79583

Розробка ЛОМ для Пологівської філії «Укртелеком»

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Задачею дипломного проекту є розробка локально-обчислюваної мережі для будинку цеху ТП №13 міста Пологи Запорізької філії ВАТ «Укртелеком». Організаційно-штатна структура підприємства наведена в рисунку 1.1. Локально-обчислювана мережа розробляється на вже існуючих комп’ютерах.

Украинкский

2015-02-13

1.6 MB

7 чел.

Розробка ЛОМ для Пологівської філії «Укртелеком» Пояснювальна записка

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка містить: 103 сторінки, включаючи 33 рисунка, 17 таблиць, 7 посилань, 4 плаката

Мета дипломного проекту: Розробка локально-обчислюваної мережі для Пологівської філії «Укртелеком».

Робота складається з вступу, 4 розділів, висновків.

У вступі відображена актуальність завдання та описані основні вимоги до проекту.

У першому розділі описано засоби що використовуються при розробці локально-обчислювальної мережі.

У другому розділі проведено огляд апаратного та програмного забезпечення розроблюваної мережі.

Третій розділ присвячений економічним розрахункам.

П’ятий розділ присвячений питанням охорони праці працівників.

Висновок включає основні висновки по роботі.

КОМУТАТОР, МАКШРУТИЗАТОР, СЕРВЕР,АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ,ADSL, КМПІ, АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ОБЛІКУ НАДАНИХ ПОСЛУГ


ЗМІСТ

ВСТУП 9

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 10

1.1 Характеристика об’єкта автоматизації 10

1.1.1 Організаційно-штатна структура підприємства 10

1.1.2 Характеристика наявного обладнання 12

1.2 Аналіз методів рішення задачі побудови лом 13

1.2.1 Базова модель OSI (Open System Interconnection) 13

1.2.2 Мережні пристрої і засоби комутації 22

1.2.3 Мережні топології 26

1.2.4 Типи побудови мереж по методам передачі інформації 37

1.2.5 Мережні ОС для локальних мереж 45

2 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА 50

2.1 Апаратне забезпечення ЛОМ 50

2.1.1 Вибір топології мережі і мережного доступу 50

2.1.2 Вибір кабельної структури 51

2.1.3 Аналіз та вибір апаратної організації мережі 60

2.1.4 Прокладка кабелю та установка комунікацій 64

2.1.5 Підключення ЛОМ до мережі Інтернет або інших мереж 66

2.2 Програмне забезпечення 69

2.2.1 Вибір мережевої ОС 69

2.2.2 Аналіз та вибір програмної організації мережі 70

2.2.3 Спеціальне програмне забезпечення для захисту ЛОМ від зовнішніх загроз 71

2.2.4 Випробовування мережі 74

3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 77

3.1 Позитивні результати проведеної роботи 77

3.2 Методика розрахунку економічної частини 77

3.2.1 Розробка етапів проведення розробки мережі 77

3.2.2 Визначення тривалості етапів 79

3.2.3 Розробка план-графіку виконання робіт 81

3.2.4 Визначення витрат на розробку ЛОМ 82

3.3 Розрахунок економічної ефективності проведеної роботи 89

3.3.1 Розрахунок річної економії від впровадження ЛОМ 89

3.3.2 Розрахунок показників економічної ефективності ЛОМ 90

4 ОХОРОНА ПРАЦІ 92

4.1 Вимоги до безпеки праці на робочому місці 92

4.2 Вимоги до промислової санітарії 93

4.3 Вимоги до протипожежної безпеки 97

ВИСНОВОК 102

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 103


ВСТУП

У даному дипломному проекті розглядається проблема побудови локальної обчислювальної мережі для цеху ТП №13 м. Пологи.

Реалізація запропонованого проекту дозволить скоротити паперовий документообіг всередині компанії, підвищити продуктивність праці, скоротити час на отримання і обробку інформації, виконувати точний і повний аналіз даних, забезпечувати отримання будь-яких форм звітів за підсумками роботи. Як наслідок, утворюються додаткові тимчасові ресурси для розробки і реалізації нових проектів. Таким чином, вирішиться проблема окупності та рентабельності впровадження корпоративної мережі. Локальна обчислювальна мережа повинна бути спроектована таким чином, щоб забезпечити належну ступінь захищеності даних.

Метою дипломного проекту є організація корпоративної комп'ютерної мережі.

Для вирішення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

  1.  Вибір СКС;
  2.  Вибір топології мережі;
  3.  Вибір мережевого обладнання та програмного забезпечення;
  4.  Розрахунок економічної ефективності.


  1.  ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
  2.  Характеристика об’єкта автоматизації
    1.  Організаційно-штатна структура підприємства

Задачею дипломного проекту є розробка локально-обчислюваної мережі для будинку цеху ТП №13 міста Пологи Запорізької філії ВАТ «Укртелеком». Організаційно-штатна структура підприємства наведена в рисунку 1.1. Локально-обчислювана мережа розробляється на вже існуючих комп’ютерах.

Задача цеху ТП №13 міста Пологи є надання послуг телефонного зв’язку та Інтернету у м.Пологах, як фізичним, так і юридичним особам, а також зручне та якісне обслуговування клієнтів.

До складу цеху ТП №13 входять наступні підрозділи:

  1.  ДТЕЛС;
  2.  ДТЕСС;
  3.  ДПП;
  4.  Група енергозабезпечення;
  5.  Група комп’ютерних технологій;
  6.  Абонентська група;
  7.  Виконавці послуг;
  8.  Відділення «Телекомсервіс»;
  9.  Диспетчер;
  10.  Транспортна група;
  11.  Господарча група.

Рисунок 1.1 – організаційно-штатна структура підприємства

Для забезпечення тісної взаємодії між вище вказаними групами та підрозділами необхідно створити локальну мережу. Локальна мережа повинна бути спроектована таким чином, щоб забезпечити підключення до мережі 24 користувача.

Для якісного забезпечення робочого процесу повинна бути забезпечена якість роботи інформаційної мережі. Також одна з основних вимог плану моєї мережі – це забезпечення достатньої пропускної здатності мережі.

Основне завдання при розробці інформаційної мережі – це забезпечити її якість роботи. Якість роботи мережі характеризують наступні властивості:

  1.  продуктивність мережі – залежить від часу реакції мережі (час між виникненням запиту до будь-якого мережного сервісу і одержанням відповіді на нього), пропускної здатності (обсяг даних, котрий здатна передати мережа в одиницю часу) та затримці передачі (інтервал між моментом надходження пакета на вхід будь-якого мережного пристрою і моментом його появи на виході цього пристрою);
  2.  надійність – визначається коефіцієнтом готовності (час, протягом якого система може бути використана), безпекою (здатність системи захистити дані від несанкціонованого доступу) та відказостійкістю (здатність системи працювати в умовах відмовлення деяких її елементів);
  3.  сумісність – означає, що мережа здатна містити в собі найрізноманітніше програмне й апаратне забезпечення;
  4.  прозорість – властивість мережі ховати від користувача деталі свого внутрішнього устрою, спрощуючи тим самим його роботу в мережі;
  5.  керованість – можливість централізовано контролювати стан основних елементів мережі, виявляти і розв’язувати проблеми, що виникають при роботі мережі, виконувати аналіз продуктивності і планувати розвиток мережі;
  6.  розширюваність – можливість порівняно легкого додавання окремих елементів мережі (користувачів, комп’ютерів, додатків, сервісів), нарощування довжини сегментів мережі і заміни існуючої апаратури більш продуктивнішою;
  7.  масштабуємість – означає, що мережа дозволяє нарощувати кількість вузлів і довжину зв’язків у дуже широких межах, при цьому продуктивність мережі не погіршується.

  1.  Характеристика наявного обладнання

ЛОМ Цеха ТП №13, АТС-2 та ВТС-1 ЗФ ВАТ ”Укртелеком” знаходиться в приміщенні по вул. М.Горького 29, м. Пологи. Пасивна частина ЛОМ являє собою лінії горизонтальної та вертикальної проводки виконані кабелем UTP 5-ї категорії.

Активна частина складається з маршрутизаторів Сisco 2811, а також комутаторів Intel Express ES510T, HP Procurve  Switch-2524, Repotec RP-1724DM.

Маршрутизатор Cisco 2811 використовується для прийому потоків Е1 зі сторони вузла КМПІ і комутації каналів FrameRelay.

Комутатори Intel Express ES510T,Repotec RP-1724DM Repotec RP-1724DM, забезпечують підключення АРМів до КМПІ.

Комутатор HP Procurve  Switch-2524 забезпечує підключення АРМів до КМПІ, а також підключення бізнес-абонентів до мережі Інтернет за технологією Ethernet.

Персональний комп’ютер використовується як автоматизоване робоче місце для виконання конкретних операцій. Характеристики комп’ютера наведені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - характеристики ПК

Материнська плата

EGRC410L/800M S775

Процесор

IntelPentium 4 (3.0GHz)

Оперативна пам'ять

DDR-II 1Gb

Жорсткий диск

Hitachi 80Gb IDE

Привод

DVD±RW LG GSA-H10A DoubleLayer

Відео-карта

PowerColor ATI Radeon X1300 256Mb

Монітор

19" Samsung E1920N  Black

Клавіатура

BTC 5107

Маніпулятор

Mouse CODEGEN MO-003-G1

  1.  Аналіз методів рішення задачі побудови лом
    1.  Базова модель OSI (Open System Interconnection)

Міжнародна Організація з Стандартами (МОС, International Standards Organization -ISO) запропонувала в якості стандарту відкритих систем семирівневу комунікаційну модель (рис. 1.2), відому як OSI-модель (Open Systems Interconnection) - модель Взаємодії Відкритих Систем (ВОС).

Вузол (система) А

Вузол (система) B

7 - прикладний

7 – applicationlayer

6 - представницький

6 – presentationlayer

5 - сеансовий

5 – sessionlayer

4 - транспортний

4 – transportlayer

3 - мережевий

3 – networklayer

2 - канальний

2 – datalinklayer

1 - фізичний

1 – physicallayer

Середовище передачі

Рисунок 1.2 – OSI – модель локальних мереж

Кожен рівень OSI-моделі відповідає за окремі специфічні функції в комунікаціях і реалізується технічними та програмними засобами обчислювальної мережі.

Рівень 1 – фізичний (physical layer) – найнижчий рівень OSI-моделі, що визначає процес проходження сигналів через середовище передачі між мережевими пристроями (вузлами мережі).

Реалізує управління каналом зв’язку:

  1.  підключення і відключення каналу зв’язку;
  2.  формування переданих сигналів і т.п.

Описує:

  1.  механічні, електричні і функціональні характеристики середовища передачі;
  2.  засоби для встановлення, підтримки і роз’єднання фізичного з’єднання.

Забезпечує при необхідності:

  1.  кодування даних;
  2.  модуляцію сигналу, переданого по середовищу.

Дані фізичного рівня представляють собою потік бітів (послідовність нулів або одиниць), закодовані у вигляді електричних, оптичних або радіо сигналів.

Через наявність перешкод, що впливають на електричну лінію зв’язку, достовірність передачі, вимірювана як імовірність спотворення одного біта, складає 10-4– 10-6. Це означає, що в середньому на 10000 – 1000000 біт даних, що передаються один біт виявляється спотвореним.

Рівень 2 – канальний рівень або рівень передачі даних (datalink layer) є другим рівнем OSI-моделі.

Реалізує управління:

  1.  доступом мережевих пристроїв до середовища передачі, коли два або більше пристроїв можуть використовувати одну і ту ж середу передачі;
  2.  надійну передачу даних в каналі зв’язку, що дозволяє збільшити достовірність передачі даних на 2-4 порядку.

Описує методи доступу мережних пристроїв до середовища передачі, засновані, наприклад, на передачі маркера або на суперництві.

Забезпечує:

  1.  функціональні та процедурні засоби для встановлення, підтримки і розриву з’єднання;
  2.  управління потоком для запобігання переповнення приймального пристрою, якщо його швидкість менше, ніж швидкість передавального пристрою;
  3.  надійну передачу даних через фізичний канал з ймовірністю спотворення даних 10-8– 10-9  за рахунок застосування методів і засоби контролю переданих даних і повторної передачі даних при виявленні помилки.

Таким чином, канальний рівень забезпечує достатньо надійну передачу даних через ненадійний фізичний канал.

Блок даних, який передається на канальному рівні, називається кадром (frame).

На канальному рівні з’являється властивість адресується переданих даних у вигляді фізичних (машинних) адрес, званих також МАС-адресами і є зазвичай унікальними ідентифікаторами мережевих пристроїв.

МАС-адреси в ЛВС Ethernet і Token Ring є 6-байтними і записуються в шістнадцятковому вигляді, причому байти адреси розділені дефісом, наприклад: 00-19-45-A2-B4-DE

До процедур канального рівня відносяться:

  1.  додавання в кадри відповідних адрес;
  2.  контроль помилок;
  3.  повторна, при необхідності, передача кадрів.

На канальному рівні працюють ЛВС Ethernet, Token Ring і FDDI.

Рівень 3 – мережевий рівень (network layer), на відміну від двох попередніх, відповідає за передачу даних у СПД і управляє маршрутизацією повідомлень – передачею через кілька каналів зв’язку по одній або декількох мереж, що зазвичай вимагає включення в пакет адресу одержувача.

Блок даних, який передається на мережевому рівні, називається пакетом (packet).

Мережевий адреса – це специфічний ідентифікатор для кожної проміжної мережі між джерелом і приймачем інформації. Мережевий рівень реалізує:

  1.  обробку помилок;
  2.  мультиплексування пакетів;
  3.  управління потоками даних.

Найвідоміші протоколи цього рівня:

  1.  Х.25 у мережах з комутацією пакетів;
  2.  IP в мережах TCP / IP;
  3.  IPX / SPX в мережах NetWare.

Крім того, до мережевого рівня відносяться протоколи побудови маршрутних таблиць для маршрутизаторів: OSPF, RIP, ES-IS, IS-IS.

Рівень 4 – транспортний рівень (transport layer) найбільш цікавий з вищих рівнів для адміністраторів і розробників мереж, так як він управляє наскрізною передачею повідомлень між кінцевими вузлами мережі («end-end»), забезпечуючи надійність і економічну ефективність передачі даних незалежно від користувача. При цьому кінцеві вузли можливо взаємодіють через декілька вузлів або навіть через кілька транзитних мереж.

На транспортному рівні реалізується:

  1.  перетворення довгих повідомлень у пакети при їх передачі до мережі і зворотне перетворення;
  2.  контроль послідовності проходження пакетів;
  3.  регулювання трафіку в мережі;
  4.  розпізнавання дубльованих пакетів і їх знищення.

Спосіб комунікації «end-end» полегшується ще одним способом адресації – адресою процесу, який співвідноситься з певною прикладною програмою (прикладним процесом), що виконується на комп’ютері. Комп’ютер зазвичай виконує одночасно декілька програм, у зв’язку з чим необхідно знати якій прикладній програмі (процесу) призначено повідомлення. Для цього на транспортному рівні використовується спеціальна адреса, названа адресою порту.

Мережевий рівень доставляє кожен пакет на конкретну адресу комп’ютера, а транспортний рівень передає повністю зібране повідомлення конкретному прикладному процесу на цьому комп’ютері.

Транспортний рівень може надавати різні типи сервісів, зокрема, передачу даних без встановлення з’єднання або з попереднім встановленням з’єднання. В останньому випадку перед початком передачі даних з використанням спеціальних керуючих пакетів встановлення з’єднання з транспортним рівнем комп’ютера, якому призначені передані дані. Після того, як всі дані передані, підключення закінчується. При передачі даних без встановлення з’єднання транспортний рівень використовується для передачі одиночних пакетів, званих дейтаграммами, не гарантуючи їх надійну доставку. Передача даних з встановленням з’єднання застосовується для надійної доставки даних.

Рівень 5 – сеансовий рівень (session layer) забезпечує обслуговування двох «пов’язаних» на рівні представлення даних об’єктів мережі і управляє веденням діалогу між ними шляхом синхронізації, що полягає в установці службових позначок всередині довгих повідомлень. Ці мітки дозволяють після виявлення помилки повторити передачу даних не з самого початку, а тільки з того місця, де знаходиться найближча попередня мітка по відношенню до місця виникнення помилки.

Сеансовий рівень надає послуги з організації та синхронізації обміну даними між процесами рівня представлення.

На сеансовому рівні реалізується:

  1.  встановлення з’єднання з адресатом і керування сеансом;
  2.  координація зв’язку прикладних програм на двох робочих станціях.

Рівень 6 – представницький рівень (presentation layer) забезпечує сукупність службових операцій, які можна вибрати на прикладному рівні для інтерпретації переданих та отриманих даних. Ці службові операції включають в себе:

  1.  управління інформаційним обміном;
  2.  перетворення (перекодування) даних у внутрішній формат кожної конкретної ЕОМ і назад;
  3.  шифрування і дешифрування даних з метою захисту від несанкціонованого доступу;
  4.  стиснення даних, що дозволяє зменшити обсяг переданих даних, що особливо актуально при передачі мультимедійних даних, таких як аудіо і відео.

Службові операції цього рівня являють собою основу всієї семирівневої моделі і дозволяють пов’язувати воєдино термінали і засоби обчислювальної техніки (комп’ютери) самих різних типів і виробників.

Рівень 7 – прикладний рівень (application layer) забезпечує безпосередню підтримку прикладних процесів і програм кінцевого користувача, а також управління взаємодією цих програм із різними об’єктами мережі. Іншими словами, прикладний рівень забезпечує інтерфейс між прикладним ПЗ та системою зв’язку. Він надає прикладної програмі доступ до різних мережевих служб, включаючи передачу файлів і електронну пошту.

Процес передачі повідомлень в OSI-моделі

Транспортний, сеансовий, представницький і прикладний рівні (рівні 4-7) відносяться до вищих рівнів OSI-моделі. На відміну від нижчих рівнів (1-3) вони відповідають за комунікації типу «end-end», тобто комунікації між джерелом і приймачем повідомлення.

Відповідно до OSI-моделі повідомлення в передавальному вузлі «А» (комп’ютері) проходять вниз через всі рівні від верхнього Р7 до самого нижнього Р1 (рис. 1.3), причому багаторівнева організація управління процесами в мережі породжує необхідність модифікувати на кожному рівні передані повідомлення стосовно до функцій , що реалізуються на цьому рівні. Модифікація полягає в додаванні до повідомлення на кожному рівні відповідного заголовка Зі, та кінця Ki, званих обрамленням повідомлення, в яких міститься інформація про адреси взаємодіючих об’єктів, а також інформація, необхідна для обробки повідомлення на даному рівні.

Коли повідомлення досягає нижчого (фізичного) рівня Р1, воно пересилається до іншого вузла «В» у вигляді потоку бітів, що представляє собою фізичні сигнали (електричні, оптичні або радіохвилі) передавальної середовища. У приймальному вузлі (комп'ютері) повідомлення від нижнього фізичного рівня Р1 проходить наверх через всі рівні, де від нього від’єднуються відповідні заголовки і кінці. Таким чином, кожен рівень оперує з власним заголовком і кінцем, за рахунок чого забезпечується незалежність даних, що відносяться до різних рівнів управління передачею повідомлень.

Рисунок 1.3 – передача повідомлень в OSI

IEEE-модель локальних мереж

Інститут інженерів з електроніки та електротехніки (Institute of Electricaland Electronics Engineers - IEEE) запропонував варіант OSI-моделі, що використовується при розробці і проектуванні локальних мереж і який отримав назву IEEE-модель.

В IEEE-моделі канальний рівень розбивається на два підрівня (рис.1.4):

  1.  підрівень управління доступом до середовища передачі (Medium Access Control, МАС-підрівень), що описує спосіб доступу мережевого пристрою до середовища передачі даних;
  2.  підрівень управління логічним з'єднанням (Logical Link Control, LLC-підрівень), що описує спосіб встановлення та завершення з'єднання, а також спосіб передачі даних.

Рівні ОБ1-моделі

Підрівні IEEE-моделі

7 - прикладної

6 - подання

5 - сеансовий

4 - транспортний

3 - мережевий

2 - канальний

LLC

MAC

1 - фізичний

Рисунок 1.4 – IEEE – модель локальних мереж

LLC-підрівень надає більш високим рівням можливість управляти якістю послуг і забезпечує сервіс трьох типів:

  1.  сервіс без встановлення з'єднання і без підтвердження доставки;
  2.  сервіс без встановлення з'єднання з підтвердженням доставки;
  3.  сервіс з встановленням з'єднання.

Сервіс без встановлення з'єднання і підтвердження доставки не гарантує доставку даних і зазвичай застосовується в додатках, що використовують для контролю передачі даних та захисту від помилок протоколи більш високих рівнів.

Сервіс з встановленням з'єднання забезпечує надійний обмін даними.

Головною функцією МАС-рівня є забезпечення доступу до каналу передачі даних. На цьому рівні формується фізична адреса пристрою, який називається МАС-адресою. Кожен пристрій мережі ідентифікується цією унікальною адресою, який присвоюється всім мережевим пристроям.

  1.  Мережні пристрої і засоби комутації

Мережеві карти. Мережеві карти (рис. 1.5) роблять можливим з'єднання комп'ютера і мережевого кабелю. Мережева карта перетворює інформацію, яка призначена для відправлення, у спеціальні пакети. Пакет - логічна сукупність даних, в яку входять заголовок з адресними відомостями та безпосередньо інформація. У заголовку присутні поля адреси, де знаходиться інформація про місце відправлення та пункті призначення даних.

Рисунок 1.5 – мережева карта

Мережева плата аналізує адресу призначення отриманого пакета і визначає, чи дійсно пакет прямував до комп'ютера. Якщо висновок буде позитивним, то плата передасть пакет операційній системі. В іншому випадку пакет оброблятися не буде. Спеціальне програмне забезпечення дозволяє обробляти всі пакети, що проходять усередині мережі. Таку можливість використовують системні адміністратори, коли аналізують роботу мережі, і зловмисники для крадіжки даних, що проходять по ній. Будь-яка мережева карта має індивідуальний адресу, вбудовану в її мікросхемі. Ця адреса називається фізичною, або МАС-адресою (Media Access Control - управління доступом до середовища передачі). Порядок дій, скоєних мережевою картою, наступний. Отримання інформації від операційної системи і перетворення її в електричні сигнали для подальшої відправки по каналу зв'язку. Отримання електричних сигналів по каналу зв’язку і перетворення їх назад у дані, з якими здатна працювати операційна система. Визначення, призначений чи прийнятий пакет даних саме для цього комп'ютера. Управління потоком інформації, яка проходить між комп'ютером і мережею.

Все частіше мережеві карти інтегруються в материнську плату і підключаються до південного мосту. Процесор зв'язується з південним мостом, і всім устаткуванням, що до нього підключено, через північний міст.

Повторювачі. Локальна мережа може бути розширена за рахунок використання спеціального пристрою (рис 1.6), який носить назву «репітер» (Repeater - повторювач). Його основна функція полягає в тому, щоб, отримавши дані на одному з портів, перенаправляти їх на інші порти. Дані порти можуть бути довільного типу: RJ-45 або Fiber-Optic. Комбінації також ролі не грають, що дозволяє об'єднувати елементи мережі, які побудовані на основі різних типів кабелю. Інформація в процесі передачі на інші порти відновлюється, щоб виключити відхилення, які можуть з'явитися в процесі руху сигналу від джерела.

 

Рисунок 1.6 – повторювач

Повторювачі можуть виконувати функцію розділення. Якщо повторювач визначає, що на якомусь з портів відбувається занадто багато колізій, він робить висновок, що на цьому сегменті сталася поломка, і ізолює її. Ця функція запобігає поширенню збоїв одного з сегментів на всю мережу.

Повторювач дозволяє:

  1.  з'єднувати два сегменти мережі з однаковими або різними видами кабелю;
  2.  регенерувати сигнал для збільшення максимальної відстані його передачі;
  3.  передавати потік даних в обох напрямках.

Концентратор. Концентратор (рис 1.7) - пристрій, здатний об'єднати комп'ютери у фізичну зіркоподібну топологію. Концентратор має декілька портів, що дозволяють підключити мережеві компоненти. Концентратор, що має всього два порти, називають мостом. Міст необхідний для з'єднання двох елементів мережі.

Рисунок 1.7 – концентратор

Мережа разом з концентратором являє собою «загальну шину». Пакети даних при передачі через концентратор будуть доставлені на всі комп'ютери, підключені до локальної мережі.

Існує два види концентраторів:

  1.  Пасивні концентратори. Такі пристрої відправляють отриманий сигнал без його попередньої обробки.
  2.  Активні концентратори (багатопортовий, повторювачі). Приймають вхідні сигнали, обробляють їх і передають до підключених комп'ютерів.

Комутатор. Комутатор (рис 1.8) необхідний для організації більш тісного мережевого з'єднання між комп'ютером-відправником і кінцевим комп'ютером. У процесі передачі даних через комутатор в його пам'ять записується інформація про МАС-адресах комп'ютерів. З допомогою цієї інформації комутатор створює таблицю маршрутизації, в якій для кожного з комп'ютерів вказана його приналежність до певного сегмента мережі.

При отриманні комутатором пакетів даних він створює спеціальне внутрішнє з'єднання (сегмент) між двома своїми портами, використовуючи таблицю маршрутизації. Потім відправляє пакет даних на відповідний порт кінцевого комп'ютера, спираючись на інформацію, описану в заголовку пакета.

Таким чином, дане підключення виявляється ізольованим від інших портів, що дозволяє комп'ютерам обмінюватися інформацією з максимальною швидкістю, яка доступна для даної мережі. Якщо у комутатора присутні тільки два порти, він називається мостом.

 

Рисунок 1.8 – комутатор

Комутатор надає наступні можливості:

  1.  послати пакет з даними з одного комп'ютера на кінцевий комп'ютер;
  2.  збільшити швидкість передачі даних.

Маршрутизатор. Маршрутизатор (рис 1.9) за принципом роботи нагадує комутатор, однак має більший набір функціональних можливостей. Він вивчає не тільки MAC, але й IP-адреси обох комп'ютерів, що беруть участь у передачі даних.  

Рисунок 1.9 – маршрутизатор

Транспортуючи інформацію між різними сегментами мережі, маршрутизатори аналізують заголовок пакету і намагаються обчислити оптимальний шлях переміщення даного пакету. Маршрутизатор здатний визначити шлях до довільного сегменту мережі, використовуючи інформацію з таблиці маршрутів, що дозволяє створювати спільний підключення до Інтернету або глобальної мережі.

Маршрутизатори дозволяють зробити доставку пакета найбільш швидким шляхом, що дозволяє підвищити пропускну здатність великих мереж. Якщо якийсь сегмент мережі перевантажений, потік даних піде іншим шляхом.

В якості простого маршрутизатора може бути використаний звичайний комп'ютер.

  1.  Мережні топології

Різноманіття типів комп'ютерних мереж обумовлює різноманіття топологій, що забезпечують виконання заданих вимог до якості їх функціонування. У сучасних комп'ютерних мережах найбільшого поширення набули наступні топології:

  1.  «Загальна шина»;
  2.  «Дерево»;
  3.  «Зірка (вузлова)»;
  4.  «Кільце»;
  5.  «Повнозв'язна»;
  6.  «багатозв'язна (клітинка)»;
  7.  «Змішана».

Слід розрізняти фізичну і логічну топологію мережі.

Фізична (структурна) топологія відображає структурний взаємозв'язок вузлів мережі.

Логічна (функціональна) топологія визначається функціональним взаємозв'язком вузлів мережі, тобто відображає послідовність передачі даних між вузлами мережі.

Фізична і логічна топології мережі, як ми побачимо нижче, можуть розрізнятися.

Топологія «загальна шина». Топологія «загальна шина» (рис 1.10), являє собою кабель, званий шиною або магістраллю, до якого приєднані комп'ютери мережі. Дані, що передаються будь-яким комп'ютером, займають шину на весь час передачі, при цьому інші комп'ютери, що мають дані для передачі, повинні чекати звільнення загальної шини. Таким чином, у кожен момент часу передавати дані може лише один комп'ютер мережі, і пропускна здатність загальної шини деяким чином розподіляється між усіма комп'ютерами. Основною перевагою топології «загальна шина» є простота структурної і функціональної організації і, як наслідок, дешевизна, що робить її найбільш привабливою для локальних мереж. Недолік цієї топології полягає в низькій надійності мережі - вихід з ладу загальної шини призводить до повної зупинки мережі.

Рисунок 1.10 – топологія загальна шина

Топологія «дерево». Топологія «дерево» (рис1.11) формується за принципом «мінімуму сумарної довжини зв'язків між вузлами мережі» і є основою для побудови ієрархічних мереж. У таких мережах для передачі даних є тільки один шлях між двома будь-якими вузлами, що робить процедуру маршрутизації тривіальною.

Рисунок 1.11 – топологія дерево

Топологія «зірка». Топологія «зірка» (рис 1.12) містить один центральний вузол, до якого приєднуються всі інші вузли мережі. В якості центрального вузла може виступати потужний комп'ютер, до якого приєднані менш потужні периферійні комп'ютери. У цьому разі центральний комп'ютер може надавати свої ресурси (файли, дисковий простір, ресурси процесора) периферійним комп'ютерам, або виконувати функції маршрутизатора при обміні даними між комп'ютерами мережі. Можлива й інша організація топології «зірка», коли в якості центрального вузла використовується мережевий пристрій (наприклад, концентратор або комутатор), за допомогою якого всі комп'ютери пов'язані в єдину мережу і яка забезпечує тільки обмін даними між комп'ютерами. Якщо в якості центрального вузла мережі використовується концентратор, то логічна топологія мережі може бути як «зірка», так і «загальна шина».

Рисунок 1.12 – топологія зірка

Топології «кільце». У топології «кільце» (рис 1.13) кожен вузол пов'язаний з двома іншими вузлами, при цьому дані, передані будь-яким вузлом, пройшовши через усі інші вузли мережі, можуть повернутися у вихідний вузол. Основною перевагою цієї топології в порівнянні з розглянутими вище топологіями є можливість передачі даних по двох напрямах, тобто наявність у кожному вузлі альтернативного шляху, по якому можуть бути передані дані при відмові основного шляху. При цьому вартість мережі при невеликій кількості вузлів порівнянна з вартістю мереж з топологіями «зірка» і «дерево». Проте зі збільшенням кількості вузлів у мережі вартість може виявитися чималою.

Рисунок 1.13 – топологія кільце

Топологія «повнозв'язна». Топологія «повнозв'язна» (рис 1.14) формується за принципом «кожен з кожним», тобто кожен вузол мережі має зв'язок з усіма іншими вузлами. Така топологія є найбільш ефективною за всіма основними показниками якості функціонування: надійності, продуктивності і т.д., але через велику вартість практично не використовується.

Рисунок 1.14 – топологія повнозв`язна

Топологія «багатозв'язна». Топологія «багатозв'язна» або «клітинкова» (рис 1.15) представляє собою топологію довільного виду, яка формується за принципом «кожен вузол мережі пов'язаний з не менш як двома іншими вузлами», тобто для кожного вузла мережі завжди повинен бути хоча б один альтернативний шлях. Така топологія може бути отримана шляхом видалення з повнозв'язної топології деяких каналів зв'язку (наприклад, що не використовуються для передачі даних або мало завантажені), що в багатьох випадках істотно знижує вартість мережі.

Рисунок 1.15 – топологія багатозв`язна

Топологія «змішана». Топологія «змішана»являє собою будь-яку комбінацію розглянутих вище топологій і утворюється зазвичай при об'єднанні кількох локальних мереж, наприклад так, як це показано на рисунку 1.16, де 3 мережі з топологією «зірка» об'єднані в мережу з топологією «кільце».

Рисунок 1.15 – топологія змішана

Порівняльний аналіз топологій. Порівняльний аналіз топологій комп'ютерних мереж будемо проводити на основі таких ознак:

  1.  простота структурної організації, яка вимірюється кількістю каналів зв'язку між вузлами мережі;
  2.  надійність, обумовлена наявністю «вузьких місць», при відмові яких мережа перестає функціонувати або ж різко падає її ефективність, а також наявністю альтернативних шляхів, завдяки яким, при відмовах окремих каналів і вузлів, передача даних може здійснюватися в обхід відмовлених елементів;
  3.  продуктивність мережі, яка вимірюється кількістю блоків даних (повідомлень або пакетів), переданих в мережі за одиницю часу з урахуванням можливого зниження ефективної швидкості передачі даних через конфлікти в мережі;
  4.  час доставки повідомлень (пакетів), що вимірюється, наприклад, у хопах (hop), що представляють собою число проміжних каналів або вузлів на шляху передачі даних;
  5.  вартість топології, що залежить як від складу і кількості обладнання (наприклад, каналів при заданій кількості вузлів), так і від складності реалізації.

Перераховані ознаки взаємопов'язані. Звісно, що більш ефективні топології з позицій надійності, продуктивності і часу доставки є більш складними в реалізації і, як наслідок, більш дорогими. Порівняння розглянутих вище топологій будемо проводити на якісному рівні, результати якого представлені у вигляді таблиці 1.2. У таблиці найкращому показнику відповідає значення 1, укладену в фігурні дужки, а найгіршим показником - значення 5.

Таблиця 1.2 – порівняльний аналіз топологій

Показники

Топології

ЗШ

Зірка

Дерево

Кальце

Повно-зв'язна

Багато-зв'язна

Змішана

Простота

(1)

2

2

3

5

4

4

Ціна

(1)

2

2

3

5

4

4

Надійність

5

4

4

3

(1)

2

2

Продуктивність

5

4

4

3

(1)

2

2

Час доставки

3

2

4

5

(1)

3

3

Простота структурної організації і вартість. За кількістю каналів зв'язку найбільш простою топологією комп'ютерної мережі є топологія «загальна шина», яка містить один канал зв'язку, який об'єднує всі комп'ютери мережі. Простота такої мережі обумовлена також відсутністю будь-яких спеціальних мережевих пристроїв, таких як маршрутизатори, комутатори і т.д. Єдиним необхідним пристроєм для підключення до загальної шини служить порівняно простий пристрій - мережевий адаптер (мережева карта). Ще одним чинником, що обумовлює простоту цієї топології, є простота підключення нових комп'ютерів до загальної шини. Звісно, що простота структурної організації топології «загальна шина» визначає і її низьку вартість.

Порівняно до простих і дешевих топологій можна віднести топології «дерево» і «зірка», що обумовлено невеликою кількістю зв'язків (каналів)  між вузлами мережі, яких на одиницю менше кількості вузлів .

Топологія «кільце» за показником «простота» займає наступну позицію після розглянутих топологій. Легко переконатися, що для цієї топології кількість зв'язків (каналів) між вузлами мережі дорівнює кількості вузлів: .

Повнозв'язна топологія є найбільш складною, оскільки має максимально можливу кількість зв'язків (каналів) в мережі, рівне . Проявом цього є висока вартість мережі, що робить недоцільним застосування такої топології при побудові комп'ютерних мереж, особливо з великим числом вузлів.

При побудові глобальних мереж найбільшого поширення набули топології багатозв'язна і змішана, що займають проміжне положення між простими і дешевими топологіями «зірка» і «кільце» і повнозв’язна.

Надійність. За показником надійності найкращою, звісно, є повнозв'язна топологія, яка характеризується відсутністю «вузьких місць» з точки зору надійності і наявністю максимально можливої кількості альтернативних шляхів для передачі даних, які можуть бути задіяні при відмовах одного або навіть декількох каналів і вузлів мережі. При цьому мережа продовжує функціонувати і передавати дані, щоправда, з більш низькою якістю.

Найменш надійними топологіями є топології «загальна шина», «зірка» і «дерево», що мають «вузькі місця» відповідно у вигляді загальної шини, центрального і кореневого вузла мережі, при відмові яких мережа перестає функціонувати.

Дещо вища надійність топології «кільце» за рахунок наявності альтернативного шляху, зворотного по відношенню до основного шляху

передачі даних, що дозволяє при відмовах каналу або вузла мережі передавати повідомлення в протилежному напрямку.

Багатозв'язна і змішана топології за рахунок наявності, в загальному випадку, декількох альтернативних шляхів для передачі даних, володіють більш високою надійністю, ніж топологія «кільце», наближаючись по цьому показнику до повнозв’язної топології.

Продуктивність мережі. Під продуктивністю мережі передачі даних будемо розуміти кількість пакетів, що передаються у мережі за одиницю часу. Дійсно, що продуктивність мережі залежить від кількості пакетів, що одночасно знаходяться в мережі: чим більше пакетів у мережі, тим вище її продуктивність. Продуктивність мережі зростає до деякого граничного значення, називаного пропускною спроможністю мережі передачі даних (МПД). Значення пропускної здатності МПД визначається вузьким місцем мережі - найбільш завантаженим вузлом або каналом зв'язку, завантаження якого близьке до одиниці. Зрозуміло, що пропускна здатність МПД в значній мірі визначається пропускними здатностями каналів зв'язку, вимірюваними кількістю біт, переданих по каналу за одиницю часу, і кількістю каналів зв'язку в МПД, по яких одночасно можуть передаватися пакети, причому, чим більше каналів в МПД, тим вище продуктивність і пропускна здатність мережі. Таким чином, за умови, що всі канали зв'язку порівнюваних топологій мають однакові пропускні здатності, можна зробити наступний висновок: найбільшою продуктивністю володіє повнозв'язна топологія, а найменшою - «загальна шина», яка має тільки один канал для передачі даних всіх комп'ютерів. Слід також мати на увазі, що в загальній шині можуть виникати колізії в результаті зіткнення даних, що передаються одночасно від декількох комп'ютерів, що ще більше знижує пропускну здатність загальної шини. Решта топологій займають проміжне положення між повнозв’язною топологією і топологією «загальна шина».

Час доставки. Як і раніше, представимо, що всі канали зв'язку порівнюваних топологій мають однакові пропускні здатності. У цьому випадку час доставки пакетів у мережі зручно оцінювати в хопах (hop) - кількості каналів на шляху передачі пакетів між вузлами мережі. Дійсно, що найменший час доставки пакетів, рівне одному хопу між будь-якими двома вузлами мережі, що забезпечує повнозв'язна топологія. У топології «зірка» час доставки пакетів не більше двох хопів - двох каналів зв'язку між будь-якими двома периферійними вузлами, шлях між якими пролягає через центральний вузол. У багатозв'язних і змішаних топологіях час доставки дещо більше, ніж в топології «зірка», і залежить від ступеня зв'язності - кількості каналів зв'язку і, відповідно, кількості альтернативних шляхів. Час доставки пакетів у мережі з топологією «дерево» залежить від конфігурації зв'язків і, при одній і тій же кількості вузлів , може приймати різні максимальні значення: 2 - у разі конфігурації, яка відповідає топології «зірка», і  - у випадку лінійної конфігурації, коли всі вузли мережі, пов'язані послідовно один з одним, утворюють ланцюжок: . При досить великій кількості вузлів найбільший час доставки може виявитися у мережі з топологією «кільце». Оскільки в реальних мережах з кільцевою топологією пакети зазвичай передаються в одному напрямку, середній час доставки, виміряний у хопах, дорівнюватиме , де  - кількість вузлів і, відповідно, каналів зв'язку в мережі.

Дещо складніше оцінити час доставки пакетів для мережі з топологією «загальна шина». Дійсно, оскільки канал один - шина, то час доставки дорівнює одному хопу. Проте слід враховувати, що пропускна здатність загальної шини ділиться між усіма комп'ютерами мережі, внаслідок чого реальний час доставки, виміряний у секундах, може виявитися у багато разів більше, ніж у каналі повнозв`язної мережі з такою ж пропускною здатністю. Крім того, виникають у загальній шині колізії в результаті зіткнень пакетів від різних комп'ютерів та необхідність їх повторної передачі ще більше збільшують час доставки.

Виконаний якісний аналіз різних топологій дозволяє зробити наступні висновки.

Основною вимогою, що пред'являються до локальних обчислювальних мережах, що з'єднують зазвичай недорогі персональні комп'ютери, є низька вартість мережевого обладнання, що досягається використанням найбільш простих і, отже, дешевих топологій: «загальна шина», «зірка» і «кільце». Глобальні обчислювальні мережі будуються зазвичай на основі багатозв’язної або змішаної топології.

Представлені результати порівняльного аналізу різних мережевих топологій носять відносний характер, тобто показують рівень того чи іншого показника деякої топології щодо інших топологій, і не можуть служити кількісною оцінкою. Більш того, при оцінці цих показників не враховувалися значення кількісних параметрів структурної організації комп'ютерної мережі, таких як пропускні спроможності і надійність каналів зв'язку, продуктивність вузлів зв'язку, вартість компонент мережі, експлуатаційні витрати і т.п. Облік цих параметрів у кожному конкретному випадку може призвести до ситуації, коли більш прості топології виявляються більш продуктивними, а складні топології-більш дешевими, ніж прості топології, наприклад, тому, що в них використовуються канали зв'язку з невеликою пропускною здатністю.

Істотний вплив на розглянуті вище характеристики надає також функціональна організація комп'ютерної мережі.

  1.  Типи побудови мереж по методам передачі інформації

Ethernet. Ethernet - технологія ЛОМ, розроблена спільно фірмами DEC, Intel і Xerox (DIX) і опублікована в 1980 році у вигляді стандарту Ethernet II для мережі з пропускною здатністю 10 Мбіт/с, побудованої на основі коаксіального кабелю.

На основі стандарту Ethernet II був розроблений стандарт IEEE 802.3, який має такі відмінності:

  1.  канальний рівень розбитий на два підрівня: MAC і LLC;
  2.  внесені деякі зміни у формат кадру при тих же мінімальних і максимальних розмірах кадрів.

У залежності від фізичного середовища передачі даних IEEE 802.3 передбачає різні варіанти реалізації ЛОМ на фізичному рівні:

  1.  l0Base-5 - товстий коаксіальний кабель;
  2.  l0Base-2 - тонкий коаксіальний кабель;
  3.  l0Base-T - вита пара;
  4.  l0Base-F - оптоволокно.

На рисунку 1.16 Зображена схема об’єднання мережевих пристроїв за технологією  Ethernet.

Рисунок 1.16 – схема об’єднання комп’ютерів по технології Ethernet

Fast Ethernet. Fast Ethernet (Швидкий Ethernet) - високошвидкісна технологія, запропонована фірмою 3Com для реалізації мережі Ethernet зі швидкістю передачі даних 100 Мбіт / с, що зберегла в максимальному ступені особливості 10 мегабітного Ethernet (Ethernet-10) і реалізована у вигляді стандарту 802.3u.

Основною метою при розробці технології Fast Ethernet було забезпечення спадкоємності по відношенню до 10-мегабитному Ethernet за рахунок збереження формату кадрів і методу доступу CSMA / CD, що дозволяє використовувати колишнє програмне забезпечення та засоби управління мережами Ethernet. Однією з вимог було також використання кабельної системи на основі витої пари категорії 3, що отримала на момент появи Fast Ethernet широке поширення в мережах Ethernet-10. У зв'язку з цим всі відмінності Fast Ethernet від Ethernet-10 зосереджені на фізичному рівні.

У Fast Ethernet передбачені 3 варіанти кабельних систем:

  1.  багатомодовий ВОК (використовується 2 волокна);
  2.  вита пара категорії 5 (використовується 2 пари);
  3.  вита пара категорії 3 (використовується 4 пари).

Структура мережі - ієрархічна деревоподібна, побудована на концентраторах (як 10Base-T і 10Base-F), оскільки не передбачалося використання коаксіального кабелю. Діаметр мережі Fast Ethernet, становить трохи більше 200 метрів, що пояснюється зменшенням часу передачі кадру мінімальної довжини в 10 разів в результаті збільшення пропускної здатності каналу в 10 разів у порівнянні з Ethernet-10. Тим не менше, можлива побудова великих мереж на основі технології Fast Ethernet, завдяки появі на початку 90-х років минулого століття комутаторів. При використанні комутаторів протокол Fast Ethernet може працювати в повнодуплексному режимі, в якому немає обмежень на загальну довжину мережі, а залишаються тільки обмеження на довжину фізичних сегментів, що з'єднують сусідні пристрої (адаптер - комутатор або комутатор - комутатор).

Стандарт IEEE 802.3u визначає 3 специфікації фізичного рівня Fast Ethernet, несумісних один з одним:

  1.  100Base-ТX - для передачі даних використовуються дві неекрановані пари UTP категорії 5 або STP Type 1;
  2.  100Base-Т4 - для передачі даних використовуються чотири неекранованих пари UTP категорій 3, 4 або 5;
  3.  100Base-FX - для передачі даних використовуються два волокна багатомодового ВОК.

Специфікації 100Base-ТX і 100Base-FX.Технології 100Base-ТX і 100Base-FX, незважаючи на використання різних кабельних систем, мають багато спільного з точки зору побудови і функціонування, в тому числі, однаковий метод логічного кодування - 4В/5В при різних методах фізичного кодування - MLT-3 в 100Base- TX і NRZI в 100Base-FX. Крім того, у технології 100Base-TX є функція автопереговорів, що забезпечує автоматичне визначення швидкості передачі (10 або 100 Мбіт/с) між двома пов'язаними пристроями (МА, концентратор, комутатор) шляхом посилки при підключенні пачки спеціальних імпульсів FLP – Fast Link Pulseburst - з боку пристрою, який може працювати на швидкості 100 Мбіт / с. Якщо зустрічний пристрій не відгукується на ці імпульси, це означає, що він може працювати тільки на швидкості 10 Мбіт/с, і перший пристрій встановлює режим передачі даних 10 Мбіт/с.

Специфікація 100Base-Т4.До моменту появи Fast Ethernet більшість ЛВС Ethernet як кабельної системи використовували неекрановану виту пару категорії 3. Бажання зберегти кабельну систему 10-мегабітних ЛВС Ethernet зумовило застосування спеціального методу логічного кодування - 8В/6Т, що забезпечив більш вузький спектр сигналу, що при швидкості 33Мбіт /с дозволило вкладатися в смугу 16МГц крученої пари категорії 3.

При кодуванні 8В/6Т 8 біт замінюються 6-а трійковими цифрами. Тривалість однієї трійкової цифри - 40 нс. Отже, один байт передається за 240 нс (6 * 40 нс), що відповідає швидкості передачі в 33,3 Мбіт/с. Для передачі даних використовується 3 пари UTP категорії 3 (3 * 33,3 Мбіт/с = 100 Мбіт/с), і ще одна пара використовується для прослуховування несучої з метою виявлення колізій.

Швидкість зміни сигналу на кожній парі становить: 1/(40 нс) = 25 Мбод, що дозволяє використовувати виту пару категорії 3.

100VG-AnyLAN. 100VG-AnyLAN - технологія, розроблена фірмами IBM і Hewlett-Packard на основі технології 100Base-VG (Voice Grade) для передачі даних зі швидкістю 100 Мбіт/с з використанням протоколів (кадрів) ЛВС Ethernet або Token Ring (Any LAN). Попередня технологія 100Base-VG розроблялася для передачі даних у мережі Ethernet зі швидкістю 100 Мбіт / с по неекранованої кручений парі (UTP) категорії 3, яка широко використовується для передачі мови і званої з цієї причини кабелем VG (Voice Grade). У 100VG-AnyLAN, як і в 100Base-VG, замість CSMA / CD реалізовано метод доступу з пріоритетами (Demand Priority) і нова схема кодування даних Quartet Coding (квартетної кодування), завдяки яким дані передаються зі швидкістю 25 Мбіт / с по 4-м парам UTP одночасно, що в сумі дає 100 Мбіт / с.

Метод Demand Priority полягає в наступному. Станція, що має кадр для передачі, посилає низькочастотний сигнал концентратора, запитуючи низький пріоритет для звичайних даних і високий для даних, чутливих до тимчасових затримок (наприклад, мова та відео). Якщо мережа вільна, концентратор дозволяє передачу кадру. Після аналізу адресу одержувача в прийнятому кадрі концентратор відправляє кадр станції призначення. Це означає, що на відміну від концентратора Ethernet, концентратор 100VG-AnyLAN працює на 2-му рівні OSI-моделі. Якщо ж мережа зайнята, концентратор ставить отриманий запит в чергу, який обробляється в порядку надходження запитів з урахуванням пріоритетів: запити з більш високим пріоритетом виконуються першими.

Метод доступу до середовища передачі даних - детермінований.

Максимальне число станцій у мережі - 1024.

Максимальна довжина мережі - 3 км.

Максимальна відстань між станціями:

  1.  100 м - для витої пари (UTP категорії 3);
  2.  180 м - для витої пари (UTP категорії 5).

Топологія мережі 100VG-AnyLAN дуже схожа на топологію мереж 10Base-Т і Token Ring, а саме логічна загальна шина і маркерне кільце відповідно, в той же час фізична топологія обов'язково "зірка", при цьому петлі і галуження не допускаються.

Сполучним елементом мережі 100VG-Any LAN є комутуючий концентратор, причому допускається три рівня каскадування (рис.1.17).

 

Рисунок 1.17 – концентратор мережі 100VG-Any LAN

Концентратор мережі 100VG-AnyLAN має два види портів:

  1.  LAN downlin kport (порт зв'язку "вниз") - призначений для підключення кінцевих вузлів і концентраторів нижнього рівня;
  2.  LAN uplink port (порт зв'язку "вгору") - призначений для підключення концентратора верхнього рівня.

Крім концентраторів в мережі 100VG-AnyLAN можуть використовуватися:

  1.  комутатори;
  2.  маршрутизатори;
  3.  мережеві адаптери.

Стандарт IEEE 802.12 підтримує 3 типи кадрів:

  1.  IEEE 802.3 - Ethernet;
  2.  IEEE 802.5 – Token Ring;
  3.  IEEE 802.12 - кадри тестування сполук у 100VG-AnyLAN.

В одному сегменті мережі може підтримуватися тільки один тип кадрів передачі даних - або Ethernet, або Token Ring.

Однією зі складових стандарту IEEE 802.12 є протокол пріоритетних запитів (Demand Priority Protocol - DPP).

DPP призначає порядок обробки запитів та встановлення з'єднань між кінцевими вузлами. Якщо кінцевий вузол готовий відправити кадр, він передає до концентратора запит звичайного або високого пріоритету. Якщо вузлу або концентратору нічого передати, він відправляє сигнали режиму очікування (Idle – не зайнятий). Кореневий концентратор опитує всі свої вузли, в тому числі концентратори нижнього рівня, приймаючи від них сигнали Idle. Якщо вузол не активний (комп'ютер вимкнений), він, природно, не генерує такі сигнали. Концентратор циклічно опитує порти, починаючи з порту з меншим номером,

з'ясовуючи їх готовність до передачі. Якщо одночасно до передачі готові декілька вузлів, то концентратор аналізує їх запити з урахуванням:

  1.  пріоритету запиту;
  2.  фізичного номера порту, до якого підключений передавальний вузол.

Високий пріоритет призначається:

  1.  додаткам, критичним до часу реакції;
  2.  порту концентратора.

При каскадному з'єднанні концентраторів доступ до середовища передачі даних реалізується протоколом DPP наступним чином:

  1.  запит від вузла, підключеного до концентратора нижнього рівня, транслюється на концентратор більш високого рівня;
  2.  при опитуванні порту LAN downlink port ініціюється опитування всіх портів концентратора нижнього рівня, і тільки після цього відновлюється опитування портів концентратора більш високого рівня.

Основні переваги технології 100VG-AnyLAN:

  1.  можливість використання існуючої кабельної системи мережі 10Base-Т;
  2.  відсутність втрат продуктивності через конфлікти в середовищі передачі даних;
  3.  можливість побудови довгих (до 4 км) мереж без використання комутаторів.

Gigabit Ethernet. Високошвидкісна технологія Gigabi tEthernet забезпечує пропускну здатність системи телекомунікації в 1 Гбіт/с і описана в рекомендаціях 802.3z і 802.3ab (на UTP 5-ої категорії).

Особливості технології Gigabit Ethernet:

  1.  збережені всі види кадрів, використовуваних в попередніх технологіях Ethernet;
  2.  передбачено використання двох версій протоколу доступу до середовища передачі даних:
  3.  напівдуплексна версія протоколу з методом доступу CDMA/CD;
  4.  повнодуплексна з комутаторами;
  5.  передбачено використання наступних типів кабелю:
  6.  ВОК;
  7.  вита пара категорії 5;
  8.  коаксіальний кабель.

У порівнянні з технологіями Ethernet-10 і Fast Ethernet зміни є як на фізичному рівні, так і на рівні МАС.

Для забезпечення діаметра мережі до 200 м реалізовані наступні  рішення.

  1.  Збільшено мінімальний розмір кадру з 64 до 512 байт, що становить 4096 бітових інтервалів (bt). Кадр доповнюється до 512 байт полем розширення (extension) розміром від 448 до 0 байт, заповненим забороненими символами коду 8В/10В (рис 1.18).

Рисунок 1.18 – формат кадру Gigabit Ethernet

  1.  Для зменшення накладних витрат кінцевим вузлам дозволено передавати кілька кадрів підряд, без звільнення середовища передачі для інших станцій. Такий режим передачі називається «Burst Mode». При цьому станція може передати поспіль кілька кадрів із загальною довжиною 8192 байти = 65536 біт.

У стандарті 802.3z визначено такі типи фізичного середовища:

  1.  одномодовий ВОК;
  2.  багатомодовий ВОК 62,5 / 125;
  3.  багатомодовий ВОК 50/125;
  4.  подвійний коаксіал з хвильовим опором 75 Ом;
  5.  багатомодовий кабель.

Специфікації систем наведенні в таблиці 1.3 – специфікації кабельних систем технології Gigabit Ethernet

Таблиця 1.3 – специфікації кабельних систем технології Gigabit Ethernet

IEEE 802.3z

1000Base-SX

1000Base-LX

Фізичне середовище

Одно (о/м) і багатомодовий (б/м) ВОК

Довжина хвилі

850 нм

1300 нм

Довжина сегмента

до 500 м

(б/м ВОК)

5000 м

(о/м ВОК)

100 м (дупл.)

550 м

(б/м ВОК)

Gigabit Ethernet може бути реалізована на кручений парі категорії 5 (рекомендація IEEE 802.3ab) з використанням 4-х пар провідників, по яких одночасно передаються дані зі швидкістю 1000 Мбіт/с. Отже, кожна пара повинна забезпечити швидкість 250 Мбіт/с. Використовуваний метод кодування - РАМ-5 (5 рівнів потенціалу). Максимальна частота спектра символів коду PAM-5 складає 62.5Мгц. З урахуванням першої гармоніки протоколу 1000Base-T потрібна смуга частот до 125Мгц.

  1.  Мережні ОС для локальних мереж

Unix/Linux. UNIX, має кілька «нащадків» і різновидів, причому версії її продовжують модернізуватися і поліпшуватися до цього дня. Основні розробники, корпорації Digital Equipment, Hewlett-Packard і Sun Microsystems, пропонують спеціальні версії UNIX, що працюють на випускаючих цими компаніями робочих станціях. Головне питання, досить тривалий час пов'язаний з UNIX, полягає в тому, чи буде ця операційна система витіснена операційними системами, що працюють на персональних комп'ютерах. Microsoft і Intel докладають титанічних зусиль, намагаючись стати монополістами, однак на ринку завжди знайдеться місце для виробників, які в змозі запропонувати конкурентоспроможні продукти. Фахівці погоджуються з тим, що деякі «різновиди» UNIX будуть розвиватися постійно, що пояснюється їх тісним зв'язком з Internet.

Операційні системи UNIX спочатку замислювалися і створювалися для забезпечення живучості систем і підтримки мережевого устаткування. Ця причина дозволила UNIX проіснувати багато років як єдино можливе рішення. Підтримка багатозадачності одночасно зробила UNIX потенційним кандидатом для використання в швидкісних мережах. Висока продуктивність і мобільність лише доповнюють список причин завдяки яким операційна система UNIX може бути використана на складних робочих станціях. Застосування таким потужним обчислювальним станціям можна знайти в багатьох інженерних та науково-дослідних роботах.

Linux являє собою версію UNIX, адаптовану для процесорів Intel. Більшість переваг UNIX при роботі на таких платформах залишаються непоміченими, оскільки процесори Intel і їхні клони постійно поліпшуються, а погляди користувачів, як правило, прикуті до програмних продуктів компанії Microsoft, які не поступаються в ефективності UNIX і легкі у використанні.

Windows NT 4. Windows NT можна розглядати як потенційну заміну відомої UNIX або ж просто як чергову операційну систему Microsoft. Третя (і основна) версія операційної системи NT має різновиди для установки на робочі станції і на сервери.  Основна відмінність полягає у використанні оболонки Windows 95. Розглянута операційна система характеризується і вищим рівнем стабільності роботи. Основну увагу розробники приділили поліпшенню підтримки зовнішніх пристроїв і розширення можливості роботи з Internet.

Хоча компанія Microsoft мала достатньо часу на випуск нової версії Windows, їй не вдалося зробити належний акцент на можливостях роботи з Internet і інтрамережею. Сподіваємося, що положення буде виправлено в оновлених версіях NT.

Windows NT 4 - це мережева операційна система, що пропонує практично такі ж функціональні можливості, що й операційні системи UNIX. Оскільки вона базується на одній з основних операційних систем і дійсно є багатозадачною середовищем, NT 4 представляє собою дуже ефективну платформу. Не слід забувати, що UNIX була розроблена майже тридцять років тому, в той час як NT знаходиться в стадії становлення. Цій операційній системі необхідний час на те, щоб стати такою ж сильною, як UNIX.

Net Ware. Ця лідируюча на ринку мережева операційна система останнім часом зазнає значних збитків від серйозного застою. Займаючи великий сегмент ринку мережевих операційних систем, компанія Novell все ж відстала від кон’юнктури. Тепер, коли розпродані власні програмні продукти Word Perfect і Borland, погляд компанії знову звернений на побудову потужних мережевих операційних систем. Novell завжди пропонувала гарне програмне забезпечення, проте, як відомо, саме конкуренція сприяє створенню найкращого.

На відміну від попередніх двох мережевих операційних систем, які дійсно є операційними, для Net Ware необхідна базова операційна система. Подібний вибір був свідомим рішенням компанії і довів нездоланність цієї перешкоди для Novell.

Програмні продукти компанії Novell до цих пір досить широко представлені в усьому світі і є невід'ємною частиною мережевих середовищ. Добре налагоджена система підготовки технічного персоналу, який продовжує і буде продовжувати підтримувати ці продукти.

Novell доведеться змиритися з тим, що її продукти будуть вважатися менш ефективними в порівнянні з програмним забезпеченням компанії Microsoft (або інших компаній), оскільки Novell втрачає свій сектор ринку. Ця компанія все ще випускає досить надійні засоби, які можуть працювати в перебігу багатьох років. Їх високу продуктивність варто розглядати окремо. Протягом останніх декількох років компанія Novell намагається відреагувати на популярність інтрамереж. Її мережна операційна система відмінно підходить для створення такого роду середовища і починає проявляти себе на ринку. Поява і широке розповсюдження браузерів також відбилося на стратегії компанії, яка намагається відвоювати невеличкий сектор ринку.

Windows XP. Операційна система Microsoft Windows XP, створена на основі технології NT і є прямою спадкоємицею системи Windows 2000. При збереженні високих показників надійності, безпеки і швидкодії, система стала більш простою в освоєнні, в ній з'явилося безліч засобів, призначених для індивідуальних домашніх користувачів.

Система поставляється в декількох варіантах, орієнтованих на різні особливості застосування. Версія Windows XP Home Edition призначена для індивідуальних користувачів, що найчастіше працюють на домашньому комп'ютері. У цій версії особливий упор зроблений на роботу з малюнками, аудіо і відео. Версія Windows XP Professional призначена для професіоналів. Ця версія найчастіше використовується в організаціях. Версія Windows XP Server призначена для установки на сервері.

Для ефективної роботи з операційною системою Windows XP потрібний достатньо потужний сучасний комп'ютер. Перш за все, в комп'ютері повинно бути встановлено не меншого 128 мегабайт пам'яті. Краще встановити 256 мегабайт, щоб система працювала швидше. Процесор може використовуватися якщо тактова частота процесора не менше 300 МГц, але краще, використовувати процесор з частотою більш 1 ГГц. Реально потрібний жорсткий диск розміром не менше 2-3 GB.

У версії Windows XP сильно змінився зовнішній вигляд системи. Кнопки, значки, панелі тепер виглядають зовсім інакше. Навіть головне меню Windows змінилося. Є можливість використовувати і старий інтерфейс. Робота програм сумісна з попередніми версіями Windows. Всі версії Windows XP мають безліч нововведень. Підтримується значно більше різноманітних пристроїв. Система дозволяє легко і зручно обробляти відеофільми, фотографії, малюнки, музику і пісні. За допомогою Windows XP будь-хто зможе побудувати домашню мережу на основі двох-трьох комп'ютерів, забезпечивши сумісне використання файлів, принтера, факсу і доступу в Інтернет.

При роботі з Windows XP для запису інформації на компакт-диски не обов’язково встановлювати додаткові програми.

Універсальний програвач аудіо і відео підтримує більше форматів і дозволяє змінити свій зовнішній вигляд. Універсальний програвач підтримує також відтворення цифрових відеодисків (DVD-дисків). Для розваг в Windows XP включено декілька нових ігор, частину з яких дозволяють вам грати в Інтернеті.

Істотно покращений захист системи. Тепер при випадковому видаленні важливих системних файлів, вони будуть автоматично відновлені. Є можливість відновлення системи після установки нових програм і устаткування. Покращена підтримка технології Plug&Play дозволяє підключити до комп'ютера багато сучасних побутових приладів.

Істотно перероблена довідкова система, покращена система безпеки. Численні зміни в засобах адмініструванні та керуванні роботою безлічі користувачів в локальній обчислювальній мережі.


  1.  СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
  2.  Апаратне забезпечення ЛОМ
    1.  Вибір топології мережі і мережного доступу

Проаналізувавши перераховані переваги та недоліки основних топологій мереж, які описані в пункті 1. 2.3 видно, що кільцева та шинна топології хоч і мають відносно невисоку вартість реалізації, але вони не дуже надійні, що в умовах побудови мережі дуже важливо.

Тому вибирається зіркоподібна топологія мережі. Хоч вона у порівнянні з шинною та кільцевою топологіями більш дорога, але у той же час набагато надійніша та зручніша в обслуговуванні. До того ж зіркоподібна топологія мережі в даний час найбільш поширена та розвинута, тому для неї не складно знайти надійне устаткування.

Переваги зіркоподібної топології:

  1.  підвищена стійкість мережі;
  2.  легкість додавання (виключення) нового (старого) комп'ютера в мережі;
  3.  простота діагностики і усунення неполадок.

Недоліки зіркоподібної топології:

  1.  підвищена витрата кабелю при прокладці мережі;
  2.  необхідність придбання дорогого концентратора або комутатора.

Локальна мережа Цеху ТП №13 м.Пологи, побудована на основі технології Gigabit Ethernet (1000Base-T), що дає змогу підтримувати 3 стандарти мереж (10Base-T,100Base-TX,1000Base-T).

Gigabit Ethernet використовує метод передачі даних CSMA/CD (Carrier Sense Multiple Access with Collision Detection - Множинний доступ до середовища з контролем несучої і виявленням колізій). Це досить проста технологія. Коли плата Ethernet повинна послати повідомлення, то спочатку вона чекає настання тиші, потім відправляє пакет і одночасно слухає, чи не послав хто-небудь повідомлення одночасно з ним.

  1.  Вибір кабельної структури

Вита пара. Вита пара (Twisted Pair - TP) - ізольовані провідники, попарно звиті між собою мінімально необхідну кількість разів на певному відрізку довжини (рис.2.1, а), що потрібно для зменшення перехресних наведень між провідниками, і ув'язнені в ізолюючу оболонку.

Вита пара - найпоширеніший вид кабелю в телефонії. Скручування застосовується з метою зменшення випромінювання і підвищення перешкодозахищеності кабелю.

Кілька кручених пар (зазвичай 4 або 8), укладені в загальну пластикову

оболонку, утворюють кабель (рис 2.1, б).

Рисунок 2.1 – вита пара

Існує кілька категорій неекранованої кручений пари (Unshielded Twisted Pair - UTP), причому чим вище категорія кабелю, тим більше його смуга пропускання.

Кабелі 1-й і 2-ї категорій використовуються для передачі мови і даних на низьких швидкостях і не включені в стандарти для передачі даних у комп'ютерних мережах.

Стандарт EIA/TIA-568, розроблений American National Standards Institute (ANSI, США) визначає специфікації для 3-ї, 4-й і 5-ї категорій UTP і нормує наступні характеристики:

  1.  коефіцієнт загасання;
  2.  хвильовий опір;
  3.  ємність;
  4.  перехідне затухання на ближньому кінці та ін.;

Наприклад, для кабелю 5-ї категорії визначені такі характеристики:

  1.  затухання - не більше 23,6 дБ на 100 м (0,236 дБ / м) при частоті 100 МГц;
  2.  хвильовий опір - не більше 100 Ом + -15%;
  3.  NEXT - не менше 27 дБ при частоті 100 МГц;
  4.  активний опір - не більше 9,4 Ом на 100 м;
  5.  ємність не більше 5,6 нФ на 100 м.

Екранована вита пара - кабель, що містить одну або кілька пар скручених мідних проводів, укладених в ізолюючу оболонку. Зовні кабель покритий екранує опліткою і ще однієї ізолюючої оболонкою, за рахунок чого менше випромінює і краще захищений від електромагнітних перешкод, ніж неекранована вита пара. Застосовується в мережах Token Ring.

Екранована вита пара підрозділяється на два різновиди:

  1.  з екрануванням кожної пари і загальним екраном (Shielded Twisted Pair - STP);
  2.  з одним загальним екраном (Foiled Twisted Pair - FTP).
  3.  Для високошвидкісних мереж розроблені ще дві категорії мідного кабелю:
  4.  категорія 6 ​​- забезпечує роботу на частоті 250 МГц і може бути реалізована як екранований, так і неекранований кабель;
  5.  категорія 7 - забезпечує роботу на частоті до 600 МГц і використовує екранування кожної пари кабелю і загальний екран.

У таблиці 2.1 наведені значення смуги пропускання для різних категорій сучасних мідних кабелів.

Найбільш широко в даний час в локальних мережах застосовується електричний кабель категорії 5.

Таблиця 2.1 смуги пропускання для різних категорій сучасних мідних кабелів.

Категорія кабелю

Смуга пропускання, МГц

3

16

4

20

5

100

6

250

7

600

Коаксіальний кабель. Коаксіальний кабель (від лат. Co - спільно і axis - вісь) - кабель, в якому провідники представляють собою 2 співвісних металевих циліндра, розділених діелектриком. Коаксіальний кабель використовується для передачі високочастотних сигналів (до декількох ГГц) і характеризується високою перешкодозахищеністю і малим загасанням сигналів. Це зумовлено відсутністю зовнішнього електромагнітного поля - вся енергія поширюється тільки всередині кабелю.

Рисунок 2.2 – коаксіальний кабель

Коаксіальний кабель містить (рис.2.2):

  1.  внутрішній провідник діаметром від 0,4 мм до 2,5 мм;
  2.  діелектрик, в якості якого зазвичай застосовується звичайний поліетилен або фізично спінений поліетилен з низькою щільністю, що дозволяє зменшити коефіцієнт загасання;
  3.  зовнішній провідник, в якості якого зазвичай використовується фольга;
  4.  мідну оплітку з покриттям з олова;
  5.  захисну плівку;
  6.  зовнішню оболонку.

У ранніх мережах Ethernet застосовувалися два типи коаксіального кабелю:

  1.  товстий (thick) діаметром близько 1 см, для якого, на відміну від тонкого, характерні такі особливості:
  2.  більш надійний захист від зовнішніх перешкод;
  3.  міцніший;
  4.  вимагає застосування спеціального відводу (проколюють роз'єму та відведення кабелю) для підключення комп'ютера або іншого пристрою;
  5.  тонкий (thin) діаметром близько 0,5 см, для якого, на відміну від товстого, характерні такі особливості:
  6.  передає дані на більш короткі відстані;
  7.  дешевше;
  8.  використовує більш прості з'єднувачі.

Основні недоліки коаксіальних кабелів:

  1.  складність прокладки, а також додавання і відключення станцій;
  2.  висока питома вартість.

Оптичне волокно. Оптичне волокно - головний компонент ВОЛЗ - складається з серцевини (світлопровідної жили) і оболонки з різними показниками заломлення n1 і n2.

Оптичні волокна залежно від способу поширення в них випромінювання поділяються на:

  1.  одномодові (рис 2.3а), в яких світлопровідна жила має діаметр 8-10 мкм, в яких може поширюватися тільки один промінь (одна мода);
  2.  багатомодові (рис 2.3б), в яких світлопровідна жила має діаметр 50-60 мкм, що робить можливим поширення в них великої кількості променів (багато мод).

Рисунок 2.3 – оптичне волокно

Найважливішими параметрами оптичного волокна є:

  1.  загасання;
  2.  дисперсія.

Згасання визначається втратами на поглинання і розсіяння випромінювання в оптичному волокні і вимірюється в децибелах на кілометр (дБ/км). Втрати на поглинання залежать від чистоти матеріалу, а втрати на розсіювання - від неоднорідностей його показника заломлення.

Згасання залежить і від довжини хвилі випромінювання, що вводиться в волокно. Передача сигналів по оптичному волокну здійснюється в трьох діапазонах: 0,85 мкм, 1,3 мкм і 1,55 мкм, так як саме в цих діапазонах кварц має підвищену прозорість (рис.2.4).

Оптичне волокно характеризується малим загасанням світлового сигналу, що становить 0,1-0,2 дБ / км при довжині хвилі 1,55 мкм, що дозволяє будувати ЛЗ довжиною до декількох десятків кілометрів без регенерації сигналів.

Ведуться розробки ще більш "прозорих", так званих, фтороцірконатні волокона з загасанням порядку 0,02 дБ / км при довжині хвилі 2,5 мкм, на основі яких можуть бути створені ЛЗ, що забезпечують гігабітні швидкості передачі і з регенераційними ділянками через кожні 4 - 5 тисяч кілометрів.

Рисунок 2.4 – графік залежності згасання від довжини хвилі

В останні роки поряд з когерентним системами зв'язку розвивається альтернативний напрямок - солітоновие системи.

Солітон - відокремлена хвиля, яка не згасає і не поглинається середовищем, а зберігає свої розміри і форму як завгодно довго.

Солітон - це світловий імпульс з незвичайними властивостями: він зберігає свою форму і теоретично може поширюватися по "ідеального" световоду нескінченно далеко. Тривалість імпульсу становить приблизно 10 пс.

Солітонові системи, у яких окремий біт інформації кодується наявністю або відсутністю солітону, мають пропускну здатність не менше 5 Гбіт/с при відстані 10 000 км.

Дисперсія - розсіювання в часі спектральних і модових складових оптичного сигналу.

Оскільки при передачі інформації світлодіод або лазер випромінює певний спектр довжин хвиль, дисперсія приводить до розширення імпульсів при розповсюдженні по волокну і тим самим породжує спотворення сигналів (ріс.2.40). При оцінці дисперсії користуються терміном "смуга пропускання" - величина, зворотна величиною уширення імпульсу Δt під час проходження ним по оптичному волокну відстані в 1 км: . Вимірюється смуга пропускання в мегагерцах на кілометр (МГц * км).

З визначення смуги пропускання випливає, що дисперсія накладає обмеження на дальність передачі і верхнє значення частоти переданих сигналів. Якщо смуга пропускання оптичного волокна становить 1000 МГц * км (що відповідає величині розширення імпульсу в 1 нс / км), то пропускна здатність лінії зв'язку довжиною в 1 км буде не більше 1 Гбіт / с, а при довжині лінії зв'язку в 10 км - не більше 100 Мбіт / с.

Значення дисперсії (рис 2.5) і загасання різні для різних типів волокон.

Рисунок 2.5 Дисперсія сигналу

Переваги одномодових волокон:

  1.  кращі характеристики по загасання і смузі пропускання, тому що в них поширюється тільки один промінь;
  2.  максимальне загасання складає 0,5 дБ / км при довжині хвилі 1,31 мкм і 1,55 мкм;
  3.  при використанні лазерних передавачів відстань між вузлами може становити до 40 км.

Недоліки одномодових волокон:

  1.  одномодові джерела випромінювання дорожче багатомодових;
  2.  в одномодове волокно важче ввести світловий промінь з-за малого діаметру світлопровідної жили;
  3.  з цієї ж причини важко мінімізувати втрати сигналу при зрощуванні одномодових волокон;
  4.  дорожче монтаж оптичних роз'ємів на кінцях одномодових кабелів.

Переваги багатомодових волокон:

  1.  більш зручні при монтажі, так як у них більше розмір світлопровідної жили;
  2.  простіше забезпечити оптичними роз'ємами з малими втратами (до 0,3 дБ).
  3.  мають меншу вартість.

Недоліки багатомодових волокон:

  1.  велике загасання, що становить при довжині хвилі 0,85 мкм - 3-4 дБ / км;
  2.  забезпечує передачу даних без застосування проміжних повторювачів на відстань не більше 2-х км;
  3.  недостатня смуга пропускання багатомодових волокон для магістральних ліній зв'язку, яка складає близько 1000 МГц * км (але цілком прийнятна для локальних мереж).

Результати порівняльного аналізу одномодових і багатоходових волокон представлені в табл.2.2.

Таблиця 2.2 Порівняльний аналіз одномодових і багатоходових волокон

Показник

Одномодове волокно

Многомодове волокно

Згасання

0,5 дБ / км

1,5 - 3 дБ / км

Смуга пропускання

понад 500 МГц * км

до 500 МГц * км

Відстань

+ (до 50 км)

(до 2 км)

Вартість

висока

низька

Введення світлового променя

складніше

легше

Втрати при зрощуванні

вище

нижче

Волоконно-оптичний кабель. Волоконно-оптичний кабель (ВОК) - середовище передачі даних, що складається з оптичних волокон (скляних або пластикових), укладених у захисну герметичну оболонку.

Інформація в ВОК переноситься модульованим світловим потоком, що генерується світлодіодами або діодними лазерами.

Переваги ВОК в порівнянні з електричними кабелями:

  1.  висока пропускна здатність;
  2.  відсутність електромагнітного випромінювання, що виключає витік інформації;
  3.  завадостійкість;
  4.  велику відстань передачі (не менше 2 км без повторювачів);
  5.  мала вага;
  6.  високий електричний опір, що забезпечує гальванічну розв'язку з'єднуються пристроїв;
  7.  помірна вартість, незначно перевищує вартість мідного кабелю.

Недоліки ВОК:

  1.  трудомісткість монтажу, що вимагає спеціального обладнання;
  2.  висока вартість мережевих пристроїв.

  1.  Аналіз та вибір апаратної організації мережі

При розробці локально-обчислюваної мережі для цеху ТП №13 м.Пологи ЗФ «Укртелеком» враховувалось те що мережа буде розрахована на строк в 10 років експлуатації. Виходячи з цього мережі використовується таке обладнання:

Маршрутизатор Cisco 2901 (рис 2.6) використовується для прийому потоків зі сторони вузла КМПІ і комутації каналів FrameRelay. Технічні характеристики маршрутизатора Cisco 2901наведені в таблиці 2.3

Рисунок 2.6 – маршрутизатор Cisco 2901

Таблиця 2.3 – характеристика маршрутизатора Cisco 2901

Виробник

Cisco

Модель

CISCO2901

Пам'ять

RAM Встановлено 512 МБ. Можливе розширення до 2,5 ГБ.

Флеш пам'ять Встановлено 256 МБ. Можливе розширення до 4 ГБ.

Продовження таблиці 2.3

Мережа

Технологія з'єднання Дротова

Протокол передачі даних Ethernet, FastEthernet, GigabitEthernet.

Віддалене управління RMON, SNMP.

Індикатори Харчування, статус з'єднання.

Протоколи маршрутизації BGP, GRE, OSPF, DVMRP, EIGRP, IS-IS, IGMPv3, PIM-SM, PIM-SSM, статична IPv4 та IPv6 маршрутизація.

Особливості конфігурації підтримує: IPv6, VPN, MPLS, Syslog;

встановлені: WRED, CBWFQ, фаєрвол.

Відповідність стандартам IEEE 802.1Q, IEEE 802.1ag, IEEE 802.3ah.

IP телефонія

Голосові кодеки G.711, G.722,G.726,G.728,G.729,G.729a, G.723.1,G.729ab.

Тип комунікації Голосовий / факс модуль

Модем

Цифрові порти 16

Розширюваність

Слоти розширення (всього / вільних) 4 / 4 слота для HWIC;

2 / 2 слота для PVDM;

2 / 1 слота для карт CompactFlash;

1 / 1 слот розширення.

Інтерфейси, роз'єми

Інтерфейси 2 порти Ethernet10Base-T/100Base-TX/1000Base-T,роз'ємRJ-45;

1 консольний порт управління, роз'єм RJ-45;

1 консольний порт управління, конектор Mini-USB тип B;

1 послідовний допоміжний порт, роз'єм RJ-45;

2 порти USB 4-пін USB тип A.

Операційна система

Cisco IOS UnifiedCommunications

Фізичні характеристики

Харчування Внутрішній блок живлення. 120/230 В змінного струму.

Габарити 44.5 x 438.2 x 439.4 мм

Вага

6.1 кг (з джерелом живлення, без модулів);

6.5 кг (з PoE, без модулів);

7.3 кг (типовий вага в повній конфігурації).

Форм-фактор Зовнішній. Займає 1 юніт. Існує можливість настінного монтажу.

Монтаж У комплекті поставки є монтажний набір на 19 дюймів.

Температура Робоча: від 0 до 40 º С

Зберігання: від 40 до 70 º C

Вологість Від 5 до 85% (без конденсату)

Комутатор Planet WGSW-24040 (рис 2.7) використовується для підключення автоматизованих робочих місць до вузла КМПІ, а також підключення бізнес-абонентів до мережі Інтернет за технологією Ethernet. Технічні характеристики комутатора Planet WGSW-24040 наведені в таблиці 2.4

Рисунок 2.7 – комутатор Planet WGSW-24040

Таблиця 2.4 – характеристики комутатора Planet WGSW-24040

Виробник

Planet

Модель

WGSW-24040

Тип комутатора

Керований 3 рівня

Тип та кількість портів

24 Ethernet 10Base-T/100Base-TX/1000Base-T

4 комбо-порта

Моніторинг та управління

Console, Telnet, Web Browser, SNMPv1, v2c and v3

Живлення

AC 100~240V, 50/60Hz

Розміри

440x200x44,5

Вага

3,3

Комутатор ZyXEL GS-1124A (рис 2.8) використовується для підключення автоматизованих робочих місць до вузла КМПІ через комутатор Planet WGSW-24040.Технічні характеристики комутатора ZyXEL GS-1124A наведені в таблиці 2.5

Рисунок 2.8 Комутатор ZyXEL GS-1124A

Таблиця 2.5 Характеристики комутатора ZyXEL GS-1124A

Виробник

ZyXEL

Модель

GS-1124A

Тип комутатора

Некерований

Тип та кількість портів

24 Ethernet 10Base-T/100Base-TX/1000Base-T

2 комбо-порта SFP

Живлення

AC 100~240V, 50/60Hz

Розміри

440x161x44

Вага

3,2

Особливість

NAS-сервер Synology DS106j (рис 2.9) використовується для збереження та загального доступу до інформації всіх автоматизованих місць мережі. Технічні характеристики NAS-сервеа Synology DS106j наведені в таблиці 2.6

Рисунок 2.9 NAS-сервер Synology DS106j

Таблиця 2.6 Характеристики NAS-сервера Synology DS106j

Процессор

200 МГц

Операційна система

Linux

Пам'ять

32 МБ

Слоти для дисків

1 x 3,5 "IDE (max 500 ГБ)

Управління дисками

RAID 0

Управління пристроєм

Internet Explorer 6, 7, Firefox 3, Safari 3 (Mac)

Встановлено диск

80Gb

Інтерфейси

1 LAN (GbE)

3 USB 2.0

Продовження таблиці 2.6

Програмна частина

Файл-сервер NFS, CIFS, AFP (3,1)

FTP-сервер підтримка одночасного доступу FTP (до 128 користувачів)

Backup-сервер мережевий / локальний

Принт-сервер з USB (до 2х принтерів одночасно)

Web-сервер HTTPS, PHP і MySQL

Медіа-сервер UPnP / DLNA / iTunes

Автономна завантаження FTP, HTTP, Bit Torrent

Відео-сервер підтримка IP-камер (1х пристрій)

Інші мережі і протоколи Apple Talk, Telnet / SSH, DDNS, PPPoE

Підтримка файлових систем

FAT внутрішній HDD

NTFS зовнішній HDD (тільки читання)

EXT3 внутрішній / зовнішній HDD

Розміри, мм

181х212х60

Вага без HDD, г

500

  1.  Прокладка кабелю та установка комунікацій

Прокладка кабелю в цеху ТП №13 м. Пологи являє собою лінії горизонтальної та вертикальної проводки виконані кабелем на основі витої пари CAT 5e (рис 2.10).Максимальна довжина кабелю не перевищує 70м при тому що максимальна довжина кабелю становить 100м., а радіус згину кабелю не перевищує 10см., що відповідає всім стандартам при монтажу даного кабелю. Кабель представляє з себе полімерну оплітку, усередині якої розташовані чотири пари скручених між собою мідних проводів з загальним екраном із фольги.

Рисунок 2.10 Вита пара CAT 5e

Такий кабель досить гнучкий що робить процес його прокладки і монтажу досить простим. На одному з кінців кабелю монтується внутрішня розетка RJ-45 (рис 2.11), а інший кінець розшивається на патч-панелі (рис 2.12).

Рисунок 2.11 Розетка RJ-45

Рисунок 2.12 Патч-панель

Пасивна частина мережі являє собою:

  1.  Патч-панель;
  2.  Вита пара CAT 5e;
  3.  Розетки RJ-45;
  4.  Патч-корди.

Активна частина мережі являє собою:

  1.  Маршрутизатор Cisco 2901;
  2.  Комутатори Planet WGSW-24040 та ZyXEL GS-1124A.

  1.  Підключення ЛОМ до мережі Інтернет або інших мереж

Цех ТП №13 м.Пологи до мережі Інтернет підключається через проксі-сервер. Це найпростіший тип підключення. При цьому, строго кажучи, ніякої маршрутизації IP-пакетів між локальною мережею і мережею Інтернет не відбувається. Машини локальної мережі працюють з Інтернет через програму-посередник, так званий проксі-сервер, встановлений на комп'ютері-шлюзі.

Основною особливістю цього методу є його "непрозорість". Якщо, скажімо, у випадку NAT програма-клієнт просто звертається до Інтернет-сервера, не "замислюючись", в якой мережі і через яку маршрутизацію вона працює, то у випадку роботи через проксі-сервер програма повинна явно звертатися до проксі-сервера. Мало того, клієнтська програма повинна вміти працювати через проксі-сервер. Проте проблем з цим не виникає - всі сучасні і не дуже броузери вміють працювати через проксі-сервера.

Іншою особливістю є те, що проксі-сервер працює на більш високому рівні, ніж, скажімо, NAT. Тут вже обмін з Internet йде не на рівні маршрутизації пакетів, а на рівні роботи з конктретно прикладним протоколам (HTTP, FTP, POP3 ...). Відповідно для кожного протоколу, за якими мають "вміти" працювати машини локальної мережі, на шлюзі повинен працювати свій проксі-сервер.

Деякі HTTP проксі-сервера вміють також працювати з FTP-серверами. При цьому клієнт користується звичайним броузером і сам працює з таким проксі як звичайно, за протоколом HTTP. Однак такі проксі-сервера дозволяють тільки завантажувати файли з FTP-серверів і не дозволяють їх закачувати на сам сервер (працюють лише "на прийом"). Так що, якщо робота по FTP потрібна, скажімо, для оновлення веб-сайту, то доведеться використовувати спеціальний FTP-проксі і працювати через нього за допомогою FTP-клієнта (FTP Explorer, CuteFTP тощо). Ця "протокольна залежність" і є основний недолік цього методу підключення як самостійного. Однак, з іншого боку, "маршрутизація" на такому високому рівні може дати і чималі переваги.

Майже кожен інтернет-провайдер має один або кілька проксі-серверів, через які рекомендує працювати своїм клієнтам. Незважаючи на те, що це зовсім необов'язково (як правило, клієнт провайдера може звертатися до Інтернет безпосередньо), це дає виграш в продуктивності, а при погодинній оплаті, відповідно, зменшити час он-лайн. Це відбувається тому, що проксі-сервера здатні кешувати (запам'ятовувати) запитувані користувачем документи, і при наступних зверненнях до них видавати копію з кеша, що швидше, ніж повторно запитувати з інтернет-сервера. Крім того, проксі-сервера можуть бути налаштовані так, що будуть блокувати завантаження банерів найбільш поширених банерних служб, тим самим також (часом значно) прискорюючи завантаження веб-сторінок.

При установці HTTP проксі сервера в локальній мережі і роботі через нього за рахунок кешування економиться не тільки час, але і трафік - тому, що кешування відбувається в самій локальної мережі, "до" каналу з провайдером, в якому вважається трафік (при оплаті за обсяг перекачаної інформації).

Вибір проксі-серверів для локальної мережі сьогодні досить широкий. Є програмні продукти, які поєднують у собі кілька проксі-серверів для роботи з різних протоколах. До таких відносяться, наприклад EServ і WinGate.

EServ - це комплексний програмний продукт, що містить в собі HTTP, FTP, SMTP/POP3, NNTP, SOCKS і інші проксі-сервера. Крім того, ця програма дозволить Вам організувати в локальній мережі внутрішній веб-сервер, FTP-сервер, електронну пошту і "локальні" групи новин вашої організації - так, сказати, ваш власний "Інтернет в мініатюрі", досить органічно поєднується з "великим Інтернетом ":-) Так, Ви можете налаштувати локальний" віртуальний "поштовий домен, при відправленні на який лист потрапляє не в Інтернет, а в локальний скриньку іншого користувача. Аналогічно можна налаштувати і локальні групи новин.

EServ добре продуманий для роботи по комутованих модемним каналах зв'язку, дозволяючи економити час підключення до Інтернет і не додзвонюватися зайвий раз. Так, він містить вбудований планувальник, що дозволяє, скажімо, через певні інтервали часу запускати прийом-відправлення зовнішньої пошти і синхронізацію груп новин. Власне, планувальник є універсальним і придатний не тільки для планування завдань EServ, але і запуску в призначений час інших програм.

Окрім організації "локальних" служб, сервера у складі EServ дозволяють зробити більш зручною роботу з Інтернет. Так, якщо ви оплачуєте у свого інтернет-провайдера поштовий домен (адреса EMail у вигляді любое_імя @ домен) то за допомогою EServ Ви можете організувати розбір прийнятої пошти по локальних поштових скриньок, з яких кожен користувач буде брати свою пошту, заходячи на POP3-сервер EServ під своїм логіном і паролем.

Win Gate - це теж комплексний проксі-сервер, що дозволяє працювати з Інтернет за протоколами HTTP, FTP, POP3, SMTP, SOCKS. Крім цього, в ньому реалізована цікава функція – Winsock Redirector, яка дозволяє комп'ютерам локальної мережі працювати з Інтернет так, як якщо б вони мали на нього безпосередній вихід, без використання NAT.

Winsock Redirector складається з серверної і клієнтської частин. Серверна частина - це відповідний сервіс Win Gate, а кліенсткая називається Win Gate Internet Client і ставиться на комп'ютера локальної мережі з того ж дистрибутива, що і сервер Win Gate. Клієнтська частина інтегрується з Winsock-бібліотекою, що реалізує протоколи TCP / IP в Windows, "перехоплює" виклик її функцій і викликає через сервіс відповідні функції Win Sock на машині-шлюзі, направляючи результати назад на машину локальної мережі. Через цей сервіс нормально працює навіть FTP у звичайному режимі! При цьому на роботу локальної мережі Win Gate Internet Client не впливає. Однак він може конфліктувати з іншими програмами, також використовують перехоплення функцій бібліотеки Win Sock. Але їх "в природі" небагато, в основному це FireWallи і антивіруси, перевіряючі прийняту пошту. Так, при включеному Win Gate Internet Client у мене не завантажувався Spider Mail з комплекту DrWeb 4.27. Однак це, по-моєму, не такий серйозний недолік у порівнянні з можливостями.

Мережа розроблювана в даному проекті до мережі Інтернет  буде підключатися через проксі-сервер це найпростіший та найнадійніший тип підключення що забезпечить стабільність та надійний захист.

  1.  Програмне забезпечення
    1.  Вибір мережевої ОС

Операційна система є необхідним компонентом будь-якого комп’ютера і являє собою набір програм, призначених для керування комп’ютером, збереження інформації й організації роботи всіх підключених до нього пристроїв. У світі існує багато операційних систем (Windows, Linux, OS/2, NetWare та інші). Кожна з них характеризується своїми достоїнствами та недоліками та має свого користувача.  В даний час ОС Windows фірми Microsoft – найпоширеніша операційна система для персональних комп’ютерів. Серед достоїнств, що визначають популярність Windows, можна виділити зручний, інтуїтивно зрозумілий, графічний інтерфейс, рівнобіжну роботу безлічі програм і автоматичне настроювання нового обладнання. Більшість популярних офісних, графічних та мультимедійних пакетів програм написані саме для використання в графічному середовищі операційних систем Windows. Це призвело до широкого розповсюдження Windows на комп’ютерах підприємств та домашніх комп’ютерах. Саме тому більшість користувачів комп’ютерів можуть працювати лише в цій операційній системі. Для освоєння будь-якої іншої операційної системи потрібне додаткове навчання та додаткові витрати.

Під загальною назвою Windows поєднуються кілька операційних систем, що хоча і схожі одна на одну, але мають різні можливості і призначені для різних цілей. Усі системи сімейства Windows побудовані на тих самих принципах, і програми, написані для Windows, працюють у всіх цих системах.

В якості офісних операційних систем в даний час широко використовують Windows 2000 та Windows XP. Ці операційні системі дуже прості у використанні і не потребують від користувачів спеціальних навичок. Не зважаючи на те що , данні ОС мають  і ряд недоліків саме ці ОС системі масово використовуються для робочих станцій.

У моєму дипломному проекті на всіх робочих станціях адміністрації планується установка мережної операційної системи Microsoft Windows XP Professional ServicePack 3 (російської версії). Ця версія Windows зарекомендувала себе дуже стабільною і безпечною роботою. Вартість даної ОС буде урахована при закупці робочих станцій.

  1.  Аналіз та вибір програмної організації мережі

Автоматизоване робоче місце універсальна система (АРМ) являє собою надзвичайно широко функціональну програму. Це центральна програма «Укртелеком». Вона є надійною та добре захищеною від несанкціонованого доступу. З її допомогою виконуються всі операції, тобто весь робочий день оснований на даній програмі.

Повний пакет Microsoft Office 2007 обрано, тому що найновіший комплект офісних програм від Microsoft та на даний момент найбільш розповсюджений. Дана програма має зручний дизайн, який кожен користувач може налаштувати під свої потреби. Також суттєвою перевагою є те, що даний програмний продукт вчать майже в усіх навчальних закладах. Тому при прийомі на роботу не потрібно перевчати нових працівників до даної програми.

Outlook Express – програма електронних повідомлень. Використовується для обміну повідомленнями робітниками цеху та всього «Укртелекому» через мережу інтранет.

Білінгова система «Парус» автоматизована система обліку наданих послуг, їх тарифікації і виставлення рахунків для оплати рахунків яка здатна взаємодіяти з комутатором, керуючи деякими його діями. Зокрема, коли абонент, скориставшись Інтернетом, змінює свій тарифний план або включає / вимикає будь-які послуги, інформація про зміни надходить на комутатор через білінгову систему.

  1.  Спеціальне програмне забезпечення для захисту ЛОМ від зовнішніх загроз

Для захисту локальної мережі від зовнішніх загроз застосовується антивірус Sophos Computer Security SBE v.2.0 (рис 2.13).

Sophos Computer Security - надійний захист файлових серверів, персональних комп'ютерів і ноутбуків від вірусів, adware і spyware.. У рішення включений централізовано встановлюваний і керований мережевий екран для робочих станцій.

Рисунок 2.13 – Sophos Computer Security SBE v.2.0

Інтерфейс користувача: Навіть звичайні користувачі можуть встановити і використовувати Sophos Computer Security завдяки зручному і зрозумілому русифікованому для користувача інтерфейсу, який дозволяє централізовано розгорнути програмне забезпечення на серверах та комп'ютерах в рамках локальної мережі за лічені хвилини.

Центр керування (ЦК): Програма Sophos Control Center (Центр Керування) дозволяє відслідковувати стан кожного комп'ютера та сервера в мережі, що працює під управлінням ОС Windows, в режимі реального часу. Центр керування дозволяє негайно виявляти нові й незахищені антивірусом комп'ютери, і повідомляти про це адміністратора в інтерфейсі ЦК. Інтерфейс ЦК містить ярлики для виконання різних завдань, що значно спрощує процедури централізованого розгортання і управління.

Мережевий екран: Централізовано встановлюється на робочі станції за допомогою Центру керування. Мережевий екран (Sophos Client Firewall) дозволяє захистити комп'ютери від несанкціонованого впливу.

Автоматичне оновлення: Користувачі захищені від нових вірусних епідемій завдяки системі автоматичного оновлення, яка щогодини перевіряє сайт компанії Sophos, отримує з нього самі останні антивірусні бази і зразки спамових повідомлень і проводить оновлення на всіх комп'ютерах в рамках локальної мережі.

Особливості та переваги:

  1.  Захист робочих станцій Windows і Macintosh, а також файлових серверів;
  2.  Виявлення та знешкодження вірусів, троянських програм, adware і spyware, а також захист від несанкціонованих дій з допомогою Мережевого екрана забезпечує надійний захист Вашої локальної мережі;
  3.  Проактивний захист від загроз;
  4.  Максимальне спрощення стандартних операцій з управління та налаштування всіх продуктів суттєво економить робочий час адміністратора;
  5.  Можливість централізованого установки з одного місця на всі комп'ютери локальної мережі;
  6.  Синхронне оновлення програмного забезпечення та антивірусних баз в автоматичному режимі безпосередньо з сайту компанії Sophos (ресурс Sophos Auto Update);
  7.  Можливість поновлення мобільних комп'ютерів користувачів, як з сайту своєї компанії, так і безпосередньо з сайту компанії Sophos;
  8.  Антивірусна фільтрація всіх можливих шляхів проникнення вірусів у систему, включаючи диски, програми, документи, мережеві ресурси та CD-ROM диски;
  9.  Дозволяє швидко реагувати на нові вірусні епідемії і спамові розсилки завдяки системі дослідницьких лабораторій компанії Sophos, розташованих по всьому світу.

Системні вимоги (для робочих станцій і серверів на платформі Windows):

Робочі станції Windows:

  1.  Windows 98 SE / ME;
  2.  Windows 2000 Pro / Serve;
  3.  Windows XP Home і Pro;
  4.  Windows 2003.

Вимоги до розміру оперативної пам'яті та місця на жорсткому диску:

  1.  90 Mb вільного місця на жорсткому диску;
  2.  Windows 98 SE / Me - мінімум 48 MB RAM, рекомендується 64 Mb RAM;
  3.  Windows 2000 Pro/2000 Server / XP Home / XP Pro/2003 Server - мінімум 128 MB RAM, рекомендується 256 Mb RAM.

Сервери (включаючи робоче місце центру управління SophosControlCenter):

  1.  Windows 2000;
  2.  Windows XP Pro;
  3.  Windows 2003.

Вимоги до розміру оперативної пам'яті та місця на жорсткому диску:

  1.  240 Mb вільного місця на жорсткому диску;
  2.  Windows 98 SE / Me - мінімум 48 MB RAM, рекомендується 64 Mb RAM;
  3.  Windows 2000 Pro/2000 Server / XP Home / XP Pro/2003 Server - мінімум 128 MB RAM, рекомендується 256 Mb RAM.

  1.  Випробовування мережі

Для тестування кабельних систем використовується прилад RemoteCableTester (рис 2.14)

Прилад для тестування структурованих кабельних систем, їх сегментів і окремих ліній на основі:

  1.  оптоволоконних кабелів;
  2.  кабелів "вита пара";
  3.  шинних топологій на коаксіальних кабелях;
  4.  USB з'єднань;
  5.  телефонних каналів.

Рисунок 2.14 – тестер Remote Cable Tester

Remote Cable Tester - простий польовий прилад, призначений для тестування кабелів локальної мережі. Являє собою пристрій з чотирма видами конекторів (RJ45, RJ11, BNC і USB) і автоматизованим управлінням.

Відокремлюваний пасивний модуль при тестуванні приєднується до віддаленого кінця кабелю.

Може бути використаний для визначення стану кабелю як до, так і після його монтажу.

Тестер просто управляється: користувач починає тестування натисканням єдиної кнопки.

Передбачено автоматичне вимикання світних індикаторів і самого приладу через деякий час після закінчення тесту. Це дозволяє продовжити термін роботи батареї.

Основні функції тестування:

  1.  наявність розривів або замикань у кабелі (конекторі);
  2.  правильність розведення в конекторі;
  3.  відсутність кабелю в трасі;
  4.  визначення виду термінування Ethernet 10Base2 / 5.

Тестер підтримує чотири типи з'єднання для найбільш популярних інформаційних кабельних мереж:

  1.  RJ45 для USOC 4/6/8, Ethernet 10BaseT, EIA/TIA-568A/B, AT & T 258A, TokenRing і інших систем, що використовують конектори RJ45;
  2.  RJ11 для Telephone, PhoneNet та інших системи, що використовують конектори RJ11;
  3.  BNC для Ethernet 10Base2;
  4.  USB для універсальної шини підключення або будь-який інший кабельної системи, що використовує USB конектори;
  5.  Визначає і показує значення хвильового опору лінії на основі коаксіального кабелю, а також ступінь розрядки батареї живлення.

Кількість і тип конекторів:

  1.  RJ45-2шт., Покриття контактів золотом 30 мкг;
  2.  RJ11-2шт., Покриття контактів золотом 30 мкг;
  3.  BNC-1шт.;
  4.  USB: тип А-1шт.; Тип В - 1шт.

Відокремлюваний модуль містить:

  1.  екранований конектор RJ45;
  2.  конектор RJ11;
  3.  USB конектор типу А.

Максимальна довжина тестованої лінії: 200 метрів (з усіма типами конекторів).

Живлення приладу: батарея 9 Вольт (NEDA-1604, IEC 6LR61).

Розміри: 145 х 86 х 26 мм.

Маса: 185 г


  1.  ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
  2.  Позитивні результати проведеної роботи

Завданням дипломного проекту є розробка та організація локально-обчислювальної мережі для цеху ТП №13 м. Пологи. В даній частині проводиться розрахунок витрат на впровадження мережі, тривалості розробки та впровадження мережі, доцільність впровадження мережі та інше.

В даному підпункті дипломного проекту конкретизовані загальні переваги від впровадження мереж до умов цеху ТП №13 м. Пологи. Нижче описані ці переваги:

  1. створення єдиного інформаційного простору, який охоплює всіх користувачів і надає їм інформацію, створену в різний час і в різному програмному забезпеченні для їх обробки, а також здійснення розпаралелювання і жорсткий контроль даного процесу;
  2. забезпечення ефективної системи накопичення, зберігання та пошуку інформації по банківській роботі;
  3. підвищення надійності зберігання інформації та її достовірності;
  4. поліпшення процесу обміну інформацією між користувачами;
  5. сумісне використання периферійних пристроїв (принтер, багатофункціональний пристрій, приводи CD-ROM тощо);
  6. значна економія часу при передачі інформації;
  7. економія на витратних матеріалах;
  8. Значна економія часу на виконання роботи, а як наслідок і грошей.

  1.  Методика розрахунку економічної частини
    1.  Розробка етапів проведення розробки мережі

Комплекс робіт по розробці комп’ютерних мереж можна розділити на певні етапи. Перелік даних етапів приведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – етапи розробки мережі

Порядковий номер етапів розробки мережі

Назва роботи

Зміст роботи

1

Аналіз потреб в доступі до інформації та її обліку

Постановка задачі. Збір необхідних матеріалів. Вибір і обґрунтування критеріїв ефективності і надійності розроблюваної мережі. Обґрунтування необхідності проведення.

2

Розробка і затвердження технічного завдання на мережу

Визначення основних вимог, що пред'являються до мережі. Освоєння та систематичне обґрунтування побудови мережі на основі вже існуючих ЛОМ.

3

Вибір топології мережі і мережного методу доступу

Вивчення графічного проекту будівлі, в якій буде реалізована локальна мережа та раціональне розташування робочих станцій та серверу. Ефективне фізико-логічне поєднання активного устаткування між собою, яке утворює мережу. На основі поставлених задач проводиться обрання геометричної структури мережі та вибір методу доступу до її ресурсів.

4

Вибір кабельної структури

Проводиться аналіз надійності та пропускної здатності середовища передачі даних.

5

Аналіз та вибір апаратної організації мережі

Проводиться вибір мережного устаткування на основі поставлених задач, що являються доповненням вибору типу кабелю.

6

Прокладка кабелю та установка комунікації

Прокладання мережного кабелю між комп'ютерами, серверами та мережним обладнанням. Установка активного та пасивного мережного обладнання.

7

Вибір мережних ОС

Аналіз існуючих мережних ОС та вибір тієї, яка задовольняє вимогам.

8

Аналіз та вибір програмної організації мережі

Зводяться характеристики роботи різного ПЗ і обирається найліпше ПЗ для вже визначеного апаратного забезпечення.

9

Установка та настроювання мережі

Проведення робіт, направлених на створення логічних зв'язків компонентів мережі та їх правильної роботи.

10

Випробування мережі

Випробування мережі в робочому режимі.

11

Підготовка і передача документації по ЛОМ

Збір матеріалів та технічної документації на мережу для подальшого її розширення та монтажу.

  1.  Визначення тривалості етапів
    1. Визначення загальної трудомісткості розробки ЛОМ

Загальна трудомісткість розробки залежить від таких основних факторів:

  1. тип мережі (мережа з виділеним сервером);
  2. кількість приміщень, в яких розміщуються комп’ютери, які об’єднуються в мережу (15 кабінетів);
  3. кількість поверхів, на яких розміщуються комп’ютери, які об’єднуються в мережу (3 поверхи);
  4. кількість комп’ютерів (25 комп’ютера);

В розроблюваній мережі об’єднано 24 комп’ютера, тому загальна трудомісткість розробки мережі становить 20 чол-днів. Значення заноситься до таблиці 3.2.

  1. Визначення трудомісткості етапів розробки ЛОМ

Трудомісткість кожного етапу визначається виходячи із питомої ваги цього ж етапу в загальній трудомісткості етапів. Значення питомої ваги кожного етапу заносимо до таблиці 3.2.

  1. Визначення кількості виконавців

Розробкою ЛОМ зайняті такі наступні спеціалісти:

  1. системотехніки (2 чоловіка);
  2. інженери-програмісти (1 чоловік);
    1. Визначення тривалості етапів розробки ЛОМ

Тривалість кожного етапу визначається за наступною формулою:

                                                                                                   (3.1)

де, Тці – тривалість циклу на даному і-тому етапу, днів;

Тзат – загальна трудомісткість на даному і-тому етапі, чол-днів;

Чвик – кількість виконавців на даному і-тому етапу, чол.

Результати розрахунків по кожному із етапів заносяться до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 – Розрахунок тривалості етапів по розробці ЛОМ

Порядковий номер етапів розробки мережі

Назва роботи

Тривалість

Виконавці

Тривалість, днів

зат, чол-дні

до суми

Спеціальність

Кількість чоловік

1

Аналіз потреб в доступі до інформації та її обліку

0,8

4

Системотехнік

1

0,8

2

Розробка і затвердження технічного завдання на мережу

3,2

16

Системотехнік

2

1,6

3

Вибір топології мережі і мережного методу доступу

0,8

4

Системотехнік

1

0,8

4

Вибір кабельної структури

0,8

4

Програміст

1

0,8

5

Аналіз та вибір апаратної організації мережі

0,8

4

Системотехнік

1

0,8

6

Прокладка кабелю та установка комунікації

6,8

34

Системотехнік

3

2,27

7

Вибір мережних ОС

0,8

4

Програміст

1

0,8

8

Аналіз та вибір програмної організації мережі

1,6

8

Програміст

1

1,6

9

Установка та настроювання мережі

3,2

16

Програміст

1

3,2

10

Випробування мережі

0,4

2

Програміст

1

0,4

11

Підготовка і передача документації по ЛОМ

0,8

4

Системотехнік

1

0,8

Всього

 

20

100

3

13,87

  1.  Розробка план-графіку виконання робіт

Таблиця 3.3 – План-графік виконання робіт

  1.  Визначення витрат на розробку ЛОМ
    1. Визначення витрат на основні матеріали

При розробці ЛОМ використовується, як правило папір, картридж, диски, дискети тощо.

Витрати на кожний вид матеріалу розраховується по наступній формулі:

                                                                                            (3.2)

де, Вмат і – вартість і-того матеріалу, грн.;

Ці – ціна за одиницю і-того матеріалу, грн.;

Nі – кількість матеріалу і-того найменування, одиниць.

                                           

Транспортно-заготівельні витрати становлять 5% від загальної вартості

Результати розрахунків заносяться до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4 – Розрахунок витрат матеріалів її вартості

Назва матеріалу

Одиниця вимірювання

Кількість

Ціна за одиницю, грн.

Загальна вартість, грн.

Папір А4

пачка

1

42

42

Друкування креслень формату А1

шт.

3

10

30

Заправка картриджу

разів

1

15

15

Диск CD-RW

шт.

1

2

2

Всього

89

Транспортно-заготівельні витрати (4%-10% від загальної вартості)

4,45

Всього з транспортно-заготівельними витратами

93,45

  1. Визначення витрат на покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати

Витрати по даній статті розраховуються по наступній формулі:

                                                                                     (3.3)

де, Впкв – витрати на покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, грн;

Цпкв і – ціна за одиницю і-того комплектуючого виробу та напівфабрикату, грн;

Nпкв і – кількість покупних комплектуючих виробів та напівфабрикатів і-того виду, шт;

m – перелік найменувань комплектуючих виробів та напівфабрикатів, шт.

                                         

Результати розрахунків заносяться до таблиці 4.5.

Таблиця 3.5 – Розрахунок витрат на покупні комплектуючі вироби танапівфабрикати

Назва комплектуючих виробів

Одиниця вимірювання

Кількість

Ціна за одиницю, грн.

Загальна вартість, грн.

NAS-сервера Synology DS106j

шт.

1

736,92

736,92

Комутатори некеровані

шт.

3

2146,68

6440,04

Комутатори керовані

шт.

1

3324,15

3324,15

Маршрутизатор

шт.

1

13643,91

13641,91

ДБЖ Back-UPS CS 500

шт.

5

180

900

Кабель

Бухта (305м.)

8

765

6120

Розетки подвійні RJ-45

шт.

25

7,50

187,50

Розетки RJ-45

шт.

16

4,90

78,40

Патч-панель

шт.

2

510

1020

Короб

м

260

3,50

910

Всього

33358,92

Транспортно-заготівельні витрати (4%-10% від загальної вартості)

1667,95

Всього з транспортно-заготівельними витратами

35026,87

  1. Розрахунок основної, додаткової заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування
    1. Розрахунок зарплати за 1 чоловіко-день

Зарплата за 1 чоловіко-день визначається по наступній формулі:

                                                                                                              (3.4)

де, З1ч-д – зарплата за 1 чоловіко-день, грн/день;

Омі – місячний посадовий оклад і-того виконавця, грн;

22 – середня кількість робочих днів на протязі місяця, днів.

                                                

  1. Розрахунок основної зарплати за посадовими окладами або тарифними ставками

                                                (3.5)

де, Зосні – основна зарплата і-того виконавця у відповідності з трудомісткістю на даному етапі, грн;

Ті – трудомісткість на даному етапі і-того виконавця, год.

                                        

  1. Розрахунок додаткової зарплати виконавців

Додаткова зарплата визначається за наступною формулою:

                                                                                             (3.6)

де, Зд – додаткова зарплата виконавців, грн;

Зосн – основна зарплата виконавців, грн;

д – процент додаткової зарплати від основної, %.

Додаткова зарплата становить 45% від основної.

 

  1. Розрахунок повної зарплати виконавців

Повна зарплата виконавців розраховується за наступною формулою:

                                                                                           (3.7)

де, Зп – повна зарплата виконавців, грн.

  1. Розрахунок відрахування на соціальне страхування

Відрахування на соціальне страхування визначається за наступною формулою:     

                                                                                                (3.8)

де, Всс – відрахування на соціальне страхування, грн;

сс – процент відрахувань на соціальне страхування.

Процент відрахувань на соціальне страхування встановлюється Кабінетом Міністрів та періодично переглядається. На 1.01.06 року він становить 36,2%.

 

Результати розрахунку заносяться до таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 – Розрахунок основної, додаткової, повної заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування.

Назва роботи

Виконавці

Трудомісткість, чол-дні

Місячний посадовий оклад, або зарплата за тарифними ставками, грн

Зарплата за 1 чоловіко-день, грн

Основна зарплата за посадовими окладами або тарифними ставками, грн

Додаткова зарплата, грн

Повна зарплата, грн

Відрахування на соціальне страхування, грн

Аналіз потреб в доступі до інформації та її обліку

Системотехнік

0,8

1700

77,28

61,28

Розробка і затвердження технічного завдання на мережу

Системотехнік

1,6

1700

77,28

123,65

Програміст

1,6

1900

86,36

138,17

Продовження таблиці 3.6

Вибір топології мережі і мережного методу доступу

Системотехнік

0,8

1700

77,28

61,28

Вибір кабельної структури

Програміст

0,8

1900

86,36

69,09

Аналіз та вибір апаратної організації мережі

Системотехнік

0,8

1700

77,28

61,28

Прокладка кабелю та установка комунікації

Системотехнік

2,27

1700

77,28

175,42

Системотехнік

2,27

1700

77,28

175,42

Підсобний помічник

2,27

1400

63,64

144,46

Вибір мережних ОС

Програміст

0,8

1900

86,36

69,09

Аналіз та вибір програмної організації мережі

Програміст

1,6

1900

86,36

138,17

Установка та настроювання мережі

Програміст

3,2

1900

86,36

276,35

Випробування мережі

Програміст

0,4

1900

86,36

34,54

Підготовка і передача документації по ЛОМ

Системотехнік

0,8

1700

77,28

61,28

Всього

20

1589,48

715,26

2304,74

834,32

  1. Витрати на силову електроенергію

Використання електроенергії має місце на етапі установки та настроювання мережі, а також при її випробовуванні.

Витрати електроенергії визначаються із заздалегідь встановленої потужності обладнання, часу його роботи та вартості кіловат-години електроенергії. При розрахунку витрат на електроенергію слід враховувати коефіцієнт її втрат, який знаходиться в інтервалі 0,75…0,96 та в даному випадку становить 0,80.

Розрахунок витрат електроенергії та її вартості проводиться за формулою:

                                                                                   (3.9)

де, М – встановлена потужність комп’ютерів, кВт;

Т – час використання комп’ютерів;

N – кількість комп’ютерів у мережі, шт;

Ц1кВт – ціна одного кВт електроенергії, грн/кВт;

Км – коефіцієнт використання комп’ютерів.

Ц1кВт становить 0,32 грн.

Км=0,80

 

Розрахунок витрат та вартості електроенергії на настроювання і випробування електромережі заносяться до таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 – Розрахунок витрат і вартості електроенергії

Назва обладнання

Встановлена потужність, кВт

Кількість обладнання, один.

Час використання обладнання, год.

Витрати електро-енергії, кВт.год.

Коефіцієнт викори-стання комп’ютерів

Вартість електро-енергії, грн.

Сервер

0,06

1

64

3.84

0,80

1,536

Комутатори

0,04

4

64

10.24

0,80

4,096

Маршрутизатор

0,05

1

32

1.6

0,80

0,64

ДБЖ Back-UPS CS 500

0,04

5

64

12.8

0,80

5,12

Комп’ютери

0,6

25

64

960

0,80

384

Всього

988.48

395,39

  1. Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати між різними видами продукції розподіляються пропорційно до суми основної зарплати. Процент загальновиробничих витрат становить 40%.

Розрахунок проводиться за наступною формулою:

                                                                        (3.10)

де, ЗВВ – загальновиробничі витрати, грн;

%ЗВВ – процент загальновиробничих витрат;

Зо – основна заробітна плата виконавців, грн.

             

  1. Розрахунок загальногосподарських витрат

Загальногосподарські витрати між різними видами розподіляються пропорційно до суми основної зарплати виконавців та становить 20%.

Розрахунок ведеться за формулою:

                                                              (3.11)

де, ЗГВ – загальногосподарські витрати, грн;

%ЗГВ – процент загальногосподарських витрат;

 

  1. Розрахунок витрат на розробку мережі

Результати розрахунку витрат на розробку мережі зводимо до таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Калькуляція кошторисної вартості робіт розробки мережі

Витрати (назви статей калькуляції)

Сума витрат, грн

Питома вага до загальної суми, %

1. Витрати на матеріали, покупні вироби та напівфабрикати:

1.1. Основні матеріали

93,45

0,23

1.2. Покупні вироби і напівфабрикати

35026,87

88,43

2. Зарплата з відрахуваннями на соціальне страхування

2.1. Основна заробітна плата

1589,48

4,01

2.2. Додаткова заробітна плата

715,26

1,8

2.3. Відрахування на соціальне страхування

834,32

2,11

Продовження таблиці 3.8

3. Витрати на силову електроенергію

395,39

0,99

4. Загальновиробничі витрати

635,79

1,6

5. Загальногосподарські витрати

317,89

0,8

Всього

39608,45

100

Питому вагу розраховуємо за наступною формулою:

                                                    (3.12)

де: ПВі– питома вага, %;

Ві– витрати за певною статтею, грн.;

Взаг– загальні витрати, грн.

 

  1.  Розрахунок економічної ефективності проведеної роботи

Економічна ефективність одна з основних характеристик техніко-економічного обслуговування нової техніки. Вона визначається співставленням одночасних витрат на впровадження ЛОМ з економією від її використання.

Економічна ефективність підтверджує доцільність впровадження ЛОМ.

Розрахунок економічної ефективності проводиться поетапно:

  1. на першому етапі розраховують річну економію від впровадження ЛОМ;
  2. на другому етапі розраховують строк окупності витрат на впровадження.

  1.  Розрахунок річної економії від впровадження ЛОМ

Позитивним ефектом від впровадження ЛОМ є економія часу на виконання операцій з обміну інформацією. Точно розрахувати економію неможливо, так як роботи, які виконуються на ПК на кожному робочому місці є дуже різноманітними. Тому в розрахунках необхідно користуватись статистичними даними, одержаних за допомогою хронометражних спостережень. Базою для розрахунку є робоча зміна, де буде мати місце середня економія робочого часу одним працівником на протязі робочого дня.

Річна економія визначається за наступною формулою:

                                                  (3.13)

де, Ер – умовна сумарна річна економія від впровадження ЛОМ, грн;

tзм – тривалість зміни, год;

Дм – кількість робочих днів в місяці, дн;

%Т – процент економії часу на протязі зміни одним виконавцем на одному робочому місці після впровадження ЛОМ.

Ом – місячний оклад працівників, грн;

Ч – кількість комп’ютерів у мережі, шт;

%Т  становить 10%.

                                            

Таким чином, абсолютна економічна ефективність ЛОМ буде представлена річною економією.

  1.  Розрахунок показників економічної ефективності ЛОМ

Економічна ефективність мережі представлена у вигляді абсолютної ефективності і порівняльної ефективності.

Абсолютна ефективність прирівнюється до річної економії. Порівняльна ефективність визначається строком окупності витрат та коефіцієнтом економічної ефективності.

  1. Розрахунок строку окупності ЛОМ

                                                                                       (3.14)

де, Ток – умовний строк окупності ЛОМ, років;

SЛОМ – витрати на розробку і впровадження ЛОМ, грн;

Ер – річна економія, грн.

     

Фактичний строк окупності не перевищує 3 роки. Отже, впровадження мережі є ефективним.

  1. Розрахунок умовного коефіцієнта економічної ефективності ЛОМ

Умовний коефіцієнт економічної ефективності ЛОМ показує, яка частка додаткових капіталовкладень окупиться за рік, або скільки економії за рік приходиться на кожну гривню додаткових капіталовкладень.

Розрахунок його проводиться по наступній формулі:

                                                                                      (3.15)

де, Кек еф – умовний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності ЛОМ.

                                                    


  1.  ОХОРОНА ПРАЦІ
  2.  Вимоги до безпеки праці на робочому місці

Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташування його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботи. Облаштоване згідно з вимогами стандартів робоче місце забезпечує зручне положення людини. Це досягається регулюванням положення крісла, висоти та кута нахилу підставки для ніг за умови її використання, або висоти та розмірів робочої поверхні. Повинне забезпечуватись виконання трудових операцій в зонах моторного поля (оптимальної досяжності, легкої досяжності та досяжності) в залежності від необхідної точності і частоти дій.

Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положення та вільність рухів працівника, безпеку виконання трудових операції виключати або допускати лише в деяких випадках роботу в незручних позиціях, котрі зумовлюють підвищену втомлюваність.

Загальні принципи організації робочого місця:

  1.  на робочому місці не повинно бути нічого зайвого; всі необхідні для роботи предмети повинні знаходитись поряд з працівником, але не заважати йому;
  2.  ті предмети, котрими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, котрими користуються рідше;
  3.  предмети, котрі беруть лівою рукою, повинні знаходитись зліва а ті предмети, котрі беруть правою рукою, повинні знаходитись справа
  4.  якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з врахуванням зручності захоплювання його двома руками;
  5.  небезпечніше, з точки зору можливості травмування працівника обладнання повинне розташовуватись вище, ніж менш небезпечні. Однак слід враховувати, що важкі предмети під час роботи зручніше і легше опускати, ніж піднімати;
  6.  робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовими деталями;
  7.  організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.

Засоби відображення інформації повинні бути розташовані в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти та значущості інформації, типу засобів відображення інформації, точності і швидкості спостереження та зчитування.

  1.  Вимоги до промислової санітарії

Виробничі приміщення. Загальні положення:

  1.  Керівники підприємств зв'язку зобов'язані передбачити обсяг виробничого приміщення на кожного працюючого не менше 15 м3, площа приміщень - не менше 4,5 м2.
  2.  Робочі столи та виробничі меблі слід розставити так, щоб відстань між ними була не менше 0,8 м. Робоче місце повинен освітлюватися з лівого боку.
  3.  Генеральне прибирання всіх виробничих, побутових та допоміжних приміщень слід проводити не рідше 1 разу на місяць з видаленням пилу зі стін, стель, карнизів, вентиляційних повітроводів, опалювальних приладів, виробничої меблів і т. п.
  4.   До збирання технічних приміщень підприємств зв'язку (комутаторних, лінійно-апаратних цехів, генераторних і інших) слід допускати проінструктований з техніки безпеки персонал під наглядом чергового по зміні.
  5.  Використання виробничих приміщень підприємств зв'язку для прийняття їжі забороняється. Приймати їжу дозволяється в пунктах харчування і кімнатах прийому їжі.
  6.  Виробничі приміщення підприємств зв'язку своєчасно повинні бути підготовлені до роботи в зимових та літніх умовах.

Приміщення телеграфних і телефонних станцій:

  1.  Виробничі приміщення телеграфних і телефонних станцій (лінійно-апаратні, комутаторні цеху тощо) повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією з очищенням припливного повітря і підігрівом його в холодний період року.
  2.  У регулювальних майстернях робочі місця для пайки повинні бути обладнані відповідно до Санітарних правил організації процесів пайки дрібних виробів сплавами, що містять свинець, № 952-72. Концентрація аерозолів свинцю на робочому місці не повинна перевищувати 0,01 мг/м3 (ГОСТ 12.1.005-76).
  3.  Забороняється суміщення в одну вентиляційну установку вентиляційних пристроїв, що обслуговують пости пайки та інше виробниче обладнання.
  4.  Паяльники в робочому стані повинні постійно перебувати в зоні дії витяжної вентиляції.
  5.  Після закінчення кожної робочої зміни у регулювальної майстерні слід проводити вологе прибирання приміщення, сухі способи збирання не дозволяються.
  6.  Робочі поверхні столів, ящики для зберігання інструментів і тара, яка використовується на робочих місцях, в кінці кожної зміни повинні бути очищені та вимиті гарячим мильним розчином.
  7.  При профілактичному і поточному ремонтах чистка телефонного і телеграфного устаткування бензином повинна проводитися в окремих приміщеннях у витяжній шафі, що забезпечує на робочому місці концентрацію парів бензину не вище 300 мг / м 3 (ГОСТ 12.1.005-76).
  8.  Приміщення для прояву і сушіння фототелеграм повинні бути обладнані механічною витяжною вентиляцією.
  9.  В апаратних телеграфу слід застосовувати гумовані телеграфну стрічку. При наклеюванні звичайної телеграфної стрічки на бланк телеграм необхідно забезпечувати працюючих чистою тканиною для притиснення наклеювання плівка свіжим канцелярським клеєм. Місця зберігання клею повинні утримуватися в чистоті.
  10.  Стелі і стіни комутаторних цехів міжміських телефонних станцій і апаратних цехів телеграфних станцій повинні бути облицьовані шумо-поглинаючим матеріалом. Телеграфні апарати повинні встановлюватися на вібро-ізолюючі прокладки. Рівні шуму на робочих місцях у приміщенні телефонних і телеграфних станцій не повинні перевищувати рівнів, допустимих відомчими нормами.

Приміщення підприємства радіомовлення, радіозв'язку і телебачення:

  1.  Виробничі приміщення радіоцентрів і телевізійних центрів, в яких є значні надлишки явного тепла від устаткування (генераторні зали передавальних радіостанцій, електромашинні зали та інші), повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією, а також пристосуваннями для природної вентиляції (кватирками, фрамугами і т. д.).
  2.  Інтенсивність електромагнітних полів радіочастот на робочих місцях не повинна перевищувати допустимої ГОСТ 12.1.006-76. ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Загальні вимоги безпеки.
  3.  Рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати рівнів, встановлених відомчими нормами допустимого шуму на радіо-підприємств та підприємствах провідного мовлення, затвердженими 6 червня 1973.
  4.  При експлуатації високовольтних електронних ламп (генераторних, модуляторні, тиратронів, клистронов) необхідно здійснювати заходи щодо захисту персоналу від м'якого рентгенівського випромінювання відповідно до санітарних правил роботи з джерелами м'яких рентгенівських променів.

Акумуляторні, генераторний та дизельні приміщення:

  1.  Вимикачі вентиляційних систем акумуляторної повинні бути розташовані зовні, біля входу в приміщення. Вентиляція акумуляторній повинна включатися перед початком зарядки акумуляторів і вимикатися не раніше ніж через 1 годину 30 хвилин після закінчення заряду. При експлуатації акумуляторних батарей в режимі безперервної підзарядки вентиляція включається при кожному «закипанні» електроліту в акумуляторах(Правила техніки безпеки при обладнанні та обслуговуванні телефонних і телеграфних станцій, затверджені Міністерством зв'язку СРСР 29 грудня 1965 р.).Витяжна вентиляція повинна забезпечити видалення 1 / 3 витяжного повітря зверхньої зони та 2 / 3 повітря з нижньої зони акумуляторної.
  2.  У тамбур-шлюзах акумуляторних повинні передбачатися необхідні підпір і витяжка повітря.
  3.  Концентрація аерозолю сірчаної кислоти в робочій зоні акумуляторних не повинна перевищувати 1 мг/м3 (ГОСТ 12.1.005-76).
  4.  Для зменшення забруднення повітря приміщення парами сірчаної кислоти акумулятори повинні бути накриті склом відповідних розмірів, щільно закривають дзеркало електроліту.
  5.  При виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням акумуляторних батарей, працівники повинні користуватися спецодягом з кислотостійкої просоченням, захисними окулярами, гумовими рукавичками. Спецодяг повинен зберігатися в спеціальному відділенні шафки, встановленого в тамбур-шлюзі.
  6.  В акумуляторних повинен бути обладнаний умивальник з підведенням води.
  7.  У акумуляторної в закритому ящику слід зберігати в достатній кількості ганчірки, тирсу і соду.
  8.  Кислотний електроліт, пролита на підлогу, треба зібрати за допомогою тирси, потім це місце слід змочити розчином соди і протерти сухою ганчіркою.
  9.  При монтажних і ремонтних роботах пайка пластин в акумуляторному приміщенні допускається за безперервно діючої вентиляції, що забезпечує концентрацію парів свинцю не вище 0,01 мг/м3. Роботи з пайки пластин дозволяється виконувати тільки в респіраторах.
  10.  Генераторні і дизельні приміщення повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією, що забезпечує видалення надлишків тепла і концентрацію окису вуглецю в робочій зоні не вище 20 мг/м3 (ГОСТ 12.1.005-76; СНиП 11-33-75).
  11.  Вихлопні труби дизелів повинні підніматися не менше ніж на 1,5 м над рівнем коника даху. Місця проходу вихлопних труб через перекриття та стіни не повинні мати щілин.

  1.  Вимоги до протипожежної безпеки

(Основні спеціальні вимоги щодо пожежної безпеки повинні відповідати

вимогам НАПБ А.01.001-95, СН 512-78*, ВСН 333-87, ВБН В.2.2-58.1-94, ВНТП

111-86, ВНТП 112-86, ВНТП 113-86, ВНТП 114-86, ВНТП 212-86, ВНТП 213-86)

Обчислювальні центри:

  1.  Плити знімної підлоги в приміщеннях ЕОМ повинні бути важкоспалимими з межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Опори та стійки знімної підлоги мають бути негорючими.
  2.  Місткість баків палива та масла повинна забезпечувати роботу підземних ДЕС на номінальній потужності протягом доби, але не повинна перевищувати 1 м3 . Баки слід обладнати дихальними трубопроводами, виведеними з будинку ДЕС назовні. З витратних баків палива сумарною місткістю більше 0,5 м3 слід передбачити зливання палива до аварійних резервуарів.
  3.  Вхід у дизель-генераторну слід обладнати тамбуром з двома герметичними протипожежними дверима із межею вогнестійкості 0,75 год., які відкриваються у бік виходу з дизельної.
  4.  Дизель-генераторні та приміщення, де зберігаються запаси палива, повинні обладнуватися установками автоматичного пожежогасіння (газового, порошкового, аерозольного).
  5.  Баки з паливом та мастилом необхідно обладнувати пристроями для аварійного зливання у разі аварії або пожежі.

Міські та сільські телефонні й телеграфні станції:

  1.  Автоматичні телефонні станції (АТС), розміщені в житлових, адміністративних та громадських будівлях, повинні бути відокремлені від інших приміщень негорючими стінами та перекриттями із межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
  2.  Розміщення приміщень у будівлях АТС повинно унеможливлювати проходження через автоматичний зал. Прохід передбачається тільки на випадок пожежі.
  3.  Входи в приміщення АТС повинні бути ізольовані від інших входів приміщення будинку.
  4.  Приміщення кросу й автоматичного залу повинні бути суміжні.
  5.  Комутаторний зал, якщо в ньому працює 25 чоловік і більше, слід розміщувати не вище третього поверху.
  6.  Автоматична міжміська телефонна станція (АМТС) квазіелектронного й електронного типу ЕПУ повинна розміщуватися на одному або суміжному поверсі з цехом АВКК.
  7.  У вертикальних кабельних шахтах дозволяється розміщувати в одній шахті лінійні і живильні кабелі постійної напруги; суміщення лінійних і силових кабелів змінної напруги не дозволяється.
  8.  Електроживильні установки слід розміщувати децентралізовано з максимальним наближенням до навантаження.
  9.  Для чищення діючого обладнання слід користуватися лише спиртом. При цьому забороняється користуватися бензином. Для чищення приладів на робочому обладнанні необхідно застосовувати щітки з рукоятками з ізоляційного матеріалу.
  10.  При відсутності міського водопроводу протипожежне водопостачання для зовнішнього пожежогасіння будівель І і II ступенів вогнестійкості об'ємом до 5000 м3та витратою води до 10 л/с дозволяється передбачати з пожежних водойм.

Акумуляторні установки:

  1.  Акумуляторну слід розміщувати в окремих, спеціально призначених для цього приміщеннях. Вона повинна відокремлюватися від інших виробництв протипожежними перегородками. Вхід у приміщення повинен здійснюватись із коридору через тамбур-шлюз із підпором повітря площею не менше 1,5 м2 . Двері повинні відчинятися назовні. Внутрішні двері тамбур-шлюзу повинні бути протипожежними з межею вогнестійкості не менше 0,6 год.
  2.  Виконувати в одному приміщенні ремонт і зарядження можна тільки тоді, коли зарядження відбувається у витяжній шафі і кількість батарей не перевищує десяти.
  3.  Підлога в кислотних акумуляторних улаштовується з негорючих кислотостійких матеріалів. Перекриття повинно бути газонепроникним.
  4.  Приміщення акумуляторних слід обладнувати самостійною вентиляцією з викидом повітря назовні. Вентилятори мають бути іскробезпечними. Зарядження акумуляторів слід проводити за вентиляції, яка працює.
  5.  У приміщеннях акумуляторних заборонено паління, застосування відкритого вогню, проведення робіт, під час яких може виникнути іскроутворення.

Дизель-генераторні установки:

  1.  Місткість баків палива та масла повинна забезпечувати роботу наземних ДЕС на номінальній потужності протягом доби, але не повинна перевищувати 1 м3 . Баки слід обладнати дихальними трубопроводами, виведеними з будинку ДЕС назовні. З витратних баків палива сумарною місткістю більше 1 м3 для ЛЗР і 5 м 3 — для ГР слід передбачити зливання палива до аварійних резервуарів.
  2.  Баки паливні та для масла, їхні трубопроводи та арматуру забороняється розміщувати на відстані менш як 0,5 м від вихлопної труби ДЕС.
  3.  Випускні трубопроводи повинні мати пристрої для компенсації температурного подовження, трубопроводи повинні прокладатись оптимальною трасою. Забороняється об'єднувати вихлопні трубопроводи різних двигунів. На ділянці прокладання у приміщеннях (машзал та інші) вихлопний трубопровід повинен мати теплоізоляцію. Забороняється прокладати вихлопні трубопроводи у вентиляційних каналах споруди. Випускний трубопровід повинен бути вище покрівлі на 1,5 м.
  4.  Усе електрообладнання ДЕС підлягає зануленню (заземленню) шляхом підключення до нульових жил кабелів електроживлення та магістральної шини заземленого обладнання. Занулення однофазних споживачів слід виконувати окремою третьою жилою електропроводки.
  5.  При розміщенні ДЕС у блоці-боксі треба додатково з'єднатикорпус блока-боксу із заземленим обладнанням не менше ніж у двох місцях.
  6.  Випадково розлиті пальне, масло (мастило) слід негайно витерти. Обтиральні матеріали необхідно зберігати в закритих металевих ящиках ємністю не більше 0,5 м3, а наприкінці робочого дня виносити за межі будинку.
  7.  Необхідно передбачити автоматичне відключення при пожежі припливних вентиляторів і насосів підкачування палива.
  8.  Допускається розміщення ДЕС у цокольних та підвальних поверхах будівель зв'язку за умови виконання вимог п. 6.2 цих Правил.


ВИСНОВОК

У рамках дипломної роботи мною був складений проект локальної обчислювальної мережі для цеху ТП №13 м. Пологи. ЛВС відповідає прийнятим міжнародним стандартам (ANSI/TIA/EIA-568-A і ISO/IEC11801). Що дозволило значно скоротити паперовий документообіг всередині компанії, підвищити продуктивність праці, скоротити час на отримання і обробку інформації, виконувати точний і повний аналіз даних, забезпечувати отримання будь-яких форм звітів за підсумками роботи.

Для побудови мережі передачі даних в проекті реалізована топологія типу «зірка» на основі витої пари категорії 5е з центром в приміщенні серверної. Для отримання найбільшої гнучкості використання всієї системи не існує поділу на мережу передачі даних і телефонну. У проекті надані необхідні розрахунки і креслення, специфікація обладнання і матеріалів, необхідних для побудови ЛОМ.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1.  Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е изд. / В.Г.Олифер, Н.А.Олифер. - СПб: Питер, 2006. - 958 с.: ил.  
  2.  Таненбаум Э. Компьютерные сети. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2003. - 992 с.: ил.
  3.  Столингс  В. Современные компьютерные сети. - СПб.: Питер, 2003. - 783 с.: ил.
  4.  Хелд Г. Технологии передачи данных. 7-е изд.- СПб.: Питер, К.: Изательская группа BHV, 2003.- 720 с.: ил.
  5.  Новиков Ю.В., Карпенко  Д.Г. Аппаратура  локальных  сетей: функции, выбор, разработка. - М.: Изд-во ЭКОМ, 1998.- 288 с.: ил.
  6.  Барри Нанс. Компьютерные сети: Пер. с англ. - М.: Восточная книжная компания, 1996. - 400 с.: ил.
  7.  Ларионов А.М., Майоров  С.А., Новиков  Г.И. Вычислительные комплексы, системы и сети/ Учебник  для  вузов. - Л.:  Энергоатомиздат, Ленингр. отд-ние, 1987. - 288 с.: ил.

7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84812. Расчет теплоуловителя из гладких и профилированных листов 237.89 KB
  Работает теплоуловитель следующим образом. теплоноситель от сушильной части бумагоделательной машины подается в нижнюю часть камеры, где очищается от пыли и увлажнителя, затем в теплообменник и, отдавая тепло свежему воздуху через стенки пластин, попадает в вентилятор, из которого выбрасывается.
84813. Разработка комплексной механизации и автоматизации погрузочно-разгрузочных и складских операций 1.69 MB
  Все это приводит к необходимости построения, анализа и совершенствования транспортно-грузовых процессов и устройств не просто как отдельных объектов в экономике в целом, в промышленности и на транспорте, а как сложных технических систем, как правило, вероятностным характером функционирования...
84814. Проект цеха по ремонту двигателей с разработкой диагностирования ГРМ двигателей 463 KB
  В технологические процессы ТО внедряют технологическое диагностирование, что позволяет экономить средства на содержание тракторов и автомобилей за счет сокращения простоя на ТО и ремонт, выполнение действительно необходимых регулировочных и ремонтных операций, сокращение расхода запасных частей и топлива.
84816. РАЗРАБОТКА И АДАПТАЦИЯ САЙТА «ИНТЕГРА» для ИП Нафиков 141.79 KB
  В наши дни можно редко встретить компанию, которая бы не обладала бы web-сайтом. Так как, интернет стал для большинства людей источником необходимой информации и средством коммуникаций, практически все организации используют его в качестве своего лица. Шагая в ногу со временем, любая организация...
84817. Восприятие цвета 185.5 KB
  В современном мире все сферы деятельности людей подвержены влиянию новых информационных технологий (НИТ), что приводит к многообразным преобразованиям в сфере социальных отношений, материального и духовного производства.
84818. Особенности учета уставного капитала и учета расчетов с учредителями 78.3 KB
  Организация грамотного учета уставного капитала в современных условиях является весьма актуальной проблемой для многих предприятий ввиду постоянно изменяющейся законодательной базы в этой области а также целого ряда особенностей учета уставного капитала существуют различные трудности и проблемы в бухгалтерском...
84819. Расчет числа и порядка укладки укороченных рельсов на внутренних нитях кривых 2.5 MB
  Железнодорожные пути делятся на главные, станционные и специального назначения. Главные пути — это пути, соединяющие станции или другие раздельные пункты. К станционным относятся: приёмо-отправочные, сортировочные, вытяжные, погрузочно-выгрузочные, ходовые, соедини-тельные и др.
84820. Рекомендации по совершенствованию реализации функций контроля и регулирования на «Хлебозаводе №6» 87.2 KB
  Цель курсовой работы: закрепить знания по менеджменту, а именно в части контроля и регулирования в управлении предприятием. Поэтому основные задачи: рассмотреть понятия, факторы, характеристики контроля; проанализировать контроль и регулирование на конкретном предприятии.