78914

Конвергенция естественно-научного и СГН в современой науке

Доклад

Логика и философия

Логику развития методологии гуманитарного познания можно представить следующим образом: сначала проблематика методологии гуманитарных наук развивалась в направлении выявления и обоснования их специфики по сравнению с науками о природе. Главной на этом этапе является проблема идентификации социальногуманитарных наук и их демаркации от наук естественных. Обоснованию специфики социальногуманитарного познания посвящены работы Дильтея Описательная психология Гадамера Истина и метод Фуко Слова и вещи Рикера Герменевтика и...

Русский

2015-02-10

24 KB

0 чел.

43. Конвергенция естеств-научного и СГН в совр. науке

Логику развития методологии гуманитарного познания можно представить следующим образом: сначала проблематика методологии гуманитарных наук развивалась в направлении выявления и обоснования их специфики по сравнению с науками о природе. Главной на этом этапе является проблема идентификации социально-гуманитарных наук и их демаркации от наук естественных. Обоснованию специфики социально-гуманитарного познания посвящены работы Дильтея («Описательная психология»), Гадамера («Истина и метод»), Фуко («Слова и вещи»), Рикера («Герменевтика и метод гуманитарных наук»), Деррида («Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук»). Все они рассматривают специфику гуманитарных наук через оппозицию естествознанию и позитивистским представлениям. Ключевым понятием программы Дильтея является понятие индивидуальности. Отличие гуманитарных дисциплин он видит в том, что они занимаются индивидуальными предметами и рассуждают не только о личностях, но и о народах, государствах и культурах как об индивидуальностях, что ведет к психологизации гуманитарных наук. Гадамер рассматривает социально-гуманитарные науки прежде всего как исторические науки, укорененные в человеческом бытии, а потому в них имеют первостепенное значение жизненный опыт человека, а также воспитанный вкус и здравый смысл.

В дальнейшем методология социально-гуманитарного познания развивается в рамках структурализма, который впоследствии эволюционирует к постструктурализму и далее к постмодернизму. Суть этой эволюции состоит в понимании гуманитарных наук как определенного речевого ансамбля. Их объединяет общее проблемное поле, а также совокупность правил и норм познания, которые вырабатываются общими усилиями и являются для социально-гуманитарных наук междисциплинарными. В отличие от эмпирических наук о природе, нацеленных на поиск причинных связей, эмпирические науки о языке и социальной жизни направлены прежде всего на выявление структурных связей.

Другой особенностью социально-гуманитарных наук является заимствование ими понятий и концептуальных моделей из различных областей конкретно-научного знания (биологии, экономики, лингвистики).

С переходом к постмодернизму становится все более популярной идея неразличимости гуманитарных и естественных наук и намечается тенденция к отказу от демаркации научного и ненаучного знания.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25258. Монізм-плюралізм. Суть „елейської кризи” в античній філософії 27.5 KB
  буття єдине істине нерухоме умоглядне розум та умовиводи. Існує лише буття небуття не існує тотожність мислення і буття. Оскільки небуття не можливо помислити то його не має Пізнання засобами органів відчуттів не достовірне. Апорії Зенона Ахілл і черепаха€ Стріла€: логічно неможливе мислення множинності речей припущення руху приводить до суперечностей Опоненти олеатів сперечалися з постулатами про єдність буття і його нерухомість апелювали до чуттєвоконкретної реальності що є багатоманітною і мінливою.
25259. Суть Сократовських тез 22.5 KB
  Осн заслуга в тому що діалог був осн методом знаходження істини. Даний вислів був переосмислений Сократом і означав 1 відмову від космологічної спекуляції досократиків 2 кореляцію осн постулата інтелектуальної етики Сократа добродетелб есть знание який передбач самопізнання пізнання своєї моральної сутності та її наступна реалізація пізнай хто ти єсть і стань ним шляхом досягнення щастя.
25260. Проблема співвідношення філософії та релігії 67.5 KB
  Спільне філософії і науки: конкретний предмет дослідження; обґрунтовуються особливими способами доказів філософія – верифікація само наукове знання інколи служить доказом філософського принципу; обидва знання – узагальнення ідей але ступінь узагальнення різний філософію часто називають метатеорією теорія теорії; ціль – збагачення досвіду людини; метод абстракції. Відмінності: наука вивчає лише відносне а філософія ще й абсолютне; наукове мислення інтелектуальне а філософське – розумове оскільки про відносне можна знати лише...
25261. Філософія релігії в системі філософських знань і як структурний компонент релігієзнавства. Філософія релігії і реліг. філософія: необхідність їх розрізнення 28.5 KB
  Філософія релігії в системі філософських знань і як структурний компонент релігієзнавства. Філософія релігії і реліг. філософія: необхідність їх розрізнення Філя релігії – подає понятійне тлумачення релігійних феноменів – інтелектуальний вимір релігії. осмисленість феномену релігії.
25262. Спільне філософії і науки 64.5 KB
  Природні релігії. Надприродні релігії. Природні релігії – це релігії які створив людський розум.
25263. Проблема класифікації релігій. Огляд різноманітних типологій релігії 28.5 KB
  Огляд різноманітних типологій релігії Більшість дослідників прагне розподілити релігії за певними критеріями але потрібно відкинути нормативні класифікації розподіл на релігію істинну свою і релігію хибну інших. 3 групи: 1 релігії арійських народів індоєвропейські народи; 2 релігії семітських народів семітськохамітська мовна група; 3 релігії туранських народів народи Уралу і Алтаю. Три релігії природи: чаклунство; брахманізм і буддизм; стадія переходу до релігії свободи – зороастризм єгипетська і фінікійська релігії; 2...
25264. Проблема сутності християнства: огляд різноманітних точок зору. Ідейні передумови появи християнства 30 KB
  Проблема сутності християнства: огляд різноманітних точок зору. Ідейні передумови появи християнства Афанасій Великий: Слово про втілене слово€ і сповідання віри про втіленого Бога дало стійкість християнству€ – це ортодоксальна точка зору. Іша точка зору: Євангеліє формується під грецьким впливом і долає іудаїзм; ІІга точка зору: Євангеліє – це є продовження іудаїзму іудаїзм – єдина основа християнства. Це однією точкою зору є бачення смислу християнства у етичному вченні Ісуса Христа.
25265. Утвердження християнства в Київській Русі. Володимирова версія хрещення Русі: аргументи „за” і „проти” 30 KB
  Утвердження християнства в Київській Русі. Володимирова версія хрещення Русі: аргументи за€ і проти€ Ідеї християнства на територію Східної Європи почали проникати ще за римських часів про що свідчать матеріали археологічних пам’яток Кримського півострова. На Русі знайомство з новою вірою відбулося у ІХ ст. Процес впровадження православ’я на Русі був дуже довгим і не однозначним.
25266. Українське православя: його витоки та особливості історичного розвитку. Православний рух в Україні 90-х рр. XX ст.-початку XXI ст 30 KB
  УАПЦ 1990 незалежна УПЦ Друга половина XVI ст. Філарет веде політику щоб УПЦ отримала автокефалію травень 1992 р. в Харкові Собор єпископів Російської православної церкви на якому Філарет був усунений з кафедри предстоятеля УПЦ. – утворення Української православної церкви Київського патріархату злиття УПАЦ і тих хто підтримував Філарета від УПЦ.