?

Андрій: А чим тут пишатися, чим?!!! Ви пройдіть вулицями: світла немає, хати старі похилилися, паркани давно потрюхли, а все тому, що живуть одні пенсіонери та злидарі. Ввечері молоді вийти нікуди, в селі клубу немає, ні фільмів, ні танців… А надворі XXI ст.

Ігор: Хочеш культурного життя - поїдь до міста, а як ще пощастить затриматися в обласному центрі чи столиці - о-о… там вже ковтнеш повітря свободи і сучасних ритмів життя: і театри, і фільми, і нічні тусовки у клубах, барах. Інтернет – кафе, модні покази, призентації і різні бізнес-тренінги та семінари… Чого тільки немає: тут тобі і обмін інформацією, і знайомства, і дозвілля на будь-який смак. Тільки, знаєш, все це швидко набридає, стомлює страшенно.

Ліна: До речі, ви знаєте що у жителів міста нервові стреси і депресії трапляються у двічі частіше, ніж у селян. Людина просто не витримує напруги і ритму міського життя. А тут, у селі, ближче до природи, спокійніше, затишніше. Тільки тут починаєш дихати на повні груди, помічати навколишню красу. І душа оживає, розкривається, як та квітка.

**** Пісня «Квітка-душа»

Тетяна: Та й люди в селі добріші, привітніші.

Андрій: Привітніші? Може колись і були привітніші, а зараз через безгрошів ’я та отаку сірість у них одне заняття: збирати плітки та перемивати кістки одне одному.

Сергій: Звичайно, що вони бачать? де взятися культурі на селі?

Ігор: Де взятися? виховувати треба!

Андрій: Хто ж їх виховувати буде, ти чи що?

Ігор: Я і ви, ті що освіченіші, свідоміші.

Андрій: І як ти це будеш робити, підеш по хатках лекції читати?

Ігор: Та хоч би й лекції… а як отак стогнати, то нічого не змінеться. Все в наших руках, тож не слід їх опускати.

Андрій: Ну-ну, давай, «месія», веди село до світлого культурного майбутнього. Може з твоєю допомогою наше село швидше за Україну до Євросоюзу вступить.

Ігор: Даремно глузуєш.

Тетяна: Та годі вам, не сваріться.

Ольга: Тихіше, чуєте, хтось ніби співає.

Дмитро: Та хто у нас може співати, по селам давно не співають. Магнітофон, мабуть.

Ольга: Та ні, живий голос,слухайте.

Сергій: А я знаю хто це. То до Катерини Іванівни онука приїхала з міста, вона наче у студії якійсь там займається…

Андрій: А нічого така пісенька, веселенька, ноги самі у пляс просяться…

**** пісня «Палала»

Зявляється Марійка, одягнена у вишиту українську сорочку, підперезану рушником, на голові хустка, накручена, як у жінок..

Ліна: Ой Боже, що це?! В що це ти вирядилася, я ж тобі сказала дома сидіти, горе ти моє, ну на кого ти оце схожа?!

Ігор: Ну, мала, та й учудила.

Марія: Ви нічого не розумієте. Це зараз дуже модно.

Ліна: Що модно? Виряжатися, як опудало, і по селу ходити, людей лякати?

Марія: Ні, я про наряд. Вишиванки зараз в моді, і не магазинні, а справжні, ручної роботи. А це ж справжня, старовинна – раритет.

Ліна: Та я ось тобі по задниці надаю – «раритет». Ти спать давно повинна. Іди додому, все знімай і ховай у скриню.

Марія: Ну чого ти, Лінка, кричиш. Мені ж треба було комусь цю красу показати.

Ігор: Так, таку красу нічим не зіпсуєш. Це, мабуть, скарби бабусиної скрині?

Ліна: Все годі, ходімо.

Марія: Чекай, я ще з хлопцями не привіталася. Привіт, Сергію, а ти чого такий смурний, Андрію.

Андрій: Шкодую, що ти ще така мала, а то б одружився на тобі, Машка.

Марія: Не Машка, а Марічка, не на тобі, а з тобою! У жінок, на Україні з чоловіками рівні права. Але перш ніж одружуватися, посватайся!

Ліна: Ей, тьотю, ви не забули скільки вам років?

Марія: А що, раніше на Україні незаміжня дівчина 14 років уже була старою дівою. Тож мені вже час придивитися.

Ліна: Все, з мене годі. Заміж воно зібралося.

Ігор: Ось хто в нас лекції про національну культуру читатиме: Маша тире Марічка. Де ж ти ото таких знань набралася, бува не в бабусиній скрині?

Марія:А я багато чого знаю і без скрині.

Андрій: І що ж ти таке знаєш?

Ліна: Та що вона може знати, пуп янок оцей малий, вигадує, щоб з вами потеревенити, увагу привернути. Пішли - кажу - додому.

Сергій: Та стривай, Ліно, мала в тебе чудна, дай з молодим поколінням поговорити. Ми вже теє… наче старики… Ну розказуй, вундеркіндер, а я тобі ось цукерочку дам ( простягає лівою рукою)

Марія: Не візьму.

Сергій: Чому? Не любиш цукерок?

Марія: Ні, бо ти лівою рукою даєш.

Сергій: То й що?

Марія:З давнини в народі ліве - то недобре. У лівому вусі задзвенить-бути чомусь поганому. Лівою рукою подавати-на шкоду тому, кому подаєш. Це недоброзичливо.

Ліна: Ага, розумниця ти наша. Про ліву руку ти знаєш, а про те, що рушником підперізуватися не годиться,- ні?!

Марія: Так кушака ж не було, і рушник дуже гарний, весільний, хотілось похвалитися.

Ігор: Звідки знаєш, що весільний?

Марія: А що тут знати, на ньому ж пара птахів. Парні символи вишивалися на весільних рушниках, щоб молодим весь вік у парі прожити.

Сергій: Оце так скарби бабусиної скрині… Ну а ще ти там що знайшла?

Марія:Книжку.

Ігор: Книжку? Яку?

Марія: «Кобзаря»- стара така, затерта, мабуть, прабабуся любила Шевченка.

Сергій: Ага, «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого….»

Марія: А ти, до речі, Сергію, знаєш, що саме цей вірш було перекладено ста сорока сімома мовами світу.

Сергій: Справді? А звідки ти знаєш?

Марія: Боже, ну й дивак. Я ж дитя інтернету.

Ліна: А я думала ти тільки в Сімсонів за компютером граєш.

Марія:Не тільки. Ще люблю грати у відомих – невідомих українців.

Тетяна: Це як?

Марія: Це відомі світові люди, тільки ніхто не знає, що вони мають українське коріння.

Тетяна: Кого це ти маєш на увазі, наприклад?

Марія: Наприклад, Чехов А.П. Дід його був українцем і мав прізвище Чех; дід композитора Чайковського, до речі, теж Петро, закінчив Києво-Могилянську академію, а прізвище було його Чайка. Дід Достаєвського, Андрій, з села Достаєва, був українським священником, а от вже батько, Михайло, посварившись з ріднею, втік до Москви.

Ф. Достоєвський,правда, все життя соромився чомусь свого українського коріння. А от Маяковський - ні. Його дід був козаком. Українці Ріпи, що потім стали Рєпіними, жили на Харківщині.

Сергій: А чому прізвища їх так змінилися?

Марія:Прізвища спотворені російськими чиновниками у XIX ст. під час русифікації.Слухайте, чому ви цього не знаєте. Це ж наша історія!

Ігор: Оце так, яйце курицю встидило. То скарб не тільки в скрині, ось справжній скарб.

Марія: От … живете на Україні, і нічого про неї не знаєте. Вже скоро Європа про нас більше знатиме, ніж ми самі.

Андрій: Це ж як?

Марія:Бо у них зараз модно проводити Дні української культури.

Ліна: Я теж про таке чула. Здається, такі заходи вже пройшли у Болгарії, Словаччині, Узбекистані, а наймасштабніший - у Франції. За три місяці представники усіх областей України провели 200 культурно-мистецьких акцій.

Ольга: У мене ідея! А давайте і ми у нас в селі проведемо таке свято – День української культури. Організуємо виставку старовинних побутових речей, я думаю по селу багато чого можна назбирати. Підготуємо концерт - трохи сучасних пісень, трохи народних. Запросимо жіночок, що знають давніх і вміють співати.

Ігор: А що, шикарна ідея.

Ліна: Так, але для свята костюми, декорації потрібні.

Марія:Тобі ж сказали, що виставку старовинних речей організуємо. Чим тобі не декорації? А костюми… Ось на мені, хіба поганий костюм? Там у скрині ще дві такі сорочки.

Тетяна: А такі скрині, може, не тільки у вашої бабусі збереглися.

Ігор:Отже, вирішено! Будемо на селі культуру відроджувати, бо ж нам є чим пишатися!

Сергій: А там, дивись, і дні Європи організуємо.

Андрій: Станемо Європою, щоб бути Україною!

Ігор: Станемо, обовязково станемо, бо ж ми – українці, і воно того варто!

*** Фінальна пісня…


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31407. Дослiдження сiнхронного двигуна змiнного струму 84.5 KB
  Дослiдити вплив зсуву фаз додоткової обмотки збудження статора на напрямок обертання ротора двигуна. Обладнання: Стенд з сiнхронного двигуна змiнного струму з постійним магнiтом в якостi ротора обладнаний понижуючим фрікціонним редуктором обертiв та регулятором напруги. Використана у стенді модель двигуна має дві незалежні обмотки статорів.
31408. Дослiдження послiдовного та паралельного з’єднання опорiв 48.5 KB
  Обчислення опору кола за вiдомими опорами складових. Занотувати значення опорiв R1 R2 R3 R4 R5 Перемички X0X5 дозволяють тимчасово розiрвати дiлянку кола для пiд’єднання амперметру до мiсця розриву. Тимчасово розiрвiть дiлянку кола витягнувши одну з перемичок X0X5 i пiд’єднавши замiсть перемички амперметр попередньо перемкнути мультиметр на вимiр струму.
31409. Дослiдження фазообертача на обертовому трансформаторі 90.5 KB
  Дослiдити зміни фази напруги на роторі обертового трансформатора в залежності від кута ротора. А з ротора знімається напруга U3. Якщо вісь обмотки ротора співпадає з віс’ю обмотки на яку подано напругу U1 то фаза напруги ротора U3 співпадає з фазою U1. Відповідно коли вісь обмотки ротора співпадає з віс’ю обмотки з напругою U2 – фаза U3 співпадає з фазою U2.
31410. Дослiдження потенцiалу i напруженностi поля у електричнiй ваннi 149.5 KB
  Мета: Вимiр потенцiалiв i напруженностi поля для заданної конфiгурацiї електродiв. План роботи Зiбрати макет з заданою конфiгурацiє електродiв згiдно малюнка варiанту завдання. Намалювати свою конфiгурацiю електродiв на графiку. Вставити виводи електродiв моделi у кришку згiдно малюнку завдання так щоб електроди опинились у вiдповiдних отворах кришки.
31412. Дослiдження потужностi у системi джерело-навантаження 112 KB
  Джерело живлення та лiнiя постачання моделюются ЕРС та опором RS що вiдповiдає спiльному опору джерела та лiнiї. Занотувати значення опору RS. Вимiряти ЕРС джерела живлення E падiння напруги на опорi джерела US напругу на навантаженнi споживача UL струм кола I для рiзних значень опору RL. Для кращого вiдтворення результатiв вимiрiв доцiльно провести вимiри для усього диапазону змiн опору навантаження вiд мiнiмального до максимального його значення з приблизно рiвномiрним шагом по опору приблизно 10 максимального значення опора RL.
31413. Дослiдження лічильника електроенергії 69 KB
  Визначити залежність швидкості обертання диска лічильника від потужності активного навантаження. Зичайний асінхронний двигун переважно працює в області малих значень коефіциента ковзання тобто в умовах коли швидкість обертання ротора близка до швидкості обертання магнітного поля. Для двополюсного двигуна масимальна швидкість обертання становить 3000 обертів на минуту для частоти мережі 50 Hz 5060=3000. На відміну від звичайного двигуна ротор лічильника працює в області великих значень ковзання тобто швидкість обертання ротора...
31414. Дослiдження схеми напiвпровiдникового випрямляча 83.5 KB
  Серед них найпоширiнiшi схеми: однонапiвпериодного випрямляча; мостового випрямляча; випрямляча з подвоєнням напруги. Пiд час вимiру опора слiд вибрати полярнiсть мультиметру таким чином щоб дiоди випрямляча не шунтировали опiр RL. Якщо вимiри виконуються за допомогою осцилографа замалювати епюри напруги на виходi випрямляча для максимального i середнього значення опорiв навантаження.
31415. Дослiдження елементiв кола змiнного струму – R, L, C за умов 125.5 KB
  Дослiдження RC ланки Зiбрати стенд для одного з варiантiв ємностi C згiдно завдання C=C1 C=C2 C=C1C2 Електрична схема Перемичкою X3 закорочено iндуктивнiсть L точки 23. Вимiряти напругу джерела живлення E точки 111 напругу на опорi UR точки 12 наругу на конденсаторi UC точки 511. Вимiряти напругу джерела живлення E точки 111 напругу на опорi UR точки 12 напругу на iндуктивностi UL точки 24. Вимiряти напругу джерела живлення E точки 111 напругу на опорi UR точки 12 напругу на iндуктивностi UL точки...