79534

Правление Екатерины 2 (1762-1796 годы). Посвященный абсолютизм в России: его особенности, содержание, противоречия

Доклад

История и СИД

Просвещенный абсолютизм Екатерины II Екатерина II познакомилась с трудами французских просветителей будучи еще княжной. Екатерина созвала в Москве специальную комиссию для составления нового свода законов Российской империи взамен устаревшего Соборного уложения 1649 г. Екатерина подготовила специальный ldquo;Наказrdquo; Комиссии по составлению проекта нового Уложения теоретическое обоснование политики просвещенного абсолютизма. ldquo;Наказrdquo; состоял из 20 глав и 655 статей из которых 294 Екатерина позаимствовала у Монтескье.

Русский

2015-02-13

21.9 KB

0 чел.

22

1) Правление Екатерины 2 (1762-1796 годы). "Посвященный абсолютизм" в России: его особенности, содержание, противоречия.

1) 1764 г. Указ о секуляризации церковных земель.

1765 г. Указ о разрешении помещикам ссылать крепостных крестьян на каторгу.

1768 — 1774 гг. I Русско-турецкая война.

1772, 1793, 1795 гг. Три раздела Польши между Россией, Австрией и Пруссией.

1773 — 1775 гг. Восстание под предводительством Емельяна Пугачёва.

1774 г. Подписание Кючук-Кайнаджирского мирного договора России с Турцией.

1775 г. Губернская реформа.

1785 г. Жалованные грамоты дворянству и городам.

1787 — 1791 гг. II Русско-турецкая война.

1796 — 1801 гг. Царствование Павла I."Просвещенный абсолютизм" Екатерины II

Екатерина II познакомилась с трудами французских просветителей, будучи еще княжной. Взойдя на престол, она предприняла попытку реализовать эти идеи на русской почве. Ключевым словом для нее стало “закон”.

В 1767 г. Екатерина созвала в Москве специальную комиссию для составления нового свода законов Российской империи взамен устаревшего Соборного уложения 1649 г.

Екатерина подготовила специальный “Наказ” Комиссии по составлению проекта нового Уложения — теоретическое обоснование политики просвещенного абсолютизма. “Наказ” состоял из 20 глав и 655 статей, из которых 294 Екатерина позаимствовала у Монтескье. Заслуживают положительной оценки статьи, предохранявшие общество от деспотизма, произвола монарха. Учреждениям дано было право обращать внимание государя на то, «что такой-то указ противен Уложению, что он вреден, темен, что нельзя по оному исполнять». Прогрессивное значение имели статьи, определявшие экономическую политику правительства, включавшую заботу о строительстве новых городов, развитии торговли, промышленности и земледелия.

Комиссия, проработав чуть более года, была распущена под предлогом начала войны с Турцией, но, главным образом потому, что Екатерина, узнав позиции различных групп населения, считала задачу выполненной, хотя ни один закон не был принят.

В феврале 1764 г. была осуществлена секуляризация церковного землевладения, в результате у церкви было отнято более млн. душ крестьян, и для управления ими создана специальная коллегия — Коллегия экономики. Много бывшей церковной земли перешло дворянам в виде пожалования.

Серия указов 60-х годов венчает крепостническое законодательство, превратившее крепостных крестьян в людей, совершенно беззащитных от произвола помещиков, обязанных безропотно подчиняться их воле. В пользу крепостников в 1765 г. был издан указ, предусматривающий закрепление за дворянами всех земель, захваченных ими у различных категорий крестьян. По Указу 17 января 1765 г. помещик мог отправить крестьянина не только на ссылку, но и на каторгу. В августе 1767 г. Екатерина II издала самый крепостнический указ за всю историю существования крепостничества. Этим указом любая жалоба крестьянина на помещика объявлялась тягчайшим государственным преступлением. Юридически помещики были лишены лишь одного права — лишить своих крепостных жизни.

Проявлением "просвещенного абсолютизма" явилась попытка императрицы сформировать общественное мнение с помощью журналистской деятельности. 1769 г. она стала издавать сатирический журнал “Всякая всячина”, где критиковались человеческие пороки и суеверия, открыла типографию Московского университета, во главе которой встал Н.И. Новиков


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21107. Література Київської Русі 20.63 KB
  Література Київської Русі. Великого значення і значного розвитку в культурі Київської Русі набуває література. У багатьох давньоруських творах дослідники знаходять риси пізніше характерні тільки для української живої мови при цьому самі ці твори часто неодноразово переписувалися в інших землях Київської Русі. Ним зумовлюється зміст більшості пам'яток літератури Київської Русі.
21108. Літописи доби Київської Русі 20.54 KB
  Літописи доби Київської Русі. До оригінальних пам'яток давньоруської літератури та історіографії відносяться літописи. У цілому давньоруські літописи становлять собою надзвичайно цінне історичне джерело з якого можемо дізнатися про деякі подробиці подій і процесів більше ніде не висвітлених. Однак у тексти літописних зведень часто вносилися зумовлені політичною кон'юнктурою зміни так що при зміні політичного курсу чи ситуації літописи повністю переписувалися інколи поспішно а подекуди можливо і грунтовно.
21109. Архітектура за часів Київської Русі 28.45 KB
  Тому одразу ж після хрещення Русі зявляються й перші церкви: Василівська побудована з дерева за зразком храму в Корсуні і Десятинна або Богородицька перша камяна церква у Києві. Подальші реставрації та ремонті роботи не врятували цього храму який порівняно скоро перетворився на купу будівельного брухту. Красу храму створювала гармонія його форми в цілому яка мала символізувати гармонію світобудови створеної з хаосу Божим Словом. Головним структурним елементом храму був його центральний купол що розташовувався на восьмикутному або...
21110. Образотворче мистецтво доби Київської Русі 25.17 KB
  Образотворче мистецтво доби Київської Русі. Розвиток живопису в Київській Русі цілком пов'язаний з поширенням християнства. Майстерність ювелірів що набула розквіту в добу Київської Русі зростала від важких і примітивних браслетів масивних перснів гривнів та намист із міді або сплетених зі срібного дроту до тонких ажурних прикрас оздоблених довершеною насічкою що передавала не лише прості візерунки а й складні сюжетні малюнки як наприклад знахідки з Чорної могили Чернігів X ст. Від часів зміцнення держави збільшується на Русі...
21111. Усна народна творчість, доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.) 19.05 KB
  Значні світоглядні зрушення відбуваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Натомість в обрядовій творчості зявляються насамперед у жнивних та обжинкових піснях соціальні мотиви та настрої які мають антифеодальне забарвлення.
21112. Освіта доби пізнього Середньовіччя (XIV - перша полови-на XVII ст.) 23.76 KB
  В Україні були протестантські школи в Дубні Хмельнику. Здебільшого рівень освіти в Україні якщо не враховувати протестантські заклади був початковим. Безпосередньо в Україні книгодрукування поширилося тільки у другій половині XVI ст. тут побачив світ Апостол перша друкована книга в Україні яка призначалася для церковнобогослужбового вжитку.
21113. Література і літописання XIV – першої половини XVII ст. 25.69 KB
  Література і літописання XIV першої половини XVII ст. зявляються також нові розширені версії перекладних повістей про Олександра Македонського Олександрія оповідання про Трою Бовукоролевича у XVI ст. До найзначніших літописів тієї доби слід віднести Короткий Київський літопис XIV XVI ст. Виробництво власного паперу в Україні почалося в Галичині тільки в першій половині XVI ст.
21114. Релігійна полеміка другої половини XVI – першої половини XVII ст 23.14 KB
  У творчості цього полеміста чи не найповніше виражено віру у швидке відродження національної культури та її майбутній розквіт. Він виступав проти вищої ієрархії що призвела до унії а також проти католицької та західної культури. Якщо в часи ренесансних віянь в Україні та за її межами під враженням від давніх київських руїн часто висловлювалася думка що Київ це ніщо інше як гомерівська Троя то з початком поширення барокової культури в Україні виникає концепція Києва як Другого Єрусалима Й. який має стати надійним оплотом не тільки...
21115. Архітектура доби пізнього Середньовіччя (XIV – перша половина XVII ст.) 22.82 KB
  Найбільшими будівлями цього стилю були католицькі костели у Львові кінець XIV ст. Найстарішою памяткою готичної доби де готичні елементи співіснують з візантійськомало азійським стилем є Вірменська церква у Львові закладена у 1363 р. особливо у Львові панував стиль пізнього Ренесансу. У цьому стилі у Львові збудовані Високий замок будинок Гепнера Чорна камяниця 1570 будинок грецького купця й уславленого мецената Корнякта 1580 каплиця Трьох святителів 1578 вежа Вірменської церкви 1576 а також вежа Корнякта дзвіниця...