79

WEB–орієнтована інформаційна система Math

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Теоретичні відомості розробки інформаційного сервера. Крім доступу до статичних документів сервера існує можливість одержання документів як результату виконання прикладної програми. Саме зазначені технології на основі загальних принципів побудови мережі Internet і, особливо, на базі системи протоколів.

Украинкский

2012-11-14

615.5 KB

95 чел.

Міністерство освіти, науки,молоді  та спорту України

Київський технікум електронних приладів

До      захисту    допущений

Завідуючій          відділенням

__________(М.І.Євтушевська)
“_____”___________________

WEB – орієнтована інформаційна система  «Math»

Пояснювальна записка

до дипломного проекту

ДП.5.080405.14.ПЗ

                                                            Розробив__________(Карсунцев Є.В)
                                                                      підпис
                                                           
“_____”________ 2011р.

   Керівник_________( Проскура С.Л.)

                                  підпис
            
“_____”________ 2011р.

       

2011


Зміст

1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

1.2 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.2.1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ РОЗРОБКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВЕРА

1.2.2 АРХІТЕКТУРА ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРВЕРА

1.2.3 ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОКУМЕНТООБІГУ на інформаційному сервері

1.3. Розробка інформаційного забезпечення задачі

2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Опис програми

2.1.1 Загальні відомості

2.1.2 Функціональне призначення

2.1.3. Опис логічної структури

2.1.4. Технічні засоби, що використовуються

2.1.5. Виклик і завантаження

2.1.6  Вхідні та вихідні дані

2.2 Текст програми

2.3. Інструкція користувача

2.3.1. Інструкція користувача клієнта

2.3.2. Інструкція користувача адміністратора

3. Тестування та аналіз результатів роботи

4 ОХОРОНа ПРАЦІ

4.1. Вимоги до організації робочого місця користувача еом

4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації еом

4.3 Вимоги до виробничого персоналу

5 ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЇ

5.1. Стан навколишнього природного середовища України

5.2 Стан навколишнього природного середовища києва та київської області

Висновок

Література

Додаток А


1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Постановка задачі

Темою данного дипломного проекту  є розробка WEB – орієнтованого информаційного проекту «Math», на якому розміщенна пізнавальна інформація наукового характеру.

Проект, який розробляється повинен забезпечувати виконання наступних функцій:

  •  Створення  зручного інтерфейсу;
  •  Можливість перегляду теорії з математики;
  •  Наявність адміністраторської частини;
  •  Можливість використання уроків з математики;
  •  Створення коректної, працездатної бази даних;
  •  Можливість додавання нових уроків та статей;
  •  Можливість вилучення статей та уроків
  •  Можливість користуванням форумом

1.2 Теоретичні відомості

1.2.1 Теоретичні основи розробки інформаційного сервера

Крім доступу до статичних документів сервера існує можливість одержання документів як результату виконання прикладної програми. Така можливість реалізується на сервері WWW завдяки використанню інтерфейсу PHP. Специфікація PHP

описує формат і правила обміну даними між ПО WWW сервера й запускає программой, що.

Для ініціювання PHP необхідно, щоб у запитуваному URL був зазначений шлях до запускає програми, що. ПО WWW сервера виконує цю програму, передає їй вхідні параметри й повертає результати її роботи, як результат обробки запиту, клієнтові. PHP - програмою може бути будь-яка програма локальної операційної системи сервера - у двійковому виді або у вигляді програми для інтерпретатора.

З метою полегшення адміністрування PHP - програм, а також для задоволення вимогам безпеки PHP - програми групуються в одному або декількох явно зазначених серверу каталогах. За замовчуванням це каталог PHP-bin в ієрархії серверних каталогів, однак, його ім'я й положення можуть відрізнятися.

У зв'язку з відсутністю можливості дати чітке визначення World Wide Web варто звернути увагу на генетичний зв'язок цієї системи з інформаційно-пошуковими системами й глобальними мережами. По суті, Web являє собою результат застосування можливостей доступу до територіально розподіленої інформації для створення глобальних гіпертекстових і мультимедіа інформаційно-пошукових систем. Можливості доступу до територіально-розподіленної інформації забезпечує для Web всесвітня мережа Internet. Успадковуючи базові риси інформаційно-пошукових систем, web-система в основному розвивається як сховище слобостуктурованої, різнопланової і часто неузгодженої інформації й тим відрізняється від баз даних, де інформація структурована й взаємозалежна.

Web являє собою мережу вузлів, що містять гіпермедіа-документи й зв'язки, що дозволяють із одного документа посилатися на інші, розміщені як на тім же вузлі, так і на інші.

Із самого моменту свого народження Web була визначена як технологія-посередник для зв'язування різних типів інформаційних ресурсів. При цьому HTML-сторінки відігравали роль цементу всієї цієї інформаційної конструкції. Це давало можливість швидко нарощувати інформаційну ємність за рахунок конвертації інформаційних масивів у формат Web або їхнього підключення серверам Web через програми-шлюзи.

Сама технологія була побудована за схемою «клієнт-сервер», неорієнтованої на постійне з'єднання.

Технологія клієнт-сервер є реалізацією розподіленої обробки даних. У системі архітектури клієнт-сервер обробка даних розділена між комп'ютером-клієнтом і комп'ютером-сервером, зв'язок між якими відбувається по мережі. Це поділ процесів обробки даних засновано на групуванні функцій. Як правило, комп'ютер-сервер баз даних виділяється для виконання операцій з базами даних, а комп'ютер-клієнт виконує прикладні програми.

Основна функція комп'ютера-клієнта складається у виконанні додатка (інтерфейсу з користувачем і логіки подання) і здійсненні зв'язку із сервером, коли цього вимагає додаток. Комп'ютер-клієнт може бути як простою машиною типу персонального комп'ютера (ПК) із процесором 286 і операційною системою DOS, так і потужною робочою станцією із многозадачною і

багатокористувацькою операційною системою типу UNIX. Таким чином, вибір комп'ютера, операційної системи, оперативної й дискової пам'яті, іншого устаткування визначається вимогами додатка. Як програма-клієнт звичайно виступає броузер.

Як слідує вже із самого терміна, головна функція комп'ютера-сервера полягає в обслуговуванні потреб клієнта. Одне з важливих вимог до сервера - операційна система, у середовищі якої розміщений сервер, повинна бути багатозадачною (і, бажано, але не обов'язково, багатокористувацькою). Сервером, як правило, виступає програма-сервер протоколу обміну гіпертекстовою інформацією HTTP, що відповідає на запити клієнтів.

Переваги технології клієнт-сервер:

незалежність від платформ: доступ до різнорідних мережних середовищ, до складу яких входять комп'ютери різних типів з різними операційними системами;

більше число користувачів;

відносно низькі витрати на впровадження й експлуатацію;

висока здатність до інтеграції існуючих інформаційних  ресурсів;

підвищення рівня ефективності використання встаткування;

прикладні програмні засоби доступні з будь-якого робочого місця, що має відповідні права доступу;

мінімальний склад програмно-технічних засобів на клієнтському робочому місці (теоретично необхідна лише програма перегляду - браузер і загальносистемне програмне забезпечення);

З технологією HTTP нерозривно зв'язане таке поняття як URL. Ця абревіатура розшифровується як Uniform Resource Locator, що можна вільно перевести, як "єдиний покажчик на ресурс". Практично, це адреса документа.

Типовий для URL вид:

протокол://повне.ім'я.машини.або.адреса:порт/шлях

Тут «протокол» приймає значення:

http - передача гіпертексту; ftp - протокол передачі файлів; telnet - термінальний доступ; news - новини Usenet; file - для доступу до локальних файлів.

Параметр «порт» можна не вказувати й тоді мається на увазі порт, стандартний для даного протоколу. Для ftp використаються порти 20 і 21, для http - 80, для telnet - 23, для gopher - 70, news - 119 і т.д.

Параметр «шлях» специфічний для кожного протоколу, наприклад, для ftp - це шлях у файловій системі. Схожий зміст має цей параметр і для інших протоколів.

Узгодження типів переданих у рамках www документів виробляється за допомогою заголовків, якими обмінюються навігатор і WWW-сервер. Весь комплекс цих заголовків відомий як MIME, Multipurpose Internet Mail Extensions. Навігатор (браузер) повинен знати, якого типу документ він одержує, адже він повинен його інтерпретувати, показувати й взагалі щось із ним робити.

Браузер надають користувачеві можливість указувати зовнішні програми-інтерпретатори для різних типів документів.

Чудесною знахідкою, що дозволила відкрити великій

кількості людей доступ до Інтернет, була концепція гіпертексту, запропонована Теодором Хольмом Нельсоном. Саме Нельсон вважається батьком ідеї гіпертексту в тім виді, у якому він зараз існує.

Гіпертекст - це звичайний текст, що містить посилання як на власні фрагменти, так і на інші тексти. Розповідаючи про те, що послужило прообразом для цього винаходу, Нельсон згадує уривок з одного нарису Ванневара Буша, написаного в 1945 році: «Робота людської думки побудована на принципі асоціацій. Аналізуючи яке-небудь поняття або елемент, вона неодмінно прагне поставити йому у відповідність який-небудь інший знайомий образ, що підказує асоціацією думок, і ця відповідність установлюється завдяки важковловимій павутині зв'язків, сформованих клітками людського мозку». Спроецирував цю ідею про роботу мозку однієї людини на комп'ютерну мережу, що охоплює увесь світ, Нельсон посіяв насіння явища, що згодом переросло в «Всесвітню Павутину».

Ідея гіпертексту була простою, елегантною й чудовою. Але успіх ідеї визначався наявністю мережі. Якщо мережа є, гіпертекст неймовірно корисний. Він тоді стає ключовим механізмом. Справа в тому, що при наявності мережі тексти, зв'язані один з одним посиланнями, можна розміщати на різних, територіально вилучених комп'ютерах, і створювати й редагувати тексти можуть різні люди. Таким чином, створюється «павутина» взаємозалежних текстів, здатна стать гігантським інформаційним сховищем.

В 1988 році проект гіпертекстової системи Xanadu Теодора Нельсона знайшов джерело фінансування в Джона Уокера, засновника Autodesk. Тоді Уокер пророчо заявив: «В 1964 році Xanadu була мрією одинака. В 1980 році - загальною метою невеликої групи талановитих технологів. В 1989 році вона стане продуктом. А в 1995 році вона почне переробляти мир». Усе виявилося навіть ближче до істини, чим Уокер міг уявити.

В основі web-технологій лежить проста ідея - HTML-сторінки не зобов'язані бути статичними й зберігатися в готовому виді. Ніщо не заважає формувати їх динамічно у відповідь на запит користувача. Якщо для цього використається окремий додаток, що запускається www-сервером, це CGI (Common Gateway Interface). Створити CGI-додаток нескладно. У той час як www-сервер займається керуванням правами доступу, обробкою поступаючих запитів, передачею даних клієнтові та ін., від програми CGI потрібно всього лише вивести HTML-сторінку в стандартний потік висновку. При цьому вона може бути написана на C++, Perl, PНР приєднуватися до баз даних або інших ресурсів і виконуватися дуже швидко. Дані запиту передаються в CGI-додатки через змінні оточення або через стандартне введення. У цей час генерація HTML за допомогою CGI, будь то скомпільована програма або інтерпретуємий perl-скрипт, поширено надзвичайно широко. Однак використання CGI має й недоліки. Наприклад, при сильному завантаженні www-сервера. Протягом однієї секунди він повинен обслужити 100 запитів користувачів. Це означає одночасний

запуск 100 CGI-додатків. З погляду операційної системи створення нового процесу трудомістка процедура, як, втім, і підтримка його в працездатному стані. Для запуску програми операційна система створює спеціальні структури усередині ядра, виділяє пам'ять під сегменти завдання, завантажує дані додатки з диска й зв'язує його з динамічними бібліотеками. Після завершення роботи додатка необхідно звільняти всі зайняті ним ресурси. Не можна забувати й про час ініціалізації додатка. У випадку, коли йде робота з базою даних, час ініціалізації - це час установлення з'єднання із сервером БД, і це з'єднання не завжди виконується швидко (потрібно встановити канал зв'язку, перевірити права доступу та ін.) У ситуації, коли сервер БД завантажений, цей час буде ще більший. Технологія CGI проста й зручна, але її варто використати в тому випадку, коли час відгуку не критично (генерація звітів та ін.) і коли запити для CGI-додатків надходять не дуже часто (раз в 10-60 секунд). Що ж робити, якщо необхідно динамічний HTML, але ресурси на CGI витрачати не хочеться?

Вихід був знайдений і тут - щоб обійтися без запуску окремого додатка, його потрібно вмонтувати в www-сервер. Оскільки заздалегідь невідомо, що саме буде робити цей додаток, варто вмонтувати в www-сервер інтерпретатор зручного для обробки даних мови. Таке рішення дозволить кожний запит обробляти окремим потоком сервера, а не окремим процесом операційної системи. Це збільшує час відгуку й знижує

навантаження на процесор. Програми, які обробляє цей інтерпретатор, часто називають «скриптами» (Scripts). У рішенні впровадити інтерпретатор в www-сервер скриті як плюси, так і мінуси - інтерпретація скриптів дозволяє вносити в них зміни й негайно бачити результат, але виконуються вони повільніше скомпільованої програми. До того ж помилка в CGI-додатку ніяк не вплине на стійкість www-сервера, а от помилка в убудованому інтерпретаторі, швидше за все, буде для сервера фатальна. Як показала практика, плюси все-таки переважили. Основним завданням, покладеної на скрипты, стала взаємодія із БД, а тут основні затримки виникають, як правило, на сервері БД. До того ж відсутність необхідності в компіляції надзвичайно зручно при налагодженні інтернет-додатків. Це важливо, тому що в стадії налагодження ці додатки перебувають аж до того моменту, коли їх заміняють іншими.

В стані UNIX споконвічно одержав широке поширення інтерпретатор мови PERL (Practical Expression Regular Language). У назві таїться головний зміст - «обробка регулярних виражень», тобто спеціальних виражень, які обробляють рядки по шаблонах. Perl дозволяє лаконічно описувати й вирішувати складні завдання зберігання й синтаксичного розбору рядків довільної довжини. Для інтернет-завдань, які, в основному, оперують текстом, це цілком зручний інструмент. Інтерпретатор Perl був убудований в основний www-сервер операційної системи Linux Apache. Однак, Perl придуманий був споконвічно не для Internet, і звідси випливали всі його недоліки, наприклад, незручності при організації доступу до баз даних. Та й далеко не простий PERL у навчанні! Більше розумною альтернативою є PHP (Personal Home Page). PHP був придуманий в 1994 році для розширення можливостей «домашньої» сторінки. Спочатку вмів він не дуже багато - розумів найпростішу мову й усього кілька макросів. Пізніше PHP одержав розвиток і в цей час це інтерпретатор потужної C-подібної мови, що вбудовується в www-сервер Apache. Величезна частина інтернет-додатків під UNIX- сімейством створюється на PHP. Існує він і під Windows, але особливою популярністю тут не користується. Для створення працездатної версії веб-сервера з убудованим PHP довидеться багато потрудитися. Спочатку необхідно одержати вихідний текст www-сервера й PHP-інтерпретатора. Потім установити бібліотеки для роботи із СУБД, що Вам необхідна. Нарешті, скомпілювати, зв'язати (слінковать, якось некрасиво, хоча більш точно) це один з одним і зайнятися редагуванням налагоджувальних файлів.

    До недоліків PHP (версії 3) сам автор відносить зниження продуктивності на великих проектах, відсутність підтримки сесій, малу кількість підєднуємих модулів, що підключають, (хоча це справа часу). Існує PHP 4, що вирішила більшість цих проблем (наприклад, відсутність сесій) і буквально минулого року з'явився PHP5.

Саме зазначені технології на основі загальних принципів побудови мережі Internet і, особливо, на базі системи протоколів

TCP/IP уможливили функціонування WWW. Варто звернути увагу на той факт, що, спілкуючись із web, користувач у кожний конкретний момент часу встановлює зв'язок тільки з одним web-вузлом. Таким чином, взаємодія користувача з web завжди укладається в схему клієнт-сервер, незважаючи на те, що сервери, тобто web-вузли, можуть перемінятися навіть під час одного сеансу, а управляє цією зміною вузлів користувач (клієнт) за допомогою активації посилань у зображенні документа, що переглядає.

Розглянемо процес міграції інформаційної системи із традиційної технологічної схеми локального оточення в Web-технологію.

Традиційна схема представляє із себе:

- інтерфейс користувача

- ядро системи

- інформаційний масив

- інтерфейс адміністратора

- утиліти адміністратора

З погляду Web-технології інтерфейс користувача - це браузер, що взаємодіє з ядром через http-сервер. У такий спосіб відбувається перший етап декомпозиції традиційної інформаційної системи в Web.

Другий крок - це можливість використання браузера як інтерфейс адміністратора. Тут виникають питання розмежування доступу й актуалізації інформації в базах дані системи.

Наступний крок - розподіл навантаження по декількох серверах, а також використання кешування на серверах-посередниках. Поки декомпозиції піддавалося зв'язування "кінцевий користувач-ядро". Можна провести декомпозицію й на стороні сервера. Першим таким кроком є застосування CGI при доступі до ресурсів. Сервер стає посередником між браузером і сервером ресурсу. Основні проблеми Web-технології  - це питання відсутності реального сеансу роботи із сервером і безпека.

Для підтримки сеансу в Web застосовується специфікація Cookie. Ідея полягає в тому, щоб передавати від клієнта на сервер і назад інформацію про користувача і його дії, що прив’язується по типу інформаційного ресурсу й часу.

1.2.2. Архітектура інформаційного сервера

Спочатку системи такого рівня базувалися на класичній дворівневій клієнт-серверній архітектурі (мал. 1).

Рис. 1.1  Дворівнева клієнт-серверна архітектура

Дана клієнт-серверна архітектура характеризується наявністю двох взаємодіючих самостійних модулів - програми-браузера  й сервера бази даних, у якості якого може виступати Microsoft SQL Server, Oracle, Sybase, MySQL і інші. Сервер БД відповідає за зберігання, керування й цілісність даних, а також забезпечує можливість одночасного доступу декількох користувачів. Клієнтська частина представлена так званим “товстим” клієнтом, тобто додатком, на якому сконцентровані основні правила роботи системи й розташований користувальницький інтерфейс програми. При всій простоті побудови такої архітектури, вона має безліч недоліків, найбільш істотні з яких - це високі вимоги до мережних ресурсів і пропускної здатності мережі. Крім того, при великій кількості «клієнтів» зростають вимоги до апаратного забезпечення сервера БД, а це, як відомо, самий дорогий вузол у будь-якій інформаційній системі.

Плюси даної архітектури очевидні. Завдяки концентрації логіки на сервері додатків, стало можливо підключати різні БД. Тепер, сервер бази даних звільнений від завдань розподілення роботи між різними користувачами, що істотно знижує його

апаратні вимоги. Також знизилися вимоги до клієнтських машин за рахунок виконання ресурсномістких операцій сервером додатків і вирішуючих тепер тільки завдання візуалізації даних. Саме тому таку схему побудови інформаційних систем часто називають архітектурою “тонкого” клієнта.

Але, проте, вузьким місцем, як і у дворівневій клієнт-серверній архітектурі, залишаються підвищені вимоги до пропускної здатності мережі, що у свою чергу накладає жорсткі обмеження на використання таких систем у мережах з нестійким зв'язком і малою пропускною здатністю (Internet, GPRS, мобільний зв'язок).

Існує ще один важливий момент використання систем, побудованих на такій архітектурі. Рівень «клієнтів», в цілому володіючих величезною обчислювальною потужністю, насправді простоює, займаючись лише висновком інформації на екран користувача. Так чому б не використати цей потенціал у роботі всієї системи?

Більше 95 % даних, використовуваних у документообігу, можуть бути розміщені на одному персональному комп'ютері, забезпечивши можливість його незалежної роботи. Потік виправлень і доповнень, створений на цьому комп'ютері, незначний у порівнянні з обсягом даних, використовуваних при цьому. Тому якщо зберігати безупинно використовувані дані на самих комп'ютерах, і організувати обмін між ними виправленнями й доповненнями до даних, що зберігаються, то сумарний переданий трафик різко знизитися. Це дозволяє понизити вимоги до каналів зв'язку між комп'ютерами й частіше використати асинхронний зв'язок, і завдяки цьому створювати надійно функціонуючі розподілені інформаційні системи, що використають для зв'язку окремих елементів нестійкий зв'язок типу Інтернету, мобільний зв'язок, комерційні супутникові канали. А мінімізація трафіку між елементами зробить цілком доступної вартість експлуатації такого зв'язку. Звичайно, реалізація такої системи не елементарна, і вимагає рішення ряду проблем, одна з яких своєчасна синхронізація даних.

Побудовані на основі даної архітектури системи будуть мати надійність, безпекою інформації й високою швидкістю обчислень, що від них у першу чергу й потрібно.

1.2.3 Принципи організації документообігу на інформаційному сервері

Документообіг - це регламентована технологічна схема й процес руху документів по встановлених пунктах обробки для виконання необхідних операцій з ними.

Документообіг можна трактувати і як статичну структуру пунктів проходження, і як динамічний процес проходження документів одночасно. Число пунктів обробки документів, швидкість переміщення документів між ними й оперативність виконання в кожному пункті необхідного набору операцій визначають ступінь досконалості технологічної лінії обробки документів і ефективність забезпечення апарата керування корисною й достовірною інформацією.

Ефективна робота з документами неможлива без систематизації й класифікації. Для систематизації документів використається номенклатура справ - перелік найменувань справ, оформлений у встановленому   порядку.   Номенклатура  справ   є   класифікаційним довідником і  використається для  побудови  інформаційно-пошукової  системи.  Справа являє собою  первинний комплекс документів, згрупованих по певній ознаці.

Найбільш   великою   одиницею  систематизованої   інформації є інформаційний ресурс - організована сукупність  документованої інформації, що включає бази даних і знань, інші

масиви інформації в інформаційних системах. У цей час, зі збільшенням обсягу документованої інформації істотно зростає роль автоматизованих інформаційно-пошукових систем. Вони стають невід'ємною частиною сучасних систем документообігу. Перенесені на електронні носії інформаційні ресурси за допомогою засобів обчислювальної техніки й  телекомунікацій здобувають якісно новий стан і стають доступними для оперативного відтворення необхідної інформації й перетворюються в найважливіший фактор ефективного функціонування організації.

Не завжди розрізняють поняття електронний документ і електронне повідомлення. Іноді термін електронний документ розуміється як файл даних, сформованих, наприклад, текстовим процесором або електронною таблицею. Це припустимо, якщо не вноситься плутанина й підміна понять. Тим часом до передачі й обробки електронних повідомлень і електронних документів пред'являються різні вимоги. Електронне повідомлення може вільно редагуватися й у зміненому виді передаватися далі для після обробки. Електронний документ, як і документ паперовий, змінюватися не може, якщо він наділений юридичною чинністю. Ця вимога визначає розходження між комп'ютерними системами обробки електронних повідомлень і електронних документів.

Життєвий цикл документа в системі документообігу включає наступні основні стадії роботи з документом: створення; виконання; зберігання; знищення документа

На різних стадіях користувачі системи виконують над документом безліч дій. Сукупність дій, які здійснює користувач на всіх стадіях життєвого циклу документа, визначає його роль і функції в документообігу. У ряді випадків поняття ролі й функції учасника документообігу збігаються.

Користувач системи як учасник документообігу грає в певний момент часу одну із заздалегідь певних ролей. Він може мати одну роль або трохи залежно від характеру роботи над поточним документом і встановленим регламентом. Наприклад, співробітник керування виступає в ролі автора одних документів, відповідального виконавця - інших, рецензента - третіх, і так далі.

Кожний конкретний документопотік припускає відповідний розподіл ролей. Практично завжди у відповідність із роллю ставиться певний набір дій і процедур, зміст яких залежить від технології документообігу. Склад дій для однієї й тієї ж ролі може змінюватися залежно від типу оброблюваного документа.

Для кожної дії визначається система елементарних технологічних операцій, що становлять зміст дії. Цей набір операцій може змінюватися залежно від параметрів і характеристик технологічної лінії обробки документів.

Автоматизована система документообігу повинна підтримувати на якісно новому рівні наступні процеси:

створення й генерацію інформації;

збір, нагромадження, обробку, зберігання й передачу інформації;

пошук, поширення й використання інформації.

Така система є компонентом інтегрованого інформаційного середовища як сукупності інформаційних ресурсів, телекомунікаційного середовища й у цілому інформаційної інфраструктури. Помітимо, що ми не будемо розмежовувати поняття автоматизованої системи обробки документів і автоматизованої системи керування документообігом, оскільки в сучасних інформаційних середовищах їхні функції часто об'єднані.

Типове комп'ютерне середовище включає наступні основні компоненти:

засоби розробки повідомлень;

корпоративну інформаційну систему;

систему документообігу й обробки повідомлень.

Проаналізуємо склад і призначення кожного компонента.

Засоби розробки повідомлень

До засобів розробки повідомлень ставляться різноманітні інструментальні системи, за допомогою яких створюються електронні повідомлення. Типовими засобами цієї категорії є текстові редактори й електронні таблиці. Всі створювані цими засобами файли мають статус електронних повідомлень.

Інформаційна система.

Інформаційна система включає засоби нагромадження й обробки більших масивів однотипної інформації, бази даних і додатків на їхній основі.

Система документообігу й обробки повідомлень.

У системі документообігу й обробки повідомлень, як було вже зазначене, варто розділяти електронний документ і електронне повідомлення. Відповідно до цього розділяють системи електронного документообігу й обміну електронними повідомленнями (по складу операцій вони можуть бути близькі). Поступаючі файли електронних повідомлень повинні перетворюватися у формат електронних документів. Останні формуються безпосередньо в середовищі системи документообігу   за   допомогою   вбудованих   спеціалізованих засобів.

Між компонентами системи виділяють наступні інтерфейси:

Інтерфейс між засобами розробки повідомлень і інформаційною  системою - визначає способи одержання засобами розробки повідомлень інформації з баз даних інформаційної системи.

Інтерфейс між засобами розробки повідомлень і системою документообігу й обробки повідомлень. Визначає способи взаємодії засобів розробки повідомлень, з одного боку, і системи документообігу - з іншої. Передаються проекти документів і копії документів, що мають статус електронних повідомлень, а також супровідні їхні коментарі, зауваження й т.д.

Інтерфейс між інформаційною системою й системою документообігу.   Повідомлення  формуються   в   інформаційній системі за допомогою генераторів звітів і передаються в систему документообігу. Цей інтерфейс має сенс і в тому випадку, якщо розглядати систему документообігу як складову частину корпоративної інформаційної системи.

Розглянемо деякі основні принципи й правила автоматизованого документообігу.

Система автоматизованого документообігу повинна насамперед здійснювати ефективну обробку й переміщення електронних документів, створюючи тим самим фізичне середовище для інформації.

При розробці або виборі технології обробки документів і керування документопотоками необхідно враховувати обмеження технічного характеру, зв'язані:

с дотриманням стандартів;

с захистом електронного документа і його реквізитів;

с обробкою інформації в графічному виді.

Міжнародними організаціями по стандартизації (ISO, CCIT, ЕСМА) проводиться більша робота з уніфікації електронних документів. У роботах зі створення цих стандартів вирішуються не тільки технічні проблеми узгодження різних структурних характеристик документів. Головне полягає в тім, що розробляється загальна модель документа, що є основою вироблення декількох взаємопов'язаних стандартів.

Проблема захисту електронного документа і його реквізитів визначається вимогою незмінюваності документа після додання йому юридичної чинності. Вміст файлу документа і його реквізитів можуть бути захищені від несанкціонованої зміни шляхом розробки спеціальної структури файлу й включення в його склад засобів електронного підпису. Такий спосіб захисту повинен бути належним чином сертифікований, законодавчо регламентований і визнаний всіма учасниками документообігу.

Проблема обробки інформації в графічному виді виникає відносно сканованих образів документів, оскільки вихідна інформація сканера створюється у вигляді графічного файлу. Текст у графічному файлі не може бути оброблений типовими засобами такими, як текстові процесори або СУБД.  Крім того, графічні файли мають більші розміри. У цей час існують комп'ютерні системи, що дозволяють обробляти більші обсяги графічної інформації за прийнятний час, однак через високі вимоги до їхніх характеристик вартість таких систем досить висока. З позицій підвищення ефективності й зниження ресурсоємкості сьогодні найбільший інтерес представляє рішення оптимізованих завдань, які істотно стримують процес переходу керування документообігом на якісно новий рівень.

Оптимізований характер ряду завдань побудови систем документообігу випливає з основних технологічних вимог до документообігу.

Таблиця 1. - Вимоги, пропоновані до документообігу

Проходження /документів найкоротшим шляхом

Вибірковість розподілу документів між керівниками й фахівцями

Обумовленість переміщення документів діловою необхідністю

Однаковість маршруту руху й складу технологічних операцій для масових категорій документів

Однократність виконання кожної операції


1.3. Розробка інформаційного забезпечення задачі
 

PHP — це серверний (або серверної сторони) мова сценаріїв, розроблена спеціально для Web. В HTML-сторінку можна впровадити PHP-код, що буде виконуватися при кожному її відвідуванні. PHP-код інтерпретується Web-сервером і генерує HTML-код або інший висновок, отримуваний відвідувачами сторінки.

Розробка РНР була почата в 1994 році й спочатку здійснювалася однією людиною, Расмусом Лердорфом (Rasmus Lerdorf). Ця мова була прийнята рядом талановитих людей і перетерпіла три основних редакції, поки не став широко використовуваним і зрілим продуктом, з яким ми маємо справу в цей час. За станом на жовтень 2007 року він використався в більш ніж дев'ятьох мільйонах доменів розкиданих по усьому світі, причому їхнє число неухильно росте. Поточна кількість доменів, у яких використається РНР, можна подивитися за адресою http://www.php.net/usage.php.

PHP - це продукт із відкритим вихідним кодом, тобто ви маєте доступ до вихідного коду. Його можна використати, змінювати й вільно поширювати іншим користувачам або організаціям.

Спочатку РНР було скороченням від «Personal Home Page» («Персональна домашня сторінка»), але потім ця назва була

змінена відповідно до угоди по рекурсивному іменуванню GNU (GNU = Gnu's Not Unix) і тепер означає «РНР Hypertext Preprocessor» («Гіпертекстовий препроцесор РНР»).

У цей час основною версією РНР є п’ята. Адреса домашньої сторінки РНР виглядає як http //www.php.net.

MySQL - дуже швидка, надійна система керування реляційними базами даних (СУРБД). Загалом кажучи, база даних дозволяє ефективно зберігати, шукати, сортувати й одержувати дані. Сервер MySQL управляє доступом до даних, дозволяючи працювати з ними одночасно декільком користувачам, забезпечує швидкий доступ до даних  і   гарантує   надання  доступу  тільки   користувачам, що мають на це право. Отже,  MySQL є багатокористувацьким, багатопоточним сервером. Він застосовує SQL (Structured Query Language - мову структурованих запитів), використовуваний по усьому світі стандартна мова запитів у бази даних. MySQL з'явився на ринку в 1996 році, але його розробка почалася ще в 1979 році.

У цей час пакет MySQL доступний відповідно до ліцензії Open Source, але якщо буде потреба можна одержати й комерційні ліцензії.

Приступаючи до створення інформаційного сайту, можна використати безліч різних продуктів.

Виникає необхідність у виборі наступних компонентів:

устаткування для Web-сервера;

операційна система;

програмне забезпечення Web-сервера;

система керування базами даних;

мова програмування або створення сценаріїв.

Вибір деяких із цих компонентів буде залежати від уже зроблених виборів. Наприклад, не всі операційні системи можуть працювати на будь-якім устаткуванні, не всі мови створення сценаріїв можуть забезпечити підключення до всіх баз даних і т.д.

Одне із чудових властивостей РНР полягає в тому, що він доступний для операційної системи Microsoft Windows, для багатьох версій UNIX і виконується на будь-яких повнофункціональних Web-серверах. Система MySQL має такою ж ступінь гнучкості.

У число конкурентів РНР входять Perl, Active Server Pages (ASP) від Microsoft, Java Server Pages (JSP) і Allaire ColdFusion.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

PHP має безліч переваг у порівнянні із цими продуктами яких найбільш значними є:

висока продуктивність;

наявність інтерфейсів до багатьох різних систем баз даних;

вбудовані бібліотеки для виконання багатьох загальних завдань, пов'язаних з Web;

низька вартість;

простота вивчення й використання;

переносимість або кросплатформеність;

доступність вихідного коду.

Система РНР винятково ефективна. Використовуючи єдиний

недорогий сервер, можна обслуговувати мільйони звернень що дня. Результати тестування, опубліковані компанією Zend Technologies на своєму офіційному сайті http://www.zend.com, підтверджують більш високу продуктивність РНР у порівнянні з конкуруючими продуктами.

РНР має вбудовану можливість підключення до багатьом системам керування базами даних. На додаток до MySQL, крім інших, можна безпосередньо підключатися до баз даних PostgreSQL, mSQL, Oracle, dbm, Hyperware, Informix, InterBase і Sybase.

Використовуючи стандарт відкритого інтерфейсу зв'язку з базами даних (Open Database Connectivity Standard- ODBC), можна підключатися до будь-якої бази даних, для якої існує ODBC-драйвер. Це поширюється на продукти Microsoft і безлічі інших компаній.

Оскільки РНР був розроблений для використання в Web, він має безліч вбудованих функцій для виконання великої розмаїтості корисних завдань, пов'язаних з Web. З його допомогою можна на льоту генерувати GIF-зображення, підключатися до інших мережних служб, відправляти повідомлення електронної пошти, працювати з cookie-наборами й генерувати PDF-документи - і все це за допомогою всього декількох рядків коду.

Пакет РНР є безкоштовним. Найбільш нову версію можна в будь-який момент, причому зовсім безкоштовно, вивантажити із сайту за адресою http://www.php.net.

Синтаксис РНР заснований на інших мовах програмування, у першу чергу С и Perl.

Пакет PHP можна використати під управлінням безлічі різних операційних систем. PHP-код можна розробляти в середовищі таких безкоштовних Unix-подібних операційних систем, як Linux і FreeBSD, комерційних версій Unix типу Solaris і IRIX або різних версій Microsoft Windows.

Як правило, програми будуть працювати без яких-небудь змін у різних середовищах, у яких установлений пакет РНР.

Користувач має доступ до вихідного коду РНР. На відміну від комерційних закритих програмних продуктів, якщо потрібно що-небудь змінити або додати в цій мові, те це завжди можна зробити.

Не слід чекати, поки компанія-розробник випустить пакет виправлень. Немає необхідності турбуватися про те, що розробник покине ринок або перестане підтримувати продукт.

До конкурентів MySQL, крім інших, ставляться PostgreSQL, Microsoft SQL Server і Oracle.

MySQL має багатопереваг, у тому числі високою продуктивність, низькою вартістю, простотою конфігурування й вивчення, переносимість й доступністю вихідного коду.

MySQL, поза всякими сумнівами, працює винятково швидко. Результати порівняльних тестів продуктивності, виконаних компанією-розробником, можна подивитися на сторінці за адресою http://web.raysql.com/benchmark.html. Багато хто із цих порівняльних тестів показують, що MySQL працює на порядок швидше конкуруючих продуктів.

Пакет MySQL доступний безкоштовно відповідно до ліцензії на програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом або, якщо це необхідно для додатка, за невелику суму можна придбати комерційну ліцензію.

У більшості сучасних баз даних використається мова SQL. Якщо раніше ви працювали з іншими СУРБД, перехід до цієї системи не повинен викликати які-небудь складнощі. Установка MySQL настільки ж проста, як і установка багатьох аналогічних продуктів.

MySQL може використатися в середовищі багатьох UNIX-подібних систем, а також у середовищі Microsoft Windows.

Як і у випадку РНР, вихідний код MySQL можна вільно вивантажувати й змінювати.


2. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Опис програми

2.1.1 Загальні відомості

Программа має назву «Math».  Проект реалізован за допомогою CMSJoomla” , віртуального серверу Denver .

Програма створена для широкого кола відвідувачів, на сайті викладені уроки з математики,а саме з алгебри та геометрії 7-9 класів та книги,які зручно можна скачати, кожен відвідувач може ознайомитись з статьями та уроками. Схема перегляду інформації на сайті дуже інтуітивно проста. Дана програм має назву WEB – орієнтована інформаційна система «Math»– призначення її надати як найбільше корисної інформації. Програма здатна працювати на різному апаратному забезпечені де є підтримка РНР та MySQL, особливих вимог до операційної системи не має, звичайно ОС Widows XP_sp2 зі стандартним комплектом драйверів буде досить.

Для написання данного програмного продукту було використано наступне програмне забезпечення:

  •  надбува для адміністрування серверу phpmyadmin;
  •  віртуальний сервер «Denver»;
  •  CMS-система «Joomla»;

Дана система була розроблена в системі управління «Joomla» , з використанням мови PHP,  мови розмітки HTML та віртуального сервера «Denver», а також мови каскадних таблиць стилю CSS.

2.1.2 Функціональне призначення

Пряме призначення програми це залучити як можна більше потенційних користувачив з Веб. Для цього на сайті розроблено простий і зручний інтерфейс, крім того є адміністративна частина яка дозволяє легко додавати нову інформацію,є форум на якому користувачі зможуть довільно спілкуватися

Також даний сайт дає можливість кожному:

  •  ознайомитись з уроками з алгебри та геометрії;
  •  ознайомитись та скачати книги;
  •  поспілкуватися на форумі та попросити допомогу у інших;

2.1.3. Опис логічної структури

Заходячи на WEB – ресурс «Math» ми потрапляємо на головну сторінку, де користувач може бачити головну панель з вкладками,та багато уроків.

2.1.4. Технічні засоби, що використовуються

Цей варіант характеризується мінімальними початковими витратами. Він ефективний на невеликих масивах даних простої структури й рідким відновленням, а також при знижених вимогах до актуальності даних, надаваних через WWW.

Для реалізації данного проекту використовувалась апаратна платформа на базі Intel:

- процесор   Intel Celeron 2000 MHz;

- системная пам'ять 1024 Мб  (DDR2-800 DDR2 SDRAM);

- відеоадаптер GeForce x250  (1 Гб);

- дисковий накопичувач  ST9500AS  (500 Гб, IDE);

- оптичний накопичувач DVDRAM GSA-T30N

 

 

2.1.5. Виклик і завантаження

MySQL - компактний багатопоточний сервер баз даних. MySQL характеризується великою швидкістю, стійкістю й легкістю у використанні.

MySQL був розроблений компанією Tc для внутрішніх потреб, які полягали у швидкій обробці дуже більших баз даних. Компанія затверджує, що використає MySQL з 1996 року на сервері з більш ніж 40 БД, які містять 10,000 таблиць, з яких більш ніж 500 мають більше 7 мільйонів рядків.

MySQL є ідеальним рішенням для малих і середніх додатків. Вихідні тексти сервера компілюються на безлічі платформ. Найбільше повно можливості сервера проявляються на Unix-серверах, де є підтримка багатопоточності, що дає значний приріст продуктивності. На сучасний момент MySQL усе ще в стадії розробки, хоча версії 3.22 повністю працездатні.

MySQL-сервер є безкоштовним для некомерційного використання. Інакше необхідне придбання ліцензії, вартість якої становить 190 EUR.

MySQL підтримує мова запитів SQL у стандарті ANSI 92, і крім цього має безліч розширень до цього стандарту, яких немає в жодній інший СУБД.

Короткий перелік можливостей MySQL:

1.Підтримується необмежена кількість користувачів, що одночасно працюють із базою даних.

2.Кількість рядків у таблицях може досягати 50 млн.

3.Швидке виконання команд. Можливо MySQL найшвидший сервер з існуючих.

4.Проста й ефективна система безпеки.

MySQL - дуже швидкий сервер, але для досягнення цього розроблювачам довелося пожертвувати деякими вимогами до реляційної СУБД.

В MySQL відсутні:

-Підтримка вкладених запитів, типу SELECT * FROM table1 WHERE id IN (SELECT id FROM table2). Затверджується, що така можливість буде у версії 3.23.

- Не реалізована підтримка транзакцій. Замість пропонується використати LOCK/UNLOCK TABLE.

- Ні підтримки зовнішніх (foreign) ключів.

- Ні підтримки тригерів і збережених процедур.

- Ні підтримки подань (VIEW). У версії 3.23 планується можливість створювати подання.

За словами творців саме пункти 2-4 дали можливість досягти високої швидкодії. Їхня реалізація істотно знижує швидкість сервера. Ці можливості не є критичними при створенні Web-додатків, що в сполученні з високою швидкодією й малою ціною дозволило серверу придбати більшу популярність.

2.1.6 Вхідні та вихідні дані

Вхідними та вихідним даними нашої системи являється інформація, що міститься в базі даних MySQL. База даних має структуру з чотирьох таблиць.

 

Рисунок 2.2 Перелік таблиць бази даних

Рисунок 2.3 Таблиця бази даних налагодження містить    інформаційне наповнення сторінок сайту.

На малюку ми бачимо перелік полів, та типи даних в яких зберігаєть інформацію.

2.2 Текст програми  

Для виктонання проекту використовується мова CMS «Joomla» .

2.3. Інструкція користувача  

Інформаційна система складається з двух частин адміністативної і клієнської. Тому розглянимо дії користувача клієнта і користувача адміністратора.

2.3.1. Користувацька частина

В адресному рядку браузера потрібно набрати домене імя нашого веб сайту math.ru

Головна сторінка сайту має вигляд:

Рисунок 2.1 Головна сторінка інформаційной системи «Math»

  

Рисунок 2.2 сторінка «Форум сайта»

Рисунок 2.3. Сторінка уроків з Алгебри

Рисунок 2.4. Сторінка «Скачати»

На цій сторінці Ви можете закачати собі на компїютер книжки з алгебри та геометрії.

2.3.2. Адміністративна частина

Далі потрібно розглянути адміністративну частину. Для цього в адресному рядку броузера набираємо www.math.ru/administrator

Попадаємо на головну сторінку адміністративної частини після того як ввєдемо пароль.

Рисунок 2.5. Головна сторінка адміністративної частини.

На головній сторінці можемо редагувати розділи статей, уроків та тексту головної сторінок сайту. Зміна інформації на сторінці особливо важлива, для того щоб потенційний клієнт відвідав сайт як можна частіше.

.

Рисунок 2.6. Сторінка «карта сайту»

На цій сторінці ви можете без перешкод знайти потрібний вам розділ.

3. Тестування та аналіз результатів роботи

При написанні проекту працездатність коду перевірялась програмним забезпеченням розробника. Для цих цілей на локальній машині було встановлено пакет “Denver”-серверу, що дозволило з імітувати роботу хост провайдера. Тому для перевіки роботи скрипта головної сторінки, в рядку браузера набирали http://localhost/math.ru

Localhost – вказує на те що іде імітація серверу.

Висновок: з огляду інтерфейсу сайту, можна сказати, що він досить зручний, а саме головне традиційний. Адміністративна частина теж являється максимально зручною, а головне працює.


4 ОХОРОНа ПРАЦІ

4.1. Вимоги до організації робочого місця користувача еом

Організація робочого місця користувача відеотерміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ.

Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги"; характеру та особливостям трудової діяльності. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв.м, а обсяг - не менше 20 куб.м.

Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

  •  робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;
  •  відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;
  •  відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
  •  прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного

відеотерміналу та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ.

Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги" з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальнійплощині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови -15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що

відповідає вимогам даних Правил, окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до пункта 4.1.6, є обов'язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники. У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію. Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.

Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад.

Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

Висота спинки сидіння має становити 300+-20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230+-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600

мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

  •  - при розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14"/15") -- 600 - 700 мм
  •  - при розмірі екрану по діагоналі 43 см (17") --------- 700 - 800 мм
  •  при розмірі екрану по діагоналі 48 см (19") --------- 800 - 900 мм
  •  при розмірі екрану по діагоналі 53 см (21") --------- 900 - 1000 мм

Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +-30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.

Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується.

Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:]

  •  достатній простір для людини-оператора;
  •  вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;
  •  розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;
  •  відстань від екрана до ока працівника повинна відповідати вимогам пункту 1.22;
  •  можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

4.2. Вимоги безпеки під час експлуатації еом

Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування

для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

Під час виконан ня робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6.

Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

При використанні з ЕОМ та відеотерміналами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовуватися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Є неприпустимими такі дії:

  •  виконання обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ безпосередньо на робочому місці користувача ЕОМ;
  •  зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;
  •  відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткування або їх технічне налагодження;
  •  робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;
  •  праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

4.3 Вимоги до виробничого персоналу

Усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду - попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності - в порядку, з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 45 ( z0136-94 ) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Посадові особи та спеціалісти, інші працівники підприємств, які організовують та виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань з охорони праці, даних Правил та питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці 17.02.99 N 27 ( z0248-99 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.04.99 за N 248/3541, Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України ( z0308-94 ) і Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки та порядком її організації, затвердженими наказом МВС України від 17.11.94 N 628 ( z0307-94 ), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.12.94 за N 307/517.

До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

Працівники, що виконують роботи з профілактичного обслуговування, налагодження і ремонту ЕОМ при включеному живленні, та при інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпекою, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 N 123 ( z0196-93 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.93 за N 196, зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання та один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів з охорони праці.

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

Забороняється допускати осіб, молодших 18 років, до самостійних робіт в електроустановках та на електрообладнанні під час профілактичного обслуговування, налагодження, ремонту ЕОМ та при інших роботах, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовування праці неповнолітніх, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 ( z0176-94 ), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385.

До робіт з обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ допускаПрацівники, які виконують роботи з експлуатації, обслуговування, налагодження та ремонту ЕОМ, згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) забезпечуються належними засобами індивідуального захисту відповідно до чинних норм.


5 ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЇ

Україна, яка після багатовікової перерви здобула статус незалежної держави і тільки почала входити в новий історичний період свого суверенного розвитку, розглядає проблему оздоровлення навколишнього природного середовища як одну з найважливіших умов виживання нації. Високий рівень концентрації промисловості і сільського господарства, непродумана, екологічно необгрунтована хижацько-колонізаторська господарська діяльність керівних структур колишнього СРСР призвели до того, що Україна є однією із найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Значно погіршила ситуацію найбільша у світі техногенна ядерна аварія на Чорнобильській АЕС.

В умовах панування в колишньому СРСР централізованої планової командно-адміністративної системи економіка України десятиліттями формувалась без урахування об'єктивних потреб та інтересів її народу, належної оцінки екологічних можливостей окремих регіонів. При цьому фінансування і реалізація природоохоронних заходів здійснювались по залишковому принципу. В результаті склалась з екологічно "найбрудніших" економік - перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями.

В процес суспільного виробництва щорічно залучається близько 1,5 млр. Тонн природних речовин. В розрахунку на душу населення це складає 30 тонн. Такі великі обсяги первинного ресурсовикористання зумовлені в значній мірі екстенсивним характером експлуатації багатого природно-ресурсного потенціалу.

Обсяг накопичених відходів добувної, енергетичної, металургійної та інших галузей промисловості за мінімальними оцінками досягає 15 млрд. тонн і продовжує щорічно збільшуватись більш ніж на 1 млрд. тонн. Виснажуються невідновлювальні мінерально-сировинні ресурси, інтенсивно забруднюються грунти і водойми, все більшою кількістю шкідливих хімічних речовин насичується повітряний басейн.

Надмірне нарощування галузей з високою питомою вагою водоспоживання призвело до того, що всі доступні водні ресурси опинилися на межі вичерпання.

Інтенсифікація землеробства, збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси, безконтрольне застосування засобів хімізації в умовах низької технологічної культури, інші впливи призводять до прискореної деградації грунтів, зниження їх родючості.

На території України практично не залишилось водоносних підземних горизонтів питного призначення, де б не були виявлені пестициди, а в окремих регіонах - навіть на 400-метровій глибині. Все частіше зустрічаються нітрати, пестициди та інші шкідливі речовини в продуктах харчування.

Деформована вольовими рішеннями колишнього центру галузева структура виробництва призвела  і до деформованої його територіальної організації. Виникли центри надмірного зосередження промисловості, які характеризуються підвищеною фондо-, ресурсо-, трудомісткістю та занадто високим антропогенним впливом на навколишнє середовище.

5.1. Стан навколишнього природного середовища України

За матеріалами спостережень мережі Держкомгідромету України  можна зробити висновки, що екологічний стан країни залишається напруженими.

Забруднення повітряного басейну міст порівняно з попередніми роками суттєво не змінилось, однак спостерігається підвищення рівня в атмосфері такої канцерогенної домішки, як бенз(а)пірен.

В атмосферних опадах суттєвих змін щодо вмісту хімічних сполук не відмічалось .

Річки України як і раніше продовжують зазнавати значного антропогенного впливу.

Відмічається досить високе забруднення поверхневих вод суші важкими металами.

У порівнянні з попередніми роками спостерігається збільшення забруднення сполуками важких металів річок басейнів Західного Бугу, Дунаю, Дніпра, Сіверського Дінця; сполуками азоту та важких металів річок басейну Дністра. Спостерігалось деяке зниження вмісту нафтопродуктів у річках басейну Дніпра та Приазов'я.

В грунтах рівень забруднення хлорорганічними пестицидами зменшився, але важкими металами у містах (особливо в Костянтинівці, Артемівську, Маріуполі) продовжує залишатись високим.

Кількість випадків високого забруднення атмосферного повітря, морських вод зменшилась, однак випадки екстремально високого забруднення природного середовища (викиди і скиди забруднюючих речовин при аварійних ситуаціях та інші) мали місце постійно.

Найбільша кількість аварій пов'язана з проривами нафтопроводу, в зв'язку з цим постійно забруднюються грунти і водні об'єкти, що знаходяться в місцях аварій.

Води Чорного та Азовського морів зазнають великого антропогенного навантаження від скидів різних забруднюючих речовин із суден, каналізаційно-насосних станцій, підприємств та інших джерел забруднення, які не мають ефективних очисних споруд.

Щодо стану озонового шару, то протягом останніх років озонових аномалій над Україною не зафіксовано, але майже весь час спостерігається дефіцит озону.

5.2 Стан навколишнього природного середовища києва та київської області

Київ - це столиця України, великий культурний, історичний та торговельно-промисловий центр. Отже можна сміливо говорити, що Києву характерні всі екологічні проблеми, що притаманні всім великим містам. Це в першу чергу забруднення автотранспортом, зміни в складі атмосферного повітря, шумове забруднення , викиди хімічних речовин у атмосферу, забруднення токсичними відходами, проблема відходів. Майже все це стосується і Київської області. Але особливе місце в цьому регіоні посідає радіоактивна проблема, що пов'язано з Чорнобильською АЕС.  На території  Київської області знаходяться Канівське та Київське водосховища, що мають не найкращі екологічні  умови. Це все тягне за собою проблему грунтів.

Стан повітряного середовища. Основними забруднювачами повітря Києва та Київської області є підприємства чорної металургії (33 %), енергетики (30%), хімічної та нафтохімічної (37%). В атмосферному повітрі  визначається вміст 39 забруднюючих речовин, включаючи важкі метали. Основний обсяг визначень (близько 60%) припадає на речовини, які мають найбільше розповсюдження: пил, двоокис сірки, окис вуглецю, двоокис азоту. Високий рівень забруднення у Києві та Київській області обумовлений здебільшого підвищеним вмістом у повітрі специфічних шкідливих речовин, а також вмістом двоокису азоту і пилу. За даними 1996 року Середньорічні концентрації специфічних шкідливих речовин у цілому по даному регіону перевищували санітарні норми по формальдегіду - в 3 рази, пензапірену - 2,9, фенолу - 1,5 рази.

Також могутнім постачальником шкідливих викидів є хімічні промисловість, яка розвивається в столиці досить швидко. В складі шкідливих надходжень в атмосферу знаходяться майже всі хімічні забруднювачі повітря: сірковуглець, сірководень, сірчистий газ, фтор, хлор, фтористі сполуки, оксиди азоту тощо. Характерно, що ці сполуки під час хімічних реакцій можуть створювати високі концентрації високотоксичних сполук.

Забруднення автотранспортом.  Джерелами забруднення атмосфери великих міст і зокрема Києва фактично є також всі засоби сучасного транспорту: автомобільний, залізничний, річковий , повітряний. Найбільше забруднює атмосферу автомобільний транспорт. Викиди автотранспорту у 1996 році становили у Київській області 51 %, а у місті Києві 48 % від загального обсягу викидів по області. Але за останні роки викиди забруднюючих речовин в атмосферу від автотранспорту поступово зменшувались. Так, у 1996 році, порівняно  з попередніми роками зменшились на 57%. В зв'язку з тим, що основна маса автомобілів  знаходиться у великих містах, атмосферне повітря міст, а зокрема Києва не лише збіднюється на кисень, а й забруднюється шкідливими компонентами вихлопних газів. Основними шкідливими компонентами вихлопних газів двигунів є оксид вуглецю і азоту, вуглеводню, альдегіди, сірчистий газ. Крім того, бензинові двигуни виділяють речовини в складі яких є свинець, хлор, бром, канцерогенні агенти, а дизельні значну кількість сажі та кіптяви ультрамікроскопічних розмірів.

Шумове забруднення сучасних міст і сіл є однією з найактуальніших проблем сьогодення. У зв'язку із зростанням кількості автомашин, індустріалізацією Києва, зростанням транспортної рухливості населення, ростом технічного оснащення міського господарства розширюються  контакти між техногенним середовищем  міста і природного середовища. Сільські ландшафти і приміські території Київської області зазнають активного впливу шосейних доріг і залізниць, аеродромів та річкових портів. До цих джерел шуму відносяться також залізничні вузли і станції, великі автовокзали і автогосподарства, мотелі і кемпінги, трейлерні парки, промислові об'єкти і великі бази будівельної індустрії, енергетичні установки. Джерелами шумів є також гучномовні  пристрої , ліфти, телевізори, радіоприймачі, музичні інструменти, юрби людей і окремі особи.

Забруднення природних вод. Для оцінки природних вод існують певні показники, головним серед яких є гігієнічні ГДК (гранично-допустимі концентрації. Їх дотримання забезпечує добрий стан здоров'я населення. Вони також є критеріями оцінки ефективності заходів з охорони водойм від забруднення. Ці гігієнічні нормативи використовуються також для оцінки комплексного забруднення поверхневих вод. Вони визначалися з урахуванням запаху, кількості завислих речовин, прозорості , кольору, окислювальності, вмісту розчинного кисню, кількості солей, хлоридів, фенолів, нафтопродуктів. Аналіз ситуації показав, що малі річки Київщини забруднені на порядок більше ніж великі. Це пояснюється не тільки їх малою водністю, але й недостатньою охороною. Рівень очищення води надзвичайно низький. Існуючі очисні споруди  навіть при біологічному очищенні вилучають лише 10-40% неорганічних речовин і практично не вилучають солі важких металів.

У басейні Дніпра - найбільшої водної артерії країни та Київського регіону - крім Чорнобильської атомної електростанції діють також Запорізька, Південно-Українська, Хмельницька, Рівненська, Курська і Смоленська АЕС. Через греблі косяки осетрових риб не можуть піднятися на свої природні нерестилища. У Дніпро щорічно скидається 370ь млн. кубометрів забруднених стоків, або 14 % від їх обсягу по країні.

36 млн. жителів України, що споживають води Дніпра  можуть залишитися без питної води вже в ХХІ столітті. Наслідки забруднення водного середовища можуть бути дуже різноманітними для  здоров'я людини. Шкоди можуть завдати такі поширені забруднювачі як фторо-, хлоро-, фосфорорганічні забруднювачі, нітрати, нітрити, нітросполуки, пестициди, гербіциди тощо.

За даними досліджень 1996 року на території Києва та Київської області не виявлено жодного водостоку або водойми, які б відповідали вимогам фонового стану, чи характеризувалися як "чисті води". Найбільшими споживачами води залишаються промисловість, в тому числі енергетика та чорна металургія, сільське господарство та житлово-комунальне господарство.

В країні проводиться значна робота з охорони вод від забруднення. Розробляються схеми комплексного використання і охорони вод, згідно з цими схемами здійснюється вибір ділянок під будівництво об'єктів , кожен проект будівництва і реконструкції промислових та інших об'єктів проходить екологічну експертизу.

З метою охорони вод від забруднення потрібно прискорити введення нового порядку лімітування скидів, плати за скиди забруднюючих речовин.

Радіоактивне забруднення. Вплив радіоактивного випромінювання на організм людини особливо небезпечний. За результатами експериментів на тваринах та вивченні наслідків опромінення людей під час атомних вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше в Чорнобилі, було виявлено, що гостра біологічна дія радіації проявляється у вигляді променевої хвороби і здатні призвести до смерті, до локальних уражень шкіри, кришталика ока, кісткового мозку. Таким чином після Чорнобильської аварії вся Київська область опинилась в зоні підвищеної радіації. Фактично Київ знаходиться в епіцентрі, але за різними документальними твердженнями не є зоною підвищеної радіації. Екологічні служби України наполягають на тому, що доза радіаційного впливу є допустимою, а отже знаходиться в межах норми. Катастрофа потягнула за собою не лише тисячі людських життів й нові хвороби, а й зміну метеорологічних умов. З моменту аварії й до цього часу одним із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні, є високоактивне забруднення території 30-кілометрової зони навкруги ЧАЕС, а в цю зону входить майже вся Київська область. Особливу проблему становить забруднення радіонуклідами відкритих водойм. У перші дні аварії максимальні рівні радіоактивності води спостерігались у гирлі рік Прип'ять, Уж, Тетерів, Ірпінь і в Київському водосховищі.

Трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи спричинили загрозу генетичному здоров'ю нації. Радіоактивні продукти створили високий радіаційний фон і сприяли зовнішньому опроміненню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання, травлення, шкіру. Після аварії основним радіонуклідом був радіоактивний йод, що нагромаджується у щитовидній залозі, а  потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється в печінці і частково виводиться через нирки. Радіоактивний цезій відкладається переважно в м'язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм. Плутоній є дуже небезпечним елементом, він переходить в америцій і поглинається організмом, викликаючи дуже важкі захворювання.

Проблема переробки радіоактивних відходів виникла понад 40 років тому одночасно з початком освоєння атомної енергії, але до цього часу не знайдено промислових методів утилізації найбільш небезпечних видів радіоактивних відходів.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС порушила господарську діяльність багатьох підприємств, завдала шкоди сільськогосподарському виробництву і лісовому господарству. На радіоактивно забрудненій території повністю припинили господарську діяльність, рибні господарства, а також Ново-Шепелицький, Чорнобильський і частково Поліський лісові господарства. На сьогоднішній день з ЧАЕС пов'язано ще багато-багато проблем. Це і проблема могильників, і проблема саркофагу , який поступово руйнується, проблема населення, яке все ще проживає в тридцяти кілометровій зоні.

Розглядаючи в цілому організацію робіт на найближчий період по ліквідації радіаційних наслідків аварії, слід підкреслити необхідність формування науково обгрунтованої оцінки радіаційної обстановки в Україні з метою вибору найбільш ефективних напрямків подальших робіт.


Висновок

Дана програма повністю відповідає поставленому завданню. Тобто за її допомогою можна розміщувати інформацію о новинах гитарної музики. Розроблена адміністративна частина яка легко дозволить змінювати наповнення сайту інформацією.

В своїй роботі ми підлаштували адміністративну частину сайту, так щоб можна було змінювати не тільки наповнення сайту, а готувати ключві слова, і контент для пошувиків, що на сьогодення є дуже важливим.

Отже якщо поглянути на перспективи використання інтернет- сайтів взагалі, й зокрема у системах реклами, які переваги та вигоди це дасть, то можна впевнено сказати – що вдало розроблений та розкручений сайт може працювати з міліардною аудиторію, так як інтернет не має границь.

В висновку дипломної роботи можна сказати що в розробленому сайті вдало сполучається інтерфейс з його функціональністю й простотою використання.


Література

  1.  Закон «Про охорону здоров’я», 1996.

  1.  Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.Відповідно до Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України, затвердженого Указом Президента України від 9 березня 1998 року N 182/98.

  1.  Браун М., Ханикатт Д. “HTML 3.2”, К., 1996

  1.  Вьюкова Н.И., Галатенко В.А., “Информационная безопасность систем управления базами данных”, СУБД № 1 1996
  2.  Грабер М., “Справочное руководство по SQL”, М., 1997

  1.  Дейта К. “Введение в системные баз данных”, М., 1999

  1.  Дунаев С.Б. “Intranet-технологии.”, М., 1997

  1.  Кириллов В.В. “Структуризованный язык запросов (SQL)”, М.,1997

  1.  Кузнецов С.Д. “Основы современных баз данных”, К., 1999

  1.  Мейер М. “Теория реляционных баз данных”, М.,1996


Додаток А

html xmlns="http://www.w3.org/1999/xhtml" xml:lang="ru-ru" lang="ru-ru" dir="ltr" >

<head>

 <meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />

 <meta name="robots" content="index, follow" />

 <meta name="keywords" content="" />

 <meta name="description" content="Мы научим математике,быстро и качественно!" />

<title>Обучение математике - Обучение математике</title>

 <link href="/index.php?format=feed&amp;type=rss" rel="alternate" type="application/rss+xml" title="RSS 2.0" />

 <link href="/index.php?format=feed&amp;type=atom" rel="alternate" type="application/atom+xml" title="Atom 1.0" />

 <link href="/templates/yoo_waybeyond/favicon.ico" rel="shortcut icon" type="image/x-icon" />

 <link rel="stylesheet" href="/plugins/system/cdscriptegrator/libraries/highslide/css/cssloader.php" type="text/css" />

 <link rel="stylesheet" href="http://math.ru/components/com_jcomments/tpl/default/style.css" type="text/css" />

 <link rel="stylesheet" href="http://math.ru/plugins/content/attachments.css" type="text/css" />

 <link rel="stylesheet" href="/templates/yoo_waybeyond/css/template.css" type="text/css" />

 <link rel="stylesheet" href="/templates/yoo_waybeyond/css/wombats/wombats-layout.css" type="text/css" />

 <style type="text/css">

   <!--

div.wrapper { width: 860px; }

   -->

 </style>

 <script type="text/javascript" src="/templates/yoo_waybeyond/lib/js/mootools/mootools-release-1.11.js"></script>

 <script type="text/javascript" src="/plugins/system/cdscriptegrator/libraries/highslide/js/jsloader.php"></script>

 <script type="text/javascript" src="/plugins/system/cdscriptegrator/libraries/jquery/js/jsloader.php"></script>

 <script type="text/javascript" src="/plugins/system/cdscriptegrator/libraries/jquery/js/ui/jsloader.php?file=ui.core"></script>

 <script type="text/javascript" src="/media/system/js/caption.js"></script>

 <script type="text/javascript">

var YtSettings = { tplurl: '/templates/yoo_waybeyond', color: 'wombats', itemColor: 'blue', layout: 'left' };

 </script>

 <script type="text/javascript">

 hs.graphicsDir = '/plugins/system/cdscriptegrator/libraries/highslide/graphics/';

    hs.outlineType = 'rounded-white';

    hs.outlineWhileAnimating = true;

    hs.showCredits = true;

    hs.expandDuration = 250;

 hs.anchor = 'auto';

 hs.align = 'auto';

 hs.transitions = ["expand"];

 hs.dimmingOpacity = 0;

 hs.lang = {

    loadingText :     'Loading...',

    loadingTitle :    'Click to cancel',

    focusTitle :      'Click to bring to front',

    fullExpandTitle : 'Expand to actual size',

    fullExpandText :  'Full size',

    creditsText :     'Powered by Highslide JS',

    creditsTitle :    'Go to the Highslide JS homepage',

    previousText :    'Previous',

    previousTitle :   'Previous (arrow left)',

    nextText :        'Next',

    nextTitle :       'Next (arrow right)',

    moveTitle :       'Move',

    moveText :        'Move',

    closeText :       'Close',

    closeTitle :      'Close (esc)',

    resizeTitle :     'Resize',

    playText :        'Play',

    playTitle :       'Play slideshow (spacebar)',

    pauseText :       'Pause',

    pauseTitle :      'Pause slideshow (spacebar)',   

    number :          'Image %1 of %2',

    restoreTitle :    'Click to close image, click and drag to move. Use arrow keys for next and previous.'

 };

 

</script>


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1964. Женщины и война 37.14 KB
  В России День матери стали отмечать сравнительно недавно. В самое трудное время она не требовала к себе снисхождения. В её слабости таилась огромная сила. В памяти народной навсегда остались годы Великой Отечественной войны.
1965. Найрозумніший шестикласник 33.04 KB
  Мета заходу: поглибити знання учнів із української мови, літератури, історії, розвивати навички самостійної роботи, логічне мислення, швидкість психологічних реакцій, виховувати інтерес до вивчення рідної мови та повноцінного оволодіння нею.
1966. Виховна година Юний Архітектор. 10 найвищих споруд світу 30 KB
  Юний Архітектор. 10 найвищих споруд світу. Журнал Форбс визначив десятку найвищих споруд світу, зведених станом на лютий 2008 року.
1968. Беседа для подростков ЗОЖ 60.5 KB
  Рассмотреть здоровье как основную ценность человеческой жизни и человеческого общества. Сформулировать понятие Здоровье человека. Раскрыть позитивные и негативные факторы, влияющие на здоровье человека.
1969. СИСТЕМА АВТОМАТИЧЕСКОГО РАСПОЗНАВАНИЯ РЕЧЕВЫХ КОМАНД ДЛЯ ПАРАЛЛЕЛЬНЫХ АРХИТЕКТУР 1.46 MB
  АНАЛИЗ ОСНОВНЫХ ПРОБЛЕМ ПРИМЕНЕНИЯ СКРЫТЫХ МАРКОВСКИХ МОДЕЛЕЙ В СИСТЕМАХ РАСПОЗНАВАНИЯ РЕЧИ. РЕАЛИЗАЦИЯ ГЕНЕТИЧЕСКОГО АЛГОРИТМА ДЛЯ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧИ ОПТИМИЗАЦИИ СММ. ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ОПТИМИЗАЦИИ СММ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ГЕНЕТИЧЕСКИХ АЛГОРИТМОВ.
1970. ИСТОРИЧЕСКИЕ И СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИЕ ВЗГЛЯДЫ КАРЛА ЯСПЕРСА КАК МЫСЛИТЕЛЯ СВОЕЙ ЭПОХИ 1.17 MB
  Исторические условия формирования научного мировоззрения Карла Ясперса. Концепция всемирно-исторического развития в трудах Карла Ясперса. Ясперс о будущем человечества и смысле истории. Роль современных науки и техники в истории человечества.
1971. Критерии оценки в литературной критике В.В. Розанова 1.17 MB
  Теоретические взгляды В.В. Розанова на литературу. Теория пола и семейный вопрос. Основные черты современности в понимании В.В. Розанова. Место литературы в системе ценностей В.В. Розанова. Писательская саморефлексия. Пушкин в сопоставлении с другими авторами. Интерпретация второй половины 1890-х – начала 1900-х гг.
1972. РАЗРАБОТКА МЕТОДИКИ ОЦЕНКИ УПРАВЛЕНЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ МУНИЦИПАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ 1.17 MB
  Актуальные аспекты современного развития органов местного самоуправления в Российской Федерации. Оценка управленческой эффективности в мировой практике. Критерии, характеризующие состояние местных финансов (бюджет). Расчет и ретроспективный анализ управленческого состояния м/о г. Артем.