7892

Воєнні кампанії 1915-1918 років

Конспект урока

История и СИД

Тема уроку. Воєнні кампанії 1915-1918 років. Мета: розкрити зміст воєнних кампаній 1915-1918 років розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії Обладнання:...

Украинкский

2013-01-30

19.03 KB

20 чел.

Тема уроку. Воєнні кампанії 1915-1918 років.

Мета: розкрити зміст воєнних кампаній 1915-1918 років; розвивати аналітичні вміння при вивченні всесвітньої історії; виховувати в учнів зацікавленість до новітнього періоду всесвітньої історії

Обладнання: підручник, карта, дидактичний матеріал.

Хід уроку

Організація навчальної діяльності.

Підготовка до війни. Одночасно велася військово-економічна підготовка світової війни. Так, з 90-х рр.. по 1913 р. військові бюджети провідних країн зросли більш, ніж на 80%. Бурхливо розвивалася військово-оборонна промисловість: у Німеччині в ній були зайняті 115 тис. працівників, у Австро-Угорщині - 40 тис., у Франції - 100 тис., в Англії - 100 тис., Росії - 80 тис. чоловік. До початку війни виробництво військової продукції до Німеччини та Австро-Угорщини лише трохи поступалася аналогічним показникам в країнах Антанти. Однак Антанта одержувала явний перевагу в разі затяжної війни або розширення своєї коаліції.

З початком війни заявили про нейтралітет багато держав, зокрема Голландія, Данія, Іспанія, Італія, Норвегія, Португалія, Румунія, США, Швеція.

Військові дії (у 1915-1918).У 1915 р. великих змін на ЗахідноЄвропейському-фронті не відбулося. Росія в цілому програла кампанію 1915 р., склавши австрійцям Львів, а німцям - Лієпаю, Варшаву, Новогеоргієвськ.

Всупереч передвоєнним зобов’язанням, у 1915 р. Італія оголосила війну Австро-Угорщині, в результаті чого відкрився новий Італійська фронт, де військові дії не виявили явної переваги сторін. Цю перевагу на користь Антанти на півдні Європи було нейтралізовано оформленням у вересні 1915 р. Четверного Австро-Німецько-Болгаро-Турецького Союзу. Одним з результатів його створення стала поразка Сербії з подальшою евакуацією її армії (120 тис. осіб) на острів Корфу.

У тому ж році дії на Кавказькому фронті було перенесені на територію Ірану за участю не тільки Росії і Туреччини, але й Англії; після висадки англо-французьких військ в Салоніках оформився Салоникській фронт, англійцями була зайнята територія Південно-Західної Африки. Найбільш значним морським боєм 1915 почали бої за оволодіння Босфор і Дарданеллами.

1916 р. на Західно-Європейському фронті ознаменувався двома великими битвами: під м. Верденом і на р. Соммі, де з обох сторін було вбито, поранено і взято в полон 1 млн. 300 тисяч чоловік. Російська армія цього року провела наступальні операції на Північно-Західному і Західному фронтах на підтримку союзників, в період битви під Верденом. Крім того, на південно-західному фронті був здійснений прорив, який увійшов в історію на ім’я генерала , А.Брисилова (1853-1926), в результаті якого потрапило в полон 409 тис. австрійських солдатів і офіцерів і була зайнята територія в 25 тис. кв. км.

На Кавказі частини руської армії зайняли міста Ерзерум, Трапезунд, Рувандуз, Муш, Бітліс. Англія здобула перемогу в Північному морі у найбільшому морському бою Першої світової війни (Ютландська бій).

В цілому успіхи Антанти забезпечили перелом під час військових дій. Німецьке командування (генерали Людендорф (1865-1937) і Гінденбург) перейшли в кінці 1916 р. до оборони на всіх фронтах.

6 квітня 1917 р. США, що до цього були нейтральною країною і торгували практично з усіма воюючими державами, оголосили війну Німеччині.

У лютому 1917 р. в Росії відбулася революція, результатом якої стало повалення самодержавства і перехід влади до Тимчасового уряду. В результаті перевороту 25 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1917 р. Тимчасовий уряд було скинуто і до влади прийшла більшовицька партія на чолі з В.Леніним, сформований радянський уряд. На заклик більшовиків укласти мир без анексій і контрибуцій відгукнулася тільки Німеччина. Вона бажала позбутися війни на два фронти. В грудні 1917 р. між Росією та Німеччиною укладено перемир'я, незабаром почалися переговори делегацій Четверного союзу та Радянської Росії у Бресті. Під загрозою продовження бойових дій Росія погодилася на тяжкі умови миру.

З березня 1918 р. підписано Брестський мир між Росією і країнами Четверного союзу. Прибалтика, частина Білорусії переходили під контроль Німеччини. Радянські війська виводилися з України та Фінляндії, Росія визнала самостійність України, зобов'язувалася виплачувати Німеччині контрибуцію у 6 млрд марок. Країни Антанти, які не визнали цього сепаратного мирного договору, почали військову інтервенцію в Росію. Після укладення миру Німеччина розгорнула наступ на Західному фронті. Влітку 1918 р. її війська вийшли на р.Марну і стали обстрілювати Париж з гармат далекобійної артилерії. Однак військові резерви Німеччини на той час були вичерпані. В липні 1918 р. союзні армії Англії та Франції, отримавши підкріплення з США, перейшли в контрнаступ, витіснивши німецькі війська з Франції та Бельгії. Водночас почався наступ на Балканах. У вересні 1918 р. Болгарія запросила перемир'я. Наступ англійських військ на Близькому Сході примусив Туреччину ЗО жовтня 1918 р. підписати перемир'я.

У 1918 р. було створено єдину союзну армію під командуванням країн Антанти. Незважаючи на відсутність Російського фронту, німці та австрійці, як і раніше тримали в Росії до 75 дивізій, ведучи складну гру в умовах, що склалися після Жовтневої революції. Німецьке командування зробило великий наступ на р. Соммі, що закінчилося невдачею. Контрнаступ союзників змусило Німецький генеральний штаб запросити перемир’я.

Домашнє завдання: Конспект.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24373. Многообразие типов научного знания. Сущность и структура эмпирического знания 55 KB
  Материализация и первичное обобщение данных отражения в форме знания на основе правил соответствия узнавание сравнение измерение описание образуют эмпирические факты эмпирические объекты эмпирическую информацию. Эмпирические факты условно можно разделить на два вида: а факты в основание которых лежат не зависящие от субъекта явления например природные процессы и б факты созданные человеком например экономика экономические отношения. Эмпирические факты обладают большей степенью общности чем единичные данные но меньшей чем...
24374. Сущность и структура теоретического знания 52.5 KB
  Теория это высшая самая развитая форма организации научного знания дающая целостное представление о закономерностях и существенных связях определенное области действительности объекта данной теории 77. С помощью этих знаковых образований языка теории возникает возможность более точно и глубоко судить о соответствующей изучаемой предметной области. Кроме того тот или иной вид теории определяется предметом и задачами исследования глубиной раскрытия сущности предметов и др. Также имеют место попытки поиска идеальной схемы...
24375. Основания науки: нормы и идеалы науки, роль философских идей и принципов в обосновании научного знания (законы и категории) 116.5 KB
  Среди идеалов и норм можно выделить два взаимосвязанных блока: а собственно познавательные установки которые регулируют процесс воспроизведения в различных формах научного знания; б социальные нормативы фиксируют роль науки и ее ценность для общественной жизни на определенном этапе исторического развития. Существует еще и такое мнение что в период нормального эволюционного периода развития науки возможно бессознательное использование многих научных идеалов и норм. Закон единства и борьбы противоположностей является ядром диалектики...
24376. Понятие научной картины мира. Ее исторические формы. Функции научной картины мира (как онтология, форма систематизации знаний, исследовательская программа) 119.5 KB
  Функции научной картины мира как онтология форма систематизации знаний исследовательская программа По Радугину стр. 93 Становление понятия научной картины мира Вопрос о существовании научной картины мира и ее месте и роли в структуре научного знания впервые был поставлен и в определенной степени разработан выдающимися ученымиестествоиспытателями М.Планк в рамках обсуждения проблемы онтологических оснований научного знания поставил вопрос о существовании научной картины мира.
24377. Понятие метода. Классификация методов – эмпирические и теоретические методы познания 66 KB
  Классификация методов эмпирические и теоретические методы познания По Радугину стр. Как стороны единого процесса познания чувственное и логическое характеризуют любое познание непосредственное отношение субъекта к объекту особенности индивидуальной познавательной деятельности. Оно относится к научному познанию и связано с анализом методов и форм познания на различных уровнях научного исследования характеризуют типы исследований. Задача теоретического уровня познания состоит в познании сущности явлений их законов.
24378. Наблюдение, измерение, эксперимент как метод научного познания 93.5 KB
  Эта активность возрастает от наблюдения к модельному эксперименту. В акте научного наблюдения можно выделить: 1 объект наблюдения; 2 субъект наблюдения наблюдатель; 3 средства наблюдения; 4 условия наблюдения; 5 систему знаний исходя их которой задают цель наблюдения. Следует подчеркнуть следующие особенности научного наблюдения: опирается на развитую теорию или отдельные теоретические положения; служит решению определенной теоретической задачи постановке новых проблем выдвижению новых или проверке существующих гипотез; имеет...
24379. Анализ и синтез, индукция и дедукция как метод научного познания 54.5 KB
  Анализ это метод исследования состоящий в мысленном расчленении разложении целого или вообще сложного явления на его составные более простые элементарные части и выделение отдельных сторон свойств связей. Однако метод анализа дает сущность в абстрактном виде вне конкретных форм ее проявления. Синтез это метод исследования состоящий в соединении воспроизведении связей проанализированных частей элементов сторон компонентов сложного явления и постижения целого в его единстве.
24380. Формализация, идеализация и роль моделирования 93.5 KB
  Вторая группа методы построения и оправдания теоретического знания которое дано в форме гипотезы приобретающей в результате статус теории. Современная гипотетикодедуктивная теория опирается на некоторый эмпирический базис совокупность фактов которые нуждаются в объяснении и делают необходимым создание теории. Именно идеализированный объект делает возможным создание теории. Научные теории прежде всего отличаются положенными в их основу идеализированными объектами.
24381. Возникновение, сущность и роль системного подхода в научном познании (Л. Фон Берталанфи и А.Богдан) 138.5 KB
  В результате суть системного подхода исследование механизма жизни системы. Каковы же основные черты системного подхода Это прежде всего параметрическое описание поэлементного состава строения исследуемого объекта. ФОРМИРОВАНИЕ ОБЩЕНАУЧНОГО СИСТЕМНОГО ПОДХОДА В ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ФИЛОСОФИИ 50е начало 80х гг.