7925

Радянсько-фінська війна

Конспект урока

История и СИД

Тема уроку: Радянсько-фінська війна. Мета уроку: Розкрити зміст Радянсько-фінської війни навчити аналізувати історичні факти сприяти вихованню почуття патріотизму. Радянсько-фінська війна, або Зимова війна (фін. talvisota) - збройний конфлік...

Украинкский

2013-01-30

50.5 KB

19 чел.

Тема уроку: Радянсько-фінська війна.

Мета уроку: Розкрити зміст Радянсько-фінської війни; навчити аналізувати історичні факти; сприяти вихованню почуття патріотизму.

Радянсько-фінська війна, або Зимова війна (фін. talvisota)  — збройний конфлікт між СРСР і Фінляндією в період з 30 листопада 1939 року по 13 березня 1940 року. На думку ряду істориків — наступальна операція СРСР проти Фінляндії з метою окупації Скандинавської країни під час Другої світової війни. У радянській і частині російської історіографії ця війна розглядалася як окремий двосторонній локальний конфлікт, що не є частиною Другої світової війни, так само як і бої на річці Халхин-Гол.

Війна завершилася підписанням Московського мирного договору, що зафіксував відторгнення від Фінляндії значної частини її території.

Передумови.

На початку 19 століття Швеція була змушена передати Фінляндію Російській імперії. Щоби запобігти прошведським настроям у фінському суспільстві, Росія охоче надала Фінляндії статус автономії та навіть у певній мірі сприяла національному зростанню фінського народу, доки це віддаляло фінів від Швеції.

Коли у 1917 у Петрограді відбулася Жовтнева революція та влада потрапила до рук більшовиків, Фінляндія проголосила державну незалежність та організувавши (не без допомоги з боку Німеччини) власні збройні сили, спромоглася звільнити свою територію від військових частин Червоної гвардії. Згодом у Фінляндії було прийнято Конституцію, обрано Президента.

У 30-тих роках Фінляндія разом із Швецією,Норвегією та Данією проголосили курс на нейтралітет та позаблоковість.

Тим часом, у Радянському Союзі багато впливових політиків не могли сприйняти Фінляндію як суверенну державу. Йосип Сталін неодноразово наголошував, що незалежність Фінляндії "було надано" та що Радянський Союз "терпить" незалежну фінську державу, "поки що". У 1934 між Фінляндією та СРСР було укладено угоду про мирне співіснування терміном на десять років - багато фінів розглядали її як вагому гарантію миру, втім Сталін дивився на речі інакше.

Після укладення пакту Молотова-Ріббентропа, за яким Фінляндія відносилася до радянської "сфери впливу", відносини між СРСР та Фінляндією загострились. Ще більш напруженими вони стали коли СРСР разом із Німеччиною у 1939 знищили Польську державу та СРСР розмістив свої військові контингенти у країнах Прибалтики.

У вересні-жовтні 1939 радянські війська почали зосереджуватися на радянсько-фінському кордоні. Генеральний штаб Червоної армії розпочав планування війни з Фінляндією. За цими планами Червона армія одним потужний ударом мала розгромити фінські війська та зайняти всю територію країни за кілька днів. За словами головного маршала артилерії Воронова, на нараді у наркома оборони СРСР йому було доручено вести розрахунки потрібних обсягів набоїв та обладнання виходячи з того, що війна буде продовжуватись дванадцять діб.

Перший період війни. Наступ Червоної Армії.

Основного удару червона армія завдала з двох напрямків - 7-а армія мала подолати Карельський перешийок та захопити Віїпурі, 9-а армія завдавала удар на Рованіємі з метою розділити Фінляндію на дві частини. Добре озброєна 9 А маючи велику кількість танків та артилерії стрімко почала просуватися вперед, фінські війська відступали не маючи достатньої кількості протитанкових засобів. Втім, одразу далася взнаки неузгодженість дій радянських військ - артилерія та авіація діяли окремо від задач піхоти, танки використовувалися неефективно. До того ж фіни не були приголомшені - евакуація мирного населення з небезпечних районів розпочалася одразу після Майільського інциденту, війська при відступі густо мінували територію, почали діяти численні лижні загони - добре обізнані з місцевістю вояки зненацька атакували колони радянських військ, добре замасковані снайперизавдавали значних втрат червоній армії. На додачу, зіпсувалась погода - червоноармійці ще були у літній формі, радянське рушничне мастило на морозі тверділо, акумулятори вантажівок виходили з ладу. У війну вступило "Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії, яке взялося до масового виготовлення пляшок із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль Молотова".

На Віїпурі

Радянські війська мали значну перевагу у повітряних силах. Вже 30 листопада відбулось авіаційне бомбардування Гельсінкі, Віїпурі та інших фінських міст бомбардувальниками з радянських військових баз у Прибалтиці та коло Ленінграду. Чималі жертви серед цивільного населення Фінляндії внаслідок цих бомбардувань стали приводом для виключення Радянського Союзу з Ліги Націй. Одночасно радянська преса повідомляла, що жертв серед цивільного населення Фінляндії немає.

Бої за залізниці

1 грудня в першому ж захопленому СРСР населеному пункті Фінляндії — дачному селищі Терійокі, безпосередньо на радянському кордоні, було створено «народний уряд» на чолі з комінтернівським діячем Отто Куусіненом. Уже 2 грудня СРСР визнав своїх маріонеток єдиним законним урядом Фінляндії і уклав з ним «договір про дружбу». Цікаво, що всю викладену вище інформацію взято з відкритих джерел — радянських центральних газет листопада-грудня 1939 року. Але відтоді в жодному радянському джерелі ніколи не згадувалося про «народний уряд», на «допомогу» якому рушили радянські «визволителі». Героїчний всенародний опір, який вчинила самозваним «визволителям» малесенька нація, зробив цю пропагандистську версію абсолютно неприйнятною.

Фінська народна армія

В умовах надзвичайної секретності розпочалося формування «фінської народної армії». Її основою стала радянська 106-та гірськострілецька дивізія, до якої в пожежному порядку переводили всіх радянських фінів і карелів. Їх одягли у трофейні польські мундири з фінськими відзнаками. Після розгрому Фінської держави «народоармійці» мали стати опорою окупаційних сил у завойованій країні. За три з половиною місяці було сформовано чотири дивізії «народної армії», об’єднані у 1-й стрілецький корпус. Проте потрібної кількості фінів, карелів, вепсів та іжорців в СРСР просто не було, і вже 1 лютого 1940 року командування «ФНА» отримало дозвіл комплектуватися також росіянами. Відтак у ній з’явилися бійці з такими «фінськими» прізвищами, як Тажибаєв, Полянський, Устименко... Штаб корпусу очолив комбриг Романов, який відтоді став Райкасом, а політвідділ — Терешкін, який із жовтня 1939 року до квітня 1940-го звався Тервоненом. Лише командувачем «ФНА» був справжній фін Аксель Анттіла — кадровий офіцер Червоної армії, якого 1937 року було репресовано, а 1939-го — терміново повернуто з ГУЛАГу. Жоден (!) із майже тисячі фінських військовослужбовців, які потрапили до радянського полону під час Зимової війни, не згодився, попри страшний тиск з боку радянських чекістів, вступити до лав цієї «армії».

Боєздатність її «вояків» була вкрай низькою. За весь період війни участі в бойових діях вони практично не брали. Їх берегли для параду «визволителів» в окупованому Гельсінкі.

Втрачені фінські землі після завершення війни

Ця війна, що увійшла в історію під назвою «зимової», по суті, була нерівною, хоча Червона Армія, знекровлена сталінськими «чистками», воювала неефективно і зазнала набагато більших втрат, ніж Фінляндія.

12 березня був підписаний радянсько-фінський мирний договір, за умовами якого Фінляндія здала Радянському Союзу в оренду на 30 років півострів Ханко.

До складу СРСР увійшли весь Карельський перешийок із м. Виборгом, Виборзька затока з островами, західне і північне узбережжя Ладозького озера. Фінляндія поступилася СРСР півостровом Рибальським на півночі, частиною Карелії з Виборгом, північним Приладожжям.

Оборона Фінляндії здійснювалася дисциплінованими, грамотно керованими солдатами, що звикли до місцевих кліматичних і погодних умов, і застосовували тактику, цим умовам відповідну. Радянський наступ був спланований без урахування характеру місцевості, погодних умов і відповідних проблем постачання. Зрештою вдалим він видався лише тому, що Радянський уряд не звертав уваги на втрати такого масштабу. На підставі радянських невдач Гітлер і його генерали припустили, що у Радянського Союзу неефективне керівництво, тактика й озброєння, і він не виявиться гідним супротивником для німецької військової машини. Цю думку розділяли і багато іноземних спостерігачів, включаючи і міністерство оборони США.

Радянсько-фінська війна тривала всього 105 днів. За цей час Радянський Союз втратив, за деякими даними, більше 722 тис. убитих, поранених і обморожених. 17 тис. чоловік пропали безвісти.

Українські добровольці у Фінляндії

Під час війни на боці Фінляндії воювало кілька тисяч іноземних добровольців. До їх числа входили також і українці.

Перші українські підрозділи, що воювали на боці Фінляндії, були сформовані у 1940 році. Добровольці здебільшого набиралися з радянських військовополонених. На озброєнні була фінська та радянська зброя.Однострої були фінськими з чорними кашкетами із синьо-жовтою околицею і тризубом, хоча в багатьох випадках українські добровольці продовжували носити радянську форму, доповнюючи її мазепинками. Синьо-жовті армійські відзнаки не вживалися, оскільки такі мали добровольці зі Швеції.  

Одним з найвідоміших командирів українських добровольців у Фінляндії був письменник Юрій Горліс-Горський.

Під час Другої світової війни ефективні протитанкові засоби — пляшки із запалювальною сумішшю — називали коктейлем Молотова. Але мало хто знає, що це зовсім не винахід радянських зброярів. Уперше вони масово з’явилися у світі, коли за цю справу взялося фінське «державне управління спиртних напоїв». Саме фіни назвали свій витвір коктейлем Молотова, якого щойно було призначено головою комісаріату зовнішніх справ СРСР і який був однією з головних осіб у переговорах із фінським урядом.    

Урешті-решт через півтора місяці ціною колосальних втрат Червоній армії вдалося прорвати лінію Маннергейма. Між урядами двох країн розпочалися переговори. Радянсько-фінська війна тривала всього 105 днів. За цей час СРСР втратив близько 722 тисячі убитими, пораненими і обмороженими. 17 тисяч зникли безвісти. 

Фінляндія втратила 26 тисяч загиблими, 40 тисяч пораненими. 847 фінських полонених було обміняно на 5369 радянських військовополонених. 99 червоноармійців добровільно залишилися у Фінляндії.

У результаті мирного договору до СРСР відійшла значна частина території Фінляндії, на якій до війни проживало 15 відсотків населення країни. Однак у кривавій, здавалось би, безнадійній війні фіни відстояли найдорожче — свою незалежну державу. Фінляндія так ніколи і не стала ні «радянською», ні «народною» республікою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12268. Қазақстанның ауылшаруашылығы кешенінің даму бағыттары 423.5 KB
  Кіріспе Ел экономикасының қуаттылығы оның қазба байлықтары мен минералдық ресурстар базасының көлеміне емес алысты аңғаратын экономикалық реформалар стратегиясының бәсекелестікке қабілетті жоғарғы технологиялық тауар мен сапалы қызмет жасауға жағдай туғызуға...
12269. Екі мәрте Социалистік Еңбек Ері Жазылбек Қуанышбаевтың туғанына – 110 жыл 54.5 KB
  Жаз дидарлы ата жайында айтсақ... Екі мәрте Социалистік Еңбек Ері Жазылбек Қуанышбаевтың туғанына – 110 жыл Даналар көп менің мына даламда Атағы аян осынау кең ғаламға. Дәріс алған табиғаттың өзінен Жүгінбеген қағаз бенен қаламға. ...
12270. Қазіргі Қазақстандағы аграрлық қатынастар және ауылдың әлеуметтік-экономикалық дамуы (1985-2006 жж.) 183 KB
  Автореферат диссертации Қазіргі Қазақстандағы аграрлық қатынастар және ауылдың әлеуметтікэкономикалық дамуы 19852006 жж. ИСИБАЕВА ЕЛИЗАВЕТА ИМАНҒАЛИҚЫЗЫ Қазіргі Қазақстандағы аграрлық қатынастар және ауылдың әлеуметтікэкономикалық дамуы 19852006 жж.07.00.02 – Отан тари
12271. Табиғатты аграрлық мақсатта пайдалану экономикасы 58.5 KB
  Табиғатты аграрлық мақсатта пайдалану экономикасы Жоспар Кіріспе 1.1. Аграрлық секторда топырақ ресурстарының маңызы. 1. 2. Экономика жағдайында жел және су эрозиялары. 1.3. Жерді рекультивациялау. Қорытынды Қолданылған әдебиеттер 1.1. Аграрлық се...
12272. Ыбырай Жақаев 66 KB
  Ыбырай Жақаев Ыбырай Жақаев Қазақ халқының бұрынғы қазіргі мемлекетіміздің тарихындағы ірі іргелі тұлғалардың бірі. Еңбек сүйгіштіктің адамдықтың адалдықтың азаматтықтың өлшемі. Мен таңғаламын: Ыбекең күріштен дүниежүзілік рекорд жасады. Ал көршілес Ақтөбе ...
12273. Ақша айналысы және ақша жүйесі 166.5 KB
  КУРСТЫҚ ЖҰМЫС Тақырыбы: Ақша айналысы және ақша жүйесі. Кіріспе Көптеген шетел басылымдарында ақша айналымы деген ұғым кездеспейді. 90 – жылдардың орта шеңіне дейін ТМД – мүше елдердің басылымдарында ақша айналысы деген ұғымдарға анықтама беріліп ол бір – бі
12274. Қазақстан Республикасындағы ақша жүйесі 260 KB
  Жоспар Кіріспе I. Ақшаның мәні мен қызметтері Ақшаның пайда болуы мен қажеттілігі Ақша түрлері Ақшаның қызметтері және экономикадағы рөлі мен қазіргі жағдайдағы дамуы II. Ақша айналысы 2.1. Ақша айналысы мен заңы 2.2. Ақшаның метеалды
12275. Ақша айналысының кұрылымы 148 KB
  Мазмұны Кіріспе 1.Ақша айналымының түсінігі және мәні 1.1 Ақша айналымы және ақша айналымының заңы 1.2 Қолма – қол және қолма – қол емес ақша айналымдары 2. Ақша айналысының кұрылымы 2.1 Ақша массасы және оның жылдамдығы 2.2 Ақша агрегаттар...
12276. Ақша жүйесі және ақша айналымы 262 KB
  Тақырыбы: Ақша жүйесі және ақша айналымы Кіріспе Ақша ежелгі заманда пайда болды. Олар тауар өндірісінің дамуындағы бірденбір шарт өнім болып табылады. Тауар – бұл сату айырбастау үшін жасалынған еңбек өнімі оны өндірушілердің белгілі қоғамдық қатынастарын туды...