78957

Инновации в традиционном и техногенном обществах

Доклад

Логика и философия

Инновации в традиционном и техногенном обществах Традиционные общества является исторически первыми. Данный тип общества возник в глубокой древности распространен он и сейчас. Некоторые традиционные общества были поглощены техногенными другие приобрели гибридные черты балансируя между техногенными и традиционными ориентациями. При характеристике традиционных типов общества очевиден тот факт что они обладая замедленным темпом развития придерживаются устойчивых стереотипов своего функционирования.

Русский

2015-02-10

29.5 KB

7 чел.

40.Инновации в традиционном и техногенном обществах

Традиционные общества является исторически первыми. Данный тип общества возник в глубокой древности, распространен он и сейчас. Возникновение техногенных цивилизаций датируется приблизительно XVXVII вв., что связано с появлением в европейском регионе техногенных обществ. Некоторые традиционные общества были поглощены техногенными, другие приобрели гибридные черты, балансируя между техногенными и традиционными ориентациями.

При характеристике традиционных типов общества очевиден тот факт, что они, обладая замедленным темпом развития, придерживаются устойчивых стереотипов своего функционирования. Приоритет отдается канонизированным и регламентирующим формам мышления и взаимодействия, нормам, традициям, устоявшимся образцам поведения. Консерватизм способов деятельности, медленные темпы их эволюции отличают традиционную цивилизацию от техногенной, которую иногда отождествляют с западной. Темп развития последней достигает значительных скоростей. Перестройка и переосмысление принятых основоположений, использование новых возможностей создают внутренние резервы роста и развития техногенных цивилизаций. В техногенных обществах основной ценностью является не канон и норма, а инновация и новизна.

Культурная матрица техногенного развития проходит три стадии: прединдустриальную, индустриальную, постиндустриальную. Важнейшей ее характеристикой, вытекающей уже из самого названия, является развитие техники и технологии. Техногенный тип развития — это ускоренное изменение природной среды, соединенное с активной трансформацией социальных связей людей. Считается, что техногенная цивилизация живет чуть более 300 лет. Она весьма агрессивна и приводит к гибели многих традиционных культурных ценностей. Внешний мир становится ареной деятельности человека. Диалог с природой по принципу невмешательства, свойственный восточным традиционным цивилизациям, нарушается. Человек выступает центром, излучающим токи активного, преобразующе-покоряющего импульса. Отсюда и характеристика общекультурных отношений с использованием понятия «сила»: «производительные силы», «силы знания», «интеллектуальные силы».

В традиционном и техногенном обществах различны отношения и к проблеме автономии личности. Традиционному обществу автономия личности вообще не свойственна, реализовать личность можно лишь принадлежа к какой-либо корпорации, в качестве элемента корпоративных связей. В техногенном обществе отстаивается автономия личности, позволяющая погружаться в самые разные социальные общности и культурные традиции. Человек понимается как активно деятельностное существо. Его деятельность экстенсивна, направлена вовне на преобразование и переделку внешнего мира и природы, которую необходимо подчинить. Однако природа не может быть бездонным резервуаром для различного рода техногенных упражнений. Ведь человеческая деятельность изначально представала в качестве одного из компонентов биосферы, а не ее доминанты. Ничем не ограниченная активность, техника и агрессивный интеллект могут стать смертоносной угрозой, выживанию человечества. Вторжение техники во все сферы человеческого бытия: от личных и бытовых до общественных и глобальных порождает своеобразную идеологию и психологию техницизма. Ее отличительной особенностью является то, что сам человек трактуется как определенного рода машина, которая может решать любые проблемы по образцу и подобию алгоритмов технического знания. Однако не следует забывать изначальное соотношение: не человечество должно быть техничным, а техника в мире человеческих отношений человечной.

ИТОГ: Традиционные общества отличаются от современных рядом особенностей: - доминирование традиции над новацией; - зависимость в организации социальной жизни от религиозных или мифологических представлений; - цикличность развития; - коллективистский характер общества и отсутствие выделенной персональности; - авторитарный характер власти; - отсутствие отложенного спроса, то есть способности производить в материальной сфере не ради насущных потребностей, а ради будущего; - предэкономический, прединдустриальный характер; - отсутствие массового образования;
- преобладание локального над универсальным и др.

Главной же чертой традиционного общества является доминирование традиции над новацией.Современное общество по большинству ведущих признаков противоположно традиционному. Данный тип общества можно представить как систему следующих определяющих черт: - преобладание инноваций над традицией; - светский характер социальной жизни; - поступательное (нециклическое) развитие; - выделенная персональность; - преимущественная ориентация на инструментальные ценности; - демократическая система власти; - наличие отложенного спроса, т.е. способности производить не ради насущных потребностей, а ради будущего; - индустриальный характер; - массовое образование; - активный деятельный психологический склад; - предпочтение мировоззренческому знанию точных наук и технологий (техногенная цивилизация); - преобладание универсального над локальным и т.д. Главной же, системообразующей чертой данного типа общества является ориентация на инновацию


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83450. Функції основних принципів міжнародного права 32.08 KB
  Лукашуком основними функціями принципів міжнародного права є: 1 . Сприяння становленню і розвитку системи міжнародного права як безпосередньо так і шляхом обєднання норм інститутів і галузей навколо власних загальнообовязкових правил. Закріплення основних прав обовязків і законних інтересів субєктів міжнародного права визначення основ їх взаємодії шляхом встановлення правових статусів.
83451. Перелік основних принципів міжнародного права. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права 38.27 KB
  Нормативний зміст основних принципів міжнародного права Відповідно до принципу незастосування сили або погрози силою всі держави зобовязані утримуватися від погрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості та політичної незалежності інших держав або будьяким іншим чином несумісним з цілями ООН. До нормативного змісту принципу також включається: заборона окупації території іншої держави у порушення норм міжнародного права; заборона актів репресалій пов\'язаних із застосуванням сили; надання державою своєї території...
83452. Поняття та види субєктів міжнародного права 36.75 KB
  У міжнародному праві немає норми яка б містила вичерпний перелік субєктів міжнародного права. Єдиним джерелом в якому згадуються субєкти міжнародного права є стаття 3 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. Конвенція не застосовується до міжнародних угод укладених між державами та іншими субєктами міжнародного права або між такими іншими суб\'єктами міжнародного права.
83453. Поняття та зміст міжнародної правосубєктності 33.66 KB
  Зміст міжнародної правосубєктності залежить від виду субєкта міжнародного права. Найширший він у держав, міжнародна правосубєктність якихєуніверсальною (повною) тавключаєздатністьдо:
83454. Обмеження міжнародної правосубєктності 37.78 KB
  Ці території характеризувалися обмеженням або відсутністю суверенітету а звідси міжнародної правосуб\'єктності. Колонії це залежні території що знаходяться під владою іноземної держави метрополії без самостійної політичної та економічної влади управління якими здійснюється в особливому порядку. В залежності від ступеню самоврядування колонії поділялися на: самоврядні колонії домініони які пройшли розвиток від повної відсутності міжнародної правосуб\'єктності до часткової правосуб\'єктності а згодом й до повної правосуб\'єктності;...
83455. Міжнародна правосуб’єктність держав. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав 37.61 KB
  Слід підкреслити що всі держави мають статус суб\'єкта міжнародного права. Саме держави можуть створювати інші суб\'єкти міжнародного права. Єдиним міжнародним договором в якому надано дефініцію держави є Конвенція про права та обов\'язки держав 1933 р. Не дивлячись на регіональний характер цієї Конвенції в доктрині міжнародного права стаття 1 Конвенції використовується для визначення держави як суб\'єкта міжнародного права.
83456. Унітарні та складні держави 37.87 KB
  Федерація це союзна держава субєкти якої володіють значною самостійністю у внутріїпніх справах а зовнішні зносини віднесені до компетенції центральної влади. Субєкти федерації не мають права на зовнішньополітичні зносини але можуть підтримувати економічні культурні наукові стосунки з іншими державами. Субєктом міжнародного права виступає федерація в цілому. За принципом виділення субєктів федерації поділяються на: національні побудовані за національним принципом виділення субєктів федерації наприклад Індія; територіальні ...
83457. Правосубєктність націй і народів, що борються за національне визволення 33.91 KB
  Нації і народи, що борються за національне визволення, як субєкт міжнародного права набули актуальності в 60-ті роках XX століття в період розпаду колоніальної системи. Народ, який в процесі визвольної боротьби набуває елементи державності, створює органи.