79185

Техника и технознание в футурологических теориях. Особенности развития техники в постиндустриальном обществе

Доклад

Логика и философия

Концепция информационного общества является разновидностью теории постиндустриального общества. Капитал и труд как основа индустриального общества уступают место информации и знанию в информационном обществе. Теория технотронного общества по З.Бжезинскому социологическая концепция исходящая из того что новые технологии и электроника являются решающим фактором социально-экономических изменений и социального прогресса конвергенции различных систем и предопределяют вступление общества в технотронную эру.

Русский

2015-02-10

15.58 KB

17 чел.

Вопрос №30. Техника и технознание в футурологических теориях. Особенности развития техники в постиндустриальном обществе.

Информационное общество - социологическая и футурологическая концепция,  полагающая главным фактором общественного развития производство и использование научно-технической и другой информации. Концепция информационного общества является разновидностью теории постиндустриального общества. Капитал и труд как основа индустриального общества уступают место информации и знанию в информационном обществе. Традиционным громоздким корпорациям Тоффлер противопоставляет “малые” экономические формы - индивидуальную деятельность на дому, “электронный коттедж”. “Компьютерная революция” постепенно приводит к замене традиционной печати “электронными книгами”, изменяет идеологию, превращает безработицу в обеспеченный досуг (Х.Эванс).

Теория технотронного общества - по З.Бжезинскому - социологическая концепция, исходящая из того, что новые технологии и электроника являются решающим фактором социально-экономических изменений и социального прогресса, конвергенции различных систем и предопределяют вступление общества в технотронную эру. Согласно этой теории основной социальной силой являются технократы, а идеология утрачивает свое значение.

О.Тоффлер в концепции «Третьей волны» проводит тезис о том, что человечество переходит к новой технологической революции, т. е. на смену первой волне (аграрной цивилизации) и второй (индустриальной цивилизации) приходит новая, ведущая к созданию сверхиндустриальной цивилизации; предупреждает о новых сложностях, соц. конфликтах и глобальных проблемах, с которыми столкнется человечество на стыке XX и XXI вв.

Постиндустриальное общество — обозначение новой стадии общественного развития, научно-технического прогресса, следующей за индустриальным капиталистическим обществом. В основе концепции постиндустриального общества лежит разделение общественного развития на три основных этапа: доиндустриальное (традиционное), индустриальное и постиндустриальное (посткапиталистическое, информационное, технотронное). Начало теории постиндустриального общества в её нынешнем понимании относится к 60-м годам ХХ века (Д.Белл).

В постиндустриальном обществе определяющими являются теоретические знания с учебным заведением как главным местом его производства и сосредоточения. Возрастает численность людей, занятых в сфере услуг, и формируются новые элиты, например, технократы — высококвалифицированные специалисты в области техники и технологии, участвующие в управлении организацией и в осуществлении правительственной экономической политики. Наиболее ценными качествами работника постиндустриального общества являются уровень образования, профессионализм и обучаемость.

Переход от индустриального к постиндустриальному обществу определяется следующими факторами: изменение от товаропроизводящей к обслуживающей экономике, т. е. превосходство сферы услуг над сферой производства, изменения в социальной структуре общества, когда классовое деление уступает место профессиональному, с включением таких профессиональных групп, как профессиональные и технические служащие, управляющие и администрация, подъём «информационной экономики», расширение неприбыльного сектора — от расширения в профессиональной и технической работе к расширению государственных услуг, особенно в сферах образования, здоровья и благосостояния. Советскими исследователями подобный подход был изначально отвергнут как утверждающий технологический детерминизм и стремящийся к разрешению противоречий капитализма за счёт развития науки и техники.

Переход к постиндустриальному обществу происходит в последней трети XX века. Общество уже обеспечено продовольствием и товарами, и на первый план выдвигаются различные услуги, в основном связанные с накоплением и распространением знаний. А в результате научно-технической революции произошло превращение науки в непосредственную производительную силу, которая стала главным фактором и развития общества, и его самосохранения.

Вместе с этим у человека появляется больше свободного времени, а, следовательно, и возможностей для творчества, самореализации. С появлением автоматики производство стало эффективней, и теперь вместо того, чтобы самому крутить ручку станка, человек стоит за пультом и задает программу для сразу нескольких станков. Это вызвало изменения в социальной сфере - для работы на предприятии, где используется автоматика, нужны не рабочие со средним образованием, а менее многочисленные, но квалифицированные специалисты. Отсюда возросший престиж образования и увеличение численности среднего класса.

В это время технические разработки становятся все более наукоемкими, теоретические знания приобретают наибольшее значение. Распространение этого знания обеспечивает сверхразвитая сеть коммуникаций.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33073. Класична німецька філософія 14.81 KB
  Німецька класична філософія охоплює порівняно короткий період який обмежений 80ми роками XVIII століття з одного боку і 1831 роком роком смерті Гегеля з іншою або пізнішою антропологічною матеріалістичною філософією Фейєрбаха який проте увійшов до протиріччя з основним характером німецької філософії цього періоду її ідеалізмом. Основними представниками цієї філософії були основоположник її Иммануил Кант його послідовник Фихте Шеллинг супротивник кантіанської філософії Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. Що стосується загальної...
33074. Родоначальником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант 13.37 KB
  До Канта вважали що пізнання є результатом дій на людину зовнішніх чинників. Кант перевернув це співвідношення: він проголосив що пізнання і знання є результатом людської насамперед розумової активності. Аналогія з коперниканським переворотом тут цілком очевидна: Коперник зрушив Землю яку до того розглядали нерухомим центром Всесвіту а Кант зрушив людину поклавши край її пасивності.
33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.
33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а “людськими проблемами†тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути обєктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 18441900 Анрі Бергсон 18591941 Вільгельм Дільтей 18331911 Георг Зіммель 18581918 Освальд Шпенглер 18801936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .
33080. Зіґмунд Фройд 15.06 KB
  Як лікарпсихіатр Зіґмунд Фройд 18561939 досліджував причини і методи лікування неврозів психічних розладів для чого й розробив метод психоаналізу. Фройд першим в історії західної філософії обґрунтував учення про те що людська свідомість яка доти вважалася цілісною єдністю що панує над усіма іншими людськими якостями насправді є складним багаторівневим явищем де власне свідомості відводиться далеко не перше місце.Згідно з фройдівською концепцією у структурі особистості виділяються три елементи: Воно неусвідомлена...
33081. Екзистенціалізм 14.48 KB
  exstenti існування. який визначив три рівні на шляху до справжнього існування: етичний акцентування обов'язку естетичний настанова на насолоду релігійний страждання прилучення до долі Христа як принцип життєвої діяльності. Екзистенціалісти акцентують увагу на індивідуальному самовираженні людини твердять що людина XX століття переживає абсурдність існування відчуженість тому невдоволена перебуває у відчаї. Онишкевич для повного осягнення справжнього сенсу свого існування людина повинна пройти такі етапи: етап відчуття...