78828

Слушание и рассказывание сказки «Теремок»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Цель: познакомить детей с различными версиями сказки «Теремок»; учить детей слушать и пересказывать сказку, развивать интеллектуальную (умение самостоятельно обрабатывать данный материал, строить вопросы к нему); коммуникативную компетентность...

Русский

2015-02-10

38 KB

0 чел.

Міський відділ освіти

Кіровська районна у місті Донецьку рада

Донецька загальноосвітня школа №89

План – конспект

уроку російської мови у 1 класі

На тему: «Слушание и рассказывание сказки «Теремок».

Придумывание собственного окончания сказки»

Підготувала:

Вчитель початкових класів

Майфат Н.П.

2013 н. р.

Цель : - познакомить детей с различными версиями сказки «Теремок»;

учить детей слушать и пересказывать сказку .

- развивать интеллектуальную (умение самостоятельно обрабатывать данный материал, строить вопросы к нему); коммуникативную компетентность (умение правильно ответить на вопрос, построить предложение, развитие связной, выразительной речи учащихся);информационную компетентность(умение анализировать, синтезировать , проводить поиск по данному материалу.), артистизм;

- воспитывать интерес к русскому языку, любовь к чтению, понимание театрального искусства.

 Оборудование: презентация-мультфильм «Теремок»,выставка книг «Что в теремке?», маски     героев из   сказки.

Ход урока.

1.Организация класса

(Стихотворение «Прозвенел уже звонок…»)

2.Изучение нового материала

2.1 Уведомление темы и целей урока

Дети, отгадайте загадки и подумайте, о какой сказке мы сегодня будем говорить? (отгадывание загадок.)

- Маленький шарик

    Под полом шарит. (Мышка)

- Маленький, беленький

    По лесочку прыг - прыг. (Заяц)

- По земле скачет.

    По воде плывет. (Лягушка)

- Кто зимой холодной

    Ходит злой, голодный? (Волк)

- Рыжая плутовка,

    Хитрая, да ловкая,

    В сарай попала,

    Кур пересчитала. (Лиса)

- Зимой спит,

    Летом - ульи ворошит. (Медведь)

 

Молодцы! Давайте, ещё раз повторим , о ком были наши загадки. (Учитель записывает героев на доске.)

Проведение аналогии. Какая же сказка будет сегодня на уроке нас радовать?(«Теремок»)

Правильно. Сегодня мы с вами поговорим о сказке «Теремок». Да не об одной, а о нескольких очень похожих. Попробуем изменить сказку на наш лад. И конечно же поиграем.

2.2 Чтение сказки

П.В. Чему учит нас эта сказка?

- чтение сказки учителем

-ответ на П.В.

- Назовите героев в том порядке, как они приходили к теремку.

2.3. Работа по выставке книг

Ребята, посмотрите, сколько разных книг пришло к нам на урок. Все они о «Теремке». Но каждый по-своему изобразил теремок и его жителей.

- Словесное рисование

А давайте мы с вами тоже попробуем нарисовать своих героев к этой сказке! Но не красками, а словами! Какие они, каждый из героев сказки?  (По одному ребенку описывают одного из героев.)

Физ.минутка.

2.4. Работа по учебнику

- Давайте рассмотрим, как изобразил теремок художник нашего учебника.

- Чем отличается сказка, изображенная в учебнике от той, что мы прочли?  (Ответы детей)

- Почему же, как вы думаете, сказки немного разные? (Потому, что их составлял и пересказывал народ. Каждый добавлял что-то своё.)

2.5. Просмотр презентации.

Давайте посмотрим ещё один вариант сказки «Теремок» и найдём разное и одинаковое.

(просмотр)

Как бы вы закончили сказку «Теремок»?

 

2.6. Работа в парах

- Разделение детей на пары

- Придумайте своё окончание сказки.

- Подготовка пар (3 мин.)

- Выступление нескольких пар

3. Закрепление изученного

3.1. Беседа

Какая из сказок вам больше понравилась? Почему?  Как нужно говорить за муху? за жабку? за мышку? За зайку? За лису? За волка? За медведя?

3.2. Инсценировка сказки

(Дети надевают маски, учитель – автор.)

4. Итог урока

- О какой сказке говорили? Что понравилось на уроке?

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії – обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів – головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько – історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму – це шлях від суб’єкта до об’єкта. А натурфілософія – це шлях від об’єкта до суб’єкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий суб’єкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .
25163. Концепція локальних цивілізацій Тойнбі 27 KB
  Концепція локальних цивілізацій Тойнбі Заперечення лінійної універсальної моделі історії. Критика класичної теорії історії Тойнбі – культурноцивілізаційні моделі історії спираючись на доробок Шпенглера створив концепцію коловороту локальних цивілізацій; одиниця аналізу локальна цивілізація 21 Формування розвиток та занепад локальних цивілізацій Відмова від ідеї універсалізму історії і утвердження ідеї полілінійності варіативності багатоманітних історичних систем Майбутнє – не передбачуване залежить від вибору який робить те чи інше...
25164. Співвідношення науки і філософії в Античній культурі 22.5 KB
  А через досвід у людей виникає наука та мистецтво під мистецтвом в цьому контексті розуміється філософія. Та найвищою мудрістю яку Арістотель визначає як науку про граничні причини та начала є філософія. 1а філософія – знання про істину; це наука що досліджує суще як таке а також те що йому властиве само по собі. 1а філософія бажана заради самої себе і заради пізнання а не ізза корисності.
25165. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. (за Коретом) 24 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. за Коретом Австрійський філософ Корет виокремлює 3 види істини: логічну онтічну та онтологічну. З цього приводу Корет виділяє 3 концепції істини: кореспондентна відповідність пізнання і судження з предметом іншими словами це те що дійсно є консенсусна дещо вважається істинним якщо компетентні в цій області судді погодяться з цим та когерентна нове знання не має суперечити вже існуючому має узгоджуватися з ним.
25166. Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини 32.5 KB
  Проблема істини у філософії. Гносеологічне і онтологічне розуміння істини. Класичне визначення істини яке потім стало традиційним у філософії дав Арістотелькореспондентська теорія істини визначивши істину як відповідність наших знань дійсності. Це визначення істини визнавали такі мислителі як Аквінський Гольбах Гегель Фейєрбах а також Маркс.