79041

Достижения социально-гуманитарного знания в XVII - XIX веках

Доклад

Логика и философия

Достижения социальногуманитарного знания в XVII XIX вв. В решении проблемы о соотношении социальногуманитарного и естественнонаучного познания исторически сложились и существуют две альтернативные позиции: натурализм и антинатурализм. Данный подход казался безупречным в качестве метода научного познания и использовался для объяснения всех явлений в контексте имеющегося тогда знания. Но принцип редукционизма продолжал существовать в смысловом поле научного познания.

Русский

2015-02-10

35 KB

3 чел.

 13. ??? Достижения социально-гуманитарного знания в XVII - XIX вв.

В решении проблемы о соотношении социально-гуманитарного и ес-тественнонаучного познания исторически сложились и существуют две альтернативные позиции: натурализм и антинатурализм. Представители натурализма не видят различия между естественными и гуманитарными науками и абсолютизируют роль естественнонаучной методологии в по-знании. При этом натуралисты в качестве "образца научности" принимали разные естественнонаучные дисциплины. В зависимости от этого можно выделить три основные формы натурализма.

Прежде всего, следует выделить такую форму натурализма как меха-ницизм. Механицизмом называется сведение сложных форм движения к простейшим. Последний может выступать не только в форме сведения со-циальных, биологических, химических процессов к механическому движе-нию и его законам, но и в более тонких формах. Попытки объяснить биологические процессы только из закономерностей физико-химического взаимодействия, а социальные процессы только из особенностей биологи-ческого основаны на принципе редукционизма – сведении сложного к про-стому. Механицизм имеет своим истоком механистическую картину мира, которая появилась в XVII веке в результате абсолютизации законов клас-сической механики И. Ньютона. Данный подход казался безупречным в качестве метода научного познания и использовался для объяснения всех явлений в контексте имеющегося тогда знания. На основе механицизма проводилось также изучение общества и человека. В конце XIX в. механи-стическая картина мира исчерпала себя. Но принцип редукционизма про-должал существовать в смысловом поле научного познания.

Классическая экономическая теория не акцентировала внимание на социальных проблемах, интересах и политических разногласиях, что стало причиной её кризиса во второй половине XIX века. Указанные недостатки классической экономической теории обусловлены ориентацией на механи-ческую модель объяснения экономической системы.

С критикой основных положений классической экономической тео-рии выступил К. Маркс. Он считал основным достижением политэкономии XVIII века открытие трудовой теории стоимости. Эта теория позволила выявить внутреннюю связь экономических явлений капиталистического производства. С другой стороны, Маркс объясняет причину закономерных противоречий, с которыми столкнулась трудовая теория стоимости. Во-первых, в ней отсутствует объяснение сущности понятия "стоимость". Методологической причиной таких результатов классической экономиче-ской теории он считал антиисторизм её создателей, который не позволил им выйти за рамки видимостей капиталистического процесса производст-ва, возникающих в результате товарного фетишизма. Они не показали ма-териальное бытие стоимости, заключённое в товаре. Во-вторых, никто из них не различал понятия "прибыль" и "прибавочная стоимость", вследст-вие чего был затруднён показ роли труда как единственного источника стоимости. Нет у них, поэтому и понимания прибавочной стоимости как основы прибыли. И только введение Марксом понятий "абстрактный" и "конкретный" труд в систему экономических отношений позволило найти основу для измерения различных видов труда.

В конце XVIII в. возникает демографический детерминизм, отводя-щий решающую роль в системе общественных отношений и связей уже не географическим факторам, а народонаселению (количеству людей, живу-щих вообще на Земле, или в конкретной отдельной стране. Английский священник и экономист Т. Мальтус вывел "естественный закон народона-селения", согласно которому народонаселение растет в геометрической проекции, а средства жизнеобеспечения – в арифметической. Объяснялось им такое положение "законом убывающего плодородия почвы". Значит всё, что способствует ограничению роста населения, – оправдано. И не только естественные стихийные бедствия и социальные катаклизмы (вой-ны, эпидемии, голод, природные катаклизмы) рассматриваются как необ-ходимая и неизбежная закономерность, но допускаются и возможности ис-кусственной регламентации численности народонаселения вплоть до зако-нодательных уложений по ограничению рождаемости. Сторонники этой теории имеются и в современной социологии, хотя в методологическом аспекте она крайне уязвима.

С середины XIX века в науках о человеке, обществе и познании воз-никло ещё одно противостояние – противостояние психологизма и анти-психологизма. Объясняется это следующими причинами. Во-первых, в этот период наблюдается активное увлечение учёными и философами гно-сеологическим учением И. Канта, особенно его идеей об априорном, или трансцендентальном знании. Немецкий философ ввёл априорный уровень знания в структуру всех видов познавательной деятельности: и в чувст-венное и в логическое познание. Кант выделил этот уровень, но не стал за-ниматься исследованием его природы. Этим занялись его последователи – неокантианцы. Во-вторых, развитие психологии, и особенно эксперимен-тальной психологии в европейской науке, приводило многих философов и учёных-психологов к стремлению именно в этой области знания найти от-вет на решение проблемы природы априорного знания. Таким образом, те, кто искал корреляты априорности в психологических феноменах, – образо-вали направление психологизма. Те же, кто вслед за Кантом, занимался ис-следованием особенностей трансцендентальной логики и её возможностей в аналитике познавательных процедур и не видел необходимости зани-маться исследованием природы априорности, – стали считаться антипси-холгистами. В дальнейшем это размежевание затронуло и специалистов других областей социально-гуманитарного знания.

В социально-гуманитарном познании психологизм стал особенно по-пулярен после выхода в свет работы В. Дильтея "Введение в науки о духе" и др. В широком смысле психологизмом считается методологическая ус-тановка, ориентирующая все науки (в том числе логику и философию) ис-кать решение своих проблем на основе методов и понятий психологии. В дальнейшем эти установки были пересмотрены учёными и философами. Все социокультурные процессы, оказалось, никак нельзя описать с помощью только языка психологии, а так же объяснить и прокомментировать их только психологическими методами.

Методы психологии, конечно, имеют стратегически важное значение при исследовании как социальных явлений, таких как: войны, расовые и этнические конфликты, религиозные и межкультурные столкновения, так и при изучении особенностей поведения отдельных личностей и коллекти-вов. Но они малопродуктивны для анализа широких общественных про-блем. Экономика, политика, культура, общество в целом требуют развер-нутой методологической парадигмы, включающей достижения всех соци-альных и гуманитарных наук для исследования различных аспектов и уровней функционирования социального организма.

2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80972. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії 38.89 KB
  В учнівських диктантах було відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу що є в учнів даного класу 9віку0. Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів то в своїй роботі у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії перш за все беру до уваги що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки виходячи з їх віку.
80973. Дайте оцінку сучасним вимогам до уроків історії 39.52 KB
  Розуміння і виконання вчителем сучасних вимог до уроку які визначаються соціальним замовленням. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової національної регіональної та локальної історії. Творчою емоційної атмосфери заснованої на інтерес учнів до змісту уроку та видами навчальної роботи...
80974. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії 32.33 KB
  Наприклад: 1 Складіть максимальну кількість речень з одними і тими самими словами але різних за смислом: лицаріхрестоносці кривава битва князівські дружини діагностика вербальної уяви.Порівняйте два зображення на історичну тему і знайдіть відмінності діагностика довільної уваги. По деталі здогадайтеся що це за споруда і назвіть її діагностика образної уяви. На основі аналітичного опису намалюйте предмет про який іде мова діагностика репродуктивної та творчої уяви.
80975. Права та обов’язки вчителя історії 36.39 KB
  Мають право на: захист професійної честі гідності; участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчальновиховного процесу; проведення науководослідної експериментальної пошукової роботи відповідно до діючих нормативних документів; вільний вибір форм методів засобів навчання виявлення педагогічної ініціативи; дострокову атестацію на отримання відповідної категорії і педагогічного звання; соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства; підвищення кваліфікації перепідготовку вільний вибір змісту...
80976. Проблема методів навчання історії та їх класифікація 36.03 KB
  Провідні поняття повязані з процесом навчання історії стали предметом наукового інтересу в дискусіях радянських методистів у 5070ті pp. В обговоренні проблеми свої варіанти класифікації методів навчання історії в різні роки запропонували всі провідні вчені однак вони так і не прийшли до єдиної думки. Тому в сучасній методичній літературі збереглася різноманітність підходів до визначення понять методи прийоми способи навчання різні підстави їх систематизації і деяка суперечливість у вживанні методичних термінів у спеціальній...
80977. Дайте загальну характеристику історичних карт 37.4 KB
  Історичні карти карти що відображують історичні явища і події взаємозвязки суспільних явищ минулого з географічними чинниками показують розміщення древніх культур держав соціальні рухи торгівельні дороги пересування людей військові удари на карті показують стрілками місця боїв схрещеними мечами райони повстань крапками або вогнищами. Історичні карти створюються на географічній основі і є математично визначеним зменшеним узагальненим образнознаковим зображенням історичних подій явищ процесів чи періодів...
80978. Прийоми і засоби навчання історії 33.36 KB
  Прийоми навчання це складова методу що немає самостійного навчального завдання а підпорядковується тому завданню який виконує метод. Методи навчання класифікують на загальні можуть використовуватися в процесі навчання будьяких навчальних предметів і спеціальні застосовуються для викладання окремих предметів але не можуть бути використані при викладанні інших предметів. Засіб навчання знаряддя за доп.
80979. Як використати на уроці методичні можливості підручника 38.26 KB
  Сучасна практика викладання історії в школах України переконливо свідчить що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання незважаючи на зростання інтересу до інших зокрема наочних комп\'ютерних технологійПерше знайомство з будьяким підручником учитель і учень розпо чинають із вступного тексту структури і особливостей його побудо ви різними видами тексту запитаннями і завданнями а також ілюст раціями картами. Весь текст підручника за обсягом і призначенням поділяють на основний додатковий і...
80980. Методика проведення навчальних екскурсій 35.46 KB
  Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому обєкті поза межами школи, чи класу. екскурсія – це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин по заздалегідь розробленій темі певних об’єктів (музей, завод, підприємство тощо) із спеціальним керівником (екскурсоводом).