78911

Науки о природе и обществе их сходства и различия

Доклад

Логика и философия

Проблема разграничения наук о природе и социальногуманитарных наук и определение предмета гуманитарного знания которым посвящен первый вопрос является важнейшей методологической проблемой современного наукознания. Сложность ее решения связана с тем что относительно предмета социальногуманитарных наук не существует единства мнений. Чаще всего различные исследователи пытаются выделить среди этих наук какуюто ключевую дисциплину вокруг которой можно было бы объединить все другие науки о духе.

Русский

2017-10-05

30.5 KB

4 чел.

Сходства и отличия наук о природе и об обществе.

Проблема разграничения наук о природе и социально-гуманитарных наук и определение предмета гуманитарного знания, которым посвящен первый вопрос, является важнейшей методологической проблемой современного наукознания. Сложность ее решения связана с тем, что относительно предмета социально-гуманитарных наук не существует единства мнений. Чаще всего различные исследователи пытаются выделить среди этих наук какую-то ключевую дисциплину, вокруг которой можно было бы объединить все другие «науки о духе». Для Гадамера такой ключевой дисциплиной выступает история ( потому все остальные социально-гуманитарные науки он трактует как науки исторические); структурализм центральной дисциплиной признает лингвистику, постмодернизм — этнологию и т. д.

Наука как система знаний о мире, выраженных в концептуально-понятийной форме, и как особый вид деятельности, функцией которой является выработка и теоретическая систематизация объективных знаний о действительности, сложилась в Европе на рубеже XVI—XVII вв., когда происходит отделение от спекулятивного философствования позитивных наук, стремящихся объяснить объективные свойства вещей и законы природы. По мере развития науки как особой сферы культуры она оформляется как социальный институт и постепенно превращается в доминирующую форму общественного сознания, в «решающий способ, каким для нас предстает все, что есть». С этого времени наука претендует на исключительное положение в культуре, и возникает убеждение, что «действительность, в которой живет современный человек, определяется западно-европейской наукой».

При этом наука сформировалась в XVII в. в лице экспериментально-математического естествознания и была представлена науками о природе, которым присущ ряд особенностей:

1. Утверждение экспериментально-опытного источника знаний, а также требование эмпирической проверки положений теории.

2. Использование математического языка в качестве средства описания реальности.

3. Стремление представить сложный и многообразный мир в виде устойчивой законообразной структуры (путем разделения закона, выражаемого математическими уравнениями, и начальных условий, описывающих некоторое мгновенное состояние конкретной системы). Любой процесс индивидуален и обусловлен бесчисленным множеством факторов, однако в то же время он подчиняется универсальным, единым законам. Таким образом, в науках о природе утверждается принцип простоты, согласно которому видимая сложность мира лишь скрывает лежащую в его основании простоту, ибо любое многообразие в конечном счете сводимо к ограниченному числу фундаментальных законов природы.

4. Утверждение возможности причинного объяснения явлений.

5. Признание атемпоральности реальности, стремление абстрагироваться от развития изучаемых объектов. Согласно принципу обратимости времени исследуемые системы с течением времени не претерпевают качественных изменений и в них происходит только развертывание количественных форм.

Господство механицизма утвердило разрыв между естественнонаучным знанием и гуманитарной культурой. В XIX в. исторические и культурологические науки, занимающиеся исследованием культурных образований и сфер человеческой культуры (таких как искусство, религия, государство, экономика, право и т. п.), начинают противопоставляться наукам о природе. К наукам о духе, сфера которых очерчивается духовно-культурной деятельностью человека, относятся история, философия, социология, теология, этика, эстетика. Резкую грань между естественными науками и науками о духе впервые провел В. Дильтей. Задачей наук о духе он считал переживание проявлений общественно-исторической действительности, их осмысление и понимание. С точки зрения Виндельбанда и Риккерта, различие наук о природе и наук о духе состоит в том, что естественные науки являются законополагающими, в то время как исторические науки описывают индивидуальные явления и должны быть отнесены к разряду идеографических.

Несмотря на признание того, что принцип причинности имеет силу в социально-гуманитарных науках, здесь он должен быть дополнен представлением о цели, суждением ценности и внесением смысла.

Можно говорить о том, что к настоящему времени сложились три идеала научности: математический, естественнонаучный (сформулированный на базе физики) и гуманитарный, причем последний находится еще в стадии разработки. Каждый из этих идеалов научности включает в себя принятую в той или иной области знания систему познавательных ценностей, способов аргументации и доказательства и структурных принципов организации знания. Для социально-гуманитарного знания характерна, во-первых, более широкая трактовка субъекта познания, включающая в себя человека с его способностями, знаниями и т. п. и, во-вторых, идеал гуманитарного знания включает в себя не только познание, но и оценочную деятельность.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72040. КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ ЯК СУБ’ЄКТ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В КРИМУ 163 KB
  В останні два десятиліття проблема повернення та облаштування кримських татар питання політикоправового статусу кримсько-татарського народу виступають найважливішими чинниками етнополітичної ситуації на півострові визначаючи діяльність кримсько-татарського національного...
72041. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ 865.5 KB
  У державних та міжнародних документах з проблем вищої освіти наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу.
72042. ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ І УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ВІДСІЧЕННЯ КОНВЕРТЕРНОГО ШЛАКУ ЕЛЕМЕНТАМИ ПОПЛАВКОВОГО ТИПУ ПРИ ВИПУСКУ СТАЛІ 3.67 MB
  Мінімізація кількості кінцевого шлаку що потрапляє в розливний ківш під час випуску металу з кисневого конвертера є важливим технологічним завданням від успішного вирішення якого значною мірою залежать ефективність подальшої позапічної обробки сталі і виробничі витрати зумовлені...
72043. СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ САМООРГАНІЗОВАНИХ СКЛАДНИХ СИСТЕМ 2.15 MB
  У фізиці можна виділити феромагнетики спінове скло двовимірну електронну плазму у турбулентному режимі системи з аномальною дифузією Леві гранульовані системи тверді тіла піддані йонному бомбардуванню гравітаційні системи сонячні нейтрино чорні діри елементарні частинки які зіштовхуються...
72044. МЕДИКАМЕНТОЗНИЙ ДИСБАКТЕРІОЗ У КОТІВ: ДІАГНОСТИКА ТА РОЗРОБКА ЗАСОБУ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ 302.5 KB
  Кишкові дисбактеріози дрібних свійських тварин зокрема котів досить розповсюджені однак на цей час відсутні науково обґрунтовані дані щодо змін видового складу та кількісного співвідношення мікрофлори шлунковокишкового тракту при розвитку захворювання крім того при запровадженні...
72045. РОЗВИТОК НАУКОВИХ ОСНОВ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ЗНОСОСТІЙКИХ НИЗЬКОХРОМИСТИХ ЧАВУНІВ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ 377 KB
  Важливе місце в переробці сировинних і будівельних матеріалів належить операціям дроблення, подрібнювання та розмелу, що споживають більше половини всіх енергетичних і матеріальних витрат переробних підприємств у гірничо-металургійній, сировинній, будівельній і енергетичній галузях промисловості України.
72046. ДОІНДОЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУБСТРАТ У ЛЕКСИЦІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ, ГЕРМАНСЬКИХ І РОМАНСЬКИХ МОВ 195 KB
  Актуальність дисертаційної роботи продиктовано сучасною тенденцією компаративістики до вивчення мовних явищ у тісному зв’язку з історією та культурою народу загалом та необхідністю комплексного дослідження міжетнічних і міжкультурних контактів, на тлі яких зростає інтерес до етногенетичних процесів...
72047. ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ КОМУНАЛЬНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ 920 KB
  Головною метою діяльності комунальних фармацевтичних підприємств КФП є виконання соціальної функції щодо максимально повного і ефективного забезпечення населення регіону доступними за ціною та якісними лікарськими засобами ЛЗ і виробами медичного призначення ВМП.
72048. ЕМБРІОНАЛЬНИЙ ГІСТОГЕНЕЗ НИРКИ У РАННІХ ЗАРОДКІВ ЛЮДИНИ 197 KB
  В тепершній час відсутня концепція механізмів регуляції розвитку людини оскільки більшість наведених у літературі даних грунтується на вивченні ембріогенезу експериментальних тварин або на культивуванні ембріональних клітин.