7909

Причини, характер, періодизація Другої світової війни

Лекция

История и СИД

Причини, характер, періодизація Другої світової війни Більше, ніж півстоліття минуло з дня закінчення Другої світової війни, яка принесла людству чисельні жертви і руйнування. У цій війні брали участь понад 60 держав, на території яких проживало...

Украинкский

2013-01-30

29.2 KB

43 чел.

Причини, характер, періодизація Другої світової війни

Більше, ніж півстоліття минуло з дня закінчення Другої світової війни, яка принесла людству чисельні жертви і руйнування. У цій війні брали участь понад 60 держав, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км . За роки війни в армії воюючих держав було закликано 110 млн. чол.

На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65-67 млн. осіб, 90 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол.

Які ж причини цієї війни?

По-перше, несправедливість Версальської системи поставила багато народів у принизливе становище, сприяла приходу до влади сил, які прагнули до реваншу, нового переділу світу. У найбільшій мірі це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії.

По-друге, економічна криза 30-х років загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об'єднати зусилля у боротьбі за збереження миру. Всю систему безпеки, створену у 20-ті роки, було зруйновано.

По-третє, розв'язанню війни сприяла політика урядів Англії та Франції, спрямована на ''умиротворення'' агресора, а також ''ізоляція'' США, які, прийнявши закон про нейтралітет, фактично самоусунулись від впливу на розвиток подій у світі.

По-четверте, не останню роль у розв'язанні війни відіграв. СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього, відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

Агресивні держави прагнули розширення власних територій, завоювання ринків збуту та джерел сировини. З їхнього боку війна була загарбницькою. Для країн, які зазнали агресії і які були окуповані, війна була справедливою. Найбільш складно визначити характер війни стосовно СРСР. У період з 17 вересня 1939 р. по 22 червня 1941 р. він сам виступав у ролі агресора, приєднавши до себе значні території, які належали на той час Польщі, Румунії, Фінляндії, а також Прибалтику. Але після нападу Німеччини СРСР виніс на собі основний тягар боротьби з фашистською Німеччиною і для нього війна мала справедливий характер. її по праву назвали Великою Вітчизняною війною.

Другу світову війну можна розділити на кілька етапів:

I. 1 вересня 1939 р.- 19 листопада 1942 р. Стратегічна ініціатива належить агресивним державам. Німеччина, Італія, Японія та їх союзники зуміли оволодіти значними територіями в Європі, Африці, Азії, Океанії.

II. 19 листопада 1942 р. - 9 травня 1945 р. Стратегічна ініціатива повністю переходить до країн антигітлерівської коаліції,війська яких розгромили війська Німеччини і її союзників у Європі і змусили їх капітулювати.

III. 9 травня 1945 р. - 2 вересня 1945 р. Завершення

У Другій світовій війні брали участь понад 72 держав, на території яких проживало 80% населення Землі. Бойові дії точились в Європі, Азії, Африці, Океанії на площі 22 млн. км2 і на просторах світового океану. За роки війни в армії воюючих держав було призвано 110 млн чол.

На фронтах загинуло, за різними підрахунками, від 50 до 65–67 млн. чоловік. 95 млн. було поранено або покалічено. Близько половини загиблих становило мирне населення. Матеріальні витрати складали 4 трлн. дол.

Гітлер вимагав приїзду до Берліна надзвичайного повноважного представника Польщі. Але зв'язок з Варшавою був порушений, польський посол Й. Ліпський мусив сам увечері 31 серпня з'явитися на виклик Ріббентропа. Німецький міністр закордонних справ напередодні настільки брутально поводився з послом Англії Гендерсоном, що ледве не дійшло до рукоприкладства. Ліпського він примусив довго чекати в приймальні, а потім просто виставив з кабінету. Тим часом Гітлер уже проголошував промову в рейхстазі про початок війни проти Польщі. Він говорив, що «не заінтересований у війні, але змушений». Підкреслював, що розраховує на Італію, але її підтримки не потребує, підтверджував гарантії західних кордонів і вірність договорові про ненапад з Радянським Союзом. Німецькі війська тоді вже вступили в Данціг (Гданськ), а о 4.45 ранку 1 вересня з трьох боків по всьому кордону вони вдерлися в Польщу.

Співвідношення сил було не на користь Польщі. Німеччина кинула проти неї 44 з 52 діючих піхотних дивізій, усі 5 бронетанкових і 13 моторизованих дивізій — загалом 57 піхотних дивізій, 2500 танків, 2000 бойових літаків тощо. Польща тоді мала близько 33 дивізій, здебільшого кавалерійських, її авіація (771 літак) була знищена в перші ж дні.

Німеччина оголосила війну Польщі тільки після зруйнування 36 основних польських стратегічних пунктів. Як привід до війни гітлерівці використали провокацію. Есесівці з допомогою групи в'язнів, одягнених у польську форму, розіграли «напад» на радіостанцію в прикордонному німецькому м. Глайвіце.

Посли Англії та Франції лише ввечері 1 вересня вручили Ріббентропу ноти, де їхні уряди повідомляли, що «дізналися» про вторгнення німецьких військ у Польщу і що, як «їм здається», це вимагає виконання Англією і Францією своїх зобов'язань перед Польщею. Якщо Німеччина не представить «запевнень» про припинення воєнних дій проти Польщі й «готовність виведення» своїх військ з її території, Англія й Франція змушені будуть виконати свої зобов'язання.

Громадськість західних держав вимагала рішучих дій. Їхні уряди змушені були діяти. Об 11.15 3 вересня Чемберлен по радіо оголосив війну Німеччині.

З 17.00 Франція вступила у війну. Потім війну Німеччині оголосили англійські домініони.

Друга світова війна вибухнула. Її початком вважається 1 вересня 1939 р. — день нападу Німеччини на Польщу.

Англія та Франція ніякої допомоги Польщі не надали. Сама ж Польща припинила опір за 2-3 тижні, уряд Бека— Ридз-Смігли—Мосцицького покинув свою країну й утік до Румунії.

Чому так швидко капітулювала Польща?

1. Основна причина — цілковита неспроможність і гнилість державного устрою, економічна та воєнна відсталість Польщі. Вона не була готова до війни, Німеччина мала безперечну перевагу.

2. Нереалістична польська зовнішня політика спрямовувалася на створення «Великої Польщі». Бек та інші керівники Польщі бачили головну загрозу для своєї держави на Сході. Варшава плекала ілюзії, що Гітлер не піде війною проти Польщі. 

3. Шовіністична внутрішня політика уряду позбавила його підтримки непольського населення країни. Тимча-сом майже 40% населення становили національні мен-шини — в тому числі 13 мільйонів українців і білорусів, які мешкали в основному на сході Польщі — на територіях, захоплених нею в 1920 р.

4. Ще однією причиною швидкої капітуляції Польщі стала провокаційна, віроломна політика союзників — урядів Англії й Франції, які мали з Польщею договори про взаємодопомогу (відповідно від 25 серпня й 7 вересня 1939 р.), проте нічого не зробили, щоб її врятувати. Вони спокійно спостерігали агонію свого союзника.

Світова війна була спровокована німецьким командуванням і розпочалась нападом на Польщу. Напередодні війни німецький урод поставив вимогу передати Данунг і право прокласти через «польський кордон» екстериторіальні автостради і залізницю. В нацистській пресі польський уряд звинувачували в дискримінації німців 28 квітня 1939 р. було розірвано договір про ненапад.

25 серпня 1939 р. у Гданськ прибув німецький лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» якому було дано наказ: 1 вересня о 4 год. 45 хв. розпочати обстріл укріплень Вестерпляття. Однак для нападу на Польщу потрібна була причина.

Ввечері 21 серпня команда СС (в кол.формі) захопила в м. Глейвіц радіостанцію. 1 вересня 1939 р. о 4 год. 45 хв. німецька авіація завдала бомбових ударів по головних комунікаціях, містах, аеродромах країни. Вермахт було розділено на 2 угрупування: центр ( 3 тер. Сіенезіт – Г.Рундштедт) і Північ (Помер і сх.. Порске – фон Бокр.).

В сонову плану «Вайс» - положено було ідею бліцкригу, що виконувався в німецькому Генштабі ще з часів І Світової війни. Польща мала контрила «Захід», однак значна різниця в кількості і якості армій призвело до значних втрат. За 4 дні німці заглибились на 100 км. Протягом тижня було окуповано Пн. Сх. район, Краків, Кельци, Лодзь. 11 вересня німецькі такни підійшли до Варшави. Армії Пд.. групи розгортали наступ на Перемишль, Львів, 16 вересня німці окупували Бєлосток, вельськ, Брест, Перемишль, Самбір, підходили до Львова. Однак польська армія показувала героїчний опір: 9 вересня армія «Познань» розгромила німецькі корпуса під Бурою; до 30 вересня трималась форт. Модлін; до 2 жовтня тримався гарнізон пів-ва Хель.

17 вересня 1939 р., згідно таємного додатку, радянські війська розпочали наступ на західних кордонах. Німецькі сили, що перейшли установлену пактом демаркаційну лінію, відійшли. Вже 19 вересня було опубліковано спільне німецько-радянське комюніке, що зазначало завдання німецького і радянського ЗС – відновити «мир і порядок» на окупованих територіях.

22 вересня РА вступила до Львова, а через тиждень вийшла на демаркаційну лінаю (по Бугу і Сяну).

Декретом від 12 жовтня 1939 р. на окупованих територіях створена генеральне губернаторство.

2. СРСР отримав Зах. Україні і Білорусію. Вже 22 жовтня 1939 р. було проведено вибори до Установи зборів Зах. України, що 27 жовтня ухвалили від’єднання Зах. України з УСРСР. Майже 30 тис.укр. втекли на Захід. Тут розпочалась колективізація, репресія, було націоналізовано великі і середні підприємства, заборонено політичні партії.

26 червня 1940 р. СРСР пред’вив ультиматум Румунії з вимогою приєднання Пн. Буковини і Бессарабії. 28 червня РА вступила на ці території. Крім того радянський уряд посилив тиск на республіки Прибалтики (договори – 28 сер. 1939 (Естонія), 5 жовтня – Латвія і Юж. Литва). За цими договорами на територіях цих республік розміщувались радянські військові бази. 14 червня 1940 р. уряд СРСР надіслав ультиматуми в яких вимагав змінити режими і відкрити кордони, а в серпні 1940 р. вони були приєднані.

Наприкінці 1939 р. СРСР іде на загострення відносин з Фінляндією. 30 листопада 1939 р. розгорілась радянсько-фінська війна. Лише весною 1940 р. після взяття «лінії Манкергейма» СРСР змусив Фінляндію підписати мир і погодитись на умови (м. Виборг і т п.).

3. Вже 3 вересня 1939 р. Англія та Франція оголосили війну Німеччині, однак майже сім місяців бойових дій на Західному фронті не велось (термін дивна). Війна активно велась на морі. Разом з Англією у війну вступили і домініони.

9 жовтня 1939 р. Німеччина розпочала підготовку удару по Англії і Франції. 22 лютого 1940 р. було затверджено, «Жовтий план».

Зранку 9 квітня 1940 р. вермахт вдерся до Данії і Норвегії. Данію було захоплено за 1 день. В Норвегії вермахт зустрів опір, що був підкріплений англо-фр. корпусом. Однак на початку червня цей опір було зламано.

Вже 10 травня 1940 р. «дивна» війна закінчилась. Сили вермахту розпочались широкомасштабний наступ по всьому західному кордону, 15 травня капітулювала голландська армії, 12 травня армія Рундштедта захопила Седон, танкові корпуса провались до Ла-Маншу, англо-франц. війська були блоковані біля Дюнкерка (340 тис.). Бельгійська армія капітулювала 28 травня. В цей час в районі Дюнкерка розпочалась грандіозна евакуація 340 тис. англо-фран. корпусу.

5 червня 1940 р. німецьке командування розгорнуло наступ  на Париж. 124 нім. дивізіям протистояло 65 франц. 7 червня оборона французів була прорвана в районах Руана, Сени і Бове, 10 червня  - впав Рейме. 11 червня ген. Вейган наказав відступати на південь. В цей же час італійська армія розпочала наступ від Монблану до Середз. моря. Вранці 14 червня вермахт вступив  до Парижу. На чолі уряду став маршал Петен, що 22 червня у Комп’єнському лісі підписав перемир’я. Угода передбачала повну капітуляцію французької армії. Німецькі війська акупували Пн.-Зх. Райони Франції. Було створено маріонетковий уряд маршала Петена (м. Вінет). У Лондоні генерал Шарль де Голь звернувся до французьких збройних сил із закликом продовжити боротьбу. З кінця червня 1940 р. нім. люфтваффе розпочинають свої нальоти на британські міста ( 10 місяців).

27 вересня 1940 р. Німеччина, Італія і Японія підписали у Берліні Третейський пакт. У США11 березня 1941 р. прийнято закон про ленд-ліз.

У листопаді 1940 р. Угорщина, Болгарія і Румунія приєднались до Третейського пакту. В Югославії профашистський уряд було скинуто на поч. 1941 р., тому вже в квітні 1941 р. Німеччина напала на Югославію, а 17.04.1941 р. югославська армія капітулювала. Югославію було розчленовано  між Німеччиною. Італією, Болгарією і Угорщиною.

У квітні 1940 р. Італія окупувала Албанію, 28 жовтня перейшла грецький кордон.  Проте 5 листопада греки розпочали контрнаступ і на сер. грудня притиснули італійців до моря. Тому 5 квітня 1941 р. Німеччина вводить свої війська.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5982. Основные понятия по передаче информации 937 KB
  Основные понятия по передаче информации Информация это совокупность сведений об окружающем нас мире. Эти сведения человек получает в процессе взаимодействия с окружающим миром, изучения различных явлений посредством книг, радио, телевидения и других...
5984. Практика проектирования. Руководство к лабораторно-практическим занятиям 3.56 MB
  Представлен перечень практических заданий к лабораторно-практическим занятиям, типовому расчету, курсовой работе и курсовому проекту для студентов энергомашиностроительного факультета при изучении основ инженерного проектирования на завершающем этап...
5985. Аграрне право України О.О. Погріб 5.43 MB
  У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та функціонування субєктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації земельних прав і обмеження прав на землю.
5986. Особливості гуманістичної психології 48.76 KB
  I.Основні принципи гуманістичної психології. Гуманістична психологія -особливий напрямок, що відрізняється від інших шкіл по ряду принципово важливих для розуміння природи людини положень. До нього традиційно відносять такі концепції, як теорія осо...
5987. Концепции современного естествознания. Учебно-методическое пособие 1.73 MB
  Учебное пособие включает в себя 10 семинарских занятий по курсу Концепции современного естествознания. Для каждого занятия разработан план, содержащий основные вопросы излагаемой темы, приводятся список рекомендуемой литературы, темы рефератов...
5988. Автоматизация технологического процесса получения детали Корпус инструментального ящика 847.69 KB
  Автомобильное производство характеризуется чрезвычайно широкой номенклатурой изделий, получаемых листовой штамповкой. В этой номенклатуре подавляющее большинство составляют детали, которые технологическими подразделениями ЗИЛа относятся к с...
5989. Высокоуровневые методы информатики и программирования 302.5 KB
  Введение Профессиональная деятельность по специальности Прикладная информатика (в экономике) предполагает как создание, внедрение, анализ, сопровождение и эксплуатацию профессионально-ориентированных информационных систем, связанных с обработкой эко...
5990. Сутність та термінологія логістики 112.5 KB
  Сутність та термінологія логістики Етимологія та історія логістики Дефініція логістики Термінологія логістики Структуризація логістичних систем Перспективи використання логістики в Україні Етимологія та історі...