80045

Громадянське виховання як метод правової соціалізації учнів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Виховання адаптованої людини, тобто людини, здатної пристосуватися до вимог суспільства. Прищеплення дітям з раннього віку національних цінностей: патріотизм, людяність, працелюбство, соціальна справедливість, правосвідомість.

Украинкский

2015-02-16

74 KB

3 чел.

ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №6

ІМ.М.Я.ІЛЬЇНА

«ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ

ЯК МЕТОД ПРАВОВОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ»

ПІДГОТУВАЛА

ТВОРЧА ГРУПА У СКЛАДІ

ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ:

ГУДИМЕНКО С.В.,

ПОДМАРКОВА Т.О.,

ХОРУНЖА О.В.

ДЕБАЛЬЦЕВЕ

2011

ТЕМА. Громадянське виховання як метод правової соціалізації учнів.

МЕТА. Формування зв’язків національно свідомого громадянина з реальним життям, уміння діяти, жити в умовах демократії.

ЗАДАЧІ:

  1.  Виховання адаптованої людини, тобто людини, здатної пристосуватися до вимог суспільства.
  2.  Прищеплення дітям з раннього віку національних цінностей: патріотизм, людяність, працелюбство, соціальна справедливість, правосвідомість.
  3.  Створення умови самореалізації дитини: важливо, щоб кожна дитина зрозуміла, що вона творець себе, своєї дивовижної душі.

ПРОВІДНА ПРОБЛЕМА ПРОЕКТУ: навчити дітей застосовувати отриманні  знання   в житті.

ОБ’ЄКТ ПРОЕКТУ: громадянське виховання.

СПОСІБ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ: збір інформації, проведення виховних заходів, введення елементів громадянського виховання в урочну діяльність.

ТИП ПРОЕКТУ

  •  За діяльністю: інформаційно-практичний.
  •  За кількість навчальних предметів: міжпредметний.
  •  За кількістю учасників: груповий, колективний.
  •  За тривалістю виконання: довгостроковий.
  •  За характером контактів: міжпаралельний.

ТЕРМІН ДІЇ: 2 роки

УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ: творча група вчителів початкових класі: Гудименко С.В., Подмаркова Т.О., Хорунжа О.В.  Учні.

ОЧИКУВАННІ РЕЗУЛЬТАТИ.

  •  Викликати у дітей бажання діяти за принципом моралі «твори добро, красу, радість», бути патріотично вихованою людиною, правосвідомим громадянином.
  •  Створення методичної скарбнички (бесід, виховних заходів, ігр).


ПЛАН ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ:

  1.  Підготовчий етап. Визначення теми і мети проекту.                                    /вересень, 2009
  2.  Планування: визначення джерел, збору інформації.                                     /жовтень, 2009
  3.  Збір інформації (робота з літературою, інтернет – ресурсами тощо.)   

/ грудень, січень 2009

  1.  Дослідження теми проекту (аналіз зібраного матеріалу, практична діяльність)

       / лютий 2009-грудень 2010

  1.  Оформлення звіту. Підготовка до презентації.                                           

/ січень, 2010

  1.  Презентація.                                                                                            

/січень, квітень 2010

  1.  Оцінювання результатів.                                                                            

      / травень, 2010

  1.  Після проектні дії.  Використання результатів проекту.                           

/ у наступному навчальному році

  

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ.

Загальноєвропейські рекомендації з освіти відзначають, що пріоритетною освітньою метою є підготовка школярів до життя у демократичному суспільстві шляхом запровадження методів викладання навчальних дисциплін, які стимулюють незалежність думки, судження, спонукають до відповідальної компетентної діяльності.  У зв’язку з цим нам видається цілком доцільним і актуальним широке запровадження у вивченні навчальних дисциплін, у виховні заходи методів і форм громадянського виховання.

Саме цей проект сприяє формування у дитини громадянських знань, умінь, цінностей,  а також таких особистісних рис: демократичність, правовий світогляд, активність, комунікабельність, відповідальна участь, ініціативність, поінформованість, здатність діяти результативно та знаходити засоби розв’язання проблем у демократичний спосіб; допоможе дитині не тільки отримати знання, а навчить використовувати їх в житті.


ПРЕЗЕНТАЦІЯ

У всі часи й епохи, у всіх цивілізованих країнах суспільство, педагогіка, школа ставили перед собою завдання – виховувати громадянина, тобто людину з певним колом її прав і обов’язків, яка поважає і дотримується норм і правил співжиття, прийнятих у країні, традицій своїх співвітчизників. На це спрямовується діяльність державних інститутів, Конституція, мораль, право, ідеологія.

Пошуком оптимальних варіантів реалізації проблем громадянської освіти та виховання особистості займався науковий творчий колектив у складі М.Й.Боришевького, К.І. Чорної, І.Г.Тараненка, С.Г.Рядова під керівництвом академіка АПН України О.Сухомлинської. Результатом їх плідної праці став важливий програмний документ «Концепція громадянського виховання особистості в умовах

розвитку української державності, з’явилася концепція Громадянської освіти в Україні (Трансатлантичний проект), у цих документах наголошується, що актуальність громадянської освіти в сучасному українському суспільстві великої мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів та відродження нації на засадах демократії, гуманізму, соціальної справедливості.

Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організації, що забезпечувала б розкриття творчого потенціалу людини. Це можливо лише за умови вільного, демократичного устрою, де провідною є формула «ВІЛЬНА ЛЮДИНА – РОЗВИНУТЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО – СИЛЬНА ДЕРЖАВА».

Громадянське виховання процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість почуватися морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною.

Якщо школа допоможе дитині набути досвіду особистих демократичних взаємин, то в майбутньому, будуючи своє життя, беручи участь у дорослому житті, ця людина житиме як людина вільна, у згоді з цінностями демократичного суспільства. Важливу роль у цьому плані відіграють усі ланки системи освіти загалом і громадянська освіта та виховання зокрема.

Становлення громадянського суспільства і побудова правової держави неможливі без підвищення рівня правової свідомості та правової культури всього населення, особливо молоді.

Як відомо, правосвідомість – вид суспільно свідомості, що містить сукупність переконань, поглядів, оцінок, ідей, концепцій, теорій, що характеризують ставлення людини до права. Проблеми правової свідомості кожної людини, особливо молоді, з урахуванням її девіантної поведінки, мають важливе значення. Це пов’язане з тим, що самі соціальні норми, порушення яких ї є сутністю девіантної, помітно відрізняються в різних суспільствах. Поведінка та діяльність особистості відповідає не лише внутрішнім механізмам їх мотивації, інтересів та цінностей. На поведінку людини впливають соціальні норми, що існують. У процесі соціалізації особистості вони формують рівень її культури та свідомості. Життєдіяльність, соціальні умови, впливають на індивіда, змінюють його, у результаті чого змінюється не лише він сам, а й чинники, що до цього призвели.

Соціалізація – процес соціального розвитку особистості, формування її соціальних якостей, що здійснюється під час їхньої діяльності та спілкування з іншими людьми.

Право як вид соціального регулювання безпосередньо впливає на процеси соціалізації, орієнтуючи особистість у різноманітній соціальній дійсності.

Правова соціалізація – це не тільки формування навичок соціальної поведінки, що відповідає правовим нормам суспільства, а й сприяння таким нормам, виникненню внутрішньої мотивації, що орієнтує особистість на їх дотримання. Початком цього процесу є засвоєння у дитинстві норм соціальної поведінки, спілкування та взаємодії людей, соціальних заборон і вимог. У процесі правової соціалізації відбувається поступова інтеграція особистості в широкий соціальний контекст, перехід її до повноцінної участі в функціонуванні громадянського суспільства та держави.

Специфіка соціальної функції школи полягає в необхідності визначення особливостей соціального замовлення, що передбачає аналіз того, якого саме громадянина потребує і чекає суспільство на певному етапі свого розвитку. Школа змінюється разом із суспільством, тому вона є його дзеркалом. Змінюється учень, тому вчитель повинен тримати руку на пульсі всіх цих змін, використовуючи різні нові методики і технології. Умовами реалізації цього завдання є взаємозв’язок вихованих завдань і завдань соціального розвитку демократичного суспільства, координація взаємодії соціальних інститутів, що впливають на особистість, забезпечення комплексу соціально-педагогічної допомоги і захисту дітей, орієнтація виховного процесу на реальні можливості соціуму, урахування його найрізноманітніших чинників.

У процесі громадянського виховання дотримуємося таких принципів:

Принцип гуманізації та демократії виховного процесу, що передбачає рівноправність, проте різнозобов’язаність учасників педагогічної взаємодії, їхню взаємоповагу, переважну діалогічність взаємодії, що викликає у вихованця позитивну налаштованість на впливи вихователя, відкритість до сприйняття громадянських цінностей – щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо.

Принцип самоактивності й саморегуляції сприяє розвитку у вихованця суб’єктивних характеристик, формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень, що поступово сприяє виробленню громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за її реалізацію у діях та вчинках.

Принцип системності, згідно з яким процес громадянського виховання зумовлюється гармонійністю розвитку низки взаємопов’язаних новоутворень у структурі особистості; фрагментарність, однобокість, переоцінка значення одних новоутворень і нехтування іншим, намагання виховувати дитину «по частинах» гальмує дію психолого-педагогічних механізмів,які спрацьовують лише за умови наявності системи певних складових.

Принцип комплексності та інтегрованості, який передбачає забезпечення в громадянському вихованні тісної взаємодії та поєднання навчального й виховного процесів, зусиль різних інституцій - сім’ї, дошкільних закладів, школи, громадських спілок, дитячих самодіяльних угруповань,організацій – усіх причетних до виховання та самовиховання дітей і молоді.

Принцип наступності та непереривності. Починаючись у дошкільному віці, з перших років життя дитини, громадянське виховання проходить ряд етапів, протягом яких поступово ускладнюються, урізноманітнюються зміст та напрямки розвитку тих утворень, котрі загалом становлять цілісну систему характеристик процесу утворення громадянських чеснот особистості. Він є неперервним, нескінченним, триває протягом усього свідомого життя людини.

Принцип культуро відповідності, що в цьому контексті передбачає органічну єдність громадянського виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність та спадкоємність поколінь.

Принцип інтеркультурності, що передбачає інтегрованість української національної культури у контексті загальнодержавних, європейських і світових цінностей, у загальнолюдську культуру. Реалізація цього принципу означає, що в процесі громадянського виховання мають забезпечуватися передумови для формування особистості, вкоріненої у національний ґрунт і водночас відкритої до інших культур, ідей та цінностей. Лише так особистість здатна зберігати свою національну ідентичність, оскільки вона глибоко усвідомлює національну культуру як невід’ємну складову культури світової.

Виховання громадянина має бути спрямованим на розвиток патріотизму – любові до свого народу, до України. З патріотизмом органічно поєднується національна свідомість громадянина, яка базується на національній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу.

Одним з головних показників громадянської зрілості є володіння українською мовою, постійна турбота про піднесення її престижу та впровадження її в усі сфери життя суспільства.

Визначальною характеристикою громадянської зрілості як результат громадянського виховання є розвинена правосвідомість – усвідомлення своїх прав і свобод, обов’язків, ставлення до Закону, до державної влади. Правосвідомість охоплює знання, почуття, волю, уяву, думку і сфери підсвідомого духовного досвіду особистості.

Громадянська зрілість підростаючого покоління включає ще бережливе ставлення до природи, що є справою як внутрішньодержавною, так і міжнародною.

Але найважливішою складовою громадянської виховання є моральність особистості. Вона містить такі гуманістичні риси, як: совість, чесність, чуйність, милосердя, толерантність, правдивість, гідність, повагу і любов до своїх батьків, народу.

Для себе ми визначили ось такі складові громадянського виховання: патріотизм, духовність, моральність, соціальність, правосвідомість.

Виховувати громадянина демократичної України необхідно через залучення дітей до розв’язання реальних проблем особистості зокрема та громадської спільноти взагалі.

Доросле населення нашої країни опинилося в ситуації педагогічного паралічу, воно не мало досвіду життя в громадянському суспільстві, отже, не в змозі підготувати своїх дітей до життя в умовах ринкової економіки. Якщо немає реального досвіду, то його можна змоделювати.

Отже, для нормального становлення й розвитку особистості та повноцінної підготовки його життя в сучасному громадянському суспільстві необхідні:

  •  демократичне життєвлаштування дитячого колективу;
  •  реальне функціонування в ньому правових, економічних та господарських відносин.

Тобто, дітям необхідна гра в громадянське суспільство.

За влучним висловом А.С.Макаренко, гра для дитини має « те саме значення, яке в дорослого має діяльність, робота, служба. Яка дитина в грі, така з багатьох поглядів вона буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається на сам перед у грі». Чим меншими є діти, тим більше значення в їхній діяльності має гра. Учитель, який недооцінює роль гри в формуванні правової соціалізації особистості,не зможе досягти значних успіхів у своїй праці.

Важливою умовою впливу гри на учнів є активна участь самих дітей не тільки в проведенні ігор, а й у створенні їх. Особливо важливо значення у житті дитини мають рольові ігри. У рольовій грі діти відтворюють у доступній для себе формі, ті соціальні взаємини, що складаються у суспільстві. Узявши на себе певну роль, дитина виконує необхідні правила, обов’язки і засвоює ці правила, набуває навичок і звичок правомірної, соціально корисної поведінки. Діти не граються, а живуть в ігровому середовищі вже сьогодні, набуваючи безцінного досвіду нової соціальної взаємодії. Є давній вислів, що майбутнє людини залежить від тих ігор, у які вона грає в дитинстві.

Це можна підтвердити функціями гри, що сприяють набуттю знань, умінь та навичок, необхідних для людини.

  1.  Соціокультурна

Гра є ефективним засобом соціалізації, що цілеспрямовано впливає на учасників, засвоєння цінностей певного середовища.

  1.  Комунікативна

Гра надає можливість моделювати ситуації та обирати різні шляхи їх розв’язання: одноосібні, групові, колегіальні. Уводять людину в світ складних життєвих ситуацій.

  1.  Самореалізації

Гра передбачає моменти досягнення особистого успіху, конкуренції., перемоги.

  1.  Діагностична

Учасник в умовах гри може пересвідчитись у рівні свого інтелекту, творчості, умінні спілкуватись, у рівні володінні набутими знаннями та вміннями.

  1.  Корекційна

Гра передбачає через програвання умовних ситуацій у подальшому коригувати реальну діяльність.

  1.  Розважальна

Гра урізноманітнює, викликає позитивні емоції, створює сприятливу атмосферу для спілкування.

Справедливо сказано: «Придбаєш у грі – знадобиться у житті».

Найпоширеніша тематика рольових ігор: «Прийом гостей»,.»Хвилинка етикету», «Поїздка в громадянському транспорті», «Ми – пішоходи», «У магазині», «Я і мої права», «Я – громадянин своєї держави», «Козацькі забави», «Подорож країнами права і моралі», «Конкурс майбутніх президентів», «Правила нашого дому»

Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта – навчання, спрямоване на формування знань про права та обов’язки людини. Громадянська освіта тісно пов’язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості у суспільній сфері, яка передбачає перш за все політичну, правову й економічну освіченість та здатність керуватися відповідними знаннями в умовах кардинальної перебудови суспільства.

Громадянське виховання – всеохоплююча категорія, що поєднує всі грані педагогічного процесу. Важливе місце у ньому посідає освітня складова. Яка доповнюється й розширюється вихованням у дусі громадянськості, що передбачає розвиток в особистості здатності усвідомлювати провідні моральні якості.

Базуючись на цьому, ми створили схему реалізації свого проекту: урочна діяльність, виховні заходи, родина, дитячі організації, курс «Я і Україна».

Урочна діяльність (типи уроків) – урок-звіт, урок-телепередача, урок-діалог, урок-гра, урок-тренінг, урок журнал, бінарний урок, урок-роздум тощо.

Тематика  курсу «Я і Україна» (5 розділів) – «Людина», «Людина серед людей», «Правила життя в суспільстві», «Культура», «Громадянські права і обов’язки».

Тематика виховних заходів: класна година «Подорож в країну Закону»,  свято «Екологічна казка», проект «Моя вулиця», екскурсія «Моє місце, де я народився», ранок «Дорога добра», театральна вистава «Декларація в казках», виступ «Твої права, дитино», презентація « Містами рідного краю».

Окрема сторінка бесід: «Твої права і обов’язки», «Моя Батьківщина – Україна», «Символи держави», «Ми - такі схожі і різні», «Наша мова кольорова», «Друг – дружба – вибір друзів», «Я – частина сім’ї», «Людське «Я», «Культура – це світ».

Практична діяльність: театральна вистава «Декларація в казках» (2 кл., 4-А кл.), святковий ранок «Подорож містами України» (2 кл., 3-Б кл., 4-А.), бінарний урок «Кольорові пташки» (2 кл., 3-Б., 4-А.), вистава «Добридень тобі, Україно моя!» (4-А), майстер-клас: урок-гра у 1 класі, урок-телепередача у 3 класі, урок-тренінг у 4-Б класі.


Література

  1.  «Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності».
  2.  «Національна програм правової освіти населення».
  3.  Н.В.Качанова. Організація виховної роботи. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 256 с.
  4.  Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти/ Ігнатенко П. та ін.. – К., 1997. – 287 с.
  5.  А.А.Тітова. Громадянське виховання як метод правової соціалізації учнів// Початкове навчання та виховання. – 2010. - №8


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68013. Поиск решения 991 KB
  Прежде чем обращаться к инструменту Поиск решения нужно проанализировать задачу и построить математическую модель. Элементы диалогового окна Поиск решения После построения математической модели можно обратиться к средству Поиск решения. Для этого нужно воспользоваться...
68014. Виды магнитопроводов 456.5 KB
  Магнитопровод, или сердечник, однофазного стержневого трансформатора (рис. 12-2, а) имеет два стержня С, на которых размещаются обмотки, и два ярма Я, которые служат для создания замкнутого магнитопровода. Каждая из двух обмоток (/ и 2) состоит из двух частей, расположенных на двух стержнях...
68015. Политика и право при обеспечении информационно-психологической безопасности 68.17 KB
  В истории науки и практики обеспечения информационной безопасности различают несколько этапов. Традиционно эта область безопасности отождествлялась с защитой информации. С появлением и распространением компьютерных сетей в качестве самостоятельного объекта защиты стали рассматривать информационные системы.
68016. Первая медицинская помощь при кровотечениях 21.04 KB
  Кровотечения могут быть внешними когда кровь изливается наружу и внутренними когда целостность кожных покровов не нарушена и кровь изливается в органы или в межтканевые промежутки. При небольших поверхностных поражениях сосудов кровь обычно вытекает в рыхлую клетчатку возникает гематома синяк.
68020. Направления развития искусственного интеллекта 75.32 KB
  В настоящее время используются более сложные структуры естественно-языковых интерфейсов которые включают: морфологический анализ –анализ слов в тексте; синтаксический анализ –анализ предложений грамматики и связей между словами; семантический анализ –анализ смысла каждого предложения...
68021. Принципы построения многопроцессорных вычислительных систем 18.21 KB
  Отметим что начать исследование проблемы синтеза интеллектуальных систем представляется целесообразным с обзора существующих научных взглядов проблем достижений и перспектив в области построения многопроцессорных вычислительных систем. Ведь как мы уже определили выше интеллектуальная...