79340

Фестиваль хімічних елементів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Відома вам вона мабуть Всі запросила елементи До нас у гості вже вона. Настроїли ми інструменти І линь музико чарівна Хімічна мова ця чудова І букв палітра кольорова Всіх зачарує вас. У всіх спереду прикріплено великі таблички з написами відповідних елементів.

Украинкский

2015-02-11

48 KB

0 чел.

Фестиваль хімічних елементів

Сценарій виховного заходу з хімії

Мета: поглибити знання учнів про назви та застосування різних  хімічних елементів, в ігровій формі ознайомити з хімічними  властивостями деяких хімічних елементів, розвивати естетичний смак.

Ведуча:

На фестиваль наш, як годиться,

Нас кличе вічна чарівниця.

Її ж бо «хімією» звуть.

Відома вам вона, мабуть?

Всі запросила елементи

До нас у гості вже вона.                                       

Настроїли ми інструменти,

І линь, музико чарівна!

Хімічна мова ця чудова,

І букв палітра кольорова

Всіх зачарує вас.

Ой, починати, мабуть, час?!

Під музику виходять елементи-метали. У всіх спереду прикріплено великі таблички з написами відповідних елементів. В руці кожен елемент тримає табличку з написом «е», але догори її поки що не піднімає.

Ведуча:

Дивіться, вийшли ось метали.

Вони –цікаві екземпляри.

У сплавах їхнє поєднання.

Широке в них застосування.

Си

Мідь я. «Купрум» називаюсь.

Кольором своїм пишаюсь.

Скаже кожен довідник:

Я -  хороший провідник!

Нg                                                                                 

Я  блискуча і рухлива.

Хоч отруйна, а красива!

Всі мене ось тут назвуть,

Бо «гідраргіум» я, ртуть.

Мg                                                                         

Магній знають всі з дитинства

Як метал такий іскристий,

Що запалює вогні

В Новий  рік й святкові дні. \запалює бенгальські вогні \

Fe 

Хоча метал я і м′який,

Та розповсюджений такий!

У сталі й чавуні міцнію.

Нажаль, в вологості ржавію…

У кров мені шляхи відкрито.

А ще я слухаюсь магніта! (виходить учень з «магнітом» і «притягує» його до себе)

Cr 

Ось елемент цікавий хром.

Це в нас ще той хамелеон…

В сполуках колір він міняє,

Тому і назву таку має.

Са

Я метал усім відомий                                              

І потрібний в кожнім домі.

Міщусь в крейді і вапні.

Кістки й зуби теж міцні

Я роблю. Мене знайдеш

В молоці та сирі теж.

Na і K

Ой, метали ми, подружки.

Заспіваємо частушки. (співають на мелодію частушок)

Ми активні дуже всі,

Шар нас гасу зберігає.                                 

Кличуть лужними усі,

Бо лугам відповідаєм.

Наш єдиний електрон \піднімають картку з написом «е» \

Дуже легко віддається.

Ми одержуєм  іон. \міняють на картку з написом «+» \

Це окисненням зоветься.

Ведуча:

Є ще родина вкрай активних,                                           

Сказала б я аж агресивних.

Це ж галогени!

Учні знають, що електрони  віднімають

Вони постійно і безмежно.

Поводься з ними обережно!

(Під «5 симфонію» Л.В.Бетховена виходять F  і Cl та намагаються забрати «електрони» у елементів- металів. В кінці кінців  F віднімає «електрон» у К, а Clу Nа. Вони  стають поряд, тримаючись за руки таким чином , щоб утворилися написи « NaCl» та «KF».)

F

Сполук утворюєм доволі,

А  звемось ми тепер вже «солі».

Ведуча( вказуючи на пару  NaCl):

Побралися вони поспіль,

І маємо…кухонну сіль!

Таке вже сіль нам скоїла:

Активних заспокоїла!

Хоча…(прислухається) сваряться вони знову.

Послухаймо ми їх розмову.

(Cl співає на мелодію «Підманула- підвела»)

Юшка із борщем зварилась.

Де ти знову забарилась?

Я прийшов – тебе нема!                                          

Підманула, підвела!

*

Слід солити огірки.

Будуть же смачні такі…

Я прийшов – тебе нема!

Підманула, підвела!

*

Вже капусту квасить буду

І за тебе не забуду.

Я ж прийшов – тебе нема!

Підманула, підвела!

(під цю музику всі, крім ведучої, заходять за  лаштунки)

Ведуча:

І неметалів ось струнки ряди.

Й вони потрапили сюди.

(виходять елементи – неметали)

С    \тримає у руці великий олівець та таблички з написами «СО2», «Na2CO3» тощо.

Елемент я –молодець.

Звусь в природі я « вуглець».

Найбільшая  мене частина-                                    

В органічних речовинах.

Є я й в неживій природі,

Вуглекислим газі й соді.

Олівець згадай нараз,

Бо графіт я і алмаз.

О    \таблички з написами «Н2О», «О2», «О3» тощо.\

Оксиген знайдеш усюди.

Знають мене добре люди.

Ось зі мной сполук палітра:

Вхожу я у склад повітря,

Добре воду озоную,

Крейду з содою шаную.

І , куди вже правду діти,

Всі мої брати – оксиди.

Н   \таблички з написом «Н2О», «Н2SO4».\

«Гідрогеном» звуть мене,

Бо народжую я воду.

Любить кислота мене.

Там я роблю трошки шкоду:

Маю здатність я таку-

Дірки всюди пропіку.

As

Хіба не знаєте, мене «Арсеном» звати?!                           

Зі мною краще вам не шуткувати!

У їжі маю запах часнику.

І мою здатність ось таку

Використовувала королівська й царська смута,

Тому що сильна я отрута.

Ведуча:

Інертні елементи ви впізнаєте відразу.

Вони у 8 групі і всі гази.

(танець благородних газів. Троє дівчат з табличками «Ar», «Kr», «Ne» виходять та танцювальними рухами намагаються показати, що вони ні з ким не хочуть спілкуватися. Після танцю стають поряд з неметалами)

Під музику виходять всі решта  хімічних елементів.

Ведуча пропонує глядачам скласти різні формули з цих елементів. В кінці каже:

Ведуча:

Нас забувати вам не слід!

Запросим вас в цікавий світ.

Підготувала викладач хімії Скоропадська С.О,

PAGE  3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68376. Философия: ее место и роль в обществе 70.5 KB
  Чем она отличается от иных гуманитарных дисциплин и иных видов духовной деятельности В чем ее специфика У почти что каждого философа было индивидуальное понимание философии В чем ее предмет Никто не сомневается что философия некий вид мировоззрения наряду с религиозным и мифологическим.
68377. Древнекитайская философия. Роль традиций в философии 74.5 KB
  Древнекитайская философия возникает в эпоху воющих государств (6—2 века до нашей эры). Именно в этом время возникает социальная нестабильность, которая позволяет человеку пересмыслить свои связи и отношения с миром. Время, когда происходит рассвет кит. философии
68378. Средние века и эпоха Возрождения 62 KB
  Учения Платона и Аристотеля – учения, где взгляд на мир как на целое. Философы стремились создать единую систему знаний о мире. Аристотель превратил философию в науку. Он разработал учения о политике, об этике. Они изучали систему политического устройства древнегреческих полисов.
68379. Английская эмпирическая школа философии 81 KB
  Возникают две прямопротиволожные теории познания: теория познания эмпиризма ориентированная на экспериментальные исследования природы и теория познания рационализма ориентированный на механо-математическое познание мира понимание. Но он также был озабочен методом научного познания...
68380. Классическая немецкая философия. Философия диалектического материализма 73 KB
  Под влиянием скептическим взгялдом Юма Кант меняет представление о возможностях рационального познания метафизического познания философского познания умозрительное спекулятивное основанное на разуме познание мире. Как возможно научно познание как оно совершается Можно ли объяснить сенсуализм и рационализм...
68381. Особенности русской философии и Западноевропейская философия XX века (ее основные направления) 77.5 KB
  В чем заключается особенность русской философии. Если ее сравнивать с ЗЕ философией, она имеет ряд особенностей: во-первых, русская философия никогда не основывалась на рацио, она не представляет собой системы рационального познания, что мы встречаем, например, в деятельности Декарта, Канта или Гегеля.
68383. Основные этапы развития акушерства 813.17 KB
  Нарушается гормональное взаимоотношение в организме женщины психоэмоциональные переживания местные изменения в органе в шейке матки. Материнская смертность: Смерть от акушерский осложнений разрыв матки травматический шок кровотечение Смерть от экстрагенитальных заболеваний острая сердечная недостаточность...
68384. Специфика, проблемы и генезис философии 552.24 KB
  Философию нельзя определить общепринятым образом как другие науки, потому что она осмысливает то, что не является предметом опыта. У философии нет определенного предмета, заранее известного метода; они всякий раз формируются в рамках конкретного философского направления.