7914

Утворення та зміцнення Московської держави

Конспект урока

История и СИД

Утворення та зміцнення Московської держави МЕТА: створити умови для всебічного розуміння учнями всіх політичних та економічних процесів розвитку земель Північно - Східної Русі. розвивати вміння зіставляти та порівнювати інформацію з різни...

Украинкский

2013-01-30

22.5 KB

22 чел.

Утворення та зміцнення Московської держави 

МЕТА: створити умови для всебічного розуміння учнями всіх політичних та економічних процесів розвитку земель Північно – Східної Русі. розвивати вміння зіставляти та порівнювати інформацію з різних джерел, формулювати нескладні висновки та узагальнення, аргументувати власну позицію; виховувати почуття патріотизму, поваги до діячів минулого нашої країни


Згідно із заповітом Олександра Невського, його молодший син Данило отримав у володіння маленьке удільне Московське князівство. Данило (1303 р.) поставив за мету розширити кордони своїх володінь і розпочав збирання навколо Москви руських земель.


Москва розташовувалася в районі, придатному для землеробства, скотарства та промислів, на важливих річкових торгових шляхах. Вона була віддалена від околиць, які зазнавали спустошення з боку монгольських завойовників. Тисячі селян і ремісників покидали розорені ординцями області й знаходили прихисток у Московському князівстві. Вони освоювали нові землі, засновували численні поселення. Ще однією причинок) піднесення Москви була енергійність і спритність московських князів, які зуміли скористатися вигодами свою становища.


Першим володарем, який активно взявся розбудовувати Москву й укріплювати її рубежі, був князь Іван Калита (1325 1340). Своє прізвисько, що означало «грошова горба», він отримав за ненаситну любов до багатства. Це був енергійний і здібний правитель, який не гребував користуватися різними засобами для зміцнення своєї влади. Він допоміг монголам придушити повстання у Твері, за що 1328 р. одержав ярлик на велике княжіння Володимире ьке. Іван Калита та його наступники здобули право збирати для хана данину з інших князів Північно-Східної Русі й відповідали за її своєчасну доставку в Золоту Орду.


Калита також переконав митрополита перенести свою резиденцію з Володимира до Москви. Так Москва почала набувати рис основного духовного центру Русі.


ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
XVI ст. Уривок із «Симеонівськоіо літопису» про князювання Івана Калити
Року 1328 сів великий князь Іван Данилович на великому княжінні всієї Русі, і була з того часу тиша велика протягом 40 літ, і перестали татари [монголи] воювати Руську землю і вбивати християн, і відпочили, і відійшли християни від великої втоми й від багатьох тягот, від насильства татарського...


Року 1333 благовірний великий князь Іван Данилович спорудив церкву кам'яну в Москві в ім'я великого архангела Михаїла, в один і той же рік почата була й закінчена...


Року 1339 князь великий Іван Данилович пішов в Орду, а з ним сини його, Семен та Іван, а князя Андрія, сина свого, послав у Новгород Великий.Того ж року і в Русь прийшов князь великий Іван... Тієї ж зими замислили будувати місто Москву, а закінчили його тієї ж зими до весни у великий піст.

1. Які заходи політики Івани Калити схвалює літописець?

2. Що в літописі означає вираз і була з того часу тиша велика...»?

Боротьба за визволення з-під влади Золотої Орди
Політику Івана Калити продовжували його сини — Семен Гордий та Іван Красний. У 1359 р. князівський престол посів дев'ятилітній сип Івана Красного Дми і рій (1359-1389). Він. як і його дід Іван Калита, виявився здібним і вправним правителем. Саме завдяки ііого невтомній енергії в Москві було збудовано єдиний у всій Півиічно-Східній Русі кам'яний Кремль. Це свідчило про зростання політичної могутності Московського князівства.

За князювання Дмитрія Івановича Москва настільки посилилася, що змогла кинути відкритий виклик Золотій Орді, правителем якої на тон час був темник (вищий воєначальник) Мамай. Князь Дмитро перестав сплачувати данину Орді.


Із цього часу між Москвою та Ордою почалася відкрита ворожнеча. Улітку 1378 р. татари (так стали називати монголів Золотої Орди) спалили Нижній Новгород. Звідси Мамай направив велике військо на Москву. Князь Дмитрій сміливо виступив проти ворога. Пін зустрів татар на березі річки Вожі в Рязанському князівстві й розгромив їх.


Поразка на річці Вожі страшенно розлютила Мамая. Він дав клятву, що не вгамується доти, поки не помститься Дмитрієві. Хитрий і підступний Мамай вичікував два роки. За цей час він зібрав величезну армію, що налічувала 100 тис. чоловік. Улітку 1380 р. Мамай вторгся на Русь.


Назустріч йому виступив князь Дмитрій Іванович, який зумів зібрати такі ж сили. Впевненості й сили духу Дмитрію Івановичу та його воїнству додавало й те, що похід проти ординців освятив засновник та ігумен Троїцькою монастиря Сергій Радонезький.


Князь Дмитрій не став чекати, коли татари спустошать Русь, і вирішив їх випередити. Для цього руське військо вирушило на Дон в ординські степи. Поява на Дону раті Дмитрія Івановича застала Мамая зненацька. Адже до цього часу руські полки сюди не проникали, бо степ вважався неподільною територією ординців. У ніч із 7 на 8 вересня 1380 р. князь Дмитрій переправився через Дон і розташував свої війська на Куликовому полі. Усі мости було спалено — відступати не було як.


Тут, на Куликовому полі, 8 вересня 1380 р. й відбулася знаменита битва. Вона розпочалася вдосвіта, коли густий туман укривав місцевість і ховав сили обох сторін. Перед битвою відбувся богатирський поєдинок. Із руських рядів вийшов монах Пересвєт, із татарських — Челубей. Ударивши на скаку один одного списами, вони впали замертво. Це й послужило сигналом до битви. Мамай першим кинув свою кінноту в атаку на руські полки. Він розмістив свою ставку на Червоному пагорбі й звідти відстежував перебіг бою, а князь Дмитрій в об.тадунку рядового воїна бився на рівних з іншими.


Після тривалої жорстокої січі татари зуміли потіснити руські полки. Але в найнапруженіший момент на поле бою несподівано вийшов полк, яким командували серпуховський князь Володимир Андрійович і воєвода Дмитрій Боброк Волинець. Ці війська вичікували в засаді. Не витримавши натиску свіжих сил, татари кинулися тікати. Перемога далася нелегко. Сам князь Дмитрій був тяжко  поранений. Із того часу мужнього князя стали називати Дмитрієм Донським.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА
XVI ст. «Сказання про Мамаєве побоїще» про битву на Куликовому полі
...І зійшлися в бою обидва війська й міцно билися не тільки зброєю, а й [руками] хапали один одного, умирали під кінськими копитами, задихалися від великої тісноти, бо не можна їм було поміститися на Куликовому полі...


Години чотири й п'ять годин б'ються, не слабіють християни. Коли ж настала шоста година... почали татари долати наших, багато вельмож було побито татарами, завзяті витязі, як дерева в діброві, хилилися на землю під кінські копита; багато руських людей збентежилося. Поранили навіть великого князя. Він же відійшов від війська і побоїща і зійшов з коня, бо не можна йому було битися. Багато знамен великого князя підсікли татари, та з Божою допомогою [руські] не загинули, але ще більше зміцніли...
Князь же Володимир Андрійович не міг |більгае] терпіти та сказав Дмитрію Волинцю: «Біда велика, брате, чому допомагає наше стояння, буде воно нам на посміх, кому будемо допомагати?» І сказав йому Дмитрій: «Велика біда, князю, але ще не прийшла наша година: кожен, хто починає невчасно, приносить собі біду...»


І настала година восьма... Волинець закричав гучним голосом: «Година прийшла, а час наблизився»... І зразу виїхали з діброви... Були ж воїни, наче леви, які напали на овечі отари.


Татари ж побачили це й вигукнули: «Горе нам, знов нас руські перехитрили; з нами билися слабі люди, а сильні всі цілі». Т кинулися татари врозтіч...
1. Як довго тривала битва?

2. Які сили вплинули на результат битви?
3. Які образні вирази вживає автор «Сказання...», щоб показати втрати руських воїнів?

Куликовська битва завдала Орді страшного удару. Хоча негайного повалення золотоординського іга не відбулося, вона наблизила його падіння і показала, що Русь може перемагати ворога, який досі вважався нездоланним.


Розгромлений Мамай утік у Крим, де був убитий генуезцями, а на чолі Золотої Орди став хан Тохтамиш. Він виношував плани знову підкорити Русь. У1382 р. Тохтамиш з великим військом підійшов до Москви. Князь Дмитрій Донський виїхав збирати полки. Москвичі самі боронили рідне місто й уперше застосували вогнепальну зброю. Після триденної облоги Тохтамиш обманом змусив москвичів відчинити ворота й спалив місто дотла.


Проте Орда вже не змогла відновити свою колишню владу над Руссю. Хоча данину виплачували, її розміри зменшилися. Москва зуміла втримати свою зверхність над іншими князівствами. Дмитрій Донський уперше заповів своєму синові як «отчину» (спадкове володіння) велике князювання володимирське, не визнаючи за Ордою права ним розпоряджатися. Так було закладено основи престолонаслідування.


Посилення Московської держави в XV ст.
Політичні успіхи Московського князівства, досягнуті за правління Дмитрія Донського, закріпили й розвинули його наступники. Син Дмитрія Донського князь Василій І (1389-1425) невдовзі після сходження на троп приєднав до Москви князівство Нижньогородське, а також землі в басейні річки Вичегди, населені народністю комі.

Піднесення Московського князівства гальмувалось ігом Золотої Орди, загарбницькими походами Великого князівства Литовського, нападами Тимура (Тамерлана). Проте Москва неухильно рухалася до незалежності: економічної, політичної, релігійної.


У1439 р. відбувся Флорентійський собор, який проголосив унію (об'єднання) католицької та православної церкви. Однак московський князь Василій II Темний не визнав унію. Більше тою, він вирішив відокремитися і від Константинопольського патріархату та надалі обирати митрополита на соборі руської церкви. Так було здобуто релігійну незалежність.


Об'єднання удільних володінь значно прискорилося за князювання Івана III (1462-1505). У1463 р. своїми землями поступилися ярославські князі. У січні 1478 р. новгородці принесли присягу про повне визнання влади Івана III. Вічевий дзвін зняли й відвезли до Москви: трьохсотлітня ера незалежного існування Новгородської республіки закінчилася. Одночасно з Новгородом до Московського князівства було приєднано Карелію.


Іван III брав шлюб, керуючись політичними інтересами. Ного дружиною в 1472 р. стала племінниця останнього візантійського імператора Зоя (Софія) Па-леолог. Престижне одруження дозволило Іванові ІІІ проголосити себе наступником візантійських імператорів, а Москву — столицею всього православного світу.


Тоді як Москва мужніла іі міцніла, Золота Орда слабшала й розділялася, тому Іван ПІ припинив виплачувати данину її правителям. У 1480 р. хан Лхмат вирішив відновити свою владу над Руссю. Він уклав союз із польським королем Казимиром IV і напав на Івана III. Проте великий князь домовився з кримським ханом Менглі-Гіреєм. І коли ординці вирушили на Москву, кримські татари напали на землі Великого князівства Литовського й позбавили Ахмета підтримки. Ординці все-таки прийшли на берег Угри, де їх зустріли сильні полки Івана III. Вступити з ними в бій хан так і не наважився. Простоявши тут деякий час, він подався назад у степ. Хоча жодної військової перемоги над ординцями не було отримано, і сучасники, й нащадки сприйняли «стояння на У грі» як падіння ординського ярма.


Після цього Іван ПІ продовжив справу об'єднання руських земель: підкорив Твер, В'ятку. Свою самостійність зберігали тільки частина Рязанського князівства та Псков. Проте вони не становили серйозної загрози для Москви.


Одночасно тривав процес завоювання південних і західних земель па кордоні з Литвою. Під владу Москви то тут, то там переходили дрібні православні князі зі своїми маєтками. Це неабияк дратувало литовських правителів. У1492 р. між Литвою і Московською державою розпочалися воєнні дії. Успіх був на боці Москви. Воєводи Івана III відвоювали ряд руських міст — Вязьму, Брянськ, Мещовськ, Путивль.


За правління Івана III було розв'язано два найголовніші завдання. По-перше, покладено край залежності від Орди; по-друге, завершено процес об'єднання руських земель навколо Москви. І Іаирикінці XV ст. Іван III прийняв титул «великого князя всієї Русі». Гербом Московської держави став двоголовий орел, який був династичним знаком візантійських імператорів Палеологів і гербом Твері. Князь Іван III установив постійні дипломатичні стосунки з Папою Римським, із німецьким імператором, угорським королем, турецьким султаном, перським шахом та іи. Отже, молода Московська держава почала утверджуватися на міжнародній арені.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23358. СЛОЖЕНИЕ ОДНОНАПРАВЛЕННЫХ И ВЗАИМНОПЕРПЕНДИКУЛЯРНЫХ КОЛЕБАНИЙ 383.5 KB
  СЛОЖЕНИЕ ОДНОНАПРАВЛЕННЫХ И ВЗАИМНОПЕРПЕНДИКУЛЯРНЫХ КОЛЕБАНИЙ. Цель работы: изучение эффектов возникающих при сложения однонаправленных и взаимно перпендикулярных гармонических колебаний. Представим каждое из колебаний как проекцию на ось X вектора длиной равной амплитуде вращающегося по часовой стрелке с угловой скоростью  рис. Тогда результат сложения колебаний можно представить как проекцию суммарного вектора .
23359. Изучение влияние емкости конденсатора на период колебаний в электрическом контуре 179.5 KB
  Основы теории Рассмотрим процесс возникновения колебаний в идеальном электрическом контуре осцилляторе рис. Таким образом можно сделать вывод что частота гармонических колебаний в идеальном электрическом контуре равна корню квадратному из коэффициента при заряде q формула 2: При этом период колебаний равен формула Томсона: 6 Связь периода колебаний с величинами С и L качественно объясняется следующим образом. С увеличением...
23361. Списки та стрічки в Python 3.02 MB
  3 Дії зі списками 1.4 Методи роботи зі списками 1.1 Дожина списка 1.
23362. Функції в мові Пітон 300.73 KB
  Київ 2013 Завдання: Вивчення засобів роботи і принципів організації функції в мові Пітон.1 Функції параметри аргументи 1.2 Поверненне значення функції 1.
23363. Кортежі і словники 277.75 KB
  1 Загальні відомості 1.1 Загальні відомості 2.
23364. Робота с файлами 133.75 KB
  2 Порядок роботи с файлами 3. Методи роботи с файлом 4. Повний цикл роботи читаннязапису файла Індивідуальне завдання 1. Висновок: В даній лабораторній роботі я навчився працювати зі списками з методами роботи з файлами з режимами роботи с файлами.
23365. Юнікод 163.23 KB
  Робота с кодуванням в мові Пітон.2 Робота с Юнікодом в ручному режимі 2.3 Спрощена робота в Юнікод Індивідуальне завдання 1.
23366. Вивчення основ програмування на мові Python 562.41 KB
  Тексти програм на мові Python. Мета роботи Ознайомлення з основними типами даних в Python. Вивчення основ програмування на мові Python.