78928

Понимание в гуманитарных науках

Доклад

Логика и философия

Понимание в гуманитарных науках. В гуманитарном знании в качестве оснований для объяснения часто выступают типологии а процедуры объяснения с необходимостью дополняются пониманием и интерпретацией. По эвристическим возможностям понимание не уступает рациональному способу познания но значительно расширяет палитру познавательных средств включая в них интуицию чувства переживание. Понимание предполагает проникновение на мотивационный интенциональный уровень человеческой деятельности либо а путем психологического вживания в цели...

Русский

2015-02-10

27.5 KB

1 чел.

58. Понимание в гуманитарных науках.

Исследователи-методологи выявили ряд функций научной теории, в частности, информативную, систематизирующую, объяснительную, предсказательную и др. Объяснительная функция является ведущей, тесно связанной с предсказательной функцией. В гуманитарном знании в качестве оснований для объяснения часто выступают типологии, а процедуры объяснения с необходимостью дополняются пониманием и интерпретацией.

По эвристическим возможностям понимание не уступает рациональному способу познания, но значительно расширяет палитру познавательных средств, включая в них интуицию, чувства, переживание. Тем не менее процедуру понимания не следует квалифицировать как иррациональный способ познания, иррациональный момент не является в ней основным.

Специфика понимания: не может быть репрезентировано формулами логических операций, требует обращения к целостному человеку, его жизнедеятельности, опыту, языку и истории.

Понимание предполагает проникновение на мотивационный, интенциональный уровень человеческой деятельности либо

а) путем психологического «вживания» в цели, намерения, представления и чувства индивидов (Ф. Шлейермахер, В. Дильтей, Г. Зиммель), либо б) путем депсихологизированного уяснения семантики этой деятельности и ее результатов — знаков, знаковых образований, социальных институтов и т. п. (Г. Шпет, Г.Г. Га-дамер, П. Рикер и др.).

Понимание — активная процедура постижения смысла, которая состоит в обозначении и обследовании внутрипредметнои и околопредметной сферы. Осмысление может выступать в двух ракурсах — как приобщение к смыслам человеческой деятельности и как смыслообразование. Первое связано с постижением другого, второе — с организацией собственного бытия.

Понимание осуществляется в диалоге. Диалог — специфически человеческая форма передачи и выработки информации. В нем реализуются два стремления — понять и быть понятым. В диалоге собеседники равны и активны, вместе формируют поисковое поле, ставят вопросы и определяют методы решения проблем.

Неклассическая философия, отвергающая классический идеал Разума, безразличный к судьбе конкретной человеческой индивидуальности, обернувшийся логическим автоматизмом, трактует понимание как постижение действительности в ее уникальности. Важнейший принцип понимания — принцип конкретности, учет обстоятельств, ситуации, контекста. Конкретизация — это сложное переплетение общего и единичного. Реализация принципа конкретности состоит в том, что при оценке каждого единичного случая масштаб всеобщего исправляется и дополняется. Конкретное, в свою очередь, должно быть представлено как преломление, модификация всеобщего.

Герменевтика – наука о понимании и интерпретации текста. Сущность герменевтической методологии состоит в выделении знаково-символической стороны познавательной деятельности и привнесении лингвистических и литературоведческих исследовательских процедур в общую методологию социально-гуманитарного знания. Предметной основой герменевтической методологии является текст, понимаемый как знаково-символическая система в ее социокультурном и историческом контексте.

Соотношение между пониманием и объяснением в герменевтической методологии тяготеет к предпочтению понимающих методик, однако это не означает абсолютизации понимания. Всякое объяснение способствует пониманию, и, наоборот, понимание чего-либо является ответом на вопрос о причине, приведшей к ситуации понимания.

Для Гадамера понимание — это развертывание внутренней логики предмета, соответственно понять текст означает понять «суть дела», обсуждаемого автором, произвести свой смысл по отношению к нему, а не реконструировать авторский. Текст оказывается объективно самостоятельным в отношении как автора, так и его среды и эпохи. Задача герменевтического исследования усматривается не в выявлении мыслившихся в свое время подтекстов, а в установлении различных возможных (в том числе и ранее не предполагавшихся) интерпретаций. Понимание в философской герменевтике связано с применением — решением задач конкретизации. Понимать — значит быть, быть — ставить цели и решать задачи жизнедеятельности в соотвествии с условиями этой жизнедеятельности во взаимодействии с другими субъектами.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73914. Маржинальна революція: австрійська школа “граничної корисності” (К. Менгер, Ф. Візер, О. Бьом-Баверек). Принципи економікс А. Маршалла 36.5 KB
  Маржинальна революція : австрійська школа граничної корисност К. Її теоретичними принципами були субєктивний ідеалізм та теорія граничної корисності. Центральне місце в концепціях австрійської школи посідає так звана теорія граничної корисності.Візер розвивав ідеї Менгера у працях Походження й основні закони господарської цінності 1884 Природна цінність 1889 Закон влади 1926 використовуючи принцип граничної корисності для оцінки вартості витрат виробництва.
73915. Релігія та демократія: конгруенція і конфлікт 35 KB
  За Андерсоном демократія може варіюватися проте в своїй основі вона повинна мати такі складові як рівність влада народу участь всіх конкуренція згода і в випадках ліберальної демократії захист прав меншинств та окремих індивідів. Якщо не пояснювати йдеться про політичну економічну соціальну рівність чи рівність можливостей то дана характеристика не може бути надійним покажчиком демократії. Щодо інших індикаторів демократії то вони також на мою думку є досить суперечливими проте за браком місця не будемо їх розглядати. Скажемо...
73916. Економічна глобалізація 54.5 KB
  Ініціали інституціоналізацію про формування системи глобального регулювання яка буде наділеною відповідним обсягом повноважень та легітимністю. Другий шлях глобальне співробітництво за якого розв‘язання глобальних проблем буде виконуватися не шляхом нав‘язування окремими акторами підходів а шляхом конструктивного і втілюваного в життя діалогу всіх зацікавлених сил. Далі буде логічно виведено розмірковування і про інші проекти. Але зрозуміло що таким чином будуть зачіплятися інтереси якоїсь із національних держав світу адже така...
73917. Феномен глобалізації та процеси глобальних політичних змін: основні концепції та методологічні підходи 44 KB
  Блінова частина якої до якої і пишеться коментар має назву Феномен глобалізації та процеси глобальних політичних змін: основні концепції та методологічні підходи. Фактично прочитавши більшість джерел до семінару №2 у мене склалися деякі погляди на розглядувані речі звісно пов‘язані із процесом глобалізації чи то антиглобалізації які вмістити до якогось конкретного джерела виявилося дуже складним. З одного боку наявність численної кількості визначень може йти на користь вивченню глобалізації адже ця численність є прямим фактом...
73918. Кінець світу, який ми знаємо 98 KB
  Вотерса Кінець світу який ми знаємо. Від цього залежить і мислення людей яке радше ґрунтуватиметься на припущенні гетерогенності світу сильної несхожості усіх його частин а не на припущенні про одну світову сім‘ю. Останнє матиме вплив і на дії людей в усіх кінцях світу які ряснітимуть розмаїтістю. Країни обиралися за таким критеріями: Британія як дуже впливовий член ЄС і як одна з передових країн світу; Україна порівняння світової ситуації із справа в нашому суспільстві; США одна з провідних і найвпливовіших країн світу; Індія ...
73920. Підприємець – не обов’язково лідер 196.5 KB
  Вже минуло більш як два з половиною століття з тих часів, як економісти та соціологи почали систематично розглядати діяльність підприємців, але й досі не існує єдиного загальноприйнятого визначення підприємця. Тож чи дивно, що науковці не накреслили і загальноприйнятого образу підприємця.
73921. Гроші – це лише символ, реальна вартість полягає у виробленому товарі 60 KB
  Вартість грошей як товару. Відносна вартість трансакційних грошей. Вартість грошей що нагромаджуються. Подруге критично проанілізувати в чому полягає реальна вартість грошей і якщо у виробленому товарі то чому саме так.