7926

ІІІ універсал. Проголошення УНР

Конспект урока

История и СИД

Тема уроку. ІІІ універсал. Проголошення УНР Мета. Розглянути основні положення ІІІ універсалу та передумови та причини виникнення УНР. розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння виділяти головне, сприяти формуванню національної свідомості у...

Украинкский

2013-01-30

31.5 KB

10 чел.

Тема уроку. ІІІ універсал. Проголошення УНР

Мета. Розглянути основні положення ІІІ універсалу та передумови та причини виникнення УНР. розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння виділяти головне, сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх іст. пам’яті, пошани до державотворчих традицій в Україні.

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

У жовтні 1917 р. спалахнув черговий конфлікт між Центральною Радою та Тимчасовим урядом. Тимчасовий уряд планував притягнути до судової відповідальності членів Генерального Секретаріату. Але такий перебіг подій був перерваний більшовицьким переворотом у Петрограді 25 жовтня {7 листопада за новим стилем, запровадженим у 1918 p.). Другий Всеросійський з'їзд Рад утворив російський уряд на чолі з В. Ульяновим-Леніним. З'їзд прийняв два важливі документи: Декрет про мир та Декрет про землю. Перемігши у Петрограді, більшовики намагаються взяти владу в інших містах колишньої Російської імперії.

Діставши звістку про події в Петрограді, УЦР негайно створила Комітет по охороні революції в Україні. 27 жовтня (9 листопада) Генеральний Секретаріат виступив з відозвою "До всіх громадян України", в якій заявляв, що буде рішуче протистояти будь-яким спробам підтримки більшовицького перевороту на Місцях. Раду народних комісарів — уряд, створений більшовиками, Секретаріат визнавав як уряд центральних районів Росії. Ця відозва загострила відносини між УЦР та більшовиками.

Таким чином, у листопаді 1917 р. у Києві сформувалися три ворогуючі табори, які протистояли один одному. Прихильники повалення Тимчасового уряду згрупувалися навколо штабу Київського військового округу (10 тис. озброєних прихильників). Більшовики спирались на Ради робітничих і солдатських депутатів і мали 6 тис. озброєних чоловік. Центральна Рада мала у своєму розпорядженні близько 8 тис. озброєних прихильників.

Ініціативу в подальших подіях виявили більшовики. 29 жовтня 1917 р. вони розпочали у Києві збройне повстання. Бої тривали три дні. Війська КВО терпіли поразку. Тоді в події втрутилися війська УЦР . Спеціальна комісія з представників ворогуючих сторін виробила угоду, згідно якої війська КВО виводилися з міста, а охорона Києва передавалася військам Центральної Ради.

Після перемоги повстання у місті склалося своєрідне двовладдя: місто одночасно контролювалось військами УЦР і більшовиками. 11 листопада більшовики скликали засідання Рад робітничих і солдатських депутатів, на якому було схвалено ідею: "реконструювати" УЦР на Всеукраїнському з'їзді Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. "Реконструкція" передбачала перетворення УЦР за російським зразком на Центральний виконавчий комітет (ЦВК) Рад України, де б більшість належала більшовикам. Тим часом УЦР вела підготовку до проведення Українських Установчих зборів, які мали б констатувати новий суспільно-політичний та економічний устрій України.

Керівництво УЦР, вбачаючи небезпеку для України в діях більшовиків, на засіданні Малої Ради, яке розпочалось 6 листопада 1917р., проголосило III Універсал. У ньому йшлося: "Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська Республіка стала Федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, й нашому правительству — Генеральному Секретаріатові України".

ІІІ Універсал проголошував широку програму перетворень:

— скасовувалось право приватної власності на землю — вона визнавалась власністю всього трудового народу й передавалась йому без викупу;

— Центральна Рада зобов'язувалась негайно подбати про мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

— проголошувала свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, а також недоторканість особи і помешкання;

— скасовувалась смертна кара;

— впроваджувався 8-годинний робочий день і контроль над виробництвом;

— підтверджувалось право національно-територіальної автономії.

За визначенням В. Винниченка, III Універсал не справив такого впливу, як перший. Накреслена у III Універсалі соціально-економічна програма не задовольняла значну частину населення, особливо селянство, яке очікувало негайного переділу поміщицької землі.

Також не в дусі моменту були і пункти, що проголошували Україну складовою частиною Російської федерації рівних і вільних народів, яку УЦР зобов'язувалась допомогти створити.

А особливо небезпечним було положення, що УЦР стане на сторожі "прав і революції не тільки нашої землі, а й усієї Росії". Це було непосильне й непотрібне для України завдання.

Проголошення Української Народної Республіки стало актом великої історичної ваги: український народ після тривалого поневолення заявив про відродження власної держави.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8389. Правовая система Китая 40 KB
  Правовая система Китая. Объективное право в европейском смысле присуще традиционному обществу только в том случае, если оно находится в состоянии войны всех против всех. Закон в объективном смысле приносит равенство, в Китае же закон - это...
8390. Китайский язык (начальный курс - 1 часть) 1.29 MB
  Китайский язык (начальный курс - 1 часть) Предисловие Учебное пособие Китайский язык для начинающих предназначено для студентов I курса неязыковых специальностей высших учебных заведений, а также изучающих китайский язык самостоятельно. Це...
8391. Политическая и правовая мысль Древнего Китая 162.69 KB
  Политическая и правовая мысль Древнего Китая Введение Расцвет общественно-политической мысли Древнего Китая относится кVI—III вв. до н.э. В этот период в стране происходят глубокие экономические и политические изменен...
8392. Особенности управления в Китае 21.83 KB
  Особенности управления в Китае. Зарождение управленческих идей. Управление в Древнем Китае представляет собой совокупность представлений, взглядов и учений китайских мыслителей той эпохи. Древнекитайская управленческая мысль рано выделилась из рел...
8393. Надельная система в Китае 22.01 KB
  Надельная система в Китае Формирование и расцвет надельной система Упадок надельной системы. Яркая особенность землепользование-система равных полей. Это оригинальная концепция повлияла на все соседние государства. Эта система очен...
8394. Система государственного управления. Методичка 302.5 KB
  Система государственного управления Настоящие методические указания подготовлены в соответствии с требованиями ГОСТа, предъявляемыми к работам, направляемым в печать с учетом практических рекомендаций, изложенных в методических рекомендациях для сту...
8395. История изучаемого региона (Китай) 111 KB
  История изучаемого региона (Китай) Введение Огромный интерес российских граждан к прошлому и настоящему нашего великого соседа, его культуре и экономическим успехам вполне объясним. Особенно значителен этот интерес у дальневосточников, чьи земли гра...
8396. Местоимения китайского языка 30 KB
  Местоимения китайского языка Личные местоимения Единственное число 1-е лицо [w] я 2-е лицо ты ? [n?n] Вы Вам(не имеет множественного числа) 3-е лицо он она оно, он, она (для неодушевленных предметов) Множественное чи...
8397. Мировые экономические отношения 142.5 KB
  Коренная причина возникновения и развития международных экономических отношений - это различия в наделенности стран факторами производства (экономическими ресурсами). С одной стороны, это ведет к международному разделению труда. С другой сторо...