78823

Дзвони Великодня

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят; ознайомити з історією виникнення писанки із символікою знаків на писанках. На дошці висить килим а на ньому образ Ісуса Христа українська хата піч писанки кошики паска іграшковий коник квіти.

Украинкский

2015-02-10

2.85 MB

0 чел.

PAGE  1

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Димитровської міської ради

Дзвони

Великодня

свято, проведене у 3-Б класі

вчитель: Зіновєва М.П.

Мета. Розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята. Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят; ознайомити з історією виникнення писанки, із символікою знаків на писанках. Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю.

Обладнання. Клас прибраний рушниками, скатертинами, серветками. На дошці висить килим, а на ньому образ Ісуса Христа, українська хата, піч, писанки, кошики, паска, іграшковий коник, квіти.

Звучить мелодія № 66 «Весело журчит ручей»

1 учень Спасибі тобі, Боже,

              Що з зимою попрощались,

              Що весни діждались.

              Поможи нам, Боже,

              В добрий час почати

              Весну закликати.

2 учень Прийди, прийди, весно,

   Принеси нам жита,

   Принеси нам цвіту,

   Ще й рясних квіточок

   Щоб сплести віночок.

Пісня «Ой минула вже зима»

1к.   Ой минула вже зима, снігу, льоду вже нема.

          Ой нема, ой нема, снігу, льоду вже нема-- 2р.

2к.   Прилетіли журавлі й соловеєчки малі.

         Ой малі, ой малі. Соловеєчки малі.-----------2р.

3к.   Всі веснянку співаймо, весну красну вітаймо.

                    Вітаймо, вітаймо. Весну красну вітаймо.----2р.

Звучить мелодія №67 «Поющий лес»

(заходить Весна і обдаровує квітами присутніх)

Весна Я лугом поміж квітами йду,

                        Пісеньку-весняночку веду.

1учень Ой,весна, весна-днем красна,

                         Що ж ти, весно, принесла?

Весна Принесла я вам світле свято довгождане – Воскресіння із давніх давен величане, а з ним гарні писанки та веселі ігри.

2учень Що ж це за свято?

Весна Весною приходить до нас одне з найвеличніших християнських свят – Пасха. Пасхальний день – святий день. У цей день воскресає природа і Син Божий – Ісус Христос. Він духом приходить до людей, до всього сущого, несучи здоровя, щастя, добро. У цей день вітають одне одного словами «Христос воскрес!» І відповідають: «Воістину воскрес!» Запрошують у гості, пригощають святковими стравами.

Звучить мелодія №56 «Воскресное утро»

1учень Великий день! Великий день! Весняноє свято –

                          Радіють діти на землі, і неня, і тато.

2 учень Великий день! Великий день!

             Ясний Великдень на землі!

                          Багато радості й пісень

                          приніс нам янгол на крилі.

1 учень Веснянку діти хороводять –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

                          Сьогодні й сонце не заходить,

                          а сяє й сяє із небес.

                          Христос воскрес! Христос воскрес!

2учень Усе радіє, сміється сонечко з небес,

             Прозора річечка ліліє –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

             Пташки співають в полі, в лісі,

             І дзвонить дзвін аж до небес,

             Де білі хмарки розпливлися, –

             Христос воскрес! Христос воскрес!

1 учень Ой, лишилося зовсім мало часу до свята. Скільки роботи, турбот: і в хаті попорати і до швеї піти треба, а найголовніше – писанки готувати і паски пекти. 

2 учень Давайте зайдемо до світлиці нашої майстрині – писанкарки.

Звучить мелодія №75

Сценка

Біля столу сидить мати, бабуся, розписують яєчка, донька порається біля печі, пече паски, їй допомагає Сергійко.

Мати Передвеликодні турботи наповнюють нашу хату. Пахучий дух святкового тіста несеться з кухні. Це моя донечка чаклує біля пасок .Я її минулого року навчила. От і хоче, щоб наші пасочки були різні: маленькі, середні, великі. Тож бере різні форми – від поливяного горнятка до каструлі.

Сергійко А я, матусю, із формочки спік ось такого гарненького баранця. Очки у нього зробив із родзинок, а на шию повісив стрічку з дзвіночком – симпатично виглядатиме зі святкового кошика. (Демонструє.)

Дівчина Сергійку, говори тихіше, бо коли паска росте, не можна кричати, рипати дверима, відкривати вікна, – дріжджове тісто може не вирости і паска не вдасться.

(Витягає з печі паску, підбігає Сергійко.)

Сергійко Ах, як вона притягує до себе ароматом і красою.

Мати Але треба мати терпіння і дочекатися свята.

Дівчина Та це ще не всі приготування до Великодня, бо ж у святковому кошику мають бути  і писанки. Зараз ми з бабусею займемося ними.

Сергійко А-ну, покажіть, як це у вас виходить. Чи то просто робиться, бабусю?

Бабуся З давніх-давен яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. .Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою металевою трубочкою-писачком. За чергою занурюють яйце у різні фарби, дають їм висохнути, утворюється справжнє диво – Великодня писанка. Розфарбоване яйце є символом свята. З писанкою зустрічають весну, готуються до Великодня. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, дарують рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть у гості, роздають бідним. Зі свяченим обідом поспішають із церкви  додому. Хто першим повернеться додому після пасхальної ночі, тому Бог допомагатиме у всіх справах. Святковий обід починали з того, що кожен у родині мав зїсти хоч шматочок освяченого яйця.

Сергійко Матусю, а чому фарбують яєчка на Великдень?

Звучить мелодія №79

Мати Послухайте про це легенду. Розіпяли Сина Божого між двома розбійниками. Страждальна Мати плакала під хрестом. Через 3 години, після важких мук Ісус помер. Його поховали у новому гробі під горою. Біля входу поставили сторожу. Люди розійшлися. Божа Мати, не в силі відійти від гробу свого улюбленого Сина, ще довго стояла там, аж поки землю не вкрила темна ніч. Тоді й вона з великим болем у серці поволі пішла до міста, окроплюючи дорогу гіркими сльозами. Чим далі відходила від гробу, тим гарячішими були її сльози, тим болючішою була її втрата.

В суботу біля гробу, крім, сторожі, не було нікого. А в неділю рано-вранці зібралися декілька побожних жінок і пішли до гробу Ісуса, щоб намазати тіло померлого оліями. У гробі вже не застали Господнього тіла. Ангел сповістив їм, що Христос воскрес. Жінки, зрадівши цієї новини, повернулися до міста. На дорозі вони побачили гарні писанки і почали їх збирати. Жінки одразу зрозуміли, що це сльози Божої  Матері перетворилися на писанки.

Зустрічаючи по дорозі людей, вони оповіщали усім радісну новину: «Христос воскрес!» – і обдарували їх гарними писанками. Відтоді писанка означає радість, яку приносить нам Христосове воскресіння.

Бабуся Але писанки розмальовували не простими візерунками. У кожен символ наші предки вкладали певний зміст.

(Виходять учні з шапочками на головах.)

Колесо – знак безперервного відродження життя.

Сонце – символ світла й життя.

Хрест – символ Всесвіту.

Дерево життя – символ природи.

Риба – символ води.

Зоря – знак неба.

Півень – охоронець добра.

Дівчина декламування вірша «Гарна писанка у мене»

         Гарна писанка у мене,

         Мабуть кращої нема.

         Мама тільки помагала,

         Малювала я сама.

          Змалювала диво-пташку

          8 хрестиків дрібних

          І малесенькі ялинки,

          Й поясочок поміж них.

          Хоч не зразу змалювала –

          Зіпсувала 5 яєць.

          Так як шосте закінчила

          Бабуся сказала: «Молодець!»

          Я цю писанку, напевно,

          Для Сергійка залишу.

          А для мами, для бабусі

          Дві ще кращі напишу.

Весна А чи знаєте ви, які ігри існували у наших бабусь і дідусів з писанками та крашанками? Ось як грали у «навбитки». Брали яйце і зі словами «Христос Воскрес» – цокалися крашанками. Чиє яйце не розбилося, той вигравав і забирав собі яйце того, хто програв.

Оберемо учасників під лічилку:

Хлопці      2півники, 2півники писанки писали,

                  А 2 курочки біленькі дітям дарували.

                  Ми всі граєм, ми всі граєм,

                  Великдень вітаєм. І здоровя, і здоровя

                  Щиро всім бажаєм.

Весна Хто переміг каже такі слова:

          «Писанка моя міцна та у грі перемогла!»

Весна обирає учасників, дає по яйцю в руки.

Вчитель А ось ще одна гра, яку проводили на це свято «Великодня гра».

Стали діти у кільце  2.

В кожного в руках яйце     

Марті випало на славу  

розпочати цю забаву,  

дуже милу, престару  

великодню гру.  

Ходить дівчинка кільцем  

і постукує яйцем.

Що не стукне – трісь і трісь, –

яйця тріскають чиїсь…

Мартине – ціле, тверде, –

Марта радо далі йде.

Стук, стук, стук…

І раптом – хрусь,

гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

і так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

декілька дівчат – за ним…

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

А тепер , відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім –   

Їсти яйця, все, що є.

Просить той, хто виграє.

Учень, який виграв, запрошує в гості їсти яйця, все, що є.

Діти грають. Переможець отримує приз.   

Учень Звичаї, вірування та ігри, пов’язані з писанками, що зберігаються в народі по нинішній день, указують, що писанки своєю традицією сягають глибоко в дохристиянські часи. Послухайте повіря, прислівя та легенди, повязані з Великоднем.

1.На Великодень опівночі тварини говорять людською мовою.

2.За дуже давньою легендою найперше місце мало в середині не жовток з білком, а цілий світ. Тож з яйця світ утворився.

3.Боронь Боже, аби хтось увійшов до хати, як розписували писанки. Господиня враз шепотіла: «Сіль тобі в очах, кремінь у зубах. Як не шкодить земля воскові, так аби не пошкодили твої очі моїм писанкам».

4.Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

5.А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводились червяки.

6.На Великодні свята дівчата зустрічали дорослих хлопців, обливали їх водою або парфумами та вручали їм писанки.
            7.Якщо дівчина дарувала парубкові писанку – це означало, що вона його вибирала. Дівчата малювали писанки, пускали з гори. Куди писанка скотиться, звідти буде суджений.

Вірш «Йде Великдень»

Йде Великдень, гей, дівчата, будем писанки писати,

Писаночок-крашаночок напишем сім коробочок.

Як сказали , так зробили, трохи воску розтопили.

Прийдуть гості у вівторок, писаночок буде сорок.

Є що друзям показати, любим гостям дарувати,

ще й з гостями  жартувати.

Весела мелодія № 18 із зупинками

Весна:    А ось і гра для веселих хлопців та дівчат – «Музична писанка». Гравці стають у коло і під музику передають із рук в руки писанку. Музика раптово зупиняється, і той гравець, який не втиг передати писанку наступному, виходить з кола. Гра продовжується до тих пір, поки не залишиться лише один учасник—він же і переможець, який забирає цю чудову писанку. (Батьки теж приймають участь.)

2уч.(вед.)  А зараз послухаємо легенду про злого Духа. Живе у гірському проваллі Злий Дух, прикутий ланцюгами до скелі. Дуже хочеться йому знати, що діється на Землі. Чекає він, коли люди перестануть розписувати писанки та в мирі жити. Тоді ланцюги самі розкриються, та й випустять його на волю. Та весь час і досі чує: «Розписують люди писанки та живуть у мирі». І доки будуть розписувати писанки, доти й буде світ, буде жити ненька – Україна.

Бють  дзвони (№ 56 «Воскресное утро»).

          1учень В Україні дзвони дзвонять –

                        Це ж у нас Великий день.

                        Народ будиться з просоння

                        У вінку гучних пісень.

           

2учень Дзвони, хай воскреснуть дзвони.

                         Й несуть радість на весь світ.

                         Радість й дяку Україні,

                         Що чекала стільки літ.

           

3учень Хай дзвенять вони й палають,

                         Богу славу хай несуть

                         У вселенну цю безкраю,

                         Що Христос воскрес нам тут.

Пісня «Христе, Князю»

1к. Христе, князю над князями,      3к. Завітай над нашим краєм

     Всемогутній, Божий сину,                понад селами й містами,

                  Обдари небес дарами                         хай Тебе ми величаєм,

                  Українськую дитину.                Христе, вольними устами.

2к. Нашу працю і забаву

                  Зволь з небес благословляти.

                  Дай нам вирости на славу,

                  Щоб зраділа рідна мати.

Всіх присутніх Весна пригощає шматочками Паски.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24341. Традиции, новации, эволюция и революция в науке 39.5 KB
  В науке традиция это система канонизированных общепринятых знаний норм и идеалов научного познания. Традиция подпитывает такой важный феномен в науке как консерватизм позиция направленная на сохранение установившихся правил игры в науке регламентирующих и управляющих творческим процессом. Поэтому можно согласиться с мнением что консерватизм в науке выражает здоровые потенции в ней противостоя некомпетентности дилетантизму.
24342. Развитие научного знания как смена типов научной рациональности доклассическая, классическая и неклассическая 207.5 KB
  В философии науки сложилась традиция выделения следующих типов научной рациональности и соответствующих научных картин мира: классической неклассической постнекдассической.из чего устроен мир как он движется Появляются также онтологические модели устройства мира в целом. Так в модели мира Анаксимандра в центре мира была Земля в форме цилиндра покрытая водой затем воздух и небесная сфера в форме трех вращающихся огненных колец: солнечного лунного звездного. У Гераклита центр мира тоже Земля а от нее к светилам распространялись...
24343. Признаки постнеклассического этапа развития науки (системные и информационный подход, приципы самоорганизации и универсального эволюционизма) 200.5 KB
  В основе системного подхода как методологии научного познания лежит исследование объекта как системы.Иванов писал что соответственно образуется ветвь онтологических определений системы которые трактуют её как объект реальности наделённый определёнными системными свойствами как целостность обладающую некоторой организующей общностью этого целого. Итак в процессе человеческой деятельности реализация принципа системности может идти по следующим направлениям: Исследуются реально существующие объекты рассматриваемые как системы на...
24344. Этические проблемы науки в конце 20 столетия (общечеловеческая и профессиональная этика, принцип «нейтральности» и ответственности ученого на примере биоэтики – клонирование и трансплантации органов) 175 KB
  197 Этика науки Как отмечалось ранее качественные изменения в развитии человечества в начале XXI века связанные с научнотехническим прогрессом отражаются на жизнедеятельности самого человека и приводят к последствиям глобального характера. Проблема взаимоотношения науки и этики решается в двух тесно связанных между собой аспектах: разработки профессиональной этики ученых и решения учеными вопроса о социальной ответственности научного сообщества за негативные последствия применения результатов научных исследований в практике....
24345. Экологическая этика и ее философские основания. Философия русского космизма. Учение о ноосфере 113.5 KB
  Что касается космистского мировоззрения то оно главным предметом своего познавательного и ценностного отношения делает взаимодействие человека и среды последняя понимается чаще всего как Космос. Спирин русский космизм как универсалистский тип миросозерцания отражающий бытие мира и человека в их единстве в нерасторжимой взаимосвязи микрокосма человека и микрокосма природы Казначеев В. Космопланетарный феномен человека: проблемы комплексного изучения. Хотя русский космизм внутренне исключительно разнообразен и включает полярные по...
24346. Сциентизм и антисциентизм как мировоззренческие позиции о роли науки в развитии общества. Наука и паранаука 95 KB
  В современной культуре отчетливо проявила себя дилемма: сциентизмантисциентизм что имеет непосредственное отношение к проблеме соотношения науки и искусства. Для сциентизма характерно преувеличение роли науки в познании окружающего мира и человека объявление ее вершиной развития культуры убеждение в ненужности других сфер культуры О. Противоположным сциентизму направлением мировозренческой ориентации является антисциентизм основанный на недоверии к возможностям науки и разума на критике научных методов познания.
24347. Роль науки в преодолении современных глобальных кризисов (экологический, энергетический, демографический, угроза локальных и ядерных воин) 141 KB
  Она представляет собой не просто окружающую среду которую можно рассматривать как поле для преобразующей деятельности человека а выступает единым целостным организмом в который включено человечество в качестве специфической подсистемы. Деятельность человека вносит постоянные изменения в динамику биосферы и на современном этапе развития техногенной цивилизации масштабы человеческой экспансии в природу таковы что они начинают разрушать биосферу как целостную экосистему. Третья проблема это проблема сохранения человеческой личности...
24348. Развитие науки как социального института (признаки, функции). Научные сообщества и их исторические типы 105.5 KB
  175 184 Понятие науки как социального института Научноисследовательская деятельность в обществе носит упорядоченный организованный характер. Цель и назначение науки как социального института производство и распространение знания разработка средств и методов исследования воспроизводство ученых и обеспечение выполнения ими своих социальных функций. В социологии в зависимости от методологических установок сформировались различные подходы к пониманию науки как социального института.
24349. Научные школы (функции, признаки, типы). Историческое развитие способов трансляции научных знаний (от рукописей до современного комп.) 142 KB
  Научные сообщества и их исторические типы: невидимый колледж научные школы. Другой распространенной формой неформального объединения ученых играющих заметную роль в развитии науки являются научные школы. В содержательном плане чаще всего для сторонников научной школы характерен особый подход к проблемам и методам познания.