78864

Проблемы развития науки в постпозитивизме

Доклад

Логика и философия

Проблемы развития науки в постпозитивизме. философии науки развивается течение постпозитивизма. Постпозитивисты Поппер Мун Лакатос Фейрабенб Полани подвергли критике позитивистский идеал факта введя в анализ науки историческое социологическое и культурологическое измерение. Постпозитивизм общее название используемое в философии науки для обозначения множества методологических концепций пришедших на смену тем которые были присущи методологии логического позитивизма.

Русский

2015-02-10

13.56 KB

1 чел.

Билет 31 . Проблемы развития науки в постпозитивизме.

В 50-е годы обнаружилось, что «революция в философии», провозглашенная неопозитивизмом, не оправдывает тех надежд, которые на нее возлагались. Классические проблемы, преодоление и снятие которых обещал неопозитивизм, воспроизводились в новой форме в ходе его собственной эволюции. Само понятие неопозитивизма все больше вытесняется понятием «аналитическая философия». В 60-70 годы в зап. философии науки развивается течение постпозитивизма.

Постпозитивисты (Поппер, Мун, Лакатос, Фейрабенб, Полани) подвергли критике позитивистский идеал факта, введя в анализ науки историческое, социологическое и культурологическое измерение. Основной тезис постпозитивизма - наука это исторический феномен, наука развивается. Изменяются не только ее теории и знания, но критерии и принципы и даже механизмы ее функционирования.

Постпозитивизм - общее название, используемое в философии науки для обозначения множества методологических концепций, пришедших на смену тем, которые были присущи методологии логического позитивизма. Его наступление было ознаменовано выходом в 1959 году англ. варианта основной методологической работы Поппера - «Логика научного открытия», а также в 1963 книги Куна - «Структура научных революций». Характерная черта постпозитивистского этапа - значительное разнообразие методологических концепций и их взаимная критика. Это фальсификационизм Поппера и концепция научных революций Куна, и методология научно-исследовательских программ Лакатоса, и концепция неявного знания Полани. Авторы и защитники этих концепций создают весьма различные образы науки и ее развития. Вместе с тем, можно говорить об общих чертах, свойственных постпозитивизму.

1). Постпозитивизм отходит от ориентации на символическую логику и обращается к истории науки. Т.е. речь идет о соответствии научных построений реальному научному знанию и его истории.

2). В постпозитивизме происходит существенное изменение проблематики методологических исследований. В логическом позитивизме происходит анализ структуры научного знания, в постпозитивизме - понимание развития нучного знания.

3). Для постпозитивизма характерен отказ от жестких разграничительных линий, в отличие от позитивизма. Постпозитивизм говорит о взаимопроникновении эмпирического и теоретического, о плавном переходе.

4). Постпозитивизм постепенно отходит от идеологии демаркационизма, исповедуемой логическим позитивизмом. Последние полагали, что можно и нужно установить четкую демаркационную линию между наукой ненаукой.

5). Распространенной особенностью постпозитивистких концепций является их стремление опереться на историю науки.

6). Постпозитивизм признал, что в истории науки неизбежны существенные, революционные преобразования, когда происходит пересмотр значительной части ранее признанного и обоснованного знания - не только теорий, но и фактов, методов, фундаментальных мировоззренческих представлений.

Среди важнейших проблем, рассматриваемых постпозитивизмом, можно отметить:

а) проблема фальсификации (Поппер) - факт, противоречащий научной теории, фальсифицирует ее и вынуждает ученых от нее отказаться, но процесс фальсификации не так прост;

б) проблема правдоподобия научных теорий (Поппер);

в) проблема соизмеримости научных теорий (Кун и Фейрабенд) - несоизмеримость конкурирующих научных теорий;

г) проблема рациональности - узкое понимание рациональности было заменено более расплывчатым;

д) проблема понимания;

е) проблема социологии знания.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81333. Витрати на здійснення виконавчих дій та їх види 26.9 KB
  До інших витрат на організацію виконавчих дій належать витрати на виплату винагороди державним виконавцям відповідно до статті 47 Закону; придбання службових житлових приміщень; придбання службових приміщень; страхування державних виконавців; забезпечення державних виконавців форменим одягом
81334. Розподіл стягнутих з боржника грошових сум і черговість задоволення вимог стягувачів 27.72 KB
  Розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум у тому числі одержаної від реалізації майна боржника здійснюється у такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій...
81335. Закінчення та відновлення виконавчого провадження 27.23 KB
  Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ, або за належністю до іншого органу державної виконавчої служби
81337. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника 28.14 KB
  Звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції банків дорожньої автомобільної інспекції бюро технічної інвентаризації нотаріату тощо описі арешті вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті інші цінності в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях на рахунки в цінних паперах у депозитаріях...
81338. Порядок звернення стягнення на заставлене майно 27.41 KB
  Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесеною у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. Крім того право заставодержателя на звернення стягнення саме на заставлене майно регулюється статтею 20 Закону України Про заставу .
81339. Порядок звернення стягнення на майно боржника,яке знаходиться в інших осіб 24.23 KB
  Державний виконавець на письмову пропозицію боржника або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника що знаходиться в інших осіб а також на майно та кошти належні боржникові від інших осіб. Зазначені особи на запит державного виконавця зобовязані надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно що знаходиться в них та майно чи кошти які вони повинні передати боржникові. Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна боржника державний виконавець описує це майно в присутності понятих вилучає...
81340. Майно боржника, на яке не може бути звернено стягнення 26.55 KB
  Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на такі види майна та предмети що належать боржникові на праві власності або є його часткою у спільній власності необхідні для боржника членів його сімї та осіб які перебувають на його утриманні...
81341. Арешт майна боржника 31.06 KB
  Арешт майна полягає у проведенні його опису оголошенні заборони розпоряджатися ним а в разі потреби в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в...