78823

Дзвони Великодня

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят; ознайомити з історією виникнення писанки із символікою знаків на писанках. На дошці висить килим а на ньому образ Ісуса Христа українська хата піч писанки кошики паска іграшковий коник квіти.

Украинкский

2015-02-10

2.85 MB

0 чел.

PAGE  1

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Димитровської міської ради

Дзвони

Великодня

свято, проведене у 3-Б класі

вчитель: Зіновєва М.П.

Мета. Розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята. Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят; ознайомити з історією виникнення писанки, із символікою знаків на писанках. Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю.

Обладнання. Клас прибраний рушниками, скатертинами, серветками. На дошці висить килим, а на ньому образ Ісуса Христа, українська хата, піч, писанки, кошики, паска, іграшковий коник, квіти.

Звучить мелодія № 66 «Весело журчит ручей»

1 учень Спасибі тобі, Боже,

              Що з зимою попрощались,

              Що весни діждались.

              Поможи нам, Боже,

              В добрий час почати

              Весну закликати.

2 учень Прийди, прийди, весно,

   Принеси нам жита,

   Принеси нам цвіту,

   Ще й рясних квіточок

   Щоб сплести віночок.

Пісня «Ой минула вже зима»

1к.   Ой минула вже зима, снігу, льоду вже нема.

          Ой нема, ой нема, снігу, льоду вже нема-- 2р.

2к.   Прилетіли журавлі й соловеєчки малі.

         Ой малі, ой малі. Соловеєчки малі.-----------2р.

3к.   Всі веснянку співаймо, весну красну вітаймо.

                    Вітаймо, вітаймо. Весну красну вітаймо.----2р.

Звучить мелодія №67 «Поющий лес»

(заходить Весна і обдаровує квітами присутніх)

Весна Я лугом поміж квітами йду,

                        Пісеньку-весняночку веду.

1учень Ой,весна, весна-днем красна,

                         Що ж ти, весно, принесла?

Весна Принесла я вам світле свято довгождане – Воскресіння із давніх давен величане, а з ним гарні писанки та веселі ігри.

2учень Що ж це за свято?

Весна Весною приходить до нас одне з найвеличніших християнських свят – Пасха. Пасхальний день – святий день. У цей день воскресає природа і Син Божий – Ісус Христос. Він духом приходить до людей, до всього сущого, несучи здоровя, щастя, добро. У цей день вітають одне одного словами «Христос воскрес!» І відповідають: «Воістину воскрес!» Запрошують у гості, пригощають святковими стравами.

Звучить мелодія №56 «Воскресное утро»

1учень Великий день! Великий день! Весняноє свято –

                          Радіють діти на землі, і неня, і тато.

2 учень Великий день! Великий день!

             Ясний Великдень на землі!

                          Багато радості й пісень

                          приніс нам янгол на крилі.

1 учень Веснянку діти хороводять –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

                          Сьогодні й сонце не заходить,

                          а сяє й сяє із небес.

                          Христос воскрес! Христос воскрес!

2учень Усе радіє, сміється сонечко з небес,

             Прозора річечка ліліє –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

             Пташки співають в полі, в лісі,

             І дзвонить дзвін аж до небес,

             Де білі хмарки розпливлися, –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

1 учень Ой, лишилося зовсім мало часу до свята. Скільки роботи, турбот: і в хаті попорати і до швеї піти треба, а найголовніше – писанки готувати і паски пекти. 

2 учень Давайте зайдемо до світлиці нашої майстрині – писанкарки.

Звучить мелодія №75

Сценка

Біля столу сидить мати, бабуся, розписують яєчка, донька порається біля печі, пече паски, їй допомагає Сергійко.

Мати Передвеликодні турботи наповнюють нашу хату. Пахучий дух святкового тіста несеться з кухні. Це моя донечка чаклує біля пасок .Я її минулого року навчила. От і хоче, щоб наші пасочки були різні: маленькі, середні, великі. Тож бере різні форми – від поливяного горнятка до каструлі.

Сергійко А я, матусю, із формочки спік ось такого гарненького баранця. Очки у нього зробив із родзинок, а на шию повісив стрічку з дзвіночком – симпатично виглядатиме зі святкового кошика. (Демонструє.)

Дівчина Сергійку, говори тихіше, бо коли паска росте, не можна кричати, рипати дверима, відкривати вікна, – дріжджове тісто може не вирости і паска не вдасться.

(Витягає з печі паску, підбігає Сергійко.)

Сергійко Ах, як вона притягує до себе ароматом і красою.

Мати Але треба мати терпіння і дочекатися свята.

Дівчина Та це ще не всі приготування до Великодня, бо ж у святковому кошику мають бути  і писанки. Зараз ми з бабусею займемося ними.

Сергійко А-ну, покажіть, як це у вас виходить. Чи то просто робиться, бабусю?

Бабуся З давніх-давен яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. .Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою металевою трубочкою-писачком. За чергою занурюють яйце у різні фарби, дають їм висохнути, утворюється справжнє диво – Великодня писанка. Розфарбоване яйце є символом свята. З писанкою зустрічають весну, готуються до Великодня. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, дарують рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть у гості, роздають бідним. Зі свяченим обідом поспішають із церкви  додому. Хто першим повернеться додому після пасхальної ночі, тому Бог допомагатиме у всіх справах. Святковий обід починали з того, що кожен у родині мав зїсти хоч шматочок освяченого яйця.

Сергійко Матусю, а чому фарбують яєчка на Великдень?

Звучить мелодія №79

Мати Послухайте про це легенду. Розіпяли Сина Божого між двома розбійниками. Страждальна Мати плакала під хрестом. Через 3 години, після важких мук Ісус помер. Його поховали у новому гробі під горою. Біля входу поставили сторожу. Люди розійшлися. Божа Мати, не в силі відійти від гробу свого улюбленого Сина, ще довго стояла там, аж поки землю не вкрила темна ніч. Тоді й вона з великим болем у серці поволі пішла до міста, окроплюючи дорогу гіркими сльозами. Чим далі відходила від гробу, тим гарячішими були її сльози, тим болючішою була її втрата.

В суботу біля гробу, крім, сторожі, не було нікого. А в неділю рано-вранці зібралися декілька побожних жінок і пішли до гробу Ісуса, щоб намазати тіло померлого оліями. У гробі вже не застали Господнього тіла. Ангел сповістив їм, що Христос воскрес. Жінки, зрадівши цієї новини, повернулися до міста. На дорозі вони побачили гарні писанки і почали їх збирати. Жінки одразу зрозуміли, що це сльози Божої  Матері перетворилися на писанки.

Зустрічаючи по дорозі людей, вони оповіщали усім радісну новину: «Христос воскрес!» – і обдарували їх гарними писанками. Відтоді писанка означає радість, яку приносить нам Христосове воскресіння.

Бабуся Але писанки розмальовували не простими візерунками. У кожен символ наші предки вкладали певний зміст.

(Виходять учні з шапочками на головах.)

Колесо – знак безперервного відродження життя.

Сонце – символ світла й життя.

Хрест – символ Всесвіту.

Дерево життя – символ природи.

Риба – символ води.

Зоря – знак неба.

Півень – охоронець добра.

Дівчина декламування вірша «Гарна писанка у мене»

         Гарна писанка у мене,

         Мабуть кращої нема.

         Мама тільки помагала,

         Малювала я сама.

          Змалювала диво-пташку

          8 хрестиків дрібних

          І малесенькі ялинки,

          Й поясочок поміж них.

          Хоч не зразу змалювала –

          Зіпсувала 5 яєць.

          Так як шосте закінчила

          Бабуся сказала: «Молодець!»

          Я цю писанку, напевно,

          Для Сергійка залишу.

          А для мами, для бабусі

          Дві ще кращі напишу.

Весна А чи знаєте ви, які ігри існували у наших бабусь і дідусів з писанками та крашанками? Ось як грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами «Христос Воскрес» – цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося, той вигравав і забирав собі яйце того, хто програв.

Оберемо учасників під лічилку:

Хлопці      2півники, 2півники писанки писали,

                  А 2 курочки біленькі дітям дарували.

                  Ми всі граєм, ми всі граєм,

                  Великдень вітаєм. І здоровя, і здоровя

                  Щиро всім бажаєм.

Весна Хто переміг каже такі слова:

          «Писанка моя міцна та у грі перемогла!»

Весна обирає учасників, дає по яйцю в руки.

Вчитель А ось ще одна гра, яку проводили на це свято «Великодня гра».

Стали діти у кільце  2.

В кожного в руках яйце     

Марті випало на славу  

розпочати цю забаву,  

дуже милу, престару  

великодню гру.  

Ходить дівчинка кільцем  

і постукує яйцем.

Що не стукне – трісь і трісь, –

яйця тріскають чиїсь…

Мартине – ціле, тверде, –

Марта радо далі йде.

Стук, стук, стук…

І раптом – хрусь,

гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

і так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

декілька дівчат – за ним…

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

А тепер , відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім –   

Їсти яйця, все, що є.

Просить той, хто виграє.

Учень, який виграв, запрошує в гості їсти яйця, все, що є.

Діти грають. Переможець отримує приз.   

Учень Звичаї, вірування та ігри, пов’язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи. Послухайте повіря, прислівя та легенди, повязані з Великоднем.

1.На Великодень опівночі тварини говорять людською мовою.

2.За дуже давньою легендою найперше місце мало в середині не жовток з білком, а цілий світ. Тож з яйця світ утворився.

3.Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки. Господиня враз шепотіла: «Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

4.Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

5.А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводились червяки.

6.На Великодні свята дівчата зустрічали дорослих хлопців, обливали їх водою або парфумами та вручали їм писанки.
            7.Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала. Дівчата малювали писанки, пускали з гори. Куди писанка скотиться, звідти буде суджений.

Вірш «Йде Великдень»

Йде Великдень, гей, дівчата, будем писанки писати,

Писаночок-крашаночок напишем сім коробочок.

Як сказали , так зробили, трохи воску розтопили.

Прийдуть гості у вівторок, писаночок буде сорок.

Є що друзям показати, любим гостям дарувати,

ще й з гостями  жартувати.

Весела мелодія № 18 із зупинками

Весна:    А ось і гра для веселих хлопців та дівчат – «Музична писанка». Гравці стають у коло і під музику передають із рук в руки писанку. Музика раптово зупиняється, і той гравець, який не втиг передати писанку наступному, виходить з кола. Гра продовжується до тих пір, поки не залишиться лише один учасник—він же і переможець, який забирає цю чудову писанку. (Батьки теж приймають участь.)

2уч.(вед.)  А зараз послухаємо легенду про злого Духа. Живе у гірському проваллі Злий Дух, прикутий ланцюгами до скелі. Дуже хочеться йому знати, що діється на Землі. Чекає він, коли люди перестануть розписувати писанки та в мирі жити. Тоді ланцюги самі розкриються, та й випустять його на волю. Та весь час і досі чує: «Розписують люди писанки та живуть у мирі». І доки будуть розписувати писанки, доти й буде світ, буде жити ненька – Україна.

Бють  дзвони (№ 56 «Воскресное утро»).

          1учень В Україні дзвони дзвонять –

                        Це ж у нас Великий день.

                        Народ будиться з просоння

                        У вінку гучних пісень.

           

2учень Дзвони, хай воскреснуть дзвони.

                         Й несуть радість на весь світ.

                         Радість й дяку Україні,

                         Що чекала стільки літ.

           

3учень Хай дзвенять вони й палають,

                         Богу славу хай несуть

                         У вселенну цю безкраю,

                         Що Христос воскрес нам тут.

Пісня «Христе, Князю»

1к. Христе, князю над князями,      3к. Завітай над нашим краєм

     Всемогутній, Божий сину,                понад селами й містами,

                  Обдари небес дарами                         хай Тебе ми величаєм,

                  Українськую дитину.                Христе, вольними устами.

2к. Нашу працю і забаву

                  Зволь з небес благословляти.

                  Дай нам вирости на славу,

                  Щоб зраділа рідна мати.

Всіх присутніх Весна пригощає шматочками Паски.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20811. Слюсарний верстат. Організація робочого місця. Правила безпечної праці під час виконання робіт 87 KB
  Правила безпечної праці під час виконання робіт. Мета уроку: Засвоєння знань про організацію робочого місця правила безпечної праці та внутрішнього розпорядку у шкільній майстерні. Виховувати працьовитість акуратність загальні основи культури праці. Об'скт навчальної праці: робоче місце учня Обладнання: верстаки інструмент для розмічання та різання металу рисувалки лінійки кутники лещата слюсарні ножиці тощо.
20812. Организация оплаты труда в организации (по материалам МБДОУ №368 Росинка) 364.5 KB
  Главный основополагающий законодательный документ нашей страны - Конституция Российской Федерации - имеет в своем составе статьи, полностью и вполне определенно посвященные труду в стране. Конституция определяет, что каждый имеет право на свободное использование своих способностей и имущества
20813. Інструменти мерчандайзингу. Розташування товарних груп 69.5 KB
  Поняття про механізми. Мета: сформувати поняття про механізми перетворення руху їх види призначення та застосування в техніці; розвивати вміння визначати та пояснювати призначення ведучої та веденої деталі сутності процесу передачі руху від однієї деталі до визначеного руху іншої інших.25 хв Поняття про механізми перетворення руху. Свердлильний верстат та його механізми.
20814. Расчет осветительной сети молочного блока коровника 298.98 KB
  В качестве источников света осветительной установки молочного блока применяем люминесцентные лампы, так как они обладают высокой световой отдачей и имеют высокий срок службы.
20815. Социально-педагогическая работа с трудными подростками в школе 353.82 KB
  В связи с этим одним из сложных этапов формирования личности выступает подростковый возраст. Особенно частными становятся проявления трудновоспитуемости, меняется характер и поведение подростка. В силу неустойчивости личностной структуры подростки становятся подверженными социальному воздействию, в том числе негативному
20816. Анализ маркетинговой деятельности в ООО «Техносила» 252.19 KB
  В результате исследований была разработана маркетинговая стратегия ООО «Техносила», которая позволит расширить рынок сбыта продукции, проведена социально-экономическая оценка ее реализации.
20817. Видатні живописці Іспанії 89 KB
  Ознайомити учнів із життям та творчістю видатних іспанських художників ХVI - XХ століть Ель Греко, Дієго Веласкесом, Франсіско Гойя; розвивати зацікавленість мистецтвом, спостережливість, інтерес до світової культурної спадщини, естетичні смаки, естетичні критерії суджень про твори мистецтва, вміння висловлювати власну думку; виховувати любов до художньої творчості, дбайливе ставлення до пам’яток мистецтва.
20818. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ХОДІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ 305 KB
  Розробити систему критеріїв та показників дослідження складових естетичної свідомості (мотивації щодо участі в естетичній діяльності та рівня знань щодо естетичної краси слова першокласників на уроках навчання грамоти). Отримати дані про наявний рівень мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, знань учнів про естетичну красу слова.
20819. Драматургічні особливості, сценічна історія, популярність в народі та значення п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка» 20.51 KB
  Народність твору полягає не тільки в тому, що він написаний живою народною мовою, а й у тому, який його зміст і чи поданий він з народних традицій, чи відображає погляди, настрої і прагнення народу.