78868

Место проблемы человека в системе социально-гуманитарного знания

Доклад

Логика и философия

Место проблемы человека в системе социальногуманитарного знания Построить социальную онтологию отвлекаясь от человеческих индивидов как субъектов социального процесса невозможно. Поэтому главное внимание социальная философия уделяет исследованию человека как предпосылки и субъекта социальноисторического процесса. Что такое человек Каковы его природа и сущность Каковы характерные особенности и направленность эволюции человека Все это суть проблемы философской антропологии учения о человеке исследующего своеобразие человеческого...

Русский

2015-02-10

28.5 KB

0 чел.

35. Место проблемы человека в системе социально-гуманитарного знания

Построить социальную онтологию, отвлекаясь от человеческих индивидов как субъектов социального процесса, невозможно. «История есть развитие духа в недрах человечества», утверждает Поль Рикёр. Поэтому главное внимание социальная философия уделяет исследованию человека как предпосылки и субъекта социально-исторического процесса. Что такое человек? Каковы его природа и сущность? Каковы характерные особенности и направленность эволюции человека? Все это суть проблемы философской антропологии—учения о человеке, исследующего своеобразие человеческого бытия: чем он является сегодня и каким он может стать в будущем, каковы исторические судьбы человечества. Человек - это сложнейший мир, объединяющий природные и духовные качества. Проблема человека — это прежде всего философская проблема, хотя, конечно, человек постигается религией и искусством, тайну человека пытается разгадать целый ряд гуманитарных наук, таких, как физиология, генетика, психология, медицина.

Современный немецкий ученый Э.Кассирер выделил в истории изучения человека четыре исторические периода:

1) изучение человека метафизикой (античность).

2) изучение человека теологией (средневековье),

3) изучение человека математикой и механикой (Новое время).

4) изучение человека биологией.

Проблема смерти и бессмертия в духовном опыте человечества

Человек - живое существо, и потому смертен.

В наиболее  полной  форме  обоснования  идей  философской  антропологии

изложены М. Шеллером в работе ”Положение человека в космосе”. В этой  работе

статус человеческого бытия выявляется через  сравнение  человека  с  другими

формами органического мира  в  плане  становления  и  эволюции  психического

начала:   чувственного   порыва,   инстинкта,   ассоциативной    памяти    и

практического  интеллекта.   Жизнь  человека  содержит  в  себе  эти   формы

отношения с миром и в этом  смысле  человек  в  принципе  не  отличается  от

животного. И  М. Шеллер убежден: “Человек-естественный есть животное. Он  не

развился из животного царства, а был,  есть  и  всегда останется  животным”.

Однако между человеком и остальным животным миром,  по  мнению  М.  Шеллера, имеется сущностное различие.

 Идеи  М.  Шеллера  о  сущности  человека  несколько  в  иной  плоскости

развивает  его  последователь   А.Гелен   (1904-1976).   А.Гелен   отвергает

рассмотрение человека по аналогии с  животным. Он  критикует  те  теории,  в

которых низшие ступени человеческого развития расцениваются  как  близкие  к

животному образу жизни и  лишь  последующие,  высшие  ступени  как  подлинно

человеческие. Вместе с тем он, также как и М.  Шеллер, специфику и  сущность

человека выводит и определяет лишь  в  ходе  сравнения  с  животным.   Более

того,  эту  специфику  А.  Гелен  связывает   с   особой   исключительностью

биологической организации человека. По мнению  А.  Гелена,  “человек  -  это существо, открытое миру”.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83354. Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання твору «Весна прийшла» 131 KB
  Мета. Формувати вміння та навички школярів складати текст-розповідь на визначену тему на основі власних спостережень використовуючи лексичні засоби; розвивати навички усного і писемного мовлення, уміння бачити і відчувати красу природи, заохочувати дітей до творчості, збагачувати словниковий запас...
83355. Перевірка орфограм у особових закінченнях, або ще раз про закон письма 105 KB
  Вчити школярів застосовувати алгоритм перевірки орфограм слабких позицій звуків у особових закінченнях дієслів; перевіряти орфограми слабких позицій звуків у різних частинах слів; вчити школярів обґрунтовувати свої думки; давати на запитання повні змістовні відповіді; робити висновки.
83356. Засоби зв’язку речень у тексті. Складання розповіді за малюнком і кінцівкою 39 KB
  Мета: узагальнити систематизувати знання учнів про текст розвивати уміння систематизувати зібраний матеріал добирати потрібні засоби для поширення речень вчити дітей уважно слухати і відповідати на питання; збагачувати словниковий запас розвивати зв’язки мовлення; виховувати любов до рідної природи...
83357. Написання стислого переказу «Старий пень» 54 KB
  Мета. Вдосконалювати вміння учнів послідовно і стисло передавати зміст тексту, виділяти головне, суттєве, усуваючи другорядні деталі. Розвивати навички мовленнєвої діяльності. Виховувати почуття дружби. Тип уроку: урок вдосконалення вмінь і навичок.
83358. Повторення вивченого про прикметник. Спостереження за роллю прикметників у мовленні 94 KB
  Хто це Чому ви думаєте що це осінь Доведіть свою думку. Які слова допомогли вам уявити осінь Як називаються словащо означають ознаки предмета Які у вас виникають асоціації коли ви чуєте слово осінь Дощ вітер падолист багрянець ключ золото краса сум.
83359. Тренувальні вправи на використання прикметників у мовленні. Опис тварини 80.5 KB
  Мета уроку. Закріплювати знання про прикметник, про роль прикметників в усному і писемному мовленні, удосконалювати вміння учнів складати речення з прикметниками, працювати над удосконаленням орфографічної грамотності, вчити визначати відмінки, розвивати образне мислення. Виховувати любов до природи.
83360. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Повторення вивченого про прикметники у мовленні 48.5 KB
  Мета: повторити раніше вивчені відомості про прикметник; закріплювати в учнів поняття про прикметник як частину мови, про його роль у мовленні; розвивати мову, спостережливість, інтерес до навчання; виховувати любов до природи.
83361. Частини мови. Займенник. Розвиток пізнавальної компетентності в учнів 4 класу на уроках української мови 77.5 KB
  Морська трава – дуже корисний продукт харчування. В морській траві багато вітамінів, необхідних дітям, щоб рости великими і дужими. З морської трави можна готувати салати, закуски, варити суп. Крім того, з морської трави можна виготовляти папір і тим самим зберігати ліси.
83362. Зв’язок прикметників з іменниками в реченні. Визначення роду і числа прикметників за іменниками. Складання усної розповіді про прикметник за поданим планом 78.5 KB
  Мета. Розширити знання учнів про граматичний і смисловий зв’язок прикметників з іменниками; розпізнавати рід і число прикметників за значеннями іменників; розвивати вміння будувати зв’язні розповіді на граматичні теми, робити висновки та узагальнення; збагачувати активний словник учнів...