78865

Специфика социально-гуманитарного познания

Доклад

Логика и философия

Предмет социального познания мир человека а не просто вещь как таковая. Все указанные и им подобные моменты входят в процесс социального исследования и неизбежно сказываются на содержании получаемых в этом процессе знаний. между объектом и субъектом социального познания стоят письменные источники хроники документы и т. Текстовая природа социального познания характерная его черта.

Русский

2015-02-10

14.44 KB

22 чел.

Билет 32. Специфика социально-гуманитарного познания.

Предмет социального познания - мир человека, а не просто вещь как таковая. Гуманитарное познание имеет дело с обществом, социальными отношениями, где тесно переплетаются материальное и идеальное, объективное и субъективное, сознательное и стихийное, где люди выражают свои интересы, ставят и реализуют определенные цели.

Социальное познание ориентировано прежде всего на процессы, т.е. на развитие общественных явлений. Главный интерес тут - динамика, а не статика, ибо общество практически лишено стационарных, неизменных состояний. Поэтому главный принцип его исследования на всех уровнях - историзм, который был гораздо раньше сформулирован в гуманитарных науках, чем в естествознании, хотя и здесь - особенно в XXI в. - он играет исключительно важную роль.

Социальное познание - всегда ценностно-смысловое освоение и воспроизведение человеческого бытия, которое всегда есть осмысленное бытие. М. Вебер считал, что важнейшая задача гуманитарных наук - установить, "есть ли в этом мире смысл и есть ли смысл существовать в этом мире". Но в решении данного вопроса должны помочь религия и философия, но не естествознание, ибо оно таких вопросов практически не ставит.

Социальное познание неразрывно и постоянно связано с предметными ценностями (оценка явлений с точки зрения добра и зла, справедливого и несправедливого и т.п.) и "субъективными" (установки, взгляды, нормы, цели и т.п.). Таковы, в частности, политические, мировоззренческие, нравственные убеждения человека, его привязанности, принципы и мотивы поведения и т.д. Все указанные и им подобные моменты входят в процесс социального исследования и неизбежно сказываются на содержании получаемых в этом процессе знаний.

Социальное познание имеет текстовую природу, т.е. между объектом и субъектом социального познания стоят письменные источники (хроники, документы и т.п.) и археологические источники. Если естественные науки непосредственно нацелены на вещи, их свойства и отношения, то гуманитарные - на тексты, которые выражены в определенной знаковой форме и которым присуще значение, смысл, ценность. Текстовая природа социального познания - характерная его черта.

Особенностью социального познания является его преимущественная ориентация на "качественную окраску событий". Явления исследуются главным образом со стороны качества, а не количества. Поэтому удельный вес количественных методов в социальном познании намного меньше, чем в науках естественно-математического цикла.

В социальном познании "нельзя пользоваться ни микроскопом, ни химическими реактивами", ни тем более сложнейшим научным оборудованием - все это должна заменить "сила абстракции". Поэтому здесь исключительно велика роль мышления, его форм, принципов и методов. Если в естествознании формой постижения объекта является монолог (ибо "природа молчит"), то в гуманитарном познании - это диалог (личностей, текстов, культур и т.п.). Анализируя специфику социально-гуманитарного знания, Риккерт указывал следующие его основные особенности: его предмет — культура (а не природа); непосредственные объек¬ты его исследования — индивидуализированные явления культуры; его конечный результат — не открытие законов, а описание индивидуального события на основе письменных источников; сложный, очень опосредованный способ взаимодействия с объектом знания через указанные источники; для наук о культуре характерен идиографический метод, сущность которого состоит в описании особенностей существенных исторических фактов, а не их генерализация (построение общих понятий), что присуще естествознанию — номотетический метод (это главное различие двух типов знания); объекты социального знания неповторимы, не поддаются воспроизведению, нередко уникальны; социально-гуманитарное знание целиком зависит от ценностей, наукой о которых и является философия;


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64405. Удосконалення конструкції залізничних піввагонів з метою зниження матеріалоємності 4.34 MB
  Відповідно до Стратегії розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року за № 1555р однією з пріоритетних задач розвитку залізниць є удосконалення конструкції рухомого складу...
64406. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ТА СПОСОБІВ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВІДТВОРНОЇ ЗДАТНОСТІ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ 268.5 KB
  У звязку з цим прискорене поліпшення племінних якостей тварин можливе лише за умови застосування методу штучного осіменіння який забезпечує інтенсивне використання спермопродукції від бугаївплідників.
64407. МЕТОД ФОРМУВАННЯ СТРУКТУР СИСТЕМ БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ СТАРТОВИХ КОМПЛЕКСІВ РАКЕТ-НОСІЇВ НА ОСНОВІ МОДЕЛЮВАННЯ 376 KB
  Усі сучасні ракетнокосмічні комплекси як ті що експлуатуються так і ті що розроблюються вимагають забезпечення високонадійного й безперебійного електропостачання.
64408. Розвиток наукових основ та розробка технологічних режимів холодної пільгерної прокатки прецизійних труб з прогнозованим рівнем властивостей металу 1.93 MB
  Це не дозволяє у повній мірі використовувати відомий ефект знакозмінності деформації при холодній пільгерній прокатці труб що у свою чергу призводить до значного збільшення кількості проміжних термічних обробок деформаційних циклів та підвищеній витраті...
64409. Продуктивні показники бичків абердин-ангуської породи при згодовуванні високобілкових кормів та природної мінеральної добавки 331 KB
  Вдосконалення технологій виробництва яловичини з використанням спеціалізованих м’ясних порід великої рогатої худоби є важливою науково-практичною проблемою аграрного сектора економіки нашої держави.
64410. СТАНОВЛЕННЯ НЕЛІНІЙНОГО МИСЛЕННЯ ПЕДАГОГА В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ 146 KB
  Сучасний етап суспільного розвитку можна визначити як ситуацію культурного та цивілізаційного переходу, що зумовлена зміщенням акцентів із норм і цінностей індустріального на пріоритети інформаціонального суспільства.
64411. РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЗАСОБАМИ ФАСИЛІТАЦІЙНОГО ВПЛИВУ 166.5 KB
  Особливо актуальним є дослідження проблеми розвитку комунікативних навичок підлітків оскільки міжособистісне спілкування належить до найважливіших для них сфер життєдіяльності що покликане задовольнити властиві...
64412. Експериментальне обґрунтування ефективності використання ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней 598.5 KB
  Їх використання в годівлі свиней дає можливість підвищити коефіцієнт трансформації поживних та біологічно активних речовин кормів у тваринницьку продукцію повніше реалізувати генетичний потенціал організму...
64413. НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КАЗКИ 195 KB
  Запропонована праця стосується виокремлення того своєрідного в українських народних казках що відрізняє їх від казкового епосу інших словянських етносів насамперед білоруського та російського.