79170

Научная и техническая революция: общее и особенное. Социокультурные аспекты технической революции

Доклад

Логика и философия

Научная революция связана с перестройкой исследовательских стратегий задаваемых основаниями науки. Пока общие черты системной организации изучаемых объектов учтены в картине мира а методы освоения этих объектов соответствуют сложившимся идеалам и нормам исследования основания науки обеспечивают рост знания. В этой ситуации рост научного знания предполагает перестройку оснований науки. Научная революция может осуществляться: как революция связанная с трансформацией специальной картины мира без существенных изменений идеалов и норм...

Русский

2015-02-10

36 KB

12 чел.

Научная и техническая революция: общее и особенное.

Социокультурные аспекты технической революции.

 

Научная революция связана с перестройкой исследовательских стратегий, задаваемых основаниями науки.

Пока общие черты системной организации изучаемых объектов учтены в картине мира, а методы освоения этих объектов соответствуют сложившимся идеалам и нормам исследования основания науки обеспечивают рост знания.

Техническая революция связана с коренным, качественным изменением, происходящим в системе производительных сил, захватывающим все компоненты, все стороны технологических отношений и характеризуется тем, что техника вступает в новый этап своего развития.

Наука, по мере своего развития, сталкивается с принципиально новыми типами объектов, требующими иного видения реальности по сравнению с тем, которое предполагает сложившаяся картина мира. В этой ситуации рост научного знания предполагает перестройку оснований науки.

Научная революция может осуществляться:

- как революция, связанная с трансформацией специальной картины мира без существенных изменений идеалов и норм исследования (переход от механической к электродинамической картине мира) или

- как революция, в период которой вместе с картиной мира радикально меняются идеалы и нормы науки (история квантово-релятивистской физики).

Техника долгое время развивалась независимо от всякой науки. В ранний период человеческой цивилизации развитие техники, так же как и развитие науки было вплетено в религиозно-мифологическое мировосприятие и не отделялось от практической деятельности.

Понятие техника означает:

- совокупность технических устройств, артефактов (от отдельных простейших орудий до сложнейших технических систем);

- совокупность различных видов технической деятельности по созданию этих устройств (от научно-технического исследования и проектирования до их изготовления на производстве и эксплуатации, от разработки отдельных элементов технических систем до системного исследования и проектирования);

- совокупность технических знаний (от специализированных рецептурно-технических до теоретических научно-технических и системотехнических знаний).

В истории и философии науки выделяют четыре научных революции:

Первая (XVI в) – сопровождалась изменением картины мира, перестройкой видения физической реальности, созданием идеалов и норм классического естествознания.

Вторая (кон. XVIII в - первая пол. XIX в) – способствовала началу пересмотра идеалов и норм научного познания, сформировавшихся в период первой научной революции. Механическая картина мира утрачивает статус общенаучной. В биологии, химии и др. областях знания формируются специфические картины реальности.

Третья (кон. XIX в – сер. XX в) – связана со становлением нового, неклассического естествознания. Происходят перемены в различных областях знания: в физике (открытие делимости атома, становление релятивистской и квантовой теории), в космологии (концепция нестационарной Вселенной), в химии (квантовая химия), в биологии (становление генетики).

Четвертая (совр. время) - новые радикальные изменения в основаниях науки - рождается новая постнеклассическая наука. Интенсивное применение научных знаний практически во всех сферах социальной жизни, изменение самого характера научной деятельности, связано с революцией в средствах хранения и получения знаний (компьютеризация науки, появление сложных и дорогостоящих приборных комплексов…).

Выделяют четыре этапа развития техники:

Техника в эпоху древних цивилизаций применяется преимущественно в целях бытовых нужд. Орудия труда не изобретались, человек не понимал их значения и ограничивался использованием случайных предметов. Арсенал технических – скромен, набор операций – прост. Темпы развития техники – самые длительные, только с появлением цивилизаций в Месопотамии, Индии, Египте складывается новый этап развития техники. Техника рассматривается как не имеющая никакого теоретического фундамента, была склонна к рутине, сноровке, навыку; технический опыт передавался от отца к сыну, от матери к дочери, от мастера к ученику.

В период от древних цивилизаций до 16-17 вв. технические приспособления отличаются от первобытных, но остаются приспособлениями. Появляется технология изготовления приспособлений. Орудие труда выступает простым дополнением к человеку. Техническая деятельность осуществляется на основе  традиционных знаний и практических навыков поколений. В эпоху Возрождения технознание начинает опираться на науку. С этим связан переход от ремесленничества к машинной технике

С 16-17 в до сер. 20в. Общество стало сознавать факт машинной эпохи вместе с завершением эпохи накопления первоначального капитала. В основе машинной деятельности лежит инженерная деятельность, как наиболее развитая форма технической деятельности. Человек является основной движущей силой технического процесса в машинной технике, движущим началом выступает преобразованная в машину сила природы.

С сер 20 в. техника вступает в новый этап своего развития – информатизационная техника (автоматизированные системы управления, информационно-технические системы). Социокультурные аспекты данной технической революции заключаются в изменении места и роли человека в производстве. Внедрение автоматизации позволяет человеку посвятить себя более содержательному творческому труду, освобождаясь от исполнения механических, технических функций. В то же время участие и роль человека в технологическом процессе минимизируются. Что влечет за собой узкую специализацию и одностороннее развитие, расширение безработицы, зависимость человека от техники.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22613. Вивчення коливань фізичного маятника 210.5 KB
  Вивчення коливань фізичного маятника. Експериментальне вивчення коливального руху маятникастержня у гравітаційному полі Землі. Маятникстержень макетна установка для здійснення коливального руху маятника та вимірювання періоду його коливань. У випадку фізичного маятника мал.
22614. Визначення густини твердого тіла. Особливі методи зважування 93.5 KB
  Конструкція аналітичних терезів. Коромисло головний елемент терезів це рівноплечий важіль з опорною призмою посередині та шальками терезів 2 на кінцях. Точність терезів у значній мірі залежить від якості опор коромисла тому що тертя між призмою та опорною площиною впливає на результати вимірювань. З метою зменшення тертя шальки терезів на кінцях коромисла навішують через системи вантажепід\'ємних призм та подушок.
22615. Методичні вказівки до роботи з комп'ютерними програмами обрахунку даних лабораторних робіт з механіки та вимірювального циклу 414.5 KB
  Значна кількість студентів має ускладнення з застосуванням методу найменших квадратів частинного диференціювання при обробці непрямих вимірюваньз вибором та застосуванням відповідної методики визначення похибок вимірювання. У роботі треба зробити прямі ввимірювання маси та лінійних розмірів тіл правильної геометричної форми і обрахувати густину речовиниз якої зроблене тіло. Вона зкомпонована з програми безпосередніх обчислень та програми Обробка прямих вимірювань яка використовується для обробки результатів спостереженьпов'язаних з...
22616. ВИВЧЕННЯ ПРУЖНОГО УДАРУ ДВОХ КУЛЬ 23.5 KB
  Користуючись методом найменших квадратів МНК визначити модуль пружності сталі E модуль Юнга. Дати оцінку похибки визначення модуля Юнга E за методом НК. Дати оцінку E для одного окремо взятого вимірювання вивести формулу середнього квадратичного відхилення модуля Юнга SЕ . Модуль Юнга сталі E = 20  1010 Н м2 .
22617. Вивчення коливань струни 63 KB
  Якщо у iдеально гнучкої однорiдної струни що має нескiнчену довжину i знаходиться у станi рiвноваги вiдтягнути маленьку дiлянку та потiм вiдпустити її то виникає збурення яке пересувається вздовж струни у двох протилежних напрямках утворюючи двi бiжучi поперечнi хвилi. Якщо довжина струни скiнчена то бiжучi хвилi вiдбиваються вiд її кiнцiв. Фази та амплiтуди вiдбитих хвиль залежатимуть при цьому вiд положення та засобу закрiплення кiнцiв струни.
22618. Прямі вимірювання 929.5 KB
  Щоб отримати наближені значення похибки у формулу підставляють не істинне а так зване дійсне значення вимірюваної величини. Коли мова йде про похибки то їх звичайно підрозділяють на 3 категорії: промахи систематичні похибки та випадкові похибки. Промахи або грубі похибки виникають як результат неуважності експериментатора несправності приладів різких відхилень в умовах проведення експерименту стрибок напруги в електричній мережі та таке інше. Систематичні похибки відзначаються тим що не змінюються протягом часу.
22619. Вимірювальний практикум. Механіка 23 KB
  Вступні лекції Перша лекція Друга лекція Третя лекція Вимірювальний практикум Визначення густини твердого тіла Вимірювання струмів та напруг у колах постійного струму Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму Вимірювання електрорушійної сили ЕРС та напруг компенсаційним методом Градуювання напівпровідникового датчика температури Методичні вказівки до лабораторної роботи €œЕлектронний осцилограф€ Завдання до лабораторної роботи €œВизначення питомого опору провідника€ Механіка Вивчення коливань струни Вивчення...
22620. Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму 57.5 KB
  Вимірювання опорів за допомогою мостової схеми постійного струму. Вимірювання невідомих опорів за допомогою мосту Уітстона. Вимірювальні магазини опорів блок гальванометрів джерело живлення набір невідомих опорівз'єднувальні провідники.1 Вона складається з чотирьох опорів R1 R2 R3 R4 утворюючих плечі мосту гальванометра G та джерела живлення U підключених відповідно до діагоналей мосту ВД та АС.
22621. Крутильний балістичний маятник 181 KB
  Визначення швидкості польоту кулі у повітрі за допомогою крутильного балістичного маятника. Макетна установка для здійснення непружної взаємодії кулі та крутильного балістичного маятника вимірювання його кута відхилення та періоду колівань металеві кулі. Як у випадку балістичного так і балістичного крутильного маятника час співудару кулі з маятником значно менший порівняно з періодом виникаючих коливань Т тобто маятник не встигає відчутно відхилитися за час співудару. Якщо під час руху маятника знехтувати моментом сил тертя то можна...