7915

Наука. Наукові товариства. М. Грушевський

Конспект урока

История и СИД

Наука. Наукові товариства. М. Грушевський Мета: Створити умови для всебічного розуміння учнями всіх особливостей розвитку української науки розвивати вміння зіставляти та порівнювати інформацію з різних джерел, формулювати нескладні висновки та уза...

Украинкский

2013-01-30

22.56 KB

10 чел.

Наука. Наукові товариства. М. Грушевський

Мета: Створити умови для всебічного розуміння учнями всіх особливостей розвитку української науки; розвивати вміння зіставляти та порівнювати інформацію з різних джерел, формулювати нескладні висновки та узагальнення, аргументувати власну позицію; виховувати почуття патріотизму, поваги до діячів минулого нашої країни.

Основні поняття:  національна ідея, наукові товариства;

Обладнання:  підручник, документи підручника;

Тип уроку: лекція

УКРАЇНСЬКА НАУКА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Наукові товариства

Глибокі зміни в економіці та позитивні зрушення в освіті зумовили успішний розвиток науки. Основними осередками наукових досліджень були університети — Харківський, Київський та Одеський. Разом із тим багато окремих науковців працювали й за межами цих визнаних наукових центрів. Дослідники потребували наукових зв'язків між собою, обміну інформацією, об'єднання зусиль для вирішення масштабних наукових питань. Із цією метою протягом 70-80-х років була створена мережа наукових товариств — Харківське, Київське й Одеське товариства дослідників природи; Харківське математичне, Київське фізико-математичне, Історичне товариство Нестора Літописця в Києві, Харківське та Ніжинське історико-філологічні товариства, Наукове товариство імені Т. Шевченка у Львові та ін.

Природничі науки

У пореформений період особливого розвитку набули природничі науки. Протягом другої половини XIX ст. в Україні працювало багато видатних учених. їхні відкриття отримали світове визнання. Значних успіхів досягли українські математики й фізики. Професори Київського університету стали засновниками нової алгебраїчної школи. Професор Харківського університету Олександр Ляпунов отримав широке визнання завдяки дослідженню та виявленню багатьох закономірностей рівноваги механічних систем.

Професор Київського університету Михайло Авенаріус успішно займався дослідженнями у сфері молекулярної фізики. За свої наукові досягнення в 1881 р. був нагороджений французьким орденом Почесного легіону. Західноукраїнський фізик Іван Пулюй, працюючи в провідних наукових центрах Європи, зробив відкриття так званих ікс-променів, пізніше названих рентгенівськими.

Провідні позиції у світі зайняла біологічна наука. її досягнення насамперед пов'язані з іменем видатного мікробіолога Іллі Мечникова. Вихованець Харківського університету, він тривалий час працював в Одеському університеті. Разом із мікробіологом Миколою Гамалією він заснував першу в Україні бактеріологічну станцію й почав виготовляти та з успіхом застосовувати запобіжні вакцини й сироватки для попередження та лікування таких небезпечних інфекційних захворювань, як чума, холера, тиф, туберкульоз, сказ, ящур.

Епідемії цих хвороб забирали життя десятків тисяч людей. Проте невігласи від науки, опираючись на підтримку царських властей, розгорнули проти вчених справжнє цькування за «бактеріологічний фанатизм». Щоб налаштувати проти новаторів-дослідників місцевих селян, наклепники навіть вдалися до провокації. Вони потайки отруїли велику отару овець, яким напередодні було зроблене запобіжне щеплення. Після цього І. Мечников змушений був залишити Україну й переїхати в Париж. Там він працював у славнозвісному Пастерівському науково-дослідному інституті в зовсім новій, на той час, галузі біології та медицини — імунології (наука про імунітет — захисні властивості організму проти інфекційних хвороб). За відкриття явища фагоцитозу (знищення кров'яними тільцями — фагоцитами — збудників інфекції) Ілля Мечников — учений з України — отримав найпрестижнішу наукову нагороду — Нобелівську премію.

Микола Гамалія залишився працювати в Україні й усе-таки запровадив щеплення, чим порятував мільйони людей від смертельних захворювань.

Уродженець і патріот України вчений-енциклопедист Микола Миклухо-Маклай упродовж 17 років вивчав народи Океанії, Південно-Східної Азії та Австралії. Зібраний ним багатий етнографічний матеріал став основою спеціальної науки про людину — антропології. Донині зберігає свою актуальність гасло вченого й мандрівника: «Довести світові, що всі люди — люди, і зробити неможливим саме прагнення виправдати колоніальні захоплення і насильство».

АНТРОПОЛОГІЯ (від антропо... і логія) наука про походження і розвиток людини. 

Українські вчені продемонстрували також уміння застосовувати знання на практиці. Так, уродженець України інженер Микола Бенардос 1881 р. першим у світі винайшов і впровадив у промисловості зварювання металу за допомогою електричної дуги. Київський інженер Олександр Бородін наприкінці XIX ст. сконструював найекономічніший на той час паровоз.

Розвиток гуманітарних наук

Продовжили свій розвиток і суспільні науки. Найвизначнішим українським філософом другої половини XIX ст. став Памфіл Юркевич — викладач Київської духовної академії. Із 1861 р. він очолював кафедру філософії Московського університету. Юркевич створив філософське вчення під назвою «філософія серця». У ньому вчений продовжував розвивати погляди Г. Сковороди.

Розвивалася й філологічна наука. Професор Харківського університету Олександр Потебня заснував у вітчизняному мовознавстві новий психологічний напрям, досліджував історію мови, вивчав зв'язок мовного та національного питань. Важливість нових теоретичних підходів О. Потебні повною мірою усвідомили лише в XX ст.

Протягом другої половини XIX ст. помітних успіхів досягло українське богослов'я. Особливо вагомим внеском як у науку богослов'я, так і в загальнокультурний розвиток української нації, її згуртування та самоусвідомлення став український переклад Біблії. Його здійснили письменник і етнограф Пантелеймон Куліш і вчений-богослов, фізик-електротехнік Іван Пулюй. Їхній натхненній багатолітній праці не перешкодили ні імперські кордони, ані належність до різних течій християнства. Куліш був православний з Лівобережжя, Пулюй — греко-католик із Галичини. Протягом трьох десятиліть вони публікували уривки перекладів Біблії в українських часописах та окремих брошурах. Коли ж переклад був завершений, його відредагував один із найбільших знавців української мови — письменник Іван Нечуй-Левицький. Протягом 1903-1906 pp. повний переклад Святого Письма Старого і Нового Заповітів було видано коштом Всесвітнього біблійного товариства, яке популяризувало слово Боже всіма мовами народів світу.

Сучасники вбачали в україномовному Святому Письмі могутню зброю проти зросійщення та полонізації українського народу. «Це ж бо наріжний камінь нашій самостійності», — вважала письменниця Ганна Барвінок. Нових успіхів досягла історична наука. Протягом другої половини XIX ст. була опублікована величезна кількість історичних джерел. Це насамперед 35 томів «Архива Юго-Западной России» та 15 томів «Актов, относящихся к истории Южной и Западной России». Ця багата джерельна база дала можливість українським історикам здійснити об'єктивну наукову, тобто незалежну від чиїхось поглядів і бажань, розробку історії нашої Батьківщини.

Роботу розпочав М. Костомаров, написавши такі визначні праці, як «Богдан Хмельницький», «Руїна» та багато інших. Засновником української історичної школи став джерелознавець, археолог, історик В. Антонович. Його праці «Про походження козацтва», «Бесіди про часи козацькі на Україні» обґрунтовували самобутність українського народу, історичні корені його національної самобутності. Учений також став засновником української археології, розпочавши систематичні археологічні розкопки слов'янських пам'яток у Київській та Володи-мирській губерніях. Зі своїх учнів він створив «київську школу» істориків, яка заклала підвалини сучасної історичної науки.

Видатним подвижником козацької теми став Дмитро Яворницький. Його тритомна «Історія запорозьких козаків» є справжнім пам'ятником козацтву. Високу наукову цінність твору визнавали науковці та широкий читацький загал. Зацікавлені історією трудівники-українці отримали можливість дізнатися правду про своє козацьке минуле.

Михайло Грушевський 

Михайло Грушевський (1866-1934) походив із родини Грушів, яка мешкала на Чигиринщині. Це були переважно дрібні священнослужителі: дяки й паламарі. Батько Грушевського отримав вищу освіту в Київській духовній академії й працював учителем. Михайло народився 30 листопада 1866 р. в м. Холм (тепер м. Хелм, Польща), а дитинство провів на Північному Кавказі. Протягом 1878-1880 pp. він навчався у Владикавказькій прогімназії, потім склав вступні іспити до Тифліської класичної гімназії, яку закінчив у 1886 р. У старших класах М. Грушевський зробив життєвий вибір, вирішивши пов'язати своє майбутнє з літературою та історією. Його перші літературні спроби високо оцінив І. Нечуй-Левицький і посприяв двадцятирічному випускнику гімназії опублікувати перший літературний твір — «Бехаль-Джугур».

Протягом 1886-1890 pp. M. Грушевський навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету св. Володимира. За роки навчання він видав дві наукові книги, понад 20 статей і рецензій, підготував до друку два томи історичних документів. У 1892 p. M. Грушевський захистив магістерську роботу «Барське староство. Історичні нариси».

ІСТОРИЧНЕ  ДЖЕРЕЛО
Про свій творчий задум М. Грушевський розповідав: «Написання суцільної історії України рано, ще в київських часах, стало моєю задушевною гадкою, до певної міри питанням честі своєї й свого покоління, супроти того, що й найвидатніші репрезентанти (представники) української історіографії старшої генерації тоді ще вважали се річею, для якої час іще не наспів...»
 

Коли в 1894 р. в Галичині між українським національним рухом і політичною владою було проголошено «нову еру» у взаєминах, В. Антонович запропонував очолити кафедру української історії у Львівському університеті своєму молодому талановитому учневі. Відтоді впродовж 19 років його життя й діяльність пов'язалися з науковим і громадсько-політичним життям Галичини. Михайло Грушевський підготував і викладав курси лекцій з історії України, які пізніше лягли в основу його багатотомної фундаментальної праці «Історія України-Руси», яку він задумав, ще навчаючись в університеті.

Названа праця Грушевського — найґрунтовніший виклад нашої історії з найдавніших часів до середини XVII ст. У 1897 р. він очолив Наукове товариство імені Т. Шевченка. До 1913 р. за редакцією М. Грушевського було видано 113 томів «Записок наукового товариства імені Т. Шевченка».

Водночас із науковою роботою М. Грушевський брав участь у громадсько-політичному житті Галичини.

Перевірте свої знання
1. Назвіть досягнення та відкриття вчених у царині природничих наук.
2. Яких видатних успіхів досягли українські вчені в галузі техніки?
3. Чому виникла потреба створення наукових товариств?
4. Чому І. Мечников досяг своїх наукових висот не в Україні, а у Франції?
5. У чому полягав високий гуманістичний зміст досліджень М. Миклухо-Маклая?
6. Чому для історичної науки надзвичайно вагомою є публікація історичних джерел?
7. Які міжнародні обставини дозволили відкрити у Львівському університеті кафедру історії України, а М. Грушевському очолити її?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8689. Гносеологія. Проблема пізнання. Чи можливо пізнати світ 85 KB
  Гносеологія. Проблема пізнання. Чи можливо пізнати світ. Теорія пізнання, її предмет і метод. Чуттєве і раціональне пізнання. Проблема розуміння в пізнанні. Наукове пізнання. Проблема істини. Істина, хиба, помилка...
8690. Природа як об’єкт вивчення філософії 111 KB
  Природа як об’єкт вивчення філософії. Природа як предмет філософського дослідження. Історичні взаємодії природи і суспільства. Взаємодія природи і суспільства. Екологічна проблема, її філософський смисл. Обніми цю ...
8691. Суспільство як об’єкт вивчення філософії 84 KB
  Суспільство як об’єкт вивчення філософії. Суспільство, його сутність. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система. Відмінність законів природи і суспільства. Роль географічного природного середовища в житті суспіль...
8692. Філософія науки і техніки 94 KB
  Філософія науки і техніки. Техніка та історія людства. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення. Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Проблема комп’ютеризації та штучного інтелекту. Пр...
8693. Аксіологія. цінності в житті людини і суспільства 118 KB
  Аксіологія. цінності в житті людини і суспільства. Поняття «аксіологія». Місце аксіології в системі культури. Природа цінностей. Цінність і сенс життя людини. Ієрархія цінностей буття людини. Сучасна культурна криза і проблем...
8694. Релігієзнавство як наука. Свобода совісті як елемент демократичних свобод 90 KB
  Релігієзнавство як наука.Свобода совісті як елемент демократичних свобод Богословсько-теологічний, філософський та науковий методи пізнання релігії. Соціології та психологія релігії. Релігійний світогляд. Релігія, її со...
8695. Структура сучасних релігій. Походження та ранні форми релігій 123.5 KB
  Структура сучасних релігій. Походження та ранні форми релігій Особливості віри. Релігійна свідомість: раціональний та емоційно-вольовий аспект. Релігійний культ: зміст і форми. Релігійні організації. Проблема походження релігії...
8696. Національні релігії. Іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм 207.5 KB
  Національні релігії. Ранні національні релігії: Стародавній Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай, античний світ. Пізні національні релігії: іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм. Ранні національні релігії - це такі реліг...
8697. Світові релігії. Буддизм 55 KB
  Світові релігії. Буддизм План 1. Витоки буддизму. 2. Догмати буддизму: а. Картина світу очима послідовників буддизму б. Вчення про душу в буддизмі в. Ставлення до земного життя будистів г. Шлях до порятунку через основні правила будизму 3. Мораль ре...