7895

Правопорядок і правопорушення. Юридична відповідальність

Конспект урока

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Правопорядок і правопорушення Мета: Розглянути правопорядок, законність як важливі суспільно-правові явища, визначити зміст поняття правопорушення та його структуру формувати в учнів позитивну правосвідомість розвивати критичне мислення. Обладнанн...

Украинкский

2013-01-30

57 KB

118 чел.

Правопорядок і правопорушення

Мета: Розглянути правопорядок, законність як важливі суспільно-правові явища, визначити зміст поняття правопорушення та його структуру; формувати в учнів позитивну правосвідомість; розвивати критичне мислення.

Обладнання: Дошка, підручник, підбір законодавчих статей.

Хід уроку.

Організація навчальної діяльності.

Актуалізація навчального матеріалу.

Поняття законності і правопорядку.

Зміст законності зв'язаний як з поведінкою суб'єктів, що реалізовують право, так і з діяльністю державних органів, що забезпечують її формування і захист, і полягає в точному і неухильному дотриманні ними юридичних норм.  

Звідси витікає таке визначення законності: законність – це такий правовий режим суспільного життя, при якому здійснюється точне і неухильне дотримання законів і інших нормативних актів всіма суб'єктами права.

Принципи законності:

  •  пануванням, верховенством законів
  •  рівності всіх перед законом, всі права повинні бути однаково захищені.
  •  неприпустимості свавілля в діяльності посадовців.

Із законністю тісно зв'язано інше правове явище – правопорядок.

Правопорядок – це заснована на праві і законності організація суспільного життя, на тому або іншому етапі її розвитку. За своєю суттю, правопорядок – результат здійснення законності. Всяке порушення законності обов'язково припускає порушення правопорядку незалежно від сфер, де це відбулося.

Законність і правопорядок можуть бути забезпечені лише при певних матеріальних і духовних передумовах суспільного життя. Засоби, за допомогою яких забезпечується повне і послідовне проведення в життя вимог законності (і, відповідно, правопорядку) називаються гарантіями. Гарантії можна розділити на економічні, політичні, духовні і юридичні.

1. Економічними гарантіями є: рівність всіх форм власності, наявність громадянського суспільства, громадян-власників, вільне заняття підприємницькою діяльністю.

2. Політичними гарантіями законності є наявність розвиненої системи народовладдя, гарантованість політичних прав і свобод громадян, багатопартійної політичної системи, діяльність в країні  політичної опозиції і ін.

3. Духовно-культурною гарантією є висока правова культура і розвинена правосвідомість.

4. До юридичних гарантій відносяться: правовий контроль, розслідування злочинів, система правосуддя, юридична відповідальність, заходи попереджувальної дії і ін.

Поведінка учасників правовідносин, відповідно вимогам правових норм, називається правомірною. Розрізняють декілька видів правомірної поведінки: належна, допустима і що вимагається.

2. Правопорушення: поняття, види, ознаки і склад.

Поведінка людини може або узгоджуватися з положеннями чинного законодавства, або порушувати його. У першому випадку перед нами правомірна поведінка, у другому — правопорушення.

Правопорушення — ця дія або бездіяльність, якими порушуються норми права; це винна поведінка деліктоспроможної особи, яка суперечить нормам права, заподіює шкоду іншим особам чи суспільству і має наслідком юридичну відповідальність,

Вина — психічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та його наслідків,

Умисел — одна з форм вини, що полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру та наслідків свого діяння та у бажанні або свідомому допущенні їх виникнення.

Соціальна суть правопорушення (провини або злочину) полягає у спричиненні шкоди особистим, груповим або загальносоціальним інтересам, які юридичне захищені державою.

Ознаки правопорушення:

-  соціальна шкідливе (завдає шкоди інтересам особистості, суспільства, держави),

- протиправне (порушує норми права), 

- винне (залежить від волі свідомості суб'єкта)

- каране (за його здійснення передбачені певні санкції).

Глобальними причинами правопорушень є соціальні суперечності, які завжди існують у суспільстві. До основних причин виникнення окремих правопорушень можна віднести такі:

  •  відсутність почуття особистої відповідальності;
  •  незнання закону або неповага до нього;
  •  почуття безкарності.

Склад правопорушення:

1) суб'єкт — дієздатна особа, що здійснила правопорушення;

2) об'єкт — порушене матеріальне або нематеріальне благо, що захищається правом;

3) об'єктивна сторона — саме протиправне діяння, його шкідливий результат, та зв'язок між діянням і результатом;

4) суб'єктивна сторона — вина, тобто ставлення  правопорушника до діяння і його результату, в формі умислу або необережності.

Види:

а) дисциплінарні — порушення навчальної або виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку підприємства, організації, установи;

б) майнові (цивільно-правові) — нанесення матеріального збитку, порушення інших майнових або особистих немайнових прав і інтересів людей, які захищені законом;

в) адміністративні — порушення правопорядку в громадських місцях, порядку управління всіма сторонами суспільного життя, що передбачені законодавством про адміністративні правопорушення.

г) кримінальні - злочини — це суспільна небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

3. Обставини, що виключають злочинність діяння.

Відповідно до Конституції України (ст. 55) кожна людина має право будь-ким, не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Ці положення Конституції деталізують Кримінальним кодексом України.

В деяких випадках громадяни скоюють вчинки, які по своїх зовнішніх ознаках співпадають із злочинними діяннями, проте не є суспільно небезпечними і кримінально протиправними. Це пов'язано з наявністю правомірних обставин, що виключають злочинність діяння (тобто його суспільну небезпеку і протиправність).

До таких обставин відносяться:

  •  необхідна оборона,
  •  крайня необхідність,
  •  вчинення шкоди внаслідок непереборної сили (сил стихії),
  •  затримання особи, що вчинила злочин і т.п.
  •  виконання законного наказу чи розпорядження законним керівником,
  •  дії у стані фізичного та / або психічного примусу
  •  казус.

Кожна особа має право на необхідну оборону, тобто на захист, як своїх прав, так і інтересів інших осіб, суспільства і держави від злочинного посягання. Це право людина має незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися по допомогу до інших осіб або органів влади. Необхідною обороною признаються дії, вчинені в цілях захисту вказаних вище інтересів  від суспільно небезпечного посягання шляхом спричинення тому, що робить замах шкоди, якщо такі дії були обумовлені необхідністю негайного запобігання або припинення посягання. При цьому при необхідній обороні шкода може заподіюватися особі, що тільки робить замах.

Не є злочином вживання зброї або будь-яких інших засобів незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для:

захисти від нападу озброєної особи або нападу групи осіб;

запобігання протиправного насильного проникнення в житло або інше приміщення;

випадку, якщо особа, що здійснює захист, не могла унаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, викликаного суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характеру посягання.

  1.  
    Юридична відповідальність.

Правопорушення є підставою для юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність — це передбачене законом і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ.

Підстави юридичної відповідальності:

- здійснення правопорушення;

- провина особи  (умисел або необережність)

- відповідність особи правопорушника певним вимогам (вік, підсудність і ін.)

Наприклад, підставою для кримінальної відповідальності як виду юридичної відповідальності є здійснення особою суспільне небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до здійснення злочину виповнилося 16 років, а за окремі злочини — 14 років (ст. 22 КК).

Для організацій-порушників головною умовою кримінальної відповідальності є наявність у них статусу юридичної особи.

Незнання закону не звільняє від відповідальності.

Ознаки юридичної відповідальності:

По-перше,  це відповідальність лише за законом.

По-друге,   це відповідальність саме (і тільки) за правопорушення.

По-третє,   це відповідальність завжди перед державою.

По-четверте, це примусова караюча відповідальність.

По-п'яте,  юридична відповідальність завжди поєднується з моральною відповідальністю.

Основні принципи юридичної відповідальності: законність, обґрунтованість, справедливість, доцільність, невідворотність.

Цілі юридичної відповідальності:

  1.  охоронна — захистити  від посягань на такі найважливіші для всіх людей цінності, як права і свободи. Якщо такі посягання вчинено, то юридична відповідальність має на меті відновлення,  компенсацію блага, що постраждало;
  2.  позбавлення винного на деякий час  можливості вчиняти інші правопорушення;
  3.  виховна — змінити погляди, свідомість правопорушника, виправити  його так, щоб він у майбутньому не допускав подібних правопорушень;
  4.  запобіжна (профілактична) — вплинути на окремих людей, які  могли б (через недостатню свідомість або з інших причин) вчинити правопорушення, таким чином, щоб вони утрималися від цього;
  5.  створення винному можливостей  для пристосування до нормального життя без порушення правил і норм суспільної поведінки.  

Види юридичної відповідальності

1. Дисциплінарна — настає за порушення трудової, навчальної, військової дисципліни.

2. Матеріальна — настає при нанесенні матеріального збитку підприємству, установі, організації.

3. Цивільна — наступає головним чином за невиконання договірних зобов'язань, за спричинення шкоди.

4. Адміністративна — настає за здійснення адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення або іншим адміністративним законодавством.

5. Кримінальна — настає за здійснення злочину, передбаченого КК України.

Юридична відповідальність буває різною і залежить від виду правопорушення, небезпеки його наслідків, кола людей і організацій, яким заподіяно шкоду. Урахування цих обставин — неодмінна умова справедливості покарання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64209. ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ПОТЕРЯ СЛУХА – ПРОБЛЕМА ЗДОРОВЬЯ И БЕЗОПАСНОСТИ 97.5 KB
  Методы определения потерь слуха человека действовал 1980 по 1985 г. В итоге ранее абсолютным противопоказанием к продолжению работы в условиях шума являлось повышение порогов слуха на речевых частотах свыше 30 дБ а согласно данному документу...
64210. Развитие психической деятельности животных в онтогенезе 34 KB
  Для изучения этих процессов в зоопсихологии применяют биогенетический метод базирующийся на эволюционной теории развития видов. Изучение развития психики в онтогенезе предполагает рассмотрение следующих основных аспектов: Иными словами необходимо выяснить что получает особь в наследство от предыдущих поколений...
64211. Развитие психической деятельности в пренатальном периоде 30.5 KB
  Общим правилом эмбриогенеза является асинхронность развития органов систем и нервных центров которые регулируют их функции. Важно отметить что органы находящиеся на разных этапах развития всегда функционируют согласовано обеспечивая работоспособность всей системы организма.
64212. Сравнительный обзор развития двигательной активности зародышей 42 KB
  У морских козочек отряд бокоплавы до вылупления наблюдаются спонтанные и ритмичные движения головы и других частей эмбриона из которых впоследствии формируются специфические двигательные реакции этих рачков а к концу эмбриогенеза в день вылупления появляются двигательные ответы на тактильные раздражения.
64213. Пренатальное развитие сенсорных способностей и элементов общения 30.5 KB
  Развитие зрения и слуха также лучше всего изучены у эмбрионов птиц. Оптические реакции например зрачковый рефлекс формируются у птиц в конце пренатального периода когда начинают функционировать периферический и центральный отдел зрительного анализатора.
64214. Эмбриогенез и развитие психического отражения 27 KB
  Говорить о полноценной психической деятельности эмбриона нельзя так как в основе психического отражения лежит способность животного адекватно ориентировать свою деятельность по отношению к компонентам среды. Таким образом психическая деятельность эмбриона невозможна или ограничена...
64215. Развитие психической деятельности животных в раннем постнатальном периоде 33.5 KB
  Если рассматривать психическую деятельность эмбриона как поведение и психику в процессе их становления на начальной стадии существования особи то рождение является поворотным пунктом где весь процесс развития поведения получает новое направление.
64216. Инстинктивное поведение в раннем постнатальном периоде 30 KB
  Появление инстинктивных движений является результатом реализации генетически закрепленной программы которая сформировалась в процессе филогенеза. Процесс развития инстинктивных движений в раннем постнатальном периоде...
64217. Ранний опыт (благоприобретённые компоненты поведения) 32 KB
  Преобладание облигатного научения в раннем постнатальном онтогенезе объясняется тем что в это время происходит достройка врождёных пусковых механизмов ряда важнейших инстинктивных действий путём включения в них индивидуально приобретаемых компонентов.