78795

З бабусиної скрині

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учень: Україно Україно Краю милий Краю золотавий Поля твої широкополі Пісні дзвінкоголосі Міста наші рідні Сади пишноцвітні Пшениці ряснії Городи багатії. Учень: Українська земле Де є краща Де миліша Як не на Вкраїні Тут городи і сади Тут яблука й гарбузи. Учень:...

Украинкский

2015-02-10

61.5 KB

0 чел.

Виховний захід для учнів початкових класів

Тема:           «З бабусиної скрині»

Мета:

Обладнання:

1) закріпляти знання дітей про українські народні обряди і традиції;

2) розвивати мовлення учнів, спостережливість, пізнавальну активність;

3) виховувати любов до рідного краю, цікавість до народних традицій, звичаїв та історії України.

1) скриня;

2) українські вишиті рушники, серветки;

3) сорочка-вишиванка;

4) український віночок;

5) деревяні та глиняні намиста;

6) таблиця та набір квітів для гри «Віночок»;

7) сухі духмяні трави і квіти;

8) малюнок кобзи (або бандури).

Зміст заняття

І. Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

- Любі діти!  Шановні гості! Сьогодні ми помандруємо з вами по сторінках історії нашої країни.

Із знання родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда – все це родовідна пам’ять, наші символи, історія.

Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії, бо в ній корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної України, хвилюємося аж до сліз, коли почуємо рідну мову, рідну пісню.

Учень:           Україно! Україно! Краю милий!

                     Краю золотавий,

                     Поля твої широкополі,

                     Пісні дзвінкоголосі,

                     Міста наші рідні,

                     Сади пишноцвітні,

                     Пшениці ряснії,

                     Городи багатії.

Учень:         Українська земле!

                   Де є краща? Де миліша?

                   Як не на Вкраїні?

                   Тут городи і сади,

                   Тут яблука й гарбузи.

                   Тут олія, буряки,

                   Тут ягоди червонії,

                   Тут пшениці золотії,

                    Річки молочні,

                    Кавуни червоносочні,

                    Худоба та птиця,

                    Усяка пашниця.                     

Учень:          Струмок серед гаю, як річечка.

                    На квітці метелик, мов стрічечка.

                    Хвилюють, маюють, квітують поля.

                    Добридень тобі, Україно моя!

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

- Щоб ближче познайомитися з історією України, традиціями нашого народу, ми зазирнемо у куточок бабусиної скрині.

ІІІ. Знайомство з речами із бабусиної скрині.

1. Розповідь вчителя.

- Бабусина Скриня! Скільки цікавих речей ми  знайдемо в ній. Протягом століть скриня на Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси. Скриню ставили господарі на видному місці. Скринником довіряли бути самим шановним в родині. Майже завжди була скринником бабуся. Робили скрині з липи, тополі, берези, вільхи, верби.

- Зараз ми відкриємо нашу скриню. Погляньте, що я знайшла!  (Достаю із скрині український вишитий рушник)

- Рушник на стіні… Давній наш звичай. Не було жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушники. «Хата без рушників, - казали в народі, - що родина без дітей».

Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник був неодмінною часткою нашого побуту.

- А які  події не обходилися без рушників? (Весілля, опускали труну, народження дитини, зустрічали гостей, випроводжали у далеку дорогу).

- Простий, скромно оздобленій рушник висить на кілочку біля порога у кожній сільській хаті. Ним витирають руки, з ним доять корову, пораються біля печі.

 Учень:            Тримай  хату, як у віночку,

                       І рушничок на кілочку,

                       Тримай відерця всі чистенькі

                        І води повненькі.

                        Прийдуть зовці пити водиці,

                        Будуть тебе хвалити.

Вчитель:   - Кожна дівчина готувала собі весільні рушники, вишивкою прикрашала  одяг. Вишивати мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими зимовими вечорами.

(Дві дівчинки в українському вбранні виходять, сідають на лаву, імітують вишивання на вечорницях).

1 дівчина:       Іде, іде, іде дощ

                       На  білу березу,

                       А я свому миленькому

                       Сорочку мережу.

                       Сестра дала ниточок,

                       Мати полотенця.

                        А я сіла й вишиваю

                        Від чистого серця.

Вчитель: - А подивіться, що я ще знайшла в бабусиній скрині? (Сорочку-вишиванку)      

- Може ви думаєте, що вона туди одразу потрапила?

- Ні, вона пройшла довгий шлях. Спочатку посіяли коноплі, зібрали їх, посушили, вимочили, потіпали на нитки. З ниток зробили полотно, пошили сорочку.  І от сидять дівчата за п’яльцями.

(Виходить хлопчик  у національному вбранні).

Хлопець:        Ой чия ти, дівчина, чия ти?

                      Чи не вийдеш на вулицю гуляти?

2 дівчина:      Цілий вечір, аж до ранку, я пряду,

                      Бо сорочки я не маю до ладу.

                       З вечора тривожного аж до ранку

                       Вишивала дівчина вишиванку.

                       Що тоненька голочка для сорочок,

                       А ще тонше дівчини голосочок.

Вчитель: - Всяку роботу завжди супроводжувала пісня.

(Дівчата виконують пісню «Зацвіла в долині» муз. А.Філіпенка, сл. Т.Шевченка).

Вчитель:  - А ще в скрині зберігали дівочі та жіночі  прикраси. Яка ж дівчина без віночка!  (Виймаю із скрині віночок). Віночки плели з різних квітів і кожна квітка мала своє значення. Зараз ми з вами пограємо в гру «Віночок» і дізнаємося, що означають квіти у вінку.

Гра «Віночок».  (На дошці малюнок  українки з прорізями у віночку для квітів. Учень розповідає про свою квітку, показує її, а потім встромляє у прорізь на малюнку).

1 учень:    - Я  хочу вплести до віночка деревій. Він посяде у ньому найпочесніше місце. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Люди вплели її до віночка як символ нескореності.

2 учень:    - А я вплету до віночка ромашку. За віком вона наймолодша у вінку і дає людям не тільки здоровя, а й доброту  та ніжність.

3  учень:    - Поряд з ромашкою вплету гроно калини – символ краси та дівочої вроди, символ України.

4 учень:    - А я вплету до віночка барвінок. Це дивна квітка, вона зберігає свій колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя.

5 учень:    - А я вплету цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

6 учень:    - Вплету до віночка волошку. Про неї існує багато легенд. Одна з них: колись кохали одне одного селянський син Василь і русалка. І все було в них добре, але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв русалку залишитися на землі, а вона кликала його на дно озера. А коли зрозуміла, що не зможе вмовити, перетворила Василя на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо воді. Волошка – символ кохання.

7 учень:    - А я вплету мак. Він дає дитині сон. А ще кажуть, що мак – символ  крові невинно вбитої людини. Тим-то вплітають у вінки мак ті, в кого хтось з рідних загинув на війні.

Вчитель: - А що ще, крім квітів, вплітають у вінок? (Стрічки). 

- Так, різнокольорові стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки вимірювалися довжиною такі, як дівоче волосся.

- Якого ж кольору стрічки ми вплетемо?

1 учень:   - Першою у віночок я завяжу світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці.

2 учень:  - Поряд з коричневою  завяжу жовту стрічку – символ Сонця.

3 учень: - За ними я завяжу зелену – символ краси і молодості.

4 учень:     - А  я  повяжу блакитну і синю – символ неба і води.

5 учень:     - Далі  я  завяжу жовтогарячу стрічку – символ хліба.

6 учень:    - А  я  завяжу рожеву – символ душевності і достатку.

7 учень:    - А також білу – символ памяті про померлих.

Вчитель:  - Ось який гарний віночок вийшов у нас.

- А ще в нашій скрині різні намиста. Їх робили з дерева та глини. Прикрашали різними орнаментами. (Демонструю зразки).

- Також завжди в скрині були духмяні трави.

- А які трави ви знаєте? Для чого вони? Від яких хвороб лікують? (Діти відповідають).

- І остання річ, яку ми дістанемо з бабусиної скрині – це музичний інструмент.

Раніше це була кобза або бандура.  Музикантів, які грають на бандурі називають бандуристами або кобзарями. Про них складають вірші.

Учень:   Ішов кобзар чистим полем, літньою порою,

             Голосненьку свою кобзу ніс він із собою.

             Іде кобзар долиною, жайворонки грають,

             Вони своїм щебетанням серце розважають,

             Сонце гріє теплесеньке, вітерець повіває,

             Пшениченьку колосисту злегка нахиляє.

             Грайте струни голосненькі,

             Про щастя і долю,

             Про лицарів, що боролись

             За славную волю.

Вчитель: - Народ України – співочий народ. І в радість, і в смуток людині допомагає пісня. Давайте і ми заспіваємо українську народну пісню «Галя по садочку ходила».

(Діти виконують українську народну пісню «Галя по садочку ходила»).

IV. Рефлексія. Підведення підсумку заняття.

  •  Чи сподобалась вам наша уявна подорож?
  •  Що найбільше сподобалось?
  •  Відгадайте загадки про речі, які ми побачили у бабусиній скрині.

1) Мочили, колотили,                 2) Квіти навесні зростають,

   Рвали, крутили,                           Їх дівчаточка збирають.

   Узор вишивали,                           Мають вроду, ще й яку

   На свято одягали.                        Квіти будуть у …

       (Сорочка-вишиванка)                                            (вінку)  

3) Струн дано мені багато,             4) Цвіте синьо, лист зелений,

   Мотив звучить із далека.                квітник прикрашає.

   Співа про вечір місячний,               Хоч мороз усе побив –

   Про радість і печаль.                       Його не займає.

                  (Бандура)                                           (Барвінок)  

5) Говорить доріжка –

   Два вишитих кінця:

   Помийся хоч трішки,

   Бруд вимий з лиця.

                    (Рушник)

- Ось і підійшла до кінця наша подорож. Ми лише трішки дізналися про історію нашої країни.

               Красивий, щедрий, рідний край,

               І мова наша – соловїна.

               Люби, шануй, оберігай

               Усе, що зветься … (Україна).  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84220. БОЛЕЗНИ ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ. ЗАБОЛЕВАНИЯ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ 23.89 KB
  ЗАБОЛЕВАНИЯ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Определение зоба. Классификация Зоб Хашимото зоб Риделя Среди заболеваний щитовидной железы различают зоб струма тиреоидиты и опухоли. Зоб струма заболевание щитовидной железы при котором приисходит диффузное диффузный зоб или узловатое узловатый зоб ее увеличение. Также выделяют диффузноузловатый смешанный зоб.
84221. УЛЬТРАСТРУКТУРНАЯ ПАТОЛОГИЯ КЛЕТКИ 29.59 KB
  В электронном микроскопе определяются многочисленные структуры органеллы необходимые для метаболизма клетки. Такие клетки известны как онкоциты они имеют обильную цитоплазму ядро в них часто отодвинуто к периферии. уменьшение его размеров сопровождается снижением белковосинтетической функции клетки при голодании болезнях печени старении.
84222. ПОВРЕЖДЕНИЯ.ПАРЕНХИМАТОЗНЫЕ ДИСТРОФИИ 24.17 KB
  Среди механизмов ведущих к развитию характерных для дистрофий изменений различают инфильтрацию декомпозицию фанероз извращенный синтез и трансформацию. Извращенный синтез это синтез в клетках или в тканях веществ не встречающихся в них в норме. К ним относятся: синтез аномального белка амилоида в клетке и образование аномальных белковополисахаридных комплексов амилоида в межклеточном веществе синтез белка алкогольного гиалина гепатоцитом синтез гликогена в эпителии узкого сегмента нефрона при сахарном диабете. При набухании...
84223. ПАРЕНХИМАТОЗНО-БЕЛКОВЫЕ ДИСТРОФИИ 25.32 KB
  При гиалиновокапельной дистрофии в цитоплазме появляются крупные гиалиноподобные белковые глыбки и капли сливающиеся между собой и заполняющие тело клетки. В основе этой дистрофии лежит коагуляция белков цитоплазмы с выраженной деструкцией ультраструктурных элементов клетки фокальный коагуляционный некроз. В основе гиалиновокапельной дистрофии нефроцитов лежит недостаточность вакуолярнолизосомного аппарата эпителия проксимальных и дистальных извитых канальцев в норме реабсорбирующего белки.
84224. ПАРЕНХИМАТОЗНЫЕ ДИСТРОФИИ (ЖИРОВЫЕ, УГЛЕВОДНЫЕ) 25.09 KB
  Причины жировой дистрофии разнообразны: кислородное голодание; тяжелые или длительно протекающие инфекции; авитаминозы; одностороннее питание. При нарушении связи белков с липидами декомпозиции возникает деструкция мембранных структур клетки и в цитоплазме появляются свободные липоиды являющиеся морфологическим субстратом паренхиматозной жировой дистрофии. Микроскопические признаки жировой дистрофии: любой жир растворяется в обычных растворителях окраска гематоксилином и эозином.
84225. СТРОМАЛЬНО-СОСУДИСТЫЕ БЕЛКОВЫЕ ДИСТРОФИИ 31.33 KB
  К стромальнососудистым диспротеинозам относят: мукоидное набухание; фибриноидное набухание; гиалиноз; амилоидоз. Амилоидоз отличается от этих процессов тем что в состав образующихся белковополисахаридных комплексов входит аномальный не встречающийся в норме фибриллярный белок который синтезируется специальными клетками амилоидобластами. Амилоид в гистологических препаратах очень похож на гиалин и выглядит в световом микроскопе как бесструктурный гомогенный плотный стекловидный розового цвета белок.
84226. СТРОМАЛЬНО-СОСУДИСТЫЕ ДИСТРОФИИ 24.36 KB
  Причина первичного идиопатического ожирения неизвестна. Виды вторичного ожирения: алиментарное; церебральное; эндокринное; наследственное. По внешним проявлениям различают универсальный симметричный тип ожирения который делят на три подтипа: верхний; средний; нижний. По превышению массы тела больного выделяют четыре степени ожирения: I степень ожирения избыточная масса тела составляет до 30; II степень ожирения избыточная масса тела составляет до 50; III степень ожирения избыточная масса тела составляет до 99; ...
84227. СМЕШАННЫЕ ДИСТРОФИИ НАРУШЕНИЕ ОБМЕНА ХРОМОПРОТЕИДОВ (ЭНДОГЕННЫЕ ПИГМЕНТАЦИИ). НАРУШЕНИЕ ОБМЕНА 30.75 KB
  Обмен железа в норме регулируется так чтобы общая сумма железа в организме поддерживалась в пределах узкого диапазона. Увеличение общего количества железа в органе наблюдается при гемосидерозе и гемохроматозе. Анаболический ферритин образуется из железа всасывающегося в кишечнике а катаболический из железа гемолизированных эритроцитов. Билирубин конечный продукт катаболизма порфиринового кольца молекулы гемоглобина он не содержит ни железа ни белка.