78795

З бабусиної скрині

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Учень: Україно Україно Краю милий Краю золотавий Поля твої широкополі Пісні дзвінкоголосі Міста наші рідні Сади пишноцвітні Пшениці ряснії Городи багатії. Учень: Українська земле Де є краща Де миліша Як не на Вкраїні Тут городи і сади Тут яблука й гарбузи. Учень:...

Украинкский

2015-02-10

61.5 KB

1 чел.

Виховний захід для учнів початкових класів

Тема:           «З бабусиної скрині»

Мета:

Обладнання:

1) закріпляти знання дітей про українські народні обряди і традиції;

2) розвивати мовлення учнів, спостережливість, пізнавальну активність;

3) виховувати любов до рідного краю, цікавість до народних традицій, звичаїв та історії України.

1) скриня;

2) українські вишиті рушники, серветки;

3) сорочка-вишиванка;

4) український віночок;

5) деревяні та глиняні намиста;

6) таблиця та набір квітів для гри «Віночок»;

7) сухі духмяні трави і квіти;

8) малюнок кобзи (або бандури).

Зміст заняття

І. Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

- Любі діти!  Шановні гості! Сьогодні ми помандруємо з вами по сторінках історії нашої країни.

Із знання родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда – все це родовідна пам’ять, наші символи, історія.

Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії, бо в ній корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної України, хвилюємося аж до сліз, коли почуємо рідну мову, рідну пісню.

Учень:           Україно! Україно! Краю милий!

                     Краю золотавий,

                     Поля твої широкополі,

                     Пісні дзвінкоголосі,

                     Міста наші рідні,

                     Сади пишноцвітні,

                     Пшениці ряснії,

                     Городи багатії.

Учень:         Українська земле!

                   Де є краща? Де миліша?

                   Як не на Вкраїні?

                   Тут городи і сади,

                   Тут яблука й гарбузи.

                   Тут олія, буряки,

                   Тут ягоди червонії,

                   Тут пшениці золотії,

                    Річки молочні,

                    Кавуни червоносочні,

                    Худоба та птиця,

                    Усяка пашниця.                     

Учень:          Струмок серед гаю, як річечка.

                    На квітці метелик, мов стрічечка.

                    Хвилюють, маюють, квітують поля.

                    Добридень тобі, Україно моя!

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

- Щоб ближче познайомитися з історією України, традиціями нашого народу, ми зазирнемо у куточок бабусиної скрині.

ІІІ. Знайомство з речами із бабусиної скрині.

1. Розповідь вчителя.

- Бабусина Скриня! Скільки цікавих речей ми  знайдемо в ній. Протягом століть скриня на Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси. Скриню ставили господарі на видному місці. Скринником довіряли бути самим шановним в родині. Майже завжди була скринником бабуся. Робили скрині з липи, тополі, берези, вільхи, верби.

- Зараз ми відкриємо нашу скриню. Погляньте, що я знайшла!  (Достаю із скрині український вишитий рушник)

- Рушник на стіні… Давній наш звичай. Не було жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушники. «Хата без рушників, - казали в народі, - що родина без дітей».

Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник був неодмінною часткою нашого побуту.

- А які  події не обходилися без рушників? (Весілля, опускали труну, народження дитини, зустрічали гостей, випроводжали у далеку дорогу).

- Простий, скромно оздобленій рушник висить на кілочку біля порога у кожній сільській хаті. Ним витирають руки, з ним доять корову, пораються біля печі.

 Учень:            Тримай  хату, як у віночку,

                       І рушничок на кілочку,

                       Тримай відерця всі чистенькі

                        І води повненькі.

                        Прийдуть зовці пити водиці,

                        Будуть тебе хвалити.

Вчитель:   - Кожна дівчина готувала собі весільні рушники, вишивкою прикрашала  одяг. Вишивати мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими зимовими вечорами.

(Дві дівчинки в українському вбранні виходять, сідають на лаву, імітують вишивання на вечорницях).

1 дівчина:       Іде, іде, іде дощ

                       На  білу березу,

                       А я свому миленькому

                       Сорочку мережу.

                       Сестра дала ниточок,

                       Мати полотенця.

                        А я сіла й вишиваю

                        Від чистого серця.

Вчитель: - А подивіться, що я ще знайшла в бабусиній скрині? (Сорочку-вишиванку)      

- Може ви думаєте, що вона туди одразу потрапила?

- Ні, вона пройшла довгий шлях. Спочатку посіяли коноплі, зібрали їх, посушили, вимочили, потіпали на нитки. З ниток зробили полотно, пошили сорочку.  І от сидять дівчата за п’яльцями.

(Виходить хлопчик  у національному вбранні).

Хлопець:        Ой чия ти, дівчина, чия ти?

                      Чи не вийдеш на вулицю гуляти?

2 дівчина:      Цілий вечір, аж до ранку, я пряду,

                      Бо сорочки я не маю до ладу.

                       З вечора тривожного аж до ранку

                       Вишивала дівчина вишиванку.

                       Що тоненька голочка для сорочок,

                       А ще тонше дівчини голосочок.

Вчитель: - Всяку роботу завжди супроводжувала пісня.

(Дівчата виконують пісню «Зацвіла в долині» муз. А.Філіпенка, сл. Т.Шевченка).

Вчитель:  - А ще в скрині зберігали дівочі та жіночі  прикраси. Яка ж дівчина без віночка!  (Виймаю із скрині віночок). Віночки плели з різних квітів і кожна квітка мала своє значення. Зараз ми з вами пограємо в гру «Віночок» і дізнаємося, що означають квіти у вінку.

Гра «Віночок».  (На дошці малюнок  українки з прорізями у віночку для квітів. Учень розповідає про свою квітку, показує її, а потім встромляє у прорізь на малюнку).

1 учень:    - Я  хочу вплести до віночка деревій. Він посяде у ньому найпочесніше місце. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Люди вплели її до віночка як символ нескореності.

2 учень:    - А я вплету до віночка ромашку. За віком вона наймолодша у вінку і дає людям не тільки здоровя, а й доброту  та ніжність.

3  учень:    - Поряд з ромашкою вплету гроно калини – символ краси та дівочої вроди, символ України.

4 учень:    - А я вплету до віночка барвінок. Це дивна квітка, вона зберігає свій колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя.

5 учень:    - А я вплету цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

6 учень:    - Вплету до віночка волошку. Про неї існує багато легенд. Одна з них: колись кохали одне одного селянський син Василь і русалка. І все було в них добре, але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв русалку залишитися на землі, а вона кликала його на дно озера. А коли зрозуміла, що не зможе вмовити, перетворила Василя на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо воді. Волошка – символ кохання.

7 учень:    - А я вплету мак. Він дає дитині сон. А ще кажуть, що мак – символ  крові невинно вбитої людини. Тим-то вплітають у вінки мак ті, в кого хтось з рідних загинув на війні.

Вчитель: - А що ще, крім квітів, вплітають у вінок? (Стрічки). 

- Так, різнокольорові стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки вимірювалися довжиною такі, як дівоче волосся.

- Якого ж кольору стрічки ми вплетемо?

1 учень:   - Першою у віночок я завяжу світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці.

2 учень:  - Поряд з коричневою  завяжу жовту стрічку – символ Сонця.

3 учень: - За ними я завяжу зелену – символ краси і молодості.

4 учень:     - А  я  повяжу блакитну і синю – символ неба і води.

5 учень:     - Далі  я  завяжу жовтогарячу стрічку – символ хліба.

6 учень:    - А  я  завяжу рожеву – символ душевності і достатку.

7 учень:    - А також білу – символ памяті про померлих.

Вчитель:  - Ось який гарний віночок вийшов у нас.

- А ще в нашій скрині різні намиста. Їх робили з дерева та глини. Прикрашали різними орнаментами. (Демонструю зразки).

- Також завжди в скрині були духмяні трави.

- А які трави ви знаєте? Для чого вони? Від яких хвороб лікують? (Діти відповідають).

- І остання річ, яку ми дістанемо з бабусиної скрині – це музичний інструмент.

Раніше це була кобза або бандура.  Музикантів, які грають на бандурі називають бандуристами або кобзарями. Про них складають вірші.

Учень:   Ішов кобзар чистим полем, літньою порою,

             Голосненьку свою кобзу ніс він із собою.

             Іде кобзар долиною, жайворонки грають,

             Вони своїм щебетанням серце розважають,

             Сонце гріє теплесеньке, вітерець повіває,

             Пшениченьку колосисту злегка нахиляє.

             Грайте струни голосненькі,

             Про щастя і долю,

             Про лицарів, що боролись

             За славную волю.

Вчитель: - Народ України – співочий народ. І в радість, і в смуток людині допомагає пісня. Давайте і ми заспіваємо українську народну пісню «Галя по садочку ходила».

(Діти виконують українську народну пісню «Галя по садочку ходила»).

IV. Рефлексія. Підведення підсумку заняття.

  •  Чи сподобалась вам наша уявна подорож?
  •  Що найбільше сподобалось?
  •  Відгадайте загадки про речі, які ми побачили у бабусиній скрині.

1) Мочили, колотили,                 2) Квіти навесні зростають,

   Рвали, крутили,                           Їх дівчаточка збирають.

   Узор вишивали,                           Мають вроду, ще й яку

   На свято одягали.                        Квіти будуть у …

       (Сорочка-вишиванка)                                            (вінку)  

3) Струн дано мені багато,             4) Цвіте синьо, лист зелений,

   Мотив звучить із далека.                квітник прикрашає.

   Співа про вечір місячний,               Хоч мороз усе побив –

   Про радість і печаль.                       Його не займає.

                  (Бандура)                                           (Барвінок)  

5) Говорить доріжка –

   Два вишитих кінця:

   Помийся хоч трішки,

   Бруд вимий з лиця.

                    (Рушник)

- Ось і підійшла до кінця наша подорож. Ми лише трішки дізналися про історію нашої країни.

               Красивий, щедрий, рідний край,

               І мова наша – соловїна.

               Люби, шануй, оберігай

               Усе, що зветься … (Україна).  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30365. Основы русской пунктуации. Тенденции развития 49 KB
  случаи постановки знака препинания не связанные с синтаксическими правилами например постановку так называемого интонационного тире: 1 Ходить долго не мог; 2 Ходить долго не мог. многообразие употребления запятой тире двоеточия и других знаков. По своим общим функциям прежде всего различаются знаки отделяющие точка; вопросительный знак восклицательный знак запятая точка с запятой двоеточие тире многоточие и выделяющие две запятые два тире скобки кавычки. Тире знак очень широкого употребления.
30367. История кратких прилагательных в РЯ и современное состояние 60 KB
  История кратких прилагательных в РЯ и современное состояние Краткие прилагательные первичны а полные вторичны. Исторически прилагательные вторичные слова своим происхождением связанные с существительными. Следующее изменение: образование полных прилагательных краткие местоимения jь j je Краткие: непроизводные первообразные: белъ худъ производные: Основа именная или глагольная суффиксы Суффиксы качественных прилагательных: ък ьк ик: узъкъ далькъ великъ ьн: ясьнъ тьмьнъ ьл: кысьлъ тепьлъ ав: величавъ...
30368. Понятие лексического значения слова 51 KB
  Лексическое значение слова это отражение в слове явлений реальной действительности В. ЛЗС это закреплённое в сознании говорящих соотнесенного звукового комплекса языковой единицы с тем или иным явлением действительности большинство слов называют предметы их признаки количество действия процессы и выступают как полнозначные самостоятельные слова выполняя в языке номинативную функцию. Значение слова отражает только различные признаки т.
30369. Понятие ЧП в свете современной концепции организации предложения 49.5 KB
  Важна дифференциация ГЧП и ВЧП. Второстепенные члены предложения ВЧП. Потебня строит классификацию ВЧП психологическое направление в основе синтаксиса предложение психологическое явление на их соответствие частям речи. В частности Пешковский: следует говорить не о ВЧП а о согласуемых управляемых и примыкающих ЧП.
30370. Предложение как коммуникативная единица. Актуальное членение предложений, средства его выражения. Понятие высказывания 38.5 KB
  Одним из свойств предложения является порядок слов то есть их определённая последовательность. Таким образом все предложения кроме синтаксической структуры имеют деление на логическое подлежащее предмет речи и логическое сказуемое признак. В конечном счёте чешский учёный Вильям Матезиус сказал что деление предложения на две части имеет чисто языковой смысл. Это коммуникативное членение предложения.
30371. Понятие об осложненном предложении. Спорные вопросы теории. Виды осложнения 50 KB
  К понятию осложненного предложения относится: предложения с однородными членами предложения с обособленными членами предложения с вводными и вставными конструкциями предложения с обращением Степень осложнения разная нужно основание для их объединения. Осложнение в семантической структуре предложения диктум и модус Осложнение диктума Я смотрю на звезды; монопредикативное монопропозитивное Я слушаю пенье соловья монопредикативное 2 пропозиции осложнение семантики которое не влечет за собой синтаксическое осложнения Соловей...
30372. Языковой статус сложного предложения. Основные типы СП. ССП 80.5 KB
  Языковой статус сложного предложения. Понятие сложного предложения является основополагающим в синтаксисе. В теории сложного предложения существует множество дискуссионных вопросов в частности вопрос об объёме СП о границах между простым и сложным предложением о понятиях сочинения и подчинения в СП и др. На основе анализов частей сложного предложения можно сделать вывод что поскольку очень часто материальные элементы простых предложений совпадают с материальными элементами сложного предложения СП это сумма нескольких простых предложений.
30373. Технические средства САПР и их развитие 139.5 KB
  Рассматриваются архитектуры ЭВМ в зависимости от последовательности обработки данных. Представляются классы ЭВМ в зависимости от множественности одиночности потоков команд и данных ОКОД ОКМД МКМД. Основное назначение лекции дать более глубокие знания по техническому обеспечению САПР: архитектуры ЭВМ в зависимости от последовательности обработки данных и классы ЭВМ в зависимости от множественности одиночности потоков команд и данных 6. Усложнение решаемых задач и вычислительных алгоритмов САПР привело к внедрению в эту область более...