78796

Сценарій тематичного вечора «Її величність Скрипка»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Скрипка народилася приблизно у 16-му столітті у руках одного з ломбардських майстрів Італії. Віола мала ніжний і м’який голос Але не було у неї високих блискучих звуків що мала скрипка. Говорять що Леонардо да Вінчі подарував їй завиток прикрасив її голівку – і народилась скрипка що має характер...

Украинкский

2015-02-10

70.5 KB

1 чел.

Александрова Т.В.,

викладач української мови та літератури

Кременчуцького педагогічного училища ім..А.С.Макаренка  

Сценарій тематичного вечора

«Її величність Скрипка»

Краплинка музики. І оживуть вуста.

Росинка музики. Бездонна глибина.

Сльозинка музики,як плач землі, свята.

Не вичерпать до дна

Її не генію, ні вітру, ні літам, -

І мандрівник жадливо випє там

Води, настояної вічністю й життям,

І дороге в долонях піднесе

Почерпнуте звідтіль, своє найкраще все,

Що в нього вглибилось, власкавилось, врослося,

Як стокоріння або стоголосся.

Струміння музики. Воно піде потоком,

Його не не зміряти ані числом, ні строком;

Воно припливами росин, сльозин, краплин

Свій безупинний розливає плин,

Затоплює затоптані луги,

Розламує зачерствілі береги,

Переміняє вилежане ложе

І все-таки, хоч сповнене снаги,

Ніколи не напоїть і втамувать не може

Жадоби духу, людської жаги,

За дужість всіх сягань. Всіх благ здобутих дужчої,

Ненатлої, упертої, прагнучої

Ще більших злив, ще глибших дум і вод.

М. Бажан

«Криниця Леонтовича»

(цикл «Нічні концерти»).

Вед. Сьогодні наша зустріч у мистецькому салоні присвячена найблагороднішому і найвишуканішому музичному інструментові – скрипці.

Вед. Скрипка народилася приблизно у 16-му столітті у руках одного з ломбардських майстрів Італії. Це був неперевершений результат повільного, поступового перетворення віоли, інструмента з того ж сімейства, найближчої родички, яка не нажила собі такої слави. Віола мала ніжний і м’який голос Але не було у неї високих блискучих звуків, що мала скрипка. Майстри надали віолі нових форм і пропорцій, і стала вона вишуканішою, легшою і гармонічнішою, а її голос зазвучав вище, дзвінкіше, напруженіше і загадково чаруюче.

Вед. Говорять, що Леонардо да Вінчі подарував їй завиток, прикрасив її голівку – і народилась скрипка, що має характер володаря, деспотичний норов справжнього віртуоза. Її струни народжують звуки то високі і зворушливі, то низькі і глибокі, що безкінечно хвилювали і майстрів, і виконавців, і слухачів.

Вед. Майстри полюбили новий інструмент і намагалися зробити його незвичайним і досконалим, довершеним і неповторним.

Вед. Вслухайтесь в ці імена талановитих майстрів: Аматі, Гварнері, Страдіварі, Руджері, Бергонці, Монтаньярі, Гальяно, Тесторі. Це їхні золоті руки створили магічні інструменти, неперевершені за виконанням і звучанням шедеври.

Вед.  Скрипка. Який це прекрасний і який непокірний і важкий інструмент. Вона підкорюється тільки вмілим рукам, а для того, щоб навчитись водити смичком по струнах скрипки, потрібен час і терпіння. А ще довгі роки впертої сумлінної праці.

Вед. Для того, щоб навчитись добре грати на скрипці, треба перші уроки брати дуже рано.

Недарма всі прославлені скрипалі світу починали навчання мало не з 4-х років, коли навіть найменше (спеціальна дитяча) скрипка була завелика для їхніх маленьких рук.

              (Виступ маленького скрипаля з муз. школи)

Скрипачка: Скрипка. Який це прекрасний і який непокірний та важкий інструмент! Уявіть, собі, що у ваших руках опинилася скрипка. Наслідуючи скрипалів, ви берете інструмент лівою рукою за тоненьку шийку – гриф, прикладаєте скрипку до плеча і притискуєте щокою. Потім ви берете в праву руку смичок і проводите ним по струнах. Здається, ви зробили все як треба, але чуєте, як скрипка неприємно скрипить, звук настільки не музичний, що важко навіть зрозуміти, яка саме нота звучить; у всякому разі заспівати цю ноту ви не зможете – таких нот у вашому голосі немає. І скільки б ви не намагалися, скільки б ви не водили смичком по струнах, нічого з вашого силкування не вийде.

Ви можете сказати, що тут немає нічого дивного, раз за скрипку взялася людина, яка не вміє на ній грати.

Якщо на роялі ви зможете зіграти якусь простеньку мелодію, то зі скрипкою значно складніше. Вона підкоряється тільки вмілим рукам, і щоб отримати результат, потрібен час і терпіння.

На скрипці кожна струна – це одна певна нота. Змінивши висоту звука, треба вкоротити або подовжити струну, тобто знаходити місце, де треба натискувати, а це справа звички і музичного слуху. Пальці скрипаля повинні знаходити потрібне місце, а слух повинен так само швидко контролювати точність, чистоту звучання. Помилка в один міліметр – і скрипка звучить фальшиво.

(Запрошує когось із зали спробувати зіграти на скрипці)

Словно лёгкие капельки или снежинки

Начинают волшебно владеть тишиной…

Не спеша наростает мелодия Глинки-

И яснеет бездонная высь надо мной.

Оттесняется зло,

Забывается косность,

И в сердцах воззаряется скрипки печаль,

Увлекая, весь мир согревает Чайковский,

И, как луч, доброта простирается в даль

И летит озаренье любви над планетой,

Словно ангелы вторят движеньем смычка.

И над струнами скрипки вставали рассветы,

И мелодиям скрипки внимали века

                                                           (Утиген Кумисбаев)

Вед. Хто ж вони, ці талановиті скрипалі, які віддали себе у полон цариці музики – скрипці.

                       (Далі презентація про видатних скрипалів)

1.Арканджело Кореллі (1653-1713) – талановитий скрипаль 17-го століття. Ще в юності досяг такої майстерності в області композиції, що був прийнятий до Булонської філармонічної академії у віці 17-ти років. Він один з небагатьох музикантів, чия творчість була визнана і популярна за життя. Його творчість – це 4 збірники по 12 творів-сонат та 12 сонат для скрипки соло з басом.

2. Мабуть, немає сьогодні жодного, хто не чув би про Вівальді. Цей італієць уже в 25 років став викладачем Венеціанської консерваторії, маючи на той час репутацію скрипаля-віртуоза. «Пори року» - це шедевр, визнаний в багатьох країнах.

                          (Звучать «Пори року» у аудіозапису).

Вед. А про цього композитора найкраще сказав музикант Ференц Ліст:  

«Нічия слава не зможе зрівнятися з його славою, не зрівнятися нічиєму імені з його ім’ям. Ніколи нічиї сліди не співпадуть з його гігантськими слідами… Я говорю, не вагаючись: другого Паганіні не буде. Такого поєднання колосального таланту і особливих обставин життя, які піднесли його на вершину слави, ще не було. Це єдиний випадок в історії мистецтва…він був неперевершеним! »

Вед. Паганіні умів скрипкою передавати переливи гітари, (якою володів досконало, як виконавець), ніжну співучість флейти, звучання труб і валторн. Виявляється, скрипка Паганіні звучала всіма голосами оркестру.

Вед. Його музика – це музика душі і одинокого серця, яке прагло кохання і розуміння. Якось Ніколо Паганіні вирішив освідчитись у коханні досить оригінальним способом: він з’явився на сцені зі скрипкою, на якій було всього-на-всього дві струни: «Одна повинна виражати сердечні почуття дівчини, друга – голос її до нестями закоханого юнака».

    Скрипач почав грати, і всі почули «ніжно-схвильовану розмову закоханих, в якій після ласкавих слів з’явилися спалахи ревнощів.»

    Музика звучала проникаюче, жалібно, у ній чутно  і гнів, і радість, і горе, і щастя. Струни стогнали і зітхали, шепотіли пристрасно і безутішно ридали, шуткували і раділи.

                             («Романс» у виконанні скрипалів музичної школи).

Он твёрдою рукой навёл смычок послушный,

И струны дрогнули, и замер людный зал.

Разряженной толпе, чужой и равнодушной,

Он в звуках пламенных и чистых рассказал

Души доверчивой все тайны, все печали:

Как страстно он любил, как сильно он страдал,

О чём он на груди возлюбленной мечтал,

О чём молитвы час уста его шептали.

Он кончил - и похвал раздался плеск и гул.

Художник! Виртуоз, тот же Бог,

Что в грудь твою вдохнул

Мелодий сладостных священную тревогу

                                       (Николай Минский)

Вед. У Фінляндії – це національний герой.

 У 10 років Ян Сібеліус написав першу музичну пєску. Пізніше його твори пов’язані з образами рідної країни, її історії. Тому і популярна його музика не тільки на Батьківщині композитора, а й у всьому світі.

Вальс Сібеліуса

У запахи й шелести білої ночі,

У світлу, безсонну задуму алеї,

У парки старі у приморськім узбоччі

Ми входимо, повні печалі своєї.

Схилися, кохана, вслухайся й печалься, -

Вслухайся і в довгі літа, і в хвилини,

Коли у припливі журливого вальса

Ми чуєм зітхання великого фінна,

Прозорість пригашеної світлотіні,

Прозорість на небі, на плесі, на серці,

Прозорість в сумирнім і журнім кружінні

Прошептаних скрипками вальсових терцій.

Турботність і суєтність денна не тьмарить

Прозорої ясності передчування,

Що в нас, як прорізання, і світить, і марить,

І видною робить всю далеч кохання.

Який перламутровий відсвіт затоки,

Як води леліють сріблисті й лілові!

І ночі північні, музичні, високі

Назавше ввійдуть у память любові.

 (М. Бажан).                         

Вед. Давид Ойстрах взяв  у руки скрипку. «Оркестр починає грати вступ скрипкового концерту Чайковського. Артист підняв смичок – замовк оркестр і заспівала скрипка.

   Ось вона журно підспівує, тихо хлипає і захлинається рясними печальними сльозами.

Тихим голосом співає вона, і кличе кудись, і сумно обіцяє там щось невідоме і таємниче. Вона манить, вона вабить, вона причаровує і вона захоплює. Аж ось враз спокуслива пісня уривається, скрипка  зойкає  з одчаєм, і все стрімголов падає вниз, у прірву, в безодню.

    І раптом помахи смичка  змінюються. З дрібних і  пошарпаних вони враз змінюються на  широкі, сильні, просторі й затяжні.

     Кожний  помах смичка креслить величезні півкола, він валить перепони, він руйнує перешкоди, він стирає межі, він обіймає півсвіту» ( Ю. Смолич).

     Навіть у тих, хто знає і добре пам’ятає цю музику, завмирає серце, немов перед ним раптом відкрився цілком новий світ  незвичайної краси. Так свіжо, чисто і проникливо звучить скрипка Ойстраха.

  «Він – сама музика!» - кажуть про Ойстраха французи.

                        Плачет скрипка с пронзительной болью

                        И над жалкою сломанной волей,

                        И над чьей-то безрадостной долей,

                        И над смертью, а над увечьем

                        Плачет искренне, по – человечьи,

                        Плачет скрипка….

(Вера Павлова).

Вед.  Є  один музичний твір, в якому скрипка, навіть сама, без рояля, звучить, як орган, як  оркестр -  це «Чакона» великого німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха.

     «Чакона» - це дуже старовинний обрядовий танець: він входив у ритуал похорону.

   Ця музика – сувора і скорботна, але це стримана скорбота сильної людини.

   І яким мужнім стає голос скрипки!

У ньому наче дзвенить метал. Це звучать могутні акорди. Це схоже на чудо.  Важко уявити собі, що грає скрипка – мякий одноголосий інструмент.

Вед. А коли після  «Чакони» ви зразу ж почуєте «Поему» чеського композитора Фібіха або «Мазурку» Венявського – чарівливі ласкаві мелодії однієї  або легкі, граціозні пасажі другої, -  тоді  ви зрозумієте по – справжньому, чому скрипку називають царицею музики.

( у виконанні нашого випускника, студента  консерваторії звучить «Мазурка» Венявського)

Ведуча.            Звуки летіли,

                               Звуки бриніли,

                               Рвалися звуки

                               Вдаль

                               Та на світанні

                               Пісню кохання

                               Грав молодий скрипаль.

                               Струни співали,

                               Струни стогнали,

                               Скрипка жила в руках

                               Того хлопчини

                               З серцем калини,

                               З іскрами мрій

                               В очах.

                               Сплів він у нотах

                               Щастя й скорботу,

                               Радість свою

                               Й печаль,

                               А після того

                               Знов у дорогу

                               Рушив отой скрипаль.

( виступ ансамблю скрипалів педагогічного училища )

Вед. Скрипка може передавати найтонші людські почуття.

        

                Зітхав рояль у тиші вечоровій,

                Що зіткана була із кольорів,

                Співала скрипка голосом любові,

                Замріяно стежиною хтось брів.

                Лилася музика у хорі стоголосім,

                Злітала в небо  пахощами трав,

                І падала з росою на волосся

                У вечорових спалахах заграв.

                Десь скапувала з каменя вода,

                Все пробивалось з-під землі уперто.

                Ти нетерпляче біля каменів ждав,

                У серці бушували круговерті.

                І оду вірності співали соловї

                У темному далекому зеніті…

                У відблиску вечірньої зорі

                 І ти-один, і я – одна у світі.

(Імпровізація: скрипка Красько В. та  піаніно Сафронов О.)

    Он водил по струнам; и падали

     Волосы на безумные очи,

     Звуки скрипки так дивно звучали,

     Розливаясь в безмолвии ночи.

     В них рассказ убедительно – лживый

     Развивал невозможную повесть,

     И змеиного цвета отливы

     Соблазняли и мучили совесть;

     Обвиняющий слышался голос,

     И рыдали в ответ оправданье,

     И бессильная воля боролась

     С  возростающей бурей желанья,

     И в туманных волнах рисовались

     Берега позабытой отчизны.

                                                         ( 1857 г.  А.К. Толстой ).

 (Звучить   етюд для скрипки та фортепіано  у виконанні гостей, студентів     

                  консерваторії)

    Было скрипачу семнадцать весен.

    И, касаясь воздуха смычком,

    юноша дорогой струн

    выводил весну

    навстречу людям.

    И была весна изумлена,

    что пред нею –

    тоненькой и ломкой –

    люди, умудренные делами,

    затаив дыхание сидят,

    что глаза у них

    от звуков потеплели,

    губы стали ярче и добрей

    и большие руки на коленях,

    словно думы,

    в тишине лежат.

(К. Некрасова)

 (Звучить музика)

Смычок касается души,

Едва вы  им к вилончели

Иль к скрипке прикоснетесь еле,

Священный миг – не согреши!

По чистоте души тоскует,

В том звуке – эхо наших мук,

Плотней к губам трубы мундштук,

Искусство – это кто как дует!

Когда такая есть Струна,

И руки есть, и Вдохновенье,

Есть музыка, и в ней спасенье,

Там Истина – оголена.

И не испорчена словами,

И хочется любить и жить,

И все отдать, и все простить…

Бывает и такое с нами.

Валентин Гафт


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11841. MICROSOFT POWERPOINT 1.04 MB
  MICROSOFT POWERPOINT Практически любому специалисту в предметной области приходится время от времени выступать в роли человека проводящего презентацию при обсуждении планов выступлении с докладом представлении новых идей отчете о проделанной работе и в других подобных ситу...
11842. Corel Draw. Работа с контурами и заливками 424.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 8 Тема: Corel Draw. Работа с контурами и заливками. Цель: Научиться устанавливать параметры контура и заливки и изменять их показатели для конкретных объектов. Оборудование и программное обеспечение: Персональный компьютер IBM PC/AT. Операцио...
11843. Corel Draw. Настройка цветовых палитр 165.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 7 Тема: Corel Draw. Настройка цветовых палитр. Цель: Научиться настраивать стандартные палитры Corel Draw и создавать новые цвета и палитры.. Оборудование и программное обеспечение: Персональный компьютер IBM PC/AT. Операционная система Windows 2003/XP. ...
11844. Методы безусловной оптимизации 170 KB
  Лабораторная работа: Методы безусловной оптимизации ЦЕЛЬ РАБОТЫ Цель лабораторной работы закрепление навыков исследования функций на выпуклость решение задач на нахождение безусловного экстремума выпуклой функции аналитически и численными методами...
11845. Особенности правовых ограничений, накладываемых на должника в ходе исполнительного производства 664 KB
  Система органов принудительного исполнения по своему социальному назначению и месту в системе в системе органов государственной власти Российской Федерации призвана обеспечить реализацию правовых норм с помощью мер правового принуждения в действиях участников правовых отношений
11846. Поколения мобильного интернета 145 KB
  Во всех аналоговых стандартах применяются частотная модуляция для передачи речи и частотная манипуляция для передачи информации управления (или сигнализации - signaling). Для передачи информации различных каналов используются различные участки спектра частот...
11847. Логические элементы цифровых вычислительных устройств 103.5 KB
  Лабораторная работа №1 Логические элементы Теоретическое введение Известно что математической основой цифровых вычислительных устройств является двоичная арифметика в которой используются всего два числа 0 и 1. Выбор двоичной системы счисления диктовался т...
11848. Арифметические сумматоры 59 KB
  Лабораторная работа №2 Арифметические сумматоры Теоретическое введение Арифметические сумматоры являются составной частью так называемых арифметикологических устройств ЛЛУ микропроцессоров МП. Они используются также для формирования физического адреса
11849. Логический элемент с тремя состояниями 68 KB
  Лабораторная работа №3 Логический элемент с тремя состояниями Теоретическое введение. Схема логического элемента с тремя состояниями заимствована из монографии и несколько модифицирована с учетом возможностей программы ЕWB. За основу взят базовый элемент сери...