80037

Навчальний проект з виявлення, дослідження та впорядкування джерел рідного краю «До чистих джерел»

Практическая работа

Педагогика и дидактика

«Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку», — сказав знаменитий грецький філософ дві тисячі років тому. У наш час ми розуміємо глибокий зміст цього висловлювання не тільки як метафори, розуміємо буквально — води, що нас оточують, дійсно змінюються прямо на очах, у результаті антропогенного впливу.

Украинкский

2015-02-16

69.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4

Навчальний проект з виявлення, дослідження та впорядкування джерел рідного краю «До чистих джерел»

    «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку»,— сказав знаменитий грецький філософ дві тисячі років тому. У наш час ми розуміємо глибокий зміст цього висловлювання не тільки як метафори, розуміємо буквально — води, що нас оточують, дійсно змінюються прямо на очах, у результаті антропогенного впливу. Змінюються русла річок, їх водний баланс, хімічний та біологічний склад води. Виникла «проблема води» як одна з найважливіших у колі болючих екологічних проблем. З кожним днем зростає потреба людства у воді, а основне джерело її надходження — річки, які, на жаль, міліють, пересихають, забруднюються. Життя річкам України дають джерела, кількість яких на сьогоднішній день поменшала, особливо в останні посушливі літа.

І тому один із напрямків краєзнавчої роботи Мотовилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.І.М.Мороза — участь у заходах щодо відновлення та впорядкування місцевих джерел.

Дбаючи про охорону та збереження вод своєї місцевості, беручи участь в екологічному місячнику та акції «Чисті джерела», юні краєзнавці нашої школи виявляли, вивчали, досліджували та впорядковували їх.

Для дослідницької роботи клас було поділено на декілька груп, кожна з яких займалася вивченням та впорядкуванням певного джерела


      
Група “Науковці”

  •  Збирала інформацію про походження джерел
  •  Як копали криниці в давнину
  •  Легенди, бувальщини, повіря про криниці

 

                 Група “Джерельце”

  •  Виявляла  джерела на березі річки Караньки
  •  Встановлювала їх походження
  •  Визначала якість, температуру, склад та смакові властивості води

Група  “Струмочок”

  •  Розчищала та впорядковувала джерела

                                Група “Екологи”

  •  Збирала  інформацію про екологічний стан водойм
  •   Виявляла  причини та джерела забруднення
  •  Розробляла рекомендації по покращенню екологічного стану водойм  


Звіт дослідницької групи «Науковці»

Є. Гуцало писав: «Отам, де червоніє пеньок, із-під землі б’є джерело. Бє з джерела вода не проста, як по інших  криницях, а цілюща, життєдайна. З того джерела випадало не раз і напитись, тамуючи спрагу. Ви пили, відчуваючи, як нездоланна сила вливається у ваші груди. Добре вам було і водночас страшнувато, що прилучаєтесь до чогось незбагненного, вічного, до таємничого, що можна оглянути лише серцем, більше нічим… »

І пригадала ми казку, яку розповідала нам вчителька, коли ми ще навчались в початкових класах.

«З давніх-давен на землі українській жили люди сильні, добрі та красиві. Звідки ж брали вони красу та силу? Виявляється, пили вони воду студену з джерельця. А чому джерельна вода давала людям силу, красу та доброту? Як вона потрапила туди?

Пливли по небу хмаринки та й розсипались дощовими краплинками. Впала дощова вода на землю. Частина її стала туманом і повернулась в хмаринку. А частина умила квіти та травичку і вони дали їй свою красу. Частина напоїла спраглу землю і дала їй свою доброту та силу. Зібралася вода у підземній хатинці. А потім зробила маленьке віконечко й визирнула на землю. Люди знаходили віконечко-джерельце, навколо нього копали ямку, в якій збиралась джерельна вода. Пили ту воду, умивалися та й ставали дужими, добрими, красивими.»

Кринична або колодязна вода (вода з підземних джерел) стоїть поруч з такими вічними поняттями, як земля, хліб, вогонь. «Доброго путі й свіжої води!» — бажають люди на прощання один одному. Тому й оберігають вони підземні діаманти криниць.

Криниці в Україні копали ще з глибокої давнини. Водопроводів і техніки тоді ще не було, тому криниці й колодязі будували вручну. Дуже важка була це робота: копати й підіймати землю нагору, опускати вниз зруби, мурувати стіни. Особливо важко, коли твердий ґрунт не піддається лопаті, а то навіть кирці чи ломові. Часто копачам доводилося долати  кам'янисті шари — поки дістануться води. Іноді траплялися й обвали. І щоб не загинув той чоловік, якого опустили в зруб, на глибину, щоб подавати нагору глину, породи, землю, рятувати його зазвичай збиралося все село. І поки не врятують людину, в селі ніякі роботи не проводилися. Іноді дістають воду з глибини 30—40 м.

Ось що писав про тяжку роботу копання колодязів співець людської праці, київський поет XVIII ст. Климентій Зіновіїв у вірші «Про тих, хто копає колодязі глибокі»...

Немалу відвагу ті зокрема з'являють,

Що глибокі криниці для людей копають.

Сажнів іноді бува двадцять доведеться,
В місці іншому — усі тридцять набереться.
Де вже там, о Господи, страху не зазнати,
Коли трапиться таку глибоку криницю копати.
В такій безодні тьма починає жити,
А спускаєшся туди пекло навістити.
Хто з цієї глибини з'явиться, буває,—
Ніби мертвий із землі, з гробу воскресає.

Місце для копання криниці вибирали на Маковея. А копали криниці до давнього літнього свята Івана Купала.

А як же люди визначали місце для криниці? Не можна було криницю копати де завгодно. Люди кажуть: «Силою копати — води не мати». А це значить, що не можна не прислуховуватись до землі. Хто землю не слухає, той нехтує людськими звичаями, тому води ніколи не знайти.

Перед тим як копати криницю, обирали всім селом жінку. Вона повинна бути доброю, лагідною, а не злою. Ця жінка на місце майбутньої криниці кидала пучок васильків, а найстарший дідусь клав капелюха, щоб вода людям мудрості додавала.

А в давнину наші пращури шукали воду за допомогою вербової гілочки. Ранньої пори, коли сонце тільки піднімалось, колодязник ішов на околицю села, зрізав найзеленішу гілку з куща верболозу і водив цією гілочкою біля землі. Де листочки притягувались до землі невидимим магнітом, на тому місці й копали колодязь.

Коли криниця вже була готова, добрий господар запрошував священика, аби освятити криницю йорданською водою. Ця традиція вже забулася. Зараз відновлюється. І це буде світлою пам'яттю про тих, хто відійшов навічно, але залишив після себе криниці з чистими джерелами.

Коли вода починала бити ключем, вмочували в ній васильки й кропили дерева, кущі, сіно, щоб відігнати нечистого від води, від села. «Як хтось із нечистими помислами прийде до криниці або чари захоче в ній зробити, то скільки в сіні трубочок, хай стільки в лихого буде й болячок»,— примовляли над криницею.

Першими пили воду з повної криниці хлопці, яким цього року треба йти до війська. Потім вони пригощали своїх дівчат, щоб чекали й безтямно кохали.

Над криницями будували дашки, приладнували ручки, жолобки, цямриння — усе це для того, щоб оберігати криницю від забруднення.

ЛЕГЕНДА

Напали на нашу землю вороги, спалили село, отруїли криниці. Залишилися тільки кілька стареньких хат. В одній хаті жила жінка з двома дітьми. Не знали вони, що вода в криниці отруєна.

Вийшла з хати дівчина Наталка. Була вона дуже красива, мала довгі коси, на шиї носила намисто з коралів. Набрала дівчина в відро води та й напилася. Але не змогла отрута вбити дівчину. Сталося диво. Перетворилася Наталочка на красивіший кущ, а її намисто на червоні ягоди. З того часу коло криниці і росте калина.

Вийшов з хати хлопець Іванко. А був він стрункий та вродливий, носив сірий полотняний одяг. Напився хлопець води та й перетворився на журавля. З того часу воду з криниць дістають «журавлі».

Вийшла з хати мати. Побачила яке лихо сталося з дітьми, — завмерла з горя і посивіла та й перетворилася в сріблясту вербу.

З того часу біля криниць стоїть срібляста вербичка — мати коло своєї доньки-калини та синочка-журавля. Всі разом вона зберігають криницю від забруднення.

До води і криниці відносились з великою повагою. Прикрашали дашок розписом чи різьбою.

Біля криниці не можна було говорити щось погане, обманювати. Тут велись розмови поважні, чемні, правдиві. Біля криниці збиралися на гуляння, гадали. Звідти, напившись води та напоївши коней, щоб кринична вода додала сили, вирушали в похід козаки, тут їх зустрічали

Щоб вода з криниці не псувалася, в неї опускали срібний предмет, часто хрест. У давні часи криниці були громадськими, пізніше їх почали будувати біля двору, на вулиці, щоб перехожі могли напитися. Біля криниць обладнували майдан, садили квіти, дерева, кущі, ставили видовбані з дерева або каменю корита, майстрували довгі лави.

Часто обіч колодязів насаджуються клумби квітів, ставлять чепурненькі лави, відерце, кухлик.

Біля криниць, особливо громадських, збиралася молодь на різні свята. Співали пісні, водили хороводи, жартували. Біля криниць напоївши коней, запорозькі козаки їхали боронити українську землю від злих поневолювачів.

Край дороги широкої,

Криниченьки глибокої,

Йшли козаки воювати,

Щоби ляху загнуздати.

Криниця в нашому обійсті — це не тільки господарські зручності, але й висока естетична потреба, свідчення мистецького смаку, фантазії. Вода із семи криниць... Це не тільки художнє порівняння, а й глибока шана до живих джерел.

Повір'я про криниці.

— Напередодні Йордана частокіл огороджували рівчаком, і навколо нього жінки водили три круги: «бим від води не було біди», «бим чоловік не вбив», приходили додому, витирали долоні об піч, «бим утроба була теплою», «бим душа не холонула». Діди на Йордана водою з криниць поливали дерева, «щоб сік молодий так бродив, а вони в тілі мінялися та омолоджувалися».

До своєї криниці люди не допускали нехрещеного. Боялися, щоб на худобу не напали хвороби.

Наші предки знали, що значить напитися лихої води: людиною може крутити, як вихором, або вона може слабнути, як засушений гриб. Тоді в копанку кидали хрестика з воску, освяченого Йорданом, сипали зернятка маку, «бим очі відьом не дивилися».

До криниці не можна було підходити в брудному одязі або з брудним відром. Уважали, що на весь рід кара Божа ляже.

У народі вважають: якщо хтось знайде й розчистить джерельце, то діти в нього будуть доглянуті й щасливі.

— Криниці накривають дашками, бо вважають: як місяць буде дивитися в криничку та відіб'ється у воді, то, коли дівчина опустить туди відро, пошкодить вроду свою.

    Не дивися, місяченьку,

Так файно на воду.

Та як прийду з коромислом,

Не спий мою вроду.

Особливо любили збиратися біля криниці жінки. Вони любили не тільки погомоніти й посперечатися, а й обсудити своїх чоловіків, кумів, сусідів.

Отже, вода   -  це  диво, це життя, це здоров’я, це життєдайна сила. Вона «жива» і «миттєвою буває лише в казках? Виявляється – ні… Є на землі українській джерела, стежки до яких поросли бур’янами, замулюються, ніхто не бере з них воду, обходять люди їх стороною.

Зупинись, Людино, озирнись

І подумай, що тебе чекає.

Якщо ти не зможеш, як колись,

Босоніж іти зеленим гаєм.

Якщо ти не зможеш до озер,

Ніби до люстерка, нахилитись,

Якщо ти не зможеш відтепер

Із криниці жодної напитись…


Звіт дослідницької групи «Джерельце»

Наша група виявляла та досліджувала джерела розташовані в долині річки Тараньки, яка продовжує свій шлях за селом Мотовилівка, прямуючи до села М.Браталів. Більшість джерел розташовані на лівому березі річки, в її долині. Ці джерела мають різний характер: одні дають початок струмкам, інші мають вигляд ямок, треті – невеличкі болітця.

Пов’язуючи утворення та зв’язок джерел із геологічною будовою місцевості стверджуємо, що дані джерела утворилися на схилах річкової долини внаслідок виходу на денну поверхню водоносного шару, що знаходиться над водотривким шаром, складеним із глини, граніту. Ці джерела є постійно діючими, своїми водами вони поповнюють води річки Тараньки:

… А я упертий зроду,

несу до річки воду,

а там не забарюся –

до моря доберуся…

Для визначення дебіту джерела ми вибрали ділянку там, де вода протікає в найбільш звуженому руслі. Поставили саморобний бляшаний жолобок, під струмінь води підставили посудину – мірне відро і за секундоміром встановили час наповнення посудини. Дебіт джерела  -  1,3 л/хв. Режим джерела змінюється відповідно до пір року, відповідно і змінюється дебіт. Він найбільший  - навесні підчас повені, а найменший – влітку, коли понижується рівень грунтових вод.

Щоб визначити якість води, ми занурили літрову пляшку із прозорого скла в джерельну воду, набрали в неї води і встановили, що: колір води – прозорий, світлий, безбарвний, без запаху; смак – приємний, терпкуватий;         вода – жорстка.

Потім за допомогою джерельного термометра виміряли температуру води  -   +5°С.


                          
Звіт дослідницької групи «Струмочок»

Наша дослідницька група займалася розчищенням та впорядкуванням вивчених джерел.

Один із членів нашої команди – Мокрицький Роман пригадав, як йому прабабуся розповідала про те, як доглядали джерела кринички наші предки. Перш за все, потрібно джерельце розчистити від сміття, мулу.

Розподіливши доручення між членами групи, ми залюбки взялися до роботи. Розкопали лопатою джерельце далі від схилу, щоб земля, яка підмилася водою, не падала в джерело. Найбільше клопоту було під час впорядкування. Хлопцям доводилося вибирати і викидати подалі важкий грунт, черпати казанками болото, розгрібати лопатою дорогу струмку до річки. Найкраще це вдалося зробити Степанюку Роману, Горобцю Назару та Ільчишину Олександру. Стінки джерельця закріпляли дерев'яними палицями, щоб грунт не осипався.

    Дівчатка вправно зробили огорожу із верболозу, а щоб вода не забруднювалася, прилаштували дашок із шиферу. Місце, де б'є джерело, обклали камінням, що знайшли на березі річки. Вкопали кілок, на який повісили кухлик, щоб кожний подорожній міг напитися студеної водиці.

Пий водицю із криниці

Буде тобі здоровиться

Біля джерела Пискун Наталя, Бевз Сніжана, Назаревич Юлія посадили два кущі калини, майбутнє коріння яких утримуватиме землю, а крона —притінятиме від жагучого сонця життєдайне джерельце. Вода прозорішає, очищується і згодом веселим струмком збігає до матінки-річки, яка ніжно підхоплює в свої обійми крихітку-джерельце. Без таких джерел і річки повної не буде.

Поблизу встановили виготовлену на уроках трудового навчання табличку із назвою «Водограй» та звертанням про дбайливе ставлення до води.

Пам’ятайте, люди, назавжди,.

Неможливо жити без води.

Це життя колиска, це  -  дощі,

Це роса і квітка на межі.

Це тумани, ріки і моря,

Джерело в спеку  -  це життя.

Виконана робота принесла нам не лише задоволення, а й усвідомлення того, що очищене джерело принесе насолоду іншим людям, підтримає  повноводність річки Тараньки.

Звіт дослідницької групи «Екологи»

    Кожна річка, велика чи найменша, має своє значення. У кожної є своя справа, своє серце, своя неповторна краса. А зараз чому ці річки обміліли? Чому не приваблюють своєю чарівністю, а викликають лише співчуття?

Ось і наша Таранька не має свого голосу і не може пожалітись, на захист її ще не завжди стає закон. Старожили розповідають,  що раніше наші предки брали воду із Тараньки і заліковували рани.

Раніше річка дарувала радощі відпочинку і тишу, прохолоду та чисте повітря. А зараз результати невтішні  -  джерела забруднюються стічними водами, що потрапляють сюди з полів. В Тараньку потрапляють розчинені у воді мінеральні добрива, якими підживлюють поля, також є ймовірність вмісту пестицидів та гербіцидів, нітратів. Прибережна смуга майже повністю розорена.

Крім того, забруднення джерел виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинених домішок  -  піску, глини, намулу за рахунок змиву дощовими водами з розорених ділянок (полів).Тверді частки знижують прозорість води, пригнічуючи розвиток водних рослин, забивають зябра риб та інших водних тварин, погіршують смакові якості води. А то й роблять її взагалі непридатною для споживання.

На березі річки нерідко миють автомашини, унаслідок чого залишки бензину та моторних мастил  потрапляють у воду. Осідаючи на дно, згустки мазуту вбивають донні мікроорганізми, що беруть участь у самоочищенні води. Гниття донних осадків, забруднених органічними сполуками, продукує в воду отруйні сполуки, що забруднює всю воду в річці.

Горе-господарі вивозять сміття  зі своїх домівок та викидають на березі річки.

Людино! Чуєш, зупинись на мить,

Подумай трішки, що ти робиш?

Невже твоя душа від болю не щемить,

Що ти природу губиш?

Таких негативних прикладів можна навести багато і вирішити їх можна лише спільними зусиллями. Адже хвора природа  -  хвора людина. Тому, щоб бути  здоровими і щасливими, нам всім  -  від великого до малого  -  слід бережно ставитись до природи, невід’ємною частиною якої є ми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19040. Квазиклассическое приближение. Квазиклассические решения уравнения Шредингера, сшивка квазиклассических решений 664.5 KB
  Лекция 22 Квазиклассическое приближение. Квазиклассические решения уравнения Шредингера сшивка квазиклассических решений Число случаев когда удается точно решить стационарное уравнение Шредингера то есть найти собственные значения и собственные функции операт...
19041. Правило квантования Бора-Зоммерфельда. Примеры. Квазиклассический коэффициент прохождения через барьер. Вероятность альфа распада в квазиклассическом приближении 384.5 KB
  Лекция 23 Правило квантования БораЗоммерфельда. Примеры. Квазиклассический коэффициент прохождения через барьер. Вероятность альфа распада в квазиклассическом приближении Квазиклассические решения и условия их сшивки в точках поворота позволяют получить в кв...
19042. Уравнение Томаса-Ферми 127 KB
  Лекция 24 Уравнение ТомасаФерми Распределение заряда и электрического поля в атомах с учетом взаимодействия электронов друг с другом проводятся методами самосогласованного поля. Эти расчеты очень сложны и громоздки особенно многоэлектронных атомов. Но как раз дл
19043. Теория стационарных возмущений для состояний дискретного спектра. Случай невырожденного спектра 279 KB
  Лекция 25 Теория стационарных возмущений для состояний дискретного спектра. Случай невырожденного спектра Точное решение стационарного уравнения Шредингера как правило представляет собой существенную математическую проблему и возможно только для простейших кв...
19044. Теория стационарных возмущений в случае невырожденного спектра: примеры 309 KB
  Лекция 26 Теория стационарных возмущений в случае невырожденного спектра: примеры Рассмотрим несколько примеров. Пусть на одномерный гармонический осциллятор наложено возмущение . Найдем поправки первого и второго порядка к энергетическим уровням осциллятора. ...
19045. Теория стационарных возмущений для состояний дискретного спектра. Случай вырож-денного спектра 269.5 KB
  Лекция 27 Теория стационарных возмущений для состояний дискретного спектра. Случай вырожденного спектра Рассмотрим теперь случай когда невозмущенный оператор Гамильтона имеет вырожденные собственные значения. Пусть функции ... отвечают одному и тому же собст...
19046. Теория стационарных возмущений в случае вырожденного спектра. Примеры 441 KB
  Лекция 28 Теория стационарных возмущений в случае вырожденного спектра. Примеры Рассмотрим несколько примеров применения теории возмущений в случае вырожденного спектра. Пусть трехмерная частица находится в сферически симметричном потенциале в котором отсутст...
19047. Теория нестационарных возмущений. Переходы под влиянием возмущений, зависящих от времени 777 KB
  Лекция 29 Теория нестационарных возмущений. Переходы под влиянием возмущений зависящих от времени Согласно постулатам квантовой механики волновая функция любой квантовой системы удовлетворяет временному уравнению Шредингера 1 где гамильтониан системы...
19048. Теория нестационарных возмущений. Примеры 838 KB
  Лекция 30 Теория нестационарных возмущений. Примеры Рассмотрим примеры применения теории нестационарных возмущений для простейших квантовых систем. Пусть на гармонический осциллятор находящийся в основном состоянии начиная с момента времени действует малое в...