7883

Тактичні проблеми доказування

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Тактичні проблеми доказування. Тактичні прийоми роботи з доказами. Фактор раптовості, його врахування і використання в доказуванні. Перш ніж розглядати саме тактичні прийоми роботи з доказами, слід зупинитись на співвідношенні процесуального й такти...

Украинкский

2013-01-29

36.5 KB

18 чел.

Тактичні проблеми доказування.

Тактичні прийоми роботи з доказами. Фактор раптовості, його врахування і використання в доказуванні.

Перш ніж розглядати саме тактичні прийоми роботи з доказами, слід зупинитись на співвідношенні процесуального й тактичного аспектів доказування.

Процесуальний зміст процесу доказування зводиться по суті, як зазначалось в попередніх темах, до роботи з доказами і їх збирання, дослідження, оцінки й використання.

При розгляді тактичного аспекту доказування звертається увага на практичні рекомендації здійснення доказової діяльності: на організацію і планування досудового і судового слідства, прийомів проведення окремих слідчих і судових дій, на встановлення обставин, що сприяли вчиненню злочину.

Тактичний зміст складають ті тактичні прийоми проведення слідчих дій і тактичні комбінації, які є засобом вирішення завдань доказування.

Тактичний прийом – це найбільш раціональний та ефективний спосіб дії або найдоцільніша поведінка при  збиранні, дослідженні, оцінці й використанні доказів. На визнання тактичного прийому раціональним та ефективним впливають такі фактори:

  •  системність операцій, які у своїй сукупності створюють спосіб дій, що встановлює послідовність їх виконання з метою вирішення відповідної задачі;
  •  процесуальна форма використання науково-технічних засобів;
  •  фізичні та психічні можливості особи, від якої залежить зміст і умови застосування тактичного прийому;
  •  індивідуальні властивості суб’єкта, який використовує прийом, що обумовлюють вибір, формування прийому та його використання.

Застосування тактичних прийомів при доказуванні обумовлено їх правомірністю і науковою обґрунтованістю. Під правовими підставами застосування тактичних прийомів в кримінальному судочинстві розуміють систему встановлених законом принципів і правил, що визначають умови допустимості, зміст, мету й порядок застосування цих прийомів слідчим і судом.

Студентам слід пам’ятати, що важливе значення мають загальні принципи допустимості застосування в доказуванні технічних засобів і тактичних прийомів.

Найбільш дискусійним в літературі є питання про допустимість ряду тактичних прийомів допиту. Так, Л.М. Карнєєва поділяє тактичні прийоми допиту на дві групи в залежності від того, чи застосовуються вони в конфліктній чи безконфліктній ситуації. Підставою для поділу в даному випадку виступає причина конфлікту: відмова від дачі показань або завідомо неправдиві показання.

Л.Б. Філонов та В.І. Давидов класифікували тактичні прийоми допиту за їх призначенням:  для отримання інформації, для визначення правдивості показань; прийоми використання індивідуальних особливостей особи обвинуваченого.

Н.І. Порубов в якості підстави класифікації називає стадії допиту, об’єм доказового матеріалу і характер ситуації допиту.

Найбільш доречнішою, на нашу думку, є  класифікація тактичних прийомів на ті, які пов’язані з діяльністю особи та ті, що пов’язані  з її поведінкою,  хоча й такий поділ має суто умовний характер.

Серед тактичних прийомів, які можуть бути  елементами простої тактичної комбінації, перш за все, слід виділити використання фактору раптовості. Термін “фактор раптовості”, використовується для характеристики моменту проведення той чи іншої слідчої дії або реалізації якого-небудь елемента дії, наприклад: “Обшук слід проводити раптово для такої-то особи”, “Допитуваному раптово ставиться несподіване запитання” тощо.

“Фактор” є суттєвою обставиною, яка враховується і використовується в слідчій практиці.

В.П. Бахін, В.С. Кузьмічьов вважають, що поняття раптовості виражає:

  •  принцип слідчої діяльності, що характеризує і відображає її дієвість при подоланні протидії, яка здійснюється заінтересованими  особами;
  •  тактичне завдання по збиранню доказів щодо конкретних обставин розслідування;
  •  реалізацію фактору несподіваності.

У той самий час В.П. Бахін розрізняє раптовість і несподіваність. Раптовість – це спосіб дії з метою досягнення  результату з розрахунку на несподіваність, несподіваність – це наслідок раптовості дій. Крім того, елемент несподіваності може виявитись в розслідуванні і по відношенню до слідчого чи оперативного працівника, тобто фактор раптовості використовується двома протилежними сторонами: обвинувачення і захисту.

Для протилежної слідчому сторони несподіванкою можуть бути такі моменти:

  •  сам факт проведення слідчої дії, її проведення в несподіваному місці, у несподіваний час;
  •  застосування слідчим в ході розслідування екстраординарного, нетрадиційного тактичного прийому;
  •  отримання від слідчого інформації про втягнення в доказування осіб, можливість участі яких в даному процесі виключалась іншою стороною;
  •  аналогічно і по відношенню до матеріальних об’єктів: слідів злочину і злочинця, інших речових доказів, результатів їх  експертного дослідження тощо.

Несподіваними для слідчого можуть бути обставини:

  •  отримання нової доказової інформації;
  •  зникнення тих або інших осіб;
  •  зміна показань;
  •  зміни в кримінальному або в кримінально-процесуальному законодавстві.

Раптовість – і несподіваність як її наслідок – мають ще одну форму – це раптовість самої події, яка підлягає потім розслідуванню, несподіваність для всіх або окремих учасників процесу, для оточуючих. Наприклад, дорожньо-транспортна пригода, грабіж, розбій тощо.

Раптовість як спосіб дій сторін в процесі розслідування являє собою вплив однієї людини на іншу з метою добитися, переконати її в чому-небудь. Вплив може бути як фізичним, так і психічним, як у формі дій, так і у формі бездіяльності.

Але, звичайно, будь-який вплив має застосовуватись в рамках закону.

Слідчий впливає на особу з урахуванням її психічного стану в даний конкретний момент. Якщо це підозрюваний чи обвинувачений, то слід враховувати, що він знаходиться в стані постійної внутрішньої напруги, яка викликана страхом повного викриття своєї вини, бажанням отримати від слідчого інформації про докази, якими володіє слідчий.

Викриття неправдивих показань боїться і свідок, і потерпілий, які приховують правду від слідчого. Їх психічний стан характеризується напругою, загостреною реакцією на інформацію, що надходить від слідчого. Все це призводить до зміни емоційного стану особи, в якому вона не рідко втрачає контроль над своїми словами та вчинками.

Раптовість поведінки обвинуваченого або інших осіб, в свою чергу, може призвести слідчого до стану розсіяності й обумовити неправильну оцінку ситуації, прийняття помилкових рішень. Слідчий, виходячи із професійних якостей, має завжди бути готовий до впливу фактору раптовості. Протилежна сторона частіше не готова до впливу такого фактору, оскільки всіх дій слідчого передбачити неможливо по причині інформаційної невизначеності свого становища, яка складається внаслідок слідчої ситуації.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40367. Нарушение ощущения и восприятия 39.5 KB
  Психосенсорные расстройства встречаются при эпилепсии энцефалитах и опухолях мозга могут быть следствием органических поражений теменнозатылочиых отделов и области межуточного мозга К расстройствам восприятия относят иллюзии и галлюцинации. Галлюцинации сенсорное восприятие имеющее характер истинного восприятия но в отсутствие внешнего раздражения органов чувств. Галлюцинации классифицируют по органам чувств как слуховые наиболее часто встречаемые зрительные тактильные обонятельные. элементарные фотопсип элементарные зрительные...
40368. Нарушения памяти и интеллекта 52 KB
  Реферат на тему Нарушения памяти и интеллекта Выполнила студентка 9 группы 5 курса лечебного факультета Бекк Елена Георгиевна Новосибирск 2006 АМНЕСТИЧЕСКИЕ СИНДРОМЫ. В структуре психоорганического синдрома мы видим триаду симптоматики то есть поражаются в основном три сферы: первая сфера память нарушение интеллекта вторая сфера нарушение эмоций третья сфера нарушение воли Вместе с тем что поражается память у больных вскоре заметна становится аффективная нейустойчивость аффективная лабильность недержание эмоций. Деменция ...
40369. Некоторые особенности диагностики и лечения аффективных расстройств 51 KB
  Леонгард разделял пациентов с маниакальнодепрессивным психозом и пациентов с депрессиями отмечая что первое из вышеперечисленных заболеваний имеет более тесное родство с аффективными расстройствами. были выявлены отличия в анамнезе пациентов с биполярными и униполярными расстройствами. В ходе исследования было обнаружено что у пациентов с маниакальнодепрессивным психозом чаще встречались в анамнезе аффективные расстройства в частности маниакальные. В частности в группе пациентов с маниакальнодепрессивным психозом заболевание начиналось...
40370. Непрерывнотекущая шизофрения 40 KB
  Диапазон ее клинических вариантов по степени прогредиентности чрезвычайно широк от юношеской злокачественной шизофрении до вялотекущей проявляющейся в основном расстройствами неврозоподобного характера. Между этими крайними вариантами непрерывнотекущей шизофрении среднее место занимает параноидная шизофрения отличающаяся средней степенью прогредиентности. При непрерывнотекущей шизофрении наблюдаются экзацербации и послабления процесса нередко констатируется спонтанная или медикаментозная стабилизация однако ремиссии для этой формы...
40371. Параноидная шизофрения 37.5 KB
  Magnan 1891 и характеризующих картину хронического бреда. В стереотипе развития бредовых синдромов в типичных случаях наблюдаются этап бреда не сопровождающегося галлюцинациями и явлениями психического автоматизма паранойяльный синдром этапы параноидного бреда синдром Кандинского Клерамбо и фантастического бреда парафренный синдром [Курашев С. Манифестация болезни проявляется развитием интерпретативного бреда с большей или меньшей степенью систематизации бредовых идей. При бредовом варианте параноидной шизофрении манифестный...
40372. Парафренный синдром 27.5 KB
  Состояние в котором сочетаются фантастический бред величия бред преследования и воздействия явления психического автоматизма изменения аффекта. Содержание фантастического бреда редко бывает постоянным чаще оно склонно к расширению вариациям постоянно обогащается новыми фактами иногда крайне изменчиво. Идеи преследования становятся почти постоянным ингредиентом синдрома в ряде случаев бред бывает антагонистическим: наряду с преследователями врагами существуют силы стоящие на стороне больного. В структуре синдрома значительное место...
40373. Патологическое опьянение 23.5 KB
  Картина патологического опьянения и внешне мало напоминает алкогольное опьянение поскольку отсутствуют нарушения статики и координации движений а также пантомимические особенности характерные для облика опьяневшего человека. По существу патологическое опьянение это транзиторный психоз а в синдромологическом отношении сумеречное состояние сознания. Патологическое опьянение возникает внезапно и так же внезапно обрывается часто заканчиваясь глубоким сном.
40374. Побочные эффекты и осложнения при лечении психотропными средствами. Общие принципы лечения при побочных эффектах и осложнениях психофармакотерапии 54 KB
  Общие принципы лечения при побочных эффектах и осложнениях психофармакотерапии Побочные эффекты и осложнения при лечении психотропными средствами Побочные эффекты при психофармакотерапии как и при использовании многих других лекарственных средств связаны с невозможностью избирательно влиять исключительно на патологически измененные системы мозга. Другие же побочные эффекты и осложнения возникающие обычно редко обусловлены индивидуальными реакциями пациента на тот или иной препарат. В данном разделе будут рассмотрены только наиболее...
40375. Побочные эффекты транквилизаторов и их роль в пограничной психиатрии 46 KB
  Общая характеристика транквилизаторов К основным группам транквилизаторов по химической структуре относятся: 1 производные глицерола мепробамат; 2 производные бензодиазепина элениум диазепам лоразепам феназепам клоназепам альпразолам и многие другие; 3 производные триметоксибензойной кислоты триоксазин; 4 производные азапирона буспирон; 5 производные другой химической структуры амизил гидроксизин оксилидин мебикар мексидол и другие. Выделяют следующие клиникофармакологические эффекты...