78836

Хто він, Т.Г. Шевченко?

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Бесіда з учнями: учні висловлюють свої думки з приводу поставленого запитання Слово вчителя: Отже ми поки що тільки припускаємо що у Шевченка могли виникати думки про те як просвітити український люд світлом науки. Шевченка. Однак хто ще з такою силою пристрасті як Шевченко звеличив...

Украинкский

2015-02-10

940 KB

0 чел.

.Д.Тхоржевська авторський урок- проектсторінка 16Tuesday February 10, 20152011-01-31T12:47:00Z


 
Хто він, Т.Г. Шевченко?

БАТЬКО УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПАТРІОТ

РЕВОЛЮЦІО-

НЕР

КОБЗАР

ПРОРОК

ПРОСВІТИТЕЛЬ

ГУМАНІСТ

ПЕДАГОГ

НОВАТОР

КЛАСИК

ХУДОЖНИК

ВІЛЬНОДУ-

МЕЦЬ

ПОЕТ

ГЕНІЙ

Додаток 1

Додаток 2

ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ- небувалий, винятковий, рідкісний

ГУМАНІЗМ-ставлення до людини як до найвищої цінності,

відстоювання права особистості на свободу, щастя і

всебічний розвиток

ПРОСВІТИТЕЛЬ-пропагандист прогресивних ідей, знань, культури та ін

ПЕДАГОГ-особа, фахом якої є навчання й виховання, або яка займається

розробкою проблем навчання й виховання.

ГРАВЮРА- друкований відбиток на папері з пластини ( дошки),

на якій вирізьблено малюнок.

ОФОРТ- вид гравірування

СЕПІЯ – назва малюнка, виконаного фарбою сіро-брунатного кольору.

Додаток 3

Навчальний проект

"Просвітительська діяльність, гуманізм та 

педагогічні ідеї Т.Г.Шевченка» у межах

у проекту: «Феноменальна постать Т.Г.Шевченка» 

Проблемне запитання проекту: Ким був Тарас Григорович Шевченко для українського народу і які життєві уроки залишив він нам, своїм духовним нащадкам? 

Об’єкт дослідження: Життя і творчість Т.Г.Шевченка.

Проблемне запитання уроку: Чи був Т.Г.Шевченко гуманістом, просвітителем і педагогом?

Мета: 

  •  Розкрити нові грані постаті Т.Г.Шевченка, які ще більше увиразнили б уяву учнів про особистість поета і стала ще одним доказом його феноменальності; глибше осмислити творчість великого Кобзаря.
  •  Розвивати здатність бачити об’єкт всебічно, виділяти його істотні ознаки, встановлювати відношення і причинно-наслідкові зв’язки.
  •  Виховувати потребу в спостереженні, формувати ціннісні орієнтири, особистісний досвід творчої діяльності учнів.
  •  Удосконалювати культуру мовлення та навики зв'язного мовлення.

Учасники проекту: учні 8-9 класів

Час реалізації проекту: Підготовчий етап (розподіл в профільні групи, позаурочна дослідницько-пошукова робота учнів ) - 1 тиждень. Презентація результатів дослідження і формування умовиводів – 2 год. Оформлення матеріалу для тематичної папки «Шевченкіана» в кабінет української мови та літератури (позаурочна робота)– 1 тиждень.

Обладнання: записи на дошці ( тема, епіграф, план уроку, цілі уроку, проблемне запитання проекту і уроку, ключова фраза уроку, тематичні запитання), проектор, мультимедійна презентація, карта « Шевченкіана», портрет Т.Г.Шевченка, картки для створення опорних схем, інформаційні картки підготовлені учнями вдома, зошити, кольорові ручки, маркери. 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя: Доброго дня! Рада вітати всіх учасників нашого уроку-проекту, який відбувається в межах проекту «Феноменальна постать Т.Г.Шевченка в українській літературі». Ким був Тарас Григорович Шевченко для українського народу і які життєві уроки залишив він нам, своїм духовним нащадкам?» - таке проблемне запитання проекту. 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя: Портрет Т.Г.Шевченка змалку впізнає кожна українська дитина. Українці звикли до його повсякденної присутності у своєму житті, як до близької людини. Вірші та пісні поета з дитинства входять у нашу свідомість, а сторінки життя його вражають трагізмом, величчю, правдоборством і жертовністю. «Тарас Шевченко - постать феноменальна»-написав про поета С.Васильченко. Чи справді це так ми намагаємось дослідити в межах нашого колективного проекту.

 ІІІ. Орієнтація 

Слово вчителя: Тарас Григорович ніколи окремо й докладно не писав про роль національної освіти, зокрема початкової,у суспільному загальноукраїнському і, взагалі, в духовному житті людини.. Та ми маємо підстави припускати, що ідея освіти і просвіти простого народу не полишала Кобзаря впродовж всього життя.

Тож сьогодні продовжимо роботу над пошуком і встановленням істини, що стосується проблемного запитання нашого уроку

 Проблемне запитання: «Чи був Т.Г.Шевченко гуманістом, просвітителем і педагогом?

Дати аргументовану відповідь на це запитання не так і легко, тому ми спробуємо знайти її в ході нашого уроку.

Об’єкт нашого дослідження: Життя і творчість Т.Г.Шевченка 

Основний метод уроку: « Метод ста дзеркал» (У Г.Сковороди є такі слова: «Чи можна, поставивши навколо якогось предмета сто дзеркал, побачити хоча б два однакових відображення? І чи буде об’єктивною оцінка цього предмета, якщо ми не врахуємо хоча б одного з відображень цього предмета?» ) Тож і в нашому випадку, чим більше аргументів ми зможемо знайти для підтвердження відповіді на проблемне запитання, тим об’єктивнішою буде ця відповідь. Про це ж сказав і Ченніг: « Досвід і спостереження – ось найбільші джерела мудрості, які відкриті для кожної людини». Готові до роботи?

Основним, але не єдиним джерелом дослідження в нас буде «Буквар Південноруський,1861р.»

 ІV. Проектування

Слово вчителя: Пропоную ознайомитись з цілями, на досягнення яких ми працюватимемо протягом уроку.

( цілі записані на дошці)

 Цілі уроку. 

  •  Довести, що Шевченко був просвітителем і педагогом або спростувати це.
  •  Розкрити ще одну грань особистості Т.Г.Шевченка.
  •  3.Знайти відповіді на тематичні запитання уроку.

 План роботи.

  •  Дослідження проблемного запитання ( аргументоване обґрунтування власної позиції)
  •  Створення ( заповнення) опорних схем протягом уроку.
  •  Формування умовиводів за ОС та встановлення істини за проблемним запитанням уроку.
  •  Доповнення відповіді на проблемне запитання проекту «Ким був і які життєві уроки залишив нам, своїм духовним нащадкам?»

Чи є якісь запитання, зауваження чи пропозиції щодо плану роботи на уроці?

  •  Зверніть увагу на опорні схеми, над якими ви будете працювати протягом уроку- це допоможе вам систематизувати й узагальнити навчальний матеріал і дати відповіді на проблемне й тематичні запитання уроку- проекту.
  •  Щодо оцінювання вашої роботи, то ви можете отримати бали за активну роботу на уроці, за роботу з опорною схемою, за виконання випереджувальних завдань вдома. Наприкінці уроку вам буде виведено підсумовуючий загальний бал.

 

 ІV. Актуалізація опорних знань

  1.  Позитивна установка на роботу (психоемоційна релаксія) Звучить запис поезії Т.Г.Шевченка «Думи мої, думи мої»

« Мозковий штурм»

Слово вчителя: Як ви думаєте, про що були тоді думки Т.Г.Шевченка? А чи міг вже тоді Шевченко задумуватись над проблемою неосвіченості українського народу? (т.1)Обґрунтувати свою точку зору.

 

Слово вчителя: «Біографам» було доручено підготувати невеличку довідку про цю поезію. Можливо, це допоможе нам знайти відповідь на поставлене запитання. Чи можете ви щось повідомити?

Біограф: Вірш « Думи…»Написаний у 1839 р.в Петербурзі як поетичний вступ до Кобзаря. В ньому розкриваються провідні ідеї, теми, пануючий настрій всієї збірки - невдоволення дійсністю. ( Музику до вірша писало багато композиторів: І.Білик, С.Воробкевич, Я.Степовий та ін.) А в 1847 р. вже в Орській фортеці (після арешту за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві) з'являється ще один вірш Кобзаря « Думи мої…».записаний першим в «Захалявній книжечці». Тут присутні ті ж мотиви,що й в однойменній поезії, навіяні переживаннями й спостереженнями поета-засланця.

 Метод « Вільний мікрофон»

Бесіда з учнями: учні висловлюють свої думки з приводу поставленого запитання

 Слово вчителя: Отже, ми поки що тільки припускаємо, що у Шевченка могли виникати думки про те, як просвітити український люд світлом науки. Давайте спробуємо це довести в ході нашого уроку-проекту

3.Зверніть, будь ласка, увагу ключову фразу сьогоднішнього уроку, запишіть її в зошити (на екрані )

 

 Про яке мале й велике діло говорив Т.Г.Шевченко?

- Можете аргументувати свою думку, чи це тільки припущення? 

В ході уроку ви повинні знайти аргументовану відповідь на це тематичне запитання: ( Т.2) 

(Велике діло свого життя — боротьбу за ідеали волі і правди на землі поет безпосередньо пов’язував із поширенням навчання, просвіти. А все велике починається з малого. )

 

 Вільне письмо ( 2 хв.)

Вчитель: На попередніх етапах проекту ми вже відкрили чимало граней особистості Т.Г.Шевченка. Спробуйте актуалізувати свої знання записати визначення в опорну схему.

 «Хто він, Тарас Шевченко?» (Додаток 1).

Бесіда з учнями: обговорюємо ОС, доповнюємо новими визначеннями.

Вчитель: Зверніть увагу, великий знак запитання стоїть біля стрілочки, де записані такі грані особистості поета: гуманіст, просвітитель, педагог – це означає, що саме ці грані нам потрібно сьогодні або обґрунтувати, або спростувати.

Перш, ніж розпочати дослідження, давайте з’ясуємо значення ключових чи слів проекту:

Феноменальний, гуманіст, просвітитель, педагог, сепія, офорт (Додаток 3).

Мовознавці: Готуючись до уроку, ми створили «Понятійно термінологічне поле», де помістили основні поняття, терміни і значення малозрозумілих слів. (на слайд і текстову заготовку)

Метод « Вільний мікрофон»

Бесіда з учнями: 1. А якими, на вашу думку якостями повинен володіти просвітитель, педагог?

(доброта,розум, людинолюбство, моральні чесноти, вміння переконати, захопити ідеєю, повести за собою )

Слово вчителя: Готуючись до проекту, ви поділились на профільні дослідницькі групи

«БІОГРАФИ», «ДОСЛІДНИКИ ТВОРЧОСТІ», «ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ»,  

«МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ».

Перш, ніж почати роботу з основним джерелом дослідження - «БУКВАРЕМ….», я пропоную дослідити інші джерела, які могли б нам допомогти знайти потрібні аргументи.

Слово «Дослідникам творчості Т.Г. Шевченка». Можливо, вони знайдуть перші аргументи для встановлення істини. Не забувайте при цьому працювати над заповненням опорних схем.

V. Творче дослідження проблемного запитання

Дослідники творчості: 1. Працюючи над проблемним запитанням, я звернула увагу на те, що багато літературних критиків, вихопивши окремі гнівні рядки з «Кобзаря», зображувати Т.Г.Шевченка співцем сокири, підбурювачем голоти до кровопролиття, до помсти й нещадної міжнаціональної ворожнечі.
На мою думку, все таки не варто узагальнювати те, можливо, було мовлено в мить розпуки й нестерпної кривди? Ми ж повинні пам’ятати, що Шевченко був сином волелюбного козацького краю, його душа з дитинства противилась рабству, не терпіла будь-якої наруги, національної образи й повсякденних принижень, що випадали на долю уярмленої людини. Тим-то поет-бунтар славив героїку козацьких походів, звеличував лицарську честь тих, що готові були вмерти за свободу, до того ж — за свободу для всіх. Згадаймо хоча б його прометеївську поему
«Кавказ».

Однак, хто ще з такою силою пристрасті, як Шевченко, звеличив мирну добротворчу працю людини, красу злагоди й доброжитності? Вірш «Садок вишневий коло хати», цей світовий поетичний шедевр, виповідає нам, якою бачилась поетові його заповітна, глибоко людяна мрія? У цьому вірші поет глибоко проник у саму природу людського щастя, яке неможливі без вольної волі, без пошани дітей до батьків, без здруженості в громаді, в сім’ї, без гармонійного єднання людини з природою, цим найвищим даром Божим?

Вчитель: Чи можна вичленувати з попереднього повідомлення важливий для нас аргумент на користь Шевченка гуманіста чи педагога?

(1.Його заповітна, глибоко людяна мрія –бачити людину щасливою, а щастя не можливе без вольної волі, без пошани дітей до батьків, без здруженості в громаді, в сім’ї, без гармонійного єднання людини з природою, цим найвищим даром Божим? –«Садок вишневий коло хати»)

  1.  Гуманізм Кобзаревої творчості, щире його людиноолюбство, здається, найповніше виявляло себе саме в ставленні до дітей. Про Шевченкову любов до дітей мовлялося не раз. Тими, хто бодай трохи обізнаний з поетичною, прозовою чи епістолярною спадщною митця, таке твердження сприймається як незаперечна істина. Загалом зрозумілі й побудники, що так часто спонукали митця розробляти тему нужденного дитинства: Шевченкове сирітство і злиденне дитинство, що часто спливало у спогадах («Мені здається, що се я, що це ж та молодість моя»), це й непотамоване бажання мати власну сім’ю і дітей.

Найласкавіші слова, найніжніші порухи серця поет адресував саме їм, своїм юним, знедоленим друзям. От, до прикладу, вірш «На Великдень у соломі»: «А я в попа обідала,— сирітка сказала...» Кого з нас іще з дитячих літ не пройняв цей щемливий рядок, кого не хвилював своєю безхитрісною емоційною правдою, що нею тільки й могло похвалитися на Великдень до краю зубожене чиєсь дитинство. Або ж «Мені тринадцятий минало» …В особі дитини-малолітка Шевченко поважав передовсім людину, хай ще недосвідчену, але душею повноцінну, здатну збагнути те, що відкриється їй лише в пору зрілості— збагнути і смутки людські, і біль, і страждання дорослих. Людина в своєму дитячому віці часто сягає духовного розвитку значно раніше, аніж це деколи уявляється дорослим. Тараса Шевченка — і як поета, і як художника — найбільше, мабуть, приваблювала чистота юної душі, ідеал людини, ще не знівеченої життям. Юна сила народу, його весняна прорість, його незрадлива надія — ось ким були для Тараса його юні друзі…

Вчитель: Занотуйте до ОС ще один аргумент (2.Найласкавіші слова, найніжніші порухи серця поет адресував саме їм, своїм юним, знедоленим друзям, бо йому боліло їхнє нещасне дитинство - « У Великдень на соломі», «Мені тринадцятий минало»)

3. У щоденникових записах Т.Г.Шевченка, у спогадах сучасників є дуже багато свідчень про щиру й сердечну дружбу великого нашого поета з дітьми: «…Я так люблю дітей, що не надивився б на справжній відбиток ангела» або « Мене діти люблять, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік».

Вчитель:Занотуйте аргумент до ОС ( 3. Любов Шевченка до дітей була взаємною -« Записи в особистому «Щоденнику»)
Вчитель: Дозвольте доповнити повідомлення дослідників творчості Т.Г.Шевченка цитатою з книги українського письменника, педагога, одного з перших біографів Т.Г. О.Кониського «Тарас- Шевченко- Грушівський»: « Знаючи умови й обставини, за яких перейшло перших 15 років Шевченкового віку, не можна не дивуватись надзвичайно міцній його природі. Ніщо не спроможне було виснажити його душу, заморозити, скувати кригою егоїзму. Винісши на собі стільки лиха тяжкого, зберіг в собі свіже почуття і до краси природи, і до життя народного. З сього знати, яка то глибочезна криниця любові і гуманності була в серці Тараса Шевченка!».

Вчитель: занотуйте корисну думку до ОС: ( 4.Серце Т.Г.Шевченка - величезна криниця гуманізму й любові»)

У Шевченковому розумінні гуманізм ототожнюється з просвітительством, а просвітительство – з педагогікою.

Адже, людина не може стати щасливою, коли вона не знає, що таке щастя і що потрібно робити для того, щоб його досягти. А навіть, коли й знатиме це, то не досягне, якщо не мати для цього внутрішнього потенціалу.

Вчитель: А коли вперше ми явно бачимо, що Шевченко є носієм педагогічних і просвітительських ідей?

 

Біографи: Ми досліджували біографію поета з метою вичленувати ті етапи життя і творчості, що найтісніше пов’язані з його просвітительською діяльністю і педагогічними ідеями. Вважаю, що вперше ідеї просвітительства і народної освіти явно прослідковуються з 1846 р., коли Тарас Григорович в Києві стає членом «Кирило-Мефодіївського товариства», яке виникло в середовищі інтелігенції, що гуртувалась навколо Київського та Харківського університетів. Учасники цього товариства мали намір заснувати школи з рідною мовою викладання, видавати книжки й посібники для « простого народу. Мріяли про ті часи, коли українська мова збагатиться до такого рівня, щоб не тільки вітчизняна й світова історії, а й точні науки викладались українською мовою.

Слід зауважити, що вже в той час Кобзар володів такою рисою просвітителя, педагога, як вміння переконати, захопити ідеєю, повести з а собою. Це зрозуміло з того, що Шевченкових творів царський уряд боявся як вогню, бо ж, коли при обшуку знайшли альбом Шевченка « Три літа», його із усіх членів товариства було найтяжче покарано: заслано солдатом в Орську фортецю, де були суворі умови перебування ( навіть із забороною писати й малювати).

Вчитель: Отже, маємо ще один аргумент на користь того, що Т.Г. Шевченко був просвітителем і педагогом ( 5.Участь в Кирило-Мефодіївському товаристві. В числі найважливіших програмових завдань товариства було й заснування шкіл з рідною мовою викладання, видання книжок, підручників для простого Народу. Кирило-Мефодіївні спрагло сподівалися таких часів, коли навіть точні науки викладатимуться українською мовою)

Дослідники творчості. Навіть тяжкі роки в засланні не змінили задум Шевченка щодо свого вкладу у справу народної освіти. Про це він писав у листі до Михайла Чалого: «Думка есть за «Букварем» напечатать лічбу (арифметику) За лічбою — етнографію і географію -в 5 копійок. А історію, тілько нашу, може вбгаю в 10 копійок. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике само б зробилося». 

Вчитель: Зверніть увагу на ключову фразу до нашого уроку, чи не могли б ви тепер дати відповідь на тематичне запитання: Яке велике й мале діло мав на увазі поет? (Велике діло свого життя — боротьбу за ідеали волі і правди на землі поет безпосередньо пов’язував із поширенням навчання, просвіти. А все велике починається з малого. )

Вчитель Записуємо до ОС (6. Дивився на початкову освіту простого люду, як на підґрунтя, фундамент, на якому має будуватись вся система національної освіти, а також боротьба за щастя).

Вчитель: Зрозуміло, що задумана серія книжечок мала розпочинатися такою, що научала б грамоти. Повертаємось до основного джерела нашого дослідження 

 «Буквар південноруський», упоряджений Шевченком для українських недільних шкіл, був улюбленою працею нашого національного генія, його прощальною, лебединою піснею, яку він посилав з похмурих берегів Неви далекій своїй Україні, її дітям, її прекрасному юному цвіту, в чиєму достойному майбутті поет вбачав і своє власне безсмертя.
Вдома ви опрацювали «Буквар». Запитання до «Біографів» і «Літературознавців»: детальніше розказати історію створення «Букваря».

Біограф: (за картою «Шевченкіана» показує і розказує про останні роки життя поета, де коли і за яких умов був написаний цей «Буквар»)

У 1857 році Т.Г.Шевченко, повертаючись із заслання, затримався у Нижньому Новгороді, в очікуванні дозволу на право жити в Петербурзі. В цьому ж році з’явилась перша «Граматка» Пантелеймона Куліша, яку Пантелеймон Куліш переслав Т. Шевченкові до Нижгнього Новгорода. Переїхавши до Петербурга, восени 1860 року Т.Ш. укладає свій «Буквар Южноруский», а в 1861 р. він видається. «Букварь южноруский» — остання прижиттєва книжка Тараса Шевченка. Цей посібник для навчання грамоти українською мовою в недільних школах поет уклав восени 1860 року. Наприкінці грудня він був надрукований тиражем 10 000 примірників.

Літературознавці: 1.Можна припустити, що, що Кулішева «Граматка» підштовхнула Шевченка прискорити видання свого « Букваря». Поет, що за десять невольницьких літ знудьгувався за рідням словом, вітав її появу щиросердно, і написав Кулішеві: «Грамматика» твоя так мені на серце пала, що я не знаю, як тобі й розказать. Розкажу колись,як дасть Бог побачимось, а тепер тілько дякую, і ще раз дякую, і більш нічого. 

2. Тоді ж з’явились в щоденнику поета такі рядки: «Як гарно, розумно і шляхетно укладений цей зовсім новий Буквар. Дай Боже аби він прижився в нашому бідному народі. Це перший вільний промінь світла, що може проникнути у затуркану невольницьку голову».
Вчитель: Записуємо до ОС аргумент, щодо педагогічних ідей Т.Г. Шевченка ( 7.Зрадів появі «Граматки» Куліша, як першому промінчику світла науки серед простого люду.)

« Мозковий штурм»

Вчитель: А як ви думаєте, чому Т.Шевченко видав свій «Буквар» аж наприкінці свого життя? Цього не розумів навіть П.Куліш, котрий у різний час був для Шевченка другом-однодумцем, видавцем і редактором його поезій. « Почав «Кобзарем», а закінчив « Букварем»,- мовив він з докором.

Літературознавці: Можливо, так сталось тому, що протягом життя Шевченко був у пошуках тих найдієвіших засобів і методів, які б допомогли якнайшвидше просвітити простих українських людей. Адже справжній педагог шукає кращих методів навчання все життя. Про це свідчать рядки з його поезії:

І день іде, і ніч іде,
І голову сховавши в руки,
дивуєшся, чому не йде
Алостол правди і науки?

А вже маючи певний досвід за плечима, зрозумів, що все геніальне просте, і що починати треба з найпростішого. Адже, якщо починати годувати дитину відразу з половника, вона може вдавитись - треба починати з чайної ложечки.

Вчитель:1.Маємо ще один доказ, що Шевченко мав якості справжнього педагога (7. Все життя шукав найоптимальніших і найдієвіших методів, як краще навчити людей грамотності)

2. А що ви можете сказати про те, як був сприйнятий цей Шевченків «Буквар»?

 «Дослідники творчості»: 1. Як вже було сказано, «Почав «Кобзарем», а закінчив «Букварем»,— з докором зустрів «Буквар » Пантелеймон Куліш, котрий був для Шевченка не лише другом-однодумцем, видавцем і редактором його поезій,,а й ревнивим суперником на терені історико-літературних змагань. Тому неприйняття Кулішем «Букваря», я думаю, можна пояснити його зачепленим честолюбством. Хоч у Кулішевій «Граматці» і в Шевченковому «Букварі» більше спільного аніж такого, що можна протиставити. Вони подібні не тільки побудовою, але й змістом навчального матеріалу.

  1.  Безперечно, укладаючи «Буквар», Шевченко зважав на «Граматку». Але не в усьому. Кулішеве видання для того часу було необхідним, корисним, але й водночас надто розкішшю.

Це півтораста сторінок з окремими ілюстраціями, вигадливими заголовками, літерамя, заставками і кінцівками, з передмовою і післямовою, розлогим і ґрунтовним коментуванням навчального матеріалу. Але й коштувала ота книжка, як на той час, теж немало: 50 копійок. Усього цього в Шевченковому виданні немає. У порівнянні з «Граматкою» Буквара непоказний. Простий щодо художнього оформлення, у м’якій обкладинці, обсягом у 24 сторінки і з ціною відповідною: З копійки. Саме ці копійки, що робяля какжечку приступною для найбіднішого люду.

Тим більше, що він писався не тільки, а можливо, не стільки для дітей, як для дорослих, адже переважно вони у недільні та святкові дні здобували початкову освіту у школах, які через те й називалися недільними. Отже, Шевченко, упорядковуючи. «Буквар»,очевидно відштовхувався й від того, що освіта повинна бути насамперед доступною,

Вчитель: Отже, занотуймо в опорній схемі ще одну рису Шевченка-просвітителя, вчителя, педагога, (8. Розумів, що освіта повинна бути насамперед доступною. Ціна «Букваря»,)

- Які ще ознаки гуманіста, педагога-просвітителя випливають із аналізу «Букваря».?

Дослідники творчості Т.Г.Шевченка: 1. Що до змісту «Букваря», то варто сказати,що він наскрізь перейнятий гуманістичними ідеями, починаючи із перших своїх рядків:
Чи є що лучче, краще в світі,
Як укупі жити,
З братом добрим добро певне

Познать, не ділити?

Будова «Букваря» і зміст навчального матеріалу красномовно свідчать про те, що тоді вже Шевченко чітко уявляв, в якій послідовності треба просвічувати людей і з чого починати. Починається із алфавіту - літери друковані й писані, тексти для читання за складами, далі – цифри й таблиця множення до 100, основні християнські молитви: «Отче наш», «Вірую» то «Господи, Владико життя мого» і тексти для читання.

2: Хочу звернути увагу, на сам зміст навчального матеріалу. Одразу після того, як людина навчилась читати, вона повинна прочитати й вивчити «Отче наш» і «Вірую», символ православної віри, і далі вдосконалювати навички читання на фольклорних текстах, які становлять половину книжки. На мою думку, це є свідченням того, що Тарас Григорович свідомо поєднував навчання грамоти з формуванням духовності людини. Це дає право називати Т.Г.Шевченка великим педагогом.

Вчитель: Занотовуємо ще одну рису Шевченка-педагога: (9.Розумів основний принцип педагогіки: гармонійне поєднання навчання й виховання, формування духовно багатої особистості )

Ми знаємо, що Шевченко не був людиною заможною. Звідки ж він взяв кошти на видання «Букваря», адже видання книг в усі часи коштувало недешево.

Біографи: Аби добути гроші на цю добру справу, поет-художник виконав автопортрет і розіграв його в лотерею. І от у вересні 1860 року на виставці в Петербурзькій Академії мистецтв Шевченко представив п’ять офортів та автопортрет, мальований олійними фарбами. Про це детальніше розкажуть мистецтвознавці.

Вчитель:Зверніть, будь ласка увагу на понятійно-термінологічне поле. З’ясуймо значення понять офорт, сепія.

Мистецтвознавці: 1.(мультимедійна слайдова презентацію) Я думаю, про це варто розказати детальніше, бо це також допоможе нам вирішити проблемне запитання нашого уроку. Отож, в малярському доробку Шевченка твори про дітей також посідають значне місце.( І саме видання «Букваря » ілюстроване фоторепродукціями картин і малюнків Т.Г. Шевченка. )

П’ять офортів та автопортрет, мальований олійними фарбами, одразу набули значного розголосу і були високо поціновані як академічними спеціалістами, так і тогочасними художніми оглядачами. За офорт «Вірсавія» художника удостоїли звання академіка гравюри. На згаданому автопортреті ( показує) художник зобразив себе молодшим, аніж був на той час: справжнім парубком у вишиванці, свитці і смушевій шапці, із геть сумними, аж до сльози, глибокими очима. Такий відхід від реальності, певна «театралізація« автопортретного образу поодинока, якщо не єдина, в художницькій практиці митця. Але то не випадок, адже портрет малювався із думою про отчий край, з надією на відродження української школи.

2. Є у Шевченка-художника кілька малюнків, де зображені кобзарі з хлопчиками-повожатими. Образ хлопчика-повожатого яскраво підсвічується багатьма - конкретними рядками з поезій Шевченка, скажімо, з поеми «Княжна»:
Ішов кобзар до Києва
Та й став спочивати,

Торбинками обвішаний його повожатий.
От, наприклад, сепія « Бандурист».
3..Повернімиось до картин, що ними ілюстрований «Буквар».Усі малюнки датовані 1843 роком. Тільки « Сліпа з дочкою » створена дещо раніше, як ілюстрація до поеми « Слєпая». ( показує)

По-своєму унікальним є портрет Варварки і Миколки — дітей рідного брата Варвари Миколаївни. У родині Рєпніних Шевченко знайшов не тільки шанувальників свого таланту, а й друзів. І найвірнішого з них — дочку Варвару Миколаївну. І чи не в подарунок за дні, зігріті людською добротою виконав, цей портрет Варварки і Миколки.

Ця робота - чи не єдиний у творчому доробку Шевченка груповий портрет. Виконаний він олійними фарбами.

Біографи: Майже третину часу перебування на Україні Шевченко жив у Яготині ( показує), в маєтку князя М. Г. Рєпніна, колишнього генерал-губернатора України,на той час гони мий Миколою І та його сатрапами,. А «Портрети дітей князя Кейкуатова» Шевченко намалював у 1847 р., на Чернігівщяні в селі Бігач відвідавши родину Кейкуатових наприкінці своєї другої подорожі по Україні.

Мистецтвознавці: Портрети ж дітей Миколи Кейкуатова попри виразність усе ж мають характер ескізової замальовки. Отож не виключено, що колись був і закінчений твір.

2.На сепії «Байгуші» зображення казахських дітей подано поряд з автопортретом художника. На порозі казарми стоять двоє хлопчиків-байгушів (по-нашому: бідарів, бідолах); стоять босоніж і просять милостиню. Голосом, мимікою, жестом завчено і звично прохає старший, що з торбою через плече, а другий, геть маленький, окатий тримає собі щось на зразок казанка і навіть не усвідомлює трагедійності цього дійства.

3. У неволі діти були для Шевченка особливою розрадою. В одному із листів до друга він просив вислати йому просту фотографію дитячої голівки: «... а чи не вдасться тобі на темному тлі дитяча голівка... я так люблю дітей, що не надивився б на справжній відбиток ангела». А в поемі «Княжна», створеній на засланні, поет пише:
Ох, діти! діти! діти!
Велика Божа благодать!

Ці натхненні поетичні зізнання дають зрозуміти, чому Шевченко обрав саме такий євангельський сюжет:
«Тоді привели йому діток, щоб поклав на них руки і за них помолився, учні Йому докоряли. Ісус же сказав: «
Пустіть діток і не бороніть їм приходити до мене,— бо Царство Небесне належить таким».
Постать Спасителя, що благословляє дітей, зображена вдалині, у лівій частині аркуша, а на передньому плані — матір із немовлям, що ждуть благословення. І як тут нагадати наостанок високе і щире поетове:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

Біографи: Заслання у неволі— то ніч душі, але, траплялось, розвиднювались ночі. І то — од слова незрадливих друзів, якими, хоч не так вже й густо, а все ж засіяним було поетове життя. Ці люди навдивовижу різні за віком, званими, званиями, майновим станом. До незрадливих друзів належали віце-президент Петербурзькоі Академії мистецтв Федір Толстой та його дружина Анастасія Іванівна, котру поет у пориві вдячності назвав сестрою. Усім відомо, що Шевченко вирвався із заслання, завдячуючи гуманним і сміливим зусиллям родини Толстих. У пам’ять про той день, коли від одержаної звістки про сподівану волю, Шевченко виконав і через своїх друзів переслав їй малюнок, пойменований ним «Киргизеня».

«Мистецтвознавці» На перший погляд, сюжет малюнка «Киргизеня».може здатися простим і наївним. Але ставлення художника до казахського хлопчика виразно проливається не тільки в способі змалювання, але й через автопортретне зображення на задньому плані: з глибокою ніжністю дивиться поет-засланець на свого маленького приятеля. Як через мотив безжурного дитинства вдало передав його співчуття до казахів, і до діток зокрема, приречених царатом на темряву і злидні.

VІ. Формування умовиводів

Вчитель: Отже, переходимо до наступного етапу уроку-проекту – формування умовиводів. Сьогоднішній наш урок базувався здебільшого на спостереженнях та аналізі групових досліджень і спостережень.. Ми навели чимало аргументів, мабуть, є досить таки вагомими для формування умовиводу. Проте кожна думка має право на існування й повинна бути врахована при формуванні відповіді на проблемне запитання уроку.

Метод « Вільний мікрофон»: 

 Вчитель: Користуючись створеними вами опорними схемами, назвіть аргументи, які на вашу думку доводять, що Т.Г.Шевченко справді був гуманістом, просвітителем і педагогом?

( учні та гості називають їх)

- Чи є в когось інша думка - протилежна?

- Який умовивід можна зробити?

(учні по черзі висловлюють свої умовиводи, наводячи, на їх погляд найпереконливіші аргументи ( користуються заповненими опорними схемами. )

Вчитель: ( підводить підсумки) Тарас Шевченко постає перед нами не лише неперевершеним генієм української поезії, не лише загальновизнаним майстром у сфері малярства, він був також великим просвітителем свого народу. Цю свою просвітительську місію Шевченко усвідомлював глибоко і звершував її послідовно — до останнього постуку серця.
Коли ж Тараса не стало, традиція його не обірвалась: писати для дітей, трудитися на ниві народної освіти вважали для себе честю Іван Франко і Михайло Коцюбинський, Леся Українка і Борис Грінченко, Олена Пчілка і Степан Васильченко,— власне, всі наш! славетні класики. Вони, як ніхто, усвідомлювали історичну значимість своєї праці для знедоленої України, для її майбутніх поколінь.

А щирий гуманізм Шевченка дає нам право ставити його ясновидство нарівні з прозріннями таких великих гуманістів людства, як Сковорода, Руссо, Лев Толстой, котрі задовго до наших днів збагнули мудрість простого, згармонізованого з природою життя і не раз попереджали нащадків від згубності людської захланності, хижацького невситенного споживацтва, від непомірних апетитів тих, «хто за край світа заглядає».

Щодо значення просвітительської діяльності Т.Г.Шевченка, то Б.Лепкий сказав: «Кобзар дав нам історичну програму на всі віки». А Ю.Мушкетик додав: « Кажуть, немає програми державотворення? Ось вона, тут, у «Кобзарі»! Читаймо й робімо, як тут написано,- й збудуємо Україну». Тож, як навчав Т.Шевченко в поезії « І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм»: «Учітеся, брати мої, думайте, читайте. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

 VІ. Завдання додому

Систематизувати навчальний матеріал уроку і підготувати статтю (твір-роздум) публіцистичного стилю для публікації в шкільній «Літературній газеті».

 

 VІІ. Контрольно-оцінювальний етап

1. Поцінування діяльності учнів (словесне оцінювання вчителем)

Вчитель: Закінчивши працювати над темою, хочу відмітити вашу активну участь в дослідженні проблеми. Саме завдяки вашій наполегливості, ми змогли знайти переконливу відповідь на проблемне запитання нашого уроку. Молодці!

2. Виставляються оцінки за роботу на уроці.

VІІІ. Підсумок уроку

Вчитель: 1.Підводячи остаточний підсумок уроку, давайте з'ясуємо, чи вдалось нам досягти цілей, поставлених на початку уроку?

2. Колективна рефлексія.(усно) Заповнення рефлексійних анкет

 (Додаток 3)

3..Саморефлексія ( учні фіксують свої успіхи та невдачі, з огляду на поставлені напередодні самоцілі, в зошитах самооцінювання)


АРГУМЕНТИ

ДЖЕРЕЛА

1.

Заповітна мрія –бачити людину щасливою, а щастя - це воля, пошана дітей до батьків, здруженості в громаді, в сім’ї, гармонійе єднання людини з природою.

«Садок. вишневий коло хати»

2.

Найласкавіші слова, найніжніші порухи серця поет адресував саме їм, своїм юним, знедоленим друзям

« У Великдень на соломі», «Мені тринадцятий минало»

3.

Серце поета– величезна криниця гуманності і любові

З книги О.Кониського,біографа

Т.Г.Шевченка

4.

Любов до дітей була взаємною

Записи у “Щоденнику”, спогади сучасників

5.

Участь в К.-М. тов, завданями якого було й заснування шкіл з рідною мовою викладання, виданняя книжок, підручників для простого народу

Біографічна довідка

6.

Початкова освіта простого люду - на підґрунтя, фундамент на якому має будуватись вся система національної освіти

Лист до Михайла Чалого, ключова фраза уроку

7.

Зрадів появі «Граматки» Куліша, як першому промінчику світла науки серед простого люду

Реакція на“Граматику”П.Куліша

8.

Все життя шукав найоптимальніших і найдієвіших дієвих методів,як краще навчити людей грамоті

Відповідь на запитання “Чому “Буквар вийшов так пізно?”

9.

Розумів, що освіта повинна бути насамперед доступною

Дешевий “Буквар”

 

10.

Розумів, що треба гармонійно поєднувати навчання й виховання

Зміст “Букваря”

11.

В малярському доробку Шевченка твори про дітей також посідають значне місце

Слайдова презентація

12.

«…Я так люблю дітей, що не надивився б на справжній відбиток ангела» або « Мене діти люблять, а кого люблять діти, той ще не зовсім поганий чоловік».

Із“Щоденника”.Г.Шевченка


 ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНЕ ПОЛЕ


РЕФЛЕКСІЙНА АНКЕТА

1.Чи сподобалось тобі працювати над проектом?

2.Якщо сподобалось, спробуй визначити, чим саме. Для цього в наведеному переліку познач фактори, які обумовили твоє позитивне ставлення:

Було цікаво

Ми вчились самостійно здобувати знання, застосовувати їх і робити умовиводи

Ми удосконалювали вміння проектувати, планувати роботу і ставити конкретні цілі

Розвивались навички колективної роботи

Ми розвивали навички різних типів мислення

Розвивали вміння вичленовувати головне

Легко засвоювався навчальний матеріал

Тема уроку була відома наперед і ми мали змогу належно підготуватись

Вивчався матеріал, який необхідно знати для ЗНО

Ми мали можливість почути багато різних думок та аргументів і встановили більш об’єктивну відповідь на проблемне запитання

Інше ( напишіть)…………

Які методи і прийоми роботи на уроці тобі найбільше сподобались чи не сподобались ( познач + або—):

Робота в групах

Метод “ Сто дзеркал” ( “Многогранник”)

Мозковий штурм”

“Вільний мікрофон”

“Вільне письмо”

Створення опорної схеми

Інше ( напишіть)

3.Чи дізнався ти на уроці про Т.Г.Шевченка щось нове?

4.Де ти зможеш використати здобуті знання?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38259. Доходы, расходы и результаты деятельности 60 KB
  В течение отчётного периода на счетах классов 7 и 9 накапливаются соответственно доходы и расходы а в конце месяца эти счета закрываются путём списания их Сдо на сч. № 92 Административные расходы предназначен для учёта общехозяйственных расходов связанных с управлением и обслуживанием предпр. № 93 Расходы на сбыт используется для отражения расходов на содержание подразделений занимающихся сбытом ГП товаров учитываются расходы на рекламу доставку товаров покупателю.