79878

Интерфейсные устройства

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Параллельный периферийный адаптер ППА К580ВВ55 ППА является программируемым интерфейсным модулем.42 ППА В ППА К580ВВ55 программируется направление обмена информацией по каждому из каналов А В С;режим обмена информацией и возможность обмена с прерываниями по каналам А и В. Управляющие сигналы: Таблица 4 А1 А0 адрес канала по которому осуществляется обмен; выбирается из таблицы; Чт используется для передачи информации из внешнего устройства в МП; Зп используется для передачи информации из МП во внешнее устройство; ВК выбор...

Русский

2015-02-15

51.5 KB

2 чел.

Лекция 15

1. Интерфейсные устройства

Интерфейсные устройства (ИУ) служат для сопряжения внешних устройств с МПС. Они обычно реализуются в виде одной или нескольких СИС или БИС.

Простейшими ИУ являются шинные формирователи (ШФ) КР580ВА86 и КР580ВА87. Это восьмиразрядные приемопередатчики с каналами А7-А0 и В7-В0. Управляются сигналами РП (ОЕ) - разрешение передачи, и НП (Т) - направление передачи. При РП=0 схема открыта и при НП=1 информация передается в направлении от А к В, а при НП=0 - в направлении от В к А. ШФ КР580ВА86 передает сигналы без инверсии, а ВА87 - с инвесией. При РП=1 схема закрыта, и выходы ШФ переходят в третье состояние.

Более сложные ИУ обеспечивают не только передачу информации в заданном направлении, но и ее временное хранение, как это делает, например, К589ИР12. Программируемые ИУ имеют несколько каналов связи, режим работы которых устанавливается программно (К580ВВ55, К580ВВ51). В процессе работы МПС режимы работы ИУ можно изменить, что обеспечивает большую гибкость МПС с таким ИУ.

4.1 Интерфейсные схемы

4.1.1 Многорежимный буферный регистр (МБР) К589ИР12

МБР является универсальным 8-разрядным регистром с выходами, имеющими 3 состояния, содержащим логику для управления и выборки кристалла. ИС МБР имеет выводы D0-D7 входной шины данных и Q0-Q7 выходной шины данных.

Управляющие сигналы:

Рис.4-1

/ВК1, ВК2 - выборка кристалла;

ВР - выбор режима работы МБР;

С - строб сигнал;

ЗПр - выходной сигнал запроса на прерывание;

/R - сброс (установа Д-триггеров регистра в 0, а сигнала ЗПр в 1).

ИС МБР выбирается сигналом ВК=/ВК1*ВК2=1.

При ВР=0 МБР работает в режиме ввода. В этом режиме выходы открыты. Когда БИС выбрана (ВК=1) запись в регистр осуществляется при С=1. При ВР=1 МБР работает в режиме вывода, и выходы открыты независимо от выборки БИС.

Все возможные режимы работы МБР приведены в таблице.3. В ней использованы следующие обозначения: d - информация на шине данных, z - третье состояние,  - предшествующее состояние, х - произвольная информация.

Таблица 3

4.1.2 Параллельный периферийный адаптер (ППА) К580ВВ55

ППА является программируемым интерфейсным модулем. Содержит: 8-разрядную двунаправленную шину данных Д0-Д7 для связи с МП и три 8-разрядных канала ввода-вывода (А0-А7, В0-В7, С0-С7). Канал С разбит на 2 подканала С0-С3 и С4-С7.

Рис.4-2 ППА

В ППА К580ВВ55 программируется направление обмена информацией по каждому из каналов А, В, С;режим обмена информацией и возможность обмена с прерываниями по каналам А и В.

Cуществуют три режима обмена:

1. Режим 0 - синхронный обмен информацией между МП и периферийными устройствами. Синхронным называется обмен информацией без проверки готовности к обмену. В этом режиме предполагается, что периферийное устройство всегда готово. В режиме 0 можно использовать любой из каналов А, В, С.

2. Режим 1 - асинхронный обмен информацией с анализом признаков готовности к обмену. Для обмена используются только каналы А и В. Канал С служит для передачи управляющих сигналов.

3. Режим 2 - аналогичен режиму 1, но канал А можно использовать как двунаправленный.

Управляющие сигналы:

Таблица 4

А1, А0 - адрес канала, по которому осуществляется обмен; выбирается из таблицы;

/Чт - используется для передачи информации из внешнего устройства в МП;

/Зп - используется для передачи информации из МП во внешнее устройство;

/ВК - выбор кристалла (обращение к данному ППА), при ВК=1 ШД находится в третьем состоянии;

/R - вход начальной установки (сброса).

При подаче /R=0 все внутренние регистры обнуляются, а каналы настраиваются на прием информации в МП в режиме 0. Тогда канал А, В или С выбирается адресом А1, А0, и при подаче /Чт=0 информация передается на ШД.

Если необходим какой либо другой вариант использования ППА, то его необходимо запрограммировать. Для этого в процессоре формируется управляющее слово, которое путем исполнения команды вывода (OUT) загружается в ППА.

Режимы работы каналов А и В задаются независимо и они же определяют режимы работы каждого подканала С. При работе каналов А и В в режиме 0 оба подканала С (С0-С3, С4-С7) могут использоваться как отдельный 8-разрядный канал в режиме 0. Если каналы А и В работают в режиме 1 или 2, то канал С используется для передачи управляющих сигналов, и С4-С7 работает совместно с каналом А, а С3-С0 - с каналом В.

Значения битов управляющего слова для всех возможных вариантов работы ППА приведены в таблице 5.

Таблица 5

Например, при настройке ППА для работы в режиме 0 и каналов А и В на ввод информации, а канала С на вывод, необходимо загрузить управляющее слово 10010010.

После программирования ППА обращение к каналам производится по командам IN и OUT. При этом должно быть обеспечено появление сигналов /Чт и /Зп, а также /ВК и соответствующего адреса А1-А0. В режиме 0 ввод информации не фиксирован, то есть информация на ШД изменяется в соответствии с ее изменением в подключенном канале. Вывод информации на канал фиксирован, то есть она сохраняется до смены информации в выходном регистре ППА (до следующей команды OUT, адресованной к этому каналу).

Программирование ППА в режимах 1 и 2 здесь не рассматривается из-за ограниченного объема.

4.2 Организация интерфейса МПС

Обращение МП к памяти и периферийным устройствам может быть построено двумя способами: с использованием раздельной адресации (интерфейс I типа) и с общим адресным пространством (интерфейс II типа).

4.2.1 Интерфейс I типа (Гарвардская архитектура)

При раздельной адресации для обращения к памяти и к внешним устройствам используются разные группы команд. Пересылка из МП в память или обратно осуществляется по командам:

mov r,M       mov M,r

(r) < -(M) и (M) < -(r).

PAGE   \* MERGEFORMAT 3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22994. Інтонація, основні складники, функції 32 KB
  Інтонація основні складники функції Інтонація рух зміна динаміка тну що супроводжує висловлювання ритмікомелодійний малюнокмовлення. Інтонація складається з мелодики інтенсивності пауз темпу і тембру мовлення. Мелодика мовлення від гр. pausa припинення перерва у звучанні зупинка в потоці мовлення.
22995. Лінгвістичний аспект дослідження звукової будови мови 31 KB
  Третім аспектом у вивченні звуків є лінгвістичний який розглядає функції звуків у мові. Так скажімо опозиція [а] [и] [у] в українській мові є релевантною бо вона розрізняє значення слів дам дим дум. В англійській мові релевантною є опозиція [е] [л] [і] [і:] [з] [о:] [аз] [u:]: bet [bet] заклад парі but [b t] але крім bit [bit] кусок трошки beat [bi:t] бити удар bot [bot] личинка овода bought [bo:t] купив bat [bast] кажан boot [bu:t] черевик . Як бачимо в українській мові довгота чи короткість звука...
22996. Фонема, її функції, принципи виділення 31.5 KB
  Фонема її функції принципи виділення Фонема мінімальна звукова одиниця мови яка служить для розпізнавання й розрізнення значеннєвих одиниць морфем і слів. Отже звуки [а] [и] [у] [ґ] [г] в українській мові є окремими фонемами бо вони як свідчать вищенаведені приклади служать для розрізнення слів так само як звуки [е] [а] [і] [і:] [о] [з:] [ав] [и:] в англійській [а:] [а] в німецькій. Іншими словами фонема це мінімальна релевантна звукова одиниця. Фонема виконує дистинктивну від лат.
22997. Система фонем мови. Диференційні та інтегральні ознаки фонем 43 KB
  Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Диференційні ознаки від лат. differentia різниця відмінність ознаки фонеми за якими розрізняють значення слів чи морфем Недиференційні або інтегральні ознаки від лат. integralis нероздільно пов'язаний з цілістю ознаки фонем які не розрізняють значень слів чи морфем.
22998. Критерій класифікації голосних фонем 31 KB
  Однак описати голосні звуки за тембром дуже складну; через що найпоширенішою класифікацією голосних є артикуляційна тобто за ступенем просування язика вперед або назад і ступенем його підняття при їх творенні. За цими ознаками голосні поділяються на голосні переднього середнього та заднього рядів і низького середнього та високого піднесення. Більшість голосних це голосні переднього і заднього рядів. За положенням губ під час артикуляції звуків розрізняють лабіалізовані і нелабіалізовані голосні.
22999. Критерій класифікації приголосних фонем 43 KB
  Критерій класифікації приголосних фонем За акустичною ознакою співвідношенням голосу й шуму приголосні поділяють на сонорні й шумні. Шумні приголосні у свою чергу поділяються на дзвінкі й глухі. Глухі приголосні творяться тільки шумом. З артикуляційного фізіологічного погляду приголосні класифікують за місцем творення і способом творення.
23000. Склад та складоподіл 50.5 KB
  Склад та складоподіл Склад – звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря мінімальна одиниця мовленнєвого потоку яка складається з максимально звучного звука і прилеглих до нього менш звучних звуків. Існує три теорії складу: еспіраторна мускульна напруга та сонорна. еспіраторна теорія еспіраторне визначення складу. 3гідно з нею склад це звук або комплекс звуків що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
23001. Синтагма. Енклітики і проклітики 28 KB
  Енклітики і проклітики У сучасних мовах трапляються випадки коли слова зберігаючи смислову самостійність втрачають наголос і примикають до інших слів об'єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова які втративши наголос приєднуються до наступних слів називають проклітиками а явище проклізою від гр. Ненаголошені слова що стоять після наголошених утворюючи з ними одне фонетичне ціле називають енклітиками а явище енклізою від гр.
23002. Граматична будова мови, морфологія та синтаксис 33 KB
  Граматична будова мови морфологія та синтаксис Граматика від лат. grammatike techne письмове мистецтво 1 будова мови система морфологічних категорій і форм синтаксичних категорій і конструкцій; 2 наука яка вивчає будову мови. Що стосується граматики як науки то розрізняють: 1 формальну яка вивчає граматичні форми та їх структуру і контенсивну семантичну яка вивчає значення цих форм і структур; 2 синхронічну що вивчає будову мови на певному умовно виділеному часовому етапі і діахронічну яка вивчає мовну будову в її...