79070

Содержание и виды договоров. Условия действительности договора. Недействительность договора (сделки). Договоры противозаконные и противоречащие добрым нравам. Пороки воли

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Со временем договорами стали также считаться неформальные соглашения лиц. Такие соглашения именовались пактами и, в отличие от контрактов, первоначально не пользовались исковой защитой, так как заключались без соблюдения установленной процедуры.

Русский

2015-02-10

24.85 KB

3 чел.

  1.  Содержание и виды договоров. Условия действительности договора. Недействительность договора (сделки). Договоры противозаконные и противоречащие "добрым нравам". Пороки воли.

Договор - это соглашение двух или более лиц об установлении какого-либо обязательства.

Первоначально договор именовался контрактом. Контракт заключался в строго установленной форме и только при соблюдении этого признавался и защищался квиритским правом.

Со временем договорами стали также считаться неформальные соглашения лиц. Такие соглашения именовались пактами и, в отличие от контрактов, первоначально не пользовались исковой защитой, так как заключались без соблюдения установленной процедуры.

Лишь в более позднее время ряд пактов получил защиту.

В любом договоре выражается воля двух сторон, поэтому договор – это сделка двусторонняя.

В то же время, в зависимости от того, устанавливалась ли обязанность только на одной стороне или же на обеих, договоры делились на односторонние и двусторонние (синаллагматические).

Пример одностороннего договора - это договор займа. Обязанности в данном договоре лежат только на заемщике, так как он обязан в срок вернуть сумму займа. Заимодавец же никаких обязанностей не несет, а имеет лишь права: получить в срок сумму выданного займа.

Пример двустороннего договора - договор купли-продажи. По данному договору продавец несет обязанности по передаче имущества, а покупатель обязан своевременно оплатить полученное им имущество.

 Римское право различало четыре вида (группы) контрактов:

  1.  вербальные контракты;
  2.  литтеральные контракты;
  3.  реальные контракты;
  4.  консенсуальные контракты.

Помимо указанных выше договоров со временем стали появляться новые виды договоров, которые не подпадали под данную классификацию. В связи с этим римляне именовали данные договоры безыменными.

В то же время некоторые из безыменных договоров все-таки получили название (например, договор мены).

В древнереспубликанском праве формализм проявлялся не только при заключении договора, но и при толковании его положений в суде.

По толкованию различали договоры строгого права и договоры, основанные на доброй совести.

Суд при толковании договора был полностью связан его буквой и обязан был воспринимать его положения буквально. В связи с этим не придавалось значения смыслу договора, а также тому, что сами стороны хотели выразить в заключенной ими сделке, даже если это было очевидным.

Договоры, допускавшие только буквальное толкование, именовались договорами строгого права. Например, договор займа (mutuum).

С развитием экономики и хозяйственного оборота Древнего Рима буквальное толкование договоров стало невозможным. Суд стал более самостоятелен и уже не давал защиты формально правильным требованиям, вытекавшим из буквы договора, если, однако, они были следствием явной недобросовестности истца, то есть суд истолковывал договор по доброй совести.

В связи с этим подобные договоры именовались договорами, основанными на доброй совести (справедливости).

Постепенно суд стал в первую очередь принимать во внимание не букву договора, а его смысл и содержание.

Все позднейшие виды договоров - реальные и консенсуальные - являлись договорами доброй совести (исключение - договор займа).

Наиболее древним видом договора был вербальный контракт.

Вербальный контракт заключался в устной форме, и для его действительности необходимо было произнести определенные слова в строго установленном порядке.

Основным вербальным контрактом являлась стипуляция.

Стипуляция заключалась в форме устного вопроса кредитора к будущему должнику и такого же ответа должника. Например: "Обещаешь дать 100?" - "Обещаю".

Стипуляция порождала только одностороннее обязательство, то есть одной стороне по договору принадлежало только право, а другой - только обязанность.

Обязательство из стипуляции носило абстрактный характер, и поэтому для доказательства долга достаточно было доказать сам факт стипуляции. Основание, таким образом, не входило в число ни существенных, ни случайных элементов стипуляции, что отличало стипуляцию от большинства иных договоров, которые при отсутствии основания не приобретали' юридической силы.

При стипуляции кредитор вправе был требовать с должника только сумму долга и не мог потребовать ни процентов, ни убытков, вызванных неисполнением должником своего обязательства.

В дальнейшем строгий формализм стипуляции перестал быть обязательным, и для доказательства факта стипуляции стали составлять письменные акты.

Другими типами вербальных договоров были:

  1.  обещание предоставить приданое;
  2.  клятвенное обещание вольноотпущенника.

Литтеральным контрактом назывался договор, который заключался в письменной форме.

Древнейшей формой литтерального договора была запись в приходно-расходной книге, которая велась римскими гражданами. У кредитора запись шла в графу доходов, а у должника - в графу расходов. В конце периода подводился общий итог.

В классический период литтеральный договор стал оформляться распиской, что значительно облегчило порядок заключения такого договора. Если расписка излагалась от имени третьего лица (должника), то она именовалась синграфом, а если излагалась в первом лице самим должником, то - хирографом.

Расписка могла быть оспорена в течение двух лет со дня ее выдачи.

Реальный договор (контракт) - это договор, который вступал в силу не с момента соглашения сторон (пусть даже и письменного), а лишь с момента фактической передачи вещи.

Обещание передать вещь не имело никакого юридического значения и не порождало обязательства, поэтому в случае спора судья первым делом выяснял, была ли передана сама вещь.

Реальными договорами являлись:

  1.  договор займа;
  2.  договор ссуды;
  3.  договор хранения;
  4.  договор заклада.

Консенсуальные контракты возникли позднее остальных видов контрактов и имели наиболее важное значение в хозяйственной жизни Древнего Рима.

Консенсуальный контракт - это такой договор, который считался заключенным с момента достижения сторонами соглашения. Передача вещи рассматривалось уже как исполнение консенсуального контракта.

Консенсуальными контрактами являлись:

  1.  договор купли-продажи;
  2.  договор найма;
  3.  договор поручения;
  4.  договор товарищества.

Договор считался действительным, только если при его заключении были соблюдены обязательные условия действительности договора.

Такими условиями являлись:

  1.  соблюдение установленной формы договора (например, стипуляция не порождала юридических последствий, если должник первым выразил свою волю);
  2.  соответствие воли волеизъявлению;
  3.  наличие существенных условий в договоре;
  4.  наличие основания (цели) договора (causa).

ВОЛЯ - это желание лица заключить договор.

Волеизъявление - это воля, выраженная вовне.

Волеизъявление не соответствовало воле, если договор был заключен:

  1.  под угрозой (сперва этому не придавалось никакого значения);
  2.  под обманом;
  3.  или под влиянием заблуждения.

Заблуждение должно было быть существенным, то есть относиться к предмету договора, личности контрагента, к характеру самого договора и т. д.

Несущественное заблуждение, например о мотиве заключения договора, не влекло недействительности договора.

 Существенные условия в договоре - это такие, без которых договор не может существовать и признается незаключенным.

В каждом договоре есть свои существенные условия, и стороны обязаны были их согласовать (например, цена в договоре купли-продажи).

В большинстве договоров стороны должны были определить цель, причину его заключения (causa). Такие договоры именовались каузальными.

Например, в договоре купли-продажи покупатель, оплачивая товар, имеет цель получить в будущем этот товар.

Недостижение цели в каузальном договоре влекло его недействительность.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24612. Облік кредитів банку 41.5 KB
  Синтетичний облік розрахунків по банківських кредитах здійснюється на пасивних рахунках 60 Короткострокові позики 50 Довгострокові позики. На рахунку 60 Короткострокові позики ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валюті по кредитах банків строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу та за позиками строк погашення яких минув.По кредиту рахунка 60 Короткострокові позики відображаються суми одержаних кредитів позик по дебету сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі...
24613. Облік фінансових результатів діяльності підприємства 39 KB
  Облік фінансових результатів діяльності підприємства Формування доходів і витрат за видами діяльності і функціями. Фінансові результати за видами діяльності в результаті яких вони виникають поділяються на прибуток збиток від звичайної діяльності та від надзвичайних подій.Під звичайною діяльністю розуміють будьяку діяльність підприємства а також операції які забезпечують її або які виникають внаслідок здійснення такої діяльності.Прикладом звичайної діяльності є виробництво і реалізація продукції робіт послуг розрахунки з...
24614. Склад та призначення фінансової звітності підприємства 37 KB
  Склад та призначення фінансової звітності підприємства За видами звітність поділяється на бухгалтерську статистичну та оперативну. Бухгалтерська звітність містить показники виробничофінансової діяльності підприємства. Оперативна звітність призначена для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення. В ній містяться дані про виконання плану поставок матеріалів виробництва продукції а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства...
24615. Облік дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Резерв сумнівних боргів 35.5 KB
  Облік дебіторської заборгованості за товари роботи послуги. Резерв сумнівних боргів Дебіторська заборгованість за продукцію товари роботи послуги це заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію товари роботи або послуги.Дебіторська заборгованість за продукцію товари роботи послуги виникає коли підприємство реалізує продукцію товари роботи послуги в кредит з відстрочкою платежу.Таким чином для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію товари роботи послуги необхідно щоб виконувалися...
24616. Облік розрахунків з підзвітними особами: нормативні вимоги то особливості обліку 31.5 KB
  Облік розрахунків з підзвітними особами: нормативні вимоги то особливості обліку Готівка видається працівникам підприємства підзвіт на відрядження та на господарські потреби за розпорядженням керівника підприємства за умови що у працівника немає заборгованості по раніше виданих авансах.Службове відрядження поїздка на визначений строк в іншу місцевість для виконання службових обов'язків.Термін відрядження не може перевищувати 30 календарних днів у межах України і 60 днів при відрядженні за кордон.Термін відрядження визначається за відмітками...
24617. Облік доходів підприємства 39.5 KB
  Облік доходів підприємства Нормативним документом який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності є Положення стандарт бухгалтерського обліку 15 Дохід який затверджено наказом Міністерства фінансів України. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: а дохід виручка від реалізації продукції товарів робіт послуг; б інші операційні доходи; в фінансові доходи; г інші доходи: д надзвичайні доходи. Склад...
24618. Облік доходів та витрат майбутніх періодів 28.5 KB
  Облік доходів та витрат майбутніх періодів Облік доходів майбутніх періодів Для узагальнення інформації щодо одержаних доходів у звітному періоді які підлягають включенню до доходів у майбутніх періодах призначено рахунок 69. періодів відносять доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду о. періодів за Дт їх списання на рахунок обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду. періодів Дт301311373670 Кт69 2списано доходи майб.
24619. Облік розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами 28.5 KB
  Облік розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами Облік розрах. Для обліку таких операцій використовують рахунок 68 €œРозрахунки за іншими операціями€ на якому обліковують розрахунки за операціями що не можна відобразити на рахунках 63 67.За кредитом рахунку 68 показують збільшення заборгованості перед іншими кредиторами за дебетом її погашення списання. 685 €œРозрахунки з іншими кредиторами€.
24620. Облік розрахунків за податками і платежами 31.5 KB
  за податками податок на прибуток ПДВ акцизний збір 642 розрах. за обовязковими платежами місцеві податки транспортний податок 643 податкові зобовязання облік суми ПДВ на яку збільш. податковий кредит 644 податковий кредит облік ПДВ на яку підпрво має право зменшити податкове зобовязання. бюджету перед платником Дт311 Кт641 Кредитове сальдо Дт 641 Кт 311 Законодавче регулювання: ЗУ Про ПДВ ЗУ Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби ЗУ про оподатковув.