7929

Україна напередодні Першої світової війни

Конспект урока

История и СИД

Тема уроку. Україна напередодні Першої світової війни Мета: Порівняти плани країн Антанти та Троїстого союзу щодо України описати становище українського населення на початку війни та пояснити, яким було ставлення політиків України до війни. Охаракт...

Украинкский

2013-01-30

41 KB

45 чел.

Тема уроку. Україна напередодні Першої світової війни

Мета: Порівняти плани країн Антанти та Троїстого союзу щодо України; описати становище українського населення на початку війни та пояснити, яким було ставлення політиків України до війни. Охарактеризувати діяльність Головної української ради та Союзу визволення України; розвивати вміння учнів робити висновки на підставі окремих фактів про характерні риси певних історичних явищ; виховувати їх у дусі патріотизму на основі особистого усвідомлення історичного досвіду.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, атлас, ілюстрований та дидактичний матеріал.

Організація навчальної діяльності: Вчитель інформує учнів про початок вивчення теми «Україна в роки Першої світової війни.», повідомляє тему й основі завдання уроку.

Актуалізація опорних знань.

  1.  Які держави входили до Антанти та Троїстого союзу, Яка була мета цих воєнно-політичних блоків?
  2.  Які політичні партії діяли в Наддніпрянській та Західній Україні на початку ХХ ст.?

1. Основні причини і привід до початку Першої світової війни.

1 серпня 1914 р. почалася Перша світова війна. її основними причинами були економічні й політичні протиріччя між державами двох військово-політичних блоків:

Антанти (сформувався в 1904-1907 pp.; до його складу входили Росія, Велика Британія і Франція);

Троїстого союзу (сформувався в 1882 p.; до його складу входили Німеччина, Австро-Угорщина, Італія).

Найгостріші протиріччя за сфери впливу виникли між Німеччиною та Росією, Німеччиною та Великою Британією, Німеччиною та Францією, Австро-Угорською та Російською імперіями, а також між державами всередині цих двох військово-політичних блоків.

На 1914 р. особливо загострилися протиріччя між Німеччиною та Росією. На шляху здійснення експансіоністських планів Німеччини щодо розширення її геополітичного простору стала Російська імперія. Давні мрії Німеччини про здійснення «світової політики» перекреслювалися могутнім потенціалом Росії. Німеччина прагнула підкорити Росію економічно й послабити її в політичному і військовому відношенні. Вона планувала відтіснити Росію на Схід, обмеживши її границями колишнього Московського князівства.

Найтиповішою формою реалізації агресивної політики Німеччини став план «Дранг нах Остен» - «Натиск на Схід», що передбачав захоплення чужих територій збройним шляхом. До таких територій, наприклад на Сході, були віднесені Україна, Польща, Білорусія і Прибалтійські губернії Російської імперії.

Приводом до війни стало вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда. 28 червня 1914 р. у Сараєво його смертельно поранив серб Г. Принцип з таємної організації «Млада Босна». Австрійський уряд обвинуватив у цьому вбивстві Сербію і вручив сербському уряду ультиматум. Він не був прийнятий Сербією і став приводом для оголошення Австро-Угорщиною 28 липня 1914 р. війни Сербії. Австро-Угорщину підтримала Німеччина. На захист Сербії виступила Російська імперія. 1 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Росії. Незабаром у війну вступили Франція та Велика Британія.

2. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.

2.1. Німеччина.

а) Одні політичні сили Німеччини розглядали варіант входження українських земель до складу майбутньої, як вони планували, «Великої Німеччини» разом із Нідерландами, Бельгією, Данією, Австро-Угорщиною, Польщею, Прибалтикою, слов'янськими землями Балканського півострова. Україна розглядалася як плацдарм для просування на Схід і потенційна колонія, звідки можна буде черпати сільськогосподарські продукти і природні ресурси.

б) Інші політичні сили цієї країни бачили долю України інакше: вони сподівалися на будівництво самостійної української держави, яка б послабила Росію та закрила б їй вихід до Європи.

2.2. Австро-Угорщина. Австро-Угорщина планувала захопити Волинь і Поділля. Разом із тим, вона прагнула зміцнити своє панування в Галичині, Закарпатті й Буковині. Австрійський уряд метою своєї політики у війні проголосив також відрив від Москви і завоювання інших українських земель і створення на них незалежної України, що повинно було, на його думку, послабити вплив Москви на Південно-Східну Європу.

2.3. Росія. Під гаслом «об'єднання всіх українських земель» Росія прагнула захопити всю Галичину, Закарпаття і Буковину. Українські землі правлячими колами Росії розглядалися як плацдарм для зміцнення своїх позицій на Балканах і в Передній Азії. Офіційна російська влада категорично відкидала прагнення українського народу до незалежності.

3. Заснування Головної української ради, Союзу визволення України і Легіону Українських січових стрільців.

Війна зумовила глибоку кризу українського національного руху. У ньому відбувся розкол у двох площинах.

—  Як ви гадаєте, у яких саме?

   Між українцями ворогуючих сторін виросла прірва. У межах Російської та Австро-Угорської імперій відбувся розкол на прибічників та противників переможної війни.

Відверто проавстрійські позиції зайняла утворена 1 серпня 1914 р. у Львові Головна українська рада (ГУР), що була міжпартійним блоком, до складу якого входили радикальна соціал-демократична та націонал-демократична партії. На чолі ГУР став К. Левицький.

У маніфесті ГУР від 3 серпня зазначалося: «Ненаситність царської імперії загрожує також нашому національному життю... яке знайшло охорону в конституційному ладі австрійської держави».

—   У чому вбачала ГУР «ненаситність царської імперії»? Чи згод ні ви з цим твердженням?

—   Чи не ідеалізували члени ГУР «конституційний лад» Австро-Угорської імперії?

З ініціативи ГУР у вересні 1914 року було створено Легіон Українських січових стрільців (УСС), яких називали «усусами». Першим командиром УСС був Д. Витовський. Проте австрійська влада, навіть маючи гостру потребу в живій силі, чинила перешкоди при формуванні легіону. Так, із 28 тис. добровольців до УСС зараховано було менше десятої частини — лише 2,5 тис. чоловік.

Союз визволення України (СВУ), утворений у Львові у серпні 1914 р. з метою сприяти поразці Російської імперії та відродженню незалежної Української держави,

У програмі СВУ було поставлено за мету:

а)       утворення самостійної Української Держави;

б)       встановлення конституційної монархії;

в)       заснування демократичного устрою;

г)       надання рівних прав і свобод представникам усіх національностей;

д)       забезпечення самостійності української церкви.

—   За яких умов, на вашу думку, могли бути реалізовані ці положення програми?

СВУ вів активну пропагандистську й агітаційну роботу, домігся, щоб українські полонені в Австрії та Німеччині були зібрані в окремі табори. Союз отримував матеріальну допомогу від країн Троїстого союзу, що зараховувалась як державний борг майбутньої само стійної України.

Переважна більшість українських політиків і партій ставилися до СВУ негативно або й вороже. Так, один із лідерів УСДРП С. Петлюра назвав ідею відриву України від Росії сепаратизмом, а членів СВУ — «безвідповідальними запроданцями». Недоброзичливо відгукувався про СВУ М. Грушевський, уникаючи будь-яких контактів з цією організацією.

—   Чим зумовлене таке ставлення С. Петлюри і М. Грушевського до СВУ?

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель підкреслює, що негативне ставлення до Союзу визволення України свідчило про неузгодженість і, більше того, розкол українського національного руху.

З початком Першої світової війни українські землі перетворювалися на арену боротьби двох ворогуючих коаліцій — Антанти і Троїстого союзу. За цих умов неминучим був розкол у національному русі.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. 1. Опрацювати конспект і текст підручника. 2. Двом-трьом учням підготувати повідомлення про А. Шептицького.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12323. Никола Макиавелли 25.77 KB
  СӨЖ Тақырыбы: Никола Макиавелли Никола Макиавелли Қайта өрлеу дәуірінің көрнекті өкілі буржуазиялық саяси ілімінің негізін қалаушы Никола Макиавелли саяси қайраткер дипломат және тарихшы ретінде де кеңінен танылады. Мемлекет және құқық концепциясы тарихын
12324. Әлемдік әлеуметтанудың қалыптасуы мен даму тарихы 132.16 KB
  ІІ дәріс. Әлемдік әлеуметтанудың қалыптасуы мен даму тарихы. 1. Антикалық және Ортағасыр дәуіріндегі әлеуметтік ойлар. 2. Жаңа заман мен Ағартушылар дәуіріндегі әлеуметтік тұжырымдамалар. 3. Әлеуметтану ғылымының классика...
12325. Саясаттану пәнінен 1-аралық бақылау сұрақтары 43.18 KB
  Саясаттану пәнінен 1аралық бақылау сұрақтары Саясаттану ғылым ретінде Саясаттану ғылымының атқаратын қызметтері Саяси ойшылдардың саясатқа берген анықтамалары Саясаттанудың деңгейлері Саясаттанудың парадигмалары Ежелгі дәуірдегі саяси ойшылд
12326. Эмпирикалық әлеуметтану бойынша глоссарий 15.16 KB
  Эмпирикалық әлеуметтану бойынша глоссарий Эмпирикалық әлеуметтану нақты зерттеулер жүргізуді осылардың негізінде арнаулы әдістер қолдану сұрау бақылау тәжірибе арқылы жаңа фактілерді жинап талдауды қорытындылауды айтады Интервью көсемсөз жанры журналист
12327. Тақырыбы: Томас Джефферсонның саяси-құқықтық көзқарасы 43.85 KB
  СӨЖ Тақырыбы: Томас Джефферсонның саясиқұқықтық көзқарасы АҚШ тарихы ХVІІІ ғасырдың соңғы ширегі мен ХІХ – ғасырлардың басында әлемге көрнекті саңлақтар тобын берді. Олар әр қилы көзқарасты ұстанып әр түрлі партиялардың құрамында болғанымен барлығы да америка
12328. Саяси процесс туралы ұғым 54 KB
  Саяси процесс туралы ұғым Саяси процесс ұғымы кең және тар мағынасында қолданылады. Кең мағынасында ол коғамның саяси жүйесінің уакыт пен кеңістікте дамып жұмыс істеуін білдіреді. Тар мағынасында түпкілікті нақты нәтижеге жеткен белгілі бір көлемдегі процесті көрсет
12329. Аралық бақылау сұрақтары 472.21 KB
  I IIаралық бақылау сұрақтары 1.Социология дегеніміз қандай ғылым. 2.Социологиялық ұғымдарлың ерекшеліктері. 3.Социологиялық парадигмалардың сипаттамалары. 4.Социологияның өмірге келуінің саяси әлеуметтік экономикалық рухани алғышарттары. 5.Социологияның атқара...
12330. ӘЛЕУМЕТТАНУ ҒЫЛЫМ РЕТІНДЕ 838.5 KB
  І. ӘЛЕУМЕТТАНУ ҒЫЛЫМ РЕТІНДЕ Әлеуметтанудың объектісі пәні мен әдістері. Әлеуметтанудың құрылымы мен білім деңгейлері. Әлеуметтанудың атқаратын қызметі функциясы. Әлеуметтанудың басқа қоғамдық және гуманитарлық ғылымдармен байланысы. 1. ӘЛЕУМЕТТАНУ
12331. ӘЛЕУМЕТТІК ИНСТИТУТТАР МЕН ӘЛЕУМЕТТІК ҰЙЫМДАР 272.5 KB
  Екіншіден, ұйым деп құрылымның элементтерінің тәртіптелу деңгейі, объектінің ішкі құрылымын айтамыз. Бұл мағынада объектінің жоғары немесе төмен ұйымдасқандығы туралы айтады. Барлық әлеуметтік объектілердің өзінің ұйымы бар, яғни өзін құрайтын элементтердің байланыстары бар.