7883

Тактичні проблеми доказування

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тактичні проблеми доказування. Тактичні прийоми роботи з доказами. Фактор раптовості, його врахування і використання в доказуванні. Перш ніж розглядати саме тактичні прийоми роботи з доказами, слід зупинитись на співвідношенні процесуального й такти...

Украинкский

2013-01-29

36.5 KB

18 чел.

Тактичні проблеми доказування.

Тактичні прийоми роботи з доказами. Фактор раптовості, його врахування і використання в доказуванні.

Перш ніж розглядати саме тактичні прийоми роботи з доказами, слід зупинитись на співвідношенні процесуального й тактичного аспектів доказування.

Процесуальний зміст процесу доказування зводиться по суті, як зазначалось в попередніх темах, до роботи з доказами і їх збирання, дослідження, оцінки й використання.

При розгляді тактичного аспекту доказування звертається увага на практичні рекомендації здійснення доказової діяльності: на організацію і планування досудового і судового слідства, прийомів проведення окремих слідчих і судових дій, на встановлення обставин, що сприяли вчиненню злочину.

Тактичний зміст складають ті тактичні прийоми проведення слідчих дій і тактичні комбінації, які є засобом вирішення завдань доказування.

Тактичний прийом – це найбільш раціональний та ефективний спосіб дії або найдоцільніша поведінка при  збиранні, дослідженні, оцінці й використанні доказів. На визнання тактичного прийому раціональним та ефективним впливають такі фактори:

  •  системність операцій, які у своїй сукупності створюють спосіб дій, що встановлює послідовність їх виконання з метою вирішення відповідної задачі;
  •  процесуальна форма використання науково-технічних засобів;
  •  фізичні та психічні можливості особи, від якої залежить зміст і умови застосування тактичного прийому;
  •  індивідуальні властивості суб’єкта, який використовує прийом, що обумовлюють вибір, формування прийому та його використання.

Застосування тактичних прийомів при доказуванні обумовлено їх правомірністю і науковою обґрунтованістю. Під правовими підставами застосування тактичних прийомів в кримінальному судочинстві розуміють систему встановлених законом принципів і правил, що визначають умови допустимості, зміст, мету й порядок застосування цих прийомів слідчим і судом.

Студентам слід пам’ятати, що важливе значення мають загальні принципи допустимості застосування в доказуванні технічних засобів і тактичних прийомів.

Найбільш дискусійним в літературі є питання про допустимість ряду тактичних прийомів допиту. Так, Л.М. Карнєєва поділяє тактичні прийоми допиту на дві групи в залежності від того, чи застосовуються вони в конфліктній чи безконфліктній ситуації. Підставою для поділу в даному випадку виступає причина конфлікту: відмова від дачі показань або завідомо неправдиві показання.

Л.Б. Філонов та В.І. Давидов класифікували тактичні прийоми допиту за їх призначенням:  для отримання інформації, для визначення правдивості показань; прийоми використання індивідуальних особливостей особи обвинуваченого.

Н.І. Порубов в якості підстави класифікації називає стадії допиту, об’єм доказового матеріалу і характер ситуації допиту.

Найбільш доречнішою, на нашу думку, є  класифікація тактичних прийомів на ті, які пов’язані з діяльністю особи та ті, що пов’язані  з її поведінкою,  хоча й такий поділ має суто умовний характер.

Серед тактичних прийомів, які можуть бути  елементами простої тактичної комбінації, перш за все, слід виділити використання фактору раптовості. Термін “фактор раптовості”, використовується для характеристики моменту проведення той чи іншої слідчої дії або реалізації якого-небудь елемента дії, наприклад: “Обшук слід проводити раптово для такої-то особи”, “Допитуваному раптово ставиться несподіване запитання” тощо.

“Фактор” є суттєвою обставиною, яка враховується і використовується в слідчій практиці.

В.П. Бахін, В.С. Кузьмічьов вважають, що поняття раптовості виражає:

  •  принцип слідчої діяльності, що характеризує і відображає її дієвість при подоланні протидії, яка здійснюється заінтересованими  особами;
  •  тактичне завдання по збиранню доказів щодо конкретних обставин розслідування;
  •  реалізацію фактору несподіваності.

У той самий час В.П. Бахін розрізняє раптовість і несподіваність. Раптовість – це спосіб дії з метою досягнення  результату з розрахунку на несподіваність, несподіваність – це наслідок раптовості дій. Крім того, елемент несподіваності може виявитись в розслідуванні і по відношенню до слідчого чи оперативного працівника, тобто фактор раптовості використовується двома протилежними сторонами: обвинувачення і захисту.

Для протилежної слідчому сторони несподіванкою можуть бути такі моменти:

  •  сам факт проведення слідчої дії, її проведення в несподіваному місці, у несподіваний час;
  •  застосування слідчим в ході розслідування екстраординарного, нетрадиційного тактичного прийому;
  •  отримання від слідчого інформації про втягнення в доказування осіб, можливість участі яких в даному процесі виключалась іншою стороною;
  •  аналогічно і по відношенню до матеріальних об’єктів: слідів злочину і злочинця, інших речових доказів, результатів їх  експертного дослідження тощо.

Несподіваними для слідчого можуть бути обставини:

  •  отримання нової доказової інформації;
  •  зникнення тих або інших осіб;
  •  зміна показань;
  •  зміни в кримінальному або в кримінально-процесуальному законодавстві.

Раптовість – і несподіваність як її наслідок – мають ще одну форму – це раптовість самої події, яка підлягає потім розслідуванню, несподіваність для всіх або окремих учасників процесу, для оточуючих. Наприклад, дорожньо-транспортна пригода, грабіж, розбій тощо.

Раптовість як спосіб дій сторін в процесі розслідування являє собою вплив однієї людини на іншу з метою добитися, переконати її в чому-небудь. Вплив може бути як фізичним, так і психічним, як у формі дій, так і у формі бездіяльності.

Але, звичайно, будь-який вплив має застосовуватись в рамках закону.

Слідчий впливає на особу з урахуванням її психічного стану в даний конкретний момент. Якщо це підозрюваний чи обвинувачений, то слід враховувати, що він знаходиться в стані постійної внутрішньої напруги, яка викликана страхом повного викриття своєї вини, бажанням отримати від слідчого інформації про докази, якими володіє слідчий.

Викриття неправдивих показань боїться і свідок, і потерпілий, які приховують правду від слідчого. Їх психічний стан характеризується напругою, загостреною реакцією на інформацію, що надходить від слідчого. Все це призводить до зміни емоційного стану особи, в якому вона не рідко втрачає контроль над своїми словами та вчинками.

Раптовість поведінки обвинуваченого або інших осіб, в свою чергу, може призвести слідчого до стану розсіяності й обумовити неправильну оцінку ситуації, прийняття помилкових рішень. Слідчий, виходячи із професійних якостей, має завжди бути готовий до впливу фактору раптовості. Протилежна сторона частіше не готова до впливу такого фактору, оскільки всіх дій слідчого передбачити неможливо по причині інформаційної невизначеності свого становища, яка складається внаслідок слідчої ситуації.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6692. Регенерация. Проявление регенерации в онтогенезе и филогенезе 26.12 KB
  Регенерация. Уровни регенерационной реакции. Физиологическая репарация. Репаративная регенерация. Проявление регенерации в онтогенезе и филогенезе. Важнейшая проблема медицины - восстановление поврежденных тканей и орган...
6693. Эволюция органического мира. Биологический вид, его популяционная структура 28.11 KB
  Эволюция органического мира. Определение эволюции. Теории эволюции. Биологический вид, его популяционная структура. Действие элементарных факторов на популяцию. В основе биологической эволюции лежат процессы самовоспроизведен...
6694. Полиморфизм человеческих популяций. Генетический груз 28.31 KB
  Полиморфизм человеческих популяций. Генетический груз. Классификация полиморфизма. Генетический полиморфизм популяций человека. Генетический груз. Генетические аспекты предрасположенности к заболеваниям. Естественный отбор мо...
6695. Популяционная структура человечества 29.46 KB
  Популяционная структура человечества. Особенности популяционной структуры человечества. Действие факторов эволюции в популяции людей. Популяция человека - группа людей, занимающих одну территорию и свободно вступающих в брак. Демогр...
6696. Эволюция систем органов (пищеварительная, иммунная, эндокринная и дыхательная системы) 28.6 KB
  Эволюция систем органов. Эволюция пищеварительной системы. Эволюция иммунной системы. Эволюция эндокринной системы. Эволюция дыхательной системы. Пищеварительная система. С 1880 по 1950г господствовала теория Мечникова. Она б...
6697. Онтофилогенетическая обусловленность пороков развития 200.23 KB
  Онтофилогенетическая обусловленность пороков развития. Биогенетический закон. Преобразование онтогенезов. Пороки развития. Эволюционные преобразования связаны не только с образованием и вымиранием видов, но и преобразованием онтоге...
6698. Человек как закономерный результат процесса развития органического мира 27.85 KB
  Человек как закономерный результат процесса развития органического мира. Прогрессивный характер эволюции. Проблема происхождения человека. Положение Homosapiens в системе живого мира. Этапы антропогенеза. Происхождение и эвол...
6699. Закономерности антропогенеза. Генетическая программа и программа социальная наследование в развитии современного человека 26.77 KB
  Закономерности антропогенеза Биологические предпосылки. Биосоциальная природа человека и процесс антропогенеза. Генетическая программа и программа социальная наследование в развитии современного человека. Расы современного че...
6700. Биологические основы паразитизма и трансмиссивных заболеваний 25.98 KB
  Биологические основы паразитизма и трансмиссивных заболеваний. Характеристика паразитизма. Взаимодействие паразитов и хозяина. Трансмиссивные и природно-очаговые заболевания. Живые организмы находятся в биотическом окружении, поэто...